автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Украинская народная сказка как способ гуманистического воспитания первоклассников

Автореферат диссертации по теме "Украинская народная сказка как способ гуманистического воспитания первоклассников"

ОДЕСЫСИИ ДЕЕЯАБНИЯ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ . ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОІХ)

\\ ‘ на. правах рукопису

ЛИТВИНЕНКО СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА Я1£ ЗАСІБ ГУМАНІСТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПЕЯІЮіШСІІИіСІВ

Спеціальність 13.00.01 - теорія та історія педагогіки

лвтореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Рівненському державному педагогічному інституті

Науковий керівник - дійсний член 11АІІН, доктор педагогічних наук,

■ професор ДЕМ"ЯНЧУК Степан Якимович

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних

наук при Одеському державному педагогічному інституті

імені К.Д.Ушинського за адресою: 270105, м.Одеса, вул.Генуезька,22

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського

КИЧУК Ііадія Василівна

кандидат педагогічних наук', професор

КАВАЛЕРОВА Ніна Антонівна

Провідна установа: Волинський державний університет імені Лесі Українки

Ніх.

державного педагогічного інституту імені К.Д.Ушинсккого Автореферат розіслано

Вчений векретар спеціалізованої ради Коломійченко О.Ф.

Актуальність дослідження. Розбудови і відродження най опальної системи освіти вимагає відходу від засад авторитарної педе ’огіки, -новлення гуманістичної школи, пройнятої добротой, увагоа і повагоо д:; дитини, віров в її можливості й здібності, подолання девальвації загальнолюдських гуманістичних цінностей та національного нігілізму.

Провідним принципом реалізації національної освітянської програми проголошується "гуманізація освіти, яка полягає в утвердженні ладани як найвищої соціальної цінності, найповнішому розкритті її здібностей та задововзння різноманітних освітніх погреб, забезпеченні гар-, монії стосунків людини і навколишнього середовища, суспільства і природи"* . . ‘

йколі потрібен сьогодні педагогічно інструментований процес гуманістичного виховання, обумовленого віком дітей, побудованого на тісному взаємозв'язку знань, почуттів, поведінки, пріоритетності підходу до дитини як суб'єкта виховання. Постала нагальна потреба більш ефективного використання-у гуманістичному вихованні культурно-історичних та духовних надбань українського народу. Недоотатня наукова та ме• тодична розробленість означеної проблеми гальмує її впровадження а практику роботі школи. _

Ідея гуманізму виникла в епоху Зідроджяння. Наукову і педагог і ану думку минулого хвиловало утвердження в житті загальнолпдських цінностей, гармонізації стосунків особистості та суспільства, виховання гу-маАдах якостей та почуттів/П.ІЗерджеріо, М.Монтень, •$.Рабле, Е.Роттер-дамський, Я.А.Комзнсь'сий, І.Е.Руссо, І.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинський, . Г.С.Сковорода та ін./. Ідеї гуманістів знайшли своє втілення у поглядах українських письменників/1.Котляревський, Г.Квітка-Оонов"яненко, М.Шашкевич. Т.Шевченко, І.їранко, Л.Українка/. .

. Значний доробок у розвиток цієї проблеми внесли сучасні педагоги /В.О.СухомлинськиЙ, Ш.О.Амонашвілі, О.В.Бондаревська, В.А.Киричок,

Б.М.Йєменський, Б.М.Шиянов/. Досліджувалось також формування гуманних відносин між дітьми і підлітками/О.С.Богданова, М.І.Болдиряв, К.М.Ар-геткіна, О.С.Рега/; виховання гуманних почуттів/С.Л.Рубінштейн, О.Г.Ко^ вальоь, 0.1.Кульчицька, П.М.Якобсон/, умови формування гуманних від-., носин та почуттів у дошкільників/З.К.Котирло, С.О.Іадивір, Л.Н.Проко--лієнко, И.О.Приходько/, розвиток гуманних уявлень у дітей засобами ху-

ІУкраїна XXI століття. Державна національна програма "Оовіта"//Освіта.

2 грудня 1992 року. - С.2. ■

дэжньо? яітературя/К.З.Габриловець, А.0.Литвиненко, К.І.Моніч, Л.3.Руднева/. ' •

Натомість педагогічна практика засвідчує, що передові і Д'їІ гуманістичного виховання буяй забуті, знехтувані існуючої) системою освіти зпродов* 50-Ю років XX століття. Командний, адчіністрагиі>но-борокра-тччниЯ дух окози, її технократйЗШіія прчзвеїи до того, що практично на всіх .рівнях педагогічного процесу буяо втрачено г о і отій є - саму логину. Підхід до учня, як до "об"екта" навч'гння : виховання призвів до його відчуження від процесу навчання, перетворив його з мети в засіб робота ккэдн. • ;

За умов національного відродження духовності та культури українського народу ефективними засобам -виховання гуманних понять у нершо-кхасншсів можуть заступати твори української народної творчості, зо-.. креиа, ..казки, в змісті яких потенційно закладені емоційно-педагогічні риховні стимуяа. З казкових оповідях відбився світогляд народу, його порально-еткчні Я естетичні приніяпи, педагогічний геній, багатовіковий досвід виховання. У зиісті казок народ цінує подину не за її со-иіояьшіи становиаем, а за тим, якоо вона є: доброе чи злое, правдивое п;і підступною, що вона несе своїй існуванням іншим ппдям. Саме тому ! казки передусім спрямовані на виховання/Г.Сковорода, Б.Грінченко, t.Франко, І.Українка. К.Д.Уп’/нський, В.О.СухомлинськиЯ, М.Г.Стельма-хович/. Різні аспекти роботи з казкоо розкриваться у працях психо-югів/0. В.Запорожець, К.С.Карпінська, Т.В.Рубцова/ та педагогів . . /А.А.Абдуляіна, Г.В.Лрзямова, Н.С.Бібко, О.В.Кубасова, Н.З.Львова, й.А.Почуянов, Н.МіСвєтчовська/. Натомість в існуччлх дослідженнях не в іечзвся вплив українських народних казок на гуманістичне виховання Л;тей. Педагогічна практика засвідчує недостатня використання казок у (ґ.іховніГ, роботі з первокласниками вчителями початкові шкоіи. До того ж досить обмежено подані українські народні качки в чинних програ- | wax та підручниках з читання для першого класу. Необхідність актуаіі- 1 зації фольклористичної спадщини українського народу, відповідність її ; ідей принципам національної державної освітянської програми в період -гідродження Еі розбудови національної освіти в Україні, відсутність наукових розробок ціпї проблеми зумовили вчбір тони даного дослідження

Об"єкт дослідаення - гуманістичне виховання першокласників.

Предмет дослідження - процес виховання гуманних понять засобами ^/.раїнської народної казки.

Мета дослідження полягав у розробці ефективної методи і вихо-зяння гуманних понять у першокласників засобами української іародної казки.

.Гіпотеза дослідження - ефективне формування гуманних ги нять можливе, якщо:

- у способах керівництва навчально-виховним' процесом дотримуватися систематичності та цілеспрямованості гуманістичного впливу засобами казок;

- забезпечити адекватність змісту казок гуманним поняттям, які

виховуються; _

- включити учнів в емоційно привабливу, активну пізнавальну діяльність, спрямовану на оволодіння гуманними поняттями; побудовану на су6"єктно-особистісних відносинах;

* - використовувати комплекс педагогічних стимулів, які емоційно

збагачують процес виховання.

Завдання дослідження:

1. 3"ясувати рівень вихованості гуманних понять у першокласників.

2. Окреслити коло гуманних понять, які потрібно виховати, відповідно до вимог програм, вікових особливостей та інших джерел впливу.

3. визначити ефективні умови та ступені виховання гуманних понять .

Розробити дидактичну модель роботи з українською народною казкою

та'методику з використанням позитивних емоційно-педагогічних стимулів залучення дітей до.активної діяльності.

Методологічними засадами дослідження виступили основні положенії:! теорії пізнання, як-от: відбиття і перетворення об'єктивної дійсно<-сті, діалектичний взаємозв'язок і взаємозумовленість явиц; співвідношення цілого і його частин, загального і конкретного; взаємозв'язок мислення і мовлення; місце Я роль мови в розумовому та духовному розвитку особистості; перехід кількісних змін у якісні. Методологічними орієнтирами були ідеї національного П духовного відродження українського народу, ідеї.гуманізації, демократизації навчання та виховання у оучасній школі. _ .

. Методи дослідяення: теоретичний аналіз літератури, спостереяен-ня, -бесіди, анкетування, оамооцінввання, ..аналіз дитячих малвнків та планів виховної роботи вчителів, педагогічний Експеримент, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних. Використані методи взаємодоповнюють один одного і забезпечать мояливість комплексного пізнання

і-рвдмета дослідження. ..

Теоретичної) ОСНОВО!) дослідження є досягнення психологічної та . педагогічної,наук у пошуку шляхів та засобів виховання гуманних пбнягь ;■ околярів/О.Г.Ковальов, К.В.Габриловець, А,0.Литвиненко, К.І.Моніч,

І..М. Якобсон/.

Наукова новизна дослідження: виявлено та окреслено обсяг гуманні:* понять задля виховання їх у першокласників засобами українських народних казок; умови .та ступені вихованості'означених понять; визначені рівні вихованості гуманних понять у першокласників; науково обгрунтовану дидактичну модель та систему роботи з українськими народ-казками, спрямовану на виховання гуманних понять; розроблено методику виховання гуманних понять у першокласників засобами українських чбродних казок.

Теоретична значущість дослідження полягає у збагаченні теорії і'/маністичного виховання ефективними способами керівництва вихованням гуманних понять: визначено та окреслено обсяг гуманних понять, шляхи :■! умо'ви їх ефективного виховання у системі виховної роботи з першо-■т.'изниками;- здійснена діагностика рівнів вихованості гуманних понять;

«роблені вимоги до відбору казок задля виховання у першокласників . ■'•Л'онних понять та дидактичну модель роботи з українською народною каз-виявлені ступені виховання гуманних понять у дітей. .

Практична значущість роботи/як потенційна, так і реальна/ визна-іпуться широкою сферо» використання результатів дослідження у практиці роботи початкової школи. Опрацьовано методику вимовної роботи з українською народно» казков за дидактичною моделлю; вимоги до добору кйзсж за тематичною виховною спрямованістю.

Основні положення та методичні рекомендації дослідження впровадже-в практику роботи вчителів початкових класів та вихователів груп продовженого дня м.Рівного та Рівненської і Волинської областей. Одер-'г.'-.ні результати можуть бути використані в процесі розробки нових про-рпем і підручників з читання для першого класу національної школи; в розробці спецкурсів і практикумів з організації гуманістичного вихо-з&ігня молодших школярів у процесі підготовки студентів педагогічних факультетів, у курсах лекції) з теорії виховання, у роботі курсів під-тетення кваліфікації вчителів.

Дослідження проводилось у три етапи:

1-Й етаи/1990-1991 рр./— вивчення наукової психолого-г. :дагогічі;оі

літератури з питань гуманістичного виховання та використанні українських народних казок у виховному процесі. •

2-П етап/1991-1992.рр./- вивчення стану гуманістичного виховання у практиці роботи шксли, місця і ролі казки в домашньому читанні ді--•гей; особливостей сприймання дітьми казок; розробка методики експериментального дослідження; формулювання робочої гіпотези; розробка дидактичної моделі та методичної системи роботи з українськими народними казками задля виховання- гуманних понять. Підготовка необхідних матеріалів для проведення формуючого експерименту.

3-й етап/1992-199'4 рр./- здійснення експериментальної перевірки ефективності виховання гуманних понять у першокласників з допомогоа-дидактичної моделі, яка передбачала використання педагогічно-емоційних стимулів.

Базою для проведення експериментальної роботи були 0111 И, !И>,

ИЗ,ИЗ,№25 м.Рівного та СШ №2,№5,№5 м.Здолбунова Рівненської області. Всього експериментом було охоплено 17 класів/понад 500 учнів/, 200 зч7. тглів, 'і00 батьків. -

Зірзгідність результатів дослідження забезпечена методологічною та теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій, застосуванням комплексу мзтодіз, адекватних об"єкту, предмету та завданням дослідження, тривалістю експерименту; застосуванням якісного аналізу в поєднанні зі сгагисг,!чн:!;:н методами обробки здобутих результатів, а також позн-тіпн'Лм.і наслідкам.! дослідження.

■ Апробпція дослідження: матеріали дослідження доповідали^ на мшіародннх/Кірозоград, 1993 р.; Івано-Ірацківськ, 1993 р.; Одеса,

1991,Тгг!°, 1993рр.; Рівне, 1992,1993рр./, реопубліканськ'лх/Рівне,І99І, 1992,1993рр.; Глухів, 1993р./, зональних/Рівне, 1991,1992,1992рр.; Одеса, 199^,1991,1992,1993рр./ конференціях. Запропонована система роботи з українськими народники казками для здійснення гуманістичного виховання першокласників упродовж кількох років/1992-1991» рр./ _ апробовувалася в експериментальних школах ИЗ та Н8 м.Рівного, 3дол-бунівській СШ "І Рівненської області тапколах Волинської області.

. До захисту пропонуються такі положення:

- дидактична модель та система роботи з українською народной казкоч

з використанням педагогічно-емоційних стимулів;

- рівні вихованості гуманних, понять у першокласників визначаються на основі з"ясування розуміння дітьми змісту та суті гуманних понять, диференціації їх істотних ознак, .вміння самостійно застосовувати гуманні поняття у практичному досвіді;

- умови і ступені виховання гуманних понять. .

Структура дисертації. Робота'складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

' ОСНОВНІЙ ЗМІСТ РОБОТ/!

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено об"с.кт,-предмет, мету дослідження та його завдання, гіпотезу, розкрито мето-, дологічні засади, етапи дослідно-експериментальної роботи, сформульовано наукову новизну, теоретичну і практичну значущість наукового дослідження, викладені-положення, які-пропонуються до захисту.

У першому розділі - "Теоретичні засади гуманістичного вихованця, молодших школярів" - розглядається стан проблеми в науково-педагогічній літературі, розкриваються різноманітні підходи щодо здійснення гуганісгнчного і’ихОБйния/іЯ.О.Амонашвіліі О.З.Бондарзвська, М.Л.ВеЙт,.

3. А.Киричок, О.С.Рега, Л.ІЗ.Руднєва/, проаналізовані' теоретичні .аспекти гуманістичного виховання як педагогічної проблеми, визначені особливості гуманістичного виховання молодших школярів. ’ -

Гууаністичне виховання першокласників.розглядаються нами як процес виховання дітей у дусі гуманізму, як цілеспрямований процес оволодіння системою узагальнених уявлень і понять. Гуманні поняття характеризують різноманітні.стани людини, в них відображені суттєві сторони гуманних відносин, ставлення людини до інших людей, природи і суспільства. .

Виховання гуманних понять розглядається як двосторонній процес, заснований на взаємодії вихователя та вихованців. За таких умов школяр стає не тільки об"ектом виховання, він суб"єктивно йде на зустріч виховним.впливам педагога, він їх приймає. Школяр стає не тільки об"єктом, але й.суб"єктом власного.розвитку та виховання. Відбува- -ється перехід від .суб"єктно-об"ектних відносин до суб'!єктно-суб"скт-них/Ш.О.Амонаавілі, Е.Д.Днєпров, О.В.Бондаревсько, В.А.Хазін/.

Суттєву роль у гуманістичному вихованні відіграє прави ьне е'.ї-користання педагогічно-емоційних стимулів, які викликають п зитивні мотиви діяльності. Педагогічно-емоційні стимули - комплекс пеціаяь-но створених педагогічних емоційно насичених ситуацій, прой іятих виховною ідесв, які впливають на емоційну сферу школярів, викликають у них емоційний відгук, співпереживання.

