автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Социально-педагогические условия организации и деятельности высших профессиональных училищ

Автореферат диссертации по теме "Социально-педагогические условия организации и деятельности высших профессиональных училищ"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

Р Г £?

ОД На правах рукопису

' 199,5

ВАСИЛЬЄВ Іван Борисович

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩИХ ПРОФЕСІЙНИХ УЧИЛИЩ

13:00.01 - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор ЯРМОЛЕНКО Павло Андрійович

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор КОЗАКОВ Віталій Андрійович

кандидат педагогічних наук МУРНІНА Ганна Сергіївна

Провідна установа - Український інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти

Захист дисертації відбудеться " ^ » листопада ^995 р 0 ^ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.61.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України /252135 м. Київ, вул. Косіора,24/.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України /252135, м. Київ, вул. Косіора,24/.

* і . „ 12 „ жовтня

Автореферат розіслано ________ _______________ 1995 р.

Вчений секретар Р/Л/г

спеціалізованої вченої ради ///Г .М.Цибульська

Актуальність дослідиення. Стратегічна ціль виведення професійної освіти в Україні на рівень досягнень передових країн світу, визначена Державною національною програмою "Освіта" /"Україна XXI столі ття"/,передбачає, як один із напрямів її досягнення, створення нових типів професійних навчально-виховних закладів з різнорівневою професійною підготовкою робітників, інтегрованих у наукові, науково-навчальні, культурно-освітні, навчально-виробничі комплекси. Система підготовки робітничих кадрів, спеціалістів та інженерів, яка формувалася десятиліттями, була орієнтована на планову економіку та, відповідно, кількісні показники у формуванні трудових ресурсів, тому в сучасних умовах вона не стала відповідати ринковим виробничим відносинам, що народжуються. Усвідомлення того, що ринкова економіка припускає наявність ринку робітничої сили, створило необхідність критично проаналізувати як якість підготовки, так і зміст освіти, який реалізується в ІЗТУ. Суспільно-економічна формація, яка існувала, стала набувати іншої форми, через що почала змінюватися і складова її частина - система освіти. Б свою чергу система-професійно-технічної освіти в умовах реформування усієї народної освіти та майбутніх ринкових відносин залишатися старою не могла.

Розпочалися пошуки нового змісту професійної освіти, перспективних форм його реалізації, що зумовило появу нових видів професійно-технічних навчальних закладів /ПГЮ/: вищих професійних

училищ (ВПУ) та професійних ліцеїв (ПЛ). Одними з перших наприкінці 80-х - початку 90-х років були створені ВПУ і професійні /технічні/ ліцеї в м.м. Львові (СПТУ-20), Харкові (СПТУ-20,27), Івано-Франківську (СПТУ-3,21), Москві /СПТУ-207/, Ленінграді /СПГУ-127/, Ростові-на-Дону /СПГУ-14/, Мінську /СПГУ-115/ та ін.

Виникла необхідність серйозно: підтримки практиків-новаторів э боку педагогічної науки, яка повинна була вирішити такі основні теоретичні завдання:

- створити концепцію професійного ліцею, ЕПУ;

- розробити новий зміст освіти для цих ПГНЗ:

- визначити основні напрями, якими повинно вестись перетворення ПГУ в професійні ліцеї та ЕПУ;

- розробити критерії оцінки функціонування новій навчальних закладів профтехосвіти.

Розробці концепції і нового змісту освіти в професійних ліцеях та ВІЗУ були присвячені Всесоюзні наради, які відбулись в Бєлгороді та Мінську у квітні 1991 року. В науковій літературі ці питання знайшли найбільше відображення в роботах І. Лопативського, М. Мах-мутова, М.Нікітіна, М. Рогова, С. Сагана, Г. Сафронової, Г. Сєркутьєва,

В. Темника, І. Халіуліна, А. ІВкляра, П. Ярмоленка.

Таким чином, склалось певне уявлення про перспективні ПГБЗ /професійні ліцеї та ЕПУ/ та вже існуючі навчальні заклади профтехосвіти /ПГУ/, на базі яких вони створювались. Однак, основні напрями і соціально-педагогічні умови перетворення ПТУ у вищі професійні училища, професійнні ліцеї виявлені та науково обгрунтовані не були. Це і визначило проблему дослідження.

В соціальному плані виявлення названих вище умов та напрямів перетворення ПГУ означає, щр суспільство в більш стислі строки отримає високоефективні навчальні заклади системи профтехосвіти та, відповідно, кваліфіковані кадри робітників, спеціалістів, інженерів. Основним буде не метод спроб та помилок, яким зараз користується більшість ПГУ, щр стали на шлях перетворень, а науковий підхід у вирішенні актуальних проблем.

В економічному плані наявність оптимальних науково обгрунтованих шляхів реорганізації ПГУ у нові перспективні види ПГНЗ доз-

з

£сляє при мінімальних витратах з никі бідних державних бюджетів країн СНД отримати максимальний ефект.

В науковому плані - цє аналітичне узагальнення практичного досвіду та оптиміаація процесу якісних перетворень ПТУ. Тому дане дослідження орієнтоване на наукову інтерпретацію результатів та виявлення соціально-педагогічних умов продовження експерименту щодо створення перспективних видів навчальних закладів профтехосвіти.

