автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Социально-педагогические проблемы управления школой гимназией

Автореферат диссертации по теме "Социально-педагогические проблемы управления школой гимназией"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОПКИ АПН УКРАЇНИ

КОВАЛЬ Валентина В’ячеславівна

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ШКОЛОЮ-ПМНАЗІЄЮ

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

УДК 37.014.553:37.057

Київ - 1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному університеті,

Міністерство освіти України.

Науковий керівник. - доктор педагогічних наук, професор

ПРИХОДЬКО Микола Ілліч, Запорізький державний університет, завідувач кафедри управління і соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: ЗЯЗЮН Іван Андрійович,

доктор філософських наук, професор, академік АПН України, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, директор;

СГАДОВА Валентина Василівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник АПН України, секретар відділення.

Провідна організація - Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м.Одеса.

Захист відбудеться 12 грудня 1997 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.32.02 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 252151, м. Київ, Повітрянофлотськнй проспект, 53.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки АПН України (252151, м.Київ, Повітрянофлотськнй проспект, 53).

Автореферат розісланий 5 листопада 1997 р.

Вчений секретар

спеціалізованої

вченої ради

професор М.II.Легкий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність дослідження та ступінь розробленості теми. В умовах незалежної державності України одним з визначальних чинників соціального і економічного прогресу, духовного оновлення є школа. Особливе місце в системі загального утворення займають нові типи навчально-виховних установ: гімназії, коледжі, ліцеї. Протягом останніх п’яти років на Україні ці типи шкіл отримали досить значне розповсюдження. Одночасно з’явилися і значні проблеми в їхньому становленні і розвитку: формування змісту освіти, комплектування контингенту учнів, фінансове і матеріально-методичне забезпечення. Однак ключовою проблемою є управління новими типами шкіл, зокрема гімназіями.

Згідно з Законом України “Про освіту” гімназія е середньою загальноосвітньою установою, яка орієнтується на навчання і виховання учнів з підвищеним хистом і творчими здібностями.

Соціальне замовлення суспільства вимагає від школи переосмислення управління як соціально-педагогічного явища і функціонального процесу. У той же час аналіз психолого-педагогічної літератури, присвяченої проблемам управління школою, свідчить про недостатнє висвітлення у ній проблем управління саме сучасною школою-гімназією.

Сучасність вимагає від дослідників переосмисленім багатьох управлінських аксіом і канонів. Школа-гімназія сьогодні може розвиватися тільки на основі нетрадиційних ідей і підходів, що відповідали б оптимальним потребам сучасного суспільства.

Все це переконує в необхідності досліджень проблеми управління сучасною школою-гімназією і, зокрема, виявлення соціально-педагогічних проблем. Особливе значення такого дослідження визначається також потребами шкільної практики у науково організованому забезпечеіші демократичного управління в умовах реформування школи.

Виходячи з того, що управління школою-гімназією одночасно є і складовою ланкою соціального управління, і умовою реалізації конституційних прав та свобод, і засобом гуманізації єдиного педагогічного процесу, і формою організації діяльності, і процесом, який складається з сукупності дій і функцій, ми вважаємо, що найбільш доцільним є системно-діяльний підхід до дослідження, що спирається на розробку проблем управління школою-гім-назією в працях видатних педагогів М.О.Корфа, Н.І.Пирогова, В.М.Соро-ки-Росинського, К.Д.Ушинського, С.Т.Шацького та інших, які багато в чому випереджали свій час. Проблеми, що хвилювали їх, охоплювали практично всі аспекти школоведення. Саме такий підхід дав нам можливість роз-

глядати управління школою-гімназією як історично усталену структурно-процесуальну педагогічну цінність, з одного боку, з іншого - вивчити як віднос но самостійний вид управлінської діяльності.

На постановку проблеми дослідження істотно впливають нові педагогічні і соціально-психологічні концепції: соціально-педагогічні проблеми становлення української школи /С. У .Гончаренко, Ю. І. Мальований/; концептуальні основи навчальних установ нового типу /В.Ф.Паламарчук, Б.Г.Чиже-вський/; різноваріантні навчальні плани для різних тинів шкіл /Д.І.Дей-кун, В.Г.Шевченко/; організаційні і методичні аспекти діяльності гімназій і ліцеїв /В.А.Паїценко, А.С.Мельниченко, М.В.Гриньова/; підготовка менеджерів у вузах нового типу /В.І.Яровий/’; управліши професійно-технічними училищами /Б.П.Бєлов, Н.Г.Нічкало, В.І.Паламарчук/; розвитку школи творчості і самостійності /Л.Ю.Гордін, В.А.Караковський/; управління розвитком школи /М.М.Поташник, В.С.Лазарев та ,ін./.. .

