автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Методика формирования лексико-грамматических навыков говорения на профессиональные темы при понятийной организации материала.

Автореферат диссертации по теме "Методика формирования лексико-грамматических навыков говорения на профессиональные темы при понятийной организации материала."

ргБ ОД

і п

КИЇВСЬКИМ ДЕРЖАВНИИ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

і

СВЕРДЛОВА Ірина Олександрівна

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКО -ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК УСНОГО МОВЛЕННЯ НА ПРОФЕСІЙНІ ТЕМИ ПРИ ПОНЯТІЙНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ МАТЕРІАЛУ

(І курс технічного вузу, англійська мова)

Спеціальність 13.00.02 - Методика навчання :

германські мови

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1096

Дисертацією с рукопис

Робота виконана на кафедрі перекладу та англійської мови Харківського державного університету.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

ЧЕРНОВАТИЙ Л.М.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

РОЗЕНБАУМ Є.М.

кандидат педагогічних наук, доцент ПИЛЬЦИН 0.0.

Провідна установа: Харківський державний педагогічний

університет ім. Г.С.Сковороди

Захист відбудеться 1996 року о " /«2-" годині

на засіданні спеціалізованої ради Д 50- 26- 01 по присудженню наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Київському державному лінгвістичному університеті (252650, м. Київ, вул. Червоно армійська,73)

3 дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету.

Автореферат розісланий " У " 1996 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

о /7

' & У

( - . Л.П. СМЄЛЯКОВА

Робота, що реферується присвячена дослідженню ефективності формування лексико-граматичних навичок при навчанні усного мовлення на професійні теми студентів немовних вузів в умовах понятійної організації мовного матеріалу.

Усна комунікація 'є надзвичайно важливою для майбутніх інженерів, вчених, менеджерів тощо. Приймаючи до уваги той факт, що усне мовлення, як один із видів мозленнсвої діяльності (МД), базується на відповідних навичках, численні дослідники (В.А. Артьомов, Б.В. Беляев, JI.H. Воронін, П.Я. Гальперін, Ю.І. Пассов,

Д. Хамблін, 3.1. Ходжава) приділяли велику увагу процесу їх формування.

Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що вивчалися фізіологічні основи навичок, їх властивості, умови та етапи становлення. У методиці накопичений чималий досвід формування фонетичних, граматичних, лексичних навичок у різних вида МД. Було доведено, що для успішного контролю цього процесу потрібен науковий підхід до відбору та ор~ інізації мовного матеріалу.

Проблемою відбору лексичного та граматичного материіалу для немовних вищих учбових закладів займались І.М. Берман, К.ПІ. Бріскіна, Є.С. Троянська та інші. Основна увага приділялась відбору тематичної лексики та диференціації граматичного матеріалу на активний та пасивний. При організації граматичного матеріалу використовувалась традиційна модель, в рамках якої мовні засоби об'єднувались за принципом їх приналежності ■ до відповідних частин мови та членів речення. ■ Однак, деякі дослідники (М.М. Гохлернер, О.О. Леонтьев. Т.М. Стьопкіна, Ю.О. Склізков) висловлювали припущення, що саме такий принцип “організації може бути ■' причиною недостатньо високої ефективності навчання. На їх погляд, у традиційній моделі не вргховуються принципи зберігання мовного матеріалу у свідомості людей, механізми породження мови,

особливості наукового мислення, а також специфіка навчального лроце у у немовному вузі.

За даними лінгвістичних та психологічних досліджень (О.Л.Залєвська, Ч. Філлмор, М. Холлідей) традиційний принцип організації матеріалу не ..є єдино можливим. За останній час значного поширення набула концепція понятійної організації мовного матеріалу у дидактичних цілях. Відповідно до цієї концепції,. сприйняття навколишнього середовища здійснюється через систему понять, котрі (на рівні поверхневої структури речення будь якої мови) можуть бути передані різнорівневими (лексичними, грматичними, лексико-граматичними) засобами. Ось чому, оволодіваючи засобами другої мови, людина повинна в той же •час оволодівати і основними лринципами передачі та сприйняття інформації в рамках цієї мови.

Можливості понятійної організації матеріалу у мовних вузах були досліджені у невеликій кількості робіт (Т.М. Стьопкіна, Ю.О. Склізков). Було доведено, що така організація сприяє більш ефективному формуванню навичок та умінь.

Проблемою’ понятійної організації у немовних навчальних закладах займалися такі вчені як О.Д. Митрофанова, Дж.Аллен, Г.Уїлкінз, Г.Уіддоусан та інші. Ці дослідники спробували окреслити коло понять, на яки;;., базується наукова мова, визначити мовні засоби передачі цих' понять, а також скласти комплекс вправ, спрямований на формування навичок читання та письма.

Однак потенціал понгтійної організації матеріалу для ■ навчання мовлення на професійнй теми, зокрема для формування лексико-граматичних навичок цього виду МД, не вивчався зовсім. До цього часу не існує робіт, присвячених принципам відбору мовних засобів у рамках одного поняття, не вирішене питання про послідовність їх введення та навчання, немає експериментальних

даних, які б дозволили зробити висновок про ефективність такої організації. Таким чином, актуальність дослідження зумовлена недостатньою дослідженістю теми та практичною . необхідністю створення ефективної, методики формування лексико-граматичних навичок усного мовлення на професійні теми.

Об'астом дослідження є процес формування лексико-граматичних навичок усного мовлення на професійні теми студентів І - II курсів технічних вузів в умовах понятійної організації мовного матеріалу. ■

Пуедметом дослідження є лексико-граматичні навички усного мовлення на професійні теми студентів І-II курсів немовних вищих навчальних закладів. .

Мета дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні понятійної організації іншомовного матеріалу, на базі якого ■ формуються лексико-граматичні навички усного мовлення на професійні теми студентів немовних вузів, а також у створенні науково обгрунтованої методики формування таких навичок.

) Мета дослідження досягалась шляхом вирішення ряду завдань, тобто треба було:

1. Проаналізувати дані лінгвістичних, психологічних, психолінгвістичних теорій, а також методичних досліджень,- що розробляють проблеми понятійної організації мовного матеріалу, для теоретичного обгрунтування доцільності такої організації при навчанні мови, зокрема для формування лексико-граматичних навичок усного .мовлення на професійні теми.'

2. Обгрунтувати вибір наукового поняття як одиниці організації мовного матеріалу, визначити поняття, які є "комунікативно важливими для спілкування на професійні теми, виділити значення, які в< ю реалізує, а також визначити мовні засоби, які передають ці значення.

3. Визначити принципи організації мовних засобів у межах визначеного поняття та послідовність їх подачі.

4. Побудувати комплекс вправ для формування лексико-граматичних навичок усного мовлення на професій! теми. .

5. Експериментально ^ перевірити ефективність розробленої методики формування лексико-граматичних навичок усного мовлення на професійні теми.

Для вирішення поставлених завдань Сули використані такі методи: аналіз вітчизняної та зарубіжної лінгвістичної,

психологічної, психолінгвістичної літератури; аналіз вузівських підручників та посібників; аналіз вимог програми немовних вузів щодо вміння вести бесіду на професійні теми студентами І-II курсів; спостереження, за практико:-) викладання в технічних вузах; узагальнення методичного досвіду; тестування та анкетування

студентів^ методичний експеримент; статистична обробка та якісний аналіз результатів дослідження.

Теоуетичне значення результатів дослідження полягає у

розширенні уявлення про можливі шляхи організації іншомовного матеріалу з методо навчання. '

Пшктична цінність результатів дослідження полягає у

розробці комплексу вправ для засвоєння мовних засобів передачі поняття "цілеспрямовг нності" при навчанні усного мовлення на професійні теми студентів немовних вузів. Крім цього, дослідження дозволило сформулювати принципи побудови комплексу вправ, визначити їх дозування та кількість годин на засвоєння усіх мовних • засобів, які можуть передавати поняття "цілеспрямованності". Ці дані можна також використати при розробці програм для навчання усного мовлення і на інших рівнях, зокрема для аспірантів, а також на заняттях з технічного перекладу у школах з поглибленим

навчанням іноземних мов.

Новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджено ефективність використання наукового поняття як одиниці організації матеріалу з метою навчання. Новим є також принцип організації матеріалу у межах такого поняття, спосіб подачі учбового матеріалу і ' сама процедура його засвоєння. Вперше досліджено ефективність понятійної організації на матеріалі навчання усному мовленню у немовному вузі.

Апробаиія роботи. Матеріали та результати дослідження доповідались на засіданнях кафедри іноземних мов Харківського вищого військового командно-інженерного училища ракетних військ ім. М.І. Крилова (1985 - 1988 p.p.), кафедри перекладу та аглійської мови ХДУ (1989 - 1995 p.p.), на науково-практичних конференціях молодих вчених Київського державного лінгвістичного університету, на третій науково-методичній конференції Харківського вищого військового авіаційного училища (1988 p.), на п'ятій регіональній конференції на тему "Теорія та практика взаємопов'язаного навчання видам. мовленнєвої діяльності" (Нальчик, 1989 p.), на двадцять сьомому засіданні школи-семінару з проблем методики навчання другій іноземній мові у немовкому вузі (Ленінград, ЛЕТІ, 1990р.), на другій регіональній школі-семінарі з проблем програмованого навчання іноземним мовам у вузі (Новочеркаськ, 1990р.), на восьмій регіональній науково-практичній конференції за темою "Модель навчання іноземній мові на старших курсах” (Нальчик, 1991р.), на першій міжнародній науковій конференції "Лексикографічні та методичні концепції викладання іноземних мов у вищому технічному навчальному закладі (Львів, 1994).

Методичні вказівки, які були розроблені внаслідок проведеного 'дослідження, були запроваджені до практики викладання у ХВВКІУРВ ім. М.І. Кри; ова, у Харківській інженерній радіотехнічній Академії військ ПГІО ім. Л.О. Говорова, у Кабардино -

Балкарському ордена "Дружби народів” державному університеті, у Тирасгільському ордена "Знак пошани" державному педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка, у Харківському державному університеті.

Крім цього, результати дослідження викладені у 10 наукових статтях.

На захист виносяться такі положення.

1. Повищення ефективності формування лексико-граматичних навичок. усного мовлення може бути досягнуто за рахунок перегляду принципів організації мовного матеріалу та способів його пред'явлення студентам.

2. Одиницею організації мовного матеріалу може бути наукове поняття, яке є формою мислення і яке лежить у основі технічних-текстів та усних доповідей на професійні теми.

3. Лексико-граматичне поле може бути засобом організації мовного матеріалу в межах наукового поняття.

4. Комплекс вправ для формування лексико-граматичних навичок усного •мовлення на професійні теми доцільно будувати, враховуючи концепцію' поетапного формування розумових дій; а орієнтувальну основу дій можна забезпечити за рахунок використання таких типів учбової інформації як мовленнєвий зразок, модель та алгоритм.

Характер основних завдань та методи дослідження визначили структуру роботи, яка включає вступ, три розділи, висновки, бібліографію, 166 джерел, з них 28 іноземними мовами, та додатки.

У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, визначається об'єкт, предмет, мета дослідження та формулюються його завдання; . перелічуються методи дослідження; визначається теоретична та практична цінність, а також новизна; формулюються положення, які виносяться на захист.

В першому розділі аналізуються лінгвістичні, психологічні, методичні основи понятійної організації іншомовного матеріалу, а також формулюється гіпотеза дослідження.

Другий розділ присвячений опису мовного матеріалу, на базі якого формувались лексико-граматичні навички усного мовлення на професійні теми під час експериментального дослідження. Тут також подано характеристику типів учбової інформації, розроблених для навчання у рамках експерименту, опис способів подачі матеріалу та принципи побудови комплексу вправ.

У третьому розділі викладено зміст експериментального навчання, його умови, особливості поведінки учасників експерименту, результати постекспериментального.зрізу, а також аналіз та інтерпретація таких результатів.

У висновках подано узагальнені висновки дослідження.

Бібліографія включає наукові публікації вітчизняних та зарубіжних авторів, на які посилається автор дослідження, а також перелік підручників та посібників, які були використані у навчальному процесі.

Основний зміст роботи.

Аналіз лінгвістичної, психологічної та психолінгвістичної літератури дозволив висунути гіпотезу про можливість перегляду існуючих принципів ' організації мовного матеріалу з метою навчання. Нові принципи такої організації базуються на особливостях майбутньої професійної діяльністі студентів.

Для випускників немовних вузів найважливішим є володіння науковим стилем мови, який характеризується певними особливостями викладу, і який може бути представлений такими типами мовленнєвих вислоплювань як опис, розповідь, міркування, доказ тощо.

В основі кожного типу висловлювання лежать певні поняття, в яких у найбільш концентрованому вигляді закріплені суттєві ознаки предметів. Поняття відображають специфіку наукового мислення, носять універсальний характер і належать до глибинної структури мови. Наприклад, у основі текстів-описів лежать такі поняття як визначення, класифікація, мета, кількісні та якісні характеристики предметів, причинно-наслідкові відносини тощо.

Саме наукове поняття було визначене одинииею організації мовного матеріалу.

На наступному етапі були визначені принципи організації мовного матеріалу у межах поняття, яке розглядалося як універсальна структура мислення (О.С. Бархударов). За даними лінгвістичних досліджень, такі структури набувають мовної, інтерпретації тільки на рівні поверхневої структури речення і можуть бути виражені засобами різного рівня: лексичними,

граматичними, лексико-граматичними тощо. Останні можна об'єднати у межах лексико-граматичного поля. У центрі поля знаходиться домