автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Изучение украинской литературы во взаимосвязи с изобразительным искусством (9-11 классы)

Автореферат диссертации по теме "Изучение украинской литературы во взаимосвязи с изобразительным искусством (9-11 классы)"

г4

I HGTiiT/Г ЩДГОГШ А1Ш УКРА1Ш

К ;

fr '"" 7 На правах рукопасу

ЖИЛА Св1тлана Олекспвна

ВЙВЧЕШМ УКРА1ШЬК01 Л1ТЕРАТУРЙ У ВЗАШОЗВ'ЯЗКУ 3 ОБРАЗ OTüOFÜM ÜHCTELfTBOU / 9-1I класи /

13.00.02 - Методика вйкладання /украгнсько! л!тературс/

Автореферат дисертацП на эдобуття наукового ступеня кандидата педагогччних наук

kiiïb - 1994

А*сертац1я в рукописом

Робота виконана в 1нститут! педагог1ки АПН Украхни

Науковий кер!вник '

кандидат педагог!чних наук, старший науковий сгпвроб1Тник ВОЖШНА Шла йосишвна

0Ч|1ц1Пн1 опонэнти

Пров1дма установа

доктор педагопчних наук, професор •11АС1ЧМ{ бвген Ацдр1йович

кандидат педагог} чних наук, стариий науковий сп1вроб!тник СКМШЖО Надгя Федор! вна

Шжинський державний педагог}чний 1нститут 1м.М.Гоголя

и '¿ЛирУ/К^ 1994 р.

//у/ ' —

Захист вгдбудеться 'о годин} на эасгданн1 спец1ап1зоЙанб1*/вчено1 ради К 01.32.01 в 1нститут1 педагогхки А1Ш Украпш /252001, Ки1в-1, вул.Трьохсвятительська, 8/.

3 дисертащею молша оэнайоиитися в науКов{й частин! 1нституту педагог}ки АШ1 Украпш.

Автореферат роз}слано

1994 р.

Учений секретар

-

спец!ал1эовано1 вченог ради луг-

Н. В. БОНДАРЕ! ГКО

БАТАЛЬНА ХАРлКТгМСййА Р'а.ОТЛ Ает.уальн1стъ досл{даеннл зумовлюеться концепцшии национально! культури я осв{ти, пос5илеиням процесу взалмад{1 1 синтезу мистецтв в хсторГг художньо! практики..

За концепц{ез навдоналыю! освгти естетичш потреби молод! формуються як социальна необхгдщсть 1 виьлачаються як важливий аспект лпдсько! д1яльност{, спрямовано! на самовдосконалення особистостг I суспгльства. У час в1дродження I розвитку украгн-сько! культури.г освгти обраэотворчгсть повинна ввгйти у зс{ сфери шильного яиття, ооЛдьки мае величезний вплив на дитипу. На В1дм1ну вгд 1нших форм суапйьно! св1Доыост1 мнстецтво воображав Д1Йсн1сть конкретно-чуттеыо. 1 цШсно, на людину впливао комплексно, виступаючи ефективним эасобом передач: сопельного досвхду, рац1онального й емоц1йного.

Художнг потреби складають частину духевних потреб особис-тостх, а вгдтак фактори х метода пробудаення художнгх гнтересгв -у школярхв формуоть зд1бност! адекватно сприймати художт твори I правильно IX оцгнювати.

Синтез мистецтв мае таку дгю на людину, що формуе I розви-вас II гармон1йно, вшшваена II духовний св!т. Щн роэвивае око 1 вухо,. поглиблюе емоцгI, пробуджуе фантазгв, змушуа працювати думку, иш!фуе мораяьн! принципи 1 1деали.

йоден 13 вид!в мистецтв, що вивчаеться в школ1, не може ок-ремо сам розв'язати вс1 завдання всебгчного розвитку датини. Лише взаемодгя 1х як естётичне явище володге великими виховиими иожливостями. Важливо займатися вс1ма видами художньо! д1яльнос-т!: знайомством з твораыи мнетецтва, набуттям мистецтвознавчих знань, власне художньо-творчол д!ялыпстп. Нехтування.будь-яким мистецтвом зумовить в1дставання в розвитку учмв.

Осмльки в 9-11 класах середньо! загальноосв1тньо1 школи

1э р{зних вид{в худохньог творчост{ вивчаеться лише л!тература, то словасык мае вести юнак: в I Д1вчат у свхт краси I -добра за допомогою слова, зйагачупчи його образотворчнми, музичними, сце-нгчними вращениями. Живописний, граф1чний, скульптурний образ здатний дати старшокласнику повне уявлення про ыатерхальну I ду-ховну форму життевих явиц, про вс1 важливг 1ндив1дуальн1 подро-биц! предмет ¡¡о-просторового середовища.

У дисартац!! експермиентально доведено, що синтез художньо-го слова, хивопису, графхки, скульптури, художньох фотограф:х не тхлькн можливий, але й призводить до високих результат!в, якдо цей взаеыоэв'яэок с не иехантчкиы конгломератом окремих мистецтв I не аводиться лише до хх суыи, а виступае як органхчне художне цхле з як!сними зм{нами кожного а иистецтв, що входить у цеп комплекс. Реэультати дослгдження допоыожуть вчителевх роэвивати повиоту людських потонц1й, мислити широко I нестандартно, вроби-ти особист:сть справдг багатогранною, удосконалити багатство внутр!шнього свхту школяра.

Над проблемой взаемозв'яэху мистецтв працювали естетики Ю;Б.Борев, Н.Й.Бучило, В.В.Ванслов, Г.В.Ф.Гегель, А.Я.Зись, Й.С.Каган, В.В.КолШнов, 1.А.Эязюн, В.Г. Легенький, Б.Г.Лук'ядав, Л.Н.Столович; психологи Б.Г.Ананьев, б.Я.Басхн, Н.Б.Берххн, Л.С.Виготський, В.С.Куз1Н, О.В.Толстих, П.М.Лкобсон; педагоги

H.й.Волошина, В.С.Грочинська, 6.М.Колокольцев, О.Р.Мазуркевич, В.Ы.Максимова, Н.В.Мирецька, З.О.Митяева, Л.Н.Симоненко, З.С.Старкова, Г.Л.Шевченко; л!тературознавц1 I мистецтвознавцх

I.Ф.Волков, Б.б.Болков, Б.б.Галанов, Н.О./^итрЬева, А.Ц.Ыакаров, Р.В.Щхманець.

