автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Функционально-коммуникативний принцип формирования личности

Автореферат диссертации по теме "Функционально-коммуникативний принцип формирования личности"

Украшськпй державний педагопчпнй ушверситет _¡Meiii М.П.Драгоманова_

На правах рукопису

Паламар Лариса Максим1вна

ФУНКЦЮНАЛЬНО-КОМУНЖАТИВНИЙ ПРИНЦИП ФОРМУВАННЯ MOBHOÏ ОСОБИСТОСТ1

спещалыпсть: 13.00.02 - теорт i методика павчаипя VKpaïncbKOÏ мови

Автореферат дисертацн на здобуття наукового ступени доктора педагопчних паук

Кшв -1997

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр1 украшсьюп фшологи для неспещальних факультет фшолопчного факультету Кшвського ушверситету 1меш Тараса Шевченка

Офщтт опоненти: Вашуленко М.С., доктор педагопчних наук, професор Жайворонок В.В., доктор фшолопчних наук, професор Пентилюк МЛ., доктор педагопчних наук, професор

Провгдна установа Терношльський педагопчний шститут

Захист дисертацц В1дбудеться 997 року о /фгодиш

на засщанш спещал1зованоУ вчено'1 ради для з£хисту дисертащй на здобутгя наукового ступеня доктора педагопчних наук при Кшвському державному педагопчному ушверситет1 ¡м. М.П. Драгоманова (Кшв, вул. Пирогова, 9).

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ Кшвського державного педагопчного ушверситету 1меш М.П. Драгоманова.

Автореферат розюлано " Ф " / 997 року

Учений секретар спещашзовано! ради

Г.О.Козанук

Кшець XX стол1ття характеризуеться зародженням формування нових наукових галузсй у лшгшстшц, психологи, педагопщ, пов"язаних з вивченням особистосп, зокрема, мовноГ особистосп - основного творця \ нос1я,нацшнально1 мови, культури, духовносп. ;

Майбутне УкраГни, и сощально-культурний 1 духовний розвиток багато в чому залежить вщ р1вня й розвитку мовно!" особистосп.

. На мсж1 XX столитя ще переор5ентащя з ¡деолопчнс^огматичного типу осв1ти на культурно-кторичний, що вимагае перебудови на ВС1Х ровнях педагопчно!' доялыюсп, зокрема, у вшцому навчальному заклад!.

Знания рщно'1 мови е тим фундаментом, на якому грутуеться весь нав-чальний процес з будь-якого фаху, бо моди знашш з украТнськоТ мови сприяють ефектившшому засвоенню фахових дисщшлш. Без пошумв нових методав навчання мови неможливе усгашне оволод1ння профеаего.

Вивчення украГнськоТ мови було ! залишаеться одним ¡з головних за-соб1в гуматзацп людини, осюлыш мова е матер1алом думання 1 становления св1тогляду.

Проблема мовно!" особистосп е комплексною, и вивчають соцюлоги й фшософи, психологи, Л1нгвюти та педагоги. Бона передбачае розгляд таких питань: а) взаемодая особи з 1ншими людьми в сустльствг, б) основш фак-тори, що впливають на формування особистосп; в) роль мови у процеа навчання для тих, кому вона е рщною, спорщненою чи шоземною.

УкраГнська мова вдаграе важливу роль у житп людини^бо завдяки Ш людина не ттлыси спшкуеться, а й ор!ентуеться у величезному свт шформацп. Мова е важливим фактором сощально-економ!чного, науково-техшчного та загалыюкулыурного процссу I впливае на становления й розвиток наци, держави, культури, духовность

В умовах сувереттету й незалежносп укра'шська мова е гарантом дер-жавносп, духовного багатства й усвщомлюеться як найважливнпий фактор нацюналыгоГ пдност!.

Вщчуження В1д рдаюТ мови, бездуховшсть 1 денацюнал1зацш не можуть сприяти розвитку нацн, а виродження н означае виродження народу, його загибель.

К.Ушинський зауважував, що рвдна мова € найкращим 1 найавтори-тетшгаим педагогом у дитинспи, коли вперше сприймаються П01иття, що асоциоються з навколишшм середовшцем; коли ж дитина почтае розмов-ляти чужою мовою, то вона "... школи не зрозум1е народу I народ п школи не збагне, залшпиться некорисною для сусшльства I народу, а ¡под! просто

жалюпдною людиною без Впчюни, хоча б яку маску патрютизму не зо-дягала вона пспм1 ".

Украшська мова е одним з вир1шальних чинншав нащонально!' самобутносп укра'шського народу, який становить бшя 3/4 вщ усього населения нашоУ держави. Уряд Украши забезпечуе укра'шськш мов1 статус державно!' з метою сприяння всебшному розвитку духовних творчих сил укра'шського народу, його суверенитету. Разом з тим, населения шших нащональностей мае право на розвиток свое!" нацюнально1 мови, и функцюнування у межах територп, де проживають п чи нпш нацменшини.

Беручи до уваги, що украшська мова е державною для вах, хто проживав на територп Укранш, ми ставимо за мету: виховати у вах громадян, незалежно вщ нащонально! приналежносп, розумшня социального призна-чення украшсько-1 мови як державноГ в УкраМ.

Проблема мовно'1 особистос^ в наш час - час становления новоГ незалежно! держави - стае политичною проблемою, бо саме новш особистосп творити наше майбутне, нашу державу. Творити нащональну культуру, нащональну шштику не можна без знания державши нащональноГ мови.

Не випадково вчеш-лшпвкти ¡з свгговим шенем академией Ф.О.Фортунатов, О.О.Шахматов та шли вважали обов'язковим вивчення рщноГ мови, бо: а) мова е одним з наукових предмета; б) вона мае загальнооевггне \ виховне значения; в) е складовою частиною всього духовного багатства народу 1 сприяе культурному зростанню кожноГ особи.

Особиспсть - кaтeгopiя сустльномсторична 1 вивчаеться багатьма сусшльними науками. Особиспсть творить себе на вс1Х етапах розвитку. Вона формуеться 1 розвиваеться, вирнпуе важлигп життев1 завдання, сощальнодетермшоваш, яю поступово ускладнюються. Це шзнавальш, морально-етичш, цпипсно-смислов1, комушкативш, евгеоглядш. Кожна стад1я розвитку ставить перед шдивщумом новий тип завдань. Ефективш способи IX виршення закр^плюються у фор?,п специф!чних психолопчних мехашзм1в, психолопчних стратепй 5 тактик у вигляд1 узагальнених рис особистосп.

Кожна особистпсть на своему шляху розвитку все актившше включаеться у сощальш структури суспшьства, I тому ускладнюються зв'язки ¡з навколишшм св1том.

Мовна особиспсть не е частково-аспектним корелятом особистосп взагат, якими е правова, економ1чна чи етична особиспсть. Мовна особиспсть - це значно повшше поняття, шж особиспсть. Це комплекс

Ушинський К. Д. Родное слово / Педагогические сочинения в 6-ти томах, М., т.2, с. 116

прот!ф1ч М1ж стабиашстю й зм1ншспо, стшистю мотиващйних передумов 1 здатшстю шддаватися зовшшшм впливам 1 взаемовпливам. ,

Нами дооиджуватиметься поле вщносин "студент - викладач -оточуюче середовшце" та пшц фактори, що впливають на розвиток мовно'1 особистосп.

Серед вимог до особистосп видшяемо таю: а) ¡нтелектуальш якосп; б) моралью якосп, особиста симпа'пя; в) мистецтво спшкуватися з людьми, природний такт.

Велику роль у вихованш мовно'1 особистосп вдаграе викладач, 1 вщ нього багато що залежить. > ]■>.; ,

Цим I зумовлет: ■■ >"■.

а) необхщисть вивчення формування мовноТ особистосп у проекцп вивчення украТнсько1 мови на вах ршиях;

б) вивчення психолопчних, сощолопчних та культуролопчних фактор1в, що сприяють формуванню мовноУ особистосп;

в) виявлення лшгвктично1 основи мовленнвво1 д1яльносп студента;

г) визнання комугакативноУ природи мовних одиниць I категорий, що стають основними одиницями навчання.

Таким чином, актуальшсть даного дослдакення полягае ще й у приналежносп кола питанъ до гумашзащг навчального процесу з мови, що, безперечно, впливае на природу мовноТ особистосп.

В украТшстищ до пього часу вшсутнс системне досл1дження дано!" проблеми.

Тому необидно проанамзувати надбання вчених з питанъ формування мовно1 особистосп. Тут до уваги беруться комушкативш вимоги самих мовщв, мотиващя 1 розвиток Гх потреб, що пов'язаш з суспшьною необхщшстю та шдшпдуалыюю защкавлешстю у вивченш мови. Такий принцип означае, що ми у свош навчалыпй даяльносл можемо вщступити В1д системносп в оргапзацн вивчення мови. Це означае навчання за моделями, проблемне навча!шя, функцюнальний шдаэд, принцип свщомого засвоення матер1алу кожним ¡ндивщом 1, що мова е своерщшм надбанням особистосп 1 вщграе певну роль, бо це: "... универсальное бытие имеет язык каждого индивидума: язык села, города, области, народа оказывается научной функцией, ибо он слагается из фактов языка, входящих в состав тех или иных территориальных или племешшх. единиц индивидумов; между тем число этих индивидумов представляется неопределённым исчерпывающим изучением их языка невозможным" 1.

' Платонов К.К. Структура и развитие личности. М., 1986. с. 15.

3

Наше завдання - дослщити мовну особиспсть з точки зору мови, й стабшьносп, и стандартноспйку частину, вербально-семантичш асощаци для тих, хто починае вивчати украшську мову. На продовженому еташ навчання - лшгво-когштивному - це буде базова, Ьшар1антна частина картини св1ту, на вищому, мотиващйному, р1вш мшоть особливе значения комушкативш засоби, яю можуть задовольнити щ потреби, характерш для специфши мовно'1 поведшки укра'шця. 1Д даш дають шформацно про мету 1 мотивацшэ навчання особистосп.

Усе, що пов'язують з нацюнальним характером I нащональною специфшою, мае один часовий вишр - ¡сторичний, що за характером може спиратися лише на ¡сторно. 1сторичне сгавпадае з ¡нвар1антною його частиною I нащональною.

Мовна особиспсть не тотожна нащональному характеров!, але ми повинш враховувати сшльш риси, цим самим намагаючись науково обгрунтувати дану проблему.

Мовна особиспсть - феномен нащонального, 1 його слщ розглядати не лише в систем! мови, а й ¡стор11, культури 1 всього житгя.

Завдяки мов1 людина не лише сшлкуеться, а й шзнае свгг, обм!нюеться шформащею. Цей особливий дар природа 1 дав можливкть людиш стати особиспстю, шднятися над ¡ншими ж ив ими ¡стотами.

Кожна особиспсть мае комплекс р!зностороншх та р13нопланових мож-ливостей, яи при оптимальних умовах, значною м1рою, можуть одержува-ти ушверсальний розвиток. Саме з щею метою визначаються зд1бносп студенпв, р1вень 1хшх потреб та св1тоглядно1 ор1ентацн, яка у студента у значшй м1р! залежить вщ життевого досв1ду, р1вня його культури, осв!ти, здобуто'1 у середшй школ1, та його зд1бностей, шдив1дуальних особливо-стей.

Лише з урахуванням даних об'ектив1шх фактор1в можна планом1рно формувати мовну особиспсть.

Комплексний гадхвд до виховання мовно'1 особистосп передбачае 1 вплив на студента не тшьки шд час занять, а й у позалекцшний час. Не викликае сумшву, що на виргаення ще! важливо! проблеми на даному еташ розвитку суспшьства негативно впливають вщсутшсть мовного середовшца, певних сприятливих умов у кожному репош УкраТни, м1сп чи сел!, конкретному навчальному закладь

Наше завдання - переборота щ негативш момента, зокрема:

а) зруйнувати стереотипы погляди на украшську мову;

б) сформувати нове ставлення до не!;

в) подолати психологио нащонально'1 обмеженосп студенпв;

г) врахувати репоналыи, сощально-психолопчш та етичш особливосп студеипв.

Комплексне виршешш дано? проблеми спонукае, до глибокого вивчення мовно1 особистосп студента у лшгводидактичному, лшгво-методичному, психол1нгвктичному та шших аспектах.- ,

На достатньо новому й конкретному матер1ал1 вщпрацьовусться один з основних метода навчання - комушкативно-функцюнальний, який е особливою формою розвитку зв'язного мовлення.

Фунасцшнально-комушкатив1шй гидхвд до вивчення украшськоТ мови е найефектившшим методом п засвоення.

Таким чином, проблема формування мовно'1 особистосп становить актуальность даного дослцркення. Мовна особистггь не е частково-аспектним корелятом особистос-п взагал1, якими е правова, економ1чна чи етична особиспсть. Цим 1 визначаеться:

а) необхвдшсть вивчення проблеми формування мовюм особистос-п у процесс вивчення украшсько'1 мови на вах р!внях;

б) вивчення основних психолопчних, соцюлпптнстичних та культу-ролопчних фактор1в, що сприяють формуваншо мовио? особистосп;

в) виявлешм л1нгастично1 основи мовленневоТ д1яльносп студента, осюльки характерною рисою лпитастики юнця XX столггтя е вивчення мови в дп, в реальному функцшнуванш;

г) визнання комушкативноТ природи мовних одиниць i кате гор ш, що стають основними одиницями навчання укра'щсько!" мови;

д) побудова моделей змюту основного лшгшстичного матер1алу, який найповшше забезпечуе розвиток мовлешгевоТ д1яльносп тих, хто е ноаем украшсько'Г мови, спордаеноТ чи шоземноГ.

Актуалынсть пропонованого дооидження зумовлена 1 вщсутшстю в украГшстищ системного дослщження дано! проблеми, зокрема функщ-онально-комушкативного принципу, що сприяе формуванню мовно'1 особистосп, 'п комушкативно1 повед1нки.

Об'ектом дослщження е процес навчання украшськоТ мови широкого кола мовщв з р1зним ршнем шдготовки, який спрямований на ефективне засвоення основних граматичних категорш 1 форм, вм1ння ними користу-ватися.

Предметом дослщженпя е лйптйстична основа та педагопчш методи 1 способи формування мовно!" особистосп.

Мета дисертацшного дослщженыя: з'ясувати основи функцшнально-комушкативного принципу формування мовно'1 особистосп; визначити шляхи розв'язання таких найважливших питань:

1) з'ясувати основш психолшгвштичш, coцioлiнгвicтичнi та культуро-лопчш фактори, що активно впливають на формування мовноГ особистосп;

2) видалити основш аспекта впливу вшценазваних фактор1в на людину;

3) окреслити специф1чш особливосп понять "мова" 1 "мислення", визначити сшввщношення м1ж ними;

4) визначити тнгшстичну основу мовленневоГ даяльносп особистосп;

5) видишти головш фактори мовленневоГ д1яльносп;

6) проанагнзувати роль украшських граматик з точки зору едносп паукового 1 практичного шдходу до вивчення украшсько! мови, зокрема розвитку мовленневоГ даяльносп особистосп;

7) видшити змют лштстичного матер1алу як основу формування мовноГ особистосп;

8) визначити статус основних одиниць навчання: лексичних, синтак-сичних, стшпстичних, методу 5х викладання;

9) досл1дити ocнoвнi формукга елементи мовленневоГ д1яльносп (усне й писемне мовлення, етапи його формування);

10) визначити основш узагальнеш способи решшацц лштстичного мaтepiaлy у навчальному процеа;

11) з'ясувати основш л1нгводидактичш принципи навчання украГнсько'Г мови студенпв, для яких вона е рцщою, спор1дненою чи шоземною.

12) спираючись на теоретична й практичш досягнення вчених 1 прак-тикiв у справ1 навчання украГнсько'Г мови у школк О.МЛэеляева, М.Вашуленка, МЛ.Пентилюк, М.Я.Плющ, М.МуравицькоГ та ш., з'ясувати суть, функцп, структуру й класиф1кащю основних метод!в навчання украГнсько'Г мови у вищому навчальному заклад1 ; визначити найважлишин ознаки функщонально-комушкативного методу.

У а щ питания ще не знайшли висвгглення ш в теоретичному, ш в практичному плаш, 1 тому потребують спещального дocлiджeння.

Наукова новизна дисертащйного досшдження полягае у :

1) визначенш понятгя мовноГ особистосп та и рол1 у сусгальному жита краГни;

2) дослщженш й обгрунтуванш теоретичних та практичних основ формування мовноГ особистосп в укра'Гнському мовознавствц

3) дослщженш та узагальнент функцюналыю-комуншативного принципу формування мовно1 особистосп;

4) виявленш основных фактор1в, що впливають на становления мовноГ особистосп, надання 1м належноТ. характеристики;

5) достджеши лшпистичноТ основи навчального матер1алу, яка е основою розвитку мовленнево! дояльносп, розницу засоб1в мовноТ д1яльносп: мови, п системи р1вшв, лшгв1стичних одиниць р!зних р1вшв, IX презен-тацно;

6) видшенш основного змюту граматичного матер1алу для студентов р13ного контсшгенту на функцюнально-комуткатившй основу

7) визначенш специф1ки навча!шя укра'шсысоТ мови як ршго\', спор1дненоГ чи шоземшл.

Матер1алом дослщженнп е :

1 .Теорегичш засади О.Потебга, О.Шахматова, В.Виноградова, О.Бон-дарка, 1.Вихованця, В.Русашвського, Н.О.СлюсаревоУ, М.О.Шелякша, М.Жинкша, Л.Виготського та т;

з питань функцюнального синтаксису - досшджешм П.Адамця, Г.Золо-товоТ, ГР.Вихованця;

з питань методики - О.МБеляева, М.Вашуленка, В.Русашвського, МЛ.Пентшпок, М.Муравицько'1, та ш.

2. Пщручники й иоабники з украшсько'1 мови для вшцих навчалышх заклад1в.

Навчальш матер1али, словники та довщнихи з украшськоГ мови для студента р!зного р1вня гадготовки, фаху.

3. Анал1зу шддано теоретичш засади з питань психолпггвктики, що стосуються питань формування мовно! особистосп.

Методи дослщжеппя.

У дисертацй використано описовий метод, спрямований на вивчення теоретично! спадщини з питань л1нгв1стики та методики, зокрема навчання зв'язному мовленню (М.Вашуленко, О.М.Беляев, М.1.Пентилюк та ш.).

Навчання украшськоТ мови у вгацому навчальному заклад1 вимагае звернення до р!зних мeтoдiв 1 прийом!в, зокрема, штенсивного, аудюв1зуального.

Основним методом нашого дослщження е функцюнально-комушкативний, який викликаний новими вимогами часу у вивченш мен-тальносп людини.

Цей метод обумовлений розвитком гумаштарного газнання, який вима-гае нового шдходу до самого навчального матер1алу з мови, його презен-тацп \ засвоення.

Вщмшення поставлених питань здшснюеться :

- шляхом анал1зу лшгв1СтичноТ, педагопчно!, психолопчно! лаератури з теми дисертацд;

- узагальнення досв1ду викладач1в вуз1в;

узагальнення власного досвщу.

Результатом застосування фушацонально-комушкативного методу е гадвшцення ефективносп засвоення видшеного навчального матер1алу студентами р1зного р1вня подготовки.

Теоретичыу основу дослщження складають даш лшгвктики про мову як систему взаемопов'язаних м!ж собою фонетичних, лексичних 1 грама-тичних засоб1в; вчення про сполучувашсть мовних одиниць, 1х функцюнування (В.Виноградов, М.1.Жинкш, В.Русашвсышй, М.Кочерган, Т.Солган та ш.), теоргя мовленневоГ дЬшьностс про мехашзми уяви, мов-лення, взаемодио уяви, мовлення 1 пам'ят! ; структуру мовленневоТ 1 . газнавально'1 д1яльносп (Л.Виготський, М.Жшшн, О.Леонтьев, М.Соколов та ш).

Отже, теоретична значимость дисертащйного досл1дження визначаеться тим, що вперше розглядаеться проблема мовно1 особистосп, основш мето-ди 1 принципи й' формування; визначаеться лшгшстичний матер1ал як теоретична основа формування мовноГ особистосп, що значною ».прою св1дчить про приналежшсть даного досундження до вирппення сучасних проблем л1нгастики I методики навчання укра'шсько1 мови у вшдому нав-чальному заклад1 на неспещальних факультетах.

Серед вшценазваних проблем основними е:

1. Мовна особисткть - категор1я сусшльно-кторична, сощально-психолопчна й лшгвктична. Нацюнальний характер особистосп •псно пов"язаний з нацюнальним адеалом 1 нащональною культурою.

2. На формування мовноГ особистосп активно впливають психолопчш, сощолопчш та культуролопчш фактори.

3. Теоретичною основою формування мовноТ особистосп е лшпмстичний матер1ал, який добираеться вщповщно до р!вня знань студенпв та 1Х потреб.

4. Використовуючи сучасш методи навчання мови, на перше м1сце ставимо функщоналыю-комушкативний, який зосереджус увагу мовця на фушсщональшй суп граматики.

5. 3 метою ефективного засвоення граматичного матер1алу видшеш функщонально-семантичт поля, основш одинищ мовлення (лексика, словосполучення, речения 1 текст як комушкативна одини-ця).

6. Чотири групи комушкативних умшь (шформацшно-змютсш, струк-турно-композищйш, граматико-стшйстичш, редагування), що е ос-новними в навчальному процеа I знаходять вт4лення у р^зних формах н^ання украшсько! мови.

7. Узагальнешши способами реал1зацп л1нтстичного материалу е ос-мислення задуму висловлено'1 думки, передача н, знайомство з1 структурою тексту, доб1р граматичних чи стшнстичних мовних за-соб1в.

Наш! гшотези шдтверджують ¡дею системного шдходу до розгляду мовних явищ у процесл вивчеипя рщпоТ мови (К.Ушинський), тесрп про мехашзми мови (М.1.Жинкш), положения лшпмстики про те, що система мови у ггроцеа комуткацн реашзуеться не в ¡зольованому реченш, а в текстах р1зного типу поетапного формування розумових дай (П.Я.Гальперш).

Практичпе значения роботи. Результат досл1дження протягом бшыпе десяти роив використовуеться автором у вуз1вських курсах "Украшська мова" (практичний курс), "Лексика", "Стшнстика", "Украшська мова" (дшове мовлення) та га., спецкурсах з кому ш катив ноТ лшпнстики.

Деяи положения дисертаци м о жуть бути використаш в курсах ¿з сучас-но'1 украТнськоГ мови для нефшолопв, пор1вняльного вивчення украгаськоТ мови, спорщнених чи неспорщнених мов, при написанш поабниюв та шдручштав з украТнськоГ мови для школи,вшцих навчальних заклад1в, укладання словшшв, для нефшолопчних спещальностей.

Деяю результата доопдження (принципи добору, узагальнення та пре-зентащя граматичного матер!алу можуть бути використаш для концептуального опису граматично'1 будови окремих мов, у викладашп украшсько'1 мови як рщноГ, спорщнено'Г та шоземно? для студентов 1 викладач!в.

Апробацш робота проводилась з 1986 по 1996 р. на вс1х факультетах Кшвського ушверситету ¡меш Тараса Шевченка, у М1жнароднш Л1тшй школ1, М^жнародному Соломоновому ушверситет1, Мжнародному ушверситеп Л1нтастики 1 права та ¡нших вищих навчальних закладах Ук-раТни.

Основш положения дисертацшного дослщження висв1тлювались у до-повгдях та повщомленнях на лпжнародних конференщях Словаччина (1994), Ялта (1994), Кш'в (1990), (1992), (1993), 1вано-Франшвськ (1990), Баку (1996). М1жвуз1вських репональних, наукових, науково-методичних конференщях 1 нарадах (Киев! (1991), Харков1(1992), Одеа (1993), Чершвцях (1993), Тернопол1 ( 1992), Р1вному .(.1993), Впшищ (1994).

У 1993-1995 рр. були проведеш да м1жвуз!всыа науково-методичш конференцп, на яких автор виступила з основними положениями дано!' теми.

1. "Вивчення та методика викладання укра'шсько'1 мови у вузах", Кш'в, 1993.

2. "Проблеми та перспективи викладання украшсько! фшолоп1 у вищих навчальних закладах", Кш'в, 1996, що вщбулися на баз1 кафедри ук-рашсько1 фшологн для неспещальних факультет Кшвського ушверситету ¡меш Тараса Шевченка.

Основш висновки дослщження вщбип у 107 публшащях (до 76 друко-ваних аркуцпв) з питань викладання украшсы«н мови студентам р1зного р1вня знань, серед них 10 шдручниыв, 2 словники, монографш "Л1нгводидактичш основи формування украшомовноУ особистосп", Кш'в, 1997 р. (9 друкованих аркуыпв).

Результата дисертаци обговорювались на спшьному засщанш мово-знавчих кафедр фшолопчного факультету Кшвського ушверситету 1м. Тараса Шевчещса.

Положения, яю виносяться на захнст.

1. Мовна особиспсть - це ушкальне явище в сучаснш лшгастищ1 ме-тодищ, яке вм1щуе: а) ¡нтелектуальш якосп, б) моральш якосп, в) мистецтво сшлкування з пппими людьми, г) природш зд1бносп до вивчення мови та ш.

2. Основними факторами, що впливають на формування мовноТ особистосп, е: психолопчш, сощальш й культуролопчш.

3. Найважлившим пршщипом формування мовноТ особистосп е функцюнально-комушкативний, який е новою, вшцою сходинкою методичного шдходу до вивчення мови взагага I розглядаеться шд кутом зору комушкативно-1 д!яльносп. • .

4. Теоретичною основою розвитку мовленнево! даяльносп особистосп е лшпнстичшш матер1ал, суть 1 змют якого, ,залежить ввд р1вня розвитку мови i його потреб. :

5. Основою розвитку мовленневих навичок е знания норм лггературноТ мови, а суть мовлення - умше використання Ух у практшц (вшьне спшкування в усшй I писемшй форм1).

6. Основними принципами в робо-п з питань розвитку мовлення е: едшсть розвитку мовлення 1 мислення, зв'язок усного I писемйого мовлення.

7. Анашз граматик вщ 1585 р. до наших дшв св1дчить про високий piвeнь фшолопчно\' науки в Укра'нй 1 прагнення численних автор1в до виховання мовно!' особистосп.

8. Визначальним у процеа навчання украТнськоГ мови е змicт. 3 метою його опису ставимо завдання : а) вщбрати й описати лшгвютичний матер1ал для активно? комушкацп;

б) виробити основш принщши комушкативного навчання студенпв р1зного фаху;

в) узгодити комушкатившсть ¿з системшспо.

Отже, основою формування мовно'1 особистосп е змшт всього шнгводидактичного матер1алу, нове осмислення якого полягае у визна-ченш його функционально! рол1 в суспитьствь

9. Найтиповшими комуншативними одиницями мовлення е лекричш одинищ, словосполучення, речення та тексти як одинищ мовлення^

10. Формуючими елементами мовленнево'1 д1яльносп е усне й писемне мовлення у р 13них формах та фуныцях.

11. Узагальненими способами реашзацп л!нгвктичного матер1алу е :

а) осмислення задуму висловлено! шформащУ ;

б) осмислення 1 передача основно! думки теми лекщй чи повщомлень;

в) знайомство з1 структурою тексту, на основ1 якого складаегься новий;

г) вмшня добирати вщповщт граматичш чи стшпстичш мовш засоби.

12. Формуванню й розвитку мислення студенпв, 1хшх мовленневих на-вичок сприяе мовне середовшде, конкретна тема, задум, ¡дея, тема-тичш мовленнев1 ситуацн, контроль.

13. Суть, функци, структура й кпасифжацн основних метод1в навчання укра'шськоУ мови, серед яких особливе м1сце належить функцюналыю-комушкативному, ¡нтенсивному.

ГИд комушкатившстю розуьпемо специф1чну форму взасмодп людини з шшими у процеа спшкування.

Функцюнально-комушкативний метод навчання е тим основним методом, що допомагае засвоГти мову як зас1б спшкування на основ1 практичного застосування мовного матер1алу, розширення й поглиблення шзнавальних здабностей студентов.

Серед сучасних метод1в навчання особлива перевага надаеться пopiвняльнoмy, зютавному, проблемному, перекладному та ш.

14. Опис принципу лштстичного добору граматичного матер!алу для тих поспв мови, яким украшська мова - спорщнена чи шоземна, специфша методики.викладання для кожного контингенту.

На основ! дооидження тдкреслюемо:

- зкпст 1 методика презентащУ граматичного матер1алу повинш бути рвними, в залежносп вщ контингенту студенпв;

- четко видшеш етапи навчання (вимоги до кожного аспекту на певному еташ);

- пщбраш комушкативш вправи, мета яких - виробити мовш автома-тизми..

СТРУКТУРА I ЗМ1СТ РОБОТИ

Матер1ал досхгадження, його мета 1 завдання визначили структуру ди-

сертацп, обсяг якоТ _ сторшок. Вона складаеться з1 вступу, трьох

роздшв, кожен роздш завершують коротм висновки, загалышх висновюв та списку використано1 Л1тератури. У текст! дисертащ'1 наявш таблищ.

У встуш обгрунтовуеться виб}р теми, визначаеться п актуальшсть, формулюеться мета 1 завдання доопдження, його наукова новизна, теоре-, тичне 1 практичне значения функцюнально-комушкативного принципу формування особистосп. Обгруиговуються положения, яю виносяться на захист.

Перший роздш "Психолопчш, соцюл1нтстичш та кулътуролопчш ос-нови виховання мовно1 особистосп" в основному присвячений питаншо про взаемозйязок мови 1 мислення. Спираючись на теоретичш розв1дки М.Ломоносова, О.Потебш, Г.Штейнталя, В.Вундта та ¡шлих, приходимо до висновку, що без психолопчного анал1зу немислиме розкриття мовлення людшш I самоГ мови, яку вона вивчае.

Психолопчною платформою достдження проблеми формування мов-ноТ особистосп е пращ Л.С.Виготського, зокрема основш положения теорп Д1Яльносп, а саме його положения про психолопчгаш розвиток, який мае мкце там, де е новий для суб'екта предмет освоения. Цей розвиток проходить як особливий взаемовплив чи взаемодш вищоУ 1 нижчо! форми д!яльносп людини, що впливае на штелектуальний розвщ-ок I мову тих, що вчаться. Особливе мкце вдаодиться працям Л.С.Виготського, П.Я.Гальперша, О.М.Леонтьева, О.В.Запорожця, Д.Б.Слькошна, В.В.Дави-дова та ппних, що зробили пималий внесок у розрсбку питания сучасно'1 психологи, зокрема психолопчну Д1яльшсть людини, адекватну сгалкуванню.

Окремим аспектам комплексного вивчення р1зних сторш мови присвя-чеш пращ психолого-педагопчного спрямування: Н.К.Нштшо1, Н.Н.Лук'-янчикова, М.Вашуленка, яш розглядають щ питания у плаш використання IX для школяр1в молодших клас1в.

Разом з тим , ще мало розроблене 1 вивчене питания про вплив процесу навчання на особиспсть, 'и характер. Не виршеною залишаеться I проблема впливу комушкативноГ даялыюсп людини на 'и загальний розвиток. Наше завдання: максимально розкрити ушверсалышй комплекс дш людини, що формуеться шд впливом багатьох фактор1в психолопчного характеру.

Отже, без психолопчного анал1зу неможливе розкриття мовленневого процесу особистосп. Психолопчш особливосп шодини стають гарацтом узагальнення здобутих знань, Ух систематизащУ, абстрагування. Показни-

ком розвитку мовно'1 особистосп е вдале використання мовних знань у процесл комушкативних дш.

Особлива увага звернена на проблеми взаемовщношення мислення 1 мовлення, оскгпьки мовлення, будучи засобом сшлкування I взаеморозумшня, у той же час е засобом мислення, що 1 визначае внутршнш, генетичний взаемозв'язок мови 1 мислення, тотожшсть мислення 1 мовлення (А.МСоколов, Л.С.Виготський).

Виходячи з того, що предметом мовлення е висловлена власна думка, формування 1 здшснення яко! реашзуеться через мову, п систему, обдуму-вшшя, зв'язок елеменпв у вислов1 1 сшвввдюшення 1х ¡з ситущями, функцшнування складае основу оргашзацп мовленнево? Д1ялыюсп особистосп."

Психолопчш особливосп людини стають гарантом узагальнення здобу-тих знань, Ух систематизащ\', абстрагування. Показником розвитку мовноТ особистоси е вдале використовування мовних знань у процеа комушкативних дш.

Всьому цьому сприяе система лшгвктичних вправ на заняттях ук-рашськоТ мови. Це, в основному, вправи на тзнання мовних явщц, Гх вла-стивостей та способ1в функцюнування.

3 психолопчно'1 точки зору можна пояснити той факт, що просування вперед у штелектуальному розвитку впливае на розумовий нгселект 1 на мовний зокрема.

Спираючись на досягнення психологи, ми прагнули вщшукати методику навчання мови, яка б сприяла ефективному засвоенню даного предмета. Отже, в розвитку мовноГ особистосп особливе значения мае едшсть мови 1 мислення. У мов1 вщбуваеться розумова даяльшсть людини 1 це вщображаеться на "и свгговщчутп, свггосприйманш та свггоуяв!.

Психолопя е -лею наукою, яка й сприяе вихованню ново\' високо-осв1чено1 особистосп. Саме в цш наущ посилена увага до методолопчних, теоретичних, експериментальних та прикладних проблем. Причина в тому, що особливу увагу вчених завойовуе спшкування, без якого не можна уя-вити загально'1 теорн псшаки людини 1 ц розвитку.

Дошпдження цього складного процесу дозволяе виявити його специф!чний: мехашзм зовшшшх дш. Це явище описуеться багатьма психологами. '

Його необх1дшсть визначаеться тим, що централышм змютом розвитку дитини е привласнення нею досягнень 1сторичного розвитку людства \ його думки, гнзнання.

Коли мова йде про розвиток особистосп через навчання, видшпоть два вкових перюди:

1) дошюлыгай вш;

2) гадлггковий та юнацысий.

Кожен з цих перюшв мае сво! особливосп.

Нам щкавий другий перюд, осюльки саме в цей перюд студентство починае формуватися, ¡де активна праця над собою, це перюд формування св1Домосп, ¡деал1в, перюд розвитку самосвщомосп.

Оволодання знаниями, поняттями, узагальненнями вимагае сформованосп адекватних розумових операщй, яи може й повинен планувати викладач на заняттях з украТнсько'1 мови. Лише шд кер!вшщтвом досв]дчених викладач1в можутъ формуватися внутршга ¡нтелектуальна операгщ.

Психолопя е ттею наукою, яка й сприятиме вихованню ново!, високоосв1чено-1 особистосп. Не випадково, саме в психологи посилена увага до методолопчних, теоретичних, експериментальних та прикладних проблем. Причина у тому, що особливу увагу вчених завойовуе спшкування, без якого не можна створити загальну теорио псинки людини I розвитку и як особистосп.

Проблема особистосп у психологи - одна з найскладшших, 1 и розгля-дають у багатьох аспектах. Зупинимося на двох. По-перше, досшджуемо психолопчш процеси, стани гад час занять. По-друге, нас щкавить ефек-тившсть тих чи шших заход ¡в щодо полтшення навчальноТ д1яльносп. Саме з дим I пов'язаш приводили шдивщуального гадходу до життед1яльносп особистосп. 1ндив1дуально-псих1чна сфера даяльносп визначаеться сукупшстю псгоачних дай (перцептивш, мнемшш, мислетворчО, в основ! яких лежить взаемод1я психолопчшсс процеав. Основна функщя щеГ сфери д1яльносп - ор1ентовно-досшдницька, плануюча й корегуюча.

Ця д1ялынсть людини може бути визначена як сукулшсть вшцих, специф!чних форм псшично! дЬшьносп.

Специфика людсько'1 д1яльносп у вах п проявах обумовлена сощально-психолопчними та юторичними законами розвитку, тим самим реал1зусться специф!чними людськими формами воображения дшсносп -вербалышм мисленням, мовою.

Одним ¡з складових завдань дано'1 проблеми е виховання мотиваци вивчення мови. Сюди входить, перш за все, формування навичок активного сприйняття граматичного й лексичного матер1алу не як основу знань, а як зааб засвоення спещальних дисциплш, стлкування, розумшня наукових лекщй з фаху.

При висоий мотиваци завжди маемо позитивш результати навчання. Не випадково мотиващю навчання вважають одним ¡з засоб1в ¡нтенсифшацп навчального процесу.

Особисткть може сама бути предметом достдження у психологи. Суть п в тому, що людина - продукт сусшльного бутгя.

У психологи розглядаемо особиспсть шд кугом впливу на не!" "сощального контексту". Для ищшида сусгальство не лише середовшце, вш член суспшьства I тюно пов'язаний з суспшьними вщносинами у сшлкуванш та д1яльносп.

Протягом десятилиъ вчеш намагалися створити програми з мови з урахуванням психолопчних особливостей. Так, у росшсыай лператур1 зустр1чаемо пращ вчених: А.К.Марково'1, В.В.Репина, Г.Г. Граника та ш.

Основна частина 1х дослщжень присвячена теорн навчальноГ д1яльносп учня, його сприймання матер1алу й засвоення.

Г.Г.Граник дослщжував психолопчну модель формування пун-ктуащйних навичок, що е важливим аспектом роботи шд час вироблення навичок усного мовлешш.

В украшськш педагопщ слщ визначити пращ О.Беляева, М.Вашуленка, як! присвячеш психолопчним основам формування мовно'1 особистосп дитини, зокрема шкшьного в^ку. Даш доошдження е щнними для нас, оскшьки основи сприймання I засвоення ново!" шформацп закладаються в ранньому вод.

Нас хвшповало питания, як можна:

а) викликати шзнавальний 1нтерес;

б) оргашзувати продес навчання, щоб усвщомити не лише сам предмет - украшську мову, а й споаб до, тобто комушкативно'1 д1яльносп.

Малодосшдженою сторшкою залишаеться аспект: мова як зааб шзнання 1 творчосп людини, бо саме мова сприяе розумшшо навколишнього оточення, його зображення.

За допомогою слова формуються та виражаються ва до, св1тогляд, в1дносини м!ж людьми, до предметов та явищ зовшшнього свпу.

Свщомкть й самоусввдомлення е другим за значениям фактором, що стимулюе ¡ндивщуальну й суспшьну свщомкть людани.

Проблема функщонування украТнсько! мови псно пов'язана з психо-лопчними, сощальними та культуролопчними факторами, тому формування мовно'1 особистосп залежить 1 в1д сощальних змш у сустльствк Мова е головним знарядцям соцтлопзацп - перетворення ¡стоти в члена сусшльства.

Один ¡з важливих фактор1в, що сприяе швидкому оволод1нню мовою, е навколишне середовшце, яке спонукае до колективного сшлкування.

Коли йде мова про сощальне середовшце, у якому: живе людина, ми вкладаемо у це поняття шший змкт, шж у бюлоги. ,

Найближчим сощальним середовшцем е та сусшльна трупа, до якоУ на-лежить людина I де вона сшлкуеться. Отже, ¡снуе зв'язок у розвитку Л1нгшстичних та сустльно-полггачних явищ.

Духовний свгг особистосп, що сформувався гад впливом об'ективних . процеав життедаяльносп, виступае активною силою у п перетворюкгай д1яльносп, в ход1 яко'1 змшюеться не тшьки оточуюче середовище, а й сама особистють. I туг невщ'емним компонентом е мова, яку людина взяла вщ батыав, члешв Ым'Т, попм у дитячш уставов! (яслах, дитячому садку), шко;н, навчальних закладах р!зного типу, через науку, лггературу, пресу, радао, телебачення, полгшку, мистецгво 1 тому под!бне.

Кожна людина 1 цша нащя не може ш формуватися, ш кнувати без мови, без духовносп, бо саме мова забезпечуе едшсть, функцюнування 1 розвиток народу в "просторовому, часовому й шших втпрах"1. I тут постае питания про сощолотгчт й coцioлiнrвicтичнi осиови виховання мовно1 особистосп, бо. розвиток людини не може в1дбуватися поза суспшьством, вс1 змши в ньому позначаються на духовному розвитку кожного пэдивща.

I тому ва пол™чш, екожадчт й сощальш змши в Украш мають величезне значения для розвитку мовноГ особистосп. А це пояснюеться там, що мова - запорука ¡снування самого народу. Зшпцения мови -означае знищення народу, його пдносп, права на кнування. Вздомий швейцарський вчешш лннтнст Фердинанд де Сосюр аргументовано доводив, що мови не народжуються й не помирають, вони не мають дитинства, юносп, зршосп, старосп. Мова може зникнути, померти, тшьки внаслщок насильницько1 смерп, пльки тод1, коли знищують народ, нот щеГ мови2.

Мовна система явище динам1чне, бо вс1 мовш явища шдпорядковаш ко1Пфетним законам даалектичного розвитку суспшьства.

Усе це вшсликало значш порушення у систем! держбудовництва:

а) у галуз1 осв1ти, починаючи вщ нижчих до вшцих навчальних та виховних заклад1в;

б) реоргашзащя й перебудова ряду державши та громадських оргашзацш, культурных та релтшшх центров;

в) утворення нових оргашзацш, об'еднань та гадприемств м!ж-. народного сгавробтшцтва;

' 1ванишин В., Радевич-Вишневський Я. Мова i нащя. Дрогобич, ! 990. С. 4.

2 Де Сосюр Фердинанд. Труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1977. С 695.

г) поява еконолпчиих та торгово-комерщйних шдприемств.

Прюритетного ланкою у вс1х змшах життя в УкраТш е осв1та, бо вона стала нацюналышм ресурсом, якому належить вплинути на загальний суспшьно-полггичний, економ1чний та сощально-культурний розвиток суспшьства. Це зумовлене тим, що на кожному еташ навчання кожен отримуе вщповщну мовну осв1гу, яка вщповщае р1вню розвитку держави на цьому еташ, розвитку дано! мовознавчоГ науки, можливостям { бажанням мовця та багато ¡нших об'ективннх та суб'ективних фактор1в.

Майбутне Украши, п сощально-культурний 1 духовний розвиток мовно'1 особистосп на меж1 дваддятого столитя багато в чому залежить вщ р1вня й розвитку освгги. А р!вень освпги - це свгговий р1вень краши.

На меж1 двох тисячолиъ наука набирае ч1ткого гумашстичного спрямування; йде переор1ентащя з щеолопчно-догматичного типу освгш на культурно—¡сторичний, що вимагае перебудови на вых р1внях осв1тьшцько1 д1яльносп.

Мовш неолопзми, що виникають шд впливом сощальних змш, приходять нертномфно у р1зш сощальш групи. Одш групи консервативш I не використовують у свс'ш мовшй д!яльност1 все нове, часто змiшyючи професшш особливосп з д1алектшши й л1тературними.

Доводиться звертати увагу на особливосп мови окремих спещальних груп мовщв: ¡нтел1генци, робкншов, селян, студештв, учшв та шших.

Пщ впливом зростання р1зного типу шдприемств, приватних оргашзащй з'явилось багато скорочень: радютелебачення, ВАК, 1нкобанк та ¡нших. Пом1тне збшьшення частотного використання шшомовних став: блюмшг, кру1з, фip.ua, симптом, дефщит та ¡нших, хоч останшм часом пропонують зампшти щ слова украшськими вiдпoвiдникaми: корнер -кутовий удар, бульдозер • трактор, що рие землю та ш. А сшльки критики, суб'ективних та об'ективних ощнок зазнав украшський правопис? Вщ перших правопиав до останнього йде постшна диcкyciя про певш орфографтп норми: правила правопису ¡ншомовних сл1в, вживання велико!' лкери, спрощення та подвоення приголосних. Певш правописш з\пни сприймалися й сприймаються не ¡з захопленням 1 побажанням, що негативно впливае на формування мовно'1 особистосп.

О.М.Пешковський вказував на сощальну природу мови, законом1ршсть и розвитку, бо вш розглядав розвиток мови, и граматичну будову у вщносшй самоспйносп, суспшьно обумовлешй.

Мова, на думку О.Пешковського, завжди виступае як система, що склалася за допомогою вах попередшх подш. Саме в мов1 збер1гаеться зв'язок м!ж поколшнями.

Мова - це не тшьки вид людськоТ д1ялыюст1, а й компонент людсько! життед1яльнос-п. ■

Це: а) мовна поведижа, яка знаходиться тд впливом багаточисленних 1 р1зномаштних фактор1в; б) як р!зновид сощалымл даяльносп людини.

Сощолопя мовленнево!" даяльносп вже стала предметом ще! даяльносп, бо саме вона доонджуе розгортання мовленневих дай.

Для опису сощальних характеристик особисгосп в теорн Д1ялыюсп ще немае розроблено!" системи понять, хоч сощалынсть, як атрибут особи в теорн д!яльносп ф1гуруе як основна характеристика.

У теорн комуткаци бшып продуктивним е понятая сощально-диференцшовано1 особистосп, тобто понятая пов'язане ¡з вам суспшьним дiянням, социальною групою.

У зв'язку з тим, що теор1я мовно'1 комушкащУ розглядае сощальш аспекта мовно'1 д!яльносп особи, то ми не можемо не враховувати сощальних умов.

Соцдальне середовшде може регулювати мовну /ияльшсть 1 етичш правила.

1ндивщ, володпочи вищими психолопчними функщями, в тому числ1 й мовою, звертае на себе увагу сусгальства, яке формуе його культуру взагаль

Мовна д1яльшсть у сощалыйй систем! в онтолопчному плаш - це встановлення зв'язку м1ж стшистичними елементами системи -особистостями, зв'язок, що здшснюеться шляхом обм1ну шформащею. Ось чому мовна даяльшсть завжди включена у структуру в1дношень сощальноТ системи, бо вже саме буття людини е сусшльною Д1ялыистю: це одна з вюадних методолопчних ознак теорн комушкативноУ Д1яльносп.

Сощальний тдад до вивчення мови передбачае ч1тке розмежування внутрппшх, власне мовних законом1рностей, за якими вщбуваеться функщонування 1 розвиток мови, 1 сощальних. . ■

Перин вплнвають на яюсну сутшсть мови та змш, що в шй вщбуваються.

Другт ж впливають на яюсну сутшсть мови. Це 1 процеси взаемодн 1 взаемовжитку р1зних мовних шдсистем (лкературна мова, територ1альш 1 сощальш д1алекти, простор1ччя, професшш жаргони) на мовну особиспсть.

Тут буде враховуватись сощальний аспект володання украшською мовою, сощальш ощнки фактор1в мови й пов'язаш. з ними р!зномаштш ознаки у р1зних людей: сощолшгвктичш аспекти национально! укра'шськоТ мови. ■ ,

Yd ui pi3H0MamTni проблеми можугь бути зведеш до двох основних: 1) як впливають сощальт фактори на використання мовних 3aco6iß у сусшльспи; 2) вивчити те, як впливають сощалыи фактори на структуру мови: наявшсть мовних 3aco6iB, i'x внутр1шня будова i взаемовщношення м1ж ними.

Враховуючи сощальшсть основи формування мовноТ особистосп, роз-глядаемо найважлив1ип аспекта цього складного явшца: зв'язок mobhoi особистосп i социально! системи, mobhoi системи з конкретними законами д1алектичного розвитку сусгальства, мови й освпи в УкраМ.

Мовна даяльшсть у сощальшй систем! - це встановлення зв' язку м1ж особистостями, що здшснюеться шляхом обмшу шформащею. Ось чому мовна д1яльшсть завжди включена у структуру вщношень сощально'1 системи, бо вже саме бутгя людини е сощальною д1яльшспо: це один з вихщних методолопчних принцигив Teopii" комунжативно! д1яльносп.

Bei проблеми можна звести до двох основних:

1) як впливають сощальш фактори на використання мовних 3aco6iB, на структуру мови взагалц

2) як впливають щ ж фактори на формування mobhoi особистосп.

Отже, мова е сусгальним явищем, бо icHye не сама по co6i, а в

суспшьств1 i е його похщним явищем. Мова е невщ' емною озн&^кою таких епшьнот як: рщ, плем' я, народшеть, нащя. Найважлив!ин для кожно! особистосп проблеми свободи, незалежносп, суверештету не можуть бути yeniumo вириненими без мови, imepeciB само\" наци.

Соцдально-культурний i духовний розвиток mobhoi особистосп на меж! XX сташття багато в чому буде залежати вщ piBHa розвитку oeeira, культу-ри та науки в У крапп.

Культуролопчний аспект е постшним генератором гумашетичних ¡дей, духовносп, нового евпобачення та свпосприймання.

Р1вень mobhoi осв1ти завжди е визначальним у характеристик сощально-культурного р1вня народу i кожно'1 особистосп зокрема.

Вщродження i розвиток нащонально'1 духовносп немислемий без мови, яка в наш час потребуе глибокого вивчення широкими колами мовщв. Постало питания про HOBi методи вивчення укра'шськоГ мови на 0CH0Bi невмирущих скарб1в нацюнальноГ культури. Саме цим i зумовлена акту-aлiзaцiя етнокультурного аспекту на Bcix етапах вивчення i виховання mobhoi особистосп в Укра'ш.

Кожний етнос надшений власним неповторним евтшдчуттям i евпорозумшням, втшеним у MOBi. Це пояснюеться тим, що мова - фено-менальне явище, яке е не лише витвором icTopi'i народу, а й ii' чинником, не

лише об'ектом, а й суб'ектом ¡стори. Завдяки мовЦ и багатству можна побачити багатство ¿сторп народу.

Мова - ¡деолопчшгй чинник кулыури, що виявляеться у норма-тивностт, адекватносп, естетичносп, пол1функцюнальност1 мовлення.

Одшею з центральних проблем фшософи мови Гумбольдта е широко вщома теза про пений зв'язок народного светогляду та мови народу. В одшй ¡з сво1Х праць вш писав: "Мова народу - це його дух, а дух народу -це його мова, бо через мову шзнаемо свет, його особливосп"3.

Оскшьки людина - творець культури, то мова стае засобом и вираження. Чим вшций р1вень культури людини, тим вшций ршень и мовно1 шдготовки. Отже, культуролопчш основи ввдграють важливу роль у формуванш 1 вихованш людини як особистосп взагаш 1 мовно? зокрема.

Форми культури е формами людського духу. Культура - це не надбудова, це споаб буття, бутгя шодини у культур!, ! чим ширша культура, тим ширше светосприймання.

Тому вагомим фактором, що сприяе ¡нтенсифшацп навчального процесу з мови, який позитивно впливае на хвд навчання в украшомовному й роайськомовному оточенш, с культурология. Цей аспект стае невщ'емним компонентом уах укра'шомовних курав не лише для студента фшолопчних факультетов, а й ¡шлих нефшолопчних спещальностей.

Занятгя з р!дно1 мови несуть не лише ¡деТ гумашзму в навчалышй процес, а й великий виховний потенщал, чого так бракуе сьогодш нашому молодому поколению. За допомогою днтегрованих народознавчих матер1ал1в намагаемось пршцепити любов до р1дного слова, земл1, народу, його щей.

Украшське слово мае мапчне значения 1 силу, воно будить думку до шзнання невмирущо! духовно! культури. Тому наше завдання: формувати ращональш прийоми навчання, узагальнювати способи шзнання дшсносп 1 мовленнсвоГ даяльносп студенттв.

В ища школа - своерщна ¡дустрш знань, ¡нтелектуальна скарбниця сусшльства. Саме вона повинна з1грати певну роль у подоланш под1бного дефщиту шляхом поновлення шдомадв до вс!х сфер духовного виробництва, а також переосмислення загальнокультурного зм1сту освети та виховання майбутшх фах1вщв.

Важливим аспектом культуролопчного виховання е гумашзащя навчальних матер1шпв ! всього навчального. процесу.

3 Гумбольдт В. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человеческого рода: Цит. По Истории языкознания Х1Х-ХХ веков в очерках и извлечениях - Ч. I- М., 1969.- С. 97.

Ще з епохи середньотиччя гумашсти висловлювали думки про силу зиань для кожного I тому закликали збагачувати 1х, бо знания, на IX думку, "одна з характерних рис гумашстов"4. I з щею метою гумашсти зверталися до антично'1 культури: Платона, Ар1стотеля, Плутарха, Луиана, перекладали Арх1меда, Герона, знайомились ¡з вченням Лукрещя. Не лишались поза IX увагою 1 пам'ятники архкектури, мистецтва.

Але вироблеш цившзащею норми гумашзму шяк не можуть бути викресленими й вщкинутими, тому й передбачаеться переосмислення здобутих щнностей. Ось чому багато понять морал^ гуманних стосуныв у сустльстш повинш бути введеш у нов1 сощально-культурш контексти, яы прийдуть до студентов з нащою допомогою при виконанш певних завдань, читанш текстов.

3 метою ефективного зд1йснення гумащзащ!' навчального процесу гадготовлена система иос!бншав, навчальних матер1ал1в: шдручнишв, спецкурав, в яких закладеш основш принципи гумашзму, що формують свщомють студенпв, правильне розумншя ними рол1 людини в сусшльному житто. Слово гумашзм в1д латинського Ьшпапиэ - людяний, означае сукупшсть поглядев, що визначають високе сусгалЬне покликання людини, и турботи про добробут, гтдшсть, всеб1чний розвиток5. Саме таы завдання ставимо й ми перед своши студентами, виховуючи в них справжню мовну особистость.

Проблема гумашзму - складна, 1 ми прагнемо розгляДати и в комплекс! науково-методичних та виховних завдань.

На кожному занята добираемо матер!али, що несуть важливу шформацпо в морально-етичному плаш, бо принципи загально! дидактики передбачають реашзащю в навчальному процеЫ,1 кпжпредметш зв'язки у широкому розумшш цього слова, зв'язки з циклом гумаштарних дисщшлш, з хйтературнимц джерелами р1зного жанру.

Етнокультуролопчний аспект у вивченш украшсько! мови стае необйдним, бо вш знайомить нашого студента з тим Щ1шим творшням, у яке народ вклав свою душу й серце) вмшня, сво! смаки й спод1вання, мри про майбутне Украпш 1 всього св1ту. А це дае можлшпсть не лише познайомитись з особливостями нашонально! мови, а й ширше - культури, ¡сторн.

Вдячним матер ¡ал ом стае багатожанрова народна тсенна творчють, яка розвивалася в У крапп ще задовго до прийнятгя християнства в Кшвсыай Рус!. I величезна юльюсть шсень, що дшшли до нас, стають корисним [

4 М.Ф.Овсянников. 1сторш естетично1 думки. К.: Вища школа, 1984. С. 60.

5 Там же.

щкавим матер1алом, що спонукае до вивчення укра'шсько!' мови, викликае бажашш швидшого й глибшого оволо дшня нею.

Оскшьки мова е джерелом духовного збагачення, навчалыа матер!али включають крапп зразки тсторичних пам'яток, художшх твор!в, що увшшли до золотого фонду свггово\' культури, 1Сторп, живога!су, театру, народного мистецтва та ш.

Практика викладання укра'шсько'1 мови св1дчить, що гумашзащя освгги може змшити 'и фшософйо I психологио ¡, таким чином, спрямувати осо-биспсть не лише до суми певних знань з мови, досв1ду минулого, а й спо-нукати до всестороннього розвитку I вияву розумових зд1бностей 1 якостей людини як творця ново!" суверенно! УкраТни.

У другому роздш "Лшпйстична основа й структурування мовленпевоТ д1яльност1 особистосп " досл1джуються теоретичш положения про мов-ленневу д1яльшсть.Спираючись на дооидження В.Гумбольдта, Л.В.Щерби, Т. Штейнталя, О.Ссперсена, Л.Вайсгербера, О.Леонтьева та шших розгля-даемо мовлення як важливий аспект л1нгв!стики, необхщний складник формування особистосп.

Ось чому деяы лштсти вважають мовлення реатзащею ¡дей лшгвктично! теор1'1.

Розр!зняемо два етапи у розвитку мовлення:

а) розвиток навичок мовлення на час вивчення теоретичних основ про мову;

б) розвиток мовлення на спещальних заняггях з мови. , .

Змкт роботи з розвитку мовлення реагнзуеться у трьох канрямках:

1) збагачення словникового запасу;

2) засвоення норм лггературноТ мови;

3) формування вм!нь та навичок зв' язного мовлення.

Мова 1 мовлення - невщ' емш компоненти сшлкування 1 його досл1дження.

Теоретичною основою розвитку мовленевих явшц е знания лпературно! мови, а суть розвитку мовлення - умше використання а (норм л1тературно'1 мови) на практищ1.

3 метою ефективного засвоення граматичного матер1алу пропонуються так! вимоги:

1. Навчання на основ! давно! й узагальнено! системи ор!ентир!в.

2. Оргашзацп поетапного засвоення системи ор!ентир1в ! в!дпов!дних

дш. .

Мелышчайко В.Я. Творч1 роботи на уроках украшсько! мови. К., Рад. Школа, 1984, с.4.

23

На вщмшу вщ традицшноУ методики, де змют навчання задаеться як суку пшсть знаиь, вмшь та навичок з мови у теоретичному плаш, при функщонально-комуншативному, поетапному формуванш навичок мовноГ практики основна увага звернена на функщональну його суть.

3 щею метою проанашзоваш укра'шсыа граматики з точки зору едносп наукового I практичного шдходу до граматичного матер!алу I розвитку мовле1шевих дш мовщв.

Укра'шське мовознавство, що почалося з граматики М.Смотрицького, в силу сощально-полггачних умов розвивалося дуже повшьно I вщродилося новою граматикою лише на початку XIX в1ку СШавловсысим6.

3 метою опису лшгвктичного матер!алу в комушкативному плаш, на-самперед видшяемо завдання:

а) описати лшгвктичшш матер!ал;

б) виробити основш принципи комушкативного навчання;

в) узгодити комушкатившсть ¡з системшстю;

г) доб1р л1нтстичного матер1алу робити вцщовцдао до вимог студентов, що володшть украшською мовою як рщною, спорщненою чи шоземною.

Л1нгвктичний св1тогляд особистосп формуеться у вищовщносп 3 вдабраним зм1стом курсу укра'шськоТ мови.

Змкт - це один з основних елеменпв у структур! процесу навчання, бо включае: а) фактичний матер1ал; б) ознаки { властивосп украшськоУ мови; в) методи дослщження 1 наукового осмислення; г) завдання, спрямоваш на розвиток шзнавальыоТ д!яльносп студенпв, що володноть украшською мовою, шдвшцення Ухнього р1вня знань та штелекту.

В основу методики викладання граматичного матер1алу покладена нау-ково-обгрунтована система, в якш вщображаеться три концепцп: лшгвютична, психолопчна та культуролопчна.

Отже, змкт е обов 'язковим компонентом для тих, що навчаються, але вш будс специф1чним для кожного контингенту, виходячи з мовного р1вня знань, загального розвитку психолопчних, нащональних та шших особли-востей.

Серед комушкативних одиниць мовлення видшяемо лексику як один ¡з складних аспект1в навчання; словосполучення, речения та текст як одини-цю мовлення.

Основними принципами словниково'1 робота вважаемо п'ять: позамов-ний, синтагматичний, парадигматичний, функщональний, контекстуаль-ний. Серед видшеного лексичного мЫмуму основне мюце займае спещальна термшолопя, публицистична лексика та ш.

' Павловський О.: Граматика украшсько! мови - 1818.

24

3 практичною метою видшяемо окрем1 тшш словосполучень. Тут вра-ховуеться не тшыш змют, а й сруктура, функцшнування.

Видшяемо мшмальн! й максимальш комушкативш одинищ для усного й писемного мовлення : а/ просте речення, б/ складне речения, яга детально опрацьовуються у навчальних вправах.

Теоретичною основою зв'язного мовлення е текст, його структурш еле-менти, типи 1 стиль На основ! тексту вирипуються головш завдання зв'язного мовлення: формування вмшь анал!зувати, конструювати вислови.

Для дн оперативно'1 пам'ят! у систем! мови важливими е не тшыш схе-ми, модел! с л ¿в, словосполучень та речень а й закони лексичноГ! граматич-но'1 сполуки, законом!рност! функцюнування Гх у мов!.

Проте до сьогодш ще не висвгглене питания дидактичних можливостей зв'язних текспв для шдвищення ефективносп вивчення граматичних категорий ! форм у вищ!й школ!, не обгрунтоваш вимоги до добору цих текспв, не розроблеш рекомендацц до використаюш зв'язних текспв на р!зних етапах засвоення граматичних понять р!зними студентами, що ! спонукало нас зайнятися щею проблемою.

На особливу увагу заслуговують формуюч! елементи мовленнево!' д!яльност! : усне й Ш1ссмне мовлення. Визначаемо основн! риси усного й писемного мовлення, найтшкдапи форми реального втшення мови.

Видшяемо багатопланов! завдання розвитку навичок писемнсн мови :

а) збагачення лексичного запасу;

б) робота над стилютикою викладу матер!алу;

в) вивчення структури текспв;

г) форм^'вання навичок правильного письма з точки зору орфографи та

стил1стики.

Проблема навчання украшськоГ мови ттсно пов'язана з максимальным розкриттям невикористаних резерв1в особистосп.

У результат! досл1дження приходимо до висновку:

- монолопчш вислови - особлива форма мовлення, якому треба навча-

ти;

- формувати навички пщготовленого зв 'язного мовлення;

- одиницею мовлення пропонуеться вважати текстову одиницю - мов-ленневий тв!р, який може бути моделлю для побудови власних аналопч!шх комун1кативш1Х одиниць. Цей вид мовленпсво!" д!яльносп найл!пше розви-ваеться на матер!ал1 фахових дисцигшш, бо науковий стиль е важливим функщональним р!зновидом мови, що мае сво! л!нгв!стичш особливост!, зумовлен! багатьма екстрал!нгв!стичними факторами, а саме :

а) м!шмальний р|вень мовних засоб!в, яи необх!дно використовувати на перших заняттях з мови;

б) номшальний характер лексики 1 наявшсть предикативних ошв;

в) вщсутшсть емощйних характеристик.

Ор1ентуючись на задану тему, задум чи ¡дею, ми пропонуемо формува-ти блоки взаемопов 'язаних знань студент! в. Це узагальнещ способи анашзу навчального матер!алу, його систематизацш у иотр1бний споаб, який може вживатися у р1зних сферах мовленнево! дальности, а саме :

а) р!зних галузях мовознавчоГ науки;

б) р1зних стилях мови.

Узагальнений споаб викладу матер1алу на основ! вщбраних навчаль-них сшуащй е тим необх1дним шдгрунтям, на основ! якого можуть плану-ватись шпп теми, де враховуеться : доб1р ситуащй, мета та умови 1х ре-ал1защ1, змкт граматичного матер1алу, вид мовленнево!" даяльносп, результата навчання.

Тре-пй роздш робота "Л!нгводидактичн! основи навчання украшсько! мови" присвячений анал!зу та специф!щ метод!в навчання украшськоУ мови як р!дно!', спор!днено1 чи !ноземноГ у вшцому навчальному заклад! студент нефшолопчних спещальностей. Перш за все, досл1джуеться суть, функщ!' та структури метод!в навчання, 1х класифжащя у працях Ф.1.Буслаева, О.Пешковського, 1.0.Бодуена де Куртене, О.М.Беляева, М.Вашуленка, О.Алексюка та !нших.

Актуальним е вивчення питания взаемозв'язку понять "метод", "принцип", "прийом", що часто шдм!нюють одне одного.

Анал!зуються традишшп й сучасш методи та пршщипи навчання, яи ! сьогодш активно використовуються у навчальному процес!.

Це зокрема проблемний метод, що характеризуеться не лише особли-вим викладом навчального матер!алу, а й досл!дницьким шдходом до ньо-го: програмуванням, дозуванням, , алгоритм!защею; пор!внялыю-¿сторичний, який залишався провщним у мовознавств! протягом XIX ст.; описовий, новограматичний, пояснювальний, шостративний, що викори-стовуеться на початковому еташ навчання ; методи дистрибутивного ! роз-виваючого навчання, трансформащйний (Л.В.Щерба, Д.Уорс, Н.Хомський), ¡нтенсивний метод (Г.Лозанов, Г.Китайгородська та ш.). В основу останнього методу покладеш !нтенсиф!кащя й атшзащя найваж-лив!шого фаматичного матер!алу.

Особливе м!сце у створенш ош!су украшськоТ мови для практичного користування широких кш займае функщонально-комушкатшний метод, який пос!в належне м!сце у свгговш практшц навчання мови.

Функщональний ! комушкативний методи навчання поставили низку проблем, зокрема: як навколшннш свет матер!ал!зуеться в слов!, як

усшшно засвоУли видшеиий лiнгвicтичний мппмум студента певного контингенту, як набуп знания реал1зувати у зв'язному мовлешп особистость

На вщмпгу вщ традищйних метод1в навчання, цей метод актшйзуеза-своення мови, робить сам процес навчання ефектив1шм.

Такий метод навчання - вщ змюту до форми - вщстоював Л.В.Щерба.

На нашу думку, функщопально-комунжативний метод е основним у иашш практищ, бо вш передбачае доцшьне використання мови, що вив-чаеться, виб1р прийошв, способ1в подання матер¡алу 1 змют.

Новий статус украУнськоУ мови у вищих навчалышх закладах зобов'язуе до пошуюв нових, ефективних засоб1в навчання мови студента р1зноГ фа-ховоУ гадготовки, насамперед тих, кому украУнська мова е рщиою, але, в силу багатьох фактор1в, вони и втратили. Це пояснюеться низьким р1внем гадготовки у школ1 1 послаблениям до обо ^язкового виконання десятоУ статп новоУ КонститущУ УкраУни, де украшська мова оголошена державною.

Постало питания про методи формування мовноУ особистосп, яка вва-жае украТнську мову рщною. Основним е доб1р та обгрунтування л1нгво-дидактичного матер1алу, який би забезпечив вироблення навичок мов-ленневоУ д1ялыюст1.

У зв'язку з конкретними обставинами, контингентом тих, що вчаться, вид1ляемо три основш види д1яльносп викладача:

а) конструктивна, що включае доб!р, змкт та оргашзацно навчального матер1алу;

б) оргашзацшна, що пов'язана з оргашзащею д!яльносп викладача й студенпв;

в) комушкативна, яка включае комушкативну шдготовку студента, вм1ння контактувати.

Широке коло гатгань, пов'язаних з активною даяльшстю викладача украУнськоУ мови в нових умовах, зокрема у вищому навчальному закла/н, висувае й саму науку - методику викладання украУнськоУ мови для нефшолопв - на особливе мкце. Звернення до пошуюв нових технологш викладання украУнськоУ мови зумовлене загалыюю слабкою шдготовкою учшв у середшх школах. Такий р1вень (70% вступниюв) не може задоволь-нити вимоги вищих навчальних заклад! в УкраУни, де викладання, в основному, ведеться вже державною мовою.

Доб1р граматичного матер1алу випливае з практичного використання, функцюнування його у мовнш практищ студента. Ось чому весь навчаль-ний матер!ал розглядаемо з точки зору задоволення потреб тих, що вчаться, р1вня Ух гадготовки та етапу навчання.

На перший план висуваеться мотиващя як важливий фактор у здшсненш вслх навчальних плашв. Продумана мотиващя збуджуе ¡нтерес студенпв до навчального матер1алу з мови, що е необхщним засобом здобухтя май-бутньо1 професи.

3 щею метою в практику впроваджуемо необхщний граматичний миимум. Це коло тем, яким необх^дно оволод!ти в першу черту, щоб мож-на було читати, розмовляти, сприймати на слух! писати.

Основними граматичними темами можуть бути:

- особливосп утворювання та в1Дмпповаши шенниюв, прикмет-ниыв, займенншав, чиогнвшпав;

- часи доеслова, вида, способи;

- узагальнеш обставини;

- структура речения, зокрема складного.

На кожному занято студент навчаеться шзнавати в текста граматичш ка-тегорп, що входять у навчальний м1шмум 1 виконуе у ньому деяи не-складш операцп.

Доб1р навчального матер!алу, його презентащя залежить вщ основно! мети: у найкоротший час (за 4-10 мкящв) поновити знания з украшськох мови, ям були набуп рашше 1 втрачеш.

Нагальна потреба у м1цних знаниях з мови вимагае систематично! пращ над основними граматичними явшцами, що сприяють оволоданню усним 1 писемним мовленням. Для цього вводиться 36-72 години на один семестр, що не може задовольнити потреб тих, що вчаться.

"П, кому украшська мова е рщною, сприймають 1 засвоюють и як чпку систему 1 швидше оволодавають нею, зокрема орфограф1чними й пункту-ащйними навичками. Принцип едносп морфологи та синтаксису дае мож-ливють подолати кнуючий розрив м1ж науковим, теоретичним мовознав-ством [ практикою його викладання у вшцому навчальному заклада.

Така практика сприяе практичному зв'язку м1ж предметами (робота над текстами з фаху).

Анал1зуючи стишстичш функцн граматичних категорш, детальшше знайомимось ¿з новими можливостями функщонування певних ошв у ре-чешп, що сприяе розвитку правильно! усно! 1 писемно! мови студенпв.

Специф1ка занять полягае не лише у зм1сп навчального матер1алу, а й особливш оргашзацп його. Це не ушверсигетська леюдя, насичена багатою шформащею, не шюльний урок на якусь вузьку тему типу: "Правопис числшниив" чи "Вщмнювання чиошвшшв", що характеризуються вузыастю даного питания.

Основною формою таких занять е практичш, що поеднують елементи лекщ\", бесщи, уроку з р1зними формами обм1ну шформащею, практичними завданнями.

Звертаемо увагу на трудноин граматичного плану.

Важливу роль Biflirpae аспектне викладання укра'шськоГ мови, оскшьки втшення окремого аспекту в навчальний процес завжди ефективно впливае на розвиток мовленнсвих навичок людшш.

Важлшп аспекти укра'шськоГ мови: фонетика, граматика, науковий стиль мови прошили апробащю на ряд! факультета (¡сторичному, фшо-софському, факультет! шоземноТ фшологп, юридичному, рад!оф!зичному та in.)

У зв'язку з аспектшш навчанням видшяемо нов! параметри навчально-го плану з украшскьо!' мови з врахуванням основних вид!в мовленнево\' д!ялыюсп (ауд!юва1шя, мовлення, читання й письмо).

Кожен аспект украшсько1 мови знаходиться в центр! уваги викладача i виражаеться не тшыси у добор! навчалыюго матер!алу, а й його виклад!, контрол! знань.

Протягом навчального року вид!ляемо 7 контрол!в навчання (4 - в пер-шому семестр! i 3 - у другому).

Проведения поетапних контрол!в сприяе не тшьки nepeBipni знания студента, а й дае можлив!сть пор!вняти результата ycnimHocri окремих академ!чних груп, окремих студента р!зних спещальностей.

Навчальш плани з украшсько!" мови мають додатки, що конкретизують роботу з фонетики i наукового стилю мови.

Шляхи виршсшш найважл1ш!ших завдань гадвищення якосп навчання й виховання студента бачимо в удосконаленн1 oprani3auii навчального про-цесу на науков1й основ!, зокрема впровадження в навчальний процес нових досягнеш. педагопки, психолоп1 найбшып ефективно!" методики викладання украшсько!' мови р1зним контингентам студен-пв.

В основу оргашзацп навчального процесу покладеш принципи:

а) комушкативно!" спрямованоси, яка заперечуе викладання р!зних аспекта мови в i'x niirifmifi послщовносп. Бона передбачае функц!ональне розташування матер1алу, його реальну роль у практичному використанн!;

б) комплексшш розвиток Bcix вид!в мовноТ д!яльност! для студента нефшолопчних спещальностей з врахуванням фаху.

Основш параметри додатку з фонетики конкретизують з одного боку материал з фонетики за вама р1внями звуково'1 будови (фонема, звукоспо-лучення, склад, слово, синтагма, фраза). Цьому аспекту удшяеться особлива увага у першому семестр!, саме на початковому еташ навчання.

Оргашзащю мовного матер1алу здайснюемо за ситуативно-тематичним принципом. Вш врахував тематику та обсяг матер ¡алу загальноосвшпх дисцшшн \ програму з украансько! мови.

При аспектному навчанш чггко координуемо матер!ал для вироблення навичок мовленневоТ д1яльносто, упереджуючи можлив1 змщення ма-тер1алу з окремих аспектов (фонетики, фаматики, наукового стилю), що приводить до небажаних насладив.

Пад час навчання будь-якому аспекту мови використовуються р1зш прийоми. Так, пояснюючи нову лексику наукового тексту можна викори-стати:

а) описове тлумачення;

б) доб!р синошм1в чи антотшв г тЛн. .

Взаемозв'язок граматичного й лексичного матер1алу дае можливкть ба-гатогранно уявити мовний матер1ал, комплексно засвогга мовт засоби, що ¡нтенсиф1куе навчальний процес 1 забезпечуе цшеспрямовашсть, поетапний розвиток мови студентов.

1дея взаемода вах аспектов мови тосно пов'язана з ¡менем В.В. Виноградова, великого фшолога нашого часу.

Важливу роль в.устшному здшсненш аспекгного викладання вшграе м1жаспектна координащя, яка сприяе, ефективному виробленню навичок мовленнево1 д1яльносто.

Специфка наших занять у форм1 викладу вадбраного матер ¡алу.

Основний граматичний матер1ал подаеться стисло, коротко, часто у ви-171ЯД1 опорних конспектов, схем, таблиць. Так, наприклад, основш поняття з фонетики намагаемося подавати укрупненный блоками.

Наприклад, складш звуки: дж, дз, ¡х вимова, правила переносу. Особливо! уваги потребують лггери Г \ Г*, яш довгий час не розр1знялися в ук-рашськш мовк

При потреб! звертаеться увага на дифтонги, вимову твердих 1 м'яких приголосних, що суттево в1др!зняоться вад вимови в ицпих мовах.

Не менш складними е й явища подвоення, асюлшяцп, спрощення.

, Особлив1 труднопц викликае наголос, бо вш в украшсьий мов! . не е чимось усталеним. Носи мови часто вагаються, де ставити наголос, бо л1тературна норма 1 осбливосто мюцевих д1алектов не завжди сшвпадають.

За академком Л.А. Булаховським видшяемо найважливш1 особливосто наголосу:

1. У першш особ1 однини тепер1шнього 1 майбутнього часу, де в гавшчному \ гавдешю-схадному нар1чч1 д!еслова типу: вожу, вбзиш, ходжу, хЬдиш, каж)/, кс1жеш мають кнщевий наголос, у першш особ! в швденно-захадному - наголос на кореш: вожу. ходжу /' кажу.

2. У першш 1 друпй особах множили кшька д1есл!в типу ведемо,.несемо, везете, несете збер1гають в швшчному та швденно-схшюму нар1чч1 най-давшший слов'янсысий наголос.

Спостер1гаемо р1зне вживашм наголосу у префжсалышх^мещгшав (на префикс! або на кореш: (идбиток / тдбиток, закладка / закладка, замтка г замтка, причтка / причтка.

Звертасмо увагу ! на наголос у В1дщссл1шшх ¡менниках типу: запитання-запитання, виховання-виховання, чи в ¡менниках жшочого роду.

г

Наприклад: купочки (род. в ¡дм. одними)

купочки (наз. в ¡дм. множини) нирки (наз. в1дм. множини) нирки (род. в!дм. однини)

Наголос шфштшв на -ти шсля приголосного: везти, нести (твд.-захщ.) 1 везти, нести (твденно-схда.).

Вагання наголосу в окремих словах зазначались ще у Б. Грпгченка, напршслад, слово "байдуже" може виступати з двома наго-лосами: байдуже, байдуже; або лидяний, мгдяний.

У цитому у бшыносп випадюв можна константувати вже факти уста-леш. Зокрема:

1. Префисси Д1еогпв: форм, що входять у \'х систему, наголосу на соб1 не мають, за в1шятком префйса ем-: виправити, випитати, випити.

2. Коли в5д д1еслш утворюються безсуфксш ¡менники чолов^чого роду, вони наголос перепосять на префкс: спогад, розгпяд, поклик, збдум, за-клик.

3. У словах ¡з складним префшсом недо- правило становить наголошене -до: недогарок, недогризок, недоломок, недоливок, але недонесок, недос-тс!ток та ш.

Особливе мюце належить вивченню правил правопису, без яких немис-лиме знания украшсько1 мови й користування нею.

Це й включае активну роботу з1 словниками й правописними довщниками самоспйно чи тд кер1вництвом викладача.

3 метою вщтворення в пам'яп системи украшсько! мови, групуемо весь навчалыгай матер1ал у певш блоки, де видшяеться найголовшшс для носив мови.

Кожне заняття включае питания словозмпги I словотвору, бо саме ней матер1ал викликае певш трудной« у студенпв.

Специфша значения виду 1 способу до украшського даеслова вимагае та-кож особливо! уваги. У центр 1 знаходиться формування стшких навичок \

прийоьйв вживання категор1альних значень абсолютного й вщносного часу, вар1ант1в виду. Звертаемо увагу на специф1чш особливоси даеслова, функщональний статус трьох вираз1в часу.

Пропонуються вправи з використанням р!зних моделей на замнгу суб'екта об'ектом, замша р!зних члешв речения, трансформування речень 1 т.п.

Основна увага звертаеться не тальки на засвоення вивчення граматики, а й сприймання на слух, оволодшня навичками: читання, мовлення й письма.

Саме з реалЬащао цих плашв переглядаемо граматичний матер1ал:

1) конструктивний аспект;

2) змютовий аспект з поспйною фонетичною характеристикою мови;

3) стилеву семантику сл1в, зокрема, доеоивного виду 1 т. ¡н.

Вимоги до творчих вправ:

а) комушкатившсть;

б) новизна граматичного матер1алу;

в) шформатившсть, що розвивае мислення, яке б сприяло розвитку зв'язного мовлення. Все де забезпечуе розвиток писемного мовлення, полшшуе грамотшсть 1 пршцешпое любов до р!дного слова.

Серед важливих граматичних тем, що викликають певш труднопд, е: словосполучення р!зного Т1шу, синтаксична сполучувашсть багатьох час-тин мови, зокрема д1есл!в у зв'язку з 1х семантичними замшами. Наприк-лад,

способи вираження категорн волод1ння чимось: шапка на голова; каблучка на палъцг,

категорп виразу М1сця:

студенты на лещи, на вулищ, в ушверситепп, у парку,

- категорн часу:

лекцш починаешься о дев'ятт годит, без чвертг друга, закшчуеться за чверть п'ята;

- категорп руху:

тти в театр, тти до театру; догхати до станци, переххати через лист, заюсати за ли сто I т.д.

Отже, найпростшп синтаксичш структури будуються за допомогою ошв, яи пов'язуються певним зв'язком. Питания зв'язку м1ж словами, спо-соби сполучуваносп ще слабо розроблеш у втизняних практичних грама-тиках.

Для тих, хто вшьно волод1е украУнською мовою на побутовому р1вш, ос-новними завданнями програми украУнськоУ мови е:

1) гадвищити ршень знань з украУнськоУ мови;

2) оволодгги мовою своеУ профеаУ, зокрема основами наукового стилю мови, термшолопею;

3) засвоУти основш граматичш структури, характеры мов1 обраного фа-

ху.