Актуальність даного дослідження визначається також значенням профтехосвіти для економічного розвитку України і держав СНД, формування світогляду та політичних поглядів покоління, що підростає і в майбутньому буде визначати долі своїх держав.

Виходячи з наведених вище міркувань, а також з урахуванням недостатньої наукової розробки проблеми створення ПТНЗ нового типу, було визначено тему дослідження - " Соціально-педагогічні умови організації і діяльності вищих професійних училищ".

Об'єкт дослідження - процес організації і діяльності вищих професійних училищ та професійних ліцеїв в системі профтехосвіти.

Предмет дослідиення - цілі, структура та зміст освіти у вищих професійних училищах та професійних ліцеях, створених на основі ЖУ.

Мета дослідиення - виявлення і теоретичне обгрунтування соціально-педагогічних умов перетворення ГГГУ у вищі професійні училища, професійні ліцеї.

Гіпотеза: перетворення профтехучилища у вище професійне училище, професійний ліцей дійсно призведе до появи нового перспективного ПТНЗ, якщо в ЛГУ:

- формування професіоналізму учня здійснювати на основі чітко визначених цілей, структури та змісту освіти в ПТНЗ нового типу, змодельованих з урахуванням нової суспільно-економічної та політичної ситуації, потреб розвитку особистості, суспільства, а також ви-

мог науково-технічного прогресу;

- змінити зміст освіти шляхом його інтеграції зі ЗМІСТОМ освіти інших навчальних закладів системи безперервної освіти /загальноосвітніх шкіл, технікумів, коледжів, вузів/ та введення сту-леневої професійної підготовки з використанням прогресивних технологій навчання;

- на підставі прогресивних ідей сучасної педагогічної науки та культури здійснити якісні зміни в діяльності інженерно-педагогічного складу як в системі "педагог - учень", так і в системі "педагог - адміністрація".

Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези було визначено такі завдання:

1/ проаналізувати вимоги, поставлені суспільством та науково-технічним прогресом до професійної освіти, а також зміст і стан навчально-виховного процесу в ПГУ;

2/ визначити перспективи використання передового досвіду зарубіжних професійних ліцеїв та вищих професійних училищ в аналогічних навчальних закладах профтехосвіти України;

З/ обгрунтувати і розробити педагогічну модель ВПУ та професійного ліцею, а також визначити їх роль і місце в системі безперервної освіти та професійної підготовки кваліфікованих спеціалістів технічного профілю;

4/ створити модель управлінської діяльності щодо формування інженерно-педагогічних колективів професійних ліцеїв та ВПУ;

5/ на підставі існуючого досвіду виявити і обгрунтувати соціально-педагогічні умови перетворення профтехучилища у ВПУ, професійний ліцей.

Методологічною основою дослідження стали: теорія наукового

пізнання, філософські положення про взаємозв'язок і взаємообумов-леність явищ та процесів, необхідність їх вивчення в конкрет-

ко-історичній обстановці ка підставі історико-логічкого підходу; закономірності відповідності системи освіти,в тому числі і професійної, характеру та рівню розвитку продуктивних сил, а також залежність цієї системи від існуючих виробничих відносин /Е Владиславлев/; провідні ідеї сучасної педагогічної науки та культури /І.Зязюн, П Ярмоленко/, у тому числі і ідея забезпечення кожного члена суспільства перспективною професійною освітою /А. Новиков/. В основу дослідження покладено ключові положення концепції безперервної професійної освіти (Б. Гершунський), визначені з позиції діалектичної сутності її послідовності- Вищі професійні училища та професійні ліцеї розглядаються як невід'ємний структурний компонент всієї системи освіти, який одержав право на існування в умовах соціально-політичної та економічної ситуації, щр значно змінилася.

В ході дослідження використовувались взаємодоповнюючі методи: теоретичні - порівняльно-історичний аналіз літературних джерел з теми дослідження та навчально-плануючої документації ПТНЗ, кон-тент-аналіз, моделювання, експертних оцінок; емпіричні - спостереження, інтерв'ювання, анкетування, якісний і кількісний аналіз їх результатів з використанням елементів математичної статистики.

Дослідження проводились у 1989 - 1995 рр. на базі закладів профтехосвіти України, Асоціації професійних ліцеїв Росії, м. Мінська /Беларусь/.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає: у визначенні і обгрунтуванні соціально-педагогічних умов та напрямів перетворення ИГУ в ВПУ, професійний ліцей; у розробці змістовної структури навчальних дисциплін названих навчальних закладів, у створенні моделі управлінської діяльності щрдо формування їх інженерно-педагогічних колективів; у введенні і застосуванні показника загальноосвітньої бази професійної підготовки для оцінювання якості та ефективності навчання в ПТНЗ.

Практична значущість. Ііатеріали га висновки даного дослідження можуть бути використані інженерно-педагогічними працівниками проф-тєхосвіти при створенні на базі ПГУ професійних ліцеїв та вищих професійних училищ; при читанні лекцій а загальної та професійної педагогіги в індустріально-педагогічних технікумах і коледжах, інженерно-педагогічних інститутах, на інженерно-педагогічних факультетах та курсах підвивання кваліфікації працівників профте-хосвіти; при підготовці рефератів, курсових та дипломних робіт в названих вище навчальних закладах; в процесі педагогічних досліджень з проблем професійної освіти.

Вірогідність наукових положень, висновків та рекомендацій забезпечується результатами широкої дослідно-експериментальної перевірки напрямів перетворення ПТУ на ЕПУ та ПЛ, а також цілей, структури й змісту, освіти для цих ПГНЗ у навчальних закладах проф-техосвіти України, Росії, Бєларусі; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, предмету, меті та завданням; повнотою і статистичною значущістю емпіричного матеріалу, обробкою одержаних даних з використанням елементів математичної статистики.

На захист винесено:

- організаційно-педагогічні умови та напрями перетворення профтехучилища у вище професійне училище, професійний ліцей;

- педагогічну модель ВПУ та професійного ліцею, яка включає цілі освіти і виховання, а також адекватний їм зміст освіти, шр відображено в розробленій структурі навчальних дисциплін та типовій моделі навчального плану;

- модель управлінської діяльності щодо формування інженерно-педагогічного складу професійного ліцею, ВПУ.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні висновки і результати дослідження доповідались на засіданнях кафед-

рк педагогіки Української інженерно-педагогічної академії, семінарі Асоціації професійних ліцеїв Росії /м. Туапсе, 1991 р./, на

Харківській міській науково-практичній конференції, організованій педагогічним клубом "Пошук" /м. Харків, 1991 р./, на практичних семінарах для керівників ЕПУ м. Харкова та Харківської обл. /м. Харків, ХІПІ, 1992 - 1993 p.p./, на обласних семінарах інженерно-педагогічних працівників /м. Харків, 1992, 1993 p.p./, на XVII Всеукраїнській науково-методичній конференції /м. Харків, 1993 р./, на Російській науково-практичній конференції /м. Санкт-Петербург, 1993 р./. Матеріали дослідження використовувались у декціях, семінарсько-практичних та лабораторних заняттях із загальної, професійної педагогіки, з курсу організації виховної роботи з ПТШ.

Ключові положення роботи були опубліковані для практичних та наукових працівників профтехосвіти Харківським інженерно-педагогічним інститутом, Свердловським інженерно-педагогічним інститутом /м. Єкатеринбург/, Науково-методичним центром професійної освіти Росії /м. Москва/, Інститутом професійно-технічної освіти РАО /м. Санкт-Петербург/, Учбово-методичним центром професійної освіти Харківської області.

Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури з 146 джерел, 12 додатків. Зміст викладено на 174 сторінках машинописного тексту, яр включає 7 таблиць, 5 малюнків.

За матеріалами дослідження є 8 публікацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначені об'єкт, предмет, мета, завдання та методи дослідження, сформульована гіпотеза, виявлені новизна і тєотєрична та практична значущість одержа-

них результатів, сформульовані положення, шр виносяться на захист.

У першому розділі "Стан та історичні передумови реформування професійної освіти в Україні" викладено результати аналізу змісту освіти в ПТУ, який проведено з метою виявлення його відповідності вимогам соціального та науково-технічного прогресу.

Розгляд проблем сучасного стану розвитку професійної освіти в Україні, а також країнах СНД дозволив зробити висновок про те, щр перетворення ПТУ в БПУ та професійні ліцеї е перспективним напрямом її реформування.

Визначення вимог, щр ставляться до змісту професійної освіти суспільством та науково-технічним прогресом, проведено за допомогою аналізу цілей та завдань ЯГО, які подані в різних нормативних документах та запропоновані провідними представниками педагогічної науки, які працюють в галузі профтехосвіти (С. Батишев, В.Шапкін, А. Лінтунен та ін.).

Так, у Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття") в розділі "Професійна освіта" зазначено, щр "професійна освіта спрямована на забезпечення професійної самореалізації особистості, формування її кваліфікаційного рівня, створення соціально активного, морально і фізично здорового національного виробничого потенціалу". В Концепції професійної освіти України, затвердженій спільною Постановою N 7/52/59 від 24 липня 1991 року Міністерства освіти, Міністерства праці та Академії наук України, як основна ціль професійної освіти визначається забезпечення здобуття громадянами робітничої професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, підвищгння їх виробничої кваліфікації, перепідготовки. Головними завданнями професійної освіти в умовах переходу до рин-

1 Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття").

- К.: Райдуга, 1994. - С. 29.

»»■<*. Т* ТГЧГ ТІ і ТГТ*^<ПТГТ» «*' ГГ < ТТТ7<'"МП ^"П ^ Л-і Г\Г Г|«,*-|.»Т1<«* ТТ-11*» тттг'./пттт\гч% *1^. ■о/-ТТ»ІГ»Г

і\иали^ п і Дііии лл с- її а Ді иі иидо ґііз а-а і (^і г^и£> сіл уаЛ , лидп.^ успіииііриліиЛпіІА

робітників в високим рівнем професійних знань, умінь, навичок та мобільностю, щр відповідають вимогам науково-технічного прогресу та ринковим відносинам в економіці, виховання соціально-активних членів суспільства, формування у них наукового світогляду, ТЕорчого мислення, високих людських якостей, національної самосвідомості.

Аналізуючи наведені положення, можна зробити висновок, щр в сучасному суспільстві стратегічними цілями професійної освіти можна вважати:

- розвиток особистості;

- становлення професіонала;

- виховання громадянина.

Цри цьому, як бачимо, завданнями професійного становлення є: широкопрофільна підготовка робітників, спеціалістів високої кваліфікації, які володіють, окрім практичних, розвиненими інтелектуальними уміннями; забезпечення їхньої високої професійної мобільності та адаптації в умовах ринкових відносин; формування готовності до професійної творчості та здатності до саморозвитку; забезпечення знаннями та навичками підприємницької діяльності; розвиток здатності до колективної праці у складі бригади.

Для аналізу змісту освіти, який реалізується в нинішніх профтехучилищах, е дисертації використані, окрім якісних, певні кількісні характеристики.

Як правило, основною характеристикою, за якою можна оцінити рівень професійної підготовки в ПТНЗ, є відношення часу, який відводиться на вивчення теорії, до часу, який відводиться на практичне навчання: Ттеор.

К =----------,

Т пр.

де: Ттеор. - час, який відводиться на теоретичне навчання /год. /;

Т' ТТТЛ ^ ТТЛП ГТ«*Т»Л Т>ч ЧТП ТТТіт^Т. Г\ *Т ТТ<"\ ТТТЛ»"5 т^т т*т ттт,*\ ТТ"'» тч тт'Л тгтт г-т /гч^>.т» /

ііір» чоь, лгиі»і шдсиДллиил па Аірсіп..Аіі*іііс лсшЧсіплл / і о,ц» і *

Оскільки, даний показник не має найменування, то, для зручності, в роботі запропоновано назвати його показником інгелекту-алоємкості професійної підготовки.

Окрім показника К, в дисертації введеній новий показник - показник загальноосвітньої бази професійної підготовки, який враховує відношення часу, визначеного на вивчення загальноосвітнього циклу, до часу, відведеного на вивчення професійно-технічного циклу:

Тзоц.

Тптц,

де: Тзоц - час, який відводиться на вивчення загально-освітнього циклу /год. /,

Тптц - час, який відводиться на вивчення професійно-технічного циклу /год. /. ’

З використанням названих вище кількісних характеристик був проаналізований ряд стандартних навчальних планів для підготовки робітників з повного середнього освітою за професіями, щр належать до різних професійних груп.

Показник К, як видно з означення, пов'язаний з інтелектуа-лоємкістю майбутньої професії. В цьому зв'язку треба відзначити, що орієнтація, яка Еиникла у 70-і роки, на створення уніфікованих навчальнії?: планів для підготовки з усіх професій та стандартизацію терміну навчання /3 роки/, безумовно, не враховує названої вище взаємозалежності. Більше того, до цього часу відсутні науково обгрунтовані рекомендації щодо значення К для різних професій та професійних груп. Зрозуміло, що статистичні дані за параметром Б не зібрані, однак простежити його динаміку в різні періоди існування системи ІТГО /і К, відповідно/ можна на підставі аналізу раніше існуючих і нині діючих.навчальних планів ПГУ. Одержані усереднені

результати зведені з таблиця 1. '

Таблиця 1

Пара- ! Р 0 к и

метр і

1940 1945 1951 1957 ! 1965 1972 1986 ! 1992

ЇЇ 0,40 0,60 0,56 0,57 0,51 1,27 1,35 1,20

Б 0,16 0,32 0,14 0,13 0,13 0,83 0,86 0,70

Середнє значення параметра К, як демонструє таблиця, до введення у профтехучилищах повної середньої освіти /1972 р. /, знаходилось в межах 0,5. Це відповідає досвіду СІЛА, де в навчальних закладах професійної освіти загальноосвітня підготовка практично не здійснюється. З 1972 р. значення К різко перевищило одиницю та розпочало рости завдяки екстенсивному введенню теоретичних /в тому чисді і загальноосвітніх/ предметів в уніфіковані навчальні плани. Із наданням ПГУ певної самостійності шрдо формування навчальних планів та програм в 1989/1990 навчальному році, намітилось його зниження '/на 0,15/ та наближення до оптимального значення - "І” (С. Батишев, І. Заліулін, ЕПМпкін).

Динаміка значення 3 має аналогічний характер, хоча треба відзначити його майже подвійне збільшення у 1945 р. Воно пов'язане зі спробою посилити загальноосвітню підготовку майбутніх робітників, розпочатою у зв'язку з одержанням в результаті воєнних дій інформації про практику професійного навчання у провідних європейських країнах.

Однак післявоєнна розруха та злиденний стан економіки згодом змусили відмовитись від посилення загальноосвітньої бази професійної підготовки, шр стало можливим тільки після досягнення пев-

ного різня економічного розвитку країни.

Проведений аналіз змісту освіти, щр реалізується в ПТУ, та проблем, характерних для сучасного етапу розвитку професійної освіти виявив таке:

1. Напрям на вгортання загальної освіти в ПТУ, щр намітився, та вузькопрофесійний характер підготовки кваліфікованих робітників в них не відповідає ні інтересам розвитку особистості, ні потребам модернізації виробництва, якому необхідні трудові ресурси, шр володіють високим ступенем професійної мобільності і адаптації в умовах швидкої зміни технологічних процесів.

2. Поряд з формуванням певних теоретичних знань, практичних умінь та професійних навичок у ЯГУ відсутня установка на цілеспрямоване формування в учнів професійно значущих та загальнолюдських якостей і властивостей особистості, а також навичок творчої діяльності.

3. Підготовка спеціалістів у профтехучилищах здійснюється без урахування соціального замовлення системі професійної освіти.

4. Навчання та виховання учнів ПТУ досить слабко орієнтоване на їх життя та працю в умовах ринкової економіки.

