автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Интеграция систем музыкального воспитания в общеобразовательной школе

Автореферат диссертации по теме "Интеграция систем музыкального воспитания в общеобразовательной школе"

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису

НИЖНИК Оксана Олексіївна

ІНТЕГРАЦІЯ СИСТЕМ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

13.00.02 - методика викладання музики та методика музичного виховання

Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1996

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана в Рівненському державному педагогічному інституті.

Науковий керівник -

кандидат педагогічних наук, доцент КАРПЕНЧУК Світлана Григорівна.

Офіційні опоненти:

!. Доктор педагогічних наук, професор ПАДАЛКА Галина Микитівна,

2. Кандидат педагогічних наук ХЛЄБНИКОВА Людмила Олександрівна.

Провідна організація: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України.

Захист відбудеться "15" жовтня 1996 р. о 15 годині ЗО хв. на засіданні спеціалізованої ради К 01.34.01 при Київському державному інституті культури за адресою: 252133, м. Київ-133, вул. Щорса, 36.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського державного інституту культури (м.Київ, вул.Щорса, 36). Автореферат розіслано " вересня 1996 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний стан розвитку науки характеризується бурхливою інтеграцією технічних, природничих та суспільних наук, взаємопроникненням їх методів і структурних елементів. Завдяки інтеграції виникають суміжні галузі знань, які погоджують комплексні проблеми. Кожна новостворена наука асимілює у -. ;оєму змісті поняття та ідеї інших наук, а кожна комплексна проблема для сзого розз’язання вимагає асиміляції концептуального апарату і методології різних наук. Інтеграція докорінно-змінює зміст і структуру сучасного наукового знання, концептуальні можливості окремих наук.

На думку фахівців у галузі педагогіки,реалізація інтеграційних ідей може підняти середню осзіту на новий рівень роззитку, підвищити ефективність навчально-виховного процесу.

У науковій педагогічній літературі певною мірою висзітлені різні аспекти інтеграції у навчально-виховному процесі: суть інтеграції, її форми і види розкриваються у дослідженнях С.В.Васильєзої, К.Ж.Жунусової, В.І.Загвязинського, В.Ріїльченко, шляхи та умови-інтеграції розглядаються Г.І.Ватуріною, ІО.І.Діком, А.А.Пінським, В.В.Усаноаим, І.Я.Лернером, С.Д.Ахапкіним, . Т.Г.Агібаповим, М.Г.Сапельниковим, В.Г.Розумовським, Л.В.Тарасосим, інтефативні зв'язки і тенденції у програмах середньої загальноосвітньої школи зайняли своє місце в дослідженнях Г.Ф.Федсрець. Вивчається взаємозв'язок педагогіки з так званими загальнонауковими (з іншої термінології, інтегративними) дисциплінами, перш за все з загальною теорією систем, кібернетикою, інформатикою, теорією НОП

(Ф.Ф.Корольов, Н.Ф.Тализінз, І.П.Раченкота ін.). •

Важливу роль в інтефації навчальних предметів відіфають міжпредметні зв'язки. Як свідчать- праці Г.І.Батуріної, І.Д.Звєрєва,

В.М.Максимової та інших, міжпредметні зз-язки певним чином долають, протиріччя, які існують у багатопредметній системі викладання між розрізненими знаннями з окремих предметів і необхідністю синтезу цих знань, їх комплексного застосування на практиці. -Зз’язки між предметами естетичного циклу - літературою, образотворчим мистецтвом і музикою, - досліджені в наукових працях ОАБорисозої,

В.В.Ванслоза, (.Ф.Ляшенка, Н.А.Миронова, В.О.Разумного,Є.‘О.Фінченка,. Г.П.Шевченко. ,

Проблема музичного виховання займає у педагогічній науці вансливе місце. Загальні методичні принципи музичного виховання розкриті провідним'.! музичними діячами Б.В.Асаф'єаим,

Н.Л.Гродненською, ЕШ.ІШцькою, Б.Л.Яворсьхим. Подальший розвиток ця проблема знайшла у працях педагогів О.О.Апраксіно'і, Л.А.Баренбойма, Н.О.Ветлугіної, Д.Б.Кабалевського, Е.Б.Абдулліна, Д.Є.Огороднова, Г.М.Пздалки, Л.О.Хлебникове! та інших, психологів Т.і.Артем'єва, Б.Г.Ананьєаа, Б.Л.Березовського, Л.С.Виготського,

О.В.Запорожця, Я.З.Неверозича, С.І.Науменко, Л.П.Нозицької? Е.В.Назайкінського, Б.М.Теплова, П.М.Якобсона та ін.

Система музичного виховання в загальноосвітній школі сьогодні також потребує інтегративного підходу. Він перш за все стосується правильного визначення структури системи, її сутності, цілей, форм та методів, інтегрованої взаємодії її елементів. Аналіз практичного стану показує, що єдності у розумінні цілі і завдань музичного виховання немає. Нерідко його зводять до вузько технічного навчання навичок, то до засвоєння учнями знань про музикрбез достатнього прилучення їх до самої музики, а то до засвоєння народознавчих знань, які не завжди пов'язані з музичним мистецтвом. Знання і навички потрібні, але ляше тоді, коли вони нерозривно пов’язані з музичний вихованням: навички у галузі музичної грамоти, сольного спіау, хорового співу, ритмічних вправ, гри на єлемеитарних.музичних інструментах правильно спрямовані'годі, коли сприяють розвитку музичного слуху, музичної пам'яті, загальної музикальності. Знання про'музику,'її різновидності, жанри, стилі, про життя та творчість композиторів, яги здобуті на основі знайомства з. самою музикою, відіграють важливу роль у розширенні музично-естетичного кругозору і- у формуванні смаку. «Але цінність, музичного навчання полягає у ва;;слпвссті виховного аспекту: вихованні культурної людини з розвинутими музичними здібностями, високим' смаком, любов'ю до музики, морально-естетичним поглядом на життя.

