автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование готовности учителя к исследовательской педагогической деятельности в условиях поэтапной подготовки студентов педагогического вуза

Автореферат диссертации по теме "Формирование готовности учителя к исследовательской педагогической деятельности в условиях поэтапной подготовки студентов педагогического вуза"

Нго 0 л

} о

УКРА1НСЫШЙ ДЕРЖАВШ1Й ПЕДАГОГ1ЧНИЙ УШВЕРСИТЕТ ¡мет М.П. ДРАГОМАНОВА

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 ВЧИТЕЛЯ до ДОСЛЩНИЦЬКО! ПЕДАГ0Г1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1 в УМОВАХ ПОЕТАПНО! П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ [В ПЕДАГОГ1ЧНОГО ВУЗУ

13.00.02 - Теорш 4 методика трудового навчання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата педагопчних наук

На правах рукопису

Борисов Вячеслав Вжторович

КнТв - 1997

Дисерташею с рукопис.

Робота виконана в Слов'янському державному педагопчному ¡нституп

Науковнн кершник: джсний член АПН У крайни, доктор педагопчних наук,

професор ТХОРЖЕВСЬКИЙ Дмктро Олександрович

Оф|ц1нн1 опоненти: доктор педагопчних наук,

професор ВЕРХОЛА Арнольд Павлович,

кандидат педагопчних наук

доцент ЗАХАРЧЕНКО Ростислав Олегович

Провшна оргажзашя: Херсонський державний педагопчннй ¡нстктуг

Захист ждбудеться «¿Г» _ 1997 р. о« год.

на засщанж спещал130ван01 вчено? ради К 01.33.03 в Укра1нському державному педагопчному ушверснте-п ¡мен! М.П.Драгоманова (252030, м.КиГв-30, вул.Пирогова, 9).

3 дисерташею можна ознайомитнсь у бйл'ютеш Укражсъкого державного педа-гопчного ушвсрситету ¡\iciii М.П.Драгоманова.

Автореферат роздано «3?» ■ ¿'.-Л/у-^ 1997 р.

Вчений секретар спещалЬовано!' вчено! ради

В.М.Назаренко

ЗАГАЛЬПА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть дослЫжеиня. Сьогодж, коли в ус1х сферах життя молодо! кражи вшбуваються перетворення, все бшьшою перепоною !м стае тривала недоошнка значения осв1ти, недостатня увага до П проблем з боку сусшльства. В ¡м'я иайвчщих ттереЫв суверенно'! I незалежно! Укражи, и народу, осв1та потребуе надежно! уваги, визнання и переваги серед ¡нших прюритет1в. Сучасш сощальш процеси викликали необхтшсть переходу вищо! школи на нову концепшю шдготовки майбутшх спешал1ст1в, вдосконалення и якост1, пшвищення р1вня професюнал13му, компетентное™, ¡нтелектуально! культури.

Пшготовка кадр!в у вщповщност1 з сучасними попитами сошуму, зростанням обсяпв науково? 1 техшчно! ¡нформацп, повинна включати: оволоджня методами самост1йного пошуку, анал!зу ■ синтезу процеав та явищ, корекцп професшно! дЫльностг

Зростае увага сусшльства до пщготовки майбутшх вчител1в трудового навчання, вдосконалення !х педагопчно!' майстерност!, готовнос™ оркнтуватися в складних проблемах навчання та виховання пщростаючого поколжня.

Сошальне замовлення на спешал1ста педагопчно! професи адекватно ставить вимоги до його пшготовки.

Перспективы завдання освети, ям окреслеж державною нащональною програмою "Осв1та" (Украша XXI ст.), передбачають подалЫдий пошук шлях1в розвитку школи. В основ! реформування освгги в нашш держав! лежить впровадження сучасно! психолого-педагопчно! парадигми.Цю парадигму можна розглядати як докоржне нововведения, яке мае величезний вплив на свщом1сть та самосвщом1сть кожного вчителя, пробуджуе його творчу енерпю. Для представшшв професШ ь сфер1 людських взаемин, до яких належить педагопчна, характерне сприйняття нововведень в суто професШшй д1яльност1 на тл! сощальних змш.

Передумовою до сприйняття нововведень ! творчо! д1яльност1 вчителя трудового навчання е готовшсть до педагопчно! дослщницыго? щяльносп.

Президент всесв!тнього педагопчного ствтоварнства Смлбек М., характеризуючи сучасний напрямок педагопчно! дшльност1, вказуе на те, що завдання педагопв полягае в анал!з! навчальпого процесу у термшах шзнавалышх

процесш I навчального середовища, в1Дповщного цим процесам.

Концептуальш вимоги до вдосконалення профеЫйно* пщготовки майбутжх вчител1в знаходяться у протир1чч> з И сучасним станом: м!ж номшальним 1 фактмчним характером педагопчно! роботи, м1ж крнтер1ями, ям внзначаються дшсшстю; М1ж зм!Стом освгги 1 його реалпашею в практичнШ д1яльиосп.

Шдомо, що педагопчна д1яльшсть с дослшницькою I творчою за сво>м характером 1 зкпстом. Однак реальна практика, а також роботи проведен! А.П.Аимовою, Л.В.Ведсржковою, Г.Г.Гаппаровою, Г.Г.Гореловою, Г.М.Храповою, Н.М.Яковлеоою, показують, шо д1яльшсть бмьшосп вчителш сьогодш ше не можна назвати ¡стинно творчою, дослшницькою, спрямованою на пошуки нанбЫьш рашональних та ефективних шлях1в навчання \ виховання учтв.

Для проведения квал|ф1кованих дослшжень потр1бш спешал!сти з вшпов1дною пщготовкою, тому полшшення шдготовхи майбутжх вчител1в до педагопчно! дослщнииько! роботи передбачас навчання студентов педагопчного ¡нституту- грамотному ведению дослщжень з проблем дидактики, виховання, школознавства. Отже, необхшшсть формування готовности майбутнього вчителя до проведения дослщницько! роботи обумовлена, з одного боку, недостатшм задоволенням потреб сусшльства результатами шо роботи, а з ¡ншого - низьким р1внем готовност1 до дослшницько! педагопчно!' Д1яльност1.

Сучасна педагогжа накопичила значку мльмсть дослшжень з р1зних питань I напрямюв полшшення роботи вчителя.