5. Повільно змінюються форми та методи практичного /виробничого/ навчання, шр орієнтовані на планову економіку, а не на ринкову.

. Все перелічене вище свідчить про те, щр ЗМІСТ ОСВІТИ, який реалізується в ПГУ, значною мірою перестає відповідати як інтересам особистості,так і потребам соціального та науково-технічного прогресу.

Як показало проведене дослідження, одним із шляхів роз'язання цієї проблеми стало створення на базі ПТУ нових перспективних видів професійних навчальних закладів - вищих професійних училищ та професійних ліцеїв.

Розглядаючи становище ліцеїв та вищих професійних училищ в системах освіти таких країн як Російська імперія, Франція, Італія, ФРН, Румунія, Польща, а також аналізуючи принципи, на яких базується освіта та виховання в даних навчальних закладах, можна виділити ряд суттєвих особливостей, шр притаманні саме цим навчальним закладам, з перспективою їх реалізації у вітчизняних професійних ліцеях та ВПУ:

1. Основною в умовах ліцею є ідея вільного всебічного та гармонійного розвитку особистості, коли реалізується одне з головних прав лвдини - право вибирати. При цьому можна вибирати як рівень, так і напрям підготовки /ліцеї Російської імперії, Франції,Італії/.

2. Рівень освіти, яку надають ліцеї, коливається від середньої повної в країнах Західної Європи до вищої загальної в Росії 19 - поч. 20 ст. ст. Причому навіть в Росії різні ліцеї забезпечували різні рівні освіти, щр говорить про особливості організації освітньо-виховного процесу в кожному з цих навчальних закладів.

3. Зміст освіти, який реалізовувався в ліцеях дореволюційної

Росії, а також рівень виховання та викладання дозволили ім з'часом перерости у вищі навчальні заклади: Рішельєвському ліцею - в Ново-

російський /Одеський/ університет, Ніжинському - в Історико-філо-логічний /пізніше педагогічний/ інститут, Демидівському - в Ярославський університет, Кременецькому - в учительський інститут, а його матеріальна база була використана при створенні Київського університету. Тому інтеграція нинішніх професійних ліцеїв та ВПУ з вузами є історично логічною.

4. Як загальна, так і професійна ліцейська освіта орієнтована на підготовку фахівців широкого профілю по інтегрованій групі професій (ліцеї професійної освіти та професійні ліцеї Франції, професійні ліцеї Польщі).

5. Наявність в ліцеях фуркації /зокрема - Франції та Італії/

дозволяє ка практиці рЄсіЛ і з утззт Уі диференці йоваяий підхід до навчання.

8. Затвердилась в ліцеях різних країн ступенева підготовка; в Царськосельському ліцеї Російської імперії, в ліцеях Румунії, класичних ліцеях Італії. Даний досвід, як показало дослідження, широко використовується у ВПУ і профліцеях України та країн СНД, а створення ступінчастої структури професійної підготовки є одним з провідних напрямів перетворення ПТУ в ПТНЗ нового типу.

7. Характерною для ліцейської освіти є наявність поширеного гуманітарного циклу предметів, тобто здійснюється на практиці гуманітаризація освіти.

8. Створення в Україні крім ВПУ ще й професійних ліцеїв повинно розглядатися як перспективний напрям реформування профтех-освіти. Ця перспектива історично обумовлена існуванням у минулому на території сучасної України цих навчальних закладів: Кременецького, Рішельєвського, Ніжинського (3 з 6 ліцеїв Російської імперії) та Львівського (Австро-Угорщина) ліцеїв.

Проведений історико-логічний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду дозволяє для подальшого моделювання якісних перетворень ПТУ використовувати як прототипи майбутніх установ проф-техосвіти України загальноосвітні та професійні ліцеї, а також вищі професійні училища розвинених європейських країн.

У другому розділі "Педагогічне проектування професійно- технічних навчальних закладів нового типу та соціально-педагогічні умови їх створення" розроблена педагогічнз модель цілей, структури і змісту освіти в професійних ліцеях та ВПУ. В ній наводяться результати визначення соціально-педагогічних умов та напрямів перетворення ПТУ у нові перспективні види ПТНЗ, а також модель управлінської діяльності щодо формування інженерно-педагогічних колективів цін навчальних закладів.

ТТ.-Ч^^тг•; «гг чг ттлтчтсЛ г*гт*#Л глт^лтт ттгл,т*тч,гг<_\»'•оАпл»чтлтт»їп»»Аті ; «ч»п ^«ггтт_

.исусл .і Д У Л'итт лгьли лші илоп іірлії^ игьао иси оа ии-иолил і д сі ф^л

даментальні перетворення в різноманітній діяльності ЕГУ, які можуть призвести до нового статусу навчально-виховного закладу - професійного ліцею, ВПУ. Комплексний характер розробки соціально-економічних, психолого-педагогічних, організаційно-методичних та виробничо- технічних аспектів змістовних перетворень в ПТУ передбачає залучення та координацію зусиль спеціалістів різного профілю, яке можливе в рамках роботи над педагогічним проектом ПТНЗ нового типу.

У зв'язку з цим доцільним є застосування фасетного методу для його розробки.

Кожен фасет, у випадку необхідності, можна розділити на дрібніші структурні одиниці - сети, що дозволяє детальніше визначати окремі проблеми, які розглядаються в ході педагогічного проекту-

вання, та шляхи їх вирішення.

На основі аналізу труднощів, які зустрічаються в практиці перетворення ПГУ у профліцеї та ВПУ, у другому розділі дисертації запропоновано орієнтовну тематику можливих фасет та сетів.

Якшр визнати, шр зміст освіти та конкретні форми підготовки в кожному навчальному закладі детермінуються цілями, характерними саме для цього типу ІТГНЗ, то можна на основі визначення цілей з'ясувати різницю між ПТУ, ВПУ та професійним ліцеєм. З цією метою в ході дослідження було здійснено контент-аналіз положень та статутів 37 професійних ліцеїв та ВПУ, проведено анкетне опитування керівників (57 осіб) та інженерно-педагогічних працівників (90 осіб) названих вище закладів. На підставі одержаних даних, а також з урахуванням історичного вітчизняного та закордонного досвіду, була розроблена модель цілей підготовки в ІТГЕЗ нового типу. Для наочності зручно скористатися діаграмою, зображеною на мал. 1, де площі фігур умовно відбивають обсяг знань, умінь та навичок, а з загальноприйнятих та запроваджених абревіатур утворені так звані фор-

мули цілей підготовки. Кожна така формула складається з кількох доданків, які відображують такі цілі /групи цілей/ навчання та виховання в професійному Ліцеї, ЕПУ:

I - професійного становлення;

II - досягнення формальних рівнів освіти;

III - формування і удосконалення професійно значущих та загальнолюдських якостей і властивостей особистості.

ПЛ

І II III

ПОРК СО + ЦСМЯ

+ +

ССО ' ПЗРВ

+ +

ЕВО нтд

І II

ПОРК + со

+

ССО

+

ЕВО

І II

ПЗРК + СО

ПЗРК - професія заданого рівня кваліфікації ШРК - професія обраного рівня кваліфікації

СО - середня освіта

ССО - середня спеціальна освіта

ЕВО - елементи вищрї освіти

ЦСШ - цілеспрямовано сформовані моральні якості особистості випускника /на основі загальнолюдських моральних цінностей/ ПЗРВ - підвищений загальнокультурний рівень випускника НГД - навички творчої діяльності

Пал. 1. Цілі підготовки в ПТНЗ

У даному розділі, з урахуванням вивченого досеіду, розроблені змістовна структура та типова модель навчального плану для ВПУ та професійних ліцеїв, які адекватно відображують цілі підготовки в цих професійних навчально-виховних закладах.

Вивчення організаційно-педагогічних умов і напрямів перетворення ПГУ на ЕПУ, ПЛ було здійснено за допомогою інверв'ювання та анкетування керівних працівників створених ПТНЗ нового типу (26 закладів, 37 осіб) з їх подальшим теоретичним обгрунтуванням.

Це дало можливість встановити, шр у відповідній (відносно усієї вибірки) кількості ІТТУ перетворення здійснювались за такими напрямами: створення ступеневої структури професійної освіти, та навчання з інтегрованої групи професій - 24 (92%); встановлення інтегративних зв'язків з навчальними закладами різних ступенів безперервної освіти - 20 (77%); перехід педколективу на нові загально-педагогічні позиції - 13 (50%); впровадження прогресивних педагогічних технологій - 12 (46%); організація ефективної виробничої та комерційної діяльності - 14 (54%).

Для перевірки якості розробленої моделі цілей, структури та змісту освіти в ВПУ і ПЛ був використаний метод експертних оцінок. При цьому ми виходили з такого припущення: якшр емпірично визначені напрями перетворення ПГУ орієнтовані на досягнення теоретично розроблених цілей освіти у ПТНЗ нового типу, то їх можна вважати реально існуючими на практиці, тобто реальними цілями освіти в ВПУ та ПЛ, щр створюються.

Одержані від експертів дані були оброблені з використанням елементів математичної статистики, щр дало змогу підтвердити висунуте припущення та за допомогою графів відобразити взаємозв'язок між цілями освіти в ПТНЗ нового типу та напрямами перетворення ПТУ, орієнтованими на їх досягнення.

На підставі ранжування експертних оцінок був проведений порівняльний аналіз даних, одержаних при визначенні напрямів перетворення ПТУ, вивчення відповідності цих напрямів цілям освіти в ПГБЗ нового типу. Це дало можливість виявити, щр, по-перше, реальні перетворення в обстежених ПТУ України здійснюються за напрямами, які сприяють досягненню цілей освіти більш характерних для ВПУ, ніж для ПЛ. По-друге, масштаби реального втілення у навчальний процес ПТНЗ нового типу прогресивних педагогічних технологій значно менші, ніж визначені експертами, тобто цей напрям перетворення

недостатньо використовується на практиці. По-третьє, перехід педко-Л8КТНВ7 яа нові загальнопедагогічні позиції не розглядається експертами, які самі є практичними працівниками ВПУ та ІШ, як провідний напрям перетворення ПГУ: має місце його недооцінка.

По-четверте, виробнича та комерційна діяльність створених ВПУ та ПЛ здійснштья недостатньо, що ставить під загрозу фінансування інших напрямів перетворення, а значить і всього експерименту в цілому.