В історії української і зарубіжної музичної педагогіки є чимало зразків авторських педа?огічних систем-кокцепцій - системи М.Лисенка, МЛ^онтовича, Я.Степового, Ф.Колесси, В.Верховинця, К.Орфа, Д.Кабалевського, . життєвість яких була перевірена часом І використанням їх у різних національних школах світу. Вони дістали науковий резонанс у працях Л.А.Баренбойма, Є.В.Куришева та Л.К.ІСуриш2вої, О.І.Трофимчука, О.О.Апраксіної, Е.Б.Абдулліна,

3.1.Василенко, Л.О.Іванової, Т.П.Булат, Є.М.Марченка, А.Г.Калениченко,

С.С.Процика. Але жодним дослідником не передбачається г/ожливість взаємопроникнення цих музично-педагогічних концепцій. Звернення до таких систем, поєднання усього цікмого, що було створено їх авторами з теорії і методики викладання музики в загальноосвітній школі, а також визначення їх взаємодій з національною системою виховання спонукали до вибору теми дисертаційного дослідження: “Інтеграція систем музичного виховання з загальноосвітній школі”.

О б 'є к т о м дослідження є системи музичного виховання в загальноосвітній школі.

Предмет дослідження - теоретичні та методичні принципи ефективного застосування інтегрованої системи музичного виховання школярів.

Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні і експериментальній перевірці оптимальних форм інтеграції авторських систем музичного виховання школярів в умовах загальноосвітньої школи. ' ' ' '

.8 основу .дослідження була покладена г і.п о т е - а: музичне виховання в загальноосвітній школі здійснюється більш ефективно за умози інтеграції систем музичного виховання та трансформації ідей різних концепцій музичного виховання на уроках музики та в лозакласній

і позашкільній музично-педагогічній роботі. • '

Відповідно до мати ’і гіпотези Дослідження було визначене коло завдань; \ .

1.Здійснити теоретичний порівняльний аналіз авторських систем музичного виховання. ■ ■

• 2.Проаналізувати проблему інтеграції систем музичного виховання на основі музично-педагогічних досліджень та практики сучасної школи.

3.Розробити критерії визначення рівнів ефективності музичного виховання школярів.

4.Створити теоретичну модель інтегрованої системи музичного

виховання як основу сучасної програми з музики для загальноосвітньої школи. ■ . „ . •

5.Експериментально перевірити педагогічну ефективність л^грами, розробленої на оснсві інтегративного підходу.

6 .Дослідити ефективність застосування авторських систем музичного виховання на уроці музики і в позакласній роботі.

Методологічними засадами долідження слугували: філософське лоложення про необхідність наукового пізнання взаємозв'язків у природі, суспільстві та мисленні, про матеріальну єдність сзіту; системно-структурний та інтегративний підхід до визначення системи музичного виховання школярів; технологічний підхід у дослідженні ефективності музичного виховання учнів загальноосвітньої школи; концепція естетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження національної культури.

З метою експериментального розв'язання передбачених завдань використовувались такі методи дослідження: теоретичні - аналіз, си. тез, аналогія, порівняння, моделювання; емпіричні - методи масового збору інформації: вивчення документації, анкетування, інтерв’ювання, бесіда; педагогічне спостереження, аналіз художньо-творчої діяльності, формуючий експеримент.

Вірогідність наукових положень, основних результатів та висновків забезпечується використанням комплексу методів, що адекватні предмету, маті і завданням, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісної і якісної обробки здобутих результатів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше застосований інтегративний підхід до аналізу . авторських систем музичного виховання школярів та до створення інтегрованої програми з музики для загальноосвітньої школи (визначена внутрішня, зовнішня та міжсистеї.іна інтеграція). . . . .

Особистий в н е с о к автора складає розробка та апробація інтегрованої систем:! музичного виховання школяріз, яка розкриває . методику формування музично-естетичних знань, умінь, навичок, емоційно-ціннісних орієнтацій в умовах уроку музики та .позакласних форм музичного'виховання.

Теоретичне з н е ч е н н я дисертації визначається тим, що глузк із педагогіка збагачується новим підходом до .розгляду системи музичного виховання - інтеграцією (внутрішньою, зознішньою, мі;ксисте;.;ною), використання якої дає можливість накреслити шляхи взаємодії авторських систем музичного оихоОіння, споріднених навчальних предметів, систем естетичного, морального та національною виховяння. Розроблена- технологія визначення цілей музичного вихозання школярів у когнітивніп (обсяг знань), &фектизній (емоціпно-цін.чіснмх орієнтацій) та опєраційно-діяльнісній (обсяг вмінь та

навичок) галузях дозволяє логічно компонувати навчальний матеріал, добирати адекватні принципи і методи навчання та виховання.