Ряд вчених /К.В.Габриловець, А.О.Литвиненко, К.І.Моніч, Л.В.Руд-нєва/ визначають художню літературу як ефективиий засіб гуманістичного виховання школярів. А для першокласників особливого значення у цьому процесі набувають українські народні казки. НепсреоІЧ«нІОТЬ виховного значення казок пояснюється їх художніми засобами, які легко сприймаються, добре Я надовго запам'ятовуються. На прикладах каяко вих героїв діти вчаться оцінювати свої дії та дії інших. Усі казки по'вчальні, утверджують якуоь моральну істину, розвивають мислення та творчу уяву дітей. Казкові сюжети побудовані на протиставленні та боротьбі добра і зла, обов'язкового утвердження добрих начал, містять яскраві приклади гуманної та антигуманної поведінки, гуманних та аіг— тигуманних стосунків, які відбиваються у гуманних та анти гуманних поняттях. З/судлуючи зло, переборюючи життєві труднощі, казки закликають до перетворення світу на засадах людяності і краси, на засадах гуманізму. ■

* Аналіз члнних програм та підручників для першого класу допоміг окреслити коло гуманних понять задля подальшого їх виховання у першокласників, оскільки програмами передбачено розширення, систематизацію уявлень та понять дітей, збагачення їхнього морального досвіду, поетапність формування знань та виховання, а відтак - і узагальнення вражень з різних джерел, активне й свідоме їх засвоєння, доцільну організацію самостійної діяльності учнів. Аналіз підручника "Читанка" для першого класу засвідчив, що в ньому еміцєно казок від загальної кількості художніх тексті-а, се.ред них лише 4% - українські народні казки. 'Гуманістична спрямованість цих казок також досить обмежена. ІГ&йИй суан роботи з казкою спричинив нас до відбору -Українських народних казок гуманістичної 'спрямованості та розробки ‘ШЬктМно’-ї Моделі роботи з казками уАро^ойс йайчання учнів у першому 'кШсі-. • •

'І ЗдоЯпаму розділі - "Виховання гуманних понять у першокласників

засобами української народної казки"- подано аналіз результатів по-зуково-роззідувального експерименту; окреслено та визначено гуманні поняття Апя виховання у першокласників; обгрунтовано умови ефективного виховання гуманних понять; опрацьована система роботи з українськими народними.казками, дібраними згідно визначених вимог; виявлені' ступені виховання гуманних понять у першокласників. Суть цього етапу дослідження полягає у визначенні змісту, організації та результатів дослідно-педагогічної роботи з виховання гуманних понять у першокласників. Попередньо розроблена .теоретична модель дослідження засвідчила, що сформульована робоча гіпотеза у повному обсязі піддається перевір;;!.

Метою пошуково-розвідувального експерименту було з'ясування місця та ролі української народної казки в житті учня-пєриокпасника та 5 гуманістичному вихованні дітей. Задля цього було проведене анкетування батьків, вчителів та бесіди і вікторини з першокласниками. .

Як засвідчують результати анкетування, серед учителів немає єдиного погляду на поняття "гуманістичне виховання", а по тому відсутня єдина система здійснення гуманістичного виховання'серед молодших пколярів. Стрижньовим у гуманістичному вихованні вчителі вважають виховання любові і поваги до людей, доброти, людяності, милосердя. Малоініціативними були вчителі й у доборі українських народних казок задля виховної роботи з дітьми за їх змістом.- Серед казок, які вони використовують у гуманістичному вихованні, переважають ті, що вміщені в підручниках чи запропоновані для позакласняго читання. У роботі з казками недостатньо використовуються емоційно забарвлені прийоми та методи навчання, відсутнє педагогічно-емоційне стимулювання дітей в роботі над змістом казок.

За даними анкетування батьків, українські народні казки використовуються у родинному вихованні, хоч і не такою мірбю, як цього вимагає сучасне національне виховання дітей.

Результати бесід з першокласниками,а також казковаівікторини та розгляду ілюстрацій до казок переконують, що першокласники добре знають-зміст та героїв найпопулярніших українських казок, можуть їх переказувати. Натомість серед найулюбленіших казок діте? дочінують казки Ш.Перо. Г.Х.Андерсеиа, братів Грім, У.Діснея.

Метою констатуючого експерименту було визначення початкового

рівня вихованості гуманних понять у першокласників. Рівні ві- :овачо-сті визначалися на основі: розуміння дітьми змісту гуманних юнять: умінні виділяти істотні ознаки гуманних понять, диференц:ювіги їх; вміння застосовувати гуманні поняття у практичному досвіді. Задля :Гясуг<ання розуміння дітьми гуманних понить були проведені індивідуальні опитування, а такох бесіди за колізійними ситуаціями та за змі--стпм улюблених казок дітей, які й допомогли визначити рівні вихованості гуманних понять у першокласників на початку начального року.

У діагностичній частині експерименту ми обмежилися двома гуманними поняттями: ввічливість та чуйність. Обирапчи ці поняття, врахували частість їх вживання та функціювання у чинних програмах та підручниках для першого класу, навчально-методичній літературі для дошкільних закладів. Оскільки ці гуманні поняття г, найб і ик вживаними, к.і сподівалися, що першокласники вже розумість їх зміст та практичну спрямованість. .