У результаті аналізу практичного досвіду і експертного опитування у вищих професійних учшпіщах України й Беларусі, ВПУ та професійних ліцеях Росії були виявлені такі соціально-педагогічні умови створення професійно-технічних навчальних закладів нового типу на базі існуючих ПГУ:

1. Наявність чітко визначених цілей, структури та змісту освіти в ПТНЗ нового типу, змодельованих з урахуванням нової суспільно-економічної та політичної ситуації, потреб розвитку особистості, суспільства та вимог науково-технічного прогресу.

2. Проведення перетворень ПТУ в новий якісний стан (ВПУ, професійні ліцеї) за такими напрямами:

1/ створення ступеневої структури професійної освіти, та навчання з інтегрованої групи професій;

2/ встановлення інтегративних зв'язків ПГНЗ нового типу з навчальними закладами різних ступенів безперервної освіти: вузами,

коледжами, технікумами, загальноосвітніми школами;

З/ перехід педколективу ПГУ на нові загальнопедагогічні позиції;

4/ впровадження у навчальний процес прогресивних педагогічних технологій;

5/ організація ефективної виробничої та комерційної діяльності.

3. Запровадження нової моделі управлінської діяльності щодо

/¥м“\*Л\ *тгт» *1 ТТТТСТ •« »ТЧ<ГГ\ ТТ^.^\ТТ<“\ — т-т.*>. ТГ*"» < ТТТТГГ.ТЛО, лутоїцг ОТ7\7 «І П ТТТ\Г^Л<^.Г\ » Лтттгяг

ц/иуїму Аоллл іллслс^ли ііс^ш иі і чпиі и игиіісіД^ Хлі^ і. а .і жиЛпл

ліцеїв, що передбачає:

а) стимулювання прийняття інженерно-педагогічним колективом нових загальнопедагогічних позицій, які включають:

- гуманітаризацію освіти;

- гуманізацію виховання;

- індивідуалізацію навчання та виховання;

- впровадження елементів диференційованого підходу до навчання і виховання юнаків та дівчат;

- пріоритетний розвиток загальнолюдських якостей та властивостей особистості: порядності, чесності, милосердя, доброзичли-

вості та ін.;

- культивування позитивних емоцій та збагачення емоційно-вольової сфери учня;

- організацію життєдіяльності учня в стінах навчального закладу, яка реалізується як поєднання різних видів діяльності та змістовного спілкування;

- демократизацію стосунків як в системі "ледагог-учень", так і в системі "педагог-адміністрація";

б) формування психологічної готовності всього інженерно-педагогічного колективу та кожного ІШ працювати в нових умовах - умовах реалізації концепції ліцейної та початкової стадії вищої професійної освіти;

в) впровадження в практику повсякденної роботи ІПП елементів наукового педагогічного дослідження;

г) атестація ІШ з метою з'ясування дійсного рівня кваліфікації і, на підставі його аналізу, організація допідготовки та перепідготовки:

- з тих професій, за якими здійснюється навчання в ПГУ;

- з психолого-педагогічного профілю;

- з тих професій, за якими здійснюється навчання в ПТУ та психолого-педагогічного профілю одночасно з урахуванням перспективи;

д) доукомплектування інженерно-педагогічного колективу спеціалістами, які будуть вести нові курси, керувати роботою клубів, факультативів, гуртків, секцій, студій та ін.

Перспективними при цьому є конкурсний відбір на вакантні посади та контрактна основа трудових відносин між ІПЇЇ і адміністрацією.

В закінченні подано основні результати дослідження та зроблено певні висновки:

1. Реформування системи професійно-технічної освіти та її навчально-виховних закладів обумовлено тим, що створення ринкової економіки в Україні неможливе без перетворення виробничих відносин: отже вимагають перетворення і продуктивні сили.

Аналіз вимог, щр ставляться суспільством та науково-технічним прогресом до професійної освіти, дозволив виявити таке: для забез-

печення професійної мобільності, яка певною мірою захищає майбутнього робітника від безробіття, підготовка в ПГНЗ повинна бути широкого профілю з інтегрованої групи професій; сучасні прогресивні технології, окрім професійних знань, потребують від робітника підвищеного загальноосвітнього та загальнокультурного рівня, а також творчого ставлення до виконання своїх обов'язків; випускники ПГНЗ повинні бути готовими до життя та праці в умовах ринкової економіки, а прийом і навчання в них повинні вестись з урахуванням потреб та промислової специфіки кожного конкретного регіону.

Як показало дослідження, всі ці вимоги можуть бути виконані шляхом організації і діяльності на основі ПГУ вищих професійних училищ та професійних ліцеїв.

2. На підставі проведеного історико-логічного аналізу можна

стверджувати, щр створення вищих професіних училищ в системі проф-техосвіти України не має суперечностей зі світовим досвідом, а створення професійних ліцеїв повинно розглядатися як перспективний напрям реформування ПТО, обумовлений їх існуванням на території сучасної України в минулому.

В ході дослідження були виявлені та теоретично обгрунтовані напрями організації і діяльності ПГНЗ нового тішу на основі ПГУ. Вони забезпечують досягнення змодельованих цілей освіти в цих навчальних закладах, щр перевірено та підтверджено в ході проведеної дослідно-експетимєнтальної роботи по проблемі. Відповідно ДО Цілей освіти в ПГНЗ нового типу було розроблено змістовну структуру навчальних дисциплін і типову модель навчального плану, які конкретизують зміст освіти у ВПУ та ПЛ.

