автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование навыков педагогического руководства коллективами украинского народного пения

Автореферат диссертации по теме "Формирование навыков педагогического руководства коллективами украинского народного пения"

На правах рукопису

Карпун Анатолій Лаврентійович

НОРМУВАННЯ НАВИЧОК ПЕДАГОГІЧНОГО КЕРІВНЩТВА ГУРТАМИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СШВУ .

Спеціальність ІЗ.00.02 методика викладання музики та методика музичного виховання

' АВТОРЕФЕРАТ

дисертнці ї на здобуття наукового ступеня кандидата прдагогічнкї наук

Робота виконана б Киїьськоуг/ державному інституті культури

Науковий керівник - доктор стеїітвозагшства, ирофес^р

Іваницькш-. Анатолій Іванович

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, црофосор ■ Надалка Галина Кіпситівка

- кандидат мшстеаївознаьстш, дсцецт Мурзі на Олена Іванівна .

Провідна органі залія - Вінницький державний педагог!чішй

■ інститут

Захист підоудегьоя " 20 » ва^оня_______________1995 року о 14

годині на засіданні спеціелізоьаігаї вченої ради К.01.34.01 нкі Київському державного інституті культури ш. Київ, вул. Щуриа, 32)

Авторьфзраї розісланий -¿І- ц-.р*и4 ___1935 року

Вчекиіі секретар- * спеціалізованої вченої ради

ьоваленко и.

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідне н к я. Сьогодні, в час становлення української самостійної держави, відродження її національної культури важливе значення надається, зокрема, збереженню та розвитку народного гуртового співу - національно-культурної візитної картки України. У цій справі пріоритетна роль належить педагогічному керівництву гуртами народного співу.

На жаль, для останніх бракує керівників, підготовлених .з урахуванням сучасних вимог. Складний стан підготовки керівників фольклорних ансамблів та народних хорів обумовлюється тім, ;і;о народний гуртовий спів, тим більше, - керівництво творчими процесами в ньому таїть у собі багато нез"ясованого {вокальна народна манера, стильова специфіка виконання, імпровізаційні засади у виконавській практиці тощо, синкретизм - поєднання співу з хореографією, з інструментальною музикою, драматургією та ін.) . Бракує, головним чином, теоретично обгрунтованої системи виховання керівників співочих гуртів. Це було причиною нестабільності учбових планів і програм підготовки керівників, які б володіли традиційними народно-співацькими засобами виконавства, чітко орієнтувалися б у специфіці музичної народної творчості різних регіонів, У той же час розвиток в Україні народного співу набув масового характеру. Такий стан сигналізує про те, що сьогодні вкрай гостро постала необхідність проаналізувати учбово-виховний процес і скласти більи струнку науково обгрунтовану педагогічну систему для удосконалення підготовки кадрів керівників колективів народного співу.

Враховуючи значення у сьогоденні становлення і розвитку української культури народного гуртового, співу, а також, у зв"язку з недостатньою науковою розробкою проблем підготовки керівників названих художніх колективів, тема дослідження є актуальною, вона відображає потреби практики. • .

Стан наукової розробки геми. 'По о’бра-ній темі проаналізовано існуючу літературу:

1) із спеиийки народного співацького виконавства (Молдавии М.І., Васіиенко З.І., Матвіонко В.О., бфремов Є.В., Квітка К.В., Іванміький А.І. та ін.) ;

2) з методики роботи у гуртах народного співу (Калугіна Н.В., Руднева Г.В., Кристиансен Л.Л., Чабаннпй В.'і. та ін.) ;

3) з нануа'іьної техніки (Газумлик І.Г.,!«усін 1.0. .Казачхоп С.А.,

Поляков 0.1. та ін.) ;

4) дослідження у споріднених та паралельних галузях з управління та підготовки студентів (Розенбаум Ю.О., Парамонов І.В., Ковальов С.М., Кравчук П.Ф., Матеііко 0., Кобиляцький 1.1, та ін.);

5) дописи з окремих питань підготовки корівників народних хорів (Каміна Л.В., Щуров В.М., Антипова Л.О., Агаева Т.М., Браз С.Л., Беляева Т.П., Шпарийчук І.В., Сорокін П.0., Медведева М.В., Савельева В.П. та ін.). '

Аналіз літератури доводить, що чітка система підготовки студентів до педагогічного керівництва гуртами українського народного співу ще не стала предметом спеціального дослідження. ' Актуальність і недостатня розробленість даної проблеми зумовили вибір теші дисертації "Формування навичок педагогічного керівництва гуртами українського народного співу". .

0б"скт дослідження - керування співочими колективами. ..

Предмет дослідження - формування навичок педагогічного керівництва гуртами українського народного співу у студентів вузу культури. .

Мета дослідження - обгрунтувати укови., що сприяють покращенню підготовки студентів до педагогічного керівництва колективами українського народного співу. -. Гіпотеза дослідження - ефективність підготовки студентів до педагогічного керівництва колективами українського народного співу буде висока» за умов:

~ наявності докладно розробленої кваліфікаційної характеристики спеціаліста даного профілю - випускника вузу культури; •

- опрацювання науково обгрунтованої педагогічної системи формування керівника гуртів народного співу;

- спільної діяльності вузу і клубних установ (баз практики).

У відповідності до гіпотезй були визначені такі з а в д а н-н я • д о с л і д ж є н н я:

1. Проаналізувати стан підготовки названі« керівників та огляїгу-

ти наукові праці з проблем.формування .фахівців управління, • організації, керівництва. .

2. Визначити вимоги до керівника гуртів народного співу і на цій основі 'розробити модель спеціаліста відповідного профілю.

3. Розробити струнку педагогічну систему науково обгрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності підготовки керів- -ника гуртів народного співу у вузах культури.

4. Обгрунтувати умови, які б сприяли студентам оволодівати знаннями, уміннями й навичками педагогічного керівництва народними співочими колективами. ■

Методологія,: методика дослід s; е н-н я. Методологічною основою дослідження с сфери естетичного а етичного як прояв ціннісного відношення людини до світу; висновки філософії, гуманітарних наук і, зокрема, фольклористики про народну творчість і народний світогляд, в якому трудова й обрядово-магічна діяльність і мистецтво взаємопов'язані.

Отже, зміст українського народного мистецтва на основі поєднання всебічних знань, а також спрямування (профілізація) їх на фах склали методологічні підвалини дисертації.

Дослідження проходило у чотири етапи. На першому етапі (1988— 1989 p.p.) вивчено великий масив літератури. На другому етапі (І990-І99І p.p.) було проведено констатуючий експеримент, присвячений вивченню стану підготовки керівників гуртів народного співу. На основі теоретичного аналізу проблеми і даних констатуючого експерименту було розроблено програму удосконалення підготовки цієї категорії працівників культури, дано теоретичне обгрунтування формуючого експерименту. На третьому етапі (1992—

1993 p.p.) проводився формуючий експеримент, здійснювались обробка й узагальнення наслідків дослідження, формувались висновки та практичні результати. На четвертому етапі (1993-1994 p.p.) - перевірочний експеримент. .

Для вивчення стану досліджень по темі дисертації використано літературу з Філософії, соціології, психології, педагогіки, питань управління соціальними процесами, а також дослідження з ■ різних аспектів підготовки фахівців вищої кваліфікації; проаналізовано ряд офіційних документів, архівних матеріалів, протоколів засідань кафедр, вчених рад вузів культури України за п"ять останніх років. З цією ж метоп вивчено передовий досвід підготов-' ки керівників гуртів народного співу в вузах інших держав. ■ '

Під час констатуючого і формуючого педагогічній експериментів булл використані методи: анкетування, тестування, беоіди, стан-, дартизовані інтерв"ю, ранжувакня, соціометрія, довготривалі спостереження у природних і спеціально утворених ситуаціях.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні (вперте в Україні) .знань,-умінь та навичок, якими повинен володіти керівник гурт-іь україч-їнсого народного співу. Створенні моделі г&кого '■"рівннка. Мрім цього, розробтсно підхід до під-

готовки керівника. Елементами такого підходу є робота з професійної орієнтації, професійного відбору, професійного навчання й вихованая, практика у фольклорних ансамблях і народних хорах, польова практика із збирання фольклору, його розшифровка, ста- . кування, '

Теоретичне значення дослідження полягав в розробці вимог до керівника гуртів українського народного співу з позицій філософії, соціоніки, педагогіки, психології, естетики й етики та управління соціальними процесами, а також - невербальної художньо-творчої педагогічної комунікації.

