автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Становление и развитие последипломного образования педагогических кадров в Украине (1917-1995 гг.)

Автореферат диссертации по теме "Становление и развитие последипломного образования педагогических кадров в Украине (1917-1995 гг.)"

Ки1вський университет 1мен1 Тараса Шевченка

г V- он

ч1. ..<■•><? г На правах рукопису

О

КРИСКЖ Степан Васильович

СТА1ЮВЛНИИ ТА Р03ВИТ0К ШСЛЯДИПЛОМКН ОСВ1ТИ ПЕДАГОГ1ЧНИХ КАДР IВ В УКРА1Н1 / 1917 -1995 рр. /

13.00.01 - теор1я та 1стор1я педагогики, 13.00.04 - профес1йна педагог!ка

Автореферат дисертацП на эдобуття наукового ступеня доктора педагог1чних наук

КИ1В - 1996

Дисертац'|ею е рукопис

Роботу виконано в УкраУнському ¡нститут1 тдвищеннл киал!ф1кацГ| кер1эних кадр!в осшти

Науковий консультант - дшсний член АН вищоУ школи У крайни, доктор педагопчних наук, професор МАЙ БОРОДА Васи ль Каленикович

Офоуйн!' опоненти - дшсний член АН вищоУ школи УкраУни,

Пров1дна установа - КиТвський державний л!нгвютичнии уншерситет

Захист вщбудеться -г&гЛнм, 1996 року о 14 годин1 на засщанн! спецтшованоТ вченоУ ради Д 01.01.34 в КиУвському ун'|верситет'| ¡меш Тараса Шевченка 1252601, м.Кшв, вул.Володи-мирська, 60, ауд. 303/.

3 дисертац!сю можна ознайомитися у б1блютец1 КиУвського университету ¡мен! Тараса Шевченка.

Автореферат рсослано тр&бнл_1996 року.

доктор педагопчних наук

ЛУГОВ И Й Володимир !ларюнович; - доктор педагопчних наук, професор М АС ЛОВ Валентин !ванович;

- доктор педагопчних наук, професор СУЩЕНКО Тетяна Сажана

Бчений секретар спец'|ал1зованоУ вченоУ ради

- з -

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность i ступ1нь досл1дженост1 пробдеми. Динаьивм, прита-манний роз витку цив^эацп, акцентушия соц1ально! рол1 особис-TOCTi в сучаснлх умовах, iнформац1йний вибух га швидка pwina технолог! й виробництва эумовлюють необх1дн1сть створення умов для беэперервно! ocbith вс!х громадян. Це особливо езаливо для педа-rori4Hux прац!внгаив. Загострен1 суперечностч Mix професшюю тдготовкою педагог!в та 1ндив!дуально-творч1:м характером '¡хньо! Д1яльност!, Mix процесом динашчного оновлення наукових энань, масштабн!стю практичних эавдань, як1 виршують прац1вники ocaixn, i недостатн^м р^внем профес1йно! компетентност1, культури, гуманитарно! i гуман1стично! подготовки, невм!нням оперативно реагу-вати на ам1ни, що вгдбувапться у сусп!льств1, систем! осв!ти, Mix обсягом вироблено! науково! ^формацП, темпами гростанкя i можли-востями Ii засвовння - все це вимагае приведения професанно! квал1ф!кащ! осв1тян у в1дпов1днЮть is досягнутим р1внем розвитку науки, культури, економаки, сощально! сфери А виробництва i ви-значав дане досл!даення особливо актуальннм як у теоретичному, так i в практичному аспектах. Шслядипломна осв1та як социально значусь д!ядьн1сть педагог1в, пр реально впливае на соц!альний, мораль-ний, економгчний i культурник р!вень суспШства i покликана розв'язувати об'ективно icHytwi суперечност! Mi* базовой педагогичною осб!тою й иовими nocTiiiHO зростаючими вимогами до педа-r0ri4H0"i д!яльност1, виэнавалася й визнавться як необх1дна умова розвитку школьно! ocBiiii. Тому на сучасному erani розбудови школи розвиток ifie'i галуг! ocBirjf набувае затаи нонацюнального г наценки. Це вумовлюБться тим, шр загалыюос v тня школа залишзеться ба-

- 4 -

эовою ланкою системи осв1ти Укра!ни.

Актуалыисть даного 1сторико-педагог!ч(<ого досл!дження визнача-бться к!лькома обставинами. По-перше, необх1дн1стю уэагальнення Сагатогранного 1 складного процеоу роэвитку гпслядипломно! освИи педагоПчних кадр 1 в в Укра'гн! в !сторичн1й ретроспектив!, спрямо-ваного у сво!й ц!льов!й установи! на створення основи для осмысления конкретних 1сторичних эаконом1рноотвй, умов роэвитку гпслядипломно! осв1ти 1 виэначення перопективних шлях!в, форм П удос-коналення .

По-друге, ступеней досл!дженосп проСлеми. В укра!нськ1й !сто-рико-педагог!чн 1 й л!герагур! в!дсутн! узагалыдаюч! працг а !стор!) гпслядкпломно! оав1ги педагоПчних кадр!в. У роботах а !сторг школи 1 педагоНки проблеыи пгдвищення квал1ф!кацп вчител!в роз' глядаються фрагментарно у ев'язку ¿в роэвитком педагог1чн01 осв! ти. 3 радянських джерел эаслуговув на увагу фундаментальна робот. П.Худстнського "Розвиток системи Шдвищення квзл!ф1кацП педаго Нчних кадр!в радянсько! загадьнооов1тньо1 школи (1917-1981 рр.)" в якз.й розкриваються нушхи становления системи-роботи э вчителям 1 лише окремий параграф присвячуеться особливостям роэвитку сиоте ми Идвгацення квап1ф1кац1'1 педагоПчних кадр1в союэних 1 автокод них респубдж.

Розробка наукових 1 оргайзащйно-педагоПчних основ Ислядиг ломно! осв1ти вчителав розпочалася л юля створення АкадемП педг гоПчних наук РРФСР. У цей период досл!джуються форми Ндвищен; квал!ф!кацП на р1вн1 школи, району, (Лета. Так, Г. Акциз розгляд. ла форми методично"! роботи в школ! 1 1х взабмозв'язки. Зм!сту орган1зац!1 методично! роботи в район! присвячена дисертац1я Х.Э( лотар, самоосв1т1 педагоПв - В.Рогожк!на. Досл1дження проце! п!двищення квал1ф1кацИ педагоПчних кадр 1 в як едино! ¡цержавн

системи в цен перЮд н& пррводшшся. До того ж питания гпслядип-ломно'1 осе 1 та в педагог1чн!й науц1 тривалий час в1дносшшся до ор-ган1эац1йних 1 не включалися в плани наукових досл1джень. Лише у 90-1 - на початку 90-х рок1в эросла увага до теоретичних основ п1двищення квал1ф1кацП прац!вник1в осв!ти. Досл1джуються науко-во-педагог1чн1 проблеми курсових форм удосконалення профес1йно1 ■лайстерност! педагог!в (А.Гурнова, Н.ФШпова), гидвищенкя ефек-гианост! навчалъного процесу на ОПК (Н.Борисова, В.Демчук, б.Музи-ченко), самоосв1ти (В.Нов1чиыв), проводиться анал1а становления г розвитку системи гпдвицення квал1ф1кацП вчител1в у 1921-1931 рр. (П.Худом1нський), п1зн1ше продовжений до 30-х рок1в, вчигел1в по-*аткових клас!в (П.Дроб'язко). Вперше Сули науково обгруктовшп змЮт. та орган 1эац1йн1 форми подготовки директоров шкхл (В.Бондэр, З.Маслов), резерву 1 п1двшденкя квал1ф1кац11 кер1вних кадров (В.Кричевський, Б.Тонконога), п1дготовки 1 д1яльност1 прац1вник1в методично? служби (Г.Данилова, Г.Штомпель), окремих аспект!в робо-ги 1УВ (Л.Прокопенко), . методичних установ (А.Зевона, Е.Соф'янц, 1.Рупкяк, С.Сал1й). Досл1джувалися окремо питания функцоонування зистеми: диференц1ац11 на основ! п!дсумк1в атестацП (Т.Тищенко), эсобист1сно-педагог1чно1 ор1бнтац11 вчителя (В.Воронцова), орган1-зац1йно-педагог!чних умов розвитку (М.Чегодавв), 1нформац1йного 5айеапечення (В.Скнар), п1двищення квалоф1кащ 2 вчителов ф1зики [Г.Корнев), трудового навчання (Ю.Гуськоз), с1лъсъких ик!л (Р.Ше-мйзина). Однак (51льш1сть з цих праць не давала всеб1чного анал!эу >тану та эм1я, щр проходили в п1слядипломн1й осв!т1, не роэкривала гроцесу модерн 1зац11 системи в ус1х аспектах. ■ У 80-30-х роках Шдвицення квал!ф1кац11 педагоПчних прац1вни-;1в стаз предметом наукового досл1дження ЮНЕСКО. Проте через в1д-!утн1сть единого понят¿иного апарату досл!дження цов! проблеми

П1дм1нялкся роэглядом разниц! шж подготовкою i п1двищенням квад1-élKauií, mí* удосконаленням, яке орган!эовуеться эа мЮцем робота i спехдальнш закладом, ulx профес!вдим рогвитком учителхв i органа гад 2 роэакгком навчалъних заклад!в.

Новим еталом у розвитку науково-доел:дноj робота ъ галув! nlc-лядишюмног осе i та стало В1дкригтя кафедр в институтах удоскона-лення вчигелИз. Зусилля прац!вкик!в кафедр зосереджуваляся на дос-лоджешй актуальник проблем система падвицення ква/пфхкадзЛ педагог! в. Заслуговуе на увагу праця "Шдвшцення квал1ф!каци педаго-Пчних кадр1В", у як!й розкркваються проблеми вдоскоиалення awic-ту, форм i методов, орган1зацН i управлишя ц!ею системою. В ос-танк i й час окреьц аспекта п1слядишюмко1" освХги стали ширше анал!' эуватись асирантами 1нсгитугу педагоПки i психолог!í професхйно ocBitn АПН Укра'^ни, Укрн'1 нського 1нституту гпдвиш,енкя квал1ф1кац! кер!вних кадр1в oobíth. Серед poSiT останн!х рок1в науковий ikte pee викликають фундаментален! прац1 "Роэвиток народно! осв!ти педагогÍ4H01 думки на УкраШ (X - поч. . XX ст.)"(М. Ярмаченко т íh. )> монограф!я в.Майбороди "Вища педагог1чна-осв1та в УкраШ icTopia, досвад, уроки (1917-1985 рр.)", у яких наводиться велики фактолог1чний матер!ал э íoiopíí ocbítíj, характериаувться bmíci форми í методи, як! можна використовувати для ыодерн!аац!» п!сля ДИШЮМН01 oBíTii. Проте назван! прац! не створюють ц!д!сно1 картш

рогвитку п1слядипдомно1 ocbíth вчител1в в Укра'гн!, не дають повне \ *

го уявленнн про характер И становления як уникально! cneuiaaisí вано! осв1тньо1 системи, про налрями П структурно-функд1онально1 вдоскоиалення, що утруднюв бачення i процео подолання деформац!] hkí склалися, обрання адекватних шлях1в.та способiв íí оновленн Недостатньо узагальнении i практичний досв1д п1олядипломно! ocbí педагог í4hhx кадр1в в Укра1н1.

По-трете, оС'ективно п1д1йти до розв'яэуванкя будъ-якого питания мохна лише за умови историчного погляду на весь розвиток проС-леми в ц!лому. Тому хиттбво необх!дними стають виявлення 1 Э1став-лення 1сторичних, соц1адьних та педагог1чних особливостей форму-вання, розвитку й функц1онування ц1е'1 галуз1 освети.

По-четверте, 1стор1я розвитку п1слядипломно'1 осв1ти педа-гог1чних кадр1в в Укра1н1 мае 1 самост!йне значения: важливо критично осмиолити помолки 1 недол1ки в1тчизняно'1 Пбдагсг1чко1 науки в 1цй галуз! хсторП педагог1ки. При цьому ми розглядаемо 1стор1ю п1слядипломно1 осв1ти та 1стор1ю теорП п1слядипломно'1' оов1ти як дв1 в1дносно ошост1М1 галуз1 педагоПчно} науки. Педагог 1чн1 1де! вин жал и 1 розвивалися на оснот практики у зв'яэку з Н эа-питами 1 потребами 1, сформувашись, у свою чергу, впливали на практику. Тому 1стор1я п1Слядипломно! осв1ти педагоггчних кадрХв досл!джувться у цьому взаемозв'язку 1 теория п1слядипломно1 освети розглядаеться як сукупихоть погляд!в, уявлень, 1дей 1 практично! д1яльност1.

По-п'яте, актуальн1оть цього досл!д*ення обгрунтовуеться цз й тим, що Шслядипломна осв1та розглядаеться як основна умова безпе-рервного зростання проф<?с!йно1 майстерност! педагоПв. Осмислення цього процэсу отворить, таким чином, передумови для вдосконалення механ!зму його улравл1ння.

I нарешт!, теоретичний анал1э 1 виявлення можливостей попе-реднього досв!ду роботи суттево допоможе глибше усв!домити сучас-кий стан пЮлядипломно! оса1ти педагоПчних кадров 1 може стати основою для розробки П теоретичнкх засад.

• Таким чином, анал1з теоретичних дослхдженъ, практичного досвгду Ц16'1 галуз! педагог1чно! осв!ти в Укра!н1 свгдчить про об'ективну необх!дн1сть, наукову 1 соц1альну эначущЮть 1сторико-педагог1чних

досладжень складного, недоотзтньо вивченого процесу становления 1 розвитку п3.слядипломно1 осв1ти педагоПчнйх кадров. Дим 1 эумовле-ний виб1р теми досл1дошння.

Об'ект досд!д«ення - система п:слядипломно1 осв!ти педагогхчних кадр!в в УкраШ.

Предмет доол1дження - теоретико-методолог!чн1 та органхааЩй-но-г.едагог1чя1 аспекта процесу становления 1 роэвитку паслядиплом-н01 ос31тк п9дзгсгхчкмл кздр1в ь улроак 1 у 1317-1995 рр.

Мета досд!дження - виявити пров!дн1. тенденцП й особлиЕостЗ процесу становления 1 роэвитку национально'! системи п1слядипломно] осв1тл педагоПчнйх кадрхв, узагальниги нзбутий в Укра!н1 теоре-тичний 1 практичний досвхд та обгрунтувати перспективна капрями, осноек! шляхи вдосконаленкя вде'! галуах осв1ти й окремих И компонентов в умовах вхдродження национально'! школи.

Концепцгя ДОСЛ1ДЖ&ННЯ. Шслядипломна осв1та педагоПчнйх кадрх] роаглядазтьоя як СЕОвр1дна, оригинальна система (тдвищення квал1-ф1кац11, переп1дготовка, гйслядипломна подготовка), щр мае сб11 ам1ст, форми та методи, функщонуе шляхом реал!зацП складних ор' ганозащйнг: та гм1стово-процеоуалъних зв'яак1в: виникнення 1 по силення одних, послабления та зниккення других, видоам1ненн трет!х. Цей процес аумовлений як закономерностями роэвитк- аколи беаперервно! оов!ти, так 1 еволюц1бю суотпльства, щр р!зноман1тни

ми шляхами впливав на роввиток Ц1Б1 галуз! осв1ти 1 моле бут «

представлений як ряд посл1довних етап1в, як1оно в1дмхнких один в1 одного. В досладженн! виходимо також 1з положения про те, що прог ресивн1сть системи Шслядипломно! освети зуыовлена 11 спрямс ван1стю на особист1сть педагога, роэвиток його творчих зд1бностей 1нтерес1в та високого профес1онал1аму. Багатовар1антн1сть п1сля дипломко! осв1ти та свобода вибору змхсту 1 форм П эдхйснет

визначаються нами як важдцша умова реаШаацП II гумангстично! сут1. Розвиток ц!б1 системи эумовлений розв'яэуванням головно! су-перечност!: нев!дпов!дност! м!ж соц1альними вимогами до особис-тост! педагог1в, !хньо! практично! д1яльност1 1 р!внем "!х гогов-ност! до виконання своХх соц!альних функций. Системно-гсторичний п!дх!д дае змогу виявити особливоот! розвитку п1слядипломно'! осв1-ти" в Укра1н1, шр створюв п!дстави для прогнозування процео!в, явщ, характерних для сьогодення.

В!дпов!дно до проблеми, об'Бкта, предмета, мети та кшцепцп досд!дж.ення поставлен! так! завдання:

- обгрунтувати специф1ку п!слядипломно! осв!ти педагог!чних кадр1в у систем! безперервно! осв!ти;

т эд!йснити систеыний анал!з !стор!1 п!слядишгомно! осв!ти з поэиц!й гуман!зацП та демократизац!! осв1ти;

- досл!дити еволюц!ю зм!сту й орган!зац!йних форм яац!онально1 системи п!слядипломно1 освхти на р!эних етапах П функцгонування;

- обгрунтувати перЮдиэац!» становления 1 розвитку пгслядиплом-но! оовИи педагог!чних кадр!в в Укра1н!, розкрити особливоот! "1! розвитку на р!зних етапах функц1онування;

- виявити пров!дн! законом!рност! генезису теорП пЮлядиплом-но! осв!ти педагог1чних кадр!в в Укра!н! ! на ц1й основ! визначити перспективн! можлиаост! вдосконалення ц!б1 галуз1 освхти в сучас-них умовах.

Методолог!чну основу доол!дкення становлять: теор1я п1энання; положения про об'ективний та Юторичний п1дх!д до анал1зу процес!в £ункц!онування 1 розвитку системи тслядипломно! осв!ти; вэав-•газв'язок та вваемозумовленЮть эаконом1рностей 1 явищ соЩально! 1!йсност1, необх!дн1сть !х вивчення у зв'яэку з конкретно-Юторич-гами уыовами; вдн!оть лог!Чного та !сторичного, соц!аяьно-еко-

- 10 -

ном1чна зумовлен1сть цглей освхти.

Для вир!шення поставлених эавдань використовуваяися емп1ричн1 та теоретичнх методи доол!дження: хронолог1чний (при дослхдженн! процесу становления та роэвитку послядипломно! осв1Ти), д1ахронни!" (метод перЮдиэац!!), атакой. системно-Юторичний (при роеглядз 1оторичних передумов 1 динамШг роэвитку п1слядипломно1 оов!ти яу тдсистеми безперерЕНо! осв1ти), логз.ко-1сторичнин (при роэгляд: роэвитку прогреоивно! педагог1чно'2 думки 1 педагог1ки шслядиплом-но1 освоти), системник анал1а (при складанй характеристик об'ект; досл1дкення, для выявления 1 роакриття специфики розвитк; проЫдних тендешдй у досл1джуван1й галуэ!), Сезпосередн! споете-реження, ретроопективний аналоэ власно1 практики та д1яльност: навчальних закладов, органов управлоння 1 иаукаво-методтних ус та нов п!слядипломно1 осв!ти педагог1чних кадр1в Укра'ши.

Теоретична основа доол1дження. У процесх роботи автор эвертавс. до положень наукових праць з теорП системного аналозу (В.Афанась вв, М.Каган, Б.Кузьмой), . педагогочних систем (А.Алекоок, Ю.Ба банський, Н.Куеьм1на, Т.Сущенко) та формування'особистост! педаго га (В.Сухомлинський, А.Макаренко). У процесо дослхдження врахову валися оде», погляди 1 результата в1домих учених-педагогов, ор ган1затор1в о практшйв п!слядипломно1 осва.ти А.Алекгаока, ¿.Бонде ря, С.Гончаренка, I. Вязюна, О.Киричука, М.Красовицького, В.Луге вого, В.Майбороди," В.Маслова, О.Мороза, Н.Ничкало, ¡.Прокопенкг В.Сластьон1на, М.Школя, П.Юцяв1чене, М.Ярмаченка та 1н., зокре1 теоретична концепц!я вдност1 навчання 1 роэвитку особистос: (Л.Занков, Г.Щук:на), концепц!я оптим1зацп навчання (Ю.Бабанм кий, М.Поташник), концепцш безперервнох освоти, розроблено! ЮНЕСКО (П.Бертальсен, А.Делеон, Х.Дейва, Р.К5.дд, З.Фор, Т.Хюое) та загально положения педагог ¿.ки й ЮторП вищо! педагог1чко1 ш

квал!ф1кацП, лрофес!йно! майстерност! вчител1в, кер1вник1в шк!л та прац1вник1в орган!в управл1ння народною'осв!тою.

На третьоиу етап! (1392-1995 рр.) проводився анализ, системати-эахдя та уэагальнення результатов дослодження, створювались кон-цептуальн! оонови реформування Нслядипломко! осв!ти педагоПчних кадров Украши, оформлялася робота в цхдому.

Наукова вовиана досл!дження:

- Вперше комплексно, в широких хронолоНчних рамках (1917 -1995 рр.) проведено дослхджекня роэвитку п1слядипломно1 Осв1ти педагоПчних надрав в УкраШ як окремо! л1дсистеми бевперервно! осв1ти.

- Приведено в систему 1 поглиблено науков1 знания про розвиток та становления Нслядипломно! осв!ти педагоПчних кадр!в, роэкрито сутн1сну сторону процеоу II становления 1 роэвитку в УкраШ, ви-явлено й охарактеризовано проводи! тенденцП, нац1ональну спе-цнфхку в конкретних виявах еагальних законом!рностей роэвитку осв!ти, доведена зушвлен1сть !х внутрИШми ! зовн!шн!ми факторами.

- На ооновг детерм!нованого анал!эу конкретно-!сторичних обставив науково обгрунтовано пер!оди роэвитку п!слядипломно! осв!п педагоПчних кадрхв в Укра!н1.

- Роэроблено концептуальн! положения, перспективн! шляхи реформування шсдядишшшо! осв!ти педагоПчних кадр!в.

-Введено в науковий об!г велику к!льк!сть нових документов факт!в, теоретичних 1дей, щр базуюиься на виявлених арх!вних мате р1алах.

Теоретичний 1 документально-фактичний зм!ст дисертац!! в1дкри вае новий напрям досл1джень в 1сторико-педагаНчй!й науц!, що иг актуальне значения для б!льш поглиблено! розробки сучасно! теорЗ

Шслядипломно! ocbIth та "ijf прогнозування. В1дтворенням генезису п1слядипломно1 осв1ти педагог1чних кадр1в як цШсно! розвиваючш сиотеми заповнена прогалина в IcTopi'i украхнсько! педагог imi i певною Miрою вир1тена важлива наукова проблема.

Теоретичне значения досл!дження полягае у роэкригт1:

- теоретичних положень становления 1 розвитку л1слядипломко'1 осв1ти педагог!чних кадр!в як окремо5 галуэ1 педагоггчно! ocbitii в YKpaiHi, ¡до was сбою логiKy, ssk0n0miph0cti, принциш, ам1сч, ор-raHiaauiiMi форми розвитку;

- особливостей генезису поняття "пЮлядипломна осв i та педаго-Пчних кадр!в";

- науково5 1нтерпретацП найважлив!ших особливостей еволюцП 3Miciy та орган!зац1йних форм Шслядипломно'! осв!ти педагог1чних кадр1в;

- найважлив1ших суперечностей та тенденд!й п1слядипломно* осв1ти, щр мають прогностичну спрямсван1сть.

Практичне значения досл!дження становлять результата, висновки, hki за cboIm smictom, фактографхею сприятимуть оптимальному функ-щонуванню i реформуванню нац!онально1 системи Шслядипломно! сс-в1ти педагог 1чиих.'кадр1в, можуть бути використан! у масов1й прал-тиц1 роботи закладхв qisi освХтньо"! гадуги. Роэроблен1 автором по-с1бники, рекомендацП, спецкурси можуть бути використан1 п!д час читання лекц1й для слухач!в t праЩвник1в п1слядипломно1 осв!ти. Фактичги дан! i теоретичн1 висновки досл1дження дають п1дставу повно представити розвиток практики i педагоПчно! думки ц1в! га-луз!. осв1ти, сприяють ; теоретичному озбровкни педагог1в, в1дпов1дник спец1ал1ст1в, вдосконаленно роботи з педагог1чними кадрами.

, Дисертац1я s 1сторико-педагог1чшм досл1дженням, шр мае приник-

пове науково- ni внаЕаяьне 1 методолоНчне эначення для теорП 1 практики п1слядипломно1 ocBiTH,результати якого можуть бути вико-ристан! при Бивченн! 1сторП роэвитку ocbith i педагог 1ки в Укра-'iHi. Розгорнутз характеристика стану 1 тенденц!й роэвитку niсля-дипломно1 осв1ти педагог1чних кадров може бути корисною для спец1ал1ст1в сум1жних is педагойкою галуэей науки, наукових працхвникхв та прац1вник!в системи п1слядипломно1 ocaiTH.

Роэкриття досводу пЮлядипяомко! ooBiTH педагогов Укра'1 ни як ц!л1сного феномена мае важливе практичне значения у пошуках шлях1в ефекгизного роэвитку творчих можливосгей прац1вник1в ocbitk. Нау-кова 1нтерпретад1я найважлив1ших особливоотей роэвитку ц!е!' ranysi педагогично! освЛги може стати джерелом для роэробки нових науко-во-теорбтичних, орган1эац1йко~педагог1чних, науково-методичних, економ!чних, кадрових, матер1алько-техн!чних напрям!в педагоНчних досл!джень.

81рог1дн1сть наукових положень, висновклв i результатов дисер-тацП забезпечубться документальною основою доол1дження, викорис-танням эначного обсягу арх1вних документ!в, MarepianiB, обгрунто-ваним вибором метод1в дослхдження, адекватних мет!, предмету, эав-данням роботи. Bei наведек1 в дисертацП анал1тичн! матер!али, висновки, що визначають наукову новизну досл!дження, одержи автором caMocTiiffio.

Апробац1я i впровадження результат!в доол1дження эд1йснек1 шляхом ix опубл1кування у наукових i науково-методичних виданнях, виступ1в 1з допов1дями та науковими пoвiдoмлeннями на мшнародни; (всесоюэних) конференц!ях, сем1нарах (Москва, Санкт-Петербург, Алма-Ата, Соф1я, Людв1гсфельде, Ки!в, В1ннида, Днопропетровськ, Тер nonijib, Черкаси), на зас1данн! наукаво-методичко! ради Mi Hi от ере тва ocBiTH СРСР i Укра1ни, колегП МШстерства ocBira Украши, н

-

нарадах керхвних лрац!вншйв навчальних заклад1в п1слядипломно! оов!ти 1 методично! олужби.-За 1Н1ц1ативою 1 Оезпосередньою учзстю автора Сули проведен! науков! конференцГ! а проблем пхслядипломно! осв!ти педагог!чних прац!внкк1в ( 1991, 1992, 1993, 1994, 1995 рр.). Окрем! результата досл!дження вздображен! в Концепцп беэперервного п!двищення квал1ф!кацП та переп1ДГотовки педа-гог!чних кадр1в Укра!ни, Положенн! про п!слядипломну освгту (проект) , у концепцП та програм! перспективного роэвитку Украшського институту п!двищення квал1ф!кацП керхвнкх кадр1в осв!ти.

Основн! публ1кац!1 автора видан1 у форм! монограф!!, 2 поо!бни-к!в, статей, тез, навчальних планхз, нормативно-правових доку-мент!в, методичних рекомендац!й загальним обсягом понад 30 друко-ваних аркушв. На захиот виноояться:

1. Висновок про те, шр система п!слядипломно! осв!ти педагоггч-них кадр1в - упорядкована сукупн!сть навчальних заклад!в, науко-во-методичних установ, форм навчання, органов управл!ння, як! за-довольняють р!зноман1тн! осв1тн! та профессий потреби особи й сусп!льства з метою падолання розриву м!ж одержаким у нэвчальному заклад! р!внем профес!йно! подготовки ! новими вимогамл.що став-ляться до педагог!чно1 д!яльност1 розвитком науки, культури, еко-номгки, соц!ально! сфери 1 виробництва шляхом: а) п1двщення квшпфхкац!! прац!викк1в в1дпов!дно до роэвитку р!зних галузей знань та досягнень науково-техн1чного прогресу, освоения нових технодогхчних процес!в, задоволення особистих потреб педагог!в у роэвитку духовно! культури та !ших онтересив; б) переп!дготовки для оволодШня новши специальностями; в) п1слядиплсмно1 п!дготов-т для здобугтя ново! квал1ф!каци, наукового ступени або одержан-кя нового фаху на основ! наявного осв!тнього р!вня.

2. Пер1одиаац!я становления ! розвитку украЗнсько! нацЮнадьно! системи п!слядипломно! освоти педагог!чних кадр1в: 1917-1920рр. -громадсько-державно! оистеми п1дЕищення квадофокаци 1 переп1дго-товки нацхональних педагогочних кадр!в за Центрально! Ради, геть-манату, Директор!! та радянсько! влади; 192! - 1931 рр. - форму-вання национально! системи подвмцення квалофокацП 1 цереШдготов-ки педагог!чних кадр!в; 1931 - 1985 рр.- ун!тарно! сиотеми п!движения квал1ф!кад!! ! переподготовки педагог!чних прац1вник!в; 1985 - 1991 рр,- Оеаперервкого п1двищенкя квал1ф!кац!'1 педагог1ч-них кадр1в; 1991 - 1995 рр. - гпслядипломно! освоти педагог!«них кадр!в в умовах в!дродження ! розвитку над!онально1 осв!ти Укра!-ни.

3. Особливост! генезису поняття "пЮлядйпломна осв!та педаго-г1чних кадр!в". Перш! уявлення про п!двшцення квалоф!кацо! вчите-лов виникли ! еволюцоануЕЗЛися як !дея про пост!йний процео попов-кення 1 оновлення !хн!х знань. На стад!! практично! реал!зац!! (20 - 80-1 роки) в!дбувалося переростання !де 1 в социально значим) д!яльн!сть педагогов. Ускладнювалася морфолог!я п!двицешш квал!-ф!кац11 ( курсова п1дготовка, можкурсова методична робота, аамооо-в1та), встановлювалися р!ьно фуккцЮнування ( респу6л!канський обласний, районний, тильний), орган!аад!йн! форми.

У ео-х роках виникла та !Нституал!зувалася п1слядипломна осв!т педагог!чних кадров як компонент беэперервно! осв!ти, як соцхаль ний феномен. У процесуальному аспект! п!слядипломна освота педагс г1чних кадров вистулае як сощальна д!яльность, ц!льовою ор!внтг ц1бю яко! 6 цШсний роэвиток особиотоот! педагога, включаючи сг ыорозвиток о самовдосконалення, безперервн© эбагачення 1! творчо1 потенцоалу. В !штитуцойному аспект! - це навчалький коыгаеи система спец!альних формалъних 1 неформальних закладов та фо]

навчання, яко дозволяют* кожному праЩвшку освети эадовольняги р!эноман1тн1 оов1тн1 та професойн! потреби.

4. Положения 1 висновки, що характеризуют основн! тенденцп роэвитку Шслядипломно! осв1ти педагог!чних кадр!в в Украон 1 на р1зних етапах функцЮнування ( розширення та поглиблення демократична засад в орган1зацП та проведенн1 послядипломноЗ освоти, отворення широких можливостей для вибору зм1сту, форм 1 метод1в навчання, яко в1дпов1дали б запитам педагогов; динам!чность, само-регуляц!я а самооновлення системи, ор1ентад1я на розвиток особис-тост!, 1ноцоати 1 творчост1; ц1лосн1сть 1 Сеэперервность процесу пЮлядипломно! осв1ги протягом всього пер!оду педагог 1ч!Ю1 д1яль-носто; закритость системи,. в1дчудження П в1д працовников освоти з '¡х профес1йно - осв1тноми запитами 1 потребами; ¿нформацойно-оис-труктивний характер взаемодП гз слухачами, огнорування 2ндивадуально-творчого подходу в робото з ними; оробнтування на млькосно покаэники без урахування концевого результату п1двищення квалофо-кацН, в1дсутн1сть д1евого зв'язку м!ж п1двищенням професооналозму 1 р!внем оплати; ретрансляц!йний характер взаемодП системи э педагог 1чною наукою).

5. Основн1 принципа та перспективно шляхи реформування посля-дипломно! осв!ти педагогочнкх кадров в Украон! (гуманозац1я 1 де-мократизац1я; 1ндив1дуал1зац1я; регоонал1зац!я; фундаментал1зац1я наукових засад; багатовар1антн1сть, свобода вибору змосту та форм подвищення квалофокацП тощо).

11. СТРУКТУРА ТА ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП'

Дисертацоя складавться з1 вступу, семи роздол!в, висновк1в, списку використано! основноо лотератури та арглЕНКх джерел, до-датйв.

У вотуп! обгрунтовуеться актуакьн!сть теми досл1дження, визна-чаютъся його предмет, об'Бкт, мета, эавДання, концепЩя, методо-лог!чна основа 1 методи, розкриваеться новизна, теоретичне та практичне энзчення, форми апробаци одержаних результатов, форму-люються положения, що винооятьоя на захист.

У першому розд!л! "Шслядипломна осв!та педагог1чних кадр1в як 1сторико-педагог1чна проблема" розглянуто теоретико-методолог1чн! оонови п1слядипломно1 осв!ти педагог1чних кадр!в, досл!джубться отан висв!тлення проблеми в науково-педагог1чн!й л1тератур1. Вста- . новлено, щр п1слядипломна осв!та вчителов як зумовлений об'ектив-ними законами суоп1льного роэвитку прочее пост1иного вросгання !хнього хнтелектуального 1 духовного потенц!алу эд1йснюеться у форм! колективно!, групово! та хндивхдуально! тзнавально! й твор-чо! д!яльноот1 1 мхжособисйсних стосулк1в. Система ц!в! Галуз! осв!ти виступае впорядкованою сукупн!стю взавмопов'яэаних навчаль-них эаклад!в, органхаадш, форм, як1 створюють умови, по-перше, для П1двищення квал!ф1кац!!, щр спрямовуетьоя на розвиток ! вдоо-коналення энань, ум1нь Г навичок педагог!в у конкретному вид! спец!ально! д1яльност! й эумовлена посИйними ймхнами зм1сту педа-гог!чно! прад!, вдосконаленням П технолог!й, досягненнями педа-гог!чно! науки; по-друге, для переп!дготовки - одержана,, педа-гог!чними працавниками ново! спещально! осв1ти, викликано! потребами сусп1льного роэвитку та !хн!ми особистими штересами; по-тре-

г

те, для п!слядипломно! п1дготовки э метою здобуття ново! квал!ф1кац1! або одержання нового фаху на основ! наявного осв1т-нього р!вня.

Шслядипломна осв!та - складова безперервно! оевхти - роэвива-еться як ц!л!сна система. 0сновн1 компоненти !! процесу: ц!л! д!яльност!, щр детерм!нуються вимогами сусп!льства до школи; эмаст

осв!ти; орган1аад1йн1 форми, методи роботи з педагог1чкими кадрами; умови, якх забеапечують нормальне фунгацонування системи (ор-гани управляя, науково-методичне эабезпечення, навчально-ма-хергальна база тошр); результата функц1онування. На основ1 ретроспективного анал!эу розвитку цих компонент!в, як1 эайеэпечують ц!л!сн1сть системи, оптимальн1сть функц1онування, комплексна вдос-коналення, обгрунтована пер!одизац!я становления пЮлядипломно! осв!ти педагоПчних кадр!в Укра!ки, ви&начено основн1 тенденцп П розвитку. ¡Остановлено, що в !сториюэ-педагог 1чнIй литератур: проблема пгслядипломно! осв!ти педагоПчних кадр1в в Укра'Ш розгллда-лася фрагментарно, у зв'язку а п!дготовшо та соц!аль-

но-пол1тичиим 1 культурним розвитком краХни.

У другому розд1л1 "Становления системи Ндяшцення квал^кацП педагоПчних кадр1в в Укра'Ш у 1917 - 1920 рр." аналгэуються пе-редумови створення Нслядипломно! осв!ги вчител1в, Вивчення дже-рельно! баэи дало эмогу обгрунтувати, що в!дсутн1сть системи п!д-вищення квал!ф1кац1'1 прац!вник1в осв!ти зумовлювалася державною Осв!тяцською политикою, значнои р1анотипн1отю навчальних заклад!в, р!зкою IX п1дпорядкован1стю. Вотановдено, що лише окрем! в1домс-тва, 1н!ц1ативн1 педагоги орган1зовували Л1ТН1 педагог1чн! курси для ознайомлекня вчктел!в з кращими способами навчання, оновлення 1 поповнення знань. Методика проведения таких занять проанал1эова-на на приклад! курсгв при управл!нн1 навчального округу (Ки!в, 1913 р.), Ки'1вському учительському !нститут! (1915 р.), у м.Херсон! (1913,1914 рр.). Программ таких курс!в включали опрацювання Загальноосв!тн1х (психолоНя, !стор!я, л!тература, географ!я то-да), спец1ально педагоПчних (педагог1чна психолоНя, нов! течи в педагоПц!, методики навчання предмег!в) та предмет1в шк!льио! практики ( вираэне читання, практичн1 заняття тощо). Для проведен-

-гоня занять в учителями эалрошувалися автори пос!бник1в, идруч-hukIb. За основу роботи приймався принцип' практично"! спрямованост! викладання. JliTHi педагог i4Hi курси охопдювааи невелику частину вчител1в.

Нац1онально-зиэвольний рух, да розгорнувся теля Дютяево'! рево-люцП (1917 р.), роэпочав в Укра'!к1 добу нахцонального в1дроджеЛ-ня. К1льк1сть вищих початкових шк1л'у 1917 р. зСхльшилзся в 1,9 раза, у 1918 р. - у 3,3 раза пор1вняно з дореволюцгйним пер1одом. 3 1917 р. в школах Укра!н;: проводиться робота э виховання i на-вчанкя д!тей р1дною мовою. Значне зростання к1лькост1 шал, утво-рення. нащонадьно! вищр! початковоИ школи, проведения П1дготовчо1 роботи до викладання вс!х дисциплин укра!нською мовою загострилн проблем забезпечення наьчальних ааклад1в учительським персоналом, що актив1зувало роботу э переп1дготовки та шдвшцення квал1ф1кацП npayiBHUKiB ocBiTii. 0рган1аовуитьая курси для одержанкя .педагогично! ocBira особам, як! Сажали працювати в школах, та педа-гог1чн1 курси вчител1в для онрвлення 'ix методичних знань 1 ознакомления з педагоПчним доев!дом. МШстерство' народно! осв!ти Ук-ра!ни оргшазувало лекторськ! курси в уйверситетських м1стах Ки-ев1, Харкав!, Одес1, курси для вчител1в середн!х i вищих початкових ДЖ1Л у Киев!, XapnoBi, 0дес1, Bimraui, Полтав1, Катерлнославо. та Житомир!, вчител!в початкових шк1л (у 39 пунктах перепхдготов-ки). Характерною особлив!стю педагог1чних KypciB цього периоду бу-ло 'ix нащональне спрямування. Для навчання вчител1в украшсько! мови створювалися групи до 6 чол. Вивчення теоретичного матер1алу забезпечувало св1доме розум1ння явюц укра'!нсько! мови, зверталася увага на характерн1 BiflMiHHocTi И в1д рскййсьиш. На заняттях з iCTopi'i Укра!ни в стиолш, доступней форм! давався загальний огляд пол1тико-сусп1льного, економгчного, культурного npoyeciB у ксшйй

- 21 -

доб1. Поширювалися курси э укршноэнавства.

Учител1, як1 зак!нчували середШ иколи 1 витримували 1спити на звания вчителя вищо1 початково'о школи, подвищували квал!ф!кац!ю на педагог1чних курсах при вчительських 1нститутах. Так1 курси ство-рювалися у вс!х центрах губерний та в м1стах, де функщонували вчительсько 1нститути, Оргалоэовувалися л!тературно-1сторичн1, природничо-географ!чн1 в1дд1лення курс1в.

Шдвицення квал!фокацП прац1вник!в осв1ти ор!ектувалося та-кож на самоосв!ту 1 саыовиховання. Вчителов в1дряджали в школи, в яких був достатной р!вень навчалгно-виховно! робоги, виги в1дв1дували пересувно виставки навчального обладнання 1 л1тера-тури, брали участь у науково-педагогочних екскурс1ях.

Всеб1чне вивчення джерельних матер1ая1в дало змогу зробити вис-новок, що для пер!оду 1917-1920 рр. характерн1 тако тенденцоо пе-реп1дготовки педагог1чш:х кадров: переход вод епозодичних курсов, як1 проводилися окремими в1доыствами, онЩ1ативними педагогами, до широко! ох орган1заЩ1 органами управления; пр1оритетний статус державно! мови; нахцональне спрямування змосту п1двищеиня квалофо-кацП (вивчення украоноько! мови, хсторН та географоо Укра1ни); громадсько-державний характер; диферешцаЩя роботи э учителями залежно в1д 1х подготовки та 1нтелектуального р1вня розвитку; роз-нотипность форм п1двшдення квалоф!кацН; планом1рна органозац!я курс1в як життева потреба вчительства.

У третьему роздоло "Зм1ст 1 форми подвищення квал!ф!кацП педа-гог1чних кадр!в у 1921-1931 роках" аналозувться еволюц!я о динам!^ розвитку переподготовки 1 п!двидення квал1фокацП вчителов. У- перш! роки радянсько! влади загострилися суперечност! м!ж вимо-гами сусп1льного розвитку до педагог !чно"1 професИ 1 реальним р!внем квалоф1кацо'1 значно'2 частгаи даргвахюцШхого вчительства.

Школа, эмЮт роботи яко! вкэначався 'Чдеологоею пануючого класу", стала зброев пролетар!ату в боротьбё за комун1зм. Учительство не було п1дготовлене до ваконання ново1 функцП вколи як у педа-гогочному плана, гак 1 щодо лол1тичноо компетентност1. Це эумовило проведения масово! кампани подвищення политичного р!вня вчителёв, як1й надавалося надзвичайного значения. Анал1з. арх!вних матер1ал1в дав пгдстави для висновку, щр на початковому етап! ц1е1 кампанП орган!эовувалася масовз подготовка прахцвюшав освоти а метою поднесения охнъо! пол2тично! грамотное?! 1 эалучення до дал!тично-го життя. Для кер1вництва цеею роботов створювалися органи управления. Под тиском мосцевих орган!в освгти поряд 1э пол!тичними вивчалися також педагогочн1 питания. Другий етап Ще! кампанП ха-рактериаувавоя зосередженням уваги на йоглибленн1 педагог1чно! квал1ф!кац15 працовник1в осв1ги э концентратею на ц!й основ! пол!тично! п!дготовки. Переподготовка вчигелёв роэглядалася як тривалий процес, який . проводився на во1й територП республ!ки в основному за единим планом. .Головним методом було колективне опра-црвання матер!алу а обов'язковою 1ндив1дуальною прадею кожногс прац1Еника, ретельним Н обликом. Методична робота пов'яаувалася 1э виробничою д1яльн1стк1 вчителя, шр аацхкавлювало працевншйв у п!двшценн1 як пол1тично1, так г педагог1чно'1 квал1ф1кацёЛ. .Не м!сцях створювалися умови для п1двиш,&ння квал1ф!кацП: органе зову-валися пересувн!101бл1огечки, лосилювалася консультативна роботг будинков оовИи, навчальних заклад!в, педагог!чних курс!в, як! були центрами г переподготовки в районах. У губерноьких центрах орган 1эовувалиоя курой кер!вник1в-орган!затор1в гуртк!в 1 груповю эанять, районних куро1в, у районах - мосячн! курси, самокурси гуртки, районн! конференцН. 3 1925 року п1двшцення квал1ф1кац!' вчигел!8 набував планового 1 систематичного характеру. Чётко ви-

эначилися ровно системи подвищення квал1ф1кац11 (республоканський, губернський, окружной, райоиний, школьний). Еикристал1аувалися ор-ган!зац!йн! форми переподготовки 1 тдвищення квалофОкацП педагог !в: курси, самокурси, сем1кари, практикуми, а'!зди, конфе-ренцП-курси, методичн1 об'еднання, гуртки, пауков! товарнства. М1цн1ла роль коиференц!й учител!в як першого ступеня виявлення, вивчекня ! орган1зац!! мосцевого досводу.

Тенденц1я переходу до масовоо переп!дготовки вчител1в сприяла створеннй системи колективно! методично! роботи э поот!йно доючими органами управлЛння. Методолог1чне та орган1вац1йне керовництво п!двищенням квагпф!кац!! ад1йснювалося Державним науково-методич-ним ком1тетом, губернськими методком!с1ями, окружиими навчаль-но-методичними комьями. У районах !а сильким методичним активом створювалися районн! методичн! ком!сП (районн! бюро), а сильними опорними школами - дана робота проводилася цими школами. Д1яль-Н1стю первинних методосередк!в керував гуртковод, який прианачався або затверджувався районним уповноваженим оз переподготовки. Основною, формою роботи а учителями стала ондиводуальна 1 колективна гурткова робота. Прац1вники освотн групувалися в гуртки в колекти-вах навчальних эаклад1в, Гуртки, методичн! об'еднання, семонари прадювали за твердим календарним планом. 0крухн1 навчально-мето-дичн! каб!нети роэробляли плани 1 програми подвщення каалофокац1! вчителов.

У цей перЮд значного поширення набули педагогочн1 курси, як! проводилися з метою загально! переп!дготовки, доквалоф1кац1! 1 п1двищення квал!ф1кащ! вчител1в а окремих проблем. Основна увага прид1лялася поднесеннв теоретичного р1вня педагогов. Для сольських учител1в використовувалися методи заочного навчання (слухач! за-безпечувалися програмами, л!тературою, методичними вказ!вками, для

них орган! эовувалися консультацП, практиками, конференцП то-шр). 1ншв технолог!я навчання практикувалася на курсах для вчи-тел!в Шських шк1л (вступна лекц!я, колективне або !ндив!дуальнв олрацювання матер1алу товр).

Характерными осоОливоотями пер1оду (1921-1В31рр.) стали: 1. Поло тлзащ я процесу переп!дготовки ! п!двищення квал!ф!кац!1 педа-гог!чних кадров, що приэвела до посилення пол!тично! осв!ти педа-гог!в ва рахунок роэвитку охньо! профес!йно! майстерност!. 2.Укра-онгэаоЦя вчительства як обов'язковий ! вамдивий елемент перетдго-товки. З.Врахування ншЦональних особливостей у робот! э прац!ьни-ками освоти (переподготовка ! п!двшцення квал!ф!кацП працовников освоти нацоональних меншин орган!эовувалися по мо«ливост1 стосовно умов !хнього побуту ! виробничо! д!яльност!). 4.<Вормування вчительства э предотавник1в роботничого класу ! селянства, недсюц!нка старих дореволхицйних педагоНчних кадр!в як нос! !в культури, що негативно вплинуло на освоения попередкього педагог!чного досв!ду. 5. Диференцоацоя тдвищення квал!фокацП вчител!в мЮьких ! с!льських шк!л, урахування в робот! з ними регЮнальних особливостей.

Простехуеться тенденц!я використання в робот1 э педагог1чними кадрами метод!в активного проведения занять, поеднання п!«вищення квал!ф!кац!! з щрденною педагог!чною д!яльн1стю, эабеэпеченкя бег-перервност! процесу п!двищення квал!ф!кац!1 на основ! т!сного вэа-емоэв'язку курсовоо п!дготовки !э самоосвИою в м1жкурсовий пероод. Посилювалася увага до проблем орган!эацП куро!в. Виэнано необх1дним еам!нити лекд1йний метод сем!нарською роботоп. Роэроб-лялися п!дходи до поетапного п!двицення квал!ф!кац1! прац!вник!в. Неэважаючи на позитивн! тенденц!! в орган!эац!! роботи ! зм!от! навчальних програм, цей пер1од характерний також недооц!нкою нау-

ково! 1 методично! хйдготовки педагоНчних кадр!в, прожектерством, що грунтувалося на концепц!! в!дмирання школи. Таким чином, прии-ципово нов! п1дходи до орган!зац!! осв!ти в Украина аагострили су-перечност! м!ж вимогами сустльсгва до педагог!чно1 д!яльност! ! реальким р!внем компетентност! вчительства, шо эумовили формування у 192! - 1931 роках швидкими темпами в умовах дефпдету кзалхфпсп-вдних кадр!в 1 ф!нансового забезпечення над1онально1 системи пере-п!дготовки та п!двищення квал!ф!кацП вчител1в.

У четвертому роздШ "Ун!ф!кад1я пЮлядипломно! осв!ти педагоНчних кадр1в Укра!ни в 1931-1941 роках" анаглвуиться осоСли-вост1 розвитку системи Пдвищення квал1ф1кад!'! ! переподготовки педагоНчних кадр!в у ЗО-т! роки, фактори, що вшшвали на 11 роз-виток, проводиться структурно-функц!ональний знал 13 розгортання методично! роботи з прац1вниками осв1ти.

На початку 30-х рок!в на територП СРСР вживаються заходи шрдо ун!ф!кацП системи осв1ти. Г остра потреба в педагоНчних кадрах у зв'язку а розгортанням мереж! шк!л, дошк!льних установ, позашк!ль-них здклад1в аумовила роэширення иереж! курс!в переп1дготовки вчи-тел!в. Так! курсй створювалися в уо1х округах, районах, пед1нсти-тутах 1 педтехн!кумах. При педагоНчних навчальних закладах в!дкриваеться екстернаг. Поширення набула заочна педагогична осв1та. Центр оргатаацП 1 проведения роботи г заочниками та п!двшцення квал1ф!кацП ;педагонв загалом перем!шуеться у район. Районна (м!ська) педагоНчна база п1двищення квал!ф!кацП стала пост!йним навчально-методичним закладом, . який за эавданням ! планами Всеукра1нського 1нотитуту п1двищення квал1ф!кац!1 педагоНв п1д кер1вництвом 1 контролем районних (м!ських) в!дд!л!в осв!ти орган1зовував яавчально-методичну роботу в поточному навчальному роц1.

У ход! досл1дження виявлено, пр охоплення вчителхв п!двищенням к.вал1ф1кац1: вабезпечувалося чхткою органгвад!иною структурою, до роэвивалася "вверху донизу". Складовими Ц1б! структури були мето-дичн1 ком1сП освхтнього закладу, територ!альн! й фахов! об'еднан-ня прац1вник!в, методичн! наради, ком1с11, групи, асоц1аци педагог 1в з окремих д!лянок навчально-вих'овно! роботи. В них опрацьо-вувалися пед&гог!чн! 1 методичн! питання, систематизувався досв!д, визлачалися шляхи рацхоналхаацп педагог¿чного продесу. Розгортан-ню масово! методично! роботи Сприяло затвердження Положения про орган1заЩю методичних комЮхй у ы!стах 1 районах (1931р.). У кожному район! й мЮт! орган1эовувалиоя зраэков1 школи, як! ставали базою для проведения 1 роз'яонення нових заьдань педагогичного процесу, перевхрки нових метод!в навчання' 1 опорними пунктами Шдвищення квал1ф!кац1'1 вчителхв (консультування педагог1в, ор-ган1зац!я. конференц1й, методичних нарад, оанайомлення вчител!в !а кращою постановкою назчально-виховно!,роботи тощр). Значного роз-витку набув рух учител!в-в1дм!нник!в (ударник1в). Таким чином, в Укра'Ш встановилася едина централ!эована структура методичного керхвництва Шдвщенням квал1ф1кац1'1 вчигел!в. ' Уся ця робота про-водилася через Всеукра"!нський 1нотитут гидвищення квал1ф1кац!! пе-дагог1в. Райбази орган1эовували курси, сем!кари, теоретичн1 й практичн! конференцП, ад1йонювали.обм1н доовгдом, консулътацшну роботу. Характе^ними особливостями розвитку п!слядипломно! оов1ти в дей пер!од були: надм1рна централ!зац! я управл!ння, др!бна оп!ка над Шдлеглими орган1заЦ1Ями, установами, вчителями; використання широкого методичного 1 громадського активу; розширення широко! мереж! пункт1в п1двищення квал!ф1кац11 (райбази, опорн1, . зразков! школи та 1н->; едюшй тдххд до орган1зацП методично! роботи в району повднання методично! э виробничою роботов, що проводилася

профес1йними сп!лкзми тскцо. Однак суперечност! мОж потребами соЩального, духовного роэвитку Укра!ни i низьким р1внем про-. фес!йно! компетентносто вчктел1в не булк розв'язан1. Ун1фокзц1я та низький технологочний р!вень навчэлъного процесу, в1дсутн1сть надежного кадрового, кауково-методичного :а ф1нансового забезпечен-ня - основн! причини низько! ефективност1 ц1е! доялыюст!.

У п'ятому роздол! "Шслядипломна освота вчнтел!в у 1944-1985 роках" анал1зуеться евоххц!я змосту, орган1зац!йних форм та проце-су управлОння п!двищенням квал1ф1кацП прад!вник1в ocbîth. Ейо-люц!я гм1сту послядипломно! осв!ти вчителов прямо залежала в1д ви-мог суспольства до народно! осв1ти, переходу ик1л на новий pmîct осв!ти та.вод npoueciB iHTerpayi! i диференцОацП наукових знань. Smîct навчального процесу забеэпечував п1двиш,ення загальноосвот-нього р1вня 1 методично! квал1фокацП вчител1в початкових класов, удосконалював наукову подготовку i методичку квал1фокаШю вчителОв V-VII класов, одейно-полотичний рОвень ycix учител!в. Прийнята програма поступозого переходу до загально! середньо! осв1ти, куро на эагальне. полотехн1чне навчання розширили зм1ст П1двищення квал1фокацН працОвников ocbîth: в нових навчальних плад.зх значке мосце водводилося вивченню основ промислового i с!льськогоспо-дарського виробництва. 3 прийняттям "Закону про змщнення зв'яэку школи з життям i про дальший розвиток системи народно! ocbîth в Укра!нськой PCP" (1959р.) була орган1эована масова переподготовка педагогÎ4HHX кадров для роботи в нових умовах, у ходо яко! особлива увага прид1лялася науково-георетичн1й п!дготовцо вчител!в, по-глибленню ïx психолого-педагог!чних знань, поширенню х1м1чних 1 агрох1м1чних знань серед прац1вник1в освОти, навчанню вчителов ме-тодиц! використання техн1чних эасоб1в навчання, вокрема навчального к1но. У новому положенн1 про методичку роботу (1964р.) були

уточнен1 основн! "11 аавдання: вдосконалення квалёфхкацП вчителя (Одейно-полОтичкпй, науково-фаховий, загальнокультурний, пол!тех-Н1ЧН11Й, педагог!чно-методичний аспекти), вивчення 1 творче эасто-сування педагоИчного досв!ду а метою полёпшення навчально-вихов-Н01 роботи, п!двицення р1ьня энань, умёнь 1 кавичок учнов 1 внесен! В1ДП0В1ДН1 зм!ни до змЮту роботи э ярацавниками осв!ти.

Розпочатий у 60-х роках переход на нов! навчалън! плани 1 прог-раш, приведения эмосту освоти в!дпов1дно до р1вня розвитку науки посилили вимоги до науково-теоретично! п!дготовки вчител!в, !хньо-го загальнокультурного кругозору. В 70-х роках робота а педагогами п!дпорядковувалася вирИпенню'педагончних проблем: поеднання на-вчання 1 виховання, Шдвищення 1дейного 1 паукового р!вня вчи-тел1в, попередження иеусп1ыност1 учнхв, використання техн!чних за-соб1в навчання, виготовлення 1 гастосування наочних пос1бник1в то-що. Самоосвёта. вчитед!в орган1эовувалаоя а метою п!днесення !хньо-го науково - теоретичного р!вня, ознакомления а досягненнями науки 1 технёки, мистецтва, культури, для поповнення 1 поглиблення знань 13 спец1альност!, педагог!ки 1 психолог!!, опрацювання розд1л1Б 1 тем нових програм тошр.

У 80-х роках значка увага прид!лялася психолоПчн1й Шдготовц! прац!вник!в осв1ти, залтосуванню системи загальнодидактичних 1 спецхальних метод1в, цо активёэували самостёйне ыислення, п!вна-вальну д1ядьн1оть учнХв, упровадаенгао кабонетно! сиотеми навчання. Значно роэширився эм!ст падвищекня квал1ф!кацП э теорП 1 методики виховання, щр дало мсжлив!сть забезпечити подготовку вчителя як вихователя, клаоного керовника. Методична робота проводилася п!д гаслом "Робот1 а педагоПчкиш кадрами - творчий характер", головною особливЮтю я ко! стало залучення вчитедов до науково! рогробки педзгогхчних проблем.

Подальшого рсэвитку набувають форми навчання осв!тян. Значного поширення отримало эаочне навчання вчител1в. Поряд а ним практику-валися очно-эаочне навчання iipaniBHHKiB за програмами М1н1стеро-тва, л1тн1 курси, сем1нари, практикуми, проведения лекц!й, кон-сультацхй, науково-практичних конференций тощо. На oohobI арх1вних матер1аЛ1В в днсертацП аналхзубться робота области 1УВ, методич-них KaßiHeriB is Шдвшцення квал1ф!кац11 вчигел1в та кер1вних кадров ocBini шляхом короткотерм!нових та пост!йно д!ючих cewiHapiB, орган!ззцП лектор!'iB. 3 1069р. п1двищення квал1ф1кац11 окремих категор1й учител1в проводилося на довготривалих курсах при пед1нститутах i педучилищах. Орган!зовуються двор!чн! очно-эаочн! курси директор1в, lxHix заступник!в. прац1вник1в в1дд1л1в ocbitu, п1дготовка резерву на замещения посад кер1вник!в шк!л, п!двицення квал1ф1кацП вчител1в, як1 викладали два предмет!:. Поглибленню npo$eciÄHo'i майстерност1 педагогов сприяла атестац1я. Для тих, хто одержував рекомендацП за П результатами, орган!вовувалися спец!альн1 курси, сем1нари, навчальн1 пдани 1 программ яких opieH-тувалися на подолання иедол!к1в у 1хн1й робот1.

Значного поширення набули проблем^ декцП 1 сем1нари, оем1на-ри-практикуми, конференцП а обм!ну досв1дом тощр. У цей пер!од сформувалися принцип« органхгац!! самостийно'! роСоти вчител!в у м1жкурсовий пер1од (обумовлен!сть потребами практики; комплекс-нЮть; в!дпов1дн!сть змгсту piErao подготовки педагога; поеднання оамоосв1ти з колективними формами п1двищення квал!ф!кацП, эв'пвок а творчими пошуками вчителя).

Вивчення арх!вних джерел дало змогу зробити вионовок про те, що у 40-х - nepmiü половин! 80-х рок!в у основному завершилося форму-вання найважливших структурних компонент!в системи Шдвищення квал!ф!кащ'! педагаг1чних кадр!в. Обласн! 1УВ, що в!дновили

д!яльн!сть п1сдя в!йни, стали вакливими навчальними й, орган! эац! йно-метод ичшаш центрами роботи а педагогами. Створення районнмх методичних каб1нет1в, установления единого порядку материального забеапеченна вчител!в, щр направлялися на курсову п!дготовку, зм!цнили державну систему п1двищення квал!ф!кацП пе-дагоНчних кадр!в. 0рган!зац!я факультетов п!двищення квал!ф1кацо! директор!в инил, п!дготовки резерву кер1вник!в навчальних зак-лад!в, розишрення поглиблено! п!дготовки педагоНв аб!льшила мож-ливост1 п!олядипломно! осв1ти.

Зм!на територ!ально-адм!н!стративного педЦлу республики, укрупнения с1льських район1в внесли зм!ни до структура управд1ння п!двищенням квалоф!кацП. Центр методично! роботи э учителями переноситься в школи. ФункцП оперативного методичного кер!вйицтва передаються опорним школам, районним г кущрвим методичним об'ед-нанням. Орган!.эовуються методичн1 м!крорайони, педагоНчно кабоне-ти на громадських засадах, п!эн1ше - районн!, м!ськ! методичн! каб!нети. Створюеться актив громадських методист!в 1з кращих учи-тел!в. Утворекня Шн1стерства осв!ти СРСР (1966р.) орган!вац!йно оформило эагальносоюэну державну систему п!двкщення квал!ф1кац1! педагогхчних прац1вник!в.

Характерними тенденц!ями роэвитку Шслядипломно'о осв!ти в цей першд були: ыасовий характер п1двшцення квад!ф!кацН; розвигок творчих основ у д!яльност! педагог!в, ор!ентац1я !х на використан-ня форм активного наачання; т1сна вэаеыодоя установ подвгадення квал1ф1кацо1 з педагогочниыи навчальними закладами; повднання державно'; систем» послядипломно! осв!ти вчител1в 1э гроиадськит формами роботи;4нтенсивний пошук педагог!чних роиень, як! эабезпечу-вали подальше тдвищення науково-методичного р!вня навчально-ви-ховного процесу в школах; залозичення передового досв1ду ор-

ган1эацГ1 роботи э осв!тянськими кадрами союзник республж. На-вчальний процес у курсов1й 1 м!жкурсов1й робот1 характеризувався жорсткою регламентавдвю гм!сту 1 метод!в подвмцення квал1ф1кац!!, щр негативно позначалося на його .ефективност1 1 стало причиною по-дальших удосконалень. Цей лер1од, ос:анн1 роки якого назван! як "гаст1й та спроби реформ" (О.Субтельний), е пер1одом становления ун!ф!кованоГ системи Шдвидення квал^кацП.

У шостому роздгл! "Шслядипломна осв!та зчител!в у пер!од реформ« школи (1935-1991 рр.)" анад!зуеться процео удосконалення системи Шдвщення квал!ф!кацП педагог!чних кадр!в у св1тл1 вимог реформи школи, рогвитку !нст11"ут1в удосконалення вчител1в як нау-ково-методичних центр!в роботи э прац!вниками осв!ти.

Початок демократичмих перетворень у кра'ш! актив! эував роботу системи п1слядипломно'1 осв!ти педагог!чннх кадров. У осв!тянському житт! Украгни спостер!гався сплеск педагог!чних ШЩатив, активного пошуку опткмалъних шлях!в оновлення системи осв1ти, в1дро-джёння духовностх укра'!кського народу. Однак екстенсивннй розвиток школи продовжував супроводжуватися таким же розвитком системи п!слядипломно! осв!ти педагог!чних кадр1в. Моно!деолог_чна ситуация в Укра'1н1 негативно впливала на стан осв!ти. Централ1аац1я управл!ння, однотипность навчально-програмно! документа^!, ун!ф!кащя форм 1 метод1в п1двищення квал!ф1кацП, щр нав'яаувала-ся у всесоюзному масштаб!, призвели до суперечностей а !стотно р!эними умовами роботи вчител!в у р!эних рег1онах республ!ки, до !гнорування нац!ональних особливоотей 1 традиц!й. Ор!ентац!я на к1льк1сн! показнтш без урахування Лицевого результату п1двищення квал!ф!кацП поглибила наявн! суперечност1. Декпарован! демокра-тичн! трансформац!1, що розпочалися в цей пер!од у п!слядипломн1й осв!т1 педагог!чних кадр!в Укра1ни, проводилися дуже пов!льно. Це

пояснювалося, на наш погдяд, такими факторами. По-перше, система п1слядипломно1 осв1ти багато особливостей успадкувала в1д так звано! "замкнуто! системи", щр !снувала в колншн!й тотал!тарной держав!, характерними оэнаками яко! були консерватизм, iHepTHiCTb, спрямован1Сть на iMiTaui» активно! д!яльност! та видим1оть пере-творень. По-друге, пов!дьн!сть !непосл1довн!сть самого реформу-вання.