Для осмислення суті соціально-педагогічних проблем управління сучасною школою-гімназією важливе значення мають філософські та психологічні праці Н.І.Альохіна, Б.Т.Ананьєва, Л.і.Божович, І.Д.Беха, Ф.Гєнова, І.А.Зязюна, І.С.Кона, Г.С.Костюка, В.А.Кудіна, А.Н.Леонтьєва, С.Д.Мак-сименка, А.Л.Свенцицького та ін., а також праці з соціального управління і менеджмента І.Ансоффа, Е.Берна, М.Биркенбіля, С.Блека, В.В.Бойко,

І.П.Волкова, М.Вудкока, Д.М.Гвішиані, В.Зигерта, А.Г.Ковальова, М.Маркова, І.П.Марченко, С.Н.Паркінсона, В.К.Тарасова, Е.А.Уткіна, В.Фран-кла, Е.Цандера, С.Янга та ін.

Питання теорії і практики управління загальноосвітньою школою відображені в працях К.Ангеловські, Є.С.Березняка, В.І.Бондаря, С.У.Гончарен-ка, І.А.Зязюна, Б.С.Кобзаря, Ю.А.Конаржевського, М.С.Полгородника, М.М.Поташника, В.О.Сухомлинського, С.Є.Хозе, Р.Х.Шакурова, В.Н.Ша-мардіна, Г.І.Шамової, Є.А.Ямбурга, М.Д.Ярмаченка.

Значний інтерес викликають дослідження проблем управління школами інтернатного типу Є.С.Вильчковського, В.М.Галузинського, Г.Д.Нестеренко, Є.П.Постовойтова, В.Г.Слюсаренка та ін.

Визначити та обгрунтувати соціально-педагогічні проблеми управління школою-гімназією дали можливість праці з загальних проблем шкільного самоврядування і організації цілісного педагогічного процесу Ю.К.Бабан-ського, Л.Ю.Гордіна, Г.І.Горської, В.І.Загвязинського, В.С.Заслуженюка, В.І.Звєрєвої, Л.Г.Коваль, В.Ф.Паламарчук, М.І.Приходька, О.Я.Савченко, В.О.Сухомлинського та ін.

Разом з тим, ряд найважливіших для теорії і практики управління питань залишаються невирішеними: недостатньо висвітлюється процес управління школою-гімназією з позицій сучасних вимог концепцій виховання; відсутнє

з

дослідження, що розкриває зміст і структуру рефлексивио-перцептивної діяльності директора школи-гімназії в умовах гуманізації навколишнього соціального середовища; не досліджені виховні можливості співробітництва всіх учасників цілісного педагогічного процесу, конфліктні ситуації, що виникають в управлінській діяльності керівника школи, а також їхній вплив на становлення і розвиток шкільних традицій. Таким чином, ця проблема в умовах національного відродження України, реалізації концепції української школи є особливо актуальною.

Соціальна зумовленість методологічної перебудови освіти, закономірності розвитку і удосконалення діяльності шкіл нового типу, потреби педагогічної практики вимагають у свою чергу більш глибокого вивчення і аналізу соціально-педагогічних проблем управління школою-гімназією.

Доцільність роботи необхідна для розвитку практики та теорії управління школою, особливо на користь України. Вибраний напрямок дослідження входить в галузеву програму "Створення іміджу сучасного закладу освіти".

Об’єкт дослідження: соціально-педагогічні проблеми управління шко-

лою-гімназією.

Предмет дослідження: процес управління школою-гімназією.

Мета дослідження: розробити, науково обгрунтувати і експериментально перевірити модель системи управління сучасною школою-гімназією в загальній структурі управління освітою і охарактеризувати соціально-педагогічні проблеми шкільного колектігеу і його соціального середовища.

Гіпотеза дослідження: управління школою-гімназією набуває характеристик комплексно-цільової системи, що забезпечує виконання функціональних обов’язків усіма учасниками цілісного педагогічного процесу, інструментом активізації досягнення позитивного результату, гуманних відношень в шкільному колективі, якщо:

- досягається гармонія соціальної (виконання Закону "Про освіту” і комплексно-цільової програми "Освіта XXI століття") і виховної (формування культури взаємовідносин і взаємодій) функцій управління;

- управління будується на принципах реальних прав і повноважень, узгодженості дій та рішень, особистої відповідальності, предметності міжособо-вих і колективних відношень, конгруентності, результативності, створення сприятливих умов для самовираження, творчості кожного вчителя, школяра і директора школи;

- здійснюється кваліфіковане педагогічне забезпечення управління, що грунтується на знанні мети, мотивів і володінні технологією виконання рішень;

- управління школою-гімназією, що подано в системі управління освітою як її найважливіший структурний компонент, завдяки чому стає можливим

її вихід у позашкільне середовище.

Висуваючи гіпотезу, ми враховували ту обставину, що зміст управління визначається метою і завданнями поточного моменту і являє собою реальну діяльність оволодіння соціальним досвідом у різноманітних видах діяльності, внесення посильного вкладу до рішення соціальних проблем. Зміст управління визначається: повнотою і життєвою необхідністю; якісною і кількісною визначеністю; доступністю і результативністю.

Зміст управління не можна підмінювати змістом знань, вмінь і навичок, а тим більше змістом освіти, виховання. Вчитель не може управляти школою, а директор давати систему знань замість вчителя, визначати державні стандарти освіти.

Згідно з таким розумінням сенсу і сутієвості управління школою-гімна-зією були поставлені такі завдання дослідження:

- встановити методолого-теоретичне підгрунтя процесу управління;

- визначити особливості функціональної діяльності директора школи-гім-назії на основі рефлексивної перцепції;

- розробити комплексну модель системи управління школою-гімназією;

- обгрунтувати комплекс організаційних форм і педагогічних умов удосконалення управління сучасною школою-гімназією;

- розробити та експериментально апробувати науково-методичні рекомендації для директорів шкіл-гімназій.

Для перевірки висунутої гіпотези і рішення поставлених завдань дослідження ми одночасно застосовували такі методи. Теоретичний аналіз у поєд-нан-ні з реальною життєдіяльністю школи-гімназії і дослідно-експериментальна робота велися в єдності з системно-цільовим методом і монографічним вивченням діяльності директорів і вчителів шкіл у природних умовах шкільної практики. Історіографічний аналіз значної кількості літератури щодо проблем управління школою дає можливість отримати необхідні наукові знання про управління та його функції, а також про існування різноманітних тенденцій і підходів, помилок і недоліків при висвітленні форм і засобів в його організації і здійсненні, їхнього подолання на основі багатомірного педагогічного мислення. В дослідницькій праці застосовувалися методи моделювання ситуацій; порівнювальних завдань; дискретного і включеного спостереження; словесно-образного, емоційно-вольового управління станом рольових і управлінських ігор; моделювання поведінки керівника і вчителя. В своєму дослідженні ми використали методи, розроблені ведучими вченими Запорізького державного університету.

До ролі помічників і активних учасників дослідження ми залучали співробітників міського науково-методичного центру, керівників шкіл нового типу, учнів і педагогів, що дало можливість вносити необхідні корекції в про-

ведення експерименту і в управлінську діяльність.

Експериментальна робота проводилася протягом 6 років, в декілька етапів:

1. Вивчення досвіду організації і діяльності шкіл нового типу, управління ними (1990-1994 рр.).

2. Вивчення і аналіз наукових праць і публікацій з проблем управління школою-гімназією, організація дослідно-експериментальної праці (1991-93 рр.)-

3. Розробка і впровадження моделі управління школою-гімназією (19931995 рр.), апробування в реальній практиці.

4. Оформлення результатів праці у вигляді дисертації (1995-1996 рр.).

Базою дослідження безпосередньо є школа-гімназія юридичного профілю №47 м.Запоріжжя, школп-гімназії №6, 46, 31 м.Запоріжжя, Запорізька середня загальноосвітня багатопрофільна школа №33 естетично-гуманітарного профілю, Український колегіум №96 м.Запоріжжя.

Значний матеріал дала робота дисертанта в якості директора середньої школи І-ІІІ ступеня юридичного профілю м.Запоріжжя: досвід організації і участь в проведенні міських і обласних науково-методичних семінарів і конференцій, підготовки документів і матеріалів з проблем управління школою-гімназією на сесії районної і міської Рад освіта.

Дослідження грунтується на методології сучасної соціально-педагогічної і психолого-управлінської науки, що досягла нового рівня у вивченні і поясненні закономірностей цілісного педагогічного процесу і управління тім.

Вхідні теоретичні позиції базуються на: головній меті управління - підводити систему, що управляється, до конкретного результату і самовдосконалення, діяльної методології, що розглядає управління як процес, що приводить до руху організацію, людей, як основу реалізації конкретних функцій, теорії і практиці управління школою, що пояснює управління як функціональний процес і вказує на шляхи та засоби його здійснення у конкретних рю-вах.

На відміну від добре відомого досвіду управління організаційними і методичними аспектами діяльності гімназій та ліцеїв Запоріжжя і Полтавщини, психодіагностичної моделі диференціації навчання СШ №15 м.Білої Церкви Київської області, моделі педагогічної системи, що орієнтувалася на особистість учня школи-гімназії №8 Кривого Рогу, системи взаємодії педагогів і учнів на основі творчих потенціальних можливостей школи-гімназії №5 м.Мелітополя, ми розвиваємо концепцію управління, націленого на результат як систему мислення і поведінки педагогів, учнів і адміністрації школи-гімназії.

Наукова новизна і теоретична значимість дослідження полягає в тому, що удосконалено модель управління школою-гімназією на основі уявлень

про взаємозв’язок управлінських і соціальних функцій в діяльності директора школи; розкрита послідовність соціально-педагогічних проблем з передумовами ефективності управління; вперше подано рефлексивно-перцептивний аналіз управлінської діяльності директора школи-гімназії; дістало подальший розвиток вивчення основних причин конфліктів в діяльності директора школи в управлінні шхолою-гімназісю; запропонована і обгрунтована цільова системно-дійова програма управління школою-гімназією, визначені психоло-го-педагогічні умови її реалізації.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що впровадження його результатів дозволяє створити систему управління школою-гімназією, близьку до реальних умов і можливостей життя школи, що вміщені в ньому висновки і рекомендації направлені на викорінення авторитаризму і формального, вузькофункціонального підходу до управління школою-гімназією, на підвищення ефективності всього навчально-виховного процесу школи за рахунок розширення сфери і можливостей управлінської діяльності.