За критеріальним підходом до діагностики рівнів вихованості гуманних понять у першокласників виявлені якісні характеристики високого, середнього та низького рівнів, які були оцінені від "О” до "2Ч балів. , •

Високому рівно вихованості гуманних понять властиве досить лопне змістовне, правильне розуміння означених понять. Літи, які знаходилися на даному рівні, розуміли істотні та суттєві ознаки конкретних гуманних понять, диференціювали істотні ознаки різних понять; правильно оперувалі гуманними поняттями, співвідносили різні гуманні поняття з ситуаціями реального чпіття, могли наводити приклади їх використа ння у практичному досвіді.

Середній рівень характеризувався дифузніств сформованих гуманних понять. Розуміння понять було не зовсім правильне/ознаки одного поняття змішувались з ознаками інших; визначення гуманних понять.були неповними, неточними, стислими, дифузними/. До виділених понять кожного комплексу д:ти добирали переважно дві-чотири ознаки, неістотні ознаки чи однакові ознаки до різних понять. Певною міроя застосовували окремі гуманні поняття у практичному досвіді/добирали не зовсім вдалі приклади з життя чи казок, які майже не розкривали суті понять, були одноманітними, евжетно і змістовно бідними, .

Низький рівень відзначався невихованіств гуманних понять. Діти,

які знаходилися на даному рівні, не розуміли суті гуманних,понять, поняття ними не визначались або ж у визначеннях вказували хибні та неістотні ознаки, визначали поняття за суто зовніоніш функціональними ознаками. Ці першокласники відчували значні труднозіі у визначенні гуманних понять. Вони не змогли дібрати до конкретних понять жодної ознаки або добирали хибні чи одну-дві ознаки, однакові ознаки до різних понять..Не вміли застосовувати гуманні поняття у реальних ситуаціях, диференційовано використовувати їх у практичному досвіді, не змогли дібрати приклади, які б ілюстрували гуманні поняття або дібрані приклади були неадекватні гуманним поняттям. .

Результати констатуичого експерименту засвідчили, що в більшості першокласників переважали низький/експериментальна група - 67$, контрольна - 5зї дітей/ та середній/експериментальна група - 253!, контрольна - Зї$ учнів/ рівні вихованості гуманних понять. Діти не вміли диференціввати істотні ознаки різних гуманних понять, використовувати їх у практичному досвіді, відчували труднощі у визначенні гуманних понять. Зодночас бесіди за колізійними ситуаціями довели, ао першокласникам власг.іве доброзичливе ставлення до 'стдей, готовність прийти на допомогу. Натомість не всі діти вміли і знали, як . виявити своє, активне співчуття героям, яка допомога буде найнеобхід-нігаою і доречнішою, не вміли мотивувати свої дії та вчинки у наданні такої допомоги. Бесіди за змістом улюбленик казок першокласників засвідчили недостатнє розуміння дітьми Я інших гуманних понять/делікатність, чемність, співчуття, люб"язність/, ні поняття зовсім не вживалися у мовленні першокласників.

Започатковуючи формуючий експеримент, ми окреслили два комплекси гуманних понять задля виховання їх у першокласників: комплекс "ввічливість"/чемність. Я'.."тзність, делікатність/ тбуКомплгкс "чуй-ність"/турб0тливість, спів.уття, милосердя/. Добір казок ДЛЯ ЯКХОВг ної роботи з першокласниками здійснювався таким чином, 'щоб їх тематика, ідейний зміст та сюжет були адекватними гуманним поняттям. Ло. кожного окресленого гуманного поняття добиралось.декілька різних казок відповідно до таких вимог: тематичний принцип добору казок; виховна спрямованість їх змісту на гуманні поняття; емоційна насиченість змісту казки/динаміка зображення подій та характерів героїв, прості взаємовідносини мі^с дійовими особами, -предметність та зоимісті*

ч уд охи і х образів, виpaз^^icfь, емоційність, точність мови та викладу чазки, наявність діалогіті/. •

Стрижнем розробленої методики виховання гуманних понять у пер-токласників виступило розроблена нами дидактична модель роботи з '.’«раїнськоо народною казкоя/див. схему ’Я/. Подана дидактично модель роботи з казкою, спрямована но поглиблення дитячого сприймання го розуміння казок, містить ряд дидактичних засобів, які суттєво, впливають на виховання у першокласників гуманних понять, забезпечують поетапне введення дітей у казковий світ. У роботі над дидактичное моделлю були використані доробки А.А.Абдулліної, Л.О.Горбу-пиної, 0.3.Кубасово ї, О.А.Кермишевої, Н.Н.Павлової, Ю.О.Полуянова,

Н.М.Светловеькоїі М.Г.Яновської.

Означена дидактична модель обіймає сім взаємопов'язаних щаблів: гнайочетво дітей з казкою; емоційне переживання дітьми сприйнятого тексту казки; вільні висловлювання дітей; змістовний аналіз казки;, робота з ілюстраціями; ігрова діяльність за змістом казки; виділення, усвідомлення та розуміння гуманних понять. Дидактична модель передбачала широке використання педагогічно-емоційних стимулів у виховній роботі з українськими народними казками: емоційне переживання дітьми сприйнятого тексту/"хвилинка тиші"/; вільні висловлювання після прослуханої казки; дитяче малювання задля стабілізації первинного сприймання образів казки; проблемно-пошукові ситуації гуманістичної спрямованості; різноманітні ігри/ігри-драматизації, ігри- пантоміми, ігри проблемного характеру, ігри-жярти/; уявлюваяі подорожі до казкового світу; записи пережитого в щоденниках подорожі.

Робота за дидактичною моделлю, за даними дослідження, стимулювала пізнавальну активність учнів, сприяла осмисленню та розумінню змісту казок, самостійному- пошуку та виділенню із змісту тексту гуманних та антигуманмих-понять, надавала можливість першокласникам добирати приклади до гуманних понять та активно використовувати засвоєні поняття у практичному досвіді. ,

Для визначення ефективності запропонованої методики виховної роботи було проведено контрольні зрізи, матеріали яких засвідчили •юзчтивні зміни рівня вихованості гуманних понять у експериментальній групі першокласникііз. На основі одержаних експеримєнталь^х да-'Уг х був виведений коефіцієнт вихованості .гуманних понять у першо-

Дидактична модель роботи з українською народною казкою.

Схема 1

Зпаїшство дітей з казкою. 1 ща- бель

Биразпе чяіттз (розпощаяш) кззш

’

"Хвилинка тиші' 2 ща- бель

Екоційпе. пережп-ванвц шпт спршязтого гаг-Щ ІШй

Нестпыуцышш розповГді гртей.

Штва інтерпретація Ді'гіШГ ПОЧ}’ГО-

пережитом

Виділенню, ризкрит-тя зіасгу, усвідом-лешін та розуміння іуиашш понатя

'І

щз-6 егл

Ігрову дальність за зшстои казні

є) щя - шюдіа;

4> ігря - дрзххкиф: і) ігри - жуп;

г) іі'ря - ЩкіС.ІШіії-ЕЩЇЇШОГО 1~р/.

. Робота 3 ілютращзші * 6

^їлАскв олЗопг: ща-^

рлзг-щ &адц аітз- бель

л$іші юбражшзго сі

вшгт пт

6

ща-

бель

4 щбт Робота над змістом казки

1.) Нілґйшя и зтт І ш&ізіщз іїрзііі вгрвш-

вот сзргшзтт / ферш малята };

І) Вдибрехешг сщяйвіт дпіи образз у тглсш (іесідз м зиітм шют ошсве іашат);

3) Лстрпе ЧПТШ2 (ротвідт^} іат;

4.) Зиісісвіі йяата іеіяя ._____________________

■•ласників. Порівняльні дані вихованості гуманних понять комплексу "вмч'итнсть" та "чуйність" у процентному відношенні найедені в табуні Н.

Таблиця І

Рігні вихованості гуманних понять комплексів "ввічливість" та "чуйність" . .

І____________________________Г рупи

РІЗНІ ТЛСПЕртЕНТАЛЬИА КОНТРОЛЬНА

етапи експз мменту етапи експерименту

констатуючий ! контрольний констатуючий ! контрольний

3 ! Ч ! В ! Ч В И ! в • ! Ч

високий СП со »-ч ! 69 ! 54 10 3 •! 16 14

середній ЗО ! 20 І 28 І 33 3 7‘ 25 І 'Ю 3 7

низький 57 ! 77 і ! 3 ! 3 і ; 53 72 ! І 44 49

0,40 ! 0,37 ! 0,87! 0,65 0,39 0,35 ? 0,51 0,47

Таблиця засвідчує, зміни величин кожного з рівнів вихованості гуманних понять комплексу "ввічливість" та "чуйність" у першокласників, а тако'Л зміни коефіцієнта вихованості/Кв/.

Як бачимо, високого рівня вихованості гуманних понять після проведеної виховної роботи в експериментальній групі досягли: 69? учнів з комплексу "ввічливість"/у констатуючому експерименті було лише ІЗ?/ та б-з комплексу "чуЯніоть"/було лише 32/. У контрольній групі високого рівня досягли: .з комплексу "ввічливість" - 152/в констатуючому експерименті було ІОЇ/ та з комплексу "чуйність” - ІЙ/було 33?/уч— нів. Діти, які знаходилися на високому рівні, легко.оперували сфор-"ованими гуманними поняттями, правильно їх розуміли, визначення гу-уонних понять були правильними, змістовними, поширеними, розкривали гуть понять. Учні усвідомлювали істотні ознаки гуманних понять/доби-галн шість і більае ознак, диференціювали їх, дібрані ознаки були ’іекватні гуманним поняттям/ Першокласники цього рівня співвідносили 7-Зні гуманні поняття з ситуаціями реального життя, вдало добирали

приклади, які ілюстрували та розкривані суть гуманних понять з українських народних ісазок, використовували поняття у характеристиках казкових героїв. '

На середньому рівні знаходилось 2сГ' учнів експериментальної/було 30>/ та !і($ - контрольної грут/до виховання бучо 37Ї/ цодо вихованості гуманних понять комплексу "ввічливість". Гуманні поняття комплексу "чуйність" були сформовані у 33^ дітей експериментальної групи /до виховання - 202/ та 372 - 'контрольної/було 25>/. У дітей цього рівня розуміння понять було не завжди правильним/ознаки п':вно;'о поняття змішувались з ознаками іначх понять; визначення гуманних понять неповні, непоширені, неточні, дифузні/. До виділених понять кожного комплексу діти добирали переважно дві-чотири ознак і, називали однакові ознаки до різних понять чи неістотні ознаки. Могли п^вноя мірою застосовувати знання гуманних понять у тих чи індих реальних ситуаціях /наведені приклади з життя чи казок бути не зовсім вдалими, не розкривали суті понять, одноманітні, бідні сюжетно та змістовно/._