Науковим основам подготовки вчителя 1 формуванню його особистост'| присвячеш публжаци Ю.К.Бабаиського, В.I.Бондаря (дидактична подготовка), С.Б.Слканова (профеЫйне самовиховання), Н.В.Кузьм'.но!', О.Г.Мороза. Л.Ф.Стрша (професШна Д1яльшсть), Н.С.Амелжо'!, АЛ.Момота, Н.М.Яковлево'|, (науково-дослшницька дЫдьшсть, навчально-дослшницька д1яльшсть) та ¡н.

Формуванню професшних умжь у майбутжх вчител!в придшяли увагу в сво!х дослщженнях Д.О.Тхоржевський, В.Г.Шутяк (з трудового навчання I виховання), Д.С.Мазоха, А.1.М1щенко (робота в груш продовженого дня), Н.М.Яковлева, О.А.Абдуллша (дослшницьм умжня) та ¡н.

Питаниям готовност! спещалкта до виконання сво?х професшних обов'язкш надавали увагу В. ГБондар, М. 1.Дяченко, Л.А.Мороз. В останш роки актив|зашсю досл|дницько! дЫльност! дуже активно занмались В.I.Андреев, А.ЗЛоголевнч,

В.В.Успенський та ¡н. Так В.1.Андресвим були показан! дидактичш умови розвнтку дослЬницьких зд1бностеП. Бударкевич В.П. розглянув сугтев1сть дослшницьких умжь стосовно трудово! подготовки учшв старших клаав. В.В.Успенськнм було розглянуто формування дослшннцьких умшь в процес1 навчання основам наук. Н.С. Амслжа в свои! робот! торкнулась проблем» компонент^ внутр1шньо1 ¿¡¡яльностг

В роботах ¡ноземних автора - Д. Бока, X. Де Вейна, Г. Мура, Б.Саймона, Дж. Фрааса/156,160/ та ¡н., а також в досл1Яженнях М1жнародного ком1тету з освт) ЮНЕСКО 1 в спешальних виданнях ужверситет1в - Иельського, Чиказського, Гарвардського, Кембршжського розглядалнся проблем» ¡нтелектуально! спрямованост! педагопчно! професп, формування дослиницького потенщалу вчител1в, наведет результат» сошально-педагопчних дослщжень в галуз! вдосконалення осв!ти.

Анал1з психолого-педагопчно! л1тератури дозволяе зробнти висновок, що, не зважаючн на велику млымсть доопджень з проблем вуз1всько1 шдготовки майбутнього вчителя трудового навчання, формуванню його готовности до досл1дницько1 педагопчно! д1яльност1 не надавалося належно! уваги. Тому можна сказати, шо теоретичж та методичт аспекти формування готовногп студенев з проблем педагопчних дослщжень розроблеш надто мало.

Незадовиьна робота шк1льних колектив1в 1 недолги в пщготовш до дослшницько! педагопчно! д!яльност'| майбутшх вчител1в дозволяють стверджувати, що формування готовности майбутнього вчителя до здшснення тако! д1яльносп повинно зайняти бкльше м1сця в навчально-виховному процеа вищо'1 педагопчно'1 школи. Беручи до уваги педагопчну значим1сть ! методичну нерозроблешсть дано! проблем» ми обралк тему нашого дослщження : "Формування готовнос™ вчителя до досл1дницькоТ педагопчно! д!яльност1 в умовах поетапно! пщготовки студенев педагопчного вузу".

ОБ'СКТОМ ДОСЛШЖЕННЯ с змкт дослщницько! педагопчно! дшльностК ПРЕДМЕТОМ ДОСЛШЖЕННЯ - процес формування готовност1 манбутжх вчител1в трудового навчання до дослщницько! педагопчно'! д1яльност1

МЕТА - полягае в науковому обгрунтуванш, розробщ й експериментальшй перев1рш ефективносп педагопчно'! технологи, яка б забезпечила формування готовнос™ студенев до педагопчно! дослщницько! д!Яльност1.

ГШОТПЗА - процес пшготовкн вчителя трудового навчання до педагопчно! досл1д:шиьк01 д1яльност1 можс бути бшьш ефектнвним, якщо визначити зм1ст 1 структуру, а також послшовшсть та етапи формування готовност! студентш до названого виду д1яльност1 та розробити вшповшну педагопчну технолопю.

Згшно з метою та ппотезою ми поставили там завдання дослшження:

• визначити структуру готовност1 до ПДД та зм!ст м компонента;

• визначити стан готовносп майбутшх вчител1о до педагопчно! дослшннцько! Д1ЯЛЫЮСт1 ,

• теоретично розробити та експериментально перев!рити педагопчну технолопю формування готовност1 студенев до педагопчно! дослшннцько!

дЫлыюст!.

Метололопчною основою днсерташйного дослшження с положения теори шзнання об'сктнвно! реальности концепцм безперервно! освйти, технолого-педагопчно! теори д1яльност1, теорн розвитку особистост1, а також результат!! аналЬу сучасно! ситуаци.

Для перев1рки висунуто! ппотези 1 вир1шения поставлених завдань використовувались так1 методи дослшження: вивчення ! узагальнення досвшу роботи вуз1в з шдготовки вчнтеля-пргдметника; метод анкетування; метод спостереження, анал1з учбово! документаин та результате д1яльност1 студентов (курсов! роботи, зв1ти про результат педагопчно! практики), пор1внюючий педагопчний експеримент ; математична обробка експсриментальних даннх.

Умовно хщ дослшжень мав три етапи :

1 етап (1991р.) - анал13 стану проблеми готовност! до педагопчно!' дослшннцько! д1яльност| вчител1в та студенев педвузу;

2 етап (1992р.) - розробка педагопчно! технологи формування готовности до

вшповшних аидш педагопчно! дослшницько! дюльносп; (

3 етап (1993-1995р.)- пор!внюючий педагопчний експеримент, мета якого перев'фитм ефектившсть розроблено! методики.

База дослшження. Дослшно- експериментальна робота проводилася на технолопчному факультет! Слов'янського державного педагопчного шституту ! Терношльському державному педагопчному ¡нституп ¡меш Я.Галана. Р!зними видами дослшження було охоплено 320 студент!в, 200 вчител'|в загальноосв'ггшх шкш I пмназш та 25 викладач1в вузу.

Достовфжсть та обгрунтавашсть одержаних результат^ забезпечена застосуванням взаемодоповнюючих метод1в дослщження, адекватних мет1, предмету Iзавданням роботи.

Наукова новизна:

• виходячи 31 зм1сту педагопчно! дослшницько! д1яльност! вчнтелш, виявлена сукупшсть практичних знань та умшь, необх1дних для забезпечення процесу «ивчення особистост1 учня, вивчення та узагальнення педагопчного досвщу, вдосконалення особистосто! системи впливу на учня та ¡нновашйно! д1яльност1;

• визначено три рЬн'| сформованосп готовност майбутшх вчител1в до педагопчно! дослшницько! дшльност!, кожен з якнх характеризуеться певннм ставленням до окремих вид1в педагопчно! дослшницько! д1яльност1, обсягом знань, станом наявност) умжь тако! д1яльност1; • визначен! умови, шо забезпечують формування готовност! до педагопчно! дослщннцько! д1яльност1 , головними з яких с:

1) удосконалення змкту навчального матер1алу;

2) залучення студенев до досл1дницько! роботи ;

3) оргажзашя самостшно! роботи майбутшх вчител1в.

Теоретична значимкть дослщження полягае в тому, що в ньому були:

• розкрито суть поняття. "готовнкть студенев до педагопчно! дослшницько! д1яльност! ", що с складовим компонентом готовност! до педагопчно! д1яльност1 1 характеризуеться усвщомленням значимости та ¡нтересом студентов до здшснення педагопчно! дослщннцько! д1ядьност1, сформовашстю в них спещальннх знань та умшь;

• визначент шляхи реалпацн змктовно-процесуального компоненту готовности студентов до педагопчно! дослшницько! д1яльност1 :

• конкретизоваж внди педагопчно! дослшницько? дЫльносто;

• визначен! .критерп сформованосп елементов готовност! до пе- дагопчно! дослшницько! д!яльносто;

• визначен! умови, що забезпечують формування позитивних .мотив!в педагопчно! дослшницько! дЫльносто, головними з яких е :

1) встановлення м1жпредметних зв'язкш при вивченш дисциплш ;

2) створення психолопчно! установки на зд!йснення дослщ-

ницько! роботи ;

3) управл!ння поетапним формуванням позитивних мотив!в ;

4) системне включения у piarn форми оргажзацп та проведения дослшннцько! роботи ;

Практична значнм!сть дослшження:

• тапропонована методика формування готовносп до педагопчиоУ дослишицько! д1яльиост|;

• одержан! в результат дослшження лаж та розроблеж на ix ochobi програма спецкурсу, завдання до курсових роб!т можуть бути використаж в масов!й практиц! роботи педшститут!в, на курсах шдвищення квал!ф!кацп вчител1в .

На захист виносяться:

■ структура та зм!ст компоненте готовност! студенев до ПДЦ;

■ педагопчна технолопя формування готовност1 студенев до ПДД.

BiporiflHicTb результалв дослшженни забезпечуеться: методолопчною

обгрунтоважстю вих!дних позишй; застосуванням комплексу р1зномажтних взаемодоповнюючих метода, адекватних предметов!, мет! та заеданиям дослщженням; перев!ркою теоретичних ¡дей за допомогою емшричних метод!в; об'ективжстю критернв ошнки кшьмсних та як!сньх показмик!в експернментальних даних; репрезентативною виб!ркою учасник!в педагопчного експерименту.

Апробашя та впровадження результате дисерташйного дослшження. Основж матер1али дисертаци обговорювались та схвален! на засшаннях кафедр педагопки та методики трудово! шдготовки Слов'янського державного педагопчного ¡нституту, кафедр! Д1ПО, заЫданнях методоб'сднаиь вчнтел!в (1991 - 1996 p.p.).

Результати дослшження повщомлялись на заняттях ¡з слухачами курав пшвишення квал1ф!каш1, ям проводилися на баз! технолопчного факультету СДП1, а також на м!жнародн^й науково-практичжй конференцп у м.Херсон! (1993р.)

Матер!али дослшження представлен! у публшашях: "О логике обучения студентов решению изобретательских задач" (Талды-Курган, 1992 г.) ; "Подготовка педагогических кадров к функционированию в новых условиях " (Херсон, 1993 г.), "Формування дослщницьких умшь у студенев на лабораторних заняттях " (PiBHe, 1993 р.), "Структура и содержание исследовательских умений учителя" (Брянск, 1993 г.); "Классификация учебно-исследовательских заданий " (Бердянск, 1993г.) ; " Шлях» вдосконалення шдготовки вчителя трудового навчання до професжно!

д!яльност! в пмназ1ях та лщеях" (Бердянськ, 1994 р.) ; "До питания про готовтсть майбутжх вчителт.до педагопчно! дослщницько! дмльност!" (Вшниця, 1994 р.). Материли дослщження представлен! у 12 публ1кашях.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТРОБОТИ У встут обгрунтована актуальшсть проблеми, визначеш об'ект,предмет, мета, ппотеза, заедания досл^джения; характеризуются методи, етапи роботи, розкрива-ються достов|'рн!сть, наукова новизна, теоретична та практична значим1сть одержа-них результате, формулюються основт положения, що виносяться на захист.

В першому роздш "Педагопчна дослщницька робота в стуктур1 професшно! .шяльност! вчителя" даеться огляд зм!сту 1 структури педагогично! дослщницько'Г д!яльност!,розкриваеться психолого-педагопчна сутжсть готовности до ПДД .визначаеться структура 1 зм1ст готовности анал!зуеться стан шдготовки вчител1в та студент!в до досл1джуваного виду д!яльност1, вид1ляються критерй та р1вш ц!е! готовност!.

Нами встановлено, шо ПДД складаеться з таких вшив д1яльност1 :1)вивчення особистост! учня; 2)вивчення та узагальнення метод!в роботи ! педагопчного досвщу; 3)перев1рк& власних методичних розробок, шновацшна Д1яльшсть.

В досл1дженнях ряду автор!в р1зн! трактування сутносп готовност! ! П вид!в обумовлеш заеданиями ■ специфшою д!яльносп, яка вивчалася в кожному окремому дослшженн!. Так, Васенко В.В. вивчав формування готовност! студент!в до трудового виховання молодших школярш; Пенькова Р.1. формування в студенте готовност! до роботи класним керЬником, Мороз О.Г. розглядав профес!ййу готовшсть випу-скнимв педвузу як важливу передумову 1х адаптацп до роботи в школ1; Ярошенко О.Г. формування готовност! до засвоення передового педагопчного досвщу у вчител1в загальноосв!тшх шкш

Досл!дна робота вимагае ч!ткого трактування понятгя "готовн!сть" студент!в до педагопчно! дослшницько! д!яльностг Вже саме загальне, формальне визначення готовности мае калька значень. Дуже складними 1 суперечливими с р1вш готовност! ям використовують в науках. Треба зазначити, що фмософм, фЫолопя, пснхолопя, педагопка мають сво! системи в'допку ! описувати готовшсть людини до якогось ей-' ду д!яльносг! I р!вш готовност! безв!дносно цнх систем не мае рацп. В нашш робот! ми виходимо з положения про "¡ндивщуальний розвиток" ! з того, що категор!я "готовност!" припускае об'ективннй, зовшшкий вим!р (це система компонента), а

також ¡3 того, що ¡снус суб'ективна готовжсть особистост!, яка мае внутр!шию систему вшрахування I мае прояв у переживаниях вщносно власного "Я". Мова йде про суб'ективне сприймання ступеня самореал!заш! особистосп.

Вивчення стану проблеми в науковж л!тератур! свшчить про те, що найбшыиу увагу дослииики пршпляли эмюту 1 специфщ! досл'шшцько! дмльност! в целому. В багатьох роботах анал1зувались якост! I властивост! особистост!, притаманш I дос-л!дников!. Але розробка змюту готовност! до педагопчно! досл!дницько! Д1яльност! не стала предметом вивчення досл!Дник!в. Розум1ючи актуалыпеть формування готовности вчителя до вивчення особистост!* дитини, узагальнення досв1ду ! переварки! власних методичних розробок ми зробили спробу визначити структуру 1 конкретизу-ватн зм1ст цього складного особистого утворення, виходячи ¡з специфики дос-л1дницько! д1яльност! i вимог, як! висунут! сьогодш до особистост! вчителя.

Проведений нами аналп лггератури дозволив зробити вненовок, що готовшеть до педагопчно! досл'|дницько!' д'мльносп складасться з таких трьох основних структур них компонентов: мотивашйного, зм!стовно-процесуального та виконавчого.

Мотивашйний компонент готовносл утворюе основу для реалЬаци ¡нших и структурних компонента.

Мотиви можуть носити сошальннй та ждившуальний характер. В свою чергу кожна з цих груп мотивов може розглядатись з точки зору особистост! та з точки зо-ру потреб сустльства. Педагопчна дослшницька Д1ялыист> мае м!сце там, де потреба окремо! особи задовольнясться не тшьки проявом ¡нтересу, а й ¡нтересом в да.

Ведучими мотивами педагопчно! д!яльност!, як показали в сво!х досл!дженнях Н.В.Кузьмша, В.I.Андреев, с особиспсш мотиви.Особист!сш мотиви - це ¡нтереси в ди. Якщо вчитель особисто не зашкавлений в проведение якогось виду дослшницько! д1ялыюст1, то ж вимоги сусп!льства, ш адмипстраци, не зможуть змусити його зан-матись дослшною ^¡яльшстю.Л.В.Кондрашова, Н.В.Кузьмша, О.Г.Ярошенко показали в сво!х роботах, що прюритетними мотивами для будь-якого виду педагопчно! д'|яльност1 е особиспсш .

Змктовно-лроцесуальний компонент готовност! - це шформашя про видн педагогично! дослщницько! д'|яльност1, IX ЗМ1СТ 1 процеси здШснення, а також знания статистичних метод1в в педагопцгВ результат! анал!зу роб1т А.А.Киверялга, В.О.Сластьошна в структур! педагопчних дослшницьких знань ми визначили ряд елемент!в.

1) знания експериментальних метод1в;

2) знания лопуи 1 структур» вивчення ¡нднвщуальних особливостей школяр1в;

3) знання лопки I структур» вивчення педагогичного досвщу;

4) знания основних пркнцишв педагопчного дослщження;

5) знания основ статистично! обробки отрнманих результатов I формулювання висновмв.

Першу групу складають знания експериментальних методш, ям застосовуються в педагопш, а також вимф 1 вим!рювальш шкалн в дидактиш 1 педагопш. Ц1 знания е методолопчною основою практично! педагопчно! дослщницько! д!яльносто.

Другу трупу складають знания, ям забезпечують вчнтелю опанування опера-шональною стороною професшно! дтльносто, а саме вивчення ¡ндивщуально! особи-стосто школяр1в, з метою розвитку Ухшх зд1бностей.

Третю групу складають знания критерий, ям визначають вид педагопчного досвщу \ критернв ошнки, а також метод1в його вивчення ! узагальнення.

Четверту групу складають знания основних принцншв педагопчного дослщження, а також використання системного, д1яльшсного, особистосного 1 д1алектичного тдхсмиа у педагопш.

П'яту групу складають знания облшу ! подання середшх показнимв; визначення генеральной сукупносто та параметра на основ! виб1ркових статистик; середне 1 стандартне вшхилення, визначення коефщкнту кореляцн I ( - критер1ю.

Система педагопчних дослшницьких знань • е шдсистемою загальнопеда-гопчних знань, а також теоретичною 1 методолопчною основою ефективно! д1яльносто вчителя.

Педагопчш знання вчителя реалкуються в його практичней дшльносто, тому вони тосно пов'яэаш з педагопчними дилшницькими умшнямн. Практичш умжня вчителя с формою функщонування його теоретичних знань.

Педагопчш дослщницьм умжня е складовою частиною готовносто вчителя до педагопчно! дослщницько! дальность

Структурно-функщональний анал» педагопчно! дослщницько! дшльносто вчителя, а також урахування ртшв професюнал1зму, що знайшли свое обгрунтуван-ня в роботах В.С.Ледньова, В.В.Стешенка, дозволив визначити перелж 1 зм!ст педагопчних дослщницьких умжь, ям необхщш для ефективно! педагопчно! д1яльност|.

Ми визначили, що основними узагальненими педагопчними дослшницькими умпними для вчител1в разних профЫв с такг

а) користуватися методиками;

б) математично обробляти даж;

в) давати графжну ¡нтерпреташю результата;

г) описувати результати досл!джень;

д) робити висиовки.

Узагальнеж умишя за допомогою фуикцюнального аиал!зу ми конкретизували в залсжност1 вщ конкретиих вшив педагопчно! дослшнииько! роботи. Структура го-tobhoctí до ПДД, яку ми розробили, дозволила розв'язати питания оцжкн р!вня Н

розвитку.

В свой робот1 при розробш критерив готовност'| ми виходили з загальнопрнй-нятого визначення поняття "крнтерШ" i вимоги крнтер'тльного ждходу.

foTOBMÍCTb до педагопчно! дослщницько! д1яльност! розглядасться нами як складна система. Не можна вести мову про сдиний критерш готовности бо не ¡снус тако! основи, яка б охоплювала BHyTpjumi i зовжшж прояви багатоструктурного утворення, яким с готовжсть до педагопчно! досл'шжцько! дЫльност! з Г! ene-циф1чними особистостями.

Жоден критерж не с вал i дп им для BiiMipy юлькох явищ або елементш системн. Не ¡снус i загально! валшност! критериев. На думку НВКузьмжо!, híxto, крш вчителя, не може дати вшповшь на литания, проте, як1 мотив» спонукають Гюго до вибору педагопчно! професИ, до вдосконалення свое! дшльностг За аналопсю до Н.В.Кузьмжо! ми пропонуемо оцжювати мотиважйний компонент за такою озна-кою, як в1дношения до здШснення педагопчно! д1яль>|0СТ1. Цен критерш вшповщае yciM висунутим вимогам. По-перше, bíh об'ективнин, бо дас можлив1сть визначнти ставлення вчителш до дослщницько! роботи однозначно. По-друге, bíh спрямований на оцжку мотивашйного компоненту готовности i не оцжюе íhují компоненти. Потрете, bíh нейтральний по вщношенню до системи, що дослщжуеться (не залежить вщ метод1в навчання).

Виходячи з цього, показниками мотивашйного компоненту готовност1 до педагопчно! дослщницько! Д1яльност1 е:

а) бандуже вщношення, коли штерес стимулюеться зовш;

б) паснвно-позитнвие в|дношення, коли мотив» пов'язаж з усуненням труд-НОЩ1В у роботу

в) актив»о-д1яльне в1дношенмя

Для переходу до едино! систем» ошнки компоненте готовност!, на основ1 по-казник1в мотивацшного компоненту, ми визначнлн р!ВН| прояву крнтер1я

Показннкам» мотивашйного компоненту готовности за крнтеркм в1лнош«нн» до педагопчно! дослшннцько! Д!ялыюст1 с:

«•^РПйГппоаву'крятеп!«-

iiitrfMrMW-wMraMttih'i

I Елсментарний_[_ _Вайлуже шдношення ______

__2 Серсджй__j_Пасивно^поэнтнвне в1аношення____

3 Високий 1 Активно-д1яльне вщношення _

3м'|ст0вн0-пр0иссуальний компонент готовносте - ие ¡нформашя про вндн педагопчно! Д0СЛ1ДН»цьк01 дальность IX эм1ст I пронеси зд|йснення, а також знания статнстнчннх мстод1в в педагопш

1снус декиька тдход!в до оцшкн знань, кожниЯ з них мае як недолги так 1 переваги. Це дас нам можлив1сть ощнювати ршень шдготовки студент^ до кожного виду педагопчно! досгидиицько! д1яльно<гп.

Тому змктовно-процесуальний компонент готовност1 ми пропонусмо ошнюватн за ознакою: пенхолого-педагопчж знанн* з проблем» педагопчно! дос-Л1дннцьк01 д!яльност1, тому що предметна д1яльжсть будусться на знанш зм!сту еташв д1яльност!.

шмжяздащмш»!;-'-' Т7? ?•'• " я

1. Елсмснтарний Мае поверчове )1влснн«.час трудноии при вНКЛЛДЛНН! jmictv еташв конкретного виду Л0СЛ1ДНМЦкК01 ДМЛЬНОСТ!

2. Ссрслн|й Знас TMiCT еташв вид1в педагопчно! дослиницъкоТ дилкносилнас ос но »и теоретично! штерлреташ! ре* зулътатчв математичноТ обробки

3. Внсокий Зиаг методолоичт основ* пскхолого-пелагопчких ек-слеримент1в

Внконавчнй компонент готовност) - це умшня проводит» педагопчну лос-лщницьку роботу.

Якшо виходити з анал1зу розв'язування проблем, виконання навчально-

лос.илшшышх завдань студентам)!, то досить чтсо можна визначнти I приз.игхи, I ртш сформоьаиосто шдпов1дних дослщницькнх умжь. Зробленнй нами в цьому на-пр«нк\ анали показав, шо розвмток умжня застосовувати в1дпов1днкн прийом ек-сперименталыю-дослщннцько! дмльност! в педтопш визначасться млькома озна-ками'

Ознака правнльиосто^рносто. яка характернее умжня внкористовувати прийом а) правильно; б) частково правильно; в) неправильно.

(Ьиака зв'язку, яка характсризус умжня внкористовувати прийом: а) в систем! з ¡ншимн прийомами; б) в деякому зв'язку з ¡нишмк прийомами.

Ознака переносу, яка характернзус умжня внкористовувати прийом: а) в новж ситуаим. б) в частково змженш сит/ацп; в) в ражш в1домш ситуаци

1. Елечентарний Умжня викорнстовусться не правильно.без всякого зв'язку з шшими ум°1ннями

2. Середшй Умжня викорнстовусться частково правильно в звязку 3 ¡ншими ум1ннями

3. Внсокнй Умжня викорнстовусться правильно в звязку з ¡ншимн умениями

Запропановаж нами р!вж прояву критерпв 1 показники кожного з компонентов готовносто тепер безпосередньо дозволяють оцшюватн готовшеть студентов до педагопчно! досл!Дницько{ д1яльносто. Елемеитарний рмень готовносто характеризуемся наявжетю компонентов сформованих на елементарному ртш. Середнж р!вень готовносто характеризуеться наявжетю компонентов, з яких один або два компоненти сформован! на середньому р!вж. Високий р1вень готовносто характеризуеться наявжетю компонентов сформованих на високому р1вж. Розроблена система ошнкн готовност! до ПДД використовувалася нами на практиш.

Анал1з в°1дпов1дей на анкетн вчител1в 1 студентов дозволив нам зробити так^ висновки:

1. Б^ышсть вчител!в позитивно ставляться до проведения педагопчно! дос-лщннцько! д1яльност1, але разом з иим 1м бр&куе В!дпов1дних эиань 1 умжь.

2. Р1вень готовносто студентов до педагопчно! дослщницько! Д1яльносто знахо-

литься на ннзькому р'|вш. 1снуюча система тдготопки не достатньо забезпечус формування мотив!8, знань I умжь на вшповшному р>ви1

3 Все це дозволило нам перейти до внзначення педагопчних умов формування готовносл до педагопчно| дослшницько! д1яльност1.

У другому _роздЫ "Формування готовиосИ маЛбутшх вчител|'в трудового навчання до педагопчно! дослшницькоо! д1яльност|" обгрунтоваш педагопчж умо-ви, розроблена наскр1зна програма курсу "Основн науково-пелагопчних досл1лжень", подаш материал» експеримента.м.тн перевфки технологи формування готовност! студент!в до ПДД.

Складжсть процесу формування готовност! майбутм!х пелагопв до педагопчно! дослдннцько! дЫльносп обумовлюс необх!дшсть дотрнмуватись певннх педагопчних умов. Ще Ю.К.Бабанськнй, розглядаючи законом!рност1 педагопчного процесу, вюзначав, шо "ефектнвнкть педагопчного процесу законом1рно залежить въ! умов, в яких в1н проходить".

Однкю з умов формування готовности до педагопчно! досл!диицько! дильносп с система диференшйованих завдань професШно! спрямованосп, яка забеэпечус ак-тившсть студенте.

Разом ¡з цим виникас необхшшсть ¡нднв!дуального тдходу до кожного студента.

3 метою шдвищення ¡нтенсивносп позитивно! мотиваим студенев до дос-лшницько! роботи ми пропонусмо оперативно I гнучко вар1ювати педагопчш прий-омн стнмулювання I заохочення студенев, ям виклнчуть шдвищену зашкавлежсть, актившсть, а як иаслток 1 потребу в здЫсненш шс! роботи.

У взаемозв'язку з ¡ндившуальним шдходом I системою диференщ'йованих зав-дань виступас умова наявиост! програми поетапного формування готовност! май-бутжх вчител1в до:

а) вивчення особистост! учня;

б) вивчення I узагальнення педагопчного досвщу ячителя-предметника;

в) вдосконалення власно! систем» впливу на особисткть.

Програма була розроблена з урахуванням етатв навчання, конкретнзована сошальна мета для того, щоб П усвшомили студенти як особисто значиму 1 вшночас як очжуваемий результат. В шй була структурована шформашя з основ науковнх педагопчних дослшжень таким чином, щоб знайомити студенев в першу чергу з нау-

ковими методами доииджень I тдходами, як! ¡снують.Ми встановили, що неоГ-чднс впровалження ново! технологи до вуз*вського процесу.

Оновлення передбачае!) студент - суб'скт учбово! дальности 2) учбов1 зав-дання мають особжгнсннй сенс; 3) лабораторий роботи моделюють р!3ш аспекти досл1лнииько1 д|ялыюст|, 4) учбова Д1яльн1сть - стан шдготовки до иаступно! педа-10ПЧН01 лосл1дкииько| дшльнос-п, 5) використання проблемно-пошукових методов.

Отже, назваж више умовн, що забезпечують устшжсть формування готовност1 до ПДД, тесно пов'язаш 1 взасмопроймаються одна одною. 1х ефектнвжсть внз-начасться д1сю сукупност! умов, а не перевагою одже! чи млькох у вуз!вському процесс Як показало наше дослиження, дошльно тд час оргажзац'п вуз1ВСького процесу враховувати комплекс умов, оркнтоваиих на особистчсть майбутнього вчнтеля, а також умов, як1 забезпечують наскрпну ждготовку.

Проведена нами попередня робота ! отримаж висновки дозволили перейти до розробки компоненту технологи формування готовности до педагогично'! дос-лщницько! д!яльност1, а саме програми курсу "Основи науково-педагопчних дос-лшжень".

Особливосп програми полягають:- в пор1вневому навчанж студент!в на р^них ступенях осв1тн, яке забезпечус майбутжх вчител!в досягнення вшповшних рЬжв профес'юнал1зму I квал|ф1кацн; -в наскриному характер|,який передбачае безперервне I поЫдовне навчання студентов, починаючи з 2-го курсу;- в ¡нтеграци окремнх знань 1 умжь, як1 траднцжно вшносяться до курав психологи, педагогики, вищо! математики, основ наукових дослижень та ¡нших спецкурЫв в едину навчальну програму;-в оркнтаци на вчителя конкретного профилю, зокрема вчнтеля трудового навчання, бо кожний навчальннй предмет мае сво! особливого;- в можливосп негайного за-лучення студентов до проведения практично! дослшиицько! д1яльносп. Злдно по-р1внево! шдготовки студент« заеданиями цього курсу е:

- на перщому етап1 - формування готовносп до вивчення особистоЫ учня;

- на другому еташ - формування готовности до вивчення 1 узагальнення педа-гопчного доевщу вчнтеля-предметника;

- на третьому етат - формування готовност1 до визиачення педагогично! ефек-тивност| особистих методичних розробок та шновашйно! д1яльност1.

Програма передбачае в залежное™ в1д завдакь кожного етапу навчання, вивчення 1 закршлення навчальидго матерлалу на лекшях, лабораториях > практичких

заняттях, а також внконання завдань з самостшннх дослижснь в процса продолжения ледагоп'чних практик, оформления результатов дослижень « курсових, квя-лфкашйннх. дипломних роботах. шдготовку доповшеП на конференим, маписання тез та статей

Методика проведения занять внэначасться значною м!рою зм'|стом навчального матертлу, який умовно можна подшгги на там частики- 1) вивчення особисгосто учня, 2) вивчення та узагальнення педагопчного досвщу вчителя-предметника, 3) перевфка ефектнвносто особистнх розробок та жновашйна д|»льшсть,

Кожна частина характеризусться своЫ эм1стом, ¡нструментаркм та шшнми особливостями. Тому поряд з сдиннми сшлышмн дидактичнимн завданнямн форму-вання готовносто до педагопчно! Д0сл1лницьк01 д1яльносто ставляться ще конкретнГ завдання, характерш для окремих роздшв або тем программ. Нами також була роз-роблена тематика курсовнх роб1т з ПМТП, «ка передбачас внконання студентами дослиннцьких завдань.

Про ефектнвшсть шс! роботи с»|дчать отримаш результат!) пор!внюючого ск-спернменту.

Таблиц*

Результат» поршняння експсрнменталыюТ та коитролыюТ труп

Поняття X/ середню-арифметична оц'тка на початку експерименту Хг- середню арифметична оценка на прик!нц! експерименту Абсолютни й прир!ст Л Оптимальный прир!ст В

КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ

1. Пеаагопчна дослЦннцька дшльшсть 2,67 2,67 3,03 4,2 0,36 1,53 1,14 1,57

2. Ьшовацшна д|ялы|кть в псдагопц! 2,3 2.3 2,4 3,5 0,1 1.2 » 1,04 1,52

3. Дослшницьк! у М1 м п я. 1.7 1.7 2,7 3,3 1 1,6 1,59 1,94

Аналп результате виконання курсових робот в експериментальнш та *он-трольшй трупах також показав ефектившсть запропоновано! технолог!!. (Бшышсть студент ексмериментально! групп одержала ошнки "вшмжно" та "добре").

Вмконана нами робота шдтверднла правильшеть висунуто! гшотезм дослшжения

В И С и о в к и

Проведений теоретичний аналп науково! л1тератури з проблеми дослшжения дозволив внявитн основн! протир1ччя, яка ¡снують в сучаснш систем! внщо! педагопчно! осв!ти. Цс протир^ччя: М1Ж вимогами до педагопчно! професп I реальними умовами пшготопки спец!ал!ст!в; М1~ тенденшямн П0р!внев01 пшготовки спешалктш 1 оргашзашею навчально-дослшницько! д1яльност1 в вищих педагопчних учбових закладах, м1ж зформованимн вимогами до дослшнииько! пшготовки спешалкт ! ре-алиашею и в загальноосв!тньому процес! вищих навчальних заклад1в.

Тенденш! та протир1ччя, ям ми виявили, дозволили конкретизувати структуру \ зм!ст педагопчно! дослшнииько! д!яльносп.

Важлнвим теоретичним результатом дослшжения с обгрунтування зм!стовно! I структурно! характеристики готовности до педагопчно! дослшнииько! д1яльностг Ми встановилн, шо готовжеть до педагопчно! дослшнииько! роботи с системою, шо складаеться з таких структурних компонента: мотивашйного, зм!стовно-проиесуального та внконавчого.

МотивашйниЛ компонент готовноетт утворюс основу для реалЬаш! ¡ншнх Г! структурних компоненте. Вчитель, який вшчувае потребу в творчосп, неодмшно буде мати позитивж мотиви до педагопчно! дослшнииько! дальность

Нами також було визначено, що зм!стовно-процесуальний компонент готов-ност! - це ¡нформашя про види педагопчно! дослшнииько! д!яльност1, !х зм!ст 1 процес здшенення, методи педагопчних дослшжень, а також знания статистичних ме-тод!в, як! використовуються в педагопщ. В структур! педагопчних дослшницьких знань ми визначили там елементи: 1) знания експернментальних метод!в; 2) знання лог!ки 1 структури вивчення ¡ндившуальних особливостей школяр!в; 3) знання лопки 1 структури вивчення педагогичного досвшу; 4) знання основних принцишв педа-гопчного дослшжения; 5) знання основ статнстично! обробкн отриманих даних I формулювання висновк!в. Педагрлчт знания вчнтеля реалпуються в його прак-

ТИЧН1Й Л1ялыюст1, тому вон» 11Сно пои язаш з псдагопчннми дос.чдннпьинмн умшннми

Ми вия в ил и, що виконавчий компонент готовност! до пелаюпчнш досл!лн»иько! л!ялыюст! складають основ»! узагальнеш лослииииьк! умшня П ко-ристуватнея методиками; 2) математично оброблят» дат, 3) лапа!и (рафшну штсрпрсташю. описуватн результат». 5) робити висповки Узагальнеш умник за лопомогою функшонального аналпу м» коикретизували в залежност! вм вилш нс.та-Г0Г1ЧМ01 дослиницько! роботн

П!сля вишачення структур» готовност! до педагопчно! лослининько! д1яльност! ми розробилн критерн ! показникн онжки кожного з компонснт!в готов-ност! Запропонован! нами р| в и! прояву критерпв ! показн»к!в кожного з компонентов готовност! дозволил» нам розробит» систему ошнкн готовност! стулент!в ло педагопчно! досл!лшшько1 д!яльност!

В \ол! дослиження ми встановнли, що ефсктивн!сть формування готовност! залежнт ь «¡л умов

- профсс!онал!заци п!знавалыю-пошуково! д!яльност! студатв,

- сполучения р!зннх внд!в тдготовки до професшно! д!ялыюст! вчнтеля трудового навчання.

- викорнстання систем и диференцмюваних завдань;

- ¡ндиииуалышй шдх!д до внбору! напрямку, зм1сту ! форми студентських лослслжсмь,

- вар!ативтсть шлях!в зд!йснення студентом досл!джень э урахуванням порюиево! п!дготовкн;

- диференцшований шдхщ до вибору метод!в педагопчного впливу на студенев, ям знаходяться на р!зннх р!внях готовност! до педагопчно! дослщницько! д!яльност!;

- створення спрнятлнвого психолопчного кл!мату м!ж викладачами ! студентами п!д час лекц!й ! при виконанш лабораторннх робгг.

Ц! умов» бул» нами врахован! при розробш педагопчно'! технологи формування готовност! до педагопчно! дослшницько! д!яльност!, особливостямн яко! с викорнстання проблемних мстод!в ! педагопчних досл!дннцьких завдань.

В ход! експсрименту ми заф:ксували позитнвну динамку р!01Т!в сформованост! оснопнмх компонента готовност!: мотив!в, знань, дос;ндницьк»х умжь.