РОЗВИТОК IJD йК КаУКОБи-меТОДгГчКИл ЦбиТрхВ П1ДВ>шЗ,5ККл квал!фокацп педагог!чних кадр!в аабеэпечувався оптим!зац!ею !х д1яльност! в оргаяозацойно-методичнсму (управдонському) 1 иауко-во-методичному аспектах. Орган!аац!йно-методичний напрям включав зд!йснення комплексного подходу до визначення ц!лей i завдань без-перервного п!двищення квал!ф1кац!3 педагог!чнкх кадров, коорди-нацш дiй орган:эац!й ! уотанов, як! брали участь у Шдвшценн! квало^акац! i вчител!в, створення системи пост!йно д1ючо! зворотно! !нформац!! тощо. Науково-методичкш аспект забезпечував розвиток наукових досл1джень проблем п!двщення квад!фокац!'! осв1тян э ура-хуванням потреб регоону i лослодовне запровадження !х у практику, посилення спрямовуючо! рол1 1УВ у продео! запровадження в практику дооягнень педагогi4Ho'i науки, вдосконалення вивчення, узагальнення i впровадження передового педагогичного доов!ду тощо. У дисертац!! анал!эуються д!яльн!оть Ц1УВ як головного науково-методичного центру та стан вивчення передового педагогочного доов!ду в рес-nyöjiiui.

Характерними тенденц!ями розвитку п1слядипломно! осв!ти педагог !в у цей nepiofl були: 1. Розширення ! поглиблення демократичню^ засад в органозацН та проведенн! послядипломно! осв!ти вчител1в, шр виявлялооя в певн!й децентрал!зац!'о 1 дерегламентац!! в характера, васобах i методах п1двищення квал1фокац0! вчител!в.

г.Ц1л1сн1сть 1 безперервнЛсть процесу п1двшоннп квал1ф!кац1! про-тягом усього пер!оду педагог1чко! д1яльност1; взабмозв'язок курсо-. во! п1дготовки, методично! роботи 1 самоосв1ти; погоджен1сть 1 наступн!сть функц!онування р1зних р1вн1п системи Шдвищекня квал1ф!кацП : вчител!в. 3. ЦШс. ¿сть гм1сту п1двищення квал1ф1кацП, що эабезпечувалась взазмоав'язком 1 денно-теоретично!, психолого-педагоПчяо!, фахово! тпдготовки слухач!в 1 розши-ренням '¿хньо! загально! культури. 4. Випереджаючий характер п1дви-щення квал1ф1кацП у зв'язку з перспективами розвитку школи, до-сягненнями педаГог1чно! науки 1 передового педагог!чного досв1ду. Б. 0р1бнтац1я на розвиток 1н1Щативи 1 творчост! педагоПчних кадр!в, цыеспрямоване в1!Користання з ц!ею метою передового педа-гог1чного досв!ду. б. Посилення св1тоглядних аспекПв навчального процесу в систем! пгдвицення квал1ф1хацП, ¡цо детермшувалося глн-боким розкриттям свхтоглядних питань шк1льних предмет1в. 7. Пе-рех!д в!д 1нформацпшого до проблемно-методолог1чного п1дхсду в тдвищетп квал1ф1кацП. 3. Поеднання шдвищення квал1ф1кяц11 вчи-телов а одночасним !х оздоровлениям. 9. Поеднання централ 10ОЕаного управления з широкою Штативом на м!сцях. 10. Посилент. рол1 1УВ як науково-методичких центр!в роботи э педагог1чними кадрами.

Однак розширення та якосне гпднесення р1вня п1слядипломно! оса1ти педагогхчних кадр!в у пер!од реформи школи не евбевпечило оптимального !! функщонування в пдшп П1двищення р!внп про-феоойно! п!дготовки вчител1в в!дпов1дно до нових завдань школи.

У сьомому роздШ "П1слядипломна оов1та педагог!чних кадр1в в умовах в1дродження 1 розвитку нац!онально1 оов!ти в УкраШ (1991-1995 рр.)" досл1джуються особливост! функц!онування щв! га-луэ1 педагог!чно! осв!ти 1 роакриваяться основн! налрями II по-дальшого реформування. Динам1зм розвитку сусп!льства в умовзх

наШонального вхдродженна, розвиток национально! рсв!ти детермхну-вали реформування г^слядипломно! осв!ти педатоПчних кадров, ймйшються 11 эавдання , гм1ст. Поряд 1а державною системою переподготовки 1 Шдвшцення квал!ф!кацП вчител1в орган!зувадася альтернативна госпроэрахункова система. Однак декларативно ороен-тован1 на цхнностх вхдкритрго громадянського оуспёльства трансфор-мацИ, що роэвивалися в Нслядилломнхй осв!т! , не принесли оч!ку-вааого результату. Це обгрунтовубться певними причинами. По-перше, прорахунками традиц1йного пхдвшцення квад1ф!кац12 вчител!в у мето-дологхчних основах само! системи: слухачов розглядаить як таких, якх потребують певних анань 1 мають зд!бност1 до хх засвовння, як1 б об'ектом, .що л1ше приймав 1 репродукуе знания. При цьому не вра-хувалиоя 2хн1 особист1 потреби, мотиви, р!вень п1дготовки тощр. По-друге, сформованими протягом триваЛого чаоу стереотипами дёяль-ност!, зокрема консерватизмом, 1м1тац1ею активно! д!яльност1. По-трете, в1дсутн!стю сили, спроможнр! реально впливати на темпи ! якЮть розбудови цёв! галуа1 оов!ти. Д11 орган!в управл!ння оов!тою спрямовувалися переважно на коНювання досвёду заруО!жних кра!н (США, Франц!!, Шмеччини тощр). При цьому энеЩнюваяися в!тчизнян! напрацювалня. До причинно-насд1дкових характеристик стану, щр склався в п!олядипломн!й оов1т! педатоПчних кадр1в, не-обх!дно воднести ниаький технолог1чнии р1вень навчального процесу, пад!ння престижу педагог1чно1 пред!, недостаткя розробка теоретич-них ! методичних питань, в!дсутн!сть необх!дного ф!нансового еа-беалечения. ' ...

Реал!вац1я масштабних завдань аабеэпечення умов формування пе5' дагога-профео!онала, эдатного виконувати головну ооц!альну функц!» - формування ц!л!сно! оообиотоот! громадянина Украхни, эадоволенш якЮних потреб осв!тяноько! галуз! в педатоПчних кадрах вимагаюп

насамперед реформування пЛслядкплсмно! осв1ти педагоИчних кадрхв. Основними принципами орган! гацП тако! системи осв!ти, на наш по-гляд, повинн! стати: випереджаючкй характер, гдатнЮть до са-мовдосконалення 1 саморегуляцП; перех!д в!д колективно!, масо-во-репродуктивно'1 орган! защ! навчальн го процесу до !ндив1дуадь-но-творчо!, щй формуе творчу !ндив!дуальн!сть педагога; демократи-аац1я осв1ти як принцип П оновлення, цо спрямовуеться на створен-ня демократична в!диосии у ц!й галуз! 1 передСачае децент-рал!аац1ю управл!ння як альтернативу "спрямовуктй рол1" 1 диктату центру; рег10нал1аац1я, цо передбачав п!дготовку педагоНчних прац!вник!в до реал1эац11 рег!ональних програм роавитку 1 враху-вання М1сцевих особливостей в осв!т1 та вигначав в1дх!д в!д ун1тарного освотнього простору, скутого единкми 1нструкц1ями; эа-беэпечення переп!дготозки та п1двка;ення квал!ф!кац1'. педагоНчних кздр!в з ор1ентуванням !х на роботу за 1нновацй"мимн осв1тн1ми програмами; створення в сусп1льста! мзтер1альних, моралъних га 1нших умов, за яких гйдгюцення профес1йного рхвня заликалося б не-обх1днон потребою педагоНчних прац1вник!в тощо.

Реформування п!слядипдомно! осахти педагог!чних кадр!а мае ба-зуватися на принципах багатоукладност! та вар!антност1, виходячи э наявност! р!зноман1тних форм власност!, створення широких можли-востей у вибор! эм!сту та форм навчання, навчальних ааклзд!в, як1 вхдповАдали б залитам особисгост!, запровадження вар!антного компонента ам!сту освети, диференц!ац!1 та !ндив1дуал!зацП навчаль-ного процесу. Надзвичайно важливою умовою роавитку п!слядипломно! осв!ти е поеднання адм!н1отративних зусиль з Пересами беапосе-редн!х учасник!в - педагог!чних прац!вник!в, щр дасть змогу перейти в!д командних, одномоментних вплив!в до гривало! творчо! прац!, спрямовано! на поглиблення зм!н в осв!т!, стимулювання

мхсцевих Штатив, аадоволення соц1альних 1нтерес1в суб'ект!? 1 об'скт1в цього освхтнього процесу.

У ав'яэку за гм!ною кокцептуальних основ педагогичного мислення система п!двищенкя квал!фхкацП вчител!в повинна забезпечувати умови не тхльки для профес1йного, а й для особист1сного трен!кгу зростання майстерностх. До вылету пхелядипломно! осв1ти необх!дно включати аналхз найважливИшк гуманитариях проблем 1 тенденций у сучасному св1тх, порхвняльне вивчення педагогхчних систем, п!дго-тоеку й алробац!» власних авторських проектхв. Шднесення престижу педагогично"! прац!, створення соцхально-економ!чних умов, адекват-них рол! педагоПчних працхвникхв у суспхлыюму житт1, гарантуван-нй профэс1йно'1 свободи, творчаго пошуку, 1нхц1ативи, Ютотне вдос-коналення науково-методичного та х.нформац1йного забеэпечення педа-гоПчно! д!ядьност1, розробка та впровадження ефективно"! системи атестацП, профес!онал1эм кер!вних кадр!в оевхти - важлив! аавдан-ня, спрямован! на п1двищення результативносг! п!слядипломно! осв1тк вчителхз.

Уэагальнення результаИв багатор1чного 1сторико-педагог1чного наукового дослхдження, анал!а широко"! джерельнох бази та арх1вних матер!алхв даюга л1дстаэи для таких висновкхв: ,

1. В Укра'шх е1дпое!дно до потреб розвитку народно! осв1ти, т!сному взаемоэв'язку э розв'язанням соц1альних, пол!тичних 1 еко-ном1чн!1х завдань, сприймаючи позитивн! надбання 1нших кра!н '1 рео-публх.к, орган1зувалася самобутня, що сашст!йно розвивадася, система п1слядишгамко1 оевгти педагог!чних;кадр1в. У досл!дженн1 ви-значено ыетодолог!чн1 основи побудови Л функц1онування ц1ех систе-1 ми, розкрито П соцхально~пол1тичне значення: та роль як важливогс фактора професхйкох тдготовки, як обов'нэковох уыови розвитку системи осв! ти, вдавлено особливост! пхдвщення квалхфхкацН педа-

гог1в.як об'екта ц1е1 гаяуг!.

2.-. Ретроспективной акал 1 а пЮлядипломно! освоти педагоПчних кадров подтверджув, ар а орган1згдо.йко-структурнсму план1 вона роэвивалася як цол1сна соц!альна система э характерними для нео Онтегративними якостями 1 компонентам' (ц1л1 д!яльност1, зм!ст, орган1зац!йно форм л 1 методи роботи, умови, результата функцюну-вання тощо). ЕволюцП послядипломно! осв1ти характерна поднесения ровня П цШсност!, поява нових компонентов, прискорення темНв роэвитку, що в!дкривае можливост1 для прогностичного досл!дження продео1в 1 явшц цов'1 галуз! освоти. Роэвиток системи в!дбувався у напрям1 адекватного воображения процесов, у яких наявн! елементи самоорган1зацП, саморегуляцП-1 адаптацоо.

Еволюц1я системи . послядипломно! освоти педагоПчних кадр1в Ук-ра1ни зумовлена об'вктивним'и сусп1льно-пол1тичним1. та соцоаль-но-економочними потребами, а також екзогенними (жиптика, еко-номока, соцоум) 1 ендогенними (цШ, структура, эавдання, техко-лоНя, кадри) впливами, необэйдности подолання суперечностей м!ж соц!алько детермонованими вимогами до професойноо подготовки вчи-телов 1 фзктичним ровкем 1х кваз!ф1кац11; м1ж постойно ¿ростаючим обсягом энань 1 вм1кь, якими повинен волод!ти педагог, 1 реальними можливостями системи бааово'1 педагоНчн01 1 послядушломко! освоти; мож сучадними потребами духовного, соцоального, економочного роэвитку УкраКни 1 недостатки ропием професойко! д!ялькост! уотанов 1 навчальних заклад1в осв1ти, педагог!в; м!ж 1ндиводуалько творчим характером педагоПчно! дояльносг1 1 формалоэмом, ун1ф1кац1бю п!двищення квал!ф1кац11 вчител1в; мож потребами в нарошуванн1 духовного 1 культурного потенц1алу педагог!в 1 недостатн!м науко-во-методичним эабеэпеченням ц1б! роботи тощо. На формування системи пЮлядипломно! освоти педагог1в як сац!ального !нституту

Зв -

виршальний вплив мала держзвна пол 1 тика у щй гаяуэ! осв!ти.;

3. На основ! анагЛэу !стор!Г пЮлядипломно! осв1ти педкадр1в пропонуеться така пер!одкзац1я П роэвитку:

1917 - 1920 рр. - период становления громадсько-державно! сис-теми гл движения квзл1ф1кац11 1 переподготовки нацЮналъних педа-гоНчних кадр!в за розних форм державно! влади в Укра!н!, эабезпе-чення переподготовки вчител!в до роботи в новш трудов!й школ!, в умовах П украШзацо!.

1921 - 1931 рр. - пер!од формування нац!онально! сиотеми п1дви-щення квалоф!кацП о переНдготовки педагог!чних кадр1в, який характеризуемся переходом в1д еп1зодичних курс!в, щр проводилися м!сцевими органами освоти, до масоЕого подвгсцення квал1ф!кац!! вчителов, створенням системи колективно! педагогочно! о виробничо! роботи з учителями, пост!йно д!ючими органами управл1ння цим про-цесом, орган!зац!ви подвищення квадоф!кацП вчител1в нац1ональних шк1л. .

1931 - 1985 рр. - пер!од ун!ф!ковано! системи Шдвищення квал!ф!кац!1 педагог1чних працовштв в1Дпов!дно до загадьних тен-денцой розвитку Шслядипломно! оов!ти в СРСР.

1985 - 1991 рр. - пер!од розвитку системи беэперервного п1дви-щення квал!ф!кац!о педагогочних кадр1в.

1991-1995 рр. - пэроод отворення системи п!слядипломно! осв!ти педагог!чних кадр!в в умовах в1дродження ! розвитку нац!онально! осв!ти Украони.

4. Анал!а системи тслядипломно! освоти вчител!в дае п1дотави визначити основн1 тенденц!! П роэвитку. Дореволкицйний етап (дЬ 1917 р.) характеризуемся в1дсутн!стю державно! системи идвищення квалофОкацП вчител1в. За основу еп1зодичних курсов, як1 проводилися ^цоативними педагогами, приймався принцип !х практично!

спрямованост!.Доба нац!оналъного вгдроджеиня характерна орОвн-тац!вю роботи э переп1дготовки 1 подвщення квал!ф1кад11 педагог очних кадр!а на нацЮнальне спрямування змосту, самоосв!ту 1 самовиховання, постановкою вимоги диференоцацН роботи !з слухачами залежно в1д тдготовки та.!нтелектуалакого р!вня розвитку, пла-номорно! оргак!зацП курсово! п1дготовки як життево! потреби вчи-тельства. 1921 - 1931 рр., назван! п!эн1ше як перЮд "суц!льн!1х помилок, хитання ! прожектерства", характерн! поднесениям педагог очко! творчосто, намаганням зв!льнитися вод стереотипов старих традицш, тенденц!вю переходу в1д епозодичких курс!в до масово'о переподготовки вчител1в, укра'1н!зац!бю вчительства як обов'язково-го ! важливого елемента переподготовки, вракуванням нацоональних особливостей у робото з пращниками освоти, диференцоащею п1дви-щення квал!ф1кацП вчител!в м!съких ! с!льських шк1л, врахуванням у робото э ними репональних особливостей.

Характерними для розвитку ун1ф1ковано! системи п!слядипломно! освоти вчителов (1931 - 1985 рр.) були тенденци до нздморно! рег-ламентацП зм!сту ! форм п!двищення квалофокац!!, посилення цент-рал!эацо! управл!ння, др1бно1 оп!ки над учителями, використання широкого методичного ! громадського активу, оргаойзацП п!дготовки кер!вних кздр!в ! поглиблено! п1дготовки вчител1в. Перетворення системи подвшцення квал!фокацП педагогочних кадр!в у загальносо-юзну призвело до огнсруванна нзц!ональних особливостей.Тенденц1я поеднання загального ! особливого т!льки декларувалася, посшпова-лася ун1ф!кац1я зм!сту, форм 1 метод1в, щр нав'язувалися у всесоюзному масштаб!. ■

Перооду демократичнее перетворень в освот! (1985 - 1991 рр.) властив! розширення ! поглиблення демократичних засад в орган 1зацП та проведенн1 п!слядипломно! освоти, ц!л!сност1 ! беапе-

рервносП процесу лхдвищення квал1ф!кацП, ор!ентац1я на роавиток 1н1ц1атшш 1 творчост!, щлеспрямованого використання а ц!ею метою передового педагог1чного досв!ду, посилення ролг 1УВ як науко-во-методичних центр¿в роботи э педагог!чними кадрами.

В основ! роавитку Шслядипломно! освети (1991-1995 рр.} в умо-вах неаалежно! Укра! ни - подолання супере.чностей мхж швидкою эм1ною сусгДдьно! св1домост1, аагадьнолюдських ц1нностей 1 пр1ори-тетхв суслхльного роавитку й 1нертн1стю профес1йко! св1домост1 пе-дагог1в, щр ор1ентуюгься в основному на традиции ц!нн1сн! установки; м1ж динамикою соц1 алько-пе дагогх чяоI реальносП й ступенем особист1сно! 1 профес1йно! адаптацП педагог1в; ш актив1зац1БЮ 1 виявом нових 1дей 1 Шдход1в у педагог1чн1й робот! й намаганням до консервацп моделей педагог 1чно! д1яльност1, що склалися. Для -цьо-го лергодухарактерними б тенденцП багатоукладност1 1 вар!ант-восП, створення можливостей для вибору ам1сту, навчальних эак- • лад1в, як1 вхдповадали б аапитам особистост1. До числа спйких тенденц1й останн!х рок!в сл1д в1днеоти: беэперервне якЮне 1 к1льк1сне аростання елемент1в система; ор!ентац1ю на широке використання активних форм Шдвищення квал1ф1кацП, а^ив1эацп процесу п1слядипломно1 осв1ти; подальше змхцнення навчально-ыатер1аль-нох баги; Шдвищення рхвня 1 розшрення масштаб1в досл1джень 1 розробок проблем гйслядиплошю! осв1ти; панування репродуктив-но-монолог1чного методу, 1нфорыативно-хнструктивного характеру взашодН а слухачами, 1гнорузання Ищив1дуально-творчого п1дходу в 1хн1й робот1; ам1ну ам1сту шслядипломно! осв!ти аа прияципои оновлення науково! АнформацЛ; в!дсутн1сть зв'яэку мхж п!двищенняи квал1ф1кац1х 1 р1внем оплати прац!; 1эольован1сть системи, поро-джено! тоталхтарним управл1нням, в1дчудження II в1д прац1вник!в осв!ти з !х профес1Йко-осв1тн1Ш1 валютами 1 потребами; ретракс-

ляц1йний характер взаемодП системи пЮлядипломно! освхти э педагог 1чкоо наукою тощр.

5. Генезис п1слядипломно1 осв1ти педагог 1чни.\ кадр1в Укра!ни проходив у рамках роэвитку педагогично! осаёти. Початков! уявлення про п!слядипломну осв!ту вчителёв виник.-ч й еволюц!онувалися як !дея про постёйний процес поповнення ! оновлення ¡хнёх энань. Вперше чётко бума сформульована потреба в пёдвитеннё кваглфёкацП вчителёв на I Вееросёйському э'!эяё з питань народно! осв!ти (1914р.). У цей пер!од курси пёдвищення квадёфёкацё! назван! эа-гальнодержавною справою, эародилася методична робота, 1нститут ме-тодист!в. На стад!I практично! реалёзацё! (20-60-т! рр.) проходить переростання !де! поповнення, оновлення знань в соц!ально эначущу Д1яльн1сть педагоНв. Розвиток цього соцёального й !нстнтуц!йного феномена був природною реакцёею на вм1ну умов ё потреб функцёону-вання системи осв!ти, що сприяло об'вктивному зростанню його рол1. Шслядипломна освёта вторично склалася як сукупн!сть компо-нентёв-пёдвищення квалёфёкацё! (курсова подготовка, мёжкурсова методична робота, самоосвёта), переподготовка тощо - поступово на-бувала ознак ! характеру складно! системи. Генеаис ц1б' системи проходив шляхом ускладнення, э одного боку, морфологи (ц!л1; эм!ст; орган!эац!йн1 форми, методи роботи; умови, що аабезпечують функцёонування: органи управл1ння, науково-методичне аабеэпеченкя 1 т.д.; результата функцёонування), а з другого - аовнёшнёх 1 внутрёшнёх эв'язк!в 1! елементёв 1 рухом до ц!л!сноот1 та бдност1. Ця галузь освёти вчител!в значноа мёрою формувалася спонтанно, компенсуючи вёдсутяёсть необхёдшм теоретичних основ уявленнями 1 положениями опечатку традицёйно! системи вищо! освёги, п!зн1ше -безперервно!. На трет!й - методологёчн!й стадП (90-т1 роки) -рогробляються концептуальн! II основи. Якщр на перш!й стадё! вона

поповюовала й оновлювала знания вчителхв, компенсувала недгщхки 1хнь01 эагально! та профес1йно! п1дготовки, то тзнхше на перший план внступаз необххднхсть посгхйно! адаптацП працхвникхв до ди-нам1чних зы1н умов педагогЛчно! прац!, безперервного вдосконалення 1хн1х творчих мохливостей. У процесуальному аспект! пголядипломна освхта педагогов виступае як содхальна д1яльнхсть, цхльовою ор1ен-тац!ею яко'х е процес ц!лхсного роэвитку особистост1, поступове збагаченйя Н тьорчого потенц1алу, пост1йне зростання фахово! коы-петентност! 1 адЮностей. Зм1ст ц!б! галуз! знань значно розширив-ся, до нього включаються вех форми впливу на особист1сть педагога.

6. Вивчення хстор!'! становления 1 розвитку п1олядипломнох оевхти, логхко-методолоПчний аналхз П тенденцхй дае пхдетаву сформулювати основн1 принципи та перспективна шляхи II реформуван-ня: державно-громадський характер функцЛонування; детерм1нованхсть процесу вдосконалення системи характеру соцхалъно-пол1тичного, економ1чного розвитку сусп!льстЕа 1 школи; гуман1зад1я 1 демо'кра-тизацхя як принцип И оновлення; випередхаочий характер ц1вх га-луз! осв!ти, здатнЛсть П до самовдосконалення, саморегуляцП; рег!онал!зац!я, щр передбачае п!дготовку педагог1чних кадр1в до реал!зац1х рег!онадьних програм розвитку Л врахування м!сцевих умов; фундаментал!зац1я наукових засад; спрямовшйсть на цШоний пхдххд до формування особиотоот! педагога, розвиток його творчих

. эд1бностей, 1нтерео!в та високого профес!онал!эму; эабеэпечення багатовар1антност1, свободи вибору зм!оту та форм п!двшцення квал!ф1кацП; створення матер1альних, моральних та !нших умов, эа яких пхдвищення профес!йного р!вня стало б потребою педагога.

7. Система Шалядиплошо! осв!ти педагоПчних кадр!в в Укра1н! в!дхграла значну роль у розвитку школи й осв1ти. Саме П виникнен-ня було вианачним досягненням, шр значною м!рою сприяло п!двищенио

паукового рхвня, професхйнох мзйстерност! вчителхв. Однак аэ зрос-танням вимог до профес!онал1зму педагог!в ця система не забеэпечу-вала подолання суперечностей мхж вимогами сусп!льства \ наявним р1внем профес!йнох компетентное?! г>рацхвник!в осв1ти. Через екс-тенсианий роэвиток, використання неефек ивних технолог!« к!льк!сне эростання системи тслядппломнох освгти педагог!чних кадров ие завжди супроводжувалося як!сними змхнами в ххнги лрофесШйй п!дготовц!. Невиправдана ун!ф!кац!я процесу п!двшцення квал1ф!кац11, хгнорування ргвня профес!йно! компетентностх слу-хачхв, в1дсутнхсть д1йового зв'яэку пхдвщення квал!фхкацх; з атестахцею педагог!чних прад1вникхв, органхэац1ЕИ '¡хньо! прац1 призвело до втрати в них !нтересу до поповнення свохх энань, хх активного використання, ар стало причиною подальших пошук1в шлях1в хх вдосконалення. До того ж реформування цхех галуь1 освхти в основному передбачадо фрагменгарн! корекхцйн! заходи, що не торкали-ся системного переосмислення хх концепц!!, змхсту, методолог!!, структури й управления.

Результат дослхдження визначили коло питань для подапьшого роэв'язання проблем пЮлядипломно! освхти: а) методологКя!, соцх-адьно-економ!чн1, психологочн!, педагогхчн!, орган!зац!йно-управ-Л1нсыи основи цхв! галуз1 осв1ти; б) особливост! становления ! розвитку п!слядипломно! осв!ти як окремих 1сатегор1й педагогхчних прац!вник!в, так ! вчител1в у р!зних рег!онах Украхни, зокрема в заххдних областях Укра!ни до 1939 року.