На низькому рівні щодо вихованості гуманних понять комплексу "ввічливість" залишилось З? дітей експериментальної/до виховної роботи було 573»/ та Ч1С/6упо 532'/ - контрольної груп. Щодо понять комплексу "чуйність", то низький рівень, як і в попередньому комплексі, був відмічений лише у 3? дітей експериментальної груггл/констагуочий експеримент -77;»/. У контрольній групі низький, рівень вихованості спо. стерігався у 49# дітей/було 72}'/. У дітей низького рівня гуманні понят-тягзалишилисяневихованими. Ці учні, як і раніше, не розуміли суті та змісту гуманних понять, не могли дати їм визначення/у визначеннях називали хибні та неістотні ознаки/. Першокласники відчували значні тру-, днощі у визначенні гуманних понять. Вони не змогли дібрати жодної ознаки або добирали одну-дві ознаки до поняття, однакові ознаки до різ— •цих гуманних понять..Не-вміли застосовувати виділені гуманні поняття у практичному досвіді. • . ' . ■ •

Вагомі зміни відбулися у експериментальній групі за- результатами Кв/коефіцієнта вихованості гуманних понять/. Так, скажімо, у вихованні понять комплексу "ввічливість" Кв становив 0,87,наблизившись до мак» оимаяьного значення - І/у констатуючому експерименті Кв дорівнював

О.ад/, тобто зріс на чотири позиції. Щодо понять комплексу "чуйність"

то Кд зріс з 0,37 до 0,&5/на п"ять позицій/. У контрольній групі також спостерігаюся зростання Кв, та одержані результати були значно . нижчими. Коефіцієнт вихованості понять комплексу "ввічливість" збільшився з 0,39 до 0,51/всього на дві позиції/, а в комплексі "чуйніоть'-відбулися зміни з 0,35 до 0,'47/всього на одну позицію/.

Бзсіди з першокласниками экспериментально! групи за колізійними ситуаціями засвідчили, що діти відтепер виявляли активне співчуття, зони вдало мотивували необхідність тих чи інших дій, легко визначали, яка допомога буде найпотрібнішою у різноманітних ситуаціях, .виявляли знання гуманних понять. Тоді як діти контрольної групи так і не змогли сбнрунтувати необхідність тих чи Інших дія, своїх вчинків, важко внзначалі, що саме потрібно робити в таких ситуаціях, пі діти не розуміли змісту і суті гуманних понять..Зіставлення результатів констатуючого та контрольного зрізів засвідчило позитиви* зміни у вихованості окреслених гуманних понять у ппртютгласників. Отже, результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики гуманістичного виховання засобами українських народних казок.

У висновках узагальниться результати роботи, найголовніші з них

такі:

1. Українські народні казки виступають важливим та рфективним засобом виховання гуманних понять у першокласників, .якщо їх добирати згідно таких вимог: тематичний принцип добору казок; виховна спрямованість їх змісту на гуманні поняття; емоційна насиченість змісту, казок/динаміка зображення подій та характерів героїв, прості взаємовідносини міч діловими особами, предметність і зримість художніх образів, виразність, емоційність, точність мови та викладу чазки, наївність діалогів/.

2. У дослідженні виявлено, що за традиційною методикою роботи з казкою у лераог.ласникі.в переважає низький рівень вихованості гуманних понять. Більшість учніз не змогли пояснити їх суті та значення, виділити істотні ознаки, навести приклади з практичного досвіду.

3. Розроблена дидактична модель роботи з української! народною •сазкою зебезпечувала поетапне.введення дітей у зміст казок, стимулювала пізнавальну активність учн;я, сприяла осмисленню та розумінню

: чоту казок, самостійному пошук/ та визначенню гуманних та антигуман-ітйнхгь, надавала можливість самостійного добору прикладів до гу-чончтч та чкііівно.-'о їх ви"сопистання у практичному досвіді.

4. Експериментальна робота засвідчила ефективність застосування і дидактичної моделі та розробленої на її основі системи роботи з ук- , раїнськими народними казками. Ефективними у вихованні гуманних поняті у дітей виявилися педагогічно-емоційні стимули: емоційне гіереимвашн ■дітьми сприйнятого тексту/"хвилинка тиші"/; вільні висловлмвання ді-тзй після прослуханої казки; малювання за змістом казок зацлч стабілізації первинного сприймання образів казки; проблемно-по'ііуові ситуації гуманістичної спрямованості; ігри/ігри-драматчзаиії, ігр’ї-пі.-і-томіми, ігр'Г проблемно-пошукового характеру, ігри-жартн/; уявловані. подорожі до казкового світу; записи пережитого у щоденниках подорожі.

Дослідження цано змогу виділити умови афект інного виховання гуманних понять у першокласників, як-от: добір українських народних казок за "тематичним принципом згцно комплексів гуманних понять; адекватність змісту казок означеним гуманним поняттям; систематичність та цілеспрямованість виховних впливів засобами казок; вклвчен-ня дітей в активну емоційно привабливу пізнавальну діяльність за змістом казок з урахуванням їхніх потреб, запитів та інтересів; забезпечення суб"пктно-особистісних відноаі.н між педагогом і вихованцем,

5. У ході експериментальної виховної роботи було виявлено, що виховання гуманндх понять у пер.аокиасників проходить ряи ступенів: а/актуалізація, збагачення і розвиток наявних уявлень, сформованих чк у дошкільному віці^акглвнпй процес набуття новіх гуманних уявлень та формування понять під впливом систематичної та цілеспрямов-аної ві~ ховної роботи;в/узагальнення та систематизація наявних та сформованих уявлень і понять;г/оволодінкя системо гуманних понять, встановлення взаємозв'язків мік поняттями,вільне оперування ознаками понять.