На основі результатів дослідження розроблені конкретні методичні рекомендації для керівників шкіл-гімназій і організаторів освіти, що цікавляться теорією і практикою управління іноваційною школою.

Вони були використані для вироблення рекомендацій регіональної науково-практичної конференції "Управління сучасними навчально-виховними закладами в системі освіти" (Запоріжжя -1996), положень про виховно-оздоровчий комплекс "Молода гвардія" на базі комбінату "Запоріжсталь”, про соціально-педагогічну практику студентів факультету соціальної педагогіки і психології Запорізького держуніверситету, що підтверджується конкретними документами.

Апробація результатів дослідження здійснювалась в школі-гімназіі №47

и.Запоріжжя, а також в дослідно-експериментальних школах Заводського району м.Запоріжжя.

Основні результати дослідження висвітлені в методичних рекомендаціях керівникам шкіл-гімназій, вчителям, соціальним педагогам і психологам "Управління школою-гімназією; наука і мистецтво" (Запоріжжя -1995), "Обережно: родинний конфлікт" (Запоріжжя -1995) і в доповідях на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціологія і школа" (Миколаїв -1994), міжрегіональній конференції "Психологічна наука і сучасна навчальна установа народної освіти" (Запоріжжя ^1994), міжрегіональній науково-практичній конференції "Управління сучасними навчально-виховними закладами в системі освіти" (Запоріжжя -1996).

Матеріали дослідженій обговорювалися на науково-технічній раді фа культету соціальної педагогіки і психології, на кафедрі управління і соці альної педагогіки Запорізького державного університету (1993-1996 рр-), нг

засіданні вченої ради Запорізького обласного інституту вдосконалення вчителів (1996 р.). Особиста участь автора визначається в розробці концепції управління школою-гімназією за результатами і системно-цільовою програмою розвитку персоналу, кадрового забезпечення і засвоєння нововведення.

Досвід роботи по впровадженню результатів дослідження був узагальнений Науково-методичним центром м.Запоріжжя і схвалений Міжрегіональною науково-практичною конференцією "Управління сучасними навчально-зкховними закладами в системі освіти 10-12 квітня 1996 р.№ (м.Запоріжжя).

Впровадження результатів дослідження здійснювалося на різних рівнях: робота з заступниками директора, вчителями, окремими учнями і студентами, підготовка і проведення ряду міжрегіональних, обласних, міських, районних конференцій і предметних семінарів; керівництво курсовими роботами студентів ЗДУ, підготовка ряду документів і матеріалів, ідо рекомендувалися органам освіти.

На захист виносяться :

1. Аналітична професіограма рефлексивно-перцептивної діяльності директора школи-гімназії.

2. Аналіз конфліктів між учасниками управлінського процесу.

3. Модель системи управління сучасною школою-гімназією.

4. Компоненти управлінської культури директора школи-гімназії.

5. Педагогічні умови здійснення управління школою-гімназією.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів,

висновків, містить 4 схеми, 5 таблиць, додатки. Список літератури включає 222 джерела. Повний обсяг дисертації - 201 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, загальний методологічний і теоретичний підхід до її розробки, визначається об’єкт, предмет, мета, задачі, гіпотеза і засоби дослідження, розкриваються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Теоретико-методичні і прикладні аспекти управління школою-гімназією" розглядається генезис змісту поняттєвого апарату теорії управління школою, дається рефлексивно-перцептивний аналіз управлінської діяльності директора школи-гімназії, характеризуються основні конфлікти між учасниками управлінського процесу і шляхи їхнього подолання.

Другий розділ дисертації "Системно-діяльний підхід до управління школою-гімназією" присвячений загальному розгляду моделі системи управління сучасною школою-гімназією і моделі управлінської культури директора школи, основних функцій взаємодії з творчими співтовариствами, аналізу основних соціально-педагогічних проблем управління школою-гімназією.

Кожний розділ дисертації містить стислі висновки. Наприкінці дослідження подаються загальні висновки теоретичного, методичного і управлінського плану, конкретизовані соціально-педагогічні проблеми управління шко-лою-гімназією.

Поняття "управління" є ключовим. В праці представлено генезис змісту поняттєвого апарату теорії управління школою.

Аналіз розроблених тлумачень поняття "управління" дозволяє зробити висновок: відсутність єдиної думки пояснюється, з одного боку, тим, що проблема управління носить багатоплановий характер і синтезує в собі дані педагогіки, психології, кібернетики та інших наук, а з іншого, існують різні підходи до характеристики процесу управління школою.

Різні автори по-різному трактують поняття управління. Одні вважають, що процес управління є не що інше, як упорядкування виховної системи, при цьому управління школою зводять до видання керівних вказівок і перевірки їх виконання, вибору форм і засобів найбільш ефективного впливу на вчителя і учня; інші, - як послідовне виконання функцій управління; треті, - як цілеспрямований процес впливу керуючої системи на об’єкт, що управляється: педагогічний і учнівський колективи по координації і узгодженості їхньої діяльності; четверті, - здійснення управління бачать на творчій основі, принципах організації науково-технічних і педагогічних інновацій і нововведень; нової моделі управління школою; функціях наснаги, згуртованості, співробітництва, підтримки, побуджеігня, здійснюваних в сучасній технології, де усталеність, спрямованість і результативність управління будується на відповідній інформаційній основі.