Практична цінність дослідження полягає у розробці і

апробації програми з музики для сргальноосяітньої школи, створеної на

основі інтеграційних зв'язків системи музичного виховання. Матеріали

програми з музики, розробки інтегрованих уроків, позакласних виховних

заходів можуть бути використані як практичні рекомендації в роботі

вчителів музики, керівників гуртків та клубів, заступників директорів шкіл

з позаклгсної виховної роботи в загальноосвітній школі; у процесі

викладання курсів "Методика музичного ■ виховання" і "Методика

музично-просвітницької діяльності" в навчальних закладах педагогічного

та культосвітнього профілю; курсів "Методика музичного виховання з

основами теорії музики", "Виховна робота засобами музики” на

факультетах початкового навчання педвузів; при складанні навчально-

методичних посібників та методичних рекомендацій до організації та

проведення безперервної навчально-виховної практики студентів

музично-педагогічних факультетів ледвузіь; для факультету підвищення

кваліфікації вчителів музики. - • '

На захист виносяться положення’ • . .

!. Принцип інтеграції наукових знань є ефективним науковим

підходом, який можна застосовувати у сфері педагогіки, в тому числі в

музичному вихованні. ' ■ 1

2 ..існуючі авторські системі музичного виховання К.Орфа,..

Д.Кабалгх' > яго> українських 'ломпозиторів-класиків мають свої

іктегратибн; характеристики, які недостатньо розкриті у науково-

педагогічній літературі 'і не завжди використовуються на практиці через

відсутність сучасної інтегрованої моделі системи музичного виховання ' о

школярів. ‘

3. Інтегративний підхід до системи- музичного виховання дао можливість вдосконалити її на основі загальнонауковнх системоутворювальних зв'язків: внутрішніх - зз’язків між метою, завданнями, змістом, формами, методами, прийомами музичного виховання, взаємозв'язку між об'єктом і суб'єктом навчально-виховного процесу; зовнішніх - зв’язків системи музичного виховання з соціальними, психопого-педагогічними науками, естетикою, теорією та методикою виховання, міжпредметними зз’язка:ли; м і ж с и ст е м н и х

- зв'язків між авторськими системами-кснцепціями музичного виховання

М.Лг.санка, К.Стеценка, Я.Стєпового, М.Леонтовича. Ф.Колєсси.

В. Верховинця, К.Орфа, Д.Кабалевсь::ого.

4. Принцип інтеграції, покладений в основу розробки программ з ддузихи для загальноосвітньої шкоті, урокіз музики і позакласних ?/.угі'.уно-з:іхозних заходів, підвищує ефективність музичного виховання.

Апробація і впровадження- результатів дослідження відбувалися: у школах, на базі яких проводився педагогічний експеримент (СШ 3 м.Рівнз та Квасилівська СШ Рівненської області); через публікацію матеріалів,• що гідбизають основні теоретичні і практичні положення дисертації; шляхом використання науково-доо.ідшх матеріалів для підготовки студентів музично-педагогічного факультету Рівненського педагогічного інституту. Основні результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки-, кафедри теорії, історії щ’зтк та Методики музичного виховання Рівненського державного педагогічного інституту, Київського державного інституту культури, методичних об’єднаннях вчителів музики, Л8КЦІЯХ інституту підаищання кваліфікації педагогічних кадрів.

Структура дисартації обумойлзна логікою дослідження, постаолєними завданнями і складається Ь вступу, двох розділів, висновків, додатку, а також списку використаної літератури, містять 15 таблиць, 8 схем, 11 малюнків, 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ ..

У ест у п і . обгрунтована актуальність те;,?',!, сизначзкі об'єкт, прздмат, мета, завдання .і методи дослідження, . сформульогана гіпотеза. Окрії.і того розкриті наукова иоаизна, тооратична і практичне значення роботи, вірогідність, апробація та епрогадкення результатів дослідження в практику робота деяких загальноосвітніх шкіл, викладені положення, які виносяться на захист. ■ ■

У першому о о з д і л і - "інтеграція систем музичного вихозання ял педагогічна проблэма" дасться аналітичний огляд філософсько;, пснхолого-подагогічноТ, музично-есгеткчиої літератури з проблеми дослідження, рсзкризасться значущість озторських систс-м музично;о заховання у науковому і практичному аспектах.

Перший параграф першого розділу - "Методологічні і теерзтичі.і засади інтеграції систем’ музичного виховання" розхризас поняття '‘інтеграція”, "система" у трактуванні філософів та педагогів.

Поняття "інтеграція" було впроваджене в науку в 1857р. англійським вченим Г.Спонсором, яке означало механічне об'єднання і комбінацію роз'єднаних елементів. Сучасні вчені трактують це поняття як об'єднання в ціле,' єдність будь-яких елементів, відновлення будь-якої єдності (М.І.Кондакоа, М.М.Скаткін), як об’єднання елементів, яке супроводжується налагодженням і зміцненням зв'язків між ними (О. ософський словник). М.П.Делєнчук, С.Б.Кримсь 'ий, Б.М.Кєдроа,

Н.Р.Ставська, аналізуючи процес інтеграції людського пізнання як тенденцію, що веде.до цілісності і єдності, доводять її нероздільність з процесом диференціації, яка виявляє закономірності специфічних, окремих структур. Ці дві тенденції', на думку вчених-філософів, хоча взасуовиключзють одна одну, але також і взасмообумовлюють та збагачують, складаючи діалектичний закон єдності і боротьби протилежностей.

Методологічне значення має філософське положення про інтегративні взаємодії наукових знань, розкриті М.Г.Чепіховим та Х.Сантуловим: внутрішні, зовнішні, горизонтальні та вертикальні.

Поняття '.'інтеграція'' в педагогічній науці трактується по-різному:

С.(.Архангельський звергає увагу на взаємозв'язок змісту, методів і видів навчання, Г.І.Батуріна розуміє під інтеграцією створення цілісного навчально-виховного процесу та наукозо обгрунтованої системи цілеспрямованого управління процесом формування особистості, 3 ІД.Ззерєв основною ознакою інтеграції вважає цілісність системи кавчання, В.Р.Ільченко розуміє інтеграцію як виявлення єдиних теоретичних основ природознавства, які складають основи лрирсдничснгукового світорозуміння школярів, Г.Ф.Федорець бачить інтеграцію у різноманітних зв'язках і залежностях між структурними компонентами педагогічної системи.

П.Р.Атутов, М.М.Скаткін, Я.С.Турбовський роблять спроби визначити інтегративні процеси в педагогічній науці: міжнаукозі -взаємозв'язок педагогіки з неледагогічкими науками, міждисциплінарні (наприклад, асиміляція в дидактиці висновків предметних методик), . внутрідисциплінарні - вироблення загальної теорії, яка б синтезувала результати різноаспектних досліджень, виконаних а межах однієї дисципліни. .

Система музичного виховання школярів, виходячи з філософських

і педагогічних положень про взаємодії, має свої інтегративні

характеристики: внутрішня інтеграція - взаємозв'язок цілей, методів, прийомів, навчального матеріалу, форм організації навчання і виховання, взаємодія вчителя і учнів у навчально-виховному процесі, зовнішня - взаємодія музичного виховання з педагогічною, психогсгічноі-з наукою, мистецтвознавством, естетикою, системами формування особистості, естетичного, морального виховання,

національною системою виховання в цілому. ° •

" Проблемі взаємодії цілей, форм та методів музичного виховання цілісності формування музичного сприйняття, мислення, уяви, фантазії, творчої активності, цілісності розвитку і’.узичних умінь та навичок присвячені праці О.О.Апраксіної, Л.А.Баренбойма, Д.Б.Кабалевського, Е.Б.Абдулліна, тобто зроблена спроба визначити внутрішню інтеграцію системи музичного виховання. ■

Зв'язки аіуоичного виховання з естетичним розглядали

Б.В.Асаф’єв, С.Т.Шацький, ЕШ.Шацьха, Ш.Киященко, Б.Т. Лмхачов,

A.І.Буроз. ’ •

Психологічні засади музичного ьлховання розглядались

Б.М.Теплоаим, Л.С.Виготсьхим, О.М.Лзонтьевим, П.Я.Гальперіням,

С.Л.Рубінштейном, Д.Б.Ельконіним, ГШ.Якобсомом, О.В Запорожцам,

B.М.Мяскщевиы, С.І. Науменко та >чішми.

Деякі аспекти проблеми зв'язку музичного виховання з

національною системою виховання, а саме формування інтересу до музичного фольклору, роль народної пісні у розвитку творчої актиено>л учніз, іиорал.ьно-сстєтичне виховання засобами народної пісні, музично-естетичне виховання школярів на народних музичних традиціях, вивчались Л.І.Боросікопим, В.І.Юцевич, І.М.Таран, Ю.Б.Мандрихом.

■ Таким .минем, зовнішні взаємодії системи музичного виховання дістали певна ву.світпення у психолого-педагогічнїй та музичне-п.здагсгічній літературі, • •

' Д р у г и й_ параграф другого розділу "Загальна характеристика провідних систем музичного виховання в контексті інтегративного підходу" присвячений музично-педагогічній спадщині МЛисенка, К.Стецеька, Я.Степового, М.Леонтозича, Ф.Колесси, В.Верховинця, концепціям К.Орфа, Д Кабалевського, Д.Огороднова. Це дало можливість зробити висновок, що ножна з них має свої внутрішні, зовнішні та мі/ксистємні інтегративні характеристики, які представляють їх як цілісність. .

Кожна авторська система музичного виховання по-соосму значима, хоча вони різняться за об'ємом,і широтою музично-виховних завдань, ідей, методів і прийомів, музичним матеріалом. Але в кожній з них закладені можливості їх . об'єднання, інтегрування.адже, як підтвердив аналіз, вони самі були закономірним явищем міжсистємної інтеграції: використанням компонентів, ідей, підходів,методів різних авторських методик.

Третій параграф першого розділу - "Проблема інтеграції систем музичного виховання в сучасних педагогічних дослідженнях" присвячений науковим дослідженням авторських музично-педагогічних концепцій з точки зору їх позитивних і негативних рис, можливостей їх інтеграції.

Музично-педагогічна концепція К.Орфа ’знайшла висвітлення у працях О.Т.Леонтьевої, Г.Кеетман, які проаналізували цілі,завдання, історію створення системи, педагогічний матеріал і навчальні методи. Дослідник життя і творчості німецького композитора-педагога Л.А.Баренбойм відзначає близькість ідей Ч.Орфа ідеям Б.Л.Яворського та Б.В.Асаф'єва. Австралійський музикант-педагог Л.Лефєпг веде мову про адаптацію системи К.Орфа у систему музичного виховання школярів в Австралії і пропонує видозмінити і розвинути цю концепцію в умовах кожної країни таким чином, щоб зміст відповідав потребам національної школи. Сучасні науково-педагогічні дослідження тікож свідчать про інтерес до срфівської : нцепції: Л.І.Бсровикоа вважає, що, працюю-ч/ >-•> системою К.Орфа. можна використати відмінний від" орфівськсгс <:: мплеіст музичних інструментів, а саме включити у дитяче музикування традиційні українські народні інструменти. Спроби адаптації системи К.Орфа в Уічзаїні роблять О.І.Трофимчук. Є.В.Куришез, Л.В.Куришезз, результатами чого сргши їх навчальні посібники з музичного виховання для загальноосвітньої школи.

Основою багатьох наукових праць, статей, виступів у пресі стала музично-педагогічна концепція Д.Б.Кабапевського та створена на її основі програма з музики. Завдання музичного виховання за системою Д.Кабалевського, технологія їх регз'язєннл, музично-дидактичні методи, принципи побудови програми та особливості уроків за цією програмою знайшли своє місце, у науково-методичних посібниках О.О.Апраксіної, Е?Б.Абдолліна, Л.А.Баренбойма, Т.О.Бейдер, Т.Ю.Вендровоі,

О.Д.Критської, Л.З.Халабузарь. .

Зв'язки системи музичного виховання Д.Кзозлєвського з інтонаційною .еорією Б.В.Асаф’єва проаналізовані у дисертаційних дослідженнях Т.Ю.Вендроеої, М.С.Красильникової'. з виховною системою В.О.Сухомлииського - у дослідженнях Е.А.Фінченка. М.Ф.ГслсЕїіна і Л.В.Школяр доводять, що концепція Д.Б.Кабал&вського увібрала в себе кращий досвід вітчизняної і зарубіжної музичної педагогіки, а таксж визначають її новаторство,- О.Я.Ростовський,

З.Т.Береецький, Р.О.Марченко, Л.О.Хлебникоза створили на основі цієї концепції програму для загальноосвітніх шкіл України.

З критикою програми Д.Кабалєвського виступали О.О.Апраксіна, В.А.Чернушзнко, В.М.Мінін, які помилково вважають, що вона ігнорує на уроці хоровий спів. А.Г.Каленіченко вказує на недооцінку Д.Кабалевським ролі національних традицій. Ми ке погоджуємось з цими положеннями, оскільки сам Д.Кабалевський, ведучи мову про зміст музичного виховання, говорить про його національний характер: при творчому засвоєнні програм» в інших республіках (сьогодні - інших країнах), природньо, повинні бути збережені сформовані до цього часу прогресивні традиції, які найбільша сприяють успішному розвитку національної музичної культури даної республіки (країни). Ми поділяємо думку М.Кулешової, яка вважає, що цінність музичного мистецтва не може обмежуватись лише вокально-хоровою музикою, а уроки музики в загальноосвітній школі - вихованням співака. ' .

Методика комплексного музично-співацького виховання школярів Д.Огороднова нз має такого'"наукового резонансу, як системи К.Орфа та Д.Кабалєвського. Головні теоретичні засади викладені у монографіях, автора. Критикують систему Д.Огороднова за те, що вокально-ладові вправи, які .лежать в її‘основі, досить далекі від музики,: і що вони необхідні лише тоді, коли в людини вже сформувалось хоча б в якійсь мірі образне сприйняття музики (М.Ф.Головина). Але ця методика має позитивні моменти: формує голосовий апарат, виробляє правильну співацьку поставу, міміку (А.Горемичкін).

Недостатньо вивченими є системи музичного виховання видатних діячів української музичної педагогіки. Б дисерть -р.ному дослідженні Л.О.Хлєбникової окремий параграф присвячений внеску українських композиторів (М.Лисрнко, М.Леочтович, К.Стеценко, В.Верховинець, П.Кознцький, М.Вериківський, А.Кос-Анатольський, Є.Козак,

М.Завзліішна, Т.Шутенко) в методику музичного виховання. Аналіз

педагогічної спадщини окремих композиторів зроблений Є.С.Фєдстозим (К.Стецєнко), Л.О.Івановою ( М.Леонтоеич), С.С.Процик (українські композитори радянської доби). Дослідники відзначають -слізззу'-кість ідей композиторіз-пєдагсгіа сучасним вимогам музичного виховання школярів. Проте досі не знайшла висвітлення проблема інтеграції українських музично-педагогічних систем у сучасній загальноосвітній школі. '

Отже, аналіз науково-педагогічної літератури підтверджує, що кожна система .має свої позитивні риси, свої інтеграційні характеристики, які висвітлені у більшій чи меншій г.'іоі. Висловлюються припущення щодо використання систем Д.Огородноса. К.Орфа, концепцій українських композитсріо-класиків в сучасних умовах •гикладання музики. Але не зроблена спроба поєднати їх між собою.

' Четвертий параграф - "Аналіз практичного досвіду використання систем .музичного виховання а загальноосвітній школі” головну увагу акцентує на чинних програмах з музики для загальноосвітньої школи і сучасній практиці використання авторських систем музичного виховання.

Бесіди та анкетування вчителів «.Рівного та Рівненської області дали нам змогу вивчити їх ставлення до існуючих програм: 69%

респондентів ставляться позитивно, але з посиланням на те, що програми потребують значного доопрацювання, 19% - негативно, 12% -' не склали певної думки {останні навіть не тримали в руках даних 1 програм, що свідчить про низький рівень методичного забезпечення вчителів не тільки сільської, а й міської школи). Доступність сучасному вчителю посібника О.Колесси сприяли тому, що 56% респондентів

■ корксуються ним, 16% вчителів за основу діяльності беруть концепцію Д.Кабалевського, 13%- використовують матеріал та методичні . положення В.Верховинця, . 9% - М.Леонтовича, 3% - керуються програмою, створеною творчою групою на чолі з А.Аздієвським, 1% -використовують методику Д.Огороднова, 2% опитаних задовольняються ТИМ, ЩО є.. . ' . ; . .

