автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование основ информационной культуры студентов-филологов с использованием экспертных систем.

Автореферат диссертации по теме "Формирование основ информационной культуры студентов-филологов с использованием экспертных систем."

укрллнськкй держаьнкй шдагопчний уншерситег

iMeHi м.п.драгомановл

РГб од

21

На прдаах р\ купи.

Ф1НЬКОВ Ahjidí vi Володимирович

ю.'жвлння основ шюрмащйног <ультури пг/2П?нт;в-1>и;олог1в з вмкористаннйм е;кслерг!ж систем

»ó Ли.О-« - >:;•"•:'.цмка зиклада.»ня iнторкптгкк.

дииепгацП кз здобуття науковогс ступени !сглдидата педагогччних наук.

s т. î о р е ç ? о з т

Ки!В - 1995

ДнсертшЦя е рук;_г.пс

Робота виконана в Укра1нському державному педагог1чному ун1Еероитет1 1мен1 М.П.Драгпмановз

Науковий керШш.к член-кореспондент АПН Укра1ни,

доктор педагоПчних наук, лрофесор Жалдак Мирослав 1ванович

Офз.цз.йн1 опснзнтп: доктор психолог1чннх наук,

старшин науковий сп1вро61тннк, МасОпць Юхим 1г5раЬ1ьо£П': •

кандидат ф1зико-математлчн1н на; к, професор Балий Юрп"1 Олександровт

ПСОз1дчэ орг::.г>1;'?,ц1?; Черкт.г1 всякий державкнй

педагог гчяий шститут

Захлот в^буд^тьск " 6 " серй^л 1995 р. с _ год. ча

?1Я'лцакн1 сп=Ц1ап1?099Л01 вчено5 ради К.01.33.01 в Укра!нськсму Лгриазкому педагоНчноку */н1верситет1 1м?Н1 М П.Драгоманова •?Б203Э, м.Ки1в-20, ву.'.'.Пирогова, 9/.

3 дпс9ртзц1вю модна озкайомитнся в б1бЛ1отец1 Украпгського лерлазного педагог1чкого ун1верситету 1мен1 М.П.Драгоманова.

Автореферат роэхолано " троёил 1995 р.

Вчений оекретар /2/1 /9

'опец1ал1говш:01 вчгко! ради В.О.Швець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуалън1сть досл1дження Розвиток сучасного сусп1льст-ва характеризуемся проникненням у вс! сфери людсько! д!яль-ност1 систем збирання, збер1гання, опрацювання. передавання i подання 1нформац11, основаних на використанн! засоб1в об-числювально1 техн1ки. 3 розвитком 1нформац1йних 1 виробничих технолог1й все б!льш актуальними стагать проблеми формування 1нформац1йно1 культури людей, зайнятих в галуз! осв!ти.

Сучасн1 засоби 1нформац1йних технологий значною м1рою впливають на розвиток ц1е!«компонента загально! культури лю-дини, 1нтелектуальний розвиток i формування особистост1. 1н-формац1йну культуру сусШльства сл1д розглядати як досягну-тий р1вень орган1зац11 1нформац1йних процес1в, ступ1нь аадо-• волення людей в 1нформац1йному сп1лкуванн1, р!вень ефектив-ност1 створення, збирання, 8бер1гання, опрацювання, переда-, вання, подання 1 використання 1нформац1Л.

Розвиток i удосконалення 1нформац1йних технолог1й при-водять до суттевих зм1н у характер! виробництва, наукових досл1джень, осв1ти, побуту, культури, соц1альних стосунк1в 1 структур. Це справляв як прямий вплив на зм1ст осв1ти, пов'-язаний з р!внем науково-техн!чного прогресу, так i опосеред-кований, пов'язаний а появою нових профес1йних ум1нь i нави-чок, потреба в яких швидко зростае.

Сьогодн! вже накопичено значний досв!д використання за-соб1в нових 1нформац1йних технолог1й в навчальному процёс! школи 1 вузу. 3 введениям у вс1 середн1 навчальн1 заклади курсу "Основи 1иформатики та обчислювально! техн1ки" активно стали досл1джуватися питания про зм1ст 1 методику вквчен-ня основ 1нформатики в середн1х навчальних закладах (А.П.ершов, В.М.Монахов, А. Ф.Вер лань, В,-Н.Каоатк1н, O.A. Кузнецов,

Е. I.Кузнецов, М.1.Жалдак, В.Т.Житомирський, М.П.Лапчик, Е.П. См1рнов, В.В.Ф1рсов, Г.Д.Фролов, I-М.Яглом та 1н.).

Значного розвитку набули досл!дження, присвячен1 пси-холого-педагоПчним проблемам 1нформатизац11 навчального процесу (А.В.Брушл1нсъкий, В.П.31нченко, Ю. КМашбиць, A.M. Матюшк1н, В.М.Монахов, А.Б.Орлов, В.Г.Розумовський, Н.Ф.Та-лиз1на та 1н.).

Розвиваються досл1дження, присвячен! проблемам штучного 1нтелекту, гуман1тарним проблемам 1нформатики (I.С.Алексеев, е.П.Вел1хов, ь'.К.Войшвилло, А.А.ДороднЩин, А.П.ершов, В.А. Звег1нцев, М.М.Мо1сеев, В.М.Монахов, M.M.HobIkob, Г.С.Поспелов, А.1.Рак1тов, ¡.К.Фролов, Р.Г.Яновський та 1н.).

1нформатизад1я навчального процесу неровривно пов'язана з вйкористанням нових 1нформац1йних технолоПй навчання (HITH), як! суттево впливають на зм!ст, методи, орган1зац!й-н! форми, засоби 1 результата,.навчання. Поряд 1з сучасними техн1чними засобами навчання HITH передбачають створення 1 впровадження в навчальний процес педагог1чних програмних аа-соб!в (ППЗ) р1зних тип1в.

Практика св1дчить, щр використання ППЗ, як1 задов!льня-ють дидактичним вимогам, дозволяв значно п1двишити ефектив-HiCTb педагог!чного процесу за рахунок його 1нтенсиф1кацН, актив isaui'i п1знавально1 д!яльност1 студент1в, надання нав-чальн1й д1яльност1 досл1дницького, творчого спрямування, пЛдвищення рол1 самост1йно! роботи, диференц1ацП навчання у в1дпов1дност1 до запиИв, нахил!в 1 зд!бностей студентАв.

Сьогодн1 як к1льк1сно, так як!сно засоби HITH досить широко викорисговуються при вивченн! природничих дисципл1н. Разом з тим недостатньо розроблен! методика вивчення основ 1нФорматики, формування 1нформац1йно'1 культури студент1в,

нов1 методики навчання спец!а|Ъних предмет!в на гуман1тарних факультетах. В зв'язку з цим особливо! ваги набувають прац! вчених, присвячен1 розробц! HITH гуман!тарних дисцшшн, по-с1бкик1в з основ 1нформатики для студент!в-гуман1тар11в.

Все част!ше на эм1ну традшДйним методикам навчання на гуман!тарних факультетах приходять нов!, ор1ентован! на використання сучасних saco6iB HIT. Особливо це стосуеться методик викладання л!нгв!стичних дисципл!н. В цьому напряму значн! результата отриман! ^такими вченими, як Р.Г.Шотровсь-кий, А.М.Кондратов, С.В.Фадеев, Е.Л.Носенко, А.П.Журавльов, А.В.Ан1с!мов, Л.М.Санжаров, Т.А.Грязнух1на, Я.А.Ваграменко та !н. ' ' -

Однак для усп!шного впровадження HITH л!нгв1стичних дисципл!н необх1дно забезпечити також формування основ 1н-формац!йно1 культури майбутн1х вчител!в-ф!лолог1в, навички •використання засоб1в HIT в сво1й'профес1йн!й д!яльност!, створити уыови для формування знань, ум!нь i навнчок, дос-татн1х для ефективного використання сучасних 1нформац1йних технолог!й в навчальному процес!.

• Особливо! ваги у вир!шенн1 цих проблем набуваоть р!зн! типи ППЗ, ор!ентован1 на непрофес1йного користувача. Ство-рення под!бних ЕГО для вивчення ! засвоення основ !нформати-ки i HITH фахових дисципл1н з врахуванням профес!йно1 спря-иованност! навчання залишаеться актуальною проблемою. Практична ж в!дсутн!сть ППЗ для п!дтримки р!зних KypciB л!нгв!с-тичних дисципл!н т1льки п!дсилю8 актуальн!сть проблеми.

Таким ч1шом, усунення протщйччя м!ж !снуючою практикою навчання ! перспективами, ир в!дкриваються впровадженням HITH, розробка зм!сту 1 методик навчання фахових дисципл!н на основ! HIT 6 актуальною соЩально значимою педагог!чною

проблемою.

Об ' ектом даного досл'1дження'е навчання студент1в-ф1ло-лог1в основ 1нформатики. :

Предметом досл!дження е smîct i методика навчання а використанням елемент1в HITH основ 1нформатики та формування основ 1нформац1йно1 культури студент!в ф1лолог1чних факуль-тет!в педагог!чних 1нститут1в.

В ход! досл!дження була висунута основна гхпотеза: використання ППЗ при вивченн! основ 1нформатики та фахових дисципл1н доаволяе:

- суттево п1двшцити загальний р!вень 1нформац1йно! культури студент1в;

--сформувати знания, ум!ння i навички, необх!дн! для. ефек-тйвного використання HITH у навчанн! фахових дисцшШи; .

- значно актив1зувати п!знавальну д1яльн!сть студентов, 1н-тенсиф!кувати навчальний пррцес, диференц1ювати навчання у в!дпов1дност1 до залит!в, нахид!в i зд1бностей студент!в.

Мета досл!дження: розробити окрем! компоненти методич-hoï системи навчання основ 1нформатики та формування основ 1нформац1йно1 культури студент1в-ф1лолог1в з врахуванням ïx профес!йно'1 ор!ентацП, а також експериментально nepeBipimi ефективн1сть пропоновано! методики навчання основ 1нформати-ки i використання елеменПв HITH на заняттях з фонетики су-часних укра'шсько"! та рос!йсько'1 мов.

Для досягнення мети досл1дження необх1дно було розв'я-зати завдання:

1. Розробити зм1ст курсу "Основи 1нформатики" для гума-н!тарних факультет1в педагог!чних 1нститут1в.

2. Визначити ochobhI компоненти 1нформаЩйно1 культури вчителя-ф1лолога.

3. Розробити окрем! засоби нагяання с?удент1в-ф1лолоПв основ мформатики та фориувашгя основ ix 1нформац1йко1 куль-тури, зокрема, експертШ системи для розв'лзуЕання л!нгв1с-тичних задач,'методичн1 рекомендацИ i прогргмн1 засоби до вивчення основ иформатики на ф1лолог1чних факультета;;.

. 4. У в1дпов1дност1 з принципами побудозн i структурой створених ГШВ розробити методику вшсористашм експерэтшх систем на заняттях з 1нформатики, а такок на згняттях з фонетики сучасних украЗнсько! 1 рос1йсько! ков для студепт1в-ф1лолог1в.

4. Експерйментально перевгрнти ефективн!сть запропоно-вано! методики навчання з використанням еле»еп?1в HITH подо формування основ 1нформацШга1 культури, роспиренння i пог-лпблення професШних знань, укинь 1 наскчок студеитов-ф1ло-лоПв.

В ход! досл!днення застосовувадись сл1дуюч! метод»:

1. Анал1з навчально!, нзуково1, метод!!чно1, психолого-педагог1ч,но1 лхтератури стосовпо проблем HIT1I в школ! i ny-ai, процесу формування основ 1нформац1йно1 культури студентов филологйчних факультет1в педагогичного зузу.

2. Анал1з мооивостей удосганалення ППЗ для навчально'! i науксво! д!ялькост1 студеииз I вшиада'аз педагог1чного вузу, актив!зацН п1знавальноЗ д!яльност1, 1нтенсиф1кацП

навчального процесу.

/

3. Aiiania досз!ду роботи вккладач!в цодо використання oacoOiB HIT в назчально>*у npoueci школи i вузу стосовно проблема досл1дяення.

4. Анал1э результат!в контрольних роб!т, бес!ди 1з студентами i викладачами, спостерехення.

5. Педагог1чний эксперимент 1 статистичний анал!з його

результат!в.

Методолог 1чною основою досл!дмення е геор1я п!знання,, ocuoBHi положения когн1тивно! психологи 1 педагог!ки про еднЮть св1домост! 1 д1ялькост1, д!яльн1сний п!дх!д при орган 1зацП процесу навчання а використанням saco6iB HIT.

Наукова новизна доол!дження полагав в тому, що:

1. Визкачено деяк1 напрями удосконалення методики навчання 1нфорштики с:удент1в ф!лолог!чних факультет!в педаго-г!чного вузу.

2. Розроблено експертн1 системи для п!дтримки KypciB !нформатики i фонетики сучасних украшсько! i рос!йсько! мов для с?удент!в-ф!лолог1в.

3. Перев1рено i обгрунтовано доц!льн1сть використання окремих компонент HITH !нформагики i фонетики сучасних укра-1нсько1 i pocincbKoi мов на ф!лолог!чних факультетах.

Теоретична значим!сть доол1джешш полягае в тому, що:

1. Обгрунтовано дидактично доц!льну систему формування основ !нформац!йно! культури студент!в ф!лолог1чних спец!-альностей педагог1чного вузу.

2. Розроблено модел1 управл1ння навчальним процесом на основ! його диференц1ацП.

3. Запропоновано ефективн1 форми органхзацП д!яльност! студент!в щодо формування 1 закр!плення уы!нь i навичок ви-користання eacodiB i метод!в HIT на приклад! розв'язування л!нгв!стичних задач.

Практична значим!сть досл!дження полягае в тому, що:

1. Розроблено BMicT i окреы! - засоби навчання основ 1н-форматики на ф!лолог1чних факультетах педагоПчних iHCTHTy-

TiB.

2. Розроблено експертн! системи для розв'язування ряду

л1нгв1стич1шх задач.

3. Визначено компонента основ 1нформащйно'1 культури студент!в-ф1лолог1в та иляхи 1 васоОи П формуваннл.

4. Експериментально доведено ефективн!сть використання експертних систем в навчальному процес1 педагоПчного вузу, визначено напрями 1нтенсиф1кацП навчального продесу, акти-в1зацП навчально! д1яльност1, удосконалення зм1сту, орган1-зац1йних форм, метод!в 1 засобхв навчання на основ1 Н1Т.

В1рог1дн1сть результата досл!дження вабезпечуеться в1дпов!дн1стю теоретичних полокень 1 висновк!в, ш,о отриман1 в результат! педагоПчного експерименту, широким впроваджен-ням отриманих результат1в, лозитивними в!дгуками викладач1в 1 методист!в, результатами статистичного опрацрвакня педагоПчного експерименту.

На захист виносяться:

1. Окрем! компонента методично! системи навчання основ 1нформатики ! формування 1нформац!йно1 культури студент!в-ф!лолог!в, зокрема зм!ст курсу "Основи !нформатики" для гу-ман!тарних факультетов, зм1ст основ 1нформац1йно'1 культури вчителя-ф1лолога, програмн1 засоби для п!дтримки навчального процесу як при навчанн! основ. 1нформатики, так 1 фахових дисцшШн.

2. Висновки про те, що використання експертних систем до розв'язування л1нга1стичних задач позитивно впливае^на р1вень сформованос'т! основ 1нформа1Цйно1 культури студенг!в, 1х готовн1сть до використання Н1ТН в сво'1й майбутн1й профе-с1йн1й д1яльност1.

Апробац1я 1 впров'адження результата досл1дження.

Основн! положения 1 результата досл!ждення допов1дались на м!ських, реНональних, республ!канських та зару01жних се-

м1нарах i конференциях:

1. Региональна науково-практична конференц1я "Учитель и

¡

общество: опыт, проблемы, поиски". (1ДП1. 18ма1л, 1990).

2. 1-а Ылоруська конференц!я "Новые информационные технологии обучения" (МШстерство осв1ти республ1ки Беларусь. БГУ. М1нськ, 1992).

3. Haykobo-практична конференц1я "Актуальные проблемы обучения в педагогическом вузе" (МШстерство осв1ти У крайни. 1ДП1. 18маКл, 1993).

4. "двадцать первые Толстовские чтения" (Министерство образования России. ТГГШ. Государственный природный и мемориальный заповедник Музей-усадьба Л.Н.Толстого "Ясная поляна". Тула. 1933).

5. Республ1канський науково-методичний сем1нар 8 питань використання сучасно! 1нформац1йноЧ технологи в навчальному процес1. (МШстерство осв1ти.Укра'1ни. УДПУ 1мен1.М.П.Драго-манова Ки1в, 1995). •

Результати досл1дження впроваджено в практику роботи викладач1в 1зма1льского державного педагог!чного 1нституту i Тульского державного педагог1чного 1нституту 1мен1 JI.M. Толстого.

СТРУКТУРА I ОСНОВНИЙ 3MICT ДИСЕРТАЦ11.

Дисертац1я складаеться з вступу, двох розд1л1в, заключения, списку використовано! л1тератури 1 додатк!в.

У вступ! обгрунтовуеться актуальн!сть теми, визначають-ся проблема, об'ект, предмет, мета, г!потеза 1 завдання дос-л1дження, наукова новизна, теоретична i практична значим!сть отриманих результата.

В першому роздШ "Основи нових 1нформац1йних техноло-г1й навчання гуман1тарних дисципл!н" визначагаться головн!

компонента основ 1нформац!йно* культурн студент1в-ф1лолог1в, вивчаються питання, пов'язан! з психолого-педапийчними засадами формування !нформащйно'1 культури майбутн1х вчигел1в-фыолоПв, дидактичними принципа»«! и методами навчання; класификаЩею ППЗ та 1х функШями в навчальному процес1 шко-ли 1 вузу.

Проблеми 1нформатизац11 навчального процесу в середн1й школ1 1 педагог!чному вуз! не можуть бути успшно розв'язан! без в1дпов1д!ю! п!дготовки майбутнього вчителя, розробки но-вих методик навчання фахових дисцишин, ор1ентованих на ши-роке використання засоб!в Н1Т.

• Все б!льше фах!вц!в вваяають, що використання нових !н-формац!йних' технолог!й навчання дав мсшптЮть вивчати на як!сно новому р!вн1 не лише навчальн! дисципл1ни природничо-наукового циклу, але й гуман!тарн1. Тому, для студенпв гу. ман!тарних спец!альностей вузу комгГ'ютер стае,-перш за все, засобом навчалыю-п!знавально'1 ! науково-досл1дно! д!яльнос-т1, ефективним !нстументом !нтенсиф!кац!1 навчання, що дозволяв розв'язувати не лише стандарта! задач1, але й задач!, як!, потребують !ншого, б!льш.творчого п!дходу, тобто !нте-лектуальн! задач1. Студенти отримують можлив1сть оволод1ти навичками використання ПЕОМ: для шдготовки, редагування ! зберегання текст1в; ведения картотек; оранжування ! створен-ня музичних твор!в, кивопису; створення ан1мащиного юно; формування !нтелектуальних систем в гуман1тарних галузях знань. Навчання !нформатики студент1в гуматтарних спещаль-ностей вимагае врахування специф!ки предметно! галуз!. Основною метою такого навчання е набуття достатнього досв!ду використання студентами засоб!в обчислювально! техн!ки ! в1дпов!дного програшого забезпечення до розв'язування прак-

тичних задач.

В психолого-педагог1чному план! на думку багатьох вче-них-педагог!в 1 психолоПв найб!льш продуктивним при роз-в'язуванн1 навчальних вавдань з використанням засоб!в HITH е д1яльн1сний п!дх1д. Сутн1сть д1яльн1сного пШоду розкрита в працях Л.С.Виготського, С.Л.Руб1нштейна, А.Н.Леонтьева, П.Я. Гальпер1на, Н.Ф.Тализ1но1 i 1н. Для реаШзацП такого походу необх1дно створити умови, щр забезпечують актив1зад!ю навчально-п1знавально! д1яльност1 студент!в, стимулювання 'ix творчого пошуку, розвиток мислення, формування умхнь 1 нави-чок в розв'язуваннх навчальних задач, надання навчальйй д1-яльноетi досл1дницького, творчого спрямування i3 значним з01льшенням питомо1 ваги самост1йно1 пошуково! роботи студенев.

Як св1дчить досл1дження. для усп1шного застосування HITH при вивченн1 гуманИарних; дисципл1н в педагоНчному ву-3i необх1дно внести досить суттев! вм!ни в' методику викла-дання гуман1тарних дисципд1н в метою використання тих пере-ваг HITH, як! забезпечують засвоення знань, ум!нь 1 навичок на б!льш високому piBHi.

Вир1шення розглядуваних проблем вимагае розробки нових методик викладання вс1х без винятку предмет!в - нового зм!с-ту, метод1в, орган1зац1йних форм i засоб1в навчання, п1дго-товки, супроводу, анал1зу, коригування навчального процесу, управл1ння навчанням розрахованих на значний хил до самос-т1йно1, досл1дницького характеру навчально! д1яльност! студенев i викладач!в на основ! широкого використання HIT, актив! зац!ю п!знавально1 д1яльност1 студент!в 1 викладач!в з одного боку, 1 на значну 1нтенсиф1кац1ю сп1лкування студен-т!в i викладача, всього навчального процесу, з 1ншого боку.

- 13 -

Очевидно , так! методики можууь i повиши розроблятися фах1вцяш у в!дпов!дних предметних галузях, можливо у сп1в-роб1тництв! 1з фах1вцями в галуз1 програмування.

Заруб1жний 1 в1тчизняний досв!д св!дчить, що поза ува-гою досл!дник!в лишилось багато питань, що стосуеться вико-ристання засоб!в HIT при викладаши предмет!в гуман!тарного циклу в педагог!чних вузах, не досл1джено дидактичн1 умови 1х застосування, не розроблено пакета ПГО моделюючих 1 1нших тип1в для комп'ютерно! п!дтримки KypciB педагог!ки, icTopi'i, психологи, л!нгв1стичних дисципл1н» не розроблено в1дпов1д-но! системи вйрав, формування, контролю знань тощо.

Наявн! Ш13 i методики, "ix застосування стосуються лише окремих фрагмент!в навчального процесу. Недосить вивчено i розроблено проблеми створення ПШ для комп'ютерно! п1дтримки навчання студент!в г'уман!тарних факультет1в, вплив впровад-ження засоб!в HIT на зм!ст, методи, орган1зац1йн! форми, результата навчання.

Тому для широкого використання HIT при вивченн! гуман!-тарних дисципл1н необх!дно розробити достатню к1льк1сть ПГО ор1ентованих на комп'ютерну п1дтримку навчання серед яких южна вид1лити клас л1нгв!стичних програм, що забезпечують введения 1 анал1з текстово! 1нформац11, зокрема, синтаксич-ну, морфолог!чяу, лексичну, фонетичну, семантичну експерти-зу. Так! програми прийнято вважати 1нтелектуальними.

В дисертацП розглядаеться деякий клас 1нтелектуальних програм, а також можливост1 1х використання в навчальному процес!. Основн! переваги таких програм полягають в тому, що для них не вимагаеться:

- потужне техн1чне забезпечення (великий обсяг оперативно! пам'ят! i висока швидкод!я ЕОМ);'

- тривала адаптац1я користувача для набуття необх1дних на-вичок експлуатацП програм;

- значний обсяг будь-яких спец!альних внань, що не стосуеть-ся обрано! предметно! галуз!;

- побудова складно! арх1тектури модел! учня.

Серед вказаного типу 1нтелектуальних програм можна ви-д!лити програми, щр базуються на теоретичних знаниях, ви-користання яких дозволюе в деяк1й предметн!й галуз! розв'я-зати практично необмежену к1льк1сть задач, анал!зуючи 1 ко-ментуючи !х розв'язки. Так1 експертн1 системи "в1дкрит!" для певного класу задач. Це не обыежуе користувача у вибор1 завдань, що 1 вид1ляе дан! ППЗ серед !нших.

В дисертац1! наводяться р1зного роду приклади викорис-тання под1бних ППЗ, як! можуть бути ефективним засобом п1д-тримки курсу 1нформатики ! деяких курс1в л!нгв1стичних дис-ципл!н, а такса робиться висновок про необх!дн!сть перегляду програм для гуманИарних спец1альностей педагог!чного вузу э ор1бнтац!ею на HITH, оск!льки саме майбутн! вчител!-предмет-ники повинн! заОезпечити формування основ 1нформад1йно'1 куль тури учн!в, впровадження ! ефективне використання HITH в навчальному процес! школи.

В другому розд!л! "Система формування основ 1нформад!й-но! культури вчителя-ф!лолога" розглядаються окрем! компо-ненти методично1 системи навчання основ !нформатики студен-т1в ф1лолог!чних факультет1в, а також HITH сучасних укра!н-съко! 1 роо!йсько! мов (розд1л "Фонетика"), мсокливост! використання HIT в наукових досл!дженнях студент!в, подаються результата анал1зу проведеного педагоПчного експер!менту.

Вивчення основ 1нформатики в!д1грае важливу роль у фор-муванн! основ 1нформац!йно! культури майбутнього вчителя-ф1-

лолога. Основною метао вивчення курсу 1нформатики в педаго-г1чному вуз! студентами-ф!лологами мае бути:

- формування у студент!в знань, ум!нь 1 навичок необх!дних для рад1онального використання засо01в суч c:<oi 1нформа-ц!йно1 технологи в сво!й майбутн1й професп';;>>-."! .ияльнос-т1, зокрема управл1ння процесом навчання на uc.^Bi HIT;

- формування основ !нформац!йно! культури студент1в за раху-нок використання метод!в 1 засоб1в HIT при вивченн! всього циклу навчальних предмеИв, зокрема л!нгв!стичних дисцип-л!н;

- 1нтенсиф1кац!я п1внавально! д1яльност! студент!в;

- 1нтеграц1я навчальних предмет!в 1 диференц!ац!я навчання;

- надання навчальн1й д!яльност! досл1дницького спрямування. а результатам навчання практично! значимост!.

До основних заздань icypcy "Основи !нформатики" на ф1ло-лог!чних факультетах сл!д в1днести:

- розкриття значения основ 1нформац!йно1 культури для вчите-ля-ф1лолога;

- створення необх1дких умов для оволод!ння знаниями з основ техн!чно'1 бази HIT;

-формування знань з основ HITH, ефективних методик навчання з використанням HIT;

- формування у студент!в знань, ум!нь i навичок, необх!дних для ефективного використання засоб1в HIT в сво!й майбут-Hift профес1йн!й д!яльност1.

В дисертацП показано, що з планування результатов навчання, а також досягнення вс1ма студентами обов'язкового piBHH п!дготовки, кожен студент мае оволод1ти обов'язковим (м!н!мальним) об'емом знань, ум!нь i навичок, куди сл!д в!д-нести:

- знания призначення основних пристро!в комп'ютера - клав1а-' тури, в!деомон1н1тора, принтера, накопичувач1в на маппт-них дисках, присто!в типу "мишка", "джойстик", св1тлове перо i iH.;

- знания про основн! типи файл1в;

- ум1ння завантажити DOS 1 п1дготувати комп'ютер до робота;

- ум!ння ввести, ваписати 1 вивести 1нформац1ю 8 використан-ням перефер1йних пристро1в, а таксик також редагувати II;

- уы!ння використовувати комп'ютер для розрахунк!в;

- ум!ння використовувати основн! команди DOS, а також прог-рам-оболонок;

- ум!ння виводити на екран дисплею (чи на друк) каталог фай-л!в, що збер!гаються на дисков!;

- уы!ння завантажити i запустити на виконання програму, що збер!гаеться в оперативна паы'ят1 чи на дисков!;

- ум1ння працювати а редактором текст!в, виконуючи операдП над в!дпов!дними текстами - завантажувати текст 1з файлу на дисков! до ОЗП комп'ютера, записувати в!дредагований текст в файл на дисков!, 8д!йснювати пошук чи зам1ну в

• текст!, виконувати операцИ редагування тексту, виводити текст через друкуючий пристр1й;

- уы1ння виконувати з використанням СУБД необх!дн! операцП щодо створення баз даних, зм!ни структури запис1в в баз! даних; впорядкування даних за певними ознаками; виведеннд необх!дно! !нформацН на екран чи на nanip;

- ум1ння користуватися граф1чким редактором;

- умХння використовувати наява! прикладн! педагоПчн! программ засоби, необх!дн1 для супроводу навчального процесу, його анал1зу ! коригування;

Таким чином майбутн!й вчитель повинен оволод!ти основа-

ми !нформац!йно! культури, до яких в1дносяться, зокрема, ум1ння добирати- 1 формулювати ц1л1, зд!йснювати постановку задач, добирати методи 1 засоби 1х розв'язування, анал1зува-ти досл1джуван1 процеси 1 явшца з використанням засоб1в Н1Т.

Необх1дним компонентом нових 1нформац1йних технолог!й навчання е, перш за все, засоби навчання, вокрема, експертн! системи, як1 можуть бути ефективно використан1 для тдтримки як дисципл!н природничого циклу, так 1 гуматтарного.

Для б1льш конкретного розкриття можливостей використан-ня експертних систем при вивченн! розд1лу "¿онетика" укра!н-сько'1 та рос!йсько1 мов в дисертацП анал!зуються можливост1 1 насл1дки використання в навчальному процес1 розроблених автором експертних систем ОЮНЕМА-У 1 «ХОНЕМЛ-Р.

Використання цих програм пов'язане з фонетичною транскрипцию способом письмово! ф!ксац11 усно! мови за допомогою спеЩальних знак1в з метою якомога точнШого передавання звучания.

В дисертацП описан 1 принципи побудови, структура 1 можливост! використання цих програм в навчальному процес1. З'ясовано, що в результат! роботи а експертними системами у студент1в мовних спец1альностей 1нтенсивно формуються умишя 1 навички, актив1зуеться п!знавальна д1яльн1сть, розвиваеть-ся лог1чне мислення, необх!дне для б1льш глибокого розум!ння л1нгв!стичних процес!в 1 явит, для самост1йних постановок задач ! розробки педагог!чних програмних засоб!в. Кр1м того, з'являбться можлив1сть диференцшвати I 1ндив1дуал1зу-рати як процес навчання, так 1 контроль знань, за рахунок пред'явления кожному студентов! певних завдань з врахуванням його р!вня п!дготовки, щоб зрештою вийти на единий обов'язковий мШмальний р!вень, який визначае готовн!сть майбутнього

- 18 -

cneuianicTa до його профес!йно! д1яльност1.

Наочн!сть подання результатов, можлив!сть використання студентами п!дсистеми пояснень 1 зручн!сть диалогу а екс-пертною системою, сприяння оволод1нню теоретичним waTepi-алом, можлив1сть закр1плення, мгцного засвовння i системати-зацП знань, дотримання наукового п!дходу при розв*язуванн1 задач, а такок необх1дно1 послЩэвност! 1 швидкого темпу навчання, можливЮть управляти своею навчальною д1яльн1стю, створюючи власну модель навчання, вияв активносП в навчанн! i св1Домого оволод1ння знаниями як в галуз! використання HIT, так 1 в обран!й предмета iii галуз! - далеко не повнип перелж основних дидактичних переваг HITH, яга тдтверджу-ються при використаннг експертних систем в процес! навчання студенПв, сприяючи Шдвищенню р!вня 1х !нформашйно1 куль-тури, а також культури в галуз! Л1нгв1стики.

В дисертацП анал!зуються такок можливост! -використання експертних систем в наукових досл1дкеннях студент1в. Метою одного i3 таких дскшдкень було встановлення студентами дея-ких критерПв оц!нки точност! л!тературних переклад!в пое-тичних TBopiB Т.Г.Шевченка i О.С.Пушк1на на основ! звуко-кольорово! експертизи. Отриман! результата виявшш не лине акустичш особливоси поетичних твор!в, але й психологi4Hi аспекти в!ршотворення, як1 виражаються в ун1кальност1 кольо-рового подання озвучених TBopiB того чи iитого автора. Результата досл!джень, проведених студентами за даною методикою, дозволили "iM усШшно виконати ряд курсових i дипломних po6iT, а таксж виступити на рег!ональних i республ^канських конференц!ях i прийняти участь в республi канському конкурс! студентських науково-досл1дних po6iT, i при цьому зайняти одне !з призових м!сць.

- 19 т

Таким чином, використовуючи засоби HIT, студенти не лише усп!шно розв'язують навчальн1 задач!, але й виконують на-уков! досл!дження, що створюе передумови для вивчення ! роз-криття творчих зд1бностей, розвитку нового типу мислення, здатност1 анал1зувати складн1 явища 1 процеси, як1 !нод! не-досить вивчен1, проникнення в глибину 1 з'ясування сутност! досл1джуваних процес1в i явищ, отримання нових знань.

Перев1рка ефективност1 пропоновано'1 системи формування основ !нформац!йно! культури з використання експертних систем в навчальному процес1 ф1лолог1чних вуз!в була основною метою педагог1чного експерименту, який проводився на баз! 1зма!льського державного педагог!чного !нституту.

На констатуючому етап! педагоПчного експерименту було з'ясовано, що р!вень сформованост! знань, ум!нь ! навичок подо розв'язування задач з фонетики укра!нсько1 ! рос!ййсь-шэ! мов швидко знижуеться п!сля вивчення цього предмету. На-бут! ум!ння i навички розв'язування л1нгв!стичних задач не досить -м!цн!, що св!дчить про недостатню ефективн!сть i на-• д!йн1сть методик навчання.

На цошуковому етал! педагоПчного експерименту, було визначено клас л!нгв!стичних задач з фонетики pociiicbKO'i 1 укра!нсько'1 мов, на приклад! яких перев!рялася !дея використання експертних систем в навчальному npoueci.

Педагог!чний експеримент п!дтвердив правильн!сть основно! г!потези досл!дження, а також високу ефективн!сть пропо-новано! системи формування основ !нформаЩйно1 культури сту-дент1в-ф!лолог!в.

В "Заключенн!" дисертац!йно! роботи наводяться ochobhI результати досл!дження:

1. Визначено головн1 компоненти основ шформаиДйно!

культури студента-ф!лолога.

2. Розроблено окрем1 компоненти методично! системи нав-чання основ !нформатики студент!в-ф!лолог!в, зокрема, визна-чено основнi цШ вивчення курсу основ !нформатики на ф!ло-лоНчному факультет!, розроблено його змЮт, д!брано та розроблено окрем! засоби навчання, зокрема експертн! системи, для п1дтримки i забезпечення вивчення курсу.

3. Розроблено окрем! компоненти нових !нформад!йних технолог!й навчання як основ !нформатики, так !-сучасних ук-pa'iHCbKo'i 1 рос1йсько'1 мов (розд1л "Фонетика") на ф1лолог1ч-ному факультет! в педагог1чному Byai.

4. Розроблено експертн! системи ФОНЕМА-У ! ФОНЕМА-Р для використання як засоб!в п!дтримки курс1в !нформатики 1 сучасних укра'1нсько1 1 рос1йсько! мов (розд!л "Фонетика").

5. Отримано результата анал!зу педагог!чного експери-менту, як! п!дтвердили ефективн!сть 8апропоновано"1 системи формування основ !нформац!йно! культури стедент!в-ф!лолог1в.

Результати досл1дження i педагог!чного експерименту да-ють п!дстави зробити так! висновки:

1. Використання засоб!в HIT в процес! навчання студен-т!в-ф!лолог1в !нформатики ! фахових дисципл!н сприяе п!дви-щенню piBHH 1х 1нформац!йно1 культури, створюе необх!дн! передумови для:

- ефективного застосування HITH при навчанн! гуман!тарних дисципл1н;

- 1нтенсиф1кац!1 навчання д1ялъност1 студент!в;

• А- 1ндив!дуал!зацП i диференЩацП навчання;

- актив1эад!1 п!знавально] ! досл!дниц!ко! д!яльност! сту-денпв;

- надання навчальн!й д!яльност! доел!дницького творчого ха-

рактеру.

2. Застосування програм типу iOHEMA-У, ФОНЕМА-Р при вивчення курсу "Фонетика" (сучасна укра!иська 1 рос1йська мови) дозволяв ефективно використовувати так! ППЗ для зак-р!плення теоретичних знань, а також б!льга глибокого проник-нення у сутнЮть досл!джуваних л1нгвЮтичних npoueciB (на-приклад, отримання фонетично! транскрипцП сл1в).

3. При вивченн1 основ !нформатики та фахових дисципл!н ППЗ можуть виступати як ефективн! засоби унаочнення, на основ! чого створюються передумови для активного розвитку ана-л!тичного 1 синтетичного мислення (на прикладах конструюван-ня р1зних л!нгв!стичних моделей, що в1дпов!даб профес1йн!й спрямованост! навчання), п!двищення профес1йних знань студенев.

4. Розроблен! експертн! системи можуть бути використа-н1 при проведенн1 лабораториях, практичннх, факультативних, !ндив!дуальних занять, в самост!йн1й робот! студент!в.

6. -Використання екпертних систем ФОНЕМА-У, ФОНЕМА-Р в науково-досл!дн!й робот! студент1в дозволяе закр1пити не т!льки р1вень теоретичних знань за рахунок розв'язування практичннх задач, але i виявити творчий потенщап студент1в, здатн!сть до активно! самоспйно! дослШшцько! д!яльност1, пошуку нових законом!рностей ! особливостей досл1джуваних процес!в ! явищ.

6. Ефективне використання метод!в 1 засобхв HIT неу-хильно веде до перегляду методик навчання Bcix без ринятку фахових i загальноосв!тн!х дисципл1н.

Основн! результата досл!дкення, опубл1кован! в роботах:

1. Квазиязык на ЭВМ в учебных целях // Информатика и образование. Москва. 1989. - N б. С. 85-87.

- 22 -

2. Программа "Учебно-игровые программы для начальных классов"//Сборник "Информатизация образования". Министерство народного образования УССР. Республиканский Центр вычислительных услуг и информатики Украинского ПО ВТИ. Выставка достижений народного хозяйства УССР. Киев. 1989. С. 21.

3. Программы по курсу "Старославянский язык" // Сборки;; "Информатизация образования". Министерство народного образования УССР. Республиканский Центр вычислительных услуг и информатики Украинского ПО ВТИ. Выставка достижений народного хозяйства УССР. Киев. 1989. С. 22.

4. Програ\!мы по курсу "Введение в языкознание"//Сборник "Информатизация образования". Министерство народного образования УССР. Республиканский Центр вычислительных услуг и информатики Украинского ПО ВТИ. Вютав>:а достижений народного хозяйства УССР. Киев. 1989. С. 25.5. Программа "Лексика современного русского языка" //

Сборник "Информатизация образования". Министерство народного образования УССР. Республиканский Центр вычислительных услуг и информатики Украинского ПО ВТИ. Выставка достижений народного хозяйства УССР. Киев. 1989. С. 26.

6; Программа "Словесный тест"// Сборник "Информатизация образования". Министерство народного образования УССР. Республиканский Центр вычислительных услуг и информатики Украинского ПО ВТИ. Выставка достижений народного хозяйства УССР. Киев. 1989. С. 27.

7. Компьютер, цвет, язык // Информатика и образование. Москва. 1990.- №4. С. 83-86.

8. Зачётная работа по вычислительной технике и информатике // Учитель и общество: опыт, проблемы, поиски. Измаил. ИГШ. 1990. С. 213-214.

- 23 -

9. Текстовая экспертиза с помощью ЭВМ // Сборник "Применение ПЭВМ в учебном процессе вуза". Выпуск I. НИИ Педагогики УССР. Измаил. ИГПИ. 1991. С. 88-89.

10. Персональные ЭВМ в качестве репетитора//Информатика и образование. Москва. 1991.- N 4. С. 75-76.

11. Знает ли компьютер поэзию ? (Has Computer a Knowledge?)// Журнал доктора Добба ( Russian dr. Dobb's journal ). Москва. 1991.- N 3. С. 38-39.

12. Использование зкспертно-обучающих систем в лингвистике. //Дидактические аспекты педагогического взаимодействия в школе и вузе. Сборник научных сообщений. Министерство образования Украины. Измаил. ИГПИ. 1994. С. 51-52.

13. Письменная речь ... компьютер слышит её // Структурно-семантический анализ единиц речи. Сборник научных трудов ТГПИ имени Л.Н.Толстого. Тула. 1994. Стр. 74-78. Депонировано в ИНИОН РАН 15.11.94. N 49781.

14. Применение методики цветовых выборов (тест Люшера) для выявления психологических особенностей автора литературного произведения // Сборник научных сообщений "Национальное своеобразие культур и литератур". Измаил. ИГПИ. 1995. (в печати) .

Финьков A.B.

Формирование основ информационной культуры студентов-филологов с использованием экспертных систем.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - методика преподавания информатики. УГПУ им. М.П.Драгоманова, Киев,1995 г.

В диссертации предложены отдельные компоненты системы

формирования основ информационной культуры и методики обучения информатике студентов филологических специальностей педагогического вуза с использованием экспертных систем.

Flnkov A.V.

Basis formation of students-phylologists' Information Culture through bringing into use expert system.

Dissertation for a degree of pedagogical Science, speciality 13.00.02 - methods of information science teaching. Dragomanov Ukrainian State Teachers' Training University, Kiev. 1995.

Special components system of information science teaching methods and information culture basis formation of students specialized in phylology at pedagogical higher educational institution through making use of expert system are suggested in the dissertation.

КдючовГ слова: 1нформатика, 1нформац1йна культура, екс-пертн! системи.

ШДЕЕсано до друху 04.05.1995 р.Об. 1.2.формат 60x84 1/16'. Друх офсетнай.Тир.I00.SaH.IHI.Бе8алатно. ДОД УДПУ Ы'Драгоманоаа, Шв,йкрагава,9.