автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Система дидактических игр и упражнений как средство формирования зрительных сенсорных умений учащихся 1-2 классов.

Автореферат диссертации по теме "Система дидактических игр и упражнений как средство формирования зрительных сенсорных умений учащихся 1-2 классов."

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ РГ Б ОД АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК

УКРАЇНИ 2 7 ЯІІВ 1Я."?

ІІа правах рукопису

Волобуєва Ірина Анатоліївна

Система дидактичних ігор та вправ як засіб формузання зорових сенсорних умінь учнів 1-2 класів

13.00.01 — теорія та історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1996

Робота виконана в Бердянському державному педагогічно« інституті ім. П,Д.Осипенко.

Науковий керівник - академік АПН України, доктор

педагогічних наук,професор САВЧЕНКО Олександра Яківна.

Офіційні опоненти: - доктор педагогічніх наук, професор

ПАЛАМАРЧУК Валентина Федорівна

- кандидат психологічних наук, доцент ПРОСКУРА Олена Василівна

Провідна установа - Київський міжрегіональний

інститут удосконаленння вчителів ім. Б.Грінченка.

Захист відбудеться 10 січня 1997 р. о 14 годині на засідан; спеціалізованої вченої ради Д 01.32.02 в Інституті педагогік АПН України (252001, Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частиі Інституту.

Автореферат розісланий 10 грудня 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Загальна характеристика дисертаційної роботи .

Актуальність дослідження. Необхідною умовою шішного навчання молодших школярів є їх сенсорний ззвиток, оскільки із сприймання предметів та явищ ївколишнього світу починається процес його пізнання. Серед грцептивних процесів, які потребують удосконалення, зршорядне значення має формування у шести-семирічних учнів )рових сенсорних умінь, тому що найбільшу частину [формації про дійсність вони отримують саме зорово.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що айбільш повно опрацьований психологічний аспект ормування зорових сенсорних умінь у світлі теорії розвитку триймання шляхом утворення перцептивних дій ).В.Запорожець, В.П.Зінченко, Л.А.Венгер, А.Г.Рузьська, [.М.Підц'яків, Н.П.Сакуліна, О.П.Усова та ін.). Дидактичний ;пекг проблеми досліджений стосовно визначення загального лісту, методів і форм перцептивного розвитку учнів 1-2 класів З.М.Бібік, С.Л.Коробко, В.Ф.Олійник, О.В.Проскура, .Я.Савченко і ін.). Разом з тим, способи і засоби формування зрових сенсорних умінь потребують подальшого вивчення — нуючі в методиці початкового навчання ігри та вправи не гворюють цілісну систему, яка одночасно ураховує сихологію і дидактику сприймання.

Недостатнє теоретичне опрацювання проблеми цосконалення зорового сприймання учнів шести-семи років, а акож потреби педагогічної практики обумовили вибір теми исертації: "Система дидактичних ігор та вправ як засіб ормування зорових сенсорних умінь учнів 1-2 класів".

Об'єкт дослідження — процес формування зорових

сенсорних умінь молодших школярів.

Предмет дослідження — дидактичні засоби формуванн: зорових сенсорних умінь учнів 1-2 класів.

Мета дослідження -— підвищити ефективність навчанн; учнів 1-2 класів зоровому сприйманню шляхом розробки т; впровадження в навчальний процес спеціальної системі дидактичних ігор та вправ.

У дослідженні була перевірена гіпотеза: формуванн: зорових сенсорних умінь учнів 1-2 класів буде ефективним чере систему дидактичних ігор та вправ, у конструюванні яко одночасно ураховані психологічні особливості перцептивни: дій (види, структура, механізм утворення) і дидактичні умові включення у процес навчання: поетапний характер міжпредметний навчальний зміст, безперервність впливу сполучення індивідуальних, групових, фронтальних форх виконання в урочний та позаурочний час.

Завдання дослідження:

1. Визначити рівні сформованості зорових сенсорних уміні учнів 1-2 класів в умовах діючого педагогічного досвіду.

2. Розробити систему дидактичних ігор та вправ п< формуванню зорових сенсорних умінь учнів 1-2 класів ті методику її включення у навчальний процес.

3. Експериментально перевірити ефективність розроблено системи дидактичних ігор та вправ.

Методологічною основою дослідження стали положенні діалектико-матеріалістичної теорії пізнання про орієнтуючу т; регулюючу функції сприймання, про взаємозв'язок сприйманш з іншими формами психічної діяльності; теорія розвивальногс навчання, яка обгрунтовує взаємозв'язок формування зоровю сенсорних умінь із загальним психічним розвитком молодиш;

колярів; концепція системного підходу до вивчення явищ йсності.

Для перевірки висунутої гіпотези і вирішення поставлених вдань була опрацьована програма дослідження, яка включає ;оретичні та емпіричні методи. Теоретичні методи: аналіз, ставлення, узагальнення даних з проблеми дослідження на :нові вивчення педагогічної, психологічної і методичної тератури, навчальних програм і підручників початкової ланки ігальноосвітньої школи; моделювання (конструювання типів, ддів, етапів дидактичних ігор та вправ, які складають істему). Емпіричні методи: спостереження за навчальним роцесом з метою вивчення засобів формування зорових гнсорних умінь у досвіді вчителів початкових класів; нкетування, бесіди з учителями та учнями; вивчення гзультатів діяльності школярів; педагогічний експеримент у знстатуючій та навчальній формі.

Наукова новизна дослідження полягає в уточненні суті онять "сенсорні уміння" і "зорові сенсорні уміння"; у визначенні груктури зорового сенсорного уміння та механізму його творення; у розробці принципів конструювання системи ;нсорних ігор та вправ.

Теоретичне значення дослідження полягає в доповненні еорії розвивального навчання, теорії розвитку сприймання шяхом формування перцептивних дій, концепції змістовно-пераційного вироблення загальнонавчальних умінь за опомогою розробки засобів сенсорного навчання молодших іколярів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що: ) опрацьована система дидактичних ігор і вправ, методичне ерівництво її включенням до навчального процесу сприяли

З

істотному підвищенню якості сприймання учнями кольор> форми, величини і просторових відношень предметів; б дидактичні ігри та вправи можуть бути безпосередню використані учителями початкових класів на урока образотворчого мистецтва, математики, трудового навчанні у позаурочний час, а також ураховані методистами під ча укладання методичних і навчальних посібників.

На захист виносяться:

1. Психолого-педагогічні вимоги до конструювання системи ігор та вправ:

- поєднання двох форм навчання — ігор та вправ;

- орієнтація на весь склад зорового відображення;

- відповідність до загальної структури зорових сенсорних умінь;

- забезпечення інтеріорізації перцептивних дій;

- опора на взаємодію моно- і полісенсорних способів обстеження властивостей предметів.

2. Структура системи, яка включає дидактичі ігри і вправи різних:

- модальностей (кольорові, просторові);

- змісту (по формуванню еталонних уявлень, моно- і полісенсорних способів обстеження);

- типів (класифікація, серіація, вибір об'єктів і відтворення їх властивостей);

- варіантів (предметне сполучення об'єктів, їх перцептивне співвіднесення, співвіднесення по пам'яті).

3. Дидактичні умови включення системи ігор та вправ у процес навчання:

- міжпредметний характер змісту ігор та вправ;

- різноманітність видів дидактичних ігор та вправ;

сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм навчання;

поетапне виконання дидактичних ігор і вправ; взаємозв'язок урочної та позаурочної роботи.

Апробація роботи.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося у роцесі експериментальної роботи у СШ № 7, 13 м.Бердянська а Андровської середньої школи Бердянського району апорізької області.

Основні положення дисертації викладені та обговорені на етодичних об'єднаннях і семінарах учителів м.Бердянська і ердянського району; на засіданнях кафедри педагогіки і сихології Бердянського педінституту, лабораторії очаткового навчання Інституту педагогіки АПН України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із ступу, двох розділів, висновків, списку літератури (250 жерел), додатків. Робота викладена на 198 сторінках, містить

1 таблицю, 17 рисунків.

У вступі обгрунтовується актуальність теми, изначаються об'єкт, предмет, мета, завдання дослідження, исувається гіпотеза, розкривається теоретичне і практичне начення роботи, формулюються основні положення, які иносяться на захист.

У першому розділі проаналізовані психолого-педагогічна ітература, масовий педагогічний досвід в аспекті формування орових сенсорних умінь, виявлені особливості оволодіння іести-семирічними учнями досліджуваними уміннями.

У другому розділі визначені теоретичні підходи до обудови системи дидактичних ігор і вправ, описана методика ' включення у педагогічний процес, простежений вплив системи

ігор та вправ на формування зорових сенсорних умінь учнів 1-

2 класів.

У висновках підведені підсумки роботи і визначені аспекти подальшого вивчення проблеми.

Додатки містять сенсорні ігри, вправи і цікаві завдання.

Основний зміст роботи

Багатогранність і складність процесів зорового сприймання стали причиною проведення цілого ряду досліджень, проаналізованих у роботі в двох аспектах:

- психологічному, який передбачає визначення зорового сенсорного уміння як психолого-педагогічної категорії, з'ясування його структури і механізму утворення;

- педагогічному, який обгрунтовує необхідність і способи спеціального керівництва процесом оволодіння учнями зоровими уміннями.

Першорядне значення у визначенні досліджуваних умінь мали положення теорії розвитку сприймання шляхом формування перцептивних дій.

Згідно з цією теорією зорове сенсорне уміння — це виконання цілісної системи інтеріорізованих зорових перцептивних дій для найбільш раціонального обстеження кольорових і просторових властивостей предметів на основі оволодіння перцептивниМи операціями і засвоєння сенсорних еталонів.

У відповідності до системи відображення зорові сенсорні уміння поділяються на такі види:

а) кольорові — за розрізненням кольорових властивостей предметів;

б) просторові — за розрізненням просторових (ластивостей предметів, а саме: їх форми, розміру і положення 1 просторі.

Узагальнена структура зорових умінь обох видів містить іавдання, засоби і операції.

Завданнями сенсорних умінь є обстеження предметів, їідображення об'єктивної природи їх зовнішніх властивостей і іідношень.

Засоби здійснення зорових умінь являють собою системи шроблених суспільством і засвоюваних кожною людиною :енсорних еталонів — загальноприйнятих зразків чуттєвих їластивостей і відношень предметів (кольори спектра, їх іідтінки; система геометричних фігур, шкала мір і ін.).

Операції — це раціональні способи обстеження предметів явищ, способи порівняння їх властивостей з еталонами знаходження об'єкта, виділення інформативних ознак, знайомлення з виділеними ознаками, порівняння слідів пам'яті ; отриманою інформацією, категорізація, називання »бстежуваної властивості).

Механізмом формування зорових умінь є інтеріорізація іерцептивних дій, яка здійснюється у три етапи: від зовнішніх іредметних маніпуляцій з реальними об'єктами —> до іерцептивних розгорнутих операцій з матеріальними об'єктами, іле без їх предметного сполучення і далі —> до згорнутих іерцептивних операцій, які провадяться з еталонами-гявленнями.

Організація спеціального педагогічного керівництва іроцесом формування в учнів початкових класів зорових умінь іає досить тривалу історію, оскільки сенсорне виховання дітей іуло важливою проблемою протягом багатьох етапів розвитку

дидактики. У сучасній теорії початкового навчання опрацьовані цілком визначені рекомендації по здійсненню зорового перцептивного розвитку учнів.

Зокрема, розглянуті:

а) зміст навчання зоровому сприйманню, яке складає формування умінь розрізнювати колір, форму, розмір, просторове положення предметів шляхом розширення, поглиблення у дітей еталонних уявлень та удосконалення способів обстеження;

б) методи розвитку зорової перцепції, провідним із яких вчені вважають повноцінне обстеження предметів і явищ. При цьому установлений порядок раціонального обстеження, визначені його узагальнені способи, виявлені особливості обстеження залежно від поставленої задачі, вивчені можливості організації обстеження на основі взаємодії аналізаторів;

в) форми сенсорного навчання - дидактичні ігри та вправи.

Слід відмітити, що це питання залишається поки що

найменш опрацьованим: не розглянуті принципи об'єднання сенсорних ігор та вправ у єдину систему, не визначені необхідні види і типи обох форм навчання, відсутня їх обгрунтована класифікація, не проаналізовані умови ефективного включення системи у педагогічний процес.

Вивчення стану проблеми дослідження у практиці початкового навчання (у дослідженні брали участь 254 учня 6 експериментальних і 6 контрольних класів СШ № 7, 13 м.Бердянська і Андровської середньої школи Бердянського району, а також 80 учителів шкіл м.Бердянська і Бердянського району Запорізької області) дозволяє стверджувати, що розвитку зорових умінь молодших школярів приділяється певна увага — навчальними програмами наголошується необхідність

формування таких умінь протягом 1-2 класу, у підручниках іаявний відповідний ілюстративний матеріал, методичними юсібниками рекомендуються різноманітні вправи. Одначе для іасової педагогічної практики у цілому характерна іепослідовність дій вчителів, яка пояснюється їх слабкою ірієнтацією у способах і засобах сенсорного розвитку учнів, а іетодичний апарат підручників та посібників потребує пеціальної додаткової системи ігор і вправ, яка ураховує існовні закономірності зорової перцепції.

Виявлені у результаті аналізу існуючого педагогічного [освіду недоліки у дидактичному забезпеченні перцептивного юзвитку учнів неминуче позначаються на рівнях оволодіння іітьми зоровими сенсорними уміннями.

Констатуючий експеримент, проведений за [¡агностичними методиками Л.А.Венгера, дозволив становити, що досліджувані уміння у першо- та ;ругокласників остаточно не сформовані і знаходяться на іизькому і середньому рівні розвитку (див. табл. № 1).

Таблиця № 1.

Рівні оволодіння учнями 1-2 класів зоровими уміннями (у %)

Рівні високий достатній середній низький

Рік навчання 1 2 1 2 1 2 1 2

1. Кольорові уміння 10 20 10 20 ЗО ЗО 50 ЗО

2. Просторові уміння 10 10 10 20 ЗО 40 50 ЗО

Найбільш висока результативність другокласників стосується лише кількісних показників, у той час як якісні характеристики виконання діагностичних завдань в учнів обох вікових груп схожі: у шести-семилітніх школярів немає чітких уявлень про кольорові та просторові еталони як нормативні системи з особливими міжелементними зв'язками, інтеріорізація способів обстеження не завершена, тобто вони не переведені остаточно у зоровий план, не засвоєні слова-назви кольорів спектра та їх відтінків, геометричних форм, параметрів величини, а також слова, які фіксують просторові відношення між предметами.

Так, в учнів обох вікових груп повною мірою сформоване уміння розрізнювати об'єкти за кольоровим тоном. Про цю ознаку кольору у всіх дітей є стійкі еталонні уявлення, способи обстеження об'єктів різних тонів достатньо інтеріорізовані і є по суті миттєвими зоровими співвіднесеннями.

Еталонні уявлення про такі ознаки кольору, як його світлота та насиченість, остаточно не сформовані ні у першокласників, ні у другокласників. Часто для адекватного розрізнення дітям недостатньо зорового порівняння і багато хто з них використовують сполучення об'єктів до збігу відтінків, тобто способи обстеження світлоти і насиченості перебувають на стадії переходу від першого до другого етапу інтеріорізації.

У школярів майже немає уявлень про розміщення кольорів у спектрі та розподіл їх на групи теплих-холодних.

Щодо сприймання просторових властивостей предметів виявлено, що всі учні 1-2 класів уміють розрізнювати фігури простої геометричної форми — квадрат, прямокутник, трикутник, круг, овал, трапецію, для чого їм достатньо лише побіжного погляду на об'єкти такої форми.

Проте сприймання фігур складної форми здійснюється іітьми з низькою результативністю, причому труднощі юзрізнення таких форм викликані недостатньо чіткими явленнями про просторові відношення між предметами, які юв'язані перш за все з напрямом і відстанью. У більшості ипадків для успішного розрізнення фігур складної форми учням ютрібне предметне накладання об'єктів.

Величина предметів диференціюється першо- та їругокласниками абсолютно точно лише у тих випадках, коли зігури відрізняються одним параметром величини (стороною :вадрата, діаметром круга) і відмінності ці достатньо виражені; кщо ж фігури розрізнюються кількома параметрами величини, кі необхідно ураховувати одночасно (шириною і довжиною ірямокутників, довжиною верхньої та нижньої основи трапецій),

о диференціація величини різко погіршується, і діти икористовують накладання об'єктів до повного збігу їх онтурів.

Зі значними труднощами учні обох експериментальних руп зустрічаються при оперуванні словами-назвами окремих ольорових тонів — оранжевого, блакитного, синього, лолетового, деяких геометричних форм, зокрема, ірямокутника, овала, більшості параметрів величини — довгий-ороткий, широкий-вузький, високий-низький, а також багатьох [росторових відношень. І хоча знання або незнання відповідних лів на виконання перцептивних дій, власне, не впливає, проте лабке засвоєння назв свідчить про те, що процеси сприймання дітей шести-семилітнього віку не мають належного смисленого і категоріального характеру.

У відповідності до даних констатуючого експерименту і іпотези дослідження була побудована модель формуючого

експерименту, яка містить побудову системи дидактичних ігор та вправ і опрацювання методики її включення у навчальний процес.

Принципи конструювання експериментальної системи визначені на основі урахування психолого-педагогічних закономірностей формування зорових умінь як перцептивних дій.

Насамперед система повинна об'єднувати дві форми навчання:

1) вправи, які забезпечують цілеспрямоване формування зорових умінь шляхом безпосереднього педагогічного впливу, і

2) дидактичні ігри, які формують перцептивні процеси опосередковано, через цікаві моменти.

Залежно від складу зорового відображення ігри та вправи повинні бути двох модальностей:

1) по формуванню кольорових умінь;

2) по формуванню просторових умінь.

Відповідно до структури сенсорного уміння обидві форми навчання у межах кожної модальності необхідно класифікувати на групи різного змісту:

а) по оволодінню сенсорними еталонами (кольоровими та просторовими) і

б) по оволодінню способами обстеження зовнішніх властивостей предметів (кольорових і просторових).

Оскільки у системах сенсорних еталонів взаємовідношення елементів підлеглі принципам класифікації і серіації, то для організації засвоєння дітьми всіх міжелементних зв'язків слід передбачити такі типи ігор та вправ по оволодінню сенсорними еталонами:

а) на класифікацію кольорових і просторових об'єктів та

б) на серіацію таких об'єктів сприймання.

Способи обстеження залежать від поставленої задачі: чим кладніша перцептивна задача, тим старанніше треба бстежувати властивості об'єктів для її вирішення. Найбільш имогливими в плані сприймання є задачи вибору за зразком, оли самих об'єктів більше, ніж зразків, і задачи на відтворення ластивостей зразка, коли необхідно безперервне порівняння разка і створюваної копії. У зв'язку з цим в систему треба ключати такі типи ігор та вправ по оволодінню способами бстеження:

а) на вибір-ідентифікацію кольорових і просторових об'єктів;

б) на відтворення кольорових і просторових властивостей разка.