' У методиц} укра!нськох Л1тератури ця тема такс;« досуиджува-лась, над нею працювали О.М.Бандура, А.П.Коряупова.О.П.Ткаченко.

Дротз проблема вэаемазв'я£К1в л1тератури г образотворчого мистецтва у школ1 залишазться однгео 13 с клад них { малодосипд-жених. У розв'язанщ цього питания б багато .суперзчлостей. Однг науковщ ввазсають, що лгтература - образотворчгсть, яка не по-требуе допоыоги живопису, музики, театру; 1нш /I:с значно бгль-ше/ закликавть до паралельного вивчення сумЫних мнстецтв. Хоч педагоги здебглыпого I стимулювали використан1ш мистецтва в на-вчальному процесг, алэ выводили йому лише допомIжну роль при вивчеши основ наук. У делких монограф1ях /"Дидактика" за загель-кою редакц!ею Б.П.бсипова, 1957/ дослгдники, аналгзуючи ироцес навчання, розглядають лише одну дюрлу п1знания - науку, а другу -мистецтво - ставлять у залежнгсгь в1Д першо!. Тим часом нехту-ванкя будь-якою хз форы еуслоьног свгдомостг - чи наукою -, чи цистецтвом - збгднюе процес форлування свгтогляду 1 духовно! куль-тури; Л1тература лише "поеднуеться з новою", зовс1м не говориться про вивчення цього предмета як мистецтва слова.

У дослхдасеннях методичного характеру /В.С.Гречинська, А.Я.Корлупова, З.О.Ыитязва, О.П.Ткаченко/ переважас думка, що взасмозв»язок у вивченнг л1тератури I образотворчого мистецтва базуеться на дидактичному принцип} наочностг. Лише починаючи з "Двдактики середньо1 школи" за редакцхеэ Ц.О.Данилова 4 Ы..,.Скаг-мна /1975/, принцип наочностг став розглядатися по-новому: питан-ня конкретного 1 абстрактного сприймаються без залучешл мис-тецтв; учет визнали нёдостатню переконливгсть доведень, на яких грунтувалося використання образотворчоси у попередшх педаго-ггчних системах, í заперечили використання мистецтв з 1лпстра-тивноп метою.

У вз аеыо про ни кне ннг л}тератури, живопису, гр-аф1ки, скульптур», художньо! фотограф!! дидаютчний принцип наочност1 не

забезпечуе yclei повноти потенц!й школяра, а тому веде до зш-ження худомньо? культури. Анализ ишльно! практики в 4epHiriB-.сынй i Льв1вськ1й областях, M.ifaeBi показуе, цо, незважаочи на використання творхв образотворчого мистецтва на уроках украхн-ськоК лхтератури, ця проблема в цглому розв'язуеться валко. Еа-гагорхчнх спостереження за роботов словссникгв, бс-сгди з кер!в-шками районних /касыдах/ методичних об'еднань засвгдчу-

юа'ь, що образотворче ыистецтво на уроках л!тератури використо-вуеться учителями лишь егцзодично, безсистемно, тнколи не зважа-пчи на вгковх та 1ндив{дуальи особливост! учшв. Зустрхчались фанги, коли, скаж1мо, нав{ть тема "Мистецька спадаина Т.Шевчэнка" вивчалася баз залучення живопиошх, .графхчних шедевр1в самого художника.

Анал1э вхдв1даних урокхв показуе, цо причини незадов1льного паралельного вивчення лхтератури i образотворчого мистецтва pis-Hi: це i недостатня п!дготовка словесник!в з питань icTopii та ■recpii ыистецтв /часто-густо твори живопису, гранки не вм1ють "читати" не т!льки учнх, але й учител!/; i недосконал!сть, а то й в1дсутн1сть розроблених методик цього сум1жного мистецтва,эва-жаючи на специфику i системщсть 1х використання. Школяр! не знаюгь украшоьких худоявдкгв, а яюцо i називаоть, то не мохугь !хно творчхсть з{ставити з твораки украгнських гасьменникхв, епохою, художшы методом.

Лгтература своею суттп об'еднана з 1ншими видами мистецтв, звЦси вона мае бути пов'язана з ними i в процесх ii вивчення'в школх. Учитель потребуе таких роо::, як1 допомогли б йому з'ясу-вати специфику використання творив образотворчого мистецтва на уроках л!тератури i розкрити можливх варгаити ix системного використання.

Об'ект досл!дження стаиоцИть процес вивчэння укргйнеько! д!тератури в середой школх у "вэасмозв'язку а образотворчим иистецтвом.

Предмет досл!д«ення - удооконалення зм!сту, фэрм, метод!в вивчення укра!нсько1 лхтератури в пкол! у ззаемодх?, взаемопро-кикнекн! з живописом, графкоп, скульптурою 1 худоянъою фотогра-ф!ео.

¡Лета дослхдження - розробити,. теоретично обгруитувати та експериыентально перевгрти зыхст х методику викорнстання образотворчого мистецтва у процэс! вивчення л!тератури в ставших класах.

У досл!дженнх порев!ряетьсл Нпотеза автора. Створэння сис-теми використання образотворчого миотецтва на уроках л!тератури в 9-11 класах /полотна живогаоу 1 граф!ки, художн! фотограф!!, скульптурн! шедевр» украхнських ! еаруб!яних митц!в рхзних ху-дожн!х напрямхв/ при удосконаленнх форы 1 метод!в одночаоного вивчення сум!жщ1х мистецтв дозволяв поглибити I роэщирити, зро-бити усв!дошюншики ! мтцнхшими л! торатурн! знания стартоклас-ник!в, збагатити культуру сприймання л!тературних твор!в х зраз-кх.в образотворчого мистецтва школярами. Гака взасмод!я сприяе нз тхльки удосконаленна л!тературно1 осв!ти старгаоклаоник1ь, а й ведэ !х до збагнення загальних эакон!в розвитку мистецтв, до усв!доылення, що в 1сторх! культури немае нхчого випаднового.

Вхдпов!дно до метй, предмета 1 г!потези дослхддэння поставлен! так! завдання?

- Вивчити х проанал!зувати досвхд роботи вчител!в хз до-сл1джувано1 проблеыи,

- Створити I науково обгрунтуватп систему використакня тво-р!В образотворчого мистецтва на ¿-роках лхтератури в 9-П класах.

- Розробити й експериментально перевгрити методику вивчен-ня л}тератури у зв'язку з живописом, граф}кою, скульптурой, ху-.дожньою фотограф! ею', виявити х ефективн}сть.

Теоретичною основою досл!д«ення в фхлософсько- естетичнг концепц}! вэаеыод}I мистецтв, прац} психолог1в I педагог1В з проблеми сприймання художньо! творчостх, законодавч} акти й концепц}! розвитку нац}онально! загальноосв}тньо! та вищо! шюл.

У процео} вивчення 1 розв'язання проблеми, проведения нау-ково-експериыентально! 1 досл1дно! робота застосовувалися аа-гальнонауков! та спец1альн: метода дослтдденнд: а/ теоретичн} -вивчення ф}лософсько-еметично!, психолого-педагогхчно!, методично!, л1тературознавчо! 1 мистецтвознавчо! л}тератури, шкоъно! дскументац}! /навцальн! плани, програш, зв}ти, журнали.аоьити/; б/ еып}ричн} - бес1ди а учнями, вчителями, б1бл}отекарями, мис-тецтвознавцями, анкетне опитування, !нтерв'ю; спостереження та анал!в урок}в л1тератури в. використанням твор!в образотворчого мистецтва} оглдд репродукций живописных 1 граф}чних полотен,тво-р1в художньох фотографх! 1 скульптури украхнських та заруб!жних митц1в; аиал1в, л1тературн! екскурсН у музе!; в/ педагог!чний • оксперимент - констатувчий, пошуковий у форм}. досл}дного навчан-ня, контрольний; як!сний I к}льк}сний анал1з результат^ експери ментально-досл1дного навчання.

сл!дяення проводилося впродовж трьох взаемозв'язашх

стал!в.

Пеший етап /1936-1989/ - теоретичне обгрунтування теми, визначення проблеми, аная}з праць ф}лософ!в, естетик}в, мистецт-воанавц}в, психологхв, педагог!в; вивчення передового педагог}ч-ного досв}ду, стану викладання } якостх энань, ум}нь } навичок э украгнсько! л}тератури учн}в середн}х шк}л Черн}гхвсько!

облаотг. Одночасно виявлялося ятавлання словесникга до вивчення украгнсько! л!тератури у взаемозв'язку з образотворчим мистецт-вом, розроблялась програма й методика дослхдження.

Другий етап Д989-1990/ - проведения констатуючого зр1зу, який дозволив визначити стан питания, вияьлення кониретних шля-х!в проведения формуючо! дослгдно-експериментальнэх роботи; пхд-готовка необххдних матер1алгв для проведения експерименту.

Трэт1й етап /1990-1994/ - зд1йснення экспериментально! пе-рев1рки ефективност1 запропонованох системи використання образо-творчого мистецтва на уроках л1тератури, застосування методики вивчення украхнськох лгтератури у взаемозв'язку з сумхжним мис-тецтвом у 9-11 класах ишл Черн1г{всько1 облает!.

Наукова новизна проведеного досл1дження полягае у створеннг науково обгрунтованох системи викорнстання образотворчого мистецтва на уроках украхнськох лхтератури у 9-11 класах середньо1 Тпколи, яка протиставляе застархлхй нормативное^ у сприймашп твор1в мистецтва вархантшеть, пол{фошчнхсть 1ндив1дуальних 1нтерпретащй явищ мистецтва як природниА, само собою зрозумх-лий процес; ткхльна лхтературна практика мае формувати художню мову, створвви-ги таку емоцхйну атмосферу сприймання мистецтв, коли явища культури входитимуть орган{чно в сферу соц1альн01 ко-мун1кацх1; культура мае наближатися до особистост1, до людини, до хндивхдуального свхтоспрпймання.

Теоретичне значения виявляеться у розкритт! спзцифхки вивчення лхтератури у взаемозв'язку з образотворчим шетецтвом, обгрунтуваннт форм х методхв, застосовуваних словесником, пхдви-щенщ рхвня х якостх знань в результат! симбхоэу цих иистецтв.

Практично значения досл}дження: розроблена методика П1дви-щув ефэктивнхеть вивчення лхтератури в старших класах серэдньо!

- а -

школи; забезпечуе естетичний розвиток особистостх школяра, висо-. ку культуру художнього сприймання р1зних вид1в мистецтв, надае естетичнхй уявх учня 1вдив1дуально-своер1Дний 1 особистгсно уо-в!домлений характер, формуе анал}тичнхсть 1 асоцхативнхсть мис-лення. Результати дирертащ Иного дослхдження можуть бути викорис-тан! вчигелями укра1нськох лхтератури в школах рхзних типхв.

В^рогхд^сть результатов досл}дження эабезпечуеться теоретичною обгрунтованхстга вих1дних позищй; застосуванням комплексу взаемодоповнюючих ыетодхв науково-педагогхчного досл{ддення, адекватних його метх 1 завдалиям; к1льк1сним 1 як1сним анал*зом фактхв, матерхал1в х результатов досл1дно-експериыентально! ро-боти.

Апробшдхя I впровадження результате досл!дження зд^сню-вались: у процесг педагогхчнох д1яльностх автора - учителя се-редньо! школи 28 1 лщею № 16 м.Черн1гова, методиста укра'1Н-сько1 мови I л!тератури обласного 1нституту пхдвищення квал!ф1-кацП та переподготовки -пращ вник} в осв!ти; публ1кацхями статей, а теми дисертац}г; допов1дями на обласних наукових конференц{ях 1 педчитаннях, вихзних наукових зас!даннях кафедри украхнськог л!тератури пединституту й активу кабхнету украхнськог мови 1 л}-тератури обласного Оститу ту п1двшцення кваихф!кац11 та переподготовки пращвникхв освхти, Всесоюзна конференцП з естетично-го виховання /1990/; лекцхяыи на курсах 1 семIнарах учител!в, директор}в, бхблхоТека[р1в, вихователхв при Щжинському 1 Черн1-гхвському пед}нститутах, обласному {нститутх п}дви!дення квалхфх-кац{! та переп!дготовки прац!вникхв осв!ти.

На захист виносяться:

I. Система використання образотворчого мпстецтва на уроках лхтератури в 9-11 класах середньо! школи, в основ} яко! е: .

- добгр ом1сту сзшяних ^истецтв на базг Л1тературного матер: алу;

- поурочне структурування навч'ального матер1алу;

- формування понять /лхтературознавчих i мистецтвознавчих/.