3 метою реашзащУ цих завдань пропонуеться робота з питань ук-раУнськоУ граматики на матер!&т наукового стилю мови.

Специфпса занять полягае не лише у змк-п навчального матер1алу, а й у його презентащУ. Основною формою таких занять е практичш, що поеднують елементи леюцУ, бесщи, уроку з р1зними завданнями.

У зв' язку з аспектним навчанням видшяють нов! параметри навчального плану з украУнськоУ мови з урахуванням основних вид1в мовленневоУ д1яльносп.

В основу оргашзащУ навчального процесу покладеш принципи:

а) комушкативноУ спрямованосп, яка заперечуе викладання р1зних аспектов мови в Ухшй лишний послщовносп. Вона передбачае функцюнальне розташування матер¡алу, його реальну роль у практичному використанш;

б) комплексний розвиток уах вид1в мовноУ даяльносп студента.

Сучасш вимоги спонукають до написания нових п!друч1шк!в, що базу-

ються на штснсивному метод! навчання. Лшгв!стичною основою таких гадручниив е прагматика, психолопчною - теор!я мовленневих дш, педа-гопчною - проблемне навчашш.

Особливе мкце вщводиться принципам лшгвктичного добору в систем! засвоення украУнськоУ мови як спорщненоУ, оскшьки значна частина студента нефшолопчних спещальностей рос!йськомовна. Це спонукае звертатися до теоретичних вито и в слов' янського пор!вняльно-!сторичного мовознавства. Пращ О.Х.Восткова, 1.Срезневського, О.О.Потебш, ОЛ.Соболевського, П.Ф.Фортунатова, О.Шахматова, А.Ю.Кримського, Л.А.Булаховського та ш.

У галуз! з!ставлення украУнськоУ та росшськоУ мов на р!вш школи чима-ло зроблено Т.ПЛжакевич, Ф.К.Чорторизьким, М.О.Карпенко, О.С.Сштко, Н.В.Слухай, М.Муравицькою та !н. 1х досл!дження дають багато щнних рекомендацш у вивченн! украУнськоУ мови як спорщненоУ.

Термш "1нтерференщя" розглядаеться з точки зору шнгшстики, психологи та лпц-водидактики.

Л!нгв1стична !нтсрференщя охоплюе ва р1вш мови:

а) фоиетичний;

б) словотворчий;

в) лсксичиий;

г) граматичьшй;

д) фразеолопчний;

е) семантичний 1 складае основу навчального матер1алу для студент даного контингенту.

Викладання украУнськоУ мови як спорщненоУ е новим лшгво-дидактичним напрямом у наущ, що мае теоретичш й практичш засади.

Основне завдання щеУ науки: навчити студенпв володгги мовою, а це означае вивести едину концепцио граматики 1 мовлення. Звщси випливае й наше основне завдання - сформувати лшгвальну компетенцпо у мовщв, яы е ноаями спорщнених мов.

Розробляючи теоретичш 1 практичш основи викладання украшськоУ мови як спорщненоУ, видоляемо:

а) л1нтастичний матер!ал, необхщний для задоволення вимог студенпв;

б) комушкативш мнпмуми для р!зних континген-пв студенпв;

в) л1нгвокраУнознавчий та краезнавчий мЫмум, необхвдний для спшкування на побутовому, сощально-культурному та професшному р1внях.

УкраУнська мова - одна з найпопулярншшх слов'янських мов св1ту -привертае увагу багатьох представншав р1зних краУн 1 стае предметом вив-чення у ряд1 провщних навчальних закладдв багатьох держав св1ту, в тому чист й УкраУни. Цим 1 зумовлена кондепщя навчання украУнсьхоУ мови як шоземноУ. Сьогодш вона стае новою науковою 1 навчальною дисцнплшою у вах ланках осв!ти УкраУни.

Науково-теоретичш засади цього напрямку базуються на основ1 досяг-нень л1нгводидактичноУ свгговоУ науки, украУнських лшгаспв та педагопв 1 психолопв.

Змктом щеУ дисциплши е:

1 .опис украУнськоУ мови для ¿ноземщв з урахуванням особливостей ук-раУнськоУ мови та мови студенпв;

2.комушкативш мтмуми для р1зних контингенпв шоземних студенпв;

ЗлшгвокраУнознавчий мш1мум;

4.найсучасшпп методи навчання: пггенсивш, комушкативш, аудюв1зуальш та ш.

Bei xti досягнення необюдно враховувати при розгляд! питания розвитку дисциплши "УкраУнська мова як шоземна".

KpiM того, враховуемо ще й той факт, що методика викладання ук-раУнськоУ мови мае бути р1зною для:

1. 1ноземних студента фшолопв, журнал]спв, для тих, яким мова стане основним засобом npani, майбутньоУ профеей".

2. Гноземцям-нефшологам, для яких мова е лише засобом здобуття майбутньоУ спещальносп в УкраУш.

3. 1ноземцям дшового кола, що приУхали з метою б1знесу, туризму то-що в УкраУну на короткий термш.

4. Гноземним громадянам, що прибули на короткотермшов1 курси ук-раУнськоУ мови в1д однотижневих до шесттпсячних для туриспв, астрахгпв, студента, комерсанта тощо.

5. Не менш важливою е проблема вивчення мови за кордоном за допо-могою спещалышх радю та телекурав, вщеокурс!в, комп'ютеризованих програм i навчальних матср)ал1в.

Навчання украхнськоУ мови ¡ноземщв вимагае Ч1ткого видшення етагав навчання. Перш за все - це початковий етап, на який видшяемо 2-3 мюящ, щоб студеггги оволодЬти иступним фонетичним курсом. Комушкативна мета початкового етапу - навчити епткуванню у навчально-побутовш сфер!, розумгги на слух повкьну мову на ocEioßi обмеженого мовного ма-Tepiany. На першому еташ студента повинш навчитися читати Koponci навчальш тексти, розмовляти на навчально-побутов! теми.

Темп читання на цьому еташ 40 отв за хвилину. Важливе значения тут мае floöip найнеобхщшшого граматичного матер¡алу. Це даш про найти-noBirui явища украУнськоУ мови, найпопшрешип граматичш значения та способи ix вираження, правила побудови словосполучень, речень. На по-чатковому еташ проводиться навчання рецептившш видам мовноУ д1ялыюст! на актшзшй лексищ.

Кожному етапу властив! специф1чш метода навчання. Так початковому -властивк

а) пояснения;

б) демонстращя фотографий, матонгав, картшг, таблиць, схем тощо;

в) тренування.

На цьому еташ розвиваеться слухова й зорова пам'ять, постшно йде переклад рщною мовою.

Наступний етап - середнш, що тривае В1д 4 до 5 одсящв, в залежносто В1Д результатов початкового етапу навчання та загально-освгтнього pißHfl студентов.

Мета цього етапу - навчити розуштн на слух мову на навчально-побутов1 теми, читати адаптовану лггературу, науков1, публ1цистичш, газетой текста, розмовляти на навчально-побутов1 теми.

Темп читання - 60-80 оив за хвилину.

KpiM того, тут вщбуваеться знайомсво студентов з основними структур-1шми типами стил1в укра1нсько1 мови: науковим, газетно-публщистичним, розмовним, елементами художнього стилю.

3 метою ефективного вивчення украшсько!' мови видшяемо певш аспекта, визначаемо основну мету i завдання до них.

Так, мета i завдання навчання фонетищ на початковому еташ полягае в тому, щоб шоземщ познайомилися i3:

а) системою украшсышх голосних та приголосних;

б) наголосом, його непоспшнстю i поспйшспо;

в) синтаксичним подшом;

г) штонащйним оформлениям речень розповщних i питальних.

Bei щ вщомосто повщомляються вже на початковому еташ навчання у

вступнш лекцй" чи беещь

Вивчення фонетики - це вивчення графки, орфографн й орфоепн, без яко'1 не може бути BipHoro мовлення. Ось чому особлива увага з перших дшв звернена на вимову.

Аспектне викладання - важливий напрямок нггенсифжацп навчалього процесу в шоземнш аудиторп.

Р1вень ефективносто навчального процесу залежить вщ багатьох фак-TopiB i, в першу чергу, вщ оргашзацп навчального процесу на науковш ocnoBi. В його основу покладений комушкативний метод навчання, який заперечуе викладання украшсько'1 мови у лшшшй послщовносто. Ко-мушкативна спрямовашсть передбачае функцшнальне розташування та подання MaTepiany, який вщображае роль мови у реальному епшкуванш; комплексний розвиток Bcix вид1в мовленнево1 даялыюсто; врахування профипо навчання студентов: гуманитарного чи природничого.

Традищйними вже стали аспекта мови: фонетика, лексика, граматика, науковий стши> мови.

Видшенню названих аспектов передувала велика робота по добору та наповненню основних параметр1в навчального процесу конкретним лшгвютичним матер1алом.

Уже на початковому еташ навчання MOBi передбачена стшпстична ди-ференщащя матер1алу, тобто правильне його використання у р1зних умовах з р1зною метою.

Виявилась необхАдною м1шм1защя лексики, певних граматичних структур для навчання науковому стилю мови.

Аспектне сшввщношення Maxepiajiy на початковому eTani переважае фонетичний аспект - 6 годин на тиждень, з введениям лексики -збшьшуеться лексичний i граматичний аспекта i зменшуеться фонетичний.

Кожен аспект украГнсько! мови знаходить конкретне вираження не ■ильки у добор1 та виклад1 навчального материалу, а й методищ проведения KOiiTponiB певних вщцв мовленнево! д1яльносп на кожному еташ.

У зв'язку з аспективним навчанням видшеш й HOBi параметри плашв, де б враховувались основш види mobhoi дьчльност! (аудповання), розмовна практика (мовлення, читання й письмо).

Кожен аспект основуеться на nporpaMi курсу мови.

Так, фонетичний аспект конкретизуе з одного боку матер1ал за BciMa р1внями звуково! будови мови (фонема, звукосполучення, склад, звукова сторона синтагми i фрази). Саме цьому аспекту удшяеться особлива увага на початковому еташ навчання (12 годин). Тут шоземш знайомляться з комплексом понять не лише фонетичних, а й лексичних, граматичних та ¡нших структурно-композищйних особливостей украшсько'1 мови. Голов-шш завдашмм цього перюду е максимальне знайомство студенпв з фоне-тико-орфоегачними особливостями мови.

На початковому eTani вивчення укра'шськоГ мови особливу увагу викла-дача привертають контрастивш звуки, Bipne написания. Тому обов'язковим видом роботи е навчаши правопису кожно'Г л1тери окремо в словах та речениях.

Це св1дчить, що вже на початковому еташ викладання йде комплексна робота над формуванням навичок ycix чотирьох вид1в mobhoi д1ялыюсп. Bei завдання до вид1лсшгх уроюв складаються лише за програмним грама-тичшш матер1алом-мнимумом.

Навчаши украшсьюй як ¡ноземн1Й в основному професпшо-ор{ентовне, оскшьки студента пршздять в основному в УкраТну здобути певну про-фес!ю державною мовою. Мета Bcix еташв - забезпечити розумйшя й в5льне епшкування укра'шською мовою, тому вже з перших дшв навчання добираеться найактившша лексика, без якоГ неможливе епшкування naBiTb на побутовому piBHi.

Тому при складанш лексичного м1шмуму для занять до нього вкгаоча-ються словников! одтшищ, характерш украшсьюй MOBi, ff народу, звичаям, традищям.

KpiM того, пропонуемо враховувати не лише гальюсний склад, а й змгст, важливють та функцюнування на певному еташ навнання.

Особливо слщ звернути увагу на тлумачення чи переклад кожно? лек-сично1 одинищ, и актившсть у використанш. I тут передбачена значна робота з мови в галуз1 лексики, семасюлогп, фразеологп.

Специф1ка визначення лексико-граматичного MaTepiany, його презен-тащя pi3HHM контингентам шоземщв спонукають до пошуюв нових, актив-них методов викладання, нових лопчних приндишв само! оргашзацн нав-чання украшсько!' мови в шоземнш аудитора.

В основу викладання граматики укра1нсько1 мови покладений лопко-семантичний принцип, що сприяе бшьш ефективному засвоенню видалених граматичних понять, необх1дних для оволодпшя основними видами mobhoi даяльносп, що подаеться комлексно з перших дшв навчання. 3 щею метою пропонуеться система таблиць та навчалышх завдаш>, що передбачають основш законом1рносп вираження граматичних категорш типу: вираження локативних вщношень мкця, початкового й инцевого пункту руху, вираження часу (годшш, назви дшв, частин доби, М1сяця, nip року та ш.).

У спещально складених вправах тренуемо законом!рносп тих чи шших вщношень, що становлять певш трудноЩ1 як у смисловому, так i структурному оформленш думки.

Мета цих завдань - допомогти шоземним студентам не тшьки зрозумки й засвоУти украшсыа структури, ¡з значениям локативносп й темпораль-носи, але й сформулювати та закршити у них навички користуватися ними у MOBi шд час практичних занять та у сфер! побутового, культурного, сощально-полгаганого життя.

Навчання шоземних студента украшсько1 мови мае комуншативну спрямовашсть, що виражаеться у навчанш мовленнево! д!яльносп з перших дшв занять. Вироблення мовленневих навичок та вмшь вщбуваеться на вщбраному MiHiMyMi лексико-граматичного матер1алу, який подаеться у вигляд1 конкретних одшшць навчання.