Під управлінням ще п’ять років тому було прийнято розуміння команднобюрократичного керівництва, об’єктом якого служила адміністративна надбудова апарату. Для цього застосовувалася монополістична багаторівнева і централізована лінійно-функціональна структура. Процес управління здійснювався на основі жорсткої форми організації з застосуванням адміністративних засобів управління і жорстких ієрархічних зв’язків.

У вигляді найважливіших принципів керівництва було прийнято беззаперечне підпорядкування низьких рівнів управління верхнім, нейтралізація го-ризонтальїпіх форм зв’язку; орієнтація на владу, наказ, контроль, а не на мотивацію; керівник - це пост і посада. Таке адміністративне і командно-бюрократичне управління породило низьку організаційну культуру, пасивну організацію мас, жорсткі вертикальні зв’язки і недооцінювання самостійного стилю керівництва.

В силу цих та інших причин теорія управління школою розроблена значно слабіше загальної теорії управління виробництвом і автоматичними системами. Практично вона почала розвиватися в останні 30-35 років, однак, вив-

чена нами література з питань управління і педагогічного менеджменту дає підстзву зробити висновок, іцо до цих пір відсутня єдина точка зору на зміст таких понять, як управління, форми і засоби управління, менеджмент, керівництво, управління ситуаційне, управління за результатами, аналітичне управління і т.д. Ми не схильні підтримувати думку деяких дослідників, що розглядають управління школою тільки як "управління вихованням і навчанням підростаючих поколінь". Річ в тому, що сучасна школа - це складний, динамічний, постійно живий організм, що розвивається, де об’єкт управління в один і той же час є і суб’єктом різноманітних видів діяльності, і виконавцем конкретних функцій. Поняття "управління", на нашу думку, не можна розглядати як синонім поняттям "педагогічний менеджмент", "школоведен-ня", "управління освітою" і ін.

Управління школою охоплює собою масу питань шкільного життя, пов’язаного з матеріальним оснащенням, організацією і життєдіяльністю педагогів і учнів, допоміжного персоналу, забезпеченням навчально-виховного процесу. .

Хоча семантичне значення поняття "управління школою" і "школоведен-кя" є синонімом, але в дійсності їхній істинний зміст надто різниться.

Ми виходимо з того, що управління - це суб’єкт-суб’єктна, цілеспрямована, конкретна, реальна, доступна, що систематично організується на основі об’єктивних закономірностей і принципів, діяльність, в процесі якої реалізуються функціональні обов’язки індивіда або колективу.

Інтерпретуючи управління як діяльність, ми стверджуємо, що, при уявній її простоті, це досить складний вид людських дій і відношень. Вона включає в собі як стихійно, так і свідомо сформовані чинності і вчинки, методи і засоби, вибір яких не може бути випадковим і довільніш.

Діяльність завжди предметна. Безпредметної діяльності немає і не може бути. Саме тому управлінська діяльність є реальний процес, що складається з сукупності дій і операцій, а основна відзнака однієї діяльності від іншої полягає в специфіці їхніх предметів.

Управління - суперечливе, динамічне явище: воно постає (з’являється), розвивається, вдосконалюється, оновлюється, змінюється, але ніколи не зникає. Оволодіння функціями управління залежить не тільки від наявності їх, але і від певних можливостей і хисту особистості, її інтересів, потреб, схильностей. Управляти - це означає створювати такі умови, в яких з мінімальними витратами буде отримано запланований результат. Предмет управління - це завжди організація, завжди живі люди, завжди діяльність, в процесі якої вирішуються конкретні задачі словом і чинністю, вчинком і поведінкою. Управління - це мистецтво регулювання діяльності будь-якого колективу, будь це патріархальна община або сучасна школа, в чотирьох головних його іпоста-

сях: організації, координації, виконанні, контролю.

Потреби теорії і практики роблять особливо актуальною задачу визначення технології управління, тобто опису порядку процедур, з яких складається процес управління. Вироблення моделі управління має евристичне і практичне значення, оскільки вона сприяє забезпеченню оптимального управління в педагогічних системах.

В останні роки в педагогічну теорію і практику проникли нові словосполучення "педагогічний менеджмент” і "внутрішньошкільний менеджмент". В своїй праці ми розрізняємо ці поняття і беремо за основу визначення, запропоноване класиками управління за результатами. Справа, по-перше, в тому, що вислові дуваний ними принцип бажання персоналу досягнути певних результатів на основі "прагнення" співзвучний нашій концепції, а, по-друге, в тому, що їхнє розуміння в управлінні чинників керівника, "що досягає успіху", "що прагне", "який працює на розвиток", "що орієнтувався на результат".