2. Методика вивчення украгнсько! лгтсратури у взаемозв'язку

з образотворчим мистецтвом.

структура i основний з:Яст дисёртацн

Робота складаеться хз вступу, двох роздхлхв, висновкхв, списку основно-: використанох л!тератури та творгв образотворчоги мистецтва.

У вступх обгрунтовано актуальн1сть, визначено об'ект,предмет, мету 1 завдання, метода та етапи дослгджсння; сформульовано гшотезу, з'ясовано наукову новизну, теоретично 1 практичне значения здобутих результат!в; викладено питания, що виносяться на захист, розкрито алробащю дослгдження та шляхи впровадаення йо-го результатов у шк1льну практику.

У перыому роэдхл} - "1сторико-теоретичн1 основи I практич-ний досв{д вивчення украгнсько! лгтера'тури в середой школх у взаемозв'язку з образотворчим мистецтвом" - аналгзуються пробле-ми видового подглу мистецтв I IX синтезу, розглядагаться естетич-нх концепцг! взаемозв'язку мистецтв у контекст: вс1ех художньо? культури. Досл1джуючи систему мистецтв гснетично /в II хсторич-ному рус1/,переконуемося,що, починаючи з античност:, людина на-магаеться органгчно об'еднувати р:зш образотворчостх. Ёстетико-ф{лософсья! концепци взаемод:: мистецтв, що е теоретичною основою вивчення украшськох л!тератури у взаемозв'язку з образотворчим мистецтвом у школ:, пропонують не встановлення /демарка-ц:йшх лтнгП/ мхзс видами, родами I жанрами мистсцтва, а Д1алек-тичний вияв яыснох своерхдностг всхх конкретних форм художньох

творчост! I одночасно IX взаемовплив, схрещення.

У досл1дяенн1 эважаеться на твердження сучасних естетик!в . ! мистецтвознавц1в 'Н.О.Длитргево!, А.Я.Зись, В.1.Тасалова,

A.Д.Гончарова, Л.Н.Столовича, М.С.Кагана, В.1.Лайдмяе, Б.В.Ван-слова, що кояна образотворчхсть у принцип! самост1йна 1 не по-требуе для виконання свогх функций якихось "милиць або тдпг-рок", позичених в хнпшх ыистецтвах, бо можливостг безпосередньо-го вгдображення д!йсност! обмеженг. Тенденц!я до 1ндив1дуал1эа-цН доповнгоеться тевденщею до взаемовпливгв 1 синтезу, тому що ко.жна образотворч!сть намагаеться також використовувати дссв1д 1нвих, обм1Нпватися з ними досягненнями, розширювати сво'х мож-ливост! 1 меж!.

У дисертацН зваяаеться на те, що взаемозв'язок л1тератури, живопису, скульптур», граф!ки, художньо1 фотограф:! не тоьки можливий, але й знаходить високе худо ж не, застосування, оскгльки мае прихованх резерви для розкриття особливостей окремих мис-тецтв. Лгтература, живопис, граф1ка, скульптура об'еднують сво! засоби взаеыодН, створоючи пл1дн1 симбхози. 1нтегративн1 зв'яэ-ки М1Ж ними в сучасних худокнгх процесах велик! ! постхйно зрос-. татимуть у майбутньому. 1з загальноестетичнога погляди' вивчення укра!нсько1 лгтератури у взаемозв'язку з образотворчиы мистецт-воы законом1рне.

11едагог1чн{ аспекти використання живопису, граф!ки, скульп-турних зображень } художнтх фотограф!й на уроках лгтератури об-грунтован1 Я.А.Коменським, Я.П.Козельським, К.Д.Ушинським, О.Ф.Музиченком, В.О.Сухомлинським, М.О.Даниловим, М.М.Скати ним,

B.«и«1аксим0Б0£>, В.В.Неверовым, Г.П.Шевченко. ДисертацШге до-слгдкення базуеться на загальнопедагогг'чних принципах: естетич-ному, наочному, мххпредметному, пвжпннг на специ^лн^ мистецтва.

И -

И робой анеипзуються р13[п пхдходи до теоретичного обгрун-тування образотворчого мистецтВа на уроках лгтератури. Методична розробка дослхдясувано! проблеми активно розгорнулась у К1НЦ1 XIX- на початку XX столхття. Педагоги К.Д.Ушинсышй, ¿Д.Буслаев, Ц.П.Валталон, М.О.Рибнгкова, Г.О.Гукэвсышй доходять ви -сновку, що художне виховання, впровадження живопису I граф! ни на уроках Л1тератури мае велико вначення для формування оеобистос-т! школяра. Необхгдн1сть органгчного зв'язку лгтератури х образотворчого мистецтва у навчально-виховному процес! в середнхй шко-

*

Л1 стверджують представники методично! науки 50-60-х рок1а: М. 1.Алексавдрова, Г.Г.Розенблат, «4.Д,Сосницька, О.Т.Сотников, Т.Г.Юркевич. 1з переважно! бгльшостх робгт визначаеться концеп-цгя, зг!дно з якоо за кивописом, графикою, скульптурою визна-оться лише допомхжна /службова/ роль щодо лхтератури. Дрслхд-ження цих рок!в грунтупться в основному на дидактичному принци-пх наочност! /не враховуються принципи специфхки мистецтва, мхжпредметност!/.

1з загально! кхлькост1 робхт 70-90-х рокхв з проблем!! вико-ристання образотворчого мистецтва на уроках лхтератури, граф1ки, 1лпстрац1х, скульптури, фотограф!! видхляаться працх М.К.фряко-ва, Й.А.Ноделя, б.В.Квятковського, О.Т.Сотникова, В.С.Грачин-ськох, б.Ы.Колокольцева. У них застосування образотворчого мистецтва мотивуеться специфхкою твору, що вивчаеться, особливостя-ци сприймання.

Дяя визначання стану досл!джувано! проблеми в шкэлг г з метою дальшого !х удосконалення проведено констатуачий зр1з. Вхн показав, що в практиц! вивчення укра!нсько! лгтератури у взаеыо-зв'язку з образотворчим мистецтвом переваяають так1 недол!ки: В1дсутнгсть си схем ноет! у плану ваш , ешзоднчш сть, необгрун-

тован!сть у вибор! эм!сту, форм, метод!в 1 методичних прийои!в, як! використовуються на ааняттях.

Встановлювався також эагальний р!вень наукових внань, е статичного роэвитку I творчо! активной! старшокласнигав. 1з ц!ес метою використовувалися р!зн! методи I прийоии вивчення особис-гост! школяра й учн!вських колектив!в: анкетне опитування, бе-с!ди, !нтерв*о, написания творхв, реценз!й, анотацхй, прослухо-вування поетичних ! проэових уривк!в виразного читання, метод порядковой !нформац!£.

Констатуючий ар!э допомхг виэначити критер!! осв!ченост! i вихоэаност?. старшокласник!в:

1. Правильн!сть засвоення мист.ецтвоанавчих понять /вмхст, форма, художн!й образ, аналог!I, образ автора/, розумЫня мис-тецьких твор!в з опорою на ц! поняття.

2. Ум!ння практично використовувати здобут1 анання.

3. Дробудження творчо! активносг! через встетичне сприймання як вияв творчост! /активна творча д!яльн!сть - виконавсыса ! авторська, яка стосуеться на лише мистецтва, а й ус!х форм д!яльност! школяра/.

4. Естетичне ставлення до явиц д!йсност!.

Результата, одержан! в процес! констатуючого эр!зу, дозволили виявити резерви удосконалення вивчення укра?нсько! л!тера-тури у взаемозв'язку з образотворчим мистецтвом.

У другому розд!л! - "Вэаемозв'язок л!тератури й образотворчого мистецтва п!д час проведения занять з украгнськох л!терату-ри в старших класах" - розкриваються психолого-педагогхчн1 зако-ном!рност! сприймання словесних, живописних, графхчних, скульп-турних, фотограф!чних твор!в, система I методика включения су-ытздого мистецтва у навчально-виховний процес.

- 13 -

Розв'язання багатор! вневого коиплексу худо-гньо? перцепщ! як спг вперечсивання 1 егп втворчост{, як конгенгадьного авторсвг читацького "входяення" у текст твору набирав особливого значения

Досл1джуеться особист1сть реципгента в акт! художньогэ сприймання двох видхв мистецтва одночасно /упм1 на одному уроц! знайошшться 1э образотворчхстю, побудованоо на слов!, 1 миогеит-вом, заснованим на эобра^енн1/.

Внутр}шн1 механ!зми цього процесу психологами вивче'Н т-достагньо, однако результати екепёрименту } практичний досв1д свЦчать, що перцепц1Я л!тературного тексту 1 твору образотвор«»-го мистецтва передбачае включения школяра одночасно у дв1 р!зн1 комунгкативн! системи /вербальну 1 невербальну/, що приводить ре-цип{ента до паралелыгого розум1ння двох смислових об'емгв, як! доповнюгаАь один одного, вэаемодЫть мгж собою 1 мамть пзвну са-мост!йн!сть /кожен вид мистецтва диктуе своп волю у ?1й сфер!, яка Пому найбгльше п!двладиа, г гпдкоряеться там, де збагачув сво! можливост! досв1дом пиого/.

Запроионована у досл1дженн! систгма використапня обрааотвор~ чого мистецтва на уроках укра1нсько1 лхтератури у 9-11 класах складаеться 13 списку- твор!в сумгжного мистецтва, який базуеть' -ся на лхтературному матер1ал1, та IX теоретичного обгрунтування. Шд час здхйснення вгцбору живописних,граф1чних, скульнтурних 1 фотограф чних зралк{в експеримонтаторвми врахозуэалнсь так! вимоги.

Д1бран1 твори сушеного мистецтва мають: розв'язувати на-вчальн1, виховн1 I розвивальш завдання уроку; вгдповэдати в1ко-в™ особлиЕоетям старшокласнкк!в; бути разними за худошпми системами I формами; пгдзначатася высокой 1дейн{стп, худокнгстю, правдивости; дспомзгати учням глибше заспооватн лггературозеавч!

I цистецтвэзнавит понятая; сприяти зд{йсне>шз безпосереднього ¿а 'л^ку л1герат7р[юго х кистецтвознавчого ыатергалу, форыуванню у шиолярхв умпш I навичок самостийно* роботи з творами мистецт-Ес-знавства.

Орхенховний список, ¡до вюшчаз лкше високохудожн! полотна, скульптур^ зображення, фотографН, допомагае вчителев1 розроби-ш можлив1 варханти систематично? роботи э ыатаргалами образотворчого мистецтва, виходячи 13 особливостей психолого-педаго-гхчно1 характеристики класу, власних уподобань 1 йаявност1 названии зразк1В.

Теоретична розробка, експериментальна перевхрка х впровад-жання системи використання образотворчого мистецтва у процес! ьнвчення украхнськох Л1тератури забезпечують можлив1СТь функщо-кування 11 на ргзних рхвнях навчально-виховного процесу в за-гальноосв1тн1й школ1. На основ1 розроблених теоретичних положень I результатов экспериментально! лерев1рки системи вяерле в мето-дицх наЕчання В1дкидаеться нормативнхсть у сприйманш твор!в мистецтва.

Вэаемозв'язки Л1тератури 1 образотворчого мистецтва на уроках вивчення б10графхх гасьменника розглядаються в рхзномангтних аспектах: перенесения художмх прийимхв одного виду мистецтва в хший; вплив письменнинв I художник! в один на одного, 1хня дружба; захоплення 1 лхтературою, 1 образотворчим ыистецтвом од-нхрх * г ладини /письмонника або художника/; тнтерес письмен-ника до сучасного образотворчого мистецтва, вболхвання за його стан; {нтерес художника до Л1тератури; авернення художника до л!юратурнмх тем Ллюстрування/; близьк1сть тем, ыотивгв, якх розроблявхься письменниками I художниками; аалучення портретов, ф^тографхй, скульптурних зобратень, жанрових картин.

- 15 -

•У процес! формуючого експерименту використовувалися р5зн! форми, основн1 дидактичн! методи 1 приПоми вивчення життввих ' творчих шлях1в митц1в.

Детально простежуються роль 1 практичнг можливостх образотворчого мистецтва п}д час робота з текстом худоинього твору.

Важливими компонентами урок}в тдейно-художнього анал!зу дг-рики, прози, драми I 1х р1зновид1в е, по-перше, !лпстрац11 /ко-ментування, пояснения л1тературного твору властиеими хм специ-фгчншш засобами/; по-друге, гивописн! I граф1чн1 полотна,скульптур^ зображення, чо згадуються у художн!х текстах; по-трете, твори образотворчого мистецтва блйзь^ тематикою, проблематикою, образами до вербальних, сп1взвучнх з ними,

Програми з укра!нсьго1 л!тератури мають великг можливост! для залучення 1лястрац1й на эаняття, присвячен! досл!д*енно лг-тературного тексту. Кеобххдно пзм'ятати, цо велика к1льк!сть IX не тальки призводить до зайво! трати часу, але Я вгдволгкао шко-ляргв в}д сутх лгтературного тексту. Оптимальна получения образотворчого мистецтва, доц1льно Лого використання слрямоване на за-своення головних, сугтевих питань зм1сту теми, що внвчаеться.Ви-користовувчи 1люстрац!х на уроц! анал!ау л!тературного твору, не-обххдно зважати, по-перше, на гхнч силу вэапиод!! на гллдача.ГЦд час зибору метод!в хлюстращй треба знати особливостг класу, пэ-реважний тип мислення бхльшост! його учтв - словесно-лоНчни!* або каочно-обраэний, р1вень художнього розвитку школяр!в, 1х "глядацький досвгд". Словесник повинен розвивати в учн!в культуру сприйняття хл!эстр°ц1й, поступово ускладнпючи методи 1 прийо-ми роботи тз залучен™ материалом, дшочи ь процес! роботи необ-Х1ДК1 коментдрг мистецтвознавського характеру. Де допомагае тзко-лярам авидде опанувати мову образотворчого мистецтва I навчитися

оциповати иайптерн! ггь художника-хлюстратора. "Двомовна" структура уроку дэзволяд школярам добувати, "витворювати" нов! знания э лхтературн!

. Уад} в такох ознайсмлюемо э живописними } граф1чними полотнами, скудьптуршни зображвннями, про як! говориться в л!тературно-му те;сст1. Згадки про картину, скульптуру, творч}сть митця су-мхжкого ыистецтва даоться не виладково, а виконують важливу худо? не фун!Щ1ю, сприяють поглиблемй характеристик дхйових 0С1б, надаоть особливого емоц!йного забарвлення розпов}д1, читанн».

&вописн: } графгчкг полотна, скульптурах зображення, фотограф: I, блнэып за тематикою, проблематикою, образами до л1тера-турних, слуяать стимулом для творчох уяви, в}д1грають ва-кливу роль у "баченн1п прочитаного, цо пробуджуе в школяргв живе по-чутгя.

Образотворче мистецтво залучаемо для роботи над окремими ешзодамк твору I композитов в щлому, щд час вивчення образ}в-персонажгв, спосгереження над иовою г стилем. Воно допомагае эрозуы!ти П уявити епоху } окремг подгх, побут I звича! народу, П1дготовлюс учн}в до емоц1 Иного сприймання художнього тексту Л-вогшеих, граф}чн1 полотна, скульптурнх зображення можуть викорис-товуватиея на р}зних етапах аналхзу Л1тературного твору, але най-доц!льнше 1х застосовувати П1д час узагальнення I систематиза-энань.

У дослхдленнг розкрито методичш аспекте /форыи, метода, прийоми/ гдейно-художнього аналхзу л}ро-еп1чних /"Поема Т.Шев-чэнкй "Катерина" 1 сюйа зивописних Катерин "/, епхчних /"Чорна рада" П. Кул тая - перакй 1сториш:ий роман в украхнськгй лгтерату-рх" I "Роман I.Багряного "Тигролош" - "нсае слово в укра!нськШ л}термур!"/, поетичних /"¡'яння поез!я Павла Тичини - чар}вноцв1т

буття"/, драыатичних /"Драма М.Кул!ша "Народний Иалаххй"/ творив у вэаемозв'язку з образотворчим мистецтвом.

Експериментально-досл!дне навчання проводилося у двох вариантах: у контрольних класах - за чинною програмою та п!дручникц-ми, в експериментальних - за дослхдноя програмоэ /експериыента-тори застосовували систему використання образотворчого мистецт-ва на уроках л!тератури в 9-И ¡сласах ! методичн! розробки урок!в 13 эалученням твор!в сум1жного мистецтва/.

Експериментйм було охоплено'8 тк!л, 16 клас1в. Одержан! ре-зультати п!сля статистичнох обробки-, що проводилася в к!нц! вчення контрольних тем, наведено у текст! досл1дження.

Застосована в дисертац!х експериментальна методика, створена на мгжыистецькхй основ!, допоиагае глибше усв!домл»вати кит-тя I творч!сть письменника, його духовну еволкицю, уявляти вежлив! риси його зовншност! ! психологичного обриоу, сприяв роз-витку ум!нь ! навичок творчого сприймання худокн!х текст!в, змхцненню лхтературнох осв!ти ушив. Це п!дгвердауеться цифро-вими даними, що грунтуються на спостереяеннях за !хн1ми усними ! письмовими в!дпов1Дями. Результати досл!даень, провадених экспериментально, показали ефективмсть розробленох системи ! методики: здобут! показники в експериментальних класах б,улм на 24$ випц, ан!ж наявн! в контрольних класах.

Зхдповхд! учн!в експериментальних ! контрольних кл&с!в розподхлились /у % в1дношенн! до загалыга! кллькост! досл!д*ува-них/ так:

К!лыс!сть правильних, аргументовадах вгдпрвгдей I письмових роб1т, що свгдчать про повноту сприй-мання образу письменника, гдейно-художнього ба-гатства тексту /вабсолютних цифрах I процентах/

К» ас и : Експериментальн1 : Контроль«

9 кл. 205 204

78,555 58,1??

10 кл. 199 - 201

81,456 _ 56,^

XX кл. 199 200

81,956 оЗ,7%

Результаты дослгдного вивчення за експеримектальною методикою, вважаючи на специф1ку взаемозв'язкгв лгтератури г образо-творчого мистецтва, св1дчать про ямсн1 зм1ни у эд1бностях х вм5:ннях снриймашш образу письменника I художнього тексту учнями експериментальних клас1 в у 31ставленн1 з контрольнида.Др того ж це стверджуе правильисть виххдких положень дослхдження 1 резуль-тативн!сть запропонованох методики.

Розпод!л учн!в експериментальних ! контрольних клас!в за р{внями сформованост1 » мистецько! сфери св1дчить про ефектив-шсть дослхдкених пхдход1в у досягненн! визначено1 мети.