Практичне значення роботи полягає в науково обгрунтованих рекомендаціях щодо, удосконалення підготовки наставників-українського народного гуртового співу. Результати дослідження мають загальнопедагогічний характер, тому еони можуть бути використані і для удосконалення підготовки керівни-ків-вкховатєлів 'інших художніх колективів (з -урахуванням їх специфіки) „ . ■

На захист виноситься:

- модель .керівника фольклорного ансамблю та народного хору, яка , включає духовні, громадянські, професійні та особисті сні якості *

І

- зміст теоретичної й практичної фахової підготовки керівників даного профілю;

-•система форм, методів і прийомів формування фахівця; '

- методика визначення професійної готовності студентів до керівництва колективом.

Апробація результатів дослід же н-н я здійснювалась публікаціями пологень дисертації в Україні та в Канаді, а також виступами на Всеукраїнських (1977,1978, 1981 „ 1993 p.p.) , Всеросійській (1988 р.) і внутрівузівських (1984. 1991, 1993, 1995 p.p.) .наукових конференціях та науково-практичних семінарах професорсько-викладацікого складу Київського державного інституту культури, виступами перед працівниками культури України і Канади,

На практичній базі дослідження дисертантом створено посібник "Основи методики педагогічного керівництва гуртами українського народного співу”, де висвітлені способи педагогічної роботи в колективах і викладання у вузах культури та мистецтв учбових дисциплін "Методика роботи з фольклорним ансамблем” і "Методика

роботи з народним хором”.

Рекомендації впроваджувалися у Київському державному інституті культури (проведення основного педагогічного формуючого експерименту) та на Миколаївському факультеті КііІК (проведення перевірочного експерименту). .

Структура дисертації обумовлена її логікою і складається зі вступу, чотирьох розділів, підсумків та висновків, списку використаної літератури і додатків.

П. ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ.

У вступі обгрунтовується актуальність теми,визначено об"єкт, предмет, хронологічні рамки, проаналізовано ступінь дослідження проблеми,-охарактеризовано джерельну базу, методологію і методику дисертації. Сформульовано мету, завдання, наукову новизну, теоретичне іі практичне значення роботи, положення, ¡до виносяться на захист. '

Пепііий розділ дисертації "Зміст і особливості управлінської діяльності в худо:;:ньо-творчому колективі". Розглядаються питання: специфіки аматорської (самодіяльної) художньої творчості, зокрема, розвитку в ній українського народного гуртового співу; тилів керівника таких гуртів; рівнів загальних та специфічшгх управлінських якостей і функцій корівника; передумов цілеспрямованого впливу на колектив; принципів, форм та методів і стилів управлінської діяльності й специфіки стосунків у даних колективах між його учасниками і керівником, питання авторитету останнього.

^аторська^амодіяльна]_ пісенно-вжонавська творчість займає промінне місце між фольклором і професійним мистецтвом. Якісно новим явищем б вторинний (не побутовий) народний гуртовий спів. Він наслідує регіональні стильові виконавські особливості та складає синкретичну художню єдність співу, хореографії, інструментальної музики, театралізації.

Керівники таких колективів поділяються на чотириjrnirii: Г)ке-рівник-адшпі стратор, 2)керівлик-фахівець, 3)керівник-органі затор, 4)зразковий керівник. 1 .

Перічий визначається схильністю перебільшувати роль правових компетенцій, другій - орієнтуванням виключно на професійні компетенції, третій - на активні організаційні дії без усяких правових обмежень, четвертий - єдністю управлінських статусів попередніх типів у меках, ідо визначаються ситуативною необхідність.

1>-'нкіітї керівника охоп-іьоть педагогічну, худох’лю і господар-

сысу організаційну діяльність.

Пе£едумови_ьолкв^ керівника на_колектив визначаються формами створення умов для роботи - необхідного соціального середовища:

- системи соціальної символіки (адекватного відображення життя колективу в яскравій образній формі) ;

- стимулів і покращенняпобутового життя колективу;

- оперативне ситуативне корегування своїх управлінських дій;

- створення позитивного морально-психологічного клімату.

В основу діяльності керівника покладені принципи^ добрознч-ливості, терпимості (толерантності) та справедливої вимогливості; стереотипні £)0£ми дій: витримка, несподівані рішення, виховання авансованим довір"ям, створення умов для "самокошромекта-ції вискочок",'паралельне доручення одного завдання декільком учасникам колективу; £орми звертання до виконавців: порада, товариське прохання, інструктаж, вказівка, розпорядження, показ.

Об"ектпв;п:й спосіб управлінського впливу керівника на колектив характеризується язе його метод. 0уб"с7.тквка обумовленість цього способу індивідуальними якостями керівника характеризується як. сталь керіннлцтва.

Робота керівника з колективом визначалася за впливовими факторами (економічні, адміністративні та психологічні методи і сткпі} ; за характером застосування управлінських дій та за' їх цільовими ознаками (діловий, бюрократичний, діляцький методи и стилі)-; за ознаками .одноособових чи.групових способів (авторитарний, демократичний, ліберальний методи й стилі).

Авторитет керівника є єдиною реальною силою, що викликав в учасників колективу готовність виконувати вказівки. Він має два складники - посадовий (службовий)'і особистіеннії. Останній розцінюється як вирішальний.

Д-ругиК -розділ "Вимоги до керівника гурту народного співу (пекхолого-педагогічна модель).". Висвітлюються види і структурні елементи педагогічної діяльності керівника. Окреслюються складові його особистойті, його знань, здібностей, майстерності.професійних якостей та особливості фахової діяльності а також вимоги до професійної готовності.

Структура педагогічного керівництва гуртами народного спіг.у характеризустьйя за його №Дам:г^ діагностичним, орієнтаціішо-прогностичнкм , конструктивним, організаційним, ініормаціию-по-ясиобяльним, комунікативним, авалі ткко-ошночнпм та дослідниць-

ко-творчим.

Стат^с_особистості_кері_вника обумовлюється вимогами до нього: загально-педагогічними та пов"язаними із специфікою колективу. '

Пераіі розкриваються у важливих рисах характеру керівника-педагога: захопленості справою, вимогливості, справедливості, уважності до-кожного виконавця, самоконтролі; головній рисі темпераменту - врівноваженості; ведучих рисах розуму: послідовності, ясності, критичності, спостережливості та творчості; якостях мови: переконливості, логічності.

Другі розкриваються в музикальній обдарованості керівника, його всебічній музичній освіті, певній філософсько-естетичній світоглядній позиції, високому рівні загальної й музичної культури, психологічних вольових даних, організаційно-педагогічних здібностях та навичках, у відповідній фізичній придатності.

Специфіка знань керівника обумовлюється галузями народної музичної творчості, етнографії; місцевих виконавських манер співу; народного вокалу; запису, розиифровки та наукової й ху-донньо-творчої обробки фольклору; художнього смаку; дозвільної клубної діяльності. - -

Зді_бкості_ та_г«іайстерніста наставника гурту народного співу поділяються на загальні, діагностичні й спеціальні і мають структуру, схожу з структурою педагогічної діяльності. До них включені компоненти: конструктивний, організаційний, комунікативний, гностичний, прогностичний, дослідницький, художньо-творчий, артистичний, музичний, режисерський, хореографічний.

Професійні_якості. керівника розкриваються за його виконанням трьох взаємопов'язаних функцій: неформального лідерства, виховання колективу, організації цільової діяльності.

Сетед специфічних вачл.ивих_з2ібностей керівника - комунікабельність, уміння встановити особисті контакти із різними за віг.ом, освітою, статтю, професією, посадою співаками-аматор-ами,-Віімоги_до професійної. готовності керівника співочого гурту обумовляться трьома ракурсами: мотиваційним (наявність інтересу /о професії), орі питані Ішим (розуміння своєї діяльності в предметному і педагогічному планах), операційним (володіння засобам! управлінської діяльності) . ■

Розділ їтютіх "Складові формування фахового професіоналізму з педагогічного керівництва гуртами народного співу" р?иргз-зеч?уя пропоз/лії «::сорт8«7а з а-г-о-їілпваннч усіх диспяллін

навчального плану (фахового, психолого-педагогічного, історико-філософського, історико-економічного, соціально-політичного, культурологічного циклів).

В розділі обгрунтовано і запропоновано введення до навчального плану нових спецкурсів: з вікової і педагогічної психології, з етносольфедаїіо, діалектології, лінгвістики, музичної педагогіки, основ імпровізації (традиції народного виконавства) , поетики народної пісні, обробки народної пісні, мистецтва словесного та невербального (жест, міміка, емоційна фонація) художньо-творчого "ділового" спілкування в гуртах народного співу, основ акторської майстерності, психології худодньої творчості, основ педагогічної майстерності, психології самовиховання, психологічного' тренінгу, релігієзнавства, основ менеджменту, маркетингу, народознавства , етнографі ї.

Найголовніша складова корчування фахового професіоналізм представлена рубрикою з методики педагогічного керівництва співочими гуртами. В ній розкривається зміст та способи практичного оволодіння студентами методикою роботи з фольклорними ансамблями і народними хорами. Причому, учбова робота студентів спрямовувалась не на уніфіковані сценічно-народні співецькі колекти- ' ви, а на гурти традиційного українського народного співу.-Подаються пропозиції кодо роботи над специфічним репертуаром таких гуртів, - зокрема, ставляться питання практичної роботи над піснями різних регіональних виконавських манер і стилів, питання імпровізації. Ьначкої уваї’и у даній рубриці приділено особливостям роботи над народним вокалом в гуртах. Подаються нотні приклади вправ та пісень.

У практичному оволодінні методикою роботи з гуртами українського народного співу великов мірою допомагало студентам знання невербальної мови художньо-творчого педагогічного спілкування. Мова такого спілкування складається з кестів, міміки й фонації. -У невербальиій мові бере участь комплекс із пластичних рухів усього тіла (корпусу, ніг, рук, голови), мімічного арсеналу & виразності голосових можливостей людини. Засвоювати певербадьну мову комунінації керівника з колективом пропонується на однойменному спецкурсі та в класі диригування ка різних рівнях чуттєвих здібностей-та свідомості. Висвітлюються рівні свідомості. Способи оволодіння алфавітом, морфологією та синтаксисом невербально! мови 30СРРЄДЇ.ЄН0 на п"яти З НИХ, ù,0 х&р&ктеризух>ться фі-

зино-хімічиими, сенсорними, емоційними, логічними та інтуїтивними відчуваннями. •

Інша складова формування фахового професіоналізму - фольклорні експедиції є основою профілювання підготовки фахівця. Вона викладена в передостанній рубриці розділу. '

На основі експериментального досвіду кафедр українського народно-пісенного виконавства та бандури і фольклору та етнографії Київського державного інституту культури даються рекомендації щодо збирання, дослідження, наукової та художньо-творчої обробки фольклорного матеріалу і забезпечення вторинних співочих гуртів репертуаром. '

Завершує розділ рубрика, де розглянуто координацію діяльності вузу та клубних закладів у справі формування фахового професіоналізму керівників гуртів народного співу. .

У четвертому розділі "Педагогічний експеримент та система підготовки керівника співочого гурту" проаналізовано констатуючий педагогічний експеримент, накреслено взаємозв'язок сіиіадових програми формуючого педагогічного експерименту, окреслено логіку його проведення. Розкрито та науково обгрунтовано єдину циклічну систему педагогічних форм, методів і прийомів сприяння ефективному формування фахівця.

Під поняттям "циклічна система" мається на увазі функціонування системи у взаємопов'язаних між собою сторонах підготовки фахівця впідої кваліфікації - керівника гуртів українського народного співу. За основними видами вузівської роботи її мокна • показати 7 вигляді сїормули: _______

І----- 3 " ——51

М Сц= ПСп+ (ПС[т+ПСснсі;) + (ДСуддр^ПСу^р) + с*удсСТ?

Примітка:- !Л - модель керівника, С - щжлічиа система, НСП -підсистема профілювання, ПС^ - підсистеми кавчак— ня-вкховашчя, ПСснсз - підсистема самонагчанпя-са-мовкховачня, ПСушго - підсистема учбової науково-дослідної роботи, ПСу^р - підсистема учбової ху-дояньо-творчої роботи, - підсистема прак-

. тичнлх занять, ПСст - підсистема стажування вн-

пускників. '

У формуючому експерименті ця формула застосовувалася із часовій динаміці взаємозміки способів. Форми, метода, прийоми взаємно пересувалися в'заможності від епізодичного (коли взни зва-

лися прийомами), більш довготривалого (коли звалися методами), або - основного часу їх застосування (коли вони -звалися формами), а також - мінялися своїми назвами на різних етапах роботи чи семестрах навчання.

Схематично часову динаміку системи можна зобразити так:

-, -, І, 2, 3, 4, 5, 6, 7,. 8, 9,

Примітка: Римськими цифрами позначені рівні (місця) за значення:.! кожної з основних педагогічних |ош у їх комплексному застосуванні, арабськими - учбові . семестри студентського етапу навчання, дефісами -семестри підготовчих курсів, а хвилястими'риска-мл - семестри стажування випускників.