Стислий розгляд генези управління сучасною школою і педагогічного менеджменту дозволяє перерахувати найбільш значущі напрямки удосконалення управління ішсолою-гімназією. Більшість з них залишаються актуальними об’єктами удосконалення також протягом 90-х і початку третього тисячоліття.

1. Удосконалення діяльності школи, підвищення її ефективності, а також прогнозування діяльності з близьким і дальнім прицілом.

2. Удосконалення методів і засобів управління. Сюди входять проблеми подальшого розвитку системи підготовки педагогів-менеджерів, особливо створення систем прогнозування і проектування управління за метою і результатами (тут свою роль повинна відіграти педагогічна проектологія, наука, що перебуває на етапі становлення); поліпшення систем співробітництва, а також змісту посадових обов’язків керівників і груп управління.

3. Суттєва зміна організаційної структури вбік більшої мотивованості і результативності, уточнення питань розподілу функцій і повноважень, а також поліпшення делегування повноважень, удосконалення комунікацій всередині школи.

4. Поліпшення атмосфери індивідуальних і колективних відношень, довіри, гуманного відношення до учасників діяльності і готовності кожного внести свій внесок в справу вдосконалення школи.

5. Зміна стилю і засобів мислення, розширення міжнародного кругозору; всебічний розвиток самого керівника школи.

Питання про продуктивність управлінської діяльності директора школи-гімназії ми ставимо в контексті акмеологічного підходу, що було закладено працями Л.С.Виготського і творчо розроблений Г.С.Костюком.

В основі управлінської діяльності лежить її гноселогічна самостійність.

Один із шляхів її визначення - це рефлексивно-перцептивний аналіз, який здійснюється ira ослові відповідного вміння і хисту. Рефлексивно-перцептив-ну структуру управлінської діяльності директора школи ми поділяємо за двома причинами: по-перше, у зв’язку з тим, що кожний вид діяльності, у тому числі і управлінської, вимагає певних психічних якостей, тобто, відбитих дій зовнішніми причинами (reflexus), і безпосереднього відбивання об’єктивної дійсності органами почуттів, що детермінувалися (percepito); по-друге, розкриття управлінської діяльності на основі рефлексивно-перцептивних хисту і вмінь дає підстави диференціювати управлінську діяльність директора школи від інших видів діяльності, в тому числі і педагогічної.

Рефлексно-педагогічний аналіз управлінської діяльності директора гімназії, як і будь-який інший пошук, припускає рух до певної мети. В загальних рисах мета нашої праці полягає в тому, щоб знайти кращий, комфортний стан для управлінської діяльності керівника школи. З цього виходить, що предметом аналізу повинні виступати такі добре відомі особисті якості: хист, почуття, вміння, цілеспрямовані дії та ін.

Застосування розробленої нами аналітичної професіограми діяльності директора школи дозволяє використовувати арсенал засобів експериментального дослідження і практичної підготовки керівників різноманітних навчальних установ, організувати більш дієву систему атестацій управлінських і педагогічних кадрів, застосовувати як засіб оцінки рівня професійної компетентності і як засіб формування фахівця-управлінця в системі освіти.

На основі конкретних управлінських функцій і дій, нормативних ознак та їхішого виконання дається характеристика психічних процесів, що актуалізуються в діяльності, а також визначаються професійно важливі якості, що забезпечують їх проходження, що в цілому являє модель управлінської структури діяльності директора гімназії. Ця гіпотетична модель може бути, наприклад, основою організації експериментального дослідження рівня сфор-мованості готовності людини до управлінської діяльності, бо вона включає і основні характеристики управління як процесу, і основні ознаки суб’єкту управління, що розкривають його професійні можливості, а також мотиваційно-емоційний стан. Так, при координації діяльності директор повинен регулювати відношення, довіряти колективу, визначати основні напрямки розвитку. Крім того, навіть однакові психологічні дії, здійснювані ними для досягнення мети, різноманітні за змістом: перцептивно направлені на зіставлення зовнішніх причин і чуттєвого сприймання, а комунікативні, при нагоді, повинні забезпечити спонукання до спілкування, а в іншому - потяг до чинності. Когиитквні дії направлені і на узагальнення отриманої інформації та на зіставлення, узагальнення, порівняння даних і т.д.

В ході дослідження виявлено серйозну скруту в діяльності директорів

Г’

Організаційна функціональна структура моделі системи управління шхолою-гімназією ------------------------------СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ------------------------------------

СУБ'ЄКТИ УПРАВЛІННЯ

"1

-) Директор|-

з навчаль- з наукової

ної роботи роботи

по початковій навчальній ланці

з виховної роботи

з позакласної та соціальної роботи

з методичної роботи

по диференційованому інтеграційованому і індивідуальному навчанню

Збори (конференція школи)

Збори (конференція вчителів)

Збори (конференція учнів) Принципи: 1. Реальних прав і повноважень. 2. Предметності міжособових відносин. 3. Узгодженості (погодженості) дій. 4. Особистої відповідальності. 5. Усталеності спрямованості процесу управління. 6. Конгруентності. Утилізації і інформації. Рада шко- ли

СУСПІЛЬНО-ДЕРЖАВНЕ ЗАМОВЛЕННЯ НА ВИПУСКНИКІВ

Конфліктна комісія (соціального захисту учня і вчителя)

ТЕХНОЛОПЧНІСТЬ УПРАВЛІННЯ

шкіл за аналізом стану повсякденної праці, співвідношення підсумків праці з поставленими метою і завданнями (57.1%), а також недоліки, з якими важче за все боротися: 88% директорів шкіл на перше місце поставили невіру в потенційні сили педагогів, на друге місце (75.2%) опіку, що є з боку управлінь освіти, на третє місце (55.6%) диференціацію зусилля вчителів, учнів, адміністрації у їх співробітництві.