Учн1 експериментальних клас1в лгтературу 1.образотворче мистацтво снрийыаяи глибше, емоцхйнше, мали вищу здатмсть силою мислення 1 уяви створговати нов! оригхнальнх образи ! сю-жети. 1хш художн! смаки й естетичнх !деали е показгаками висо-кого художнього розвитку: сво! судаення вони вмхють аргументувати Не Т1льки лхтературним материалом, але й каводять порхвняння, чналог!! а Ьгаими видами мистецтв, краще роэум!ються в специф1цх

словесного художньога образу t а зображувапьних засобпх !нших иястецтв.

Зд!йснене досуидження дозволило сфориулювати так! теоретич-н! i практичнг висновки й рекомендацН.

Тема дисертацхйно! роботи грунтуеться на закономерностях синтезу мистецтв, що розглядаються шляхом поеднання лог!чного i историчного метод!в досл!дження. На баз! взаемозв'язку мистецтв розкрито 3míct0bí, а не ильки форыальнх особливост! кожного способу художньо! творчост!, виявлено ступ!нь íx а!дпов!дноо-т! piaHOMaHiTHnu потребам суспхльства на р!зних етапах його роз-витку, показано, як у процес! нер!вном!рного розквхту вид!a мис-тецтв не т!льхи зм!нпеться ы!сце кожного у загальнхй cncreui, але i збхльшуеться його здатнгсть впливати на i ниi або В1дчупати íx д{», i' як В1Д цього розоирюються або звужуються власк! зобра-жувально-виражалый ыожливост! мистецтва,. його зм!стова як!сть.

¿стетичнх концепц!! синтезу мистецтв е мхцними п!двалинаыи, що дозволяють подолати в1докремлен!сть, !зольован!стъ кожного виду творчост! t розробити методику нивчення л!тератури у комплекс! з живописними i граф!чиими творами, скульптурними зобра-женнями, художн!ми фотографхяш.

Актуальн!сть i пр1оритетн!сть проблемы вивчення yKpa'fncbKox л!тератури у взаемоэв'язку з образотворчим.мистецтвом зуыовлен! тим, цо i'í .ycnimHe розв'язання сприяе вдосконаленню навчально-виховного процесу на основ! розвитку в oco6hctoctí эд!бностей сприймати р!знг знаков! систем«, ахуиуляцИ вербальнох ! невербально! !нформацгх У своер!дниЙ синтез /текст художнього твору збагачуеться образотворчим, а в!дтак у свгдомост! реципшгга вини кас нове бачення i роэумчня смислу, синкретизм вхдчутт!в/. Твери образотворчого мистецтва допомагають.учням уявити людей,

ладх г, обстановку'. Искраве "бачзння" конкретних предает {в I яв'/л

сираяо правильному х глибокоыу розумхнно тексту, полегшуе пере»

ххд до узагальнень, до наукових 1 практичних еисновкхв.

У нетодичких питаниях вэаемовхдношень лхтератури, живопису, графх ки, скудьптури, фотограф!х керуемося принципом 1х паралель-ного вивчання, цо дао велик! можливост1 I простежити основн! законом1рност1 розвитку худокньох творчост1,I п!двести школярхв до розуы!ння загальних закон! в мистецтва, його художнхх систем, естетичних !деал1в..

¿комплекс мистецтв допомагаё фор<увати нащональний характер, ирилучае хидроставче поколгния Украхни до духовного багатства народу х людства, Л1кв!дуе розрив М1Ж р1внем осв1ченосТ1 I р1в-кем загальнох культур).

Взаеыозв'язок л!тератури х образотворчого мистецтва стимулов хнтелектуальнх процеси: образне й абстрактне мислення, асо-щатишп сгь, фантаз1Ю, вхдтворюючу I творчу уяву, а також акти-вхэуе особистхсш якостх школяра як естетичного суб'скта, готовит сть до творчостх, що реалхзуеться у вс1Х сферах життед!яльнос-Т1: трудов1й, сусщльшй, художшй.

Використання образотворчого мистецтва на уроках лхтератури у 9-11 класах вимагае певног системи; випадкове, епхзодичне за-лучення сушжного мистецтва не вносить суттевих вплив! в у на-вч&льно-виховнкй процес. Енспериментальна перевхрка розробленох прох'рами пЦтвзрдила висунуту гхпотезу про те-, до лише системне використання образотворчого мистецтва допомагаё учням збагнути ф!зичнх I духоЕН1 обр:си письменникхв, глибше й усв!домленше еприймати теоретико-Л1?ературн1 поняття: змхст, форма, художн!й образ, образнх аналог!I. Досмдкена система використання твор!в образотворчого мистецтва розв'язуе. наьчальн!, виховнг I роэви-

вальнг завдання уроку, втдшв1дая в1ковим о со близостям учн!э, сприяе здхйсненню в иколг безпосереднього зв'язку лхтературного { мистецтвознавчого матер{алу. Шивописнх 1 граф!чн! творн, скульп-турнг зобрачсення, введен! до експериментально! программ, вгдзнз-чаються високою гдеГшгстю, правдивости, в ргз'иш! за художшмя системами I формами.

Доведено доц!льнгсть екскурсН як форм вивчення укра!нськс1 лгтерагури у взаемозв'язку з образотворчим мистецгвсм /озкайом-лення 13 бгографхею письыеннина/,' що забезпечус найб!льи пови*) Д1ю лхторатури, живопису, графики, скульптури, фотограф!I, раз-виток у иколяр1в навичок досл!дницьяох роботи, творчих зд{бнос~ тей,

¿кспэркментально гндтвердзено ефективнгсть використання рггних форм залять з л!тератури: анал!з художнього тексту !з зе-лученням творгв образотворчого мистецтва, лекцх?, секанари, сп-жятно-рольовх !гри, лгтературнонпстецькх вхтадьнт.

Остановлено, щр найб!льа реэульт&тивними о эакдття, на якнх поеднуютьоя ргзн1 методи г прийоми: 5ес1да, лекцхя, розповхдь, проблемна бегЛ да, рефзратн, рецензН, досл!дницький, навчэльна дискус{я, використання аналог!й, переказ, усне малюЕання, з1-ставлення двох творхв/лхтературного, .живописного, граф}чного, скульптурного, фотографчного/.