3. Організація і діяльність ВПУ, ПЛ передбачає урахування виявлених та науково обгрунтованих таких соціально-педагогічних умов як: а) наявність чітко визначених цілей, структури та змісту освіти в ПГНЗ нового типу, тобто його моделі, яка розроблена в дисертації і перевірена практиками; б) проведення реорганізації профтехучилища у ВПУ, професійний ліцей за виявленими в ході дослідження напрямами, які зорієнтовані на реформування усіх структурних і функціональних компонетнів педагогічної системи (ПГУ); в) запровадження нової моделі управлінської діяльності щодо формування інженерно-педагогічного складу ПГНЗ нового типу, яке розглядається як основний напрям реорганізації ПГУ.

Таким чином, у ході дослідження, підтвердилась висунута гіпотеза, вирішені основні дослідницькі завдання.

Виконана робота не претендує на вичерпне розв'язання поставленої проблеми. Була б доцільною розробка наукових основ формування переліку професій для ВПУ і ПЛ, створення теорії управління педагогічним процесом в цих ПГНЗ, виявлення теоретичних основ для

інтеграції змісту освіти ИТУ зі змістим освіти інших навчальних закладів системи безперервної освіти. Необхідно також продовжити вивчення зарубіжного досвіду ліцейної та професійної освіти.

Основні положення дисертаційного дослідження відображені в публікаціях автора:

1. Васильев И. Б. Структура профессиональной подготовки в

ПГУЗах нового типа: профессиональных лицеях, ВПУ //Проблемы непре-

рывной подготовки инженерно-педагогических кадров. - Екатеринбург, 1991. - С. 12-14.

2. Васильев И. Б. Интегративные связи ПГУЗов нового типа с учебными заведениями различных ступеней непрерывного образования //Активные методы в системе заочного обучения. - Харьков, 1991. -

С. 5-7.

3. Васильев И. Б. О путях преобразования профтехучилища в профессиональный лицей, БПУ //Методист. - 1992. - Май. - N 3.

4. Васильев Л Б. ПГУЗы нового типа и их место в структуре непрерывного образования //Первая российская научно-практическая конференция с международным участием. "Проблемы социологии профессионального образования рабочих" (Санкт-Петербург, 17-19 февраля 1993 г. ) / Под ред. Н. А. Лобанова. - СПб, 1992. - Т. 2. - С. 51-53.

5. Васильєв І. Б. Інтегративні процеси взаємоді ї професійно-технічної з віщою інженерно-педагогічною освітою // Теоретичні та практичні аспекти проблеми підготовки інженерів-педагогів: Матеріали XVII науково-методичної конференції, Харків, 23-24 березня 1993 р. - Харків: ХІПІ, 1993. - С. 161-163.

6. Васильєв И. Б. Цели подготовки в современных ПГУЗах //

Проблемы социологии профессионального образования рабочих: Вторая

российская конференция с международным участием / Под ред. Е А. Лобанова. - СПб.: Изд. Акме-Петербург, 1994. - С. 46 - 48.

7. Васильев І.Б. Цілі, структура і зміст освіти в вищих про-

фесійних училищах та професійних ліцеях: Методична розробка для

керівників професійно-тєхничних навчально-виховних закладів / Управління освіти Харківського облвиконкому, Харківський обласний учбово-методичний центр професійної освіти. - Харків, 1995. - 20 с.

8. Ярмоленко Е А., Васильєв И. К , Бакатанова Б. Б. Прогрессивные учебные заведения профессионального образования: Проблемы,

опыт, перспективы / Под ред. д-ра пед. наук, проф. Ярмоленко П А. -Харьков; Ростов-на-Дону, 1995. - Ч. 1,2. - 235.с. (особистий внесок 126 сторінок; Розділ "Состояние и перспективы развития профессионально-технического образования в странах СНГ").

Васильев И. Б. Социально-педагогические условия организации и деятельности высших профессиональных училищ.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1995.

Работа посвящена изучению процесса создания высших профессиональных училищ и профессиональных лицеев в системе профтехобразования. Исследуется состояние и исторические предпосылки реформирования профессионального образования в Украине, а также организационно-педагогические условия преобразования ПТУ в высшие профессиональные училища, профессиональные лицеи.

Научная новизна и теоретическая значимость диссертации заключаются в обосновании целей, структуры и содержания образования в профессионально-технических учебных заведениях нового типа, в выявлении основных направлений их создания на основе ПТУ.

Vasilyev I.В. Sosial and Pedagogic Conditions of Organizing and Functioning of High Vocational Schools.

Dissertation in the form of manuscript for the Candidate of pedagogy scientific degree, specialisation 13.00.01 theory and history of pedagogy: Institute of Pedafofy and Psychology of

Vocational Education APS of Ukraine, Kuiv, 1995.

The work is devoted to the study of process of creating of high vocational schools and vocational lycees into the system of vocational and technical education.

Conditions and historical prerequisites of reforming of vocational education in Ukraine and organizing pedagogical conditions of transformation of VTS into high vocational schools, vocational lycees are investigated.

Scientific novelty and theoretical value of dissertation are: substantiation of goals, structure and content of education in vocational and technical institutions of new type; revealing cardinal directions of their creation on VTS basis.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Соціально-педагогічні умови, вище професійне училище, професійний ліцей, цілі, структура, зміст освіти.