В процесі праці було встановлено, що становлення директора школи відбувається, як правило, в короткий термін - за 5-7 років, до 35-40 років. Примітно і те, що всі директори шкіл до призначення иа ідо посаду були чудовими вчителями-предметниками, організаторами учнівських колективів. І ось цей предметний крен яскраво спостерігається і в стилі управління школою. Все це свідчить про відсутність однозначних залежностей між характером зволодіння функціями управління і підготовленістю директорів шкіл до здійснення рефлексивно-перцептивного аналізу своєї управлінської діяльнос-гі, про велику складність явища, що досліджується.

Результати констатуючого експерименту показали, що особливості конфліктів в управлінській діяльності директорів школи виникають з приводу ;еми основних прігшн: самої особистості директора школи, із-за вибору зас-гупників, з приводу правильності функціональних дій, співробітництва з колегіальними органами учнівського самоврядування, організаційно-управлін-:ьких основ праці школи, особистих симпатій, емпатій, антипатій, руйнування зв’язків, взаємовідносин на основі принципу "створення гарної репутації".

Аналіз більш 500 актів поведінки у вигляді відповідних дій, висловлювань і інших форм впливу на співробітників показав, що найбільш яскраво висловлені засоби впливу: інструктивно-директивний вплив, обгрунтування зіркості своїх вимог, опосередкований вплив, попередження можливих нега-гивних наслідків, припинення відношень, спілкування, співробітництва, психологічний вплив.

Ми відзначаємо, що конфлікти з приводу самої особистості директора, функціональних дій і міжособових антипатій найбільш стійкі і важкорозв’я-зувані. Намітивши схему аналізу структури конфліктів в діяльності директора школи-гімназії, ми розробили основні положення, сприятливі уникненню ігресії в ході конфліктів.

Директор школи-гімназії розглядається нами як людина, що втілює свої деї без упередженості, заздалегідь заготовлених управлінських штампів і рівень, що реалізує свої потреби в існуванні, переживанні, фугасціюваині, міркуванні і рефлексії. Ми вважаємо, що рівень управління сучасної школи-гім-назії може визначатися повнотою факторів досягнення, визнання, просуванім, відповідальності, витримки, вибагливості, мірою незалежності прав і влада, престижності і соціального захисту, гарантією зростання і підвищенням

кваліфікації, а також повнотою застосування показників діяльності. Такимі показниками є: діяльність у складному інформаційному і правовому полі в якому директор школк-гімназії виступає і як аналітик, генератор ідей, спеціаліст, який прагне до розвитку свого хисту, і як керівник, іцо формує від ношення всередині школи і поза нею.

В процесі експериментальної роботи виявився цілий ряд тенденцій і особ ливостей реалізації управлінських функцій у співробітництві з учнівським са моврядуванням, аналізуючи які ми прийшли до таких загальних висновків:

1. Розвиток школи-гімназії вимагає розробки нової моделі системи управ ління, основною домінантою якої повинна бути концепція відкритої школи, ; основними елементами - "учасники процесів" управлінського, виховного, освітнього, самоскерованого та ін.

2. Керуючи школою-гімназією, необхідно враховувати ті суб’єктивно-об’єктивні відношення, які потенціально можуть стати причиною конфліктії в шкільному колективі: рівень професійної підготовленості і компетентності: розвиток моральних якостей; відношення до об’єкту праці, його якості; здат ність ефективно керувати діяльністю вчителів та учнів, вміння приймати рішення в нестандартних одіозних експериментальних ситуаціях.

3. Управління школою-гімназією ефективне при умові наявності досвіду в одній і тій самій парадигмі управління. При цьому творчий потенціал ди ректора визначається динамічністю внутрішнього світу, позитивним емоційним тоном, здатністю виразити нове власними можливостями потреби в само реалізації.

4. Управлінська культура, управлінське мислення є, насамперед, актив ний процес в свідомості директора школи при вирішенні ним управлінсь ких ситуацій і суттєвих властивостей і відношень таких соціально-педагогічних явиш, як розвиток і становлення нової школи, соціальних інститутів виховання нової людини.

5. Запропоновані нами моделі дій суб’єкта і об’єкта управління і вироблення рішення суб’єктом управління сприяють усвідомленню сутгєвості поставленої мети, способів зв’язку складових систем суб’єкта і об’єкта управління, а також характеру його змісту і структури, визначення взаємозв’язку взаємодії всіх ланок системи управління; вибору економічно-вигідних і загальноприйнятих варіантів рішення.