11 пропса досл1дженнв ми встановили рял законокирностей, а саме:

- ним раиюналыпша 1 бмьше шдпорядкована мет! подготовки оргашзашя педа-гопчно! досл1ди1шько1 л1ялыюст!, тмм вищим ямсний р!вень досл!джувано> шл готов ки спешал!ста.

- чим бЬьше в учбовому проиес! забезпечусться сдшсть, орган1ч1шй взасмозв'язок, вкмодоповнення | взасмодгя зм1сту матер1алу дисциплш психолого-пезагопчного циклу, тим суттсв!шою с можливкть повного I глибокого процесу п!знання IX в пауковому напрямку;

- чим повшшнй зм1СТ д0сл1дмицьк01 п!дготовки зор!ситований на сучасш вимо-ги педагопчно! спец1альност! ! на реальж умови практично! д1яльносп. тим ефек-тившше формувания мотивашйногь компоненту готовност! манбутшх вчител1в.

Запропонована нами технолопя показала свою ефективн!сть на перех!дному етап! системн внщо! освт« ! мае псрспективи

Дисерташя не претендус на вичерпннй розгляд вЫх аспект!в дослщження. По-дальшому вивченню шдлягають питания: розвитку творчих зд1бностей студент!в в умовах педагопчно! досл^дницько! д!яльност!, взаемозв'язок когн!тнвного ! етнчного компонент!в досл!дницько! джльност!, креативного вщношення студенлв до дослщжинь, науково! оргажзацп учбового процесу в аспектах спадкоемност! серед-ньо! та вито! школп.

ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦИ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛ1КАЦ1ЯХ:

I Борисов В В., Дмитреико Д.А. Методы психологической активизации мышления при решении изобретательских задач курса "Техническое творчество" (для специальности 03.02.00).-Слов"янськ: СДП1,-1992.-28с.

2. Борисов В В., Кушнарьов В.Ф. Методические рекомендации по курсу "Техническое творчество" (для студентов специальности 03.02.03). Слов"янськ: СДП1, 1992.-32с.

3. Борисов В В. О логике обучения студентов решению изобретательских задач / Проблемы содержания и технологии трудового обучения: Тезисы докладов.-Талды-Курган,-1992.-С. 76.

4. Борисов В.В., Туренко И.О. Структура профессиональнозначнм!х качеств учителя технического труда. /Молодежь, труд, профессия: Материалы международной научно-практической конференции.4.1.-Херсон,-1993.-С. 122-124.

5. Борисов В В., Стешенко В В. Подготовка педагогических кадров к функционированию в новых условиях. /Молодежь.труд.профессия.Материалы международной научно-практической конференции Ч.1.-Херсон,-1993.-С.125

6. Борисов В В.. Гринько C.I., Стешенко В В. Формуванмя досл1дницьких умжь у студентов на лабораторннх заняттях /Проблсмн трудового навчання i про-фес|Лно! ор1снтаци учшвсько! молодг Тезн допов1дсй 4.1. Пвме: МОУ,- 1993.-С.82,

7 Борисов В В. Классификация учсбно-нсследорательскнх задач. Актуальж проблеми педагопчних досл1джень.Тези допо1и;1ей.СГП1,-1993.-С.93.

8 Борисов В В. Про зв'язок техничного мислення i готовносп до творчо! д|яльносто у студентов факультету ПВП / Матер1алм м'|жрег10нально1 науково-практично! конференци Т 2 Ч. 1.-Житомир МОУ.-1993.-С. 105.

9 Борисов В.В. Шляхи удосконалення шдготоки вчтнтеля трудового навчання до профсШно'1 ¡яльносто в пмназ^ях та лшеях / Удосконалення тдготовкн вчнтеля npaui в сучасних умовах 36ipmiK тез наукових пов1домлеиь науково-практнчно! конференци -Бердянськ,-1994 -С 7

10 Методические рекомендации по выполнению курсовых работ по "Теории н методике трудового и профессионального обучения" для студентов специальности 03.02.00 -Труд и профессиональное обучение /Сост. С.Н.Кмсилев, Н.Т.Малюта,

В.В.Стешенко, В.В.Борисов.-Славянск.: СГПИ -1994.-13с.

11. Борисов В.В , Стешенко В.В. До питания про готовность. / Трудове i про-фесшне навчання : проблеми, лошуки, перспективи. Матер1али м1жнародно( науко-во-практично! конференци МОУ, АПН Украшн, Вжниця: ВДП1.-. 1994.-С.7.

12. Борисов В.В., Стешенко В.В., Срмаков С М. ЦЫ тдготовкн майбутжх учител1в на рЬних ровнях ocbith (у сшвавтор.) / Нов! технологи навчання: Наук,-метод.эбфник. Вип.17 / Ред.кол.: В.О.Зайчук, ОЛ.Ляшенко, А.М.Федяева та ¡н. - К.: I3MH.- 1996.-С. 167-169.

THE SUMMARY

Borisov V.V." Formation of readiness of the teacher to research pedagogical activity in conditions set up of preparation of the students of pedagogical high schoolThe dissertation on improve your of a scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on a speciality 13.00.02 - technique of labour preparation, Kiev state pedagogical university by it M.P. Dragomanov, Kiev, 1997

The dissertation Is protected which contains the theoretical analysis of the contents of research pedagogical activity. Kinds of this activity are certain, structure of readiness to research pedagogical activity Is developed, and system of an estimation of a level of development of separate components of readiness is offered, Is developed and pedagogical technology of formation of readiness to research pedagogical activity is tested in practice.

АННОТАЦИЯ

Борисов в в. "Формирование готовности учителя к исследовательской педагогической деятельности в условиях поэтапной подготовки студентов педагогического вуза*.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13 00 02 - методика трудовой подготовки. Украинский государственный педагогический университет ии М.П. Драгомамова, Киев, 1997

Зашивается диссертация, которая содержит теоретический анализ содержания исследовательской педагогической деятельности. Определены виды этой деятельности, разработана структура готовности к исследовательской педагогической деятельности, и предложена система оценки уровня развития отдельных компонентов готовности, разработана и опробована на практике педагогическая технология формирования готовности к исследовательской педагогической деятельности.

Ключевые слова:

деятельность, готовность к исследовательской педагогической деятельности, педагогическая технология.

Ключов! слова:

д!я-ьн1сть, готов.ч}сть до педагог1чно'1 досл}дницько'[ д!яльност1, педагогична технология.