Вивчення лхтератури у поеднанн! з образотворчим мистецтвом сприяе розвитку загальних ! спецхалыих умт нь I навичок школяртв: зв'язно викладати матер:дл з рхзних дяерел /художнього тексту, живописного I граф!чного полотен, скульптурного зображення, фо-¿■ографН/, "чнтатн" твор:; обрпзотворчого мистецтва, усно малюва-?и за картиною, ¡пставляти уривки текстхв та ьтастрац!! до них, уг«?я керувати дсслтдм'цько» робота* свосх групп в клас!, б рати

а-.л-ивну участь у голективн!й тзнавальнгй д!кльност!, писати Твери за худоиими текстами, каргинами, скульптурами зображен-нянл, фотографиями.

Осгавнг положения х висновки дисертацН иожуть бути вико-¡^иетат у процесх створення сшльних шдручниив з укра1нсько1 мгератури та вдосконалеиня методики вивчення цього предмета в старших класах р1эних тип1в шк!л, техмкумах.

Проблема вивчення укра!нсько1 л1тератури у взаемозв'язку з образотворчим мистецтвом не вичерлуеться результатами викона-ного досл!дження, яке необидно розглядати як один 13 можливих лхдходхв до Н розв'язання. Попереду розробка короткотерщнових I довготершнових програм досл{дження вивчення украшсько! лхте-ратури у взаемозв'язку а образотворчим мистецтвом дня школяр1в, як1 належать до р^зних психологхчних груп, ьаукова 1 науково-папулярна пропаганда вивчення предмета у комплекс 1э живописни-ш; I граЗячьими полотнами, скулыиурними зрбраженкями, фотографиями.

Основний зм!ст дисертац!! в1добраяено в таких нублхкащях автора;

1. Естетичне виховання у процес1 вивчення мистецыго? спад-щйни Т.Р.Кевченка // Мсгодичн! рекомеедацН з питань вивчення гворчасТ1 Т.Г.^вченка у школ1 - Ч.П. - Чарщгхв, 1991. - С.3-20.

2. Струни Лисенка жив1Х // Укра1нська ыова г лгтература в'ь-колх. - 1993. - » 5-6. - С.36-38.

3. Вивчення роману Пантелеймона Кул!аа "Чорна рада. Хронхка 1£63 року" у зв'язку з образотворчим мистецтвом // Вивчення твсрчост! Пл1ггелеймона Куя!ша у школ!. - Чершггв, 1993. -С.94-106.

- 23 -

4. Лобов н1яна 1 пристрасна /Никола Кулгш 1 театр "Вера-з1льн/ // Украхнська мова I литература в школЬ - 1993. 7,-С.21-23.

5. Подготовка учщв до олгмп1ади ф1лолог1в // Укра!нська мова г л!тература в школг. - 1993. - № II. - С.36-39.

6. Богородице Д1во! Велетхв духу роди во славу Укра!ни // Художня лхтература в духовному розвитку особистостх: Зб1рник. -Чернов, 1993. - С.22-31.

7. Служити Духовному розкв!ту народу // Художня лНвратура в духовному розвитку особистосм: ЗбИртк. ~ Черн1г1в, 1993. -С.32-41.

3, "...Бачу душу поета. Я вп!зная П". 14етодичн1 рекоменда-Ц1 г э питань вивчення бгограф{г Ы.М.Коцюбинського у взаемогв'яэ-ку з обрейотворчим цистецтвом. - Чершг1в, 1994. - 35 с.

9. До проблеми вивчення бгографН и.М.Коцюбинського у 10 клас1 середньох школи // Збгрник матер! ал! в науково-практичмог конференцп. - Черн1ггв, 1994. - С.45-54.

10. Тема уроку: "Тигролови" 1.Бвгряного'// Слово I час. -1994. - № б. - С.61-6о.

11. Використання живопису на уроках укра1нсько1 лгтератури // Морально-естетичне визсовання молод: засобами мистецтва. 1'ези Всесоюзного науково-практичного семинару. - Ч.П.-Чернгггв, 1990. -С.23-2а.

12. Взаемозв'язок мистецтв у процесг вивчення творчост! П.Г.Тичиня // Л!тературно-громадська Д1яльн!сть ПЛ'ичини I су-часн!сть. '1'ези юв!лейшг< читань. - 4.1. - Чернов, 1991. -

С.10-13.

- 24 -

' AiihA J.A. ij.udjine Ukrainian Literature

in lis Relation with 'фе Fine Arts (graces

''he dissertation (the type-script) for Candidate's degree in 14 drt^tgios, npesiality 13.00.02 - methods of- teaching (Ukrainian literature). The Institute- of Pedagogios of the APS in Ukraine,

i'j be defended are the results of the theoretical and experimental investigation. She systematic uso of the fine arts at the lesions in Ukrainian literature has been proved to help students tо im3gir:3 a physical and spiritual character of the writer, to deeper end more purposefully perceive basic notions of the literature theory: contents, forms, a literary character, figurative rwir.logies etc. The experiment has confirmed effectivness of the uue of tho fins arts in the various forms of literature classes (lectures, seminars,, subject-role games, literature saloons and -art galleries),

ЛИЛА С.Л. Изучение украинской литературы во взаимосвязи с изобразительным искусством /9-И классы/.

диссертация /рукопись/ на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по с/.ециальности 13.00.02 - методика преподавания /украинской литературы/, Институт педагогики AIIH Украины, 1994. '

Заци^аптся результаты теоретико-экспериментального исследования. Установлено, что системное использование изобразительного искусства на уроках украинской литературы помогает учащимся пред- -стэвлять (физический и духовный облик писателя, глубже и целенаправленнее воспринимать основные понятия теории литературы: содер-

жанио, форму, художественный образ, образные аналогии и т.д. Зл-спериментально подтверждена эффективность использования различных форм литературных занятий во взаимосвязи с изобразительном искусством /лекции, семинары, сюжетно-ролеэые игры, литературно-художественные салоны/.

10иочов1 слова: синтез мистецтв, художне слриймання, вербальнп I невербальна комунгкативн! системи, комбЫоване сприйняття.

П'дписано до друку P2.II.1994р.Обом 1,2.Формат 60x64 I/I6 Друк 0']ceTnxiti. jup- ICQ ар.1>.ч.2УЗ.Безплатно.

Ш УД Л У I м. Н.П .Драгоианоаа, Ки1в, Пирогом, 9.