Щоб мати об'єктивну характеристику стану шкільної практики, нами були визначені критерії ефективності музичного виховання школярів з відповідними . рівнями, ’які характеризують три галузі педагогічної діяльності: когнітивну. або пізнавальну, афективну або

емоційно-ціннісну та операційно-діяльнісну (дослідження американських

вчених Б.Блума і Д.Кратволз). Компоненти ефективності музичного виховання та різні визначались на основі критеріїв музичних знань, умінь та навичок Е.Б.Абдулліна, емоційно-ціннісних орієнтацій В.МШацької, Д.Б.Кабалевського • (інтерес до музики і музичної діяльності та сформований смак як критерії ефективності), оцінки творчої діяльності. . .

Низький рівень - учні не орієнтуються у ключових музично-естетичних поняттях, не знають композиторів, музичних жанрів, музичної грамоти; не цікавляться музикою, мистецтвом взагалі, негативно ставляться до уроку музики, вчителя, неадекватно сприймають музичні твори, їх смакові переваги Спрямовані на музику розважального характеру; нечисто інтонують, монотонно виконують мелодії, відмовляються від завдань творчого характеру.

Середній рівень - учні орієнтуються у музично-естетичних поняттях, які вивчались недавно, знають лише те, що їх цікавить; індиферентно ставляться до уроку музики, емоційно сприймають лише ту музику, яка подобається; їх смакові переваги спрямовані на пісенні жанри; виразно виконують улюблені твори, не завжди самостійно виконують завдання творчого характеру. .

Високий, рівень - учні орієнтуються у ключових музичних' поняттях, знають твори відомих композиторів, а також додаткову інформацію в галузі музичного та " інших мистецтв; з інтересом ставляться до музики, діяльності на уроці музики та в позаурочний час, тонко проникають б емоційну сферу музики, адекватно сприймають музичні твори; виразно, емоційно виконують музику, завдання творчого •характеру, відрізняються самостійністю мислення. .

Констатація низького рівня музичного виховання школярів має об'єктивні причини: недосконалість існуючих програм, низький рівень методичного і матеріального забезпечення, і суб'єктивні: небажання творчо підійти до використання авторських методик, до впровадження програм, недостатня обізнаність не тільки з авторськими системами, але й з державними програмами. Ті, ^‘використовуються, виявляють себе не в повній мірі - усі потребують доопрацювання. Таким чином, музичне виховання в загальноосвітній школі може бути здійснене більш ефективно за умови інтеграції систем музичного виховання і створення на цій основі програми з музики для загальносвітньсї школи,

о

трансформації ідей різних концепцій музичного виховання на уроках музики та в псззкласній і позашкільній музнчнс-педагогічкій роботі.

V я р. у гону розділі- "Методика створення та реалізації інтегрованої' системи музичного виховання" викладені модель інтегрованої системи, формуючий експеримент. результат/, експериг/ентальнсї роботи за інтегрованою програмою ка уроках музики та у позаурочній виховній роботі.

Зв'язок теоретичного аналізу проблеми з узагальненням практичного ДОСВІДУ ДОЗВОЛЮ СТВОРИТИ ,\!ОДЄЛЬ інтегрозаної системи-музичного виховання, якій гйпсзяченнй л е р ш и й п а р а г о а о другого розділу ''Інтегрована програма музичного виховання як 'педагогічна система (теоретичний аспект)”. Моделюючи її. у и передбачали такі інтегративні зв'язки:

- внутрішню інтеграцію - зв'язки мі>:< метою, завдання?.-'.!, змістом музичного виховання та формами, методами, прийомами практичного здійснення виконання засобами «узнаного мистецтва, зв’язку ї-.мх об'єктом і суб'єктом навчання і виховання у цьому процесі;

- зовнішню інтеграцію - зв’язки системи музичного ви,ховання з

соціальними, психслсго-педзгогіиними науками, естетикою. теорією та методикою пяхозання, факторами національного вичеоання. міхпредуетні зв'язки; - . '

- мгкепетєнну інтеграцію - взаємодію елементів авторських систем-гонцєпцій глуаичного зихозання. -

. Міжомстемна інтеграція музичного виховання забезпечує в пєсшу •-'ергу геєдиання загальних нгвчально-вихозннх положень:

- "кузімкз виховання - це не виховання музиканта, з перш за все ' виховання людини" {В.О'Сухочлннсьчкй);

- народно-пісенна тверч^ть - основа музичного виховання. яка баз'.;-"ться на глибоких співацьких традиціях українського народу (М.іі: - '■••'ко, К.Стеценко, сЯ.Степовий. М.Леонтоеич. О Коле оса, В Верховинець, С.Лгадхєвич, Л.Репуцькуй, А.Аадіезсікий):

- комплексна ілузн.чна діяльність - основа Формування твоо'-их

здібностей (К.Орф); . -

- комплексність формування музичних умінь та навичок через

комплексну діяльність - вокальну, рухозу, танцювальну, . ігрову театралізовану (К.Орф, 3.Верховинець, Лисенко, К Стс-^еике. Д.Огороднсз); .... - - '

- виховання голосу як осназного музичного інструменту дитини (Д.Огсроднов);

- формування світогляду, вольових якостей, моральності, інтересів, смаків, творчої ініціативи і самостійності (а кожній авторській системі);

- принцип добору навчального матеріалу - педагогічна доцільність, зисокохудожність, виховна роль матерілу (Д.Кабалевський).