' 0сновн1 результати досл1дження в!дображен! в таких публ!ка1цях: Монограф!I та навчальн! поогбники

1. Становления та роэвиток л!слядипломно! осв!ти педагог!чних

кадров в Укра!н1 /1917-1941рр./.-К.:У1ПККК0,1995.-11,4 др.арк,,

2. Повышение квалификации педагогических кадров /Под ред. И.Жерносека, М. Красовицкого, С.Крисюка. - К.! 0св1та, 1992.-10,08 др.арк. - Авторських - 1,6 др.арк.

3. 0рган1еац1йно-педагог1чн1 основи методично! робота /В.1.Пу-цов, С.В.Крисюк та !н. -К.:У1ПККК0,1995.- 11 др.арк.

Науков! статт!. методично рекомендацоо, ыатер!али кокференц!й

4. До питания пер!одиаацП 1сторо! послядипломно! осв!ти педа-гоггчних кадров Украони // Педагогока 1 психология.- 1995.- N1. -0.35 др.арк.

5. Шдвюцення квал1ф1кацП педагог1чних кадров як система // Педагог1ка 1 психолог!я.- 1935.- N 2. - 1 др.арк.

6. Подготовка менеджер!в освоти; Концептуальн! п!дходи,- К.: У1ПККК0,1993. - О.а др.арк.

7. Концепц!я безперервного Шдвюцення квал1ф!кацо1 та пе-реп!дготовкл педагог!чних кадров Украони // ОсвИа. - 1991.- N 94 - 95.- Грудень. - 0.9 др.арк.- У ствавт.

8. Передовой опыт в массовую педагогическую практику /С.В.Крисюк (отв.ред.) и др.- К.: Рад.шкша, 1887.- 6 др.арк. *

9. Програма перспективного розвитку Украонського 1нотитуту Шдвшценкя квал1ф!кац!1 керовяих кадр1в оов!ти/ М. Г.Дробноход, С.В.Крисюк та он./.- К.5 Ш УкраХни, У1ШКК0,1в94.- 3,5 др.арк.

10. Шляхи роавитку та вдосконадеккя систеыи л!слядипломно1 освети //Матер. Всеукр. наук, -иракт. конф. 24-25 листопада 1994р. /В.М.Баришн1ког, МЛ.Дробноход, С.В.Крисюк//ааот. в!дпов. ред./ та 1Н.~ К.: ШУкраони, У1ПККК0,1995.-4.1.-7,8 др.арк.

11. Шляхи роавитку та вдосконалення оиотеми Шолядипломно! осв1ти // Матер. Всеукр. наук.-пракг. конф. 24-25 листопада 1994р./В. М. Баршноков, М. ьДробноход, С. В. Крйсюк//эаот. в!дпов. ред./ та 1н.- К.:МО Украши, У1ПККК0.1935.-Ч.II.- 10,7 др.арк.

12. Методична робота а прац!вникзми осв!ти Укра!ни в 1921-1934 роках// Наша школа.- 1995.-Ы 3- 0,6 др.арк. . ■ ■ '

13. Основа! тенденцИ роавитку системи п1олядишгамно1 оов1ти педагогочних кадр1в// ПедагоПчний пошук.-1995.-Вип.5.-0,4 др.арк.

14. Передовий педагогочний досв!д як зас!б Шдвицення педа-гогочно! майстерноот1 вчитед!в /80-90-т! роки/ // Поотметодйка. ' -

1995. -Ы 2. - 0,5 др.арк.

15. Пёдвицекня квалёфёкацё! педагогёчних кадров у пероод вёдродження нацёонально! околи: актуальн1 проблеми, перспектива роэвитку // Водродженкя. - 1994. - N 5.- 0,7 др.арк.

16. Актуально проблем:: пёслядипломно! освёти педагогёчних кадрёв у лерёод водродження нацёонально! аколи /Ред. кол.: С.В.Крисюк /вёдпов. ред. / та т.- К.: 'л 1ПККК0,1993.-6,5 др.арк.

17. Актуальнё проблеми беэперервного пёдвищення квалёфокацё! педагогёчних кадрёв Укра! ни в умовах'становления национально! кко-ли /Ред. кол.: С.В.Крисюк /вёдпов. ред./ та ён.- К.:Ц1УВ, 1992.3,6 др.арк.

18. Актуальнё проблеми науково-методичного эабезпечення безперервного пёдвищення квалёфёкацё! педагогёчних кадров/ Ред. кол.: С.В.Крисюк /вёдпов. ред./ та ён.-К,:Ц1УЗ,1990.-Ч.1.-3,7 др.арк.

19. Актуальные проблемы научно-методического обеспечения непрерывного повышения квалификации педагогических кадров / Ред. кол.: С.В.Крисюк/отв. ред./ и др.-К. :ЩУУ,1992.-Ч. II. - 5 др.арк.

20. Передовой опыт - в массовую педагогическую практику.-К.: ЦИУУ,1990.- Ч.II.- 1,39 др.арк.

21. Передовой опыт - в массовую педагогическую практику. -К.:ЦИУУ.1990.- Ч.Щ.- 3,02 др.арк.

22. Укра!нський онститут пёдвищення квалёфокацё! керёвних кадров освёти: органёзацёя о управления.- К.:У1ПККК0, 1993.-4,1 др.арк.- Автор.- 3 др.арк.

23. Шслядипломна освёта вчителёв: орёбнтири розвитку // Обрёё. - 1995.- N г.- 0,6 др.арк.

24. Шслядипломна освота педагогёчних кадрёв у 1943-1945 ро-ках//Матер. межнар. наук. конф. 4-6 травня 1995 р.-К.: УДПУД995.-Ч. И-0.15 др.арк.- У спёвавт.

25.Шслядипломна освёта педагогёчних кадрёв: проблеми 1 перспектива Тези мёжрег. наук.-практ. конф..- Миколаов, 1994.- Ч. I-0,2 др. арк.

26. Професёоналёзм на ... третьому планё? // Метод, служба. -Львёв: ЛОНМЮ, 1993. - 0,8 др. арк.

27. Дёагностика педагогёчних умонь учителя-вихователя з се-редньою педагогёчноо освётою // Вища 1 середня пед. освёта. -1978.-Вип. 10.-0,5 др.арк.

28. В.О.Сухомлинський 1 система пёдвищення квалёфёкацё! педа-гогёчних кадрёв // Тези мёжнар. наук.-практ. конф. - Кёровоград,

1903.- Ч.Ш. - 0,2 др. арк.

29. Подготовка менеджеров осв!ти // Становления 1 роэвиток шк!л нового типу в Укра'оно. - К. 1П АПН Украони, 1993. - 0,35 др.арк.

30. Актуальн! проблеми реформування п1слядипломноо осв1ти педа-гоНчних кадр1в J/ Шляхи розвитку та вдоск. системи послядипд. освоти. К.: У1ПККК0, 1995.-Ч. I.- 1,1 др. арк.

31. Про пер!одизацою роэвитку л1слядипломно! осв1ти // Шляхи розвитку га вдоск. системи послядипд. освоти К.! У1ПККК0, 1995,- Ч. II. - 0,2 др.арк.

32. Педагог!кг п!слядиплошю! освоти як гадуаь педагог!чно! науки // Акт. проблем« пИслядип. осв!ти пед. кадр!в у пер!од в1дрод-ження над. школи. - К.: У1ПККК0, 1993.- 0,15 др. арк.

33. Вдосконаяення онфраструктури науково-педагог!чно! !нфор-мацП як теоретична 1 практична проблема //Акт. проблеми п!слядип. осв1ти пед. кадр1в у перюд вхдродження нац. школи! Тези доп. авхтк. наук. конф. - К.: У1ПККК0, 1993.- 0,2 др. арк.

34. Шляхи п1двищення ефективност! управлоння методичной роботою а педагог!чнши кадрами: Тези доп. наук.-практ. конф.- К.: НД1 пе-дагоНки- Украони, 1992. - 0,12 др.арк.

35. Становления сиотеми п1дготовки науково-педагог!чних кадр1в// Психолого-пед. проблеми профес. оов1ти : Наук.-метод." вб. - К.: МО Укра!ни, 1СД0, 1994. - 0,15 др. арк.

36. 0р!бнтовн! скстемно-комгцексн! плани безперервного п1дви-щення квал!ф!кац1! 1 ыайстерност! прац!вник1в загадьноосв!тньо! школи. - К.: Ц1УВ, 1989. - 9 др. арк.- У сп!вавт.

37. Усп!х п!слядипломно! осв!ти - в !нтеграц!1 а науксю // Осв!га. - 1995. - N32. - Серпень. - 0,3 др. арк.

38. Ыетодичну роботу - на р!вень оучаоних вимог. - К.: У1ПККК0, 1991. - 0,7 др. арк.

39. Шдготовка випускник!в педучилищ до виховно! роботи // Поч. школа. - 1979. - N1. - 0,8 др. арк.

40. ПрофесЮнал!зм на ... третьому план!7 // 0св1та. - 1991.-N70.- Вересень. - 0,8 др. арк.

41. Хто волод1е онформацоею, той досягав усп!ху // Оов!та. -1993.- - N 29. - Вересень,- 0,5 др. арк.

42. До питания створення системи п1олядипломно! осв1ти педа-гоПчних кадр ¿в // Акт. проблеми беэперер. п!дв. квал1ф. пед. кадр!в Украони в умовах становления нац. школи: Тези эв!т. наук, конф. - К.: Ц1УВ, 1992. - 0,2 др. арк.

43. Актуальн! проблеми д1яльност1 1нститут!в удосконалення вчи-тел!в з науково-методичного эабезпечення безперервкого Шдвнщенкя квал!ф!кац!! педагог1чних кадров // Акт. проблем» наук, метод, забезпечення безперер. Шдвшц. квал1ф. пед. кздпв. - К.: Ц1УВ, 1990. - Ч. I. - 0,4 др. арк.

Програмн!. нормативн! документа з пигань Мслядипломно! осв1ти

44. Типов! навчально-тематичн1 плани курсiв п1двищення каал!ф!кацП вчителгв при обласних !нститутах п!слядипломно! осв1ти /удосконалення вчител!в/. За ред. С.В.Крнсюка, Г.С.Данило-Soï. -К. : МО Украхни, У1ПККК0, 1995. - 10 др.арк.

45. Навчально-темзткчнi плани KypciB п!двищення квал1ф1кацП вчителхв.- К.: Ц1УВ, 1991. - 18,5 др. арк.

46. Навчально-тематичн1 плани та програми курс!в тдвищення квалхфхкад!! вчител1в при Институтах удосконалення вчител!в та ви-цих навчальнкх закладах. - к.: Д1УВ, 1984. - 10,2 др. арк.

47. Навчально-тематичн! плзни пхдвищення квал!ф,'кзц1! вчитед1в при iHCTHTyrax удосконалення вчигел1в та вящих навчальних закладах. - К.: Ц1УВ.1989. - 12,6 др. арк.

КРИСЮК C.B. Становление и развитие последипломного образования педагогических кадров в Украине /1917-1995 гг./.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальностям 13.00.01 - теория и история педагогики,13.00.04 - профессиональная педагогика. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1996.

Диссертация посвящена исследованию процесса становления и развития последипломного образования педагогических кадров в Украине. Исследована эволюция содержания и организационных форм национальной системы последипломного образования учителей на разных этапах ее фунционирования, обоснована периодизация истории становления и развития, выявлены тенденции развития.особенности генезиса системы, раскрыты основные принципы и перспективные пути реформирования.

KRISYUK S.V. Formation and development of post-graduate education of pedagogic cadres in Ukraine /1917-1995/.

Dissertation in the form of manuscript for a degree of Doctor

of Pedagogic Sciences in speciality 13.00.01 - theory and history of Pedagogic. Kiev Taras Shevchenko University, Kiev, 1S96.

The dissertation is devoted to investigation into the process of formation and development of post-graduate education of the teaching personnel in Ukraine. The evolution of content and organizational forms of the national system of the post-graduate education of the teachers at various stages of its functioning: is investigated; the periodization of the history of the formation and development is substantiated; trends of the development, specific features of the genesis of the system are revealed; main principles and prospective ways of the reformation are disclosed.

Климов! слова: пЮлядипломна осв!та, подвищенкя квал!ф1кацП 1 переподготовка, тенденцП, пер1одиаац!я iciopii п1слядипломно'1

OCBÏTJ1, еВОЛЮЦ1Я ПХСЛЯДИПЛОМНО! OCBiTIl.

Шдписеио до друху 17.05.1996 p.QÛ.2, Ч.форыат 60x8% I/I6. Друк офсетний.Тир.ЮО'.ЗаиЛЗ^.Безкоштогно. ДОД 7ТШ iM. Драгоманом, Шя,Пирогою, 9.