Перспективу подальшого дослідження даної проблем.', вбачаг.мо у вивченні впливу українських народних традицій, звичаїв та обряіів, ма-

• лих жанрів фольклору на гуманістичне виховання молодих школярів; українських нароанях хороводних ігор як засобу виховання гуманних відносин мія учнями. -

. Основні ідеї та положення дисертації відображено в таких публікаціях автора: •

І. А.С.Макаренко о культурном воспитании ребенка в семье/Д.С.Ма-каренко-выдающийся педагог-новатор.Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції.- Рівне,1986.- С.89.

. 2. Родь книги в воспитании младших .школьников//Воспитание уча-

щейся молодежи на идеях мира.Тези доповідей міжвузівської науково-

практичної конференціІ.- Рівне,1939.- С.27.

3. Эстетическое воспитание младших школьников в процессз работы над книжной иллястрацііей//Воспитание учапіейся молодежи на идеях мира. Гези доповідей студентів та викладачів педагогічного факультету.-Рівне,1989.- С.89.

4.Підготовка студентів до естетичного виховання молодших школярі з//Формування і становлення сучасного рчителя.Тези доповідей науког ^о-методичної конференції, присвяченої 50-річчю Рівненського державшого педагогічного інституту.-Рівне, 1990.-С. 57. . ..

5.0собіивості сприймання дітьми казкових образів//Твори для дітей і про дітей у вітчизняній і зарубіжній ліїературі.Тези доповідей обласної міжвузівської.науково-методичної конференції.- Одеса, 1991. — ’.55./У співавторстві/. . .

. 5. Гуманізація відносин молодших школярів як васіб виховання у дусі миру//Зиховання учнівської молоді.в дусі.миру і взяєморозуміння. Тези доповідей міжрегіональної науково-практичної конференції.- Рівне,1992.- С. 49.

7. З.А.Сухомлинский об использовании ставки в работе с гаестилет-гсами//Еляхи посилення ефективності практичного курсу української мови та виховання читацької майстерності.Тези доповідей обласної науково-практичної конференції.- Одеса, 1992,-0.84. .

о. Виховання гуманних понять у молодших гаколярів//Гуманизация обучения и воспитания детей.Тези доповідей міжнародної науково-пра’.-тичної конференції.- Ч.2.- Рівне, 1992.-3.48.

З.К.Д.Уимнский оо использовании картинки в работе с детьми//Педа-гогичзское наследие д.Л.Ушинского в современной практике дошкольного воспитанчя.Тези доповідай всесоюзні науково-практичної конференції.-Одсса, 1991.- С.99. .

10. Формирование .оценочного отношения к речевой деятельности зверсхпчков в русле идея Я.А.Ко»знского//Я.АЛоменсчий і педагогічна сучасність.Тези міжнародної науково-практичної конференції,- Одеса,

1992.- 3.29.

11. С.О.Сухомлчнсьтсий про виховання гуманних почуттів у молодших

.колярів//Псдагог,'чна спадщина З.О.Сухомлинського і розбудова націо-зльної. освіти.Тез.і доповідей міжнародної науково-практичної конфекції.- Ч.2.- Кіровоград, 1993._ 3.59. ' .

12. З.О.Сухомяинськиїї про використання казок у виховній роботі

з молодаими школярами//Використання педагогічної спаадин'. З.О.Оухо-млинського у навчально-виховному процесі школи і вузу.Тезі; допоиЦзй міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчи від дня народження В.О.Сухомлинського,- Рівне,T993j- С.І90. _

ІЗ. Цосляди Г.С.Сковороди на виховання та освіту//Кітсична педагогіка та філологія в світлі сучасних-завдань шкільної і вузівської словесності.Тези доповіде,1 обласної міжвузівської науково-практичної конференції.- Одеса,1993,- С.54.

Iі.1. Українська народна казка як засіб гуманістичного вихованіш// Використання народного, краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі.Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції.- Глухів,1993.- С.33-34. '

15..Українська народна казка в роботі з тести.літками//Народні традиції, звичаї та обряди - основа національного виховання дітей у дошкільних закладах України.Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції.- Івано-Франківськ, 1993.- С.35.

Исследовалось воспитание гуманних понягнЙ комплексов "вежливость" и "чуткость" у первоклассников средствами украинских народных сказок. -Воспитание осуществлялось за дидактической моделью работы с укралн- . ской народной сказкой, которая прздусматрнвала поэтапное введение дя-тей в содержание сказки, разнообразные педагогическн-омопиональные стимули включения детей в аіпувнув познавателыг/в деятельность по содержании сказки, создающие субьектно-субьекгные отношения между педагогом и воспитанниками. ■

-he process of educption of hunp r.e notions of the co-npl exes

"politeness" and "tPctfnliierF" in the first forms of secondary, •schools by means of Ul-raininn popular tales has been‘investigated.

All thin her been realized according to the didactic model of rork with the foresaid materiel vrhich vas provided by stage* "plunpin^" of children into tales’ contents pnd also different reda^ofico-emotional stimuli of "svitching on" children into active cognitive activity in the connection rith their contents. It rerulted in creation of rubject to subject relations ?mon£ a teacher r.r.d his pupils. .