Міжсистемна інтеграція знайшла своє висвітлення і в даній експериментальній програмі, де поєднуються;

- тематичний принцип побудови програми (Д.Кабалевський);

- використання народно-пісенного матеріалу для хорового співу (ІУі.Лисенко, К.Стеценко, Я.Степовий, М.Леонтович, Ф.Колесса);

- використання класичної музики для слухання (Д.Кабалевський); '

- використання вокальних (Д.Огороднов), музично-ритмічних вправ,

вправ для музикування, "елементарної” музики (К.Орф і його послідовники в Україні: О.Трофимчук, Є.Куришев, Л.Куришеаа),

танцювальних пісєнь-ігор (В.Верховинець),'дитячих опер (М Лнсенко, КСтеценко та ін.); .

- використання народної та професійної музики краю (з досвіду

окремих вчителів); . •

- використання мЬкпредматних зв'язків (Д.КабалєзськийУ

Другий параграф другого розділу - "Методика

впровадження інтегрованої програми на уроках музики" розкриває новий тип інтегрованого уроку, де поєднуються нз лише різні твори мистецтва, а й методичні прийоми з різних авторських систем-концепцій музичного виховання. • ■

В процесі експериментального впровадження прс^Оіми з музики нами були, визначені дві групи: контрольні й експериментальні класи. Формуючий експеримент проводився у молодших класах протягом трьох років (з 1993/94 по 1995/96 навч.рік), у старших - протягом чотирьох років (з 1592/93 по 1995/96 навч.рік) у СШ N 3 м.Різне. З метою виявлення динаміки формування музично-естетичних знань, умінь, назичок,- адекватності сприйняття, інтересів, смаків, досвіду творчості було здійснено серію вимірів, що забезпечили можливість кількісної і’ якісної інтерпретації рівнів ефективності музичного виховання.

Третій параграф - "Інтеграція засобів в поза класній роботі з музичного виховання" - визначає внутрішні, зовнішні та міжсистегикі зв'язки у гуртковій та масовій музично-змхосній роботі. '

Використання авторських сисгем-концепцій музичного зкховання у гуртковій (факультативній) роботі випливає з характерних ряс цих авторських методик: К.Орф (колективне музикування.) - оркестр дитячих, народних інструментів, танцюючий оркестр, танцюючий хор- оркестр; Д.Кабалевський (бесіди про музику) - клуб мистецтв, музичний лекторій; Д.Огороднзз (методика постановки голосу) - хорова, - вокальна студія; М.Лисєнко, К.Стеценко, Я.Степовш, МЛеонтович, Ф.Коле.сса (увага до дитячої музичної творчості, до народної пісні як основи назчаннг, і виховання) - хор, фольклорний ансамбль, оперна студія; 8.Верховинець °{пісия, танець, гра - ког.'.пп-зкс для розвитку розумових, фізичних здібностей, нзеичок творчості) - ансамбль пісні і тзяцю, ігроза студія.

Практичне застосування інтегрованого підходу до системи лозакласно)' роботи представлена методичними розробками бесід, ле-лцій-тоїщертіз, напрямками роботи музично-естетичних гуртків і створенням на базі шкапи центру естетичного виховання.

Ч е т з е р т :-і й п а р а г р а ф - "Узагальнюючі результати дослідження" підводить підсумок фор?луючого ОКСПЄрИ",ЄНТу.

Кількісний аналіз здобутих даних надає- підстав зробити висновок про позитивно пресуззнкя учнів єксгібрн.уоктальних класіз за різнячи, що снлппнзтьсл у згленшзнні кількості учніс з низьки?.: рівнем музичних знань, е-лоціГінс-ціннісиих 'орієнтацій, творчих нсанчок на 13%, і, підпезідно, у сбільшзнні групи учнів із сзредн;м рівнем - під 43% на початку експерименту дв% 47,5 в гінці. Учні з високим рІЕкз'Д складали в кінці слспориглоіггу 38,3% порівняно з 28,7% на початковому етапі. Ці результати свідчать, що експариментгльно апроозвзна інтегрована програма ’ музичного виховання школяріз снизилась достатньо

ефЭ'.П'НЕНр’.З, • „

Доказовість -гіпотези та розв'язання- завдаю» дослідження умечошвили в со з :< к: '

1, Принцип інтеграції нзукозих йнйиь о ефективним каухоз::м підходе?.4, який знайшоз широка ■ висвітлення в філософській та педагогічній літератур/. Теоретичні засади інтеграції >,ігють методологічна значення для. визначення інтеграційних взаємодій у системі музичного шіхезгкня икаляріз. -

2. Авторські системи музичного ' виховання К.Орфа і

ДЛСабалавського, музичні методики М.Лисенка, К.Стеценка, Я.Степового, М.Леонтоаича, Ф.Колесси,. В.Верховинця, Д.Огсроднова мають свої ' інтеграційні характеристики: внутрішні, зовнішні,

міжсистемні. Кожна музично-педагогічна концепція по-своєму значима, хоча одна від одної відрізняється об’ємом і широтою, музично-виховних завдань, ідей, методів і прийомів, навчальним матеріалом. У кожній закладені молспнвссті'їх об’єднання, інтегрування, адже, як підтвердив теоретичний аналіз, вони самі стали закономірним явищем мкхсистемноТ інтеграції на основі використання компонентів, 'ідей, підходів різних авторських методик. ° 0

3. В музично-педагогічній літературі є достатньо вивченими авторські системм-концзпції К.Орфа і Д.КабалеБСЬксго, музично-педагогічна спадщина українських композиторів-педагогів, висловлюються. припущення про можливості їх використання в сучасних умовах, але немає спроби теоретичного та практичного інтегрування їх між собою. Дослідження сучасного стану викладання музики в загальноосвітній школі показало, що шкільні програми не завади задовольняють практику викладання предмета, а авторські системи музичного виховання використовуються на в повній мірі.

4. Підвищення ефективності музичного виховання школярів МОУ.СЛИ2Є за умови створення теоретичної моделі інтегрованої системи музичного виховання, у якій знаходить своє місце внутрішня інтеграція (єдність мета, завдань, організаційних форм, методів і прийомів, навчального матеріалу), зоснішня інтеграція (врахування психолого-педагогічних, міжпредмєтнкх, між,мистецьких зв’язків у системі музичного виховання), міжеистемна інтеграція (використання елементів авторських систеі'»5 музичного виховання). Дана модель є основою програми з музики, а інтеграційні зв’язки можуть застосовуватись на уроках музики та в позакласній музично-педагогічній роботі. ,

5. Розроблена технологія визначення цілей музичного виховання школярів у когнітивній (обсяг знань), > афективній (сформованість емоційно-оцінювальних суджень) та операційно-діяльнісній (обсяг умінь та навичок) галузях може сприяти формуванню ?<чузичної вихованості школярів, моделювати усі аспекти навчально-виховного процесу з музики: завдання, форми, методи і прийоми, розподіл навчального матеріалу. Практичне здійснення розробленої технології у ході о ' '

педагогічного експерименту дає празо зробити висновок про ефективність інтегративного застосування авторських систем музичного зиховання •

Теоретичне і практичне оновлення системи музичного виховання шляхом інтеграції авторських музично-педагогічних систем-концспцій, взаємодії з психолого-педагогічними науками, ззагмодіою з системою національного виховання, мі;кпредмзтними зв'язками, а також експериментальна пес вірка інтефовансї програми з музики, створеної на цій основі, підтвердне висунуту гіпотезу.

Результати дослідження доповнюють методику випадання музики новою концепцією, основаною на актуальній інтегративній теорії. Але воно не вичерпує усіх питань даної проблеми. В її подальшій розробці необхідно зосередити увгту на висвітленні ви. очних можливостей інших авторських музично-педагогічних систем, як вітчизняних так і зарубіжних.

Основні результати дисертаційного дослідження викладені у таки а публікаціях автора:

1. Виховання г.шролюбкзих почуттів на уроці музики //Виховання

учнівської молоді у дусі миру і взаєморозуміння: Матеріали

міжрегіональної наук.-практ. конф. 15-1? грудня 5 992 р,-

Рівке:РДП!,1992. - С.190-191.

2. Проблема музичного виховання в. педагогічній спа"'инні

В.О.Сухомлинського // Василь Сухомлинський і сучасність: Науково-метедкчнмй збірник /Упорядник і егдпов. рздактор М.Я.Антонсць, -Київ,1994. - С.123-123. '

3. Проолзма музичного еихозання в педагогічній спадщині українських ксмпозмторі5-,'лас:ікіа // Українська культура; минуле, сучасне та шляхи, розвитку: Зо. наук, праць РД1К. - Рівне,1994. - С. 173-182.

•1 Інтегровзішм урок музики // Актуальні проблеми зии;сі педагогічної і загальноосвітньої школи: 36. .матеріалів кокф. -Ріенє:РДПІ, 1895. - С.1С8-107. •- ■ .

5. Ідеї народності у світових музично-педагогічних концепціях // Традиції виховання у світовій народній педагогіці: Матеріали мігкнар. наук.-практ. конф. - Різне: РДПі, 195С. - С. 33-35.

6. Духовна музика як засіб формування культури особистості //Формування основ християнської моралі в гроцесі духоенсго відродження України: 35. матеріалів кенф. - Остріг: ОБК,1595. - С 14-15

7.Мова почуттів. Вплив В.О.Сухомлинського на" музично-педагогічну систему Д.Б.Кабалевського // Нова педагогічна думка. - 1995. -№4.-С.43-46. • ,

Нижник ОА Интеграция систем музыкального воспитания в общеобразовательной школе. Рукопись. . _

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - методика

преподавания музыки и методика музыкального воспитания, Киевский государственный институт культуры, Киев, 199S. .

Конкретизирована сущность системы ЙузыкалОюго воспитания школьников. Разработана и экспериментально апробирована программа по музыке для общеобразовательной школы, в основе которой лежит интеграция систем-концепций музыкального воспитания К.Орфа, Д.Кабалезского, Д.Огороднова, украинских комлозитороз-педагогов НЛысенко, К.Стеценко, Я.Степового, Н.Леонтовича, Ф.Копессы, В.Верховинца. Определены критерии и уровни эффективности музыкального воспитания школьников, выявлены особенности их формирования в процессе урока музыки и организации внеклассной музыкально-эстетической деятельности учащихся.

Nizhnik О.А. Integration of musical education system at a comprehensive school. Manuscript. .

The Thesis competing for the candidation degree in pedagogy. Speciality 13.00.02 - The Methods of Teaching Music and the Methods of Musical Education. Kyiv State Institute of Culture, Kyiv, 1996. .

. The system of musical education of pupils has been concretized. There has been elaborated and experimentally checked a programme on music for 1-8 forms of comprehensive school which is based on integration of musical education systems-concepts by K.Orff, D.Kabalevsky,

D.Ogorodnov, by-Ukrainian composers-pedagogs N.Lisenko, K.Stetsenko, Y.Stepovy, N.Leontovitch, F.Kolessa, V.Verkhovinets. There has been determined criteria and levels of pupils' musical education, peculiarities of their effective formation in the process of musical lesson and those of the organization of out-of-dass musical-aesthetic activities of pupils.

. Ключові слова: система музичного виховання школярів, інтеграція, інтегрована система, інтегративні зв’язки.