Для забезпечення інтеріорізації способів обстеження, тобто юетапного їх переводу в зоровий план, необхідно, щоб ігри та іправи обох типів передбачали три варіанти перцептивних »перацій:

1) предметні маніпуляції з матеріальними об'єктами;

2) перцептивне співвіднесення матеріальних об'єктів без х предметного сполучення;

3) вибір або відтворення властивостей за уявленням.

В удосконаленні способів обстеження просторових шастивостей найважливіше значення має їх полісенсорне ¡получения — зорово-дотикове. Причому, використовувати юлісенсорне обстеження найбільш раціонально на другому ггапі інтеріорізації, коли предметні сполучення вже неможливі,

і сугубо зорові співвіднесення ще недосконалі, і тому око ютребує допомоги руки.

Характер включення дидактичних ігор та вправ різних типів у навчальний процес обумовлений його специфічними особливостями.

Навчальними програмами 1-2 класів сенсорне виховання як особливий процес не виділяється, тому формування зорових умінь можливе лише на основі здійснення міжпредметних зв'язків (математика, трудове навчання, образотворче мистецтво), забезпечення взаємозв'язку урочної та позаурочної роботи, сполучення індивідуальних, групових і фронтальних форм навчання.

Внаслідок того, що різні навчальні предмети і форми роботи у 1-2 класах мають неоднакові можливості для розвитку перцептивних процесів молодших школярів, необхідно передбачити різні види сенсорних вправ і дидактичних ігор.

Вправи, які спрямовані тільки на сприймання об'єктів і не потребують великих затрат часу, мають локальний характер і можуть включатися у процес навчання як фрагменти уроків математики, трудового навчання, образотворчої діяльності і виконуватися фронтально, групами, парами, індивідуально. їх можна використовувати для індивідуального коректування і проводити у цьому випадку в позаурочний час. Якщо ж сприймання об'єктів є умовою виконання більш складної практичної або пізнавальної задачі, на вирішення якої потрібно чимало часу, то такі вправи мають комплексний характер і можуть виконуватися на уроках чи заняттях образотворчої, трудової діяльності по виготовленню аплікацій, орнаменту, закладок, листівок, ліпленню з пластиліну, малюванню з натури та ін., проводитися з учнями всього класу або з окремими групами.

З урахуванням характеру та складності ігрової дії

[оцільно включати у навчальний процес і такі види [идактичних ігор, як настільні, ігри-змагання, рухливі ігри і южетно-рольові. Вони можуть бути фрагментами уроків, або иконуватися у позаурочний час фронтально, групами, парами, ндивідуально.

Важливо при цьому забезпечити комплексне планування іізних видів дидактичних ігр та вправ залежно від конкретної іерцептивної задачі.

Керівництво виконанням ігор та вправ будь-якого типу бо виду визначається операційним складом перцептивної дії , незважаючи на деякі відміни, повинно включати такі елементи:

а) постановку задачі;

б) організацію обстеження об'єктів і виконання на цій снові дій (класифікацію, серіацію об'єктів, вибір за зразком бо відтворення його властивостей);

в) підведення підсумків.

Загальна послідовність виконання всіх дидактичних ігор а вправ, які об'єднуються в систему, визначається логікою юрмування перцептивних дій і можливостями організації авчального процесу. Формування способів обстеження завжди ередбачає наявність чітких еталонних уявлень, тому у ершому класі доцільне виконання ігор та вправ по юрмуванню кольорових і просторових еталонів, починаючи з ласифікації об'єктів, як більш легкої задачі, з наступним ереходом до їх серіації, як більш важкої задачі. У другому класі оцільне виконання ігор та вправ по формуванню способів бстеження у такому порядку ■— від вибору об'єктів за зразком

о відтворення його властивостей.

Згідно із зазначеними принципами конструювання системи идактичних ігор та вправ методика формуючого експерименту

передбачала такі етапи: •

1. Формування в учнів чітких уявлень про системи кольорових і просторових еталонів (1 клас).

2. Формування в учнів способів обстеження кольорових і просторових властивостей предметів (2 клас).

На кожному етапі дидактичні ігри та вправи об'єднувалися в окремі серії за спільністю перцептивних задач. У межах кожної серії передбачалося виконання певних видів ігор та вправ у взаємозв'язку урочної та позаурочної діяльності учнів, а також у відповідності до програмового матеріалу з різних навчальних предметів: математика (теми: "Виділення з групи предметів одного чи кількох предметів, які володіють певними властивостями (колір, розмір, форма)", "Розміщення предметів у просторі (зверху, знизу, між, зліва, справа, поза, усередені)", "Порівняння предметів за розмірами (більший, меньший, довший, коротший, такої самої довжини, широкий, вузький, товщий, тонкий)", "Геометричні фигури — круг, трикутник, чотирикутник, п'ятикутник", "Розпізнавання многокутників" та ін.); образотворче мистецтво (теми: "Розвиток спостережливості і зорової пам'яті", "Розвиток сприймання, відтворення кольорів", "Розвиток тактильних та кінестезичних відчуттів", "Художні матеріали", "Малювання олівцями і фарбами", "Аплікація з паперу", "Ліплення з пластиліну", "Декоративно-прикладна діяльність" та ін.); трудове навчання (теми: "Папір, його властивості і призначення", "Елементи графічної грамоти", "Виготовлення виробів із використанням шаблонів", "Виготовлення об'ємних виробів", "Аплікації із рослинних форм", "Будівельні споруди" "Технічний конструктор", "Обробка пластиліну", "Обробка глини" та ін.).

Поетапність включення системи ігор та вправ у процес авчання відображена у таблиці № 2.

Таблиця № 2.

Серія Перцептивна задача ігор та вправ Період навч. року

1 2 3

І етап

1. Формування кольорових еталонів 1 клас

ЕК{к)-1 (еталони кольору -класифікація) вибір об'єктів спектральних тонів за словом-назвою кольору і називання кольору поданого об'єкта; І чверть

ЕК(к)-2 класифікація об'єктів на групи різних кольорових тонів; І чверть

ЕК(к)-3 розміщення кольорових об'єктів у спектральній послідовності; II чверть

ЕК(к)-4 класифікація кольорових об'єктів на групи теплих і холодних тонів; II чверть

ЕК(с)-5 (еталони кольору -серіація) серіація об'єктів різних відтінків одного кольорового тону у порядку зростання (убування) світлоти або насиченості. III чверть

2. Формування просторових еталонів 1 клас

ЕФ(к)-1 (еталони форми) вибір об'єктів за словом -назвою форми і називання форми поданого об'єкта; І чверть

ЕФ(к)-2 класифікація об'єктів на групи різних геометричних фігур; І чверть

1 2 3

ЕП(к)-3 (еталони просторових відношень) називання просторових відношень між об'єктами і розміщення об'єктів за словом-назвою просторових відношень; II чверть

ЕВ(к)-4 (еталони величини) називання параметрів величини, класифікація об'єктів на групи за словом-назвою параметра величини; III чверть

ЕВ(с)-5 серіація об'єктів різної величини у зростаючий (убуваючий) ряд. III чверть

II етап

1. Формування способів обсте -ження кольорових властивостей предметів 2 клас

СОК(і)-1 (способи обстеження кольору -індетифікація) ідентифікація кольорових об'єктів у процесі їх предметного співвіднесення із зразком; І чверть

СОК(і)-2 ідентифікація кольорових об'єктів без їх предметного співвіднесення із зразком; І чверть

СОК(і)-3 ідентифікація кольорових об'єктів за уявленим зразком; II чверть

СОК(в)-1 (способи обстеження кольору -відтворення) відтворення заданого кольорового відтінку в умовах предметного співвіднесення копій із зразком; II чверть

СОК(в)-2 відтворення заданого кольорового відтінку без предметного співвіднесення копій із зразком; III чверть

1 2 3

С0К(в)-3 відтворення заданого кольорового відтінку за уявленим зразком. III чверть

2. Формування способів обсте -ження просторових властивостей предметів 2 клас

С0Ф(і)-1 С0Ф(в)-1 (способи обстеження форми) ідентифікація, відтворення складної форми об'єктів у процесі їх предметного співвіднесення із зразком; І чверть

мСОФ(і)-2 мСОФ(в)-2 (моносенсор- ні способи обстеження форми) зорова ідентифікація об'єктів складної форми без їх предметного співвіднесення із зразком; відтворення складної форми на основі зорового обстеження зразка без предметного співвіднесення з ним копій (моделей); II чверть

пСОФ(і)-2 пСОФ(в)-2 (полісенсорні способи обстеження форми) зорово-дотикова ідентифікація об'єктів складної форми без їх предметного співвіднесення із зразком; відтворення складної форми на основі зорово-дотикового обстеження зразка без предметного співвіднесення 3 ним копій (моделей); II чверть

соф(і)-з СОФ(в)-3 ідентифікація, відтворення складної форми об'єктів за уявленим зразком; III чверть

СОВ(і)-1 (способи обстеження величини) ідентифікація об'єктів різної величини у процесі їх предметного співвіднесення із зразком; І чверть

1 2 3

мСОВ(і)-2 мСОВ(в)-2 зорова ідентифікація об'єктів різної величини без їх предметного співвіднесення із зразком; відтворення відносної величини предметів на основі зорового обстеження зразка без предметного співвіднесення 3 ним копій (моделей); II чверть

пСОВ(і)-2 пСОВ(в)-2 зорово-дотикова ідентифікація об'єктів різної величини без їх предметного співвіднесення із зразком; відтворення відносної величини предметів на основі зорово-дотикового обстеження зразка без предметного співвіднесення з ним копій (моделей); III чверть

СОВ(і)-3 ідентифікація об'єктів різної величини за уявленим зразком; III чверть

СОП(в)-1,2,3 (способи обстеження просторових відношень) відтворення просторових відношень між об'єктами: 1) шляхом їх предметного співвіднесення із зразком; 2) без їх предметного співвіднесення із зразком; 3) за уявленим зразком. I, II, III чверті

Вплив експериментального навчання на рівень формуванні зорових сенсорних умінь школярів вивчався шляхом порівнянні результатів діагностуючих зрізових робіт, отриманих ні завершальному етапі дослідження, з результатами контрольни: класів і констатуючих зрізів, проведених до початку навчання Результати підсумкових зрізів свідчать про те, що у дітей які пройшли спеціальне навчання, зорові уміння сформувалисі

більшості випадків на високому рівні. Цей висновок зроблений ами на підставі урахування трьох найважливіших показників: овноти еталонних уявлень, досконалості способів обстеження точності оперування відповідними словами-назвами.

Так, в учнів експериментальних класів є чіткі уявлення ро системи кольорових еталонів із всіма міжелементними Гязками: засвоєні послідовність розміщення кольорових тонів спектрі, ділення кольорів на групи теплих-холодних, ідношення між світлотними відтінками та відтінками по асиченості. Інтеріорізадія способів обстеження кольору овністю завершена, і перцептивні операції являють собою Агубо зорові співвіднесення без будь-яких спроб з боку учнів

з зовнішнього зближення об'єктів сприймання. Діти вільно перують назвами усіх кольорів спектра — словесно язначають відношення між будь-якими відтінками, точно ізначаючи ступінь вираженості їх світлоти і насиченості.

У системі просторових еталонів поряд з уявленнями про росту геометричну форму учнями засвоєні відношення між редметами за величиною, навіть якщо величина розрізнюється ількома параметрами, а також уявлення про просторові дношення предметів стосовного один одного і площини зкуша. Значно поліпшилося оперування одночасно двома ідсистемами еталонів, наприклад, при розрізненні фігур сладної форми — еталонами форми і еталонами просторових дношень. Способи обстеження просторових властивостей ілком інтеріорізовані, причому порівняння предметів ідйснюється на основі швидкого, але всебічного обстеження і :з будь-якого предметного сполучення об'єктів. Одночасно з феконаленням зорових способів обстеження в учнів відбулося ;своєння зорово-дотикових способів обстеження просторових

властивостей предметів, але полісенсорне сприймання діті використовують лише у складних для них випадках, колі потрібно особливо старанне розрізнення властивостей зразка Учні контрольних класів оволоділи зоровими уміннями і основному на середньому і низькому рівні, тому що у НИХ щі не сформувалися уявлення про кольорові та просторові еталоні як нормативні системи, ще не завершена інтеріорізація способі] обстеження, не закріплено знання слів-назв кольору, форми величини предметів та їх положення у просторі (див. табл. Мі 3).

Таблиця № З

Рівні оволодіння учнями експериментальних і контрольних класів зоровими уміннями (у %)

Рівні високий достатній середній низький

Класи експ. контр. експ. контр. експ. контр. експ. контр.

1. Кольорові уміння 80 15 20 10 - 35 - 40

2. Просторові уміння 90 10 10 10 - 45 - 35

Отримані результати у цілому підтвердили висунуте гіпотезі припущення і дозволили зробити такі висновки щод формування зорових сенсорних умінь учнів 1-2 класів:

1. Удосконалення зорових сенсорних умінь молодши школярів є однією з найважливіших задач початковог навчання, оскільки зоровому сприйманню належить провідн роль у відображенні навколишньої дійсності, та від рівня йог розвитку залежить успішність розумового, естетичного

»удового, фізичного виховання.

2. В умовах діючого педагогічного досвіду в учнів 1-2 іасів зорові сенсорні уміння знаходяться на низькому і, істково, середньому рівнях розвитку: у дітей немає чітких івлень про системи кольорових і просторових еталонів; юсоби обстеження кольору, форми, величини, просторових дношень предметів не переведені остаточно у зоровий план; ; засвоєні більшість нормативних словесних позначень.

3. Ефективним засобом формування зорових сенсорних іінь молодших школярів є система дидактичних ігор і вправ, іка система повинна: а) об'єднувати дві форми навчання — ри та вправи, які забезпечують цілеспрямоване формування ірових умінь шляхом безпосереднього і посереднього (через каві моменти) педагогічного впливу; б) містити ігри та вправи зних модальностей (по формуванню кольорових і просторових лінь), змісту (по оволодінню сенсорними еталонами і [особами обстеження) і типів (на класифікацію, серіацію, вибір Гєктів та відтворення їх властивостей); в) передбачати різні іріанти виконання ігр та вправ (предметні маніпуляції з З'єктами, їх зорове співвіднесення, оперування ними по їм'яті), а також доцільне сполучення моно- і полісенсорного орово-дотикового) обстеження просторових властивостей

)ЄДМЄТІВ.

4. Включення системи дидактичних ігор та вправ у процес івчання повинно здійснюватися: а) безперервно, послідовно, зетапно; б) на матеріалі різних дисциплін (математика, іразотворче мистецтво, трудове навчання); в) у взаємозв'язку ючної та позаурочної роботи; г) у сполученні індивідуальних, іупових, фронтальних форм виконання, з використанням зноманітних видів ігор (настільні, ігри-змагання, рухливі,

сєжетно-рольові) та вправ (локальні, комплексні).

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми формування зорового сприймання. Умінні розрізнювати колір, форму, величину, положення предметів ) просторі мають універсальне, узагальнене значення і я* основний компонент входять у більш складні утворення — зорові сенсорні здібності, які, крім зазначених, можуть включати

і ряд спеціальних умінь. Дослідження спеціальних зорових уміні у плані розвитку за їх допомогою різноманітних художні? здібностей учнів може стати одним із напрямків подальшогс вивчення проблеми.

Основний зміст дисертації відображений у таки? публікаціях:

1. Особливості сприймання шести-семирічними учням* кольорових і просторових властивостей предметів // Педагогікг та психологія. - 1996. - № 3. - С. 75-83.

2. Про формування зорових сенсорних умінь учнів 1-] класів // Початкова школа. - 1996. - № 9. - С. 48-51

3. Система дидактичних ігор та вправ як засі( формування зорових сенсорних умінь учнів 1-2 класів / Матеріали конференції "Початкова освіта — шляхи розвитку" 10-12 квітня 1995р. Частина 1. - Запоріжжя, 1995. - С. 140-144.

4. Особливості зорового сприймання форми учнямі шестирічного віку II Актуальні питання психолого-педагогічни: основ виховання і навчання: Тези доповідей на науков; конференцію викладачів БДПЇ. - Бердянськ, 1994. - С. 28-29.

5. Рівень розвитку слухових сенсорних умінь у шестилітої // Резерви піднесення якості навчальної діяльності учнів: 36. те наукових повідомлень. - Бердянськ, 1993. - С. 9-10.

6. До питання про визначення рівня сформованості зорови:

кольорових) сенсорних умінь шестилітніх першокласників // Актуальні питання підготовки спеціалістів у педвузі: 36. татей. - Бердянськ, 1992. - С. 31-32.

7. Дидактичні умови формування сенсорних умінь юлодших школярів як педагогічна проблема // Актуальні іроблеми гуманітарних та природничих наук: 36. статей. Вип. І. - Москва-Запоріжжя, 1991. - С. 19.

Волобуева И.А. Система дидактических игр и упражнений :ак средство формирования зрительных сенсорных умений чащихся 1-2 классов.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата іедагогических наук по специальности 13.00.01 — теория и істория педагогики. Институт педагогики АПН Украины. Киев, 996.

В работе определены зрительные сенсорные умения как їсихолого-педагогическая категория. Выявлены особенности ;ветового и пространственного восприятия шести-семилетних зкольников. Разработана система дидактических игр и пражений по формированию зрительных сенсорных умений чащихся 1-2 классов.

Конструирование системы дидактических игр и пражнений должно осуществляться с учетом состава рительного отражения, структуры и механизма формирования енсорных умений, сочетания моно- и полисенсорного бследования предметов. Структура системы объединяет игры : упражнения разных модальностей, содержания, типов и ариантов. Методика ее включения в учебный процесс редполагает непрерывное, поэтапное выполнение игр и пражнений межпредметного содержания в урочное и

Volobuyeva I.A. System of didactic games and exercises as means of forming of visual sensor skills of pupils of 1-2 grades.

The thesis for competition to university degree of candidate of pedagogical sciences in speciality 13.00.01 - theory and history of pedagogy. Institute of Pedagogy of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv, 1996.

The visual sensor skills are determined in the thesis as a psychological and pedagogic category. The peculiarities of color and space perception of six-seven-year pupils were revealed. The system of didactic games and exercises on forming of visual sensoi skills of pupils of 1-2 grades has been worked out.

The development of system of didactic games and exercises is to be effected with allowance made for the constitution of visual reflection, the structure and mechanism of forming of sensor skills the combination of mono- and polysensor inspection of objects. The structure of system combines games and exercises of differeni modalities, contents, types and variants. The procedure of its inclusion into the training process is proposing the continuous gradual execution of games and exercises of inter objective content; in school and out-of-school hours.

Основні поняття: зорові сенсорні уміння, перцептивні дії дидактична гра, вправа.