автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: История зарождения, становления и развития научных школ методики обучения физике в Украине

Автореферат диссертации по теме "История зарождения, становления и развития научных школ методики обучения физике в Украине"

УКРАШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ [ВДАГ0Г1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ С ЛП 1мен1 Ы. П.ДРАГОМАЮВА

1СТОР1Я ЗАРОДЖЕННЯ, СТАНОВЛЕНИЯ ТА РОЗВИТКУ НАУКОВИХ 1ШЛ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ Ф13ККИ В УКРА1Н1

13.00.02 - теор1я 1 методика навчання ф1зики

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦП НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА ПЕДАГОИЧНИХ НАУК

РГ5 ОД " Я СЕН 1.997

На правах рукопису

ШКОЛА Олександр Ваоильович

КИ1В - 1997

Дисертшцбга в рукопис

Робота виконана у Запор^зькому державному ун1верситет1

Науковий керхвник - Доктор педагог1чних наук, професор

Сергеев Олекоандр Васильевич

0ф1ц1Йн1 опоненти - Заслужений д1яч науки 1 техн1ки Укра!ни,

доктор педагог1чних наук, професор Бугайов Олександр Гванович

- Кандидат педагог1чних наук, доцент Савченко Василь Гванович

Пров1дна орган1аац1я - Равненський державний педагог1чний

шетитут

Захист в1дбудеться "_" _ 1997 р. о _ год.

эасидашй спещапзоважй вчено! ради Д.01.33.01 в УкраХнському де жавному педагог1чному ун1верситет1 1мен1 М.П.Драгоманова (25205 м.Ки1В - 30, вул. Пирогова, 9).

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютец1 УкраГноького де жавного педагог1чного ун1верситету 1мен1 М.П.Драгоманова.

Автореферат роэЛслано "_" _ 1997 р.

Вчении секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради 7<—^ ( е.В.Коршак

ЗЛГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуаяьн1сть доол1джения. Знания icTopiï ф1зики б нев1д'емнок частиною загально! ф1зично1 осв1ти. Важливють вивчення icTopiï роз-витку методично! думки для вчителя физики не гпдлягае сумн1ву, оск1ль-ки вона розширюе його науковий та культурний свз.тогляд, озброюв концептуально та методолог1чно i мйд Т1.льки пожалкувати, що iciopiio методично! науки ще й дотепер не включено до навчальних план1в ф1зичних факультейв педагог1чних вуз1в як обов'язковий предмет.

Ще у 1972 р. Бюро в1дд1лення дидактики та предметних методик АПН СРСР обм1ркувало питания про отан досл1джень з icTopiï предметних методик i прийшло до висновку, що нагромаджений 1сторико-методичний ма-тер1ал нгде не збираеться, не зберггаеться та не видавться. За останн1 десятир1ччя ситуащя дещо змшилась, особливо у 70 - 80-Ti роки, у зв'язку з проведениям фундаментальнее дооиджень Сергвевим O.B. i Ту-ришевим I.K. у ranysi 1стор:.ографП, теорН та методологи icTopiï методики навчання фхзики, що дозволило ïm закласти основи hoboï науковох дисциплин "Icmopix методики навчання фгзики в середнЫ загалънооевгт-Hiü школ!". Значний внесок в ïï розвиток внесли таксис Бугайов O.I., Галаиз.н Д.Д., Бнохович A.C., Знаменський П.О., МацюкВ.М., Пьориш-KiH O.B., PesHiKOB Л.I., Розенберг М.Й., Соколов I.I., Сульженко е.М. та iH.

У роботах цих aBTopiB глибоко розкрито та проанал13овано окрем1 iCTopiorpaï>i4Hi, теоретичн1 та методологi4Hi питания icTopiï методики викладання ф1зики. Проте у в1тчизнян1й юторико-методичигй л1тератур1 немае жодного досл1дження, яке б узагальнювадо багатор1чну працю BiT-чизняних icTopKKiB методики ф!зики, видатних педагогов минулого, pia-них досл1дницьких колектиБ1В учених-методист1в, як1 мають в1дношення до зародженяя, становления да роавиту в1шизяяник науковик методичных ШК1Л.

Для сучасно"! науки, у тому числх й методично"!, характерною озна-

кою б колективна д1яльн!сть по виробленню каукового знания, щр знах дить свое воображения у створюваних р1зних формальних та неформальи об'еднаннях досл1днгаив, зокрема, наукових шк1л. Уже б1лыпе столп найважлив1ш1 в1дкриття з ф1зики робляться колективно, у сгпвдружнос з 1ншими вченими-досл1дниками. Причому, серед р1зних об'бднань досл1 ник1в науково-иепюдична школа, як специф!чна форма кооперацП вч них-методист1в, щр проводять науково-методичнх досл1дженкя у рамк программ, запропоновано! Л1дером школи, g тим типом наукового колект ву, результати роботи якого мають виршальний вплив на розвиток мет дично1 думки в щлому. У зв'язку з цим проблема зародження, становле ня та розвитку наукових методичних шк1л б сьогодн1 предметом ¿нтенои них наукознавчих, 1сторико-методичних досл1джень, дискус1й та полем1 i, як наол1док цього процесу, - icmopix науки съогодн1 все часпй в1дтворюеться кр!аъ призму досягнень И наукових штл.

Pi3Hi питания наукових фгаичних штл у pi3Hi часи висвхтлювали видатними вченими: Богомольцем 0.0. , Вав1ловим СЛ., Капщей П.Л., Л бедбвим П.М., Оотвальдом В., Семеновим М.М. та iH. Проте особлив професз.йну увагу, im прщцлили юторики науки та науковц1 - Кун Т Лакатос I., Гернек Ф., Кедров Б.М., Мiкулиноький С.Р., Ярошевськ М.Г., Ланге К.А., Родний МЛ., Добров Г.М., Карцев В.П., Храмов Ю. та iH. Що ж стосуеться науково-методичних штл, то про них згадувть тьльки у докторськ1й дисертацп Туршева I.K.

1Идкреслимо, що сьогодн1 проблема в1тчизняних наукових методичн ппил практично не дослдаена, не визначено ii характеры! ознаки, фун Ц11, форми, критерП, не з'ясовано належним чином И виховний i nisH вальний потенщали. У 1983 р. 1.К.Туришев у сво1й докторсьюй дисерт цП вперше поставив цю проблему як об'ект iсторико-методичних доел! женъ. Дав загальну характеристику методичних шкЛл у MocKEi, Санкт-П Tepöypai та KnsBi, а також вказав, що почалося формування науков шк1л методики навчання ф1зики в Челябхнську, Ташкент!, Баку та деяк

шших кастах. Але вдею проблемою н1 в УкраШ, н1 в Роси, н1 в 1.нших краХнах СНД н1хто системно не заимаеться й нши.

6 публикацП, як1 в1дображають еволюцхю методично! думки в Укра'1-Н1 та в РосП, аде безв1дносно до яко!сь наукова! школи. Це якраз 1 отворило мдгрунтя для вивчення проблеми зародження, становления 1 роэвитку вЛтчизняних наукових методичних плил з ф1зики. Тому в якост1 дисертащйного досл1дження обрано тему "1стор1я зародження, становления та розвитку наукових дгал методики навчання ф1зики в Укра!н1".

06'ект досл!дження - 1.стор1я методики наЕчання фгзики як наукова дисцишпна.

Предмет дослхджеиня - ].стор1я зародження, становления та розвитку наукових ¡шил методики навчання ф1зики в УкраШ.

У кандидатськхй дисертацп розглядаються питания теорП та методологи становления 1 розвитку наукових методичних шк1л в УкраШ з початку 1х зародження в К1шц минулого стол1ття 1 до середини 90-х ро-к1в XX ст.

У зв'язку з тим, що узагальнений словесний портрет "яаукаво! методично! шкоми" поки що не створено, не уточнено, а в деяких випадках й взагал1 не виявлено П специф1чн1 та характерна ознаки, що приводить 1.нод1 до певних непорозумшь, мета дослз.джения по.чягас у поелементному анал1з1 поняття "наукова методична школа", у вияЕлешп творчого внеску наукових шк1л Украши у розвиток методично! думки, у кумулятивне зрос-тання наукового знания та розробку методолог очного !нструментар1ю у навчашй ф1зики, у розвиток сощальних та орган1зац1йних форм науко-во-методичних дослз.джень з ф1зики, а також у виавлешп !х рол1 у фор-мувашй особистост1 вченого-методиста.

Завдання досл!дження:

1. Провести поелементний теоретичний анал1э поняття "наукова методична школа", визначити П специф1чн1 форми 1.снування, характерн1 риси, критер1!, встановити функцП та з'ясувати И виховний та п1зна-

вальний потенц1али.

2. Проанзлггувати 1стор1Ю розвитку прогресивно! методично! думю з ф1зики в УкраШ у хронологи з метою вид1лення та характеристик! науково-методичних ШК1Л 1 науково-методичних центр1в.

3. ДослЦити ].стор1ю зародження, становления та розвитку наукови: шклл методики навчання ф1зики в УкраТн!.

4. На основ1 розроблених критерив провести 1дентиф1кащга ряд; науково-методичних центр1в Укра!ни з науковими школами та дати п об'ективну характеристику.

5. Виявити 1 пояснити законом1рн1 та ].стотн1 зв'язки у д1яльност: р1зних наукових методичних центр1в 1 пнил методики навчання ф1зики ] Укра!н1.

6. Установити тенденци та визначити основн1 шляхи розвитку методики навчання ф1зики в Укра!н1 на баз1 д1ючих нинх науково-методични; центр1в та шк1л.

Методолог1чною основою досл1дження стали обнови1 положения оучас-но! фз.лософи, "¡1 дхалекгичний метод досл1дження, зокрема застооуванн: комплексного п1дходу до анал1зованого об'екту, сощально! обумовленос-т1 розвитку науки 1 разом з тим уракування логгки и внутр1шнього розвитку, 1сторизму в сусп1льних науках, едност1 юторичного та лог1чног( у досл:1джеша сусп1льних явищ, системного п1дходу до анал1зу явищ при-роди та суспьтьства.

Методи досл1дження, як1 застооовувались у дан1й робот1, у сво!] основ1 б эагальними для ^.сторшив дидактики, педагог1ки та предметни; дидактик 1 пов'язан1 з анал1зом юторико-методкчних матер1ал1в. У в1д-пов1дност1 до методолог1чного принципу сп1вв1дношення вторичного : лог1чного засоб1в п1знання суспз.льних явищ були використан1 1сторични1 та теоретичний методи дослз.дження. За допомогою юторичного методу н< основ1 виЕчення та в1дбору фактичного матер1алу просл1джувався з.сто-ричний досв!.д розвитку методично! думки, визначалося коло методични:

:1дей, думок, положень, погляд1в, як1 п!длягають анал!зу та узагальнен-ню у свЛтл1 залропонавана! концепцП зародження, становления 1 розвит-ку науково! методично! школи. Теоретичнии метод, у свою чергу, було використано для вироблення пенно! 1сторико-методично! концепцп, з по-зшцй яко! зд1йснювався анал1з та узагальнення згбраного й системати-зованого фактичного матер1алу. Вибору цього методу в якостг основного сприяе специф1ка як предмета досл1дження, так 1 мети досл1дження. Тео-ретичний метод використовугався у досл1дженн1 у р1зних формах: анал1з, синтез, пор1вняння, абстрагування, узагальнення чи !х поеднання. Зас-тосування ¿сторичного та теоретичного метод1в досл1дження здхйснгава-лось у едност1, на основ! взаемозв'язку та взаЕмозалежност!., що було зумовлено як сутнгстю вказаних метод!в, так 1 проблемним характером даного досд1дження.

Дослхдження проводилось у три етапи в пер1од з 1992 по 1996 Р1К.

Перший етап /1Э92-1993 рр./ пов'язаний з вивченням ¿сторико-педагог 1чно! та методично! л1тератури з проблем досл1дження з метою виз-начення та обгрунтування теоретично! концепцп, структури 1 зм1сту ро-боти; з п1Дготовкою та публхкащею праць автора з теми досл1дження; з розробкою 1 постановкою факультативного курсу "¡сторгя методики нав-чання ф1зики в середнш школ1 Укра!ни" з метою з'ясування його рол1 та мз.сця в !сторико-методолог1чн1й та фаховш п1дготовц1 майбутн1х учите-л1в ф13ИКИ.

Другий етап /1993-1994 рр./ присвячений поелементному анал1зу по-няття "наукова методична школа" на основ! з1браного 1сторико-методичного матер1алу, визначенню !! характерних ознак, функщй, форм, крите-р 1! в; выбору та вивченшо фактичного матергалу стосовно д1яльностх на-уково-методичних цшл та методичних центргв в Укра!н1; тдготовц! та публ1кацп автором результат1в дошидження; постаноЕЦ1 та апробацп спецкурсу "1стор1я методики навчанкя ф1зики в середнхй школх Укра!-ни" з метою з'ясування його рол1 та М1сця в 1сторико-методолог1чнхй та

фаховхй гйдготовщ майбутн1х учител1в ф1зики.

Трет1й егап /1994-1996 рр./ був приовячений уточнению критери: "науково! методично! школи"; подальшому выбору, вивченню та узагаш ненню фактичного матер1алу стооовно д1яльност1 науково-методичних шк: 1 методичних центр1в в Укра!н1; п1дготовщ та публ1кацп автором р< зультат1Е досл1дження; оформлению роботи.

Наукова новизна та теоретичне значения дано! роботи полягае в тс му, що Ютор1ю розвитку в1тчизняно! методики навчання ф1зики Епери вивчено ! подано як цШсний та бдиний юторико-логхчний процес на ос нов1 д1яльност1 П наукових шк1л, що розглядавться протягом значног в1др1зку часу (к1нець XIX ст. - середина 90-х рок1в XX ст). Показа* соц1ально-економ1чну обумовлен1сть проблеми дослд.дження та !! зв'язс з потребами школи. Проведено поелементний науково-теоретичний анагп поняття "наукова методична школа", що може бути використано в аналог 1сторП методичних наук природничо-математичного циклу на предмет ву явления об'еднань под1бкого типу. Вперше проанайзовано 1 подано хе рактеристику д1ялькост1 пров1дних науково-методичних шк1л в Укра!н (Ки!еоько! та Всеукра!нсько!), представлено !х структуру, визначено ! наукоЕий потенц1ал. Вперше проанал1зовано 1 подано характеристику д1 яльност1 науково-методичних центр1в Укра!ни. Робота вхдкривав нов стор1нки юторп розвитку вгтчизняно! середньо! школи та шк1льног курсу ф1зики, подав багато рхзних науково-педагог1чних погляд1в видат них в1тчизняних учених у галуз1 методики навчання ф1зики. Сукупн1ст висновкхв та положень, як1 мхстяться у робот]., е перспективною осново для подальших юторикс-методичних дос-л1джень у ц1й галуз1 науки.

Практичне значения роботи полягае в тому, що отриман1 результат та представлен! висновки про Д1яльн1сть пров1дних науково-методични птл Укра!ни можуть сприяти П1двищенню ефективност1 дидактичних дос лхджень, спрямованих на розробку актуальних проблем удосконалення про-цесу навчання в сучасн1й диференщйоваМй середн1й та випцй педагог1ч-

н1й школ! (формування у молод1 гизнавально! активности самостшност!, пошугазЕО-тЕорчих здхбностей, а також сп1вв1дношення 1ндив!дуально! та колективно! форм оргащзацП навчально! роботи тощо). Отриман! виснов-ки та узагальнення можуть бути використан! також у ход1 подалыпого вивчення питань !сторп розвитку методики навчанкя ф1эики в Укра!нь Результати досл1дження можуть бути застосован1 в навчальному процео1 зередньо! та вищо! педагогччних пшл. Доел Жжения в вдлому може склас-ги основу спецкурсу чи спецсеминару для студенев, як1 поглиблено вив-■1ають 1стср1ю розвитку В1Тчизняно'1 методики навчання ф1зики. На основ 1 троведеного досл\дження нами розроблено спецкурс "1стор1я становления [ розвитку методики навчання ф1зики в середши школ! Украгни", який троваджено в практику гидготовки вчителгв ф1зики в Бердянському педа-лог1чному !нститут1 та Запор1зькому ун1верситет1.

Обгрунтованють та в!рог!дн1сть результатов досл1дження забезпе-1уеться теоретико-методолог1чною обгрунтован1стю виххдних позиц1й; !1дпов1дн1стю концепцП доагидження до сучасних тенденц1Й розвитку ме-•одично! думки; тдтверджуеться об'ективним анал1зом першоджерел, ар-:1вних матер1ал!в; комплексним та системним подходом до проблеми дос-идження; застосуванням р1зноман1тних метод1в та засоб1в наукового ;осл1дження, адекватних до його ц!лей та завдань; виданням праць автора з теми досл1дження; широким обговоренням отриманих результат!в ! исновкхв з науковцями, методистами та вчителями-практиками.

Концепщя 1сторико-методичного доол!дження: !стор1я методики нав-ання фхзики в Укра!н! подаеться як цШсна наукова дисцишпна, предс-авлена кр!зь призму досягнень !! наукових методичних пш.л, узагальне-а на сучасному р!вн1 знань, яка мае неоцхниме значения для сучасно! рактики викладання 1 яка може слугувати основою для Еироблення науко-о обгрунтованих критер!!в управл1ння наукою та великими науково-дос-1дницькими колективами в наш час. Завдання нашого юторико-наукового осл1дження полягае не тгльки в поповнешп факт1в, описанн1 досягнень

1С

методично! науки у той чи 1нший пергод, але и у тому, щоб розкри завдяки чому, якими мекан1емами було досягнуто !! усгпхи, що дао можливхсть виявити на основ! цього законом1рност1 та тенденцп розви ку методично! науки в минулому, щоб оц!нити це для майбутшх покол!н

На захист виносяться так! основн! положения та результата:

1. Концепц!я сучасно! науково-методично! школи.

2. Механ!зм виникнення, основн! оэнаки та характерн! риси наук; во! методично! школи в Укра!н1.

3. Наукова методична школа як напрямок у розвитку в!тчизняно! мс тодично! думки.

Апробац1я результат1в досл1дження зд!йснювалася шляхом публ1кащ отриманих результатов у статтях та повхдомленнях, що м!стяться у зб!р никах наукових праць та журналах; у процес! читання автором протягом рок!в спецкурсу 'Чсгоргя становления ! розвитку методики навчання ф1 зики в середнш школ! Укра!ни" у Бердяноькому педагог!чному шститут та наукоЕИМ кер!вником у Зашщзькому ун!верситет!.

Результати досл!джень обговорювались та отримали схвалення: н внутр1вуз!вських наукових конференщях викладач!в та студент!в Запо р1зького ун!верситету /м.Запор!жжя, 1993 р.; 1994 р.; 1995 р.; 199) р./-, на М1жвуз!вських науково-практичних конференщях /м.Кдровоград пед!нотитут, 1994 р.; 1996 р./; на рег10нальних науково-теоретичних т< практичних конференц!ях /ы.Запор!жжя, держун1верситет, березень 199', р.; травень 1993 р.; кв!тень 1994 р./; на м!жнародних науково-мегодич-них конферешцях та сем1нарах /м.Донецьк, держун1верситег, 1993 р.; 1994 р.-, м.Донецьк, шститут пюлядипломно! осв!ти, 1994 р.; м.Черн1-г!е, !нститут п!слядипломно! осв!ти, 1996 р./; на Всеукра!нських науково- практичних конференциях /м.Полтава, институт п1слядипломно! оов1-ти, 1994р.; м.Ки!в, педун!верситет !м.М.П.Драгоманова, 1995 р.; м.Чернов, пед!нститут, 1996 р./.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ I СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦП

Дисертащя складаеться !з вступу, двох розд1л1в, висновк1в, списка використано! л1тератури 1 додатка.

У БСТУП1 обгрунтовуеться виб1р теми досл1дження та 11 актуальность. Визначен1 об'ект, предмет, мета, концепщя, завдання дослгджен-ня, викладена методолог1чна основа, вказан! джерела та методи досл1д-ження, охарактеризован! наукова новизна, георетичне 1 практичне значения роботи, сформульован1 основн1 положения, що виносяться на за-хист, наведен! вхдомост1 про достов1рн1сть отриманих результатгв та !х апробагцю.

У першому розд!л1 - "Теоретичн! основи анал1зу поняття "наукова методична школа"" - розглядабться стан проблеми в наукознавств!, ди-дактшц та методшц навчання ф!зики. В1н охоплюе наступне коло проблем: лог1ка розвитку науки 1 наукова школа, характер^ ознаки, форми, функцН, критерп науково-методично! школи, виховний ! п1знавальний потенцгали науково-методичнно! школи, наукова методична школа як нап-рямок у розЕитку методично! науки.

Проведений нами системнии анал1з досл1джувано! проблеми св1дчить про те, що в сучасн1й наукознавчп! та !сторико-методичн1й Л1тератур1 немае единого п1дходу до анал1зу поняття "наукова школа". Як1сно вз.д-р1зняються не тътьки !! основн1 форми та характеры! ознаки, але й кри-тер1!, як1 дозволяють присвоювати тому чи !ншому з!бранню вчених статус науково! школи. Крхм того, ситуац1я ускяаднгаеться ще й тим, що узагальнений словесний портрет "науково! школи" поки що не створено, що приводить 1Нод! до певних непорозум1нь.

Ураховуючи такий стан проблеми досл1дження, зусилля були спрямо-ван1, у першу чергу, на визначення 1 обгрунтування вюидних позищй. Зокрема, зазначаеться, щоб вивчати феномен "науково! школи", необх1д-но, звичайно, хоча б в загальних рисах, знати, що вона собою являб.

Поняття науково! школи е !сторичним. Без шкЛл об1рвалась би мо-

гутня вторична тенденщя - передача В1Д одного покол1ння до другог мистецтва та технологи дослгдження, норм 1 щнностей наукового това риства.

Феномен "науково!' методичноГ школи" не б однозначним 1 вимага багатогранного системного анал1зу. Наукова методична школа - це об'вк щр в1дбивае складний спектр соц1ально-педагог1чних творчих зв'яэиа м!ж ученими, як1 до не! входять.

Отже, науков1 школи передус1м являють собою форму орган!зац1 шпдно! науково! д!яльност1. 1стор1я поняття "наукова школа" являв со бою у концентрованому виглядг гсторт роавитку конкретноI науки.

3 моменту зародження 1 до наших дн1в орга^завдйн! форми мето дично! науки еволюцюнували 1 у в1дпов!дност1 з цим еволющонувал "наукова школа". Проведен! нами досл!джекня, г урахуванням прийняпюI сучаснЩ гсторико-мепюдичнШ лйператур! пергодиаацШ методичноI науки дозволили визначшпи тут три етапи:

- етап переважно 1ндив1дуально! науково! пращ (до йнця XIX ст. та "класична" наукова школа /1снувала виключно на баз1 вищих навчаль-них заклад1в, найчаст1ше ун1верситет1в/;

- етап спещал1зованих досл1дницьких лабораторп! та 1нститут1в тобто етап диоцишпнарно! науки (з початку XX ст. - до середини 80-х р.) та "дисцишйнарна" наукова школа;

- етап науки, организовано! за проблемним принципом (з середини 80-х р.- до середини 90-х р.) та "проблемна" наукова школа.

На основ1 анал1ау юторП розвитку методично! науки та И орган! защйних форм визначаеться, що науково-методична школа - це з.нститут який пояснюв в д1алектичн1й бдност1 процес п1знання 1 процес передач знань 1 методично! думки новим поколшням методист!в та вчител1в-прак тикхв в1дпов1дно до соц1ально-економ1чних умов, як1 склалися.

Визначаютьс'я ! з'ясовуються характерн1 ознаки та в1дм1нн1 рис "класично!", "дисцишпнарно!", "проблемно!" шк!л як м1ж собою, так

у в1дношенн1 до !нших наукоЕих об'еднань 1 товариств.

Як св1дчить 1стор1я розвитку методично! науки найб!льш шидн! групи чи колективи досл1дншйв на чол! з науковим л1дером функцюнують у таких структурах:

науковий лхдер (учитель) - кафедра ВИЗ - сем1нар; науковий XIдер (учитель) - кафедра ВИЗ - фгзичний институт (ф1-зична лаборатор1я) - сеьпнар;

науковий Л1дер (учитель) - фгзичний тститут (фгзична лаборато-Р1Я) - семшар.

Вони сприяють залученню творчо! молод! до методично! науки з нас-тупним !! перетворенням в учених-методист1в, в1д!граючи певним чином роль системи выбору, п!дготовки та виховання науковщв-досл^нгоав. Як наал!док нагколо л!дера формувться колектив його учн1в, а за певних обставин згадак1 творч1 неформальн1 об'еднання можуть перерости в нау-кову методичну школу.

На основ! анаизу 1сторП розвитку методично! науки в Украхн! у друМй половин! XIX ст. можна стверджувати, що до 90-х рок!в XIX ст. взноситься зародхення ! становления КшвськоI школи методики навчання ф!зики /засновники школи - Г.Г.Де-Метц х С.П.Слесаревський/.

У т! ж часи з'явились також науково-методичн! школи у Петербург! /засновники - О.Д.Хвольсон ! П.О.Знаменський/ та Москв! /засновники -М.О.Умов, I.¡.Соколов ! Д.Д.Галанш/.

Бизначаються основн! напрямки роботи Ки!всько! науково-методично! школи, !! в1дм!нн1 риси, з'ясовуеться науковий потенц1ал.

Дал1 зазначаБться, що !стор1я виникнення наукових методичних шк1л дещо не совпадая з основними егалами розвитку методично! науки, що пояснюеться, головним чином, соц1ально-економ1чними умовами, розвитком ф1зики як науки, дидактики, педагог!ки, психологИ ! загзльноосвгтньо! школи. Процес виникнення наукових пкйл з урахуванням розвитку методично! науки ми бачимо таким:

епохи

I. Дорево-люциша

II. Радян-ська

III. Пост- J 6) 90-Ti роки XX ст. ^ "проблемна" радянська| J

Розгляд еволюцП науково-методично! школи та визначення П основ-них iCTopn4Hnx форм юнування дозволив провести поелементний анал1з поняття' "наукова методична школа", причому особлива увага прщцлябться досл1дженням, як1 проводились у цьому план! як науковцями, так i самими вченими - кер1вниками наукових ¡шил та 'ix учнями. На QCHOBi систе-матизацП та узагальнення фактичного матер1алу визначаються в рол1 ос-ноених так1 специф1чт особливоспй науково-методично! школи: а) наяв-HiCTb програми досл!джень у деякш HQBiii галуз! науки; 6) пор1вняно невеликий об'ем, який забезпечуе можлив1сть прямо! комун!кацП учасни-KiB по BCiM трьом л!н1ям (л!дер-учень, учень-школа, учень-учень) i безпосередньо! сп1вдружност! у досл!дженнях; в) розроблен! спе^ально для peanisaiii'i дано! програми засоби педагог i4Horo експерименту i програмоване забезпечення; г) внутршн! стандарти оц1нки та критер1! визнання.

перюди

школи

f 1) перша половина XVIII ст.- 60-Ti роки XIX ст.

2) 60-Ti - к1нець 90-х poKiB XIX ст.

3) кшець 90-х XIX ст. - жовтень 1917 р."

4) 20-Ti - кшець 50-х poKiB.

5) кшець 50-х - к1нець 80-х poKiE.

"класична"

> "дисцишпнарна'

Поелементний анал1з реально! д1яльност1 Ки!всько!, Санкт-Петер-бурзько! (Лен1нградсько!), Московсько! та Всеукра!нсько! науково-ме-тодичних шкы дозволив установите, що методична школа в1др1зняеться сукупн1стю таких характерних особливостей та ознак: 1) генетичн! зв^-

ки; 2) субординац1йн1 зв'язки; 3) керуючий мехащзм; 4) взаемозалеж-к!сть наукових внеск1в; 5) примат активност1 системи-, 6) динам!зм шко-ли; 7) в1дносна стохастичньсть функщювання п1дсистем; 8) функц1ональ-на визначенють елемент1в.

На основ1 проведеного досл1дження подаеться визначення поняття "наукова методична школа", що може бути використано в аналхз! !стори методичних наук природничо-математичного циклу на предмет виявлення наукоЕИХ об'еднань под1бного типу.

Школа, як наукоЕа орган1зац1я, належить до розряду системних об'бкт1в. Бона виконуе подвшну функцш - осв1пшю /формування творчо! особистост1/ 1 досл1дницьку /розв'язуЕання актуальних науково-методичних проблем/. Кожна школа - м1кросоц1альна структура , що являв собою свовр1дну неповторну Ц1л1сн1сть.

Отже, наукова методична школа з'являбться через духовну 1 соц1-альну штеграцш П представший в. Головне, що пов'язуе вченого з нау-ковою школою ! визначав його ставлення до засновника школи, б, по-пер-ше, одностайно прийнята загальна парадигма 1, по-друге, своегр!дя1сть отворюваного в сашй школ! сощалъного середовища.

Як комун!ка/швя! системи, яауков! методичн! школи характеризуются двома важливими особливостями - типом комунгкацИ та и структурою. Виходячи з цього, можна еидхлити чотири !деальн1 типи науково-методична шю.л, як! можуть бути використан! не в якост! осноеи для класиф!-кацП реально !снуючих в!тчизняних итл, а лише в якост! еталон1в— (стандарт!в) для виявлення ! опису !х властивостей.

Результат доелхдження св!дчать про те,- що науково-методичней школ! притаманн! риси 1 характеристики наукових ф1аичних шкгл.

Користуючись шдходом е1домого 1сторика науки С.Р.М1кулинськагс ми запропонували графхчне возражения загального ходу розвитку ие/подич но! науки а урахуванням еаолюцН розвитку и науково-методичних ста /схема 1/. Ми впевнен1, що ця схема допоможе краще уяснити затальни

еволюци розвитку П наукових шк1л ' Яаукова методична школа, об'еднути 1 координуючи торчу д!ялъ н1сщъ П учасник!в, стае дхерелом нових наукових проблем, ртення ят сприяг розвитку методичноI науки в цглому, лросувае И на крок зпере 2 дозволяв аааирнути у П завтрашни} день. Значним комплексом проОле методично! творчост! 1 займаеться нова галузь науки - методична !кяс ватка, яка притаманна сучасн1й науково-методичн1й школ1.

Проведен! нами досл1дження щодо зародження, становления та роз витку в1тчизняних наукових методичних шк1л з ф1зики дозволяютъ стверд жувати, що методика навчання ф1зики як наукова та навчальна дисцишш - це вторична категор1я, з роками структура, а також зм1ст !! будут зм!нюватись у эв'язку з соц!ально-економ1чним ! пол1тичним станом дер жави, тобто методика навчання ф1зики носить гнновацШний характер.

У другому розд1л1 - "Науков1 шкоди методики навчання сНзики в Ук-ра!н!" - розглядаеться в першу чергу стан розвитку методики викладання ф1зики в УкраШ на меди XIX - XX ст. з метою виявлення сощально-еко-ном1чних та наукових передумов, що призвели до виникнення науково-ме-тодичних шк1л. Серед них: форми орган1зацП наукових та методичних досл1джень у друг1й половши XIX ст., отан методики викладання ф1зики в середн1х школах та вищих навчальних закладах Укра!ни, розвиток пере-дових !дей методики викладання фхзики в1тчизняними вченими.

Анал1зуючи розвиток методично! думки в Укра!н1 у дореЕОлюцппи часи, можна д1йти до висновку, що окрем1 вчен1-ф1зики, методисти, вчи-тел1-ноЕатори зробили спроби обгрунтувати систем побудови шк1льного курсу ф1зики 1 вибору ефективних метод1в та засоб1в його викладання, прид1ляючи при цьому значну увагу впровадженгао в практику школи де-монстращиного 1 лабораторного експерименту. Цими спробами проте не вдалось створити теоретичн1 основи методики навчання ф1зики, оскътьки ще не було накопичено достатнга кышйсть необххдного матер1алу. Разом з тим, проведений детальний анал1з розвитку методично! думки свхдчить про те, що в УкраШ склалися необх!дн1 умови для створення науко-во-методично! школи, в основному дякуючи шпдий д1яльност1 професорхв Г.Г.Де-Метца та С.П.Слесаревського.

На основ! фактичного матергалу, а також результат!в теоретичного анал1зу поняття "наукова методична школа", проводиться вперше в з.сто-рико-методичн!й Л1тератур1 !дентиф1кац1я ряду неформальних колектив1в ф!зик!в-методист1в Укра!ни та РосП, що 1снували на початку XX ст., з науковими школами. Повну тотожн1сть з науковими школами виязляють ко-лективи фхзикгв-методистхв, як1 очолюють у Кибв1 Г.Г.Де-Метц ! С.П.Слесаревський, у Москв1 - М.О.Умов, I.¡.Соколов 1 Д.Д.Галан1н, у Петербург! - О.Д.Хвольсон ! П.О.Знаменський. Це означав, що початок виникнення науково-методичних шк1л з ф1зики в Рос!!, в тому числ! й в Укра!к!, в1дноситься до 90-х рок1в XIX ст. З'ясуваЕся !х статус 1

практично в1дбулося !х формування як цз.л1сних наукових об'еднань. Пр: чому за результатами нашого досл1дження оообливих усп1х1в досягла сад Ктвська наукова методична школа: отворено першу в РосП методику вга ладання ф1зики, видано перпп методичн1 журнали, проведено перни пед; гог1чн1 з'1зди з питань удосконалення викладання ф1зики, орган1зова) арааковий кабгнет ф1аики тошр.

Дал1 дослЛджуеться розвиток та еволющя Кшвсько! науково-мет< дично1 школи з 20-х 1 до середини 90-х рок1в, кер1вниками яко! прот: гом майже 100 рок1в 11 Лснування були Г.Г.Де-Метц, С.П.Слесаревськш О.К.Бабенко, ОЛ.Бугайов, Б.Ю.Миргородський, е.В.Коршак. На осно] фактичного матер1ала визначаються досягнення КШвсъко! науково-мет дично! школи в розвиту методично1 науки.

Дал1 розглядаеться зародження, становления та розвиток Бсеукрг 1Нсько1 науково-методично! школи. Зазначаеться, що досл1дження пробл* методики фЛзики розпочато ¡де у 30-тЛ роки, коли при НД1 педагогти пс чав сбою, д1яльнз.сть сектор методики ф!зики та астронома. Керува) сектором провЛднЛ методисти-ф1зики, професори О.К.Бабенко, ОЛ.Бугг йов, Л.I.Леущенко, Р.Д.Пономарьов, М.Й.Розенберг. Завдяки працям щ вчених, а також професор1в Г.Г.Де-Метца, С.П.Слесаревського, А.А.Шш ловського, якз. працювали в сектор1 за сумЛсництвом, виник великий на^ ково-методичний центр, який у 70-т1 роки перер1с у науково-методич! школу, яку ми назвемо Всеукра1нською, фундаторами яко! е ОЛ.Бугайо! С.У.Гончаренко, М.Й.Розенберг. Бона, поряд 1з Ки1вською науковою шкс лою методики фЛзики, вЛдома не лише в налпй краШ, але й далеко за '] межами.

Протягом 70 - 80-х рокхв у сектор1 методики фЛзики 1 астроном] шпдно працювали ОЛ.Бугайов, С.У.Гончаренко, Д.Я.Костюкевич, 0.1.Л? шенко, Г.Е.Самсонова, З.В.Сичевська та ЛипЛ. Це ядро науково-методик но! школи, яке працюе нзд створенням теоретичних основ сучасно"! дида? тики фЛзики, розробляЕ нацЛокальнЛ програми з фЛзики для середньс

школи, працюБ над концепщею середньо! ф1зично! осв1ти, створюе нов1 шк1льк1 п1дручники з ф1аики та навчально-методичкий комплекс.

Зараз у лабораторИ гнтенсивно проводятся дослгдхення а таких проблем, як розробка державник стандарт1в sMicmy шк1льно! ф1зично'1 ос-Bimu, SMicmy i структури ттегрованих KypciB ф!зики i астрономИ (0.1 .Бугайов, С.У.Гончаренко); створення вар1ативних методичних систем фгзичного експерименту (Д.Я.Костюкевич); розробка науково обгрунтова-них нормативов д1агностики i контролю piBHiB засвоення фгаики (Л. А. Закона) .

Проведений нами системкий анал!з дае нам змогу зробити висновок, що в 70-Ti роки утворилася нова науково-методична школа, яку ми назвали Всеукра!нськов. Вона в1дпов1дае BCiM критер1ям науково"! школи, як! були розглянут1 у першому розд1л1. Вона мае свою концешцю, свою нау-кову програму, сво!х Л1дер1в, колектив однодумц!в i вчител!в-практик!в в ycix perioHax Укра!ни, як1 спов1дують Г! где! та концепц!ю. Зараз Всеукра!нська науково-методична школа М1ЦНО тримаеться на ногах, веде !нтенсивн! досл1дження з теоретико-методолог!чних проблем дидактики Ф13ИКИ.

3 викладеного вище випливае, що сьогодн1 в Укра!н1 пл!дно фунгац-онув дв1 науково-методичн! школи - Ки!вська (з к1нця 90-х poKiB XIX ст.) i Всеукра!нська (з 70-х poKiB XX ст.). Ми вже знаемо, що шлях до створення повноц1нних шк!л складний i довгий. Спочатку виникають нау-ково-методичн1 центри, як! за певних умов переростають у школи. Вини-кэб питания про хснування науково-методичних центр!в в Украшь 1х зараз icHys вже ьалька. Треба мати на уваз1, що не кожен методичний центр переростае в школу. Так, у 50 - 70-х роках 1снував великий методичний центр у Херсон! (л1дер проф. М.С.Быий). Це саме можна сказати i про методичн! центри, HKi юнували у 60 - 70-Ti роки в Полтав1, CiM-феропол! i Чернгвцях. Зараз зароджуються науково-методичн1 центри в Житомир!, KipoBorpafli, Луганську, Ofleci i Полтава Разом з тим протя-

гом 70 - 90-х рокхе виникли й новх велика науково-методичн1 центри в р1внйх рег1онах Укра1ни.

Далх подаеться коротка характеристика науково-методичних досл1д-жень, якх проводяться науково-методичними центрами Укра1ни у нашх ча-си. Серед них: Донецький, Запор1зький, Луцький, Р1вненський, Харкавсь-кий, Черн1г1вський науково-методичн1 центри.

Проанал1зувавши еволющйний процес розвитку в1тчизняних науково-методичних шк1л 1 пров1дних науково-методичних центр1в, видхлявться ряд загалъник тенденций, як! визначашь осяовнх налрямш развтку дидактики физики у наш час.

В1тчизняна (украшська) методика навчання ф!зики мае батату 1.сто-рнэ 1 вагом1 досягнення, як1 до цього часу мало досл1джен1 чи недос-татньо висв1тлен1 в науково-методичнш 1 монографхчнхй лхтературх. Цим обумовлено п1дготовку дано! праць Результати виконаного нами достижения з теми кандидата,ко! дисертацп можна сформулювати у вигляд1 таких коротких висновк1в:

1. За роки розвитку в1тчизняно! юторико-методично! думки 11 дос-лз.дники ставши 1 успшно розв'язували окрем1 актуальщ методолог1чн1 1 теоретичщ питания 1 проблеми юторН методики навчання физики як науково! дисцишпни. Разом з тим цхлий ряд важливих питань 1 проблем зовс1м не дослз.джувався. До таких в1дносяться науково-методичнх школи. Тому нами було зосереджено основну увагу на дослз.дження ЮторП зарод-ження, становления 1 розвитку наукових шьал методики навчання ф1зики в Укра1н1.

2. У дисертацП на основ 1 системного пхдходу, вперше показано джерела зародження та становления науково-методичних шк1л в Укра!нх, 1х розвиток 1 суттевий внесок до методично! науки та розробки основ-них напрямкхв И досл1джень. Ця робота автора заповнюв прогалину в хо-торико-методичних' роботах х методички! лхтератур1 з фхзики 1 в1дно-ситься до х.нноващйних.

3. Зд1йснено методолог!чний 1 теоретичний анал1з поняття "какова методична школа", виявлено Н характера ознаки, функцП 1 форми, розкрито 11 виховний 1 п1знавальний потешцали. Це дало змогу 1денти-ф1кувати ряд неформальних колектив1в методист1в-ф1зик1в в Укра!н1 з науковими школами методики ф1зики.

4. Проанал1зовано стан методики Еикладання фгзики в Укра'Ш на меж1 XIX - XX ст. з метою виявлення форм орган1зац11 ф1зичних 1 науко-во-методичних досл1джень. Це дало змогу зробити висновок, що орган1за-щя науково-методичних досл1джень в УкраШ у цей пер1од досягла св1-тових стандарт1в, бо було створено необх1днх умови для зародження методики ф1зики як науково! дисцишини.

5. Проведено системне досл1дження зародження, становления 1 роз-витку Ктвсько! науково-методично! школи, проанал!зовано !! здобутки е дореволющйнхй Укра!н!. Це дало можлив1сть виявити !! вагомий внесок до розвитку методично! думки в дореволюцнтй час, показати прогресив-ний характер методичних досл!джень.

6. Досл1джено розвиток ! еволюц!ю Кшвсько! науково-методично! школи (1917 р. - середина 90-х рок!в), проведено анал1з !! досягнень ! визначено перспективи ! тенденщ! розвитку. Це дало можлив1сть конс-татувати вагомий внесок школи в розвиток методики ф!зики, а також створення дидактики ф!зики середньо! школи в нових соц!ально-економ!ч-них умовах розвитку незалежно! Укра!ни.

7. Дана характеристика ! виявлен1 специф1чн! риси Всеукра!нсько! науково-методично! школи, яка у 70-т! роки в!докремилася в!д Ки!всько! школи методики ф1знки. Це дало можлив!сть визначити внесок ц1б! школи в розвиток методично! науки ! дидактики ф1зики.

8. Установлено перспективи ! тенденц1! розвитку науково-методичних пшл з позиц1й !нновац!йних процес!в, як! притшаних дидактищ ф1-зики. Це створюв необх1дн1 умови для подальшого розвитку дидактики физики як науково! дисципл1ни.

г:

QcuoBHi положения дослЛдження вЛдображено в публЛкацЛях:

1. Сергеев О.В., Школа О.В. Проблема науково! школи в свЛтлЛ р< витку методично! думки як форми пЛзнавально! дЛяльностЛ // Активн! i тоди i форми пЛдготовки cneqianicTiB з унЛверситетською освЛтою: Т< доповЛдей i повЛдомлень регЛонально! науково-практично! конференцЛ!, ЗапорЛжжя: ЗДУ, 1993. - С.66-69; 0,25 др.арк.

2. Сергеев О.В., Школа О.В. Наукова методична школа як систем! об'ект // Шляхи пЛдготовки вчителя фЛзики до розв'язування професЛш задач: Тези доповЛдей i повЛдомлень регЛонально! науково-теоретично! практично! конференцЛ!. - ЗапорЛжжя: ЗДУ, 1993. - С.52-55; 0,25 др.i

3. Сергеев A.B., Школа A.B. Научные дискусии в развитии мето; ческой мысли // Методологические, дидактические и психологические г пекты проблемного обучения физике: Тезисы докладов 3-й международ! научно-методической конференции. - Донецк: ДОНГУ, 1993. - C.29-J 0,13 п.л.

4. Школа A.B. Проблемы научной методической школы в свете раз! тия науки как формы поисково-творческой деятельности. Там же. С.31-32; 0,13 п.л.

5. Сергеев A.B., Школа A.B. Научные школы методики физики л направление в развитии методической мысли : Тезисы докладов научи конференций преподавателей и студентов университета. - Запорожье: ЗГ 1993. - С.31-32; 0,13 П.л.

6. Сергеев О.В., Школа О.В. Принципи прогнозування середньо! 3 зично! освЛти // МетодичнЛ особливост! викладання фЛзики на сучаснс етапЛ: Тези доповЛдей Л повЛдомлень м!жвуз1всько! науково-практичн конференц!!. - КЛровоград: КДП1, 1994. - С.103-104; 0,13 др.арк.

7. Павленко А.И., Сергеев A.B., Школа A.B. Опыт разработки и пс тановки спецкурса "Психолого-педагогические основы обучения физик //ПсихологЛчна пЛдготовка педагогЛчних кадрЛв: МатерЛали мЛжрегЛонал но! конференцЛ!. - ЗапорЛжжя: 01УУ, 1994. - С.99-100; 0,13 п.л.

3. Сергеев Q.B., Школа 0.Б. 1нтегративн1 функцп науково-методично! школи // 1нтеграц1я елемент1в зм1сту ocbíth: Матерхали Всеукра-'iHCbKo'i науково-практично! конференцН. - Полтава: П1ПД0, 1994. -С.51-52; 0,13 др.арк.

9. Школа A.B. Компьютеризация научно-методической школы как одна из тенденций её плодотворного развития // Комп'ютерн1 програми учбово-го призначення: Теги допов1дей 2 М1ждународно! конференцП. - Донецьк: ДонДУ, 1994. - С.21; 0,1 п.л.

10. Школа О.В. Momhboctí науково! школи в прогнозуванн1 нових технологiй навчання // Технологический подход в дидактике. Модульное обучение профессии: Материалы международной научно-практической конференции. - Донецк, ИПДО, 1994. - С.33-34; 0,13 др.арк.

11. Школа О.В. Зародження i становления Ктвсько! науково-мето-дично1 школи : Тези допов1дей наукових конференц1й викладач1в i сту-дент1в ун1верситету. - Запор1жжя: ЗДУ, вип.5, ч.1, 1994. - С. 3-4; 0,13 др.арк.

12. Школа О.В. Спецкурс "1стор1я становления i розвитку методики викладання ф!зики в середн1й школ! Укра'£ни" // Шляхи удосконалення фундаментально! i прсфеспгао! п!дготовки вчител1в ф1зики : Тези допо-в1дей. ч.1. К., Укр.держ.пед.ун1верситет ím. М.П.Драгоманова, 1995. -С.105; 0,1 др.арк.

13. Школа О.В. Можливост1 наукоЕо! методично! школи у п1дготоец1 майбутн1х учител1Е ф1зики : Тези допов1дей наукових конференц1й викла-дач!в i студенев ун1верситету. - Запор1жжя: ЗДУ, вип.5, ч.1, 1995. -С.13-14; 0,13 др.арк.

14. Школа О.В. Гстсрична обумовленнють розвитку методики навчання ф!зики в сучасн!й середн1й загальноосЕ!тн1й школ! // Методичн! особливост! викладання ф1зики на сучасиому eTani: Матер1али дапов1дей 2 м1жвуз!всько! науково-практично! конференцН. - К!ровоград:' КДП1, 1996.- С.66-68; 0,19 др.арк.

15. Самойленко П.И., Сергеев A.B., Школа A.B. Инновационные процессы в дидактике физики: теоретический аспект //Специалист. - 1996.-N 1.- С.26-28; 0.65 п.л.

16. Самойленко П.И., Сергеев A.B., Школа A.B. Инновационные процессы в дидактике физики: практический аспект //Специалист. - 1996.-

N 2. - С.37-39; 0,65 п.л.

17. Круцило I.K., Сергеев О.В., Школа О.В. Деяк1 питания розробки ocBiTHboro стандарту з ф1зики // Стандарти ф1зично! освгти в середнхй школ1 Укра!ни: Матер1али допов1дей науково-методично! конференцп. -4epHiriB: ЧДП1, 1996. - С.45-48; 0,25 др.арк.

18. Сергеев A.B., Школа A.B. Научные дискуссии и творческое развитие методической мысли // Розвиток творчих здгбностей учнхв у проце-ci навчання ф1зиц1: Зб1рник статей учасншив М1жнародного ceMiHapy. -4epHiriB: 01УУ, ч.2, 1996. - С.61-65; 0,25 др.арк.

19. Сергеев О.В., Школа О.В. Методологхчнг питания з.сторико-мето-дичних дослхджень // HoBi технологи навчання: Науково-методичний söipHHK. - Випуск 18. - К.: ¡нститут зм1сту i метод1в навчання. -

1996. - С. 119-120; 0,13 др.арк.

£0. 1ван1цький 0., Сергеев 0., Школа 0. Технолог1я концентровано-го навчання основам ф1зики в систем! диференц1йовано1 середньо! школи //Ф1зика та астроном1я в школх. - 1997. - N 1.- С.2-6; 0,45 др.арк.

21. Круцило I.K., Сергеев 0.В., Школа О.В. Рейтингова система контрольно-оц1ночно! д!яльност1 студентов //Стандарти ф!зично! осе!ти в Укра!нй технологi4Hi аспекта управления навчально-п1знавальною д1-яльн1стю: Науково-методичний зб!рник /В1дп.наук.ред. е.В.Коршак, П.С.Атаманчук. - Кам'янець-Подхльський: К.-П.держ.пед.!нститут, 1997. - С.32-33; 0,25 др.арк.

22. Школа О.В. Наукова методична школа як джерело шноващйних проблем методики' навчання ф1зики //Ф1зика та астроном1я в школ!. -

1997. - N 3. - С.37-41; 0,45 др.арк.

Resume

Shkola Alexander. The history of conception, becoming' and development of scientific schools which deal with method of traching of physics in the Ukraine.

Candidate of pedagogics thesis, specialisation 13.00.02 - methods of teaching physics. Ukrainian State Pedagogical University Kyiv, 1997.

In the giving dessertation the outher defends the conception of modern scientific-methodical school, mechanism of appearence the main features of scientific-methodical school in the Ukraine, and their role and meaning in the developement of native metodical thought. The main statements of dessertation reflekt in 22 taped works. The history of development of native methodical science is observed according to achievement of its scientific schools. For the first time was given the characterictic of activity of great scientific-methodical school and centres in the Ukraine, was made their strukture, and defined their scientific potential. In this work we can find the information about the developement of native secondary school and school cours of physics. There is a special cours for students, vho studies the history of the developement of native method of feaching of physics "The history of becoming and development of method of traching of physics in secondary school in the Ukraine".

Аннотация

Школа А.В. История зарождения, становления и развития научных школ методики обучения физике в Украине.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения физике. Украинский государственный педагогический университет им.М.П.Драгома-нова, Киев, 1997.

Защищается концепция современной научно-методической школы, ы низм возникновения, основные признаки и характерные черты научно-)* дической шкоды в Украине, а также их роль и значение в развитии чеотвенной методической мысли. Основные положения диссертации отра в 22 печатных работах. История развития отечественной методической уки рассматривается сквозь призму достижений ёё научных школ. Впе проанализирована и дана характеристика деятельности крупных научно тодических школ и центров в Украине, представлена их структура, в лен научный потенциал. Работа раскрывает новые страницы в истории вития отечественной средней школы и школьного курса физики. На ос проведенного исследования разработан спецкурс для студентов, углуб но изучающих истории развития отечественной методики преподавания зики "История становления и развития методики обучения физике в с; ней школе Украины".

КлючовЛ слова: ЛсторЛя методики фЛзики, методична думка, на; во-методична школа, науково-методичний центр, дидактика фЛзики, Л] вацЛйнЛ процеси.

Шдписано додруку 6.06.97р. Обсяг 1,2 ум. л. Формат 60x84 I/ Друк п^сетний. Тираж 100 пг)им1рник1р. Зам. Р 2664 БУД. 322440 м. Еордянськ МялТтопольпке шосц,20