ЗМІСТ І КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

МОНОГРАФІЇ, НАВЧАЛЬНО-ДОВІДКОВІ ВИДАННЯ

1. Приходько М.І., Коваль В.В. Управління школою-гімназією - наука мистецтво /методичні рекомендації/ -Запоріжжя: "Дніпровський металург",

1993.-62с. Авторський текст 39с.

2. Коваль В.В., Белоусова 3.1. Обережно: родинний конфлікт!/методичні рекомендації для вчителів, батьків, соціальних працівників та психологів/ -Запоріжжя, "Дніпровський металург", 1993. -113с. Авторський текст 75с.

СТАТТІ У НАУКОВИХ ЗБІРКАХ І ЖУРНАЛАХ

3. Коваль В.В. Працюємо сумлінно і творчо.//Рідна школа. -1997. -№6. -с.62-65.

4. Коваль В.В. Молодший клас - фундамент школи-гімназії юридичного профілю.//Початкова школа. -1997. -М?5. -с.62.

5. Коваль В.В., Приходько М.І. Генеза управління сучасною школою-гім-назією.//3б. матеріалів Міжрегіонального науково-дослідного семінару "Створення іміджу сучасного закладу освіти". -Запоріжжя, 1997. с.206-212. Авторський текст 7с.

6. Коваль В.В. Управління школою-гімназією.//36. матеріалів науково-методичної конференції "Початкова освіта - шляхи розвитку". Міністерство освіти України, АПН України. -Запоріжжя, -1995. 4.1. с. 129-134.

7. Коваль В.В., Шемякіна Т.В. Використання технологічних прийомів при навчанні читанню. //36. матеріалів науково-практичної конференції "Початкова школа - шляхи розвитку". Міністерство освіти України, АПН України. -Запоріжжя, -1995, ч.І. -с. 117. Авторський текст 2с.

8. Коваль В.В. В будь-якій ситуації: спокійно, без паніки //матеріали науково-практичної конференції “Управління сучасними навчально-виховними закладами освіти”. Міністерство освіти, АПН України. -Запоріжжя, -1996. -с.247-258.

ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ

9. Коваль В.В. Виховна діяльність школи-гімназії: управлінські аспекти. //Тези Всеукраїнської наукової конференції "Соціологія і школа". -Миколаїв. -1994. -с.64.

10. Коваль В.В., Приходько М.І. Суб’єктивний фактор в управлінській діяльності. //Тези доповідей наукових конференцій викладачів і студентів університету. Випуск V, ч.ІІ. ЗДУ, -Запоріжжя, -1996, -с.123-124. Авторський текст 1с.

КОВАЛЬ В. В. Соціально-педагогічні проблеми управління школою-гім-назією. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - теорія і історія педагогіки. Інститут педагогіки АГІН України, Київ, 1997.

Дисертація констатує різноманітність теоретичних та практігчних підходів до управління школою-гімназією.

В результаті дослідження виявлені основні соціально-педагогічні пробле ми, розроблена модель системи управління, яка дозволяє реалізувати управлінські функції на основі рефлексивно-перцептивного аналізу та управлінсь кої культури директора школи; а також розроблено ряд пропозицій по практичному впровадженню сучасних принципів з метою підвищення результа тивності діяльності школи-гімназії.

Ключові слова: школа-гімназія, управління, управлінська культура, нас нага, співдружність, новаторство, функція, наукове управлінське мислення, управлінська дія.

КОВАЛЬ В.В. Социально-педагогические проблемы управления школой гимназией. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических науі по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. Институт педагоги ки АПН Украины, Киев, 1997.

Диссертация констатирует многообразие теоретических и практически? подходов к управлешш школой-гимназией. В результате исследования выявлены основные социально-педагогические проблемы, разработана модель сис темы управления, позволяющая реализовать управленческие функции на основе рефлексивно-перцептивного анализа и управленческой культуры дирек тора школы; а также разработан ряд предложений по практическому внедре нию современных принципов управления с целью повышения результативности школы-гимназии.

Ключевые слова: школа-гимназия, управление, управленческая культура, воодушевление, содружество, новаторство, функция, научное управленческое мышление, управленческая деятельность.

KOVAL V.V. Social-Pedagogical problem of School-Gymnasium’s Administration. Manuscript.

The Disertatioa competing for the candidation degree in pedagogics speciality 13.00.01 theory and history of pedagogical Institute of pedagogics APN Ukraine, Kiev, 1997.

Dissertation States diversity of theoretical and practical approaches to the school-gymnasium’s administration. In the result of investigation of main so cial-pedagogical problems it is mastered the model of administration’s system permitting to realize administrative functions on the basis of reflex-perspec tive analisis and head moster’s administrative culture; and also a number oi proposals on prinsipal applicasion of modern administration’s principles witt purpose of increasing of resultivness of school-gymnasiums activity.

Key words: school -gymnasium, management, administrative culture, enthu siasm, commonwealth, innovation, function, scientific administrative thinking administrative activity.