Для {ноземних студенпв добираеться такий текстовий матер1ал, який спрямований на розвиток мовленнево! дальность Ц1 навчальш матер1али вм!щують життев1 факти, яи переконують студенпв у справедливосп дш украГнського народу, що бореться за свою незалежшсть i свободу.

У вшбраних текстах для читання використовуеться багатий матер1ал з icTopi'i Украши, народознавства, який не лише знайомить студенпв з на-шою державою, а й захоплюе своею неординаршстю.

Особливктю виршення питания про сшвввдношення видав mobhoi даяльносп шд час вивчення украшсько! мови в умовах мовного середови-

ща е комплексний розвиток р1зних мовних навичок при домпгуючш рол! розвитку навичок та влинь усноГ мови.

Це спонукало до постановки питания про особливу систему вправ, що сприяють виробленню навичок та вмшь усного мовлення (аудповання, висловлювання монолопчного й Д1алопчного).

Анашз гадручшпав з укра'шсько1 мови для ¡ноземщв, виданих в УкраТш I за кордоном дав можлшпсть виявити не лише прогалини в навчальному матер1ал1, а й у методищ Гх вшсладання.

3 метою пол!гапення стану викладання украшськоГ мови як шоземноТ, падготовлеш поабники та падручники укра'шськоТ мови для ¡ноземщв у трьох частинах.

В основу оргашзацп матер ¡алу покладеш принципи:

а) аспектноеп: фонетика, граматпка, пауковпй стиль;

б) комушкативна спрямовашсть, яка вадкидае й заперечуе викладання ршшх аспект!в мови у лшшнш посл1довност1.

Вщцлеш етапи навчання та вимоги чотирьох вид1в мовленнево'1 д1яльност! (аудповання, мовлення, читання й письма).

Широке використання ситуативно'1 наочносп, ¡грових та навчальних си-туацш сприяе активносп мовленневих дш шоземних студента.

Ощшоючи значения лопко-семантичного принципу для комушкащУ ук-рашською мовою, ми врахували там показники: ЗМ1СТ та шформативну цшшсть матер}алу; лопку вислов!в, творчий характер слухач1в, спон-ташнсть мови, граматичне оформления.

У висновках формулюються найважливши методолопчш ознаки функцюнально-комунжативного принципу формування мовно'У особи-стосп, - а саме:

1. Мовна особистють - складне 1 ушкальне явшце у суспшьному житп народу - бо кожна людина мае комплекс р1знопланових можливо-стей та р!зносторонш 1нтереси, яы, при оптимальних умовах, мо-жуть одержувати ушверсалышй розвиток.

Саме з щею метою визначаються зд^бносп студента, р1вень Ухшх потреб та св1тоглядноУ ор^ентащУ, яка в значшй м:р1 залежить в ад багатьох факторов: житгёвого Д0СВ1ДУ, загальноосвггньоУ тдготовки, р^вня культури, зд1бностей, ¡ндашдуалышх особливостей.

Лшие з урахуванням цих даних можна планом!рно формувати мовну особистють, розвивати 'и тзнавалып здабносп, виховувати в дуа нащонального патриотизму.

2. На формування мовно!, особистосп впливають психолопчш, сощальш й культуролопчш фактори. ,.

3. У ношуках нових метод1в навчання в1дпрацьовувався один з основ-них метод1в - функцюнально-комушкативний, який сприяе усгншному розвитку зв"язного мовлення 1 формуванню мовно! особистосп.

4. Мовлення е необхедним компонентом, що забезпечуе не лише усшшне функцюнування мови в сусшльст, а й виражае стан нацюнально! духовносп, культури народу.

5. Мовленнева д1яльшсть кожно! особистосп визначаеться психо-лопчною, цшеспрямованою працею над удосконаленням себе як сусшльного шдивда.

6. Лшгвютичний матер1ал е основою формування мовно! особистосп, бо саме змют с визначальним у навчанш й житгедаяльносп.

Змкт включае не лише окрем1 граматичш явшда, а й найхарактершип зразки !х використання. Це 1 е основним програмним матер1алом, мета якого - забезпечити оволодшня мовою 1 мовленням.

7. Серед комушкативних одинидь мовлення видшяемо: лексику, сло-восполучення, речения та текст - як вшцу комушкативну одиницю.

8. Формуючими елементами мовленнево! д1яльносп е усне й писемне мовлегаш.

9. Узагальненими способами реашзацп л1нгв1стичного матер1алу е не лише осмислення задуму чи основно-! думки тексту, а й знакомство з1 структурою видшених текста, вдаовщним добором граматичних мовних засоб1в.

10. Досшдження теоретичних та практичних надбань впчизняних та за-руб1жних вчених у галуз1 викладання украшсько! мови у школ1 й вищих навчальних закладах дало можливють проанал1зувати сучасш методи навчання.

11. Для тих, кому украшська мова е рщною, вироблеш нов! вимоги до мовного матер!алу, зокрема:

а) в<л мовленнев1 ди студенпв максимально базуються на най-важлив1ших питаниях в систем! граматики в обсяз! певноТ програми;

б) видтеш необхщш асиекти та основш завдання.

12. В основу навчання укра'шсько1 мови як спорщнено1 покладеш даш пор1вняльноГ фонетики, словотвору, словозмши лексичних та син-таксичних одиниць. ГКдситоеться функщонально-семантичний шдоад, що дозволяе вести спостереження за взаемодоею граматичних аспекта, визначити ?х роль у вивченш украшСькоТ мови як спорщиено!'.

13. УкраГнська мова як шоземна стае новою науковою 1 навчалыюю дисциплшою, покликаною не лише здобути знания з мови, а й Д1знатися про укра'шську культуру, юторпо, традицп.

14. Вивчення украшсько!' мови нефшологами зумовило розробку ново'! галуз1 в лнтнстищ; укра'шська мова як рщна, спорщнена та шоземна, котра й дош ще не знайшла надежного мкця серед дис-циплш як окрема наука у вищих навчальних закладах Украши. Це не сприяе розвитку мови у себе в крапп, бо цим ми обмежуемо можли-вост! п розвитку 1 вивчення.

15. Методика викладання украшсько! мови в сучасних умовах стае важ-ливою ланкою впровадження в життя стати Конституцп про дер-жавнють украГнсько1 мови. Вона стае одшею з основних галузей науки, що докоршно змппое систему виховання мовноГ особистосп в час духовного вщродження нацп.

Основы! положения дисертаци вщображеш у таких публшащях:

1. Паламар Л.М. Особливоси вивчення украшсько!' мови як шоземноГ. Проблеми вищоГ школи, вип. 12. - К., 1972, 0,5 др.арк.

2. Паламар Л.М., Макарова Т.1., Присяжнюк Н.К. Вивчайте укра'шську мову (пщручник). Вид-во "Вища школа". - К., 1975, 20 др. арк.

3. Паламар JI.M. Робота з ¡менними словосполученнями в гумащтарнш секци. Матер1али м1жнародного симпоз1уму, -Баку, 1977, 0,7 др.арк.

4. Паламар JI.M. 1менш словосполучення як основна оди-ниця навчання лексичному аспекту мови гумаштарних спещальностей. Вшник КДУ, №2,1977, 0,4 др. арк.

5. Паламар Л.М. Особливосуп викладання украшсько1 мови шоземним громадянам. 36. MaTepianiß М1жнародного конгресу укра'пистсв, - К., АН Украши, 1990, 1 др.арк.

6. Паламар JI.M. Сощально-психолопчш. проблеми функцюнування укра'шсько! мови на територй' Украши. 36. статей факультету шоземно1 фшолоп1. №1, - К., 1990, 0,5 др.арк.

7. Паламар JI.M. Специфка навчання украшсько'1 мови на неспещальних факультетах. В1сник КДУ, 1991, 0,5 др.арк.

8. Паламар JI.M. Принципи планування курсу укра'шсько1 мови нефшологам. Вюник КДУ, 1990, 0,4 др.арк.

9. Паламар JI.M. 3 досвщу викладання украшсько1 мови студентам нефшолопчних спещальностей. В1сник КУ, №5, 1992 (1сторико-фшолог1чн1), 0,5 др.арк.

10. Макарова T.I., Паламар JI.M., Присяжнюк Н.К. Вивчай-те украшську мову. 4.1, -К., вид. "Вища школа", 1992, 10 др. арк.

И. Паламар JI.M., Бех O.A. Початковий курс украшсько! мови. 4.1. -К., вид. "Либщь", 1993, 12 др.арк.

12. Паламар JI.M. Укра'шська мова як шоземна: програми дп у контексп "Мова та культура". MaTepiaira друго'1 м1жнародно1 конференци "Мова i культура" 1нституту м1жнародних вщносин i права. -К., 1993, 0,7 др.арк.

13. Паламар JI.M. Зм1ст i форми робота у сфер! ук-ра'шомовних дисципл1н. Навчально-методичний бюлетень КУ, 1992,0,5 др.арк. ,

14. Паламар J1.M. Про взаемозв"язок вщцв мовленнево'1 д1яльност1 на заняттях з наукового стилю. Bíchhk шституту цившьног aBiauií. - К., 1992, 0,6 др.арк.

15. Паламар JI.M. Програма i методичш рекомендацп до курсу "Дшове мовлення" для студенев I курсу вшцих нав-чальних заклад1в Укра'ши. - К., HAMO, 1993, 0,7 др.арк.

16. Паламар JIM. Роль ocbíth у мовному вихованш особи-ctoctí. 36. матер1ал1в Кшвського иедагопчного университету ím. М.Драгоманова. - К., 1993, 0,5 др. арк.

17. Паламар JI.M. Роль соцю-культуролопчного фактору у функцюнуванш украТнсько!' мови. Тези всеукра'шськоГ науко-bo'í конференци "Функц!олування укра\нсько1 культури та мови в умовах perioHÍB Укра'ши з багатонащональним складом населения". - Одеса, 1993, 0,4 др.арк.

18. Паламар JI.M. Культуролопчш основи виховання мов-ho'í oco6hctoctí. Тези науковог конференци Гнституту ук-ра'шознавства. - К., 1993, 0,5 др. арк.

19. Паламар JI.M. Початковий курс укра'шсько1 мови. Ч. П. -К., вид. "Либщь", 1993, 18 др. арк.

20. Паламар Л.М. Розвиток мовленнево'1 д1яльност1 сту-денпв-кефшолопв. Тези доповщей i повщомлень иауковоУ конфереищУ "Мовна д1яльн1сть в Украшк проблеми i иерспек-тиви". - В1нниця, 1994, 0,7 др. арк.

21. Паламар Л.М., Украшське дшове мовлення у вищих навчальних закладах. М1жнародна конференц1я. Словаччина, 1994, 0,6 др. арк.

22. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова дшових nanepie. -К., вид. "Либщь", 1996, 12 др. арк.

23. Пономарьов О.С., Паламар Л.М. Росшсько-украшський тлумачний словник з tcxhíhho'í д1агностики. -К.: Либщь, 1996, 5 др. арк.

24. Паламар Л.М., Удвар1 I. Практичний словник ук-рашських д1еошвних форм. Угорщина, - Шредьгаза, 1996, 10 др. арк.

25. Паламар Л.М. Лшгвютичш основы формування ук-ра'шомовно1 особистость Монограф1я. - К., 1997, 13 др. арк.

26. Паламар Л.М. Про доб1р змюту граматичного матер1алу для нсфтолопв. Вюник Кшвського ушверситету. Ввипуск 4. -К., 1996.

Паламарь Л.М. Функционально-коммуникативний принцип формирования личности. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения украинскому языку, Киевский педагогический университет им. М.П.Драгоманова, Киев, 1997.

В диссертации исследуется функционально-коммуникативний принцип формирования языковой личности. Определяются психологические, социальные и культурологические факторы, влияющие на общее развитие человека. Особое внимание уделяется лингвистическому основанию и структуиро-ванию речевой деятельности, ее главным факторам, что позволяет квалифицировать общение как активную деятельность личности.

Методом исследования является функционально-коммуникативний, что позволяет изучить функциональную сторону языкового материала, выделить главные коммуникативные единицы, определить содержание учебного материала для носителей украинского языка, родственного или иностранного и внедрить его в учебный процесс.

Ключов1 слова: украшська мова, мовлення, мовна осо-бисткть, мовленнева д1яльшсть, функцюнальний, ко-мунжативний, зв"язне мовлення, лшгвютичний, дидактичний, соцюлшгвютичний, спорщнена мова, шоземна мова.

Palamar L.M., Functionally-communicative principle of formation of a language person. Dissertation for obtainance of the degree of doctor in pedagogical sciences as to the speciality 13.00. 02 - theory and methodology of Ukrainian language teaching, Kiev M. Dragomanov Pedagogical University, Kiev, 1997.

In the dissertation there is investigated the functionally-communicative principle of the formation of a language person. There are determined the psychological, social and culturological factors affecting the common development of a human being. Particular attention is paid to both the linguistic founding and structuring of the speech activity, to its principal factors, that lets to qualify the communication as an active activity of a person.

The investigation method is the functionally-communicative method, that lets to study the functional side of the language material, to distinguish the main communicative units, to determine the contents of educational material for the Ukrainian language bearers, of an allied or foreign language and to implement it into the educational process.

Key words: Ukrainian language, speech, linguistic personality, speech activity, functional, communicative, coherent speech, linguistic, didactic, sociolinguistic, allied language, foreign language.