З наведеної схеми видко, цо навчання та виховання (ПСНВ) займають 1-е місце на початку підготовчих курсів і поступово ■ переходять на подальші місця, а наприкінці стажування (ПСст)опи-няються на останньому місці, уступаючи інші::.: формам, а самі обертаються згодом у методи, а потім - лисе у прийоми. На 1-е місце поступово від сєместра до семестру пересуваються: профілювання СПСп) з П-го місця, учбова науково-дослідна робота СПСунд^-з Ш-го місця, учбова художньо-творча робота (ПСуХТр)- з ІУ місця, практичні заняття(ПСПр) - з У-го місця, стажування (ПСст)-з УІ-го місця, самонавчання-самовиховання (ПСсі[ОВ)- з останнього УП-го місця. Вони спочатку застосовувались у вигляді окремих способів як прийоми, потім - як методи, наприкінці - у вигляді форм . ■

Такий же принцип динамічного застосування був узятий за ос- ' нову не тільки у взаєминах між підсистемами, але 2. у середині підсистем у взаєминах між їх компонентами. -•

В розділі докладно розробляються всі. підсистеми за їх складовими педагогічних способів, а також вибудовується методика діагностики професійної підготовленості до керівництва співочими гуртами. . . '

У комплексі діагностичних засобів взаємодоповнюють один одно-

го такі ГіСі'о компоненти:

Обсет.ваці і-іні методи (спостереження, 'самоспостереження занять студентів з проведення ьчаді лекцій, бесід, диспутів, репетицій з гуртами народного співу - роботи над народним вокалом, постановкою елементів народної хореографії, режисурою).

Каузомет^і я (причинний зв"язок психолого-педагогічних явиїд, в якому одно яв:д!е-причина, за певних уїдав, неминуче породнує інше явице-наслідок). '

ІвтетУю (метод отримання соціально-психологічної інформації 'за допомогою усного опитування).

Різні запитальники - окремі запитання, або їх ряд без логічної послідовності, але - пов"язанях з різнім! сторонами проблеми дослідження. ’ .

Анкети - набір питань, ко^не з яких логічно лов"язане з центральнім завдання:-; дослідження.'

Соціо?.’втріл - засіб виміру групової диференціації та фіксації встановлених показників у соміотаблжнх (соціокатрицнх) , со-ціогра^ах, соці ометричню:_інг£К£ах. У нашому дослідженні соціо-мєтр-ія застосовувалась для виявлення наявності и рівня здібностей та якостей лідера у студентів академічної групи на основі їх самовизначення і визначення студентами групи.

ІГраксдеттг.чні методи - способи аналізу процесів художньо-творчої педагогічної діяльності в учбовій ролі керівника гуртів народного співу (аналізу проведеної ним репетиції) ; хронографія, ¡¡шслогрЕйія управлінських дій; професрограіія (проЛесіограма) йсІІх2г2:1їа; оцінка педагогами інституту і керівниками клубних ' закладів культури,- самооцінка студентів; перевірка контрольних, курсових і дипломних робіт, аранжкровок народної пісні, домашніх завдань,-знань поголосників партитур учбового репертуару та вмінь гри їх на фортепіано, перевірка журналів практики; визначення б учбовій даховій діяльності наявності профілізації всіх навчальних дисциплін;' бєсідімпитування; семінари; атестація; рецензування анотацій, рефератів, дипломних робіт; акадо*концерт кснтрольне_заняття; колоквіум; характеристики студентів випускного курсу педагогами та керівниками клубних закл&аіг, культура.

Тести: "Перевірте свої нахили", "Методика вивчення зорової та' слухової "пам'яті на образи", "Методика виділення суттєвих ознак". "Перевірте який Ви керівник", "Що говорять Вам.нести та мі міха?", "Чи вмічте -Вії слухати й говорити?", "Чи Ви к- -;-.і ка-' бельні?", "На схільку у Вас розвинута іктуіпія?", "Чи лід-зр З::?" "Визначення рі;-ня комунікабельності". ,

Вавдяки комплексу традиційних і нетрадиційних методів діагностики і на основі упорядкування отриманих завдяки експерименту даних шляхом їх ранкирування складено сумарний динамічний психо— лого-педагогічний портрет керівника гуртів народного співу. За допомогою факторного і кореляційного аналізу встановлювалися ведучі компоненти пскхолого-педагогічної структури практичних осо-бистісних професійних здібностей та якостей і виявлялися їх взаємозв'язки , а також - взаємообумовленість.

, В наведених у розділі таблицях наслідків діагностики на всіх формуючих етапах спостерігається зростання кількісних і якісних показників. Для прикладу, таблиці з тесту "Перевірте який Ви керівник":

Кількість набраних балів .

Зріз стану до 'їор- Потоковий контроль . Заключний конттюль муючого експерименту З-ормуюч. експерименту формуюч.експерименту

Основний Перевіроч. Основний Перевіроч. Основний Перевітюч.

експерим. експерим. експерим. експерим. експерим. експерш.

Тестування абітурієнтів (на підгот.курсах)

5 6 7 7 9 . '8

— Тестування студентів

6 4 9 8 12 II

■ Тестування випускників-стажистів

8 7 ІЗ • 14 16 17

Якісні визначення балів слідуючі: від 0 до 5 балів - за складом характеру той, кого тестують більше спеціаліст, нік керівник; від 6 до 10 балів - не сильний, а скоріше пасивний керівник; від II до 15 балів - керівник-організатор; від 16 до 20 - керівник,, який здатен забезпечити колективу професійний зріст.

Як видно з цієї таблиці, за кінцевим результатом, до Формуючого експерименту (8-7) балів) забезпечувалася підготовка керівників скоріше пасивних або лише вузьких спеціалістів, а після ■ формуючого експерименту (16—17 балів) стало можливім готувати керівників-організаторів і керівників, які володіють стратегією художньо-творчого прогресування колективу. .

Аналіз порівняльних даних наслідків реалізації запропонованої системи діагностики (в основному і перевірочному експериментах) дозволяє зробити висновок про надійність даної системи діагностики і дозволяє рекомендувати її до застосування в яавчально-вихов-клг; процесі.

Ш. ПІДСУМКИ ТА ВИСНОВКИ.

Проблема формування навичок педагогічного керівництва гуртами українського народного співу є важливим напрямком стратегії відродження співучої України.

Найважливішими елементами (їормування навичок з досліджуваного фаху с спільна діяльність вузу та клубних установ,, профільний підбір контингенту студентів, фольклорні експедиції, координування учбових дисциплін, оволодіння тзхнікою педагогічної художньо-творчої комунікації та методикою роботи з гуртами українського народного співу. .

Проведена робота дозволила: а)визначити стан теорії й практики учбово-виховного процесу підготовки кадрів досліджуваного профілю} б)розробити зміст і особливості управлінської діяльності та вимоги до керівника гуртів народного співу {псюсолого-пе-дагогічну модель керівника); в)скласти Зреалізувати програму Формуючого педагогічного експерименту.

У ході йормуючого експерименту абітурієнти, студенти та ви-пускники-стажисти включалися в різні види учбово-виховної діяльності (профорієнтацію, профвідбір, навчання,'самонавчання, виховання, самовиховання, учбову науково-дослідну та учбову художньо-творчу роботу, учбову й виробничу практику, стажування), які забезпечували, з одного боку - розвиток пізнавальних інтересів і здібностей, а з іншого - формування професійної естетикие етики та професіііного світогляду. Якісний та кількісний аналіз результатів формуючого експерименту показав ефективність запропонованої системи форм, методів та прийомів узгодженої діяльності інституту культури і' клубних установ.

У процесі дослідження встановлено, що умовами, які забезпечують удосконалення підготовки кадрів за профілем кваліфікації, в:

- удосконаленії)! педагогічних знань, взаємоузгодженьсть і координація суб"єктів педагогічної діяльностіг .

- вивчення регіональної специфіки соціального замовлення на підготовку фахівців; <

- ознайомлення з потребами й інтересами нового поповнення сту-«-

дентів; - ‘

- формування в абітурієнтів, студентів та випускииків-етажстіь

пізнавальних інтересів, залучення їх до різних видів. фольклористичної діяльності; . ,

- забезпечення едко<^гі у розвитку духовного, чуттєвого (естети4!-

-16ного) xa практичного (етичного) на всіх рівнях свідомості майбутнього Фахівця;

- забезпечення високохудокнього рівня учбового репертуару, активна участь абітурієнтів, студентів та випускників-стажистів у збиранні та науковій і художньо—творчій обробці фольклорних пі—

.сень; ' '

- активізація художньо-творчої діяльності студентів.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях авто-

реї? •

І. Карлун А.Л. Голос з України.//Газ. Каиа мета. -Торонто (Канада), 1994. - II червня.

_ 2. Карпун А.Л., Горбатюк О.М. Методичні рекомендації з організації науково-дослідної роботи студентів в учбовому процесі на кафедрі народного хорового співу. -Е., 1983. -15 с.

3. Карпун А.Л. Дещо про регіональні обстеження. Степова Укра-

їна .//Київський державний інститут культури. Матеріали II Всеукраїнського иаук.-лракт. семін. викладачів куз.ссольклору. -К. ,1993, -С. 150-154. . '

4. Карпун А.Л. Индивидуальная работа со студентами в после-лекционное время на кафедре народного хорового пения КГИК им.А.Е. Корнейчука. //Задачи подготовки и идейно-политического воспитания молодежи в свете решений }СХУ съезда КПСС: Тезисы докл.Респ.науч.-метод, совекания преподавателей и аспирантов ізузов культуры и искусства. -Одесса, 1978. -С. ІІЗ-ІІ4.

5. Карпун А.Л. Методика педагогічного керівництва гуртами ук-

раїнського народного спіру. //Збірник наукових та методичних праць кафедри фольклору та етнографії-КДІК. /Упор. Іваницький А.І. -К., 1995. -С. І4І-І54. -

6. Карпун А.Л., Миронюк Е.Т. Совершенствование подготовки ру-

ководителей народных самодеятельных хоровых коллективов в институтах культуры. //Актуальные вопросы деятельности учреждений культуры и искусства в современных условиях: Тезисы докл. на’ Респ.науч. -теоретич. конференции. -К., IS8I. -С. ІІ0-ІІІ. •

7. Карпун А.Л. Невербальна мова художньо-творчого спілкування. //Тези доп. каук.-творч. конференції проф.-викл. складу факультету народного музичного мистецтва КДІК. ^К., 1995. -С. 40-41.

8. Карлун А.Л. Основи методики педагогічного керівництва гуртами українського народного співу: Навч.-методич. посібник для вп.г.их учбоБйх закладів культури та мистецтв. -К., IS93. -298 с.

9. Карпун А.Л. Проблеми підготовки керівників ви^ої квалісіка-

ції для са"одіяльних народних хорів.//Радянський спосіб життя і завдання підготовки та виховання кадрі в-для установ культури та мистецтва: Збірка тез доп.Респ.наук.-тоор.конференції викл.вузів культури і мистецтва. -Ровно, 1977. -С. 114—115.

10. Карпун AJI. Психологічні аспекти керівництва гуртами українського народного співу.//Київський державшій інститут культури. Матеріали Л Всеукраїнського наук.-аракт. семінару викладачів муз. й'лльклору. -К., 1993. -С. 72-80.

Карпун Â.JÎ. Формирование навыков педагогического руководства коллективами украинского народного пения. .

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогк-ческю: наук по специальности і3.00.02 - методика преподавания музыки и методика музыкального воспитания, Киевский гооуцарственный институт культури, Киев, IS95. *

Диссертация основана на главных результатах тщательного теоретического анализа к экспериментальных исследовании внасназван-кой темы и освемает следующие ее аспекты: осооенкости деятельности дитоскера в о* ере украинской народной культуры, мировосприятия и музицирования; ресіанцие компоненты в работе руководителя Фольклорного музыкального ансамбля, в частности, комгдуиакативный . и управленческий; требования и ограничения к даному в;ціу деятельности и предлагает практические методы первичного отбора и дальнейшего обучения специалистов в этой отрасли' музыкального образования.

Karpun A.L. 3?orniiiE pedagogical and mastering sV.illt; in training oi chorus leacers for Ucrainian folk amateur nusical groups.

The thesis for a doctur"b aej>’co ac a candidate of peda^o^ic scior.cos in this specialization IT '15.CC.02 - nethedice of teachinr Busic and ¡nothouica of 2,usic upl-rii-pinr.

This th-.*ris b&cos upon cubotajatial results of detailed theoretical investigation asui practical examination of ai.ovi.-:uunticn subjcct and focuscs o:j such it"s aspects as: »apical traitp of conducting function in thu field of Ucrainian folk eulture, rt-n-taliy and musical performance; essential components cf folk ¿s’oup chorus leader's v;ork especially ccn.~unicativc and mastering ones; requirements and limitations for this kind of activity and proposes practical nethodr- for the prin’-VTj Selection f.nd iusthor training of the specialists in this branch cf irjsicsl caveat Jon,

Ключові слова: педагогіка, музика, спів, ансамбль.

Інформагрсі • "чкаэ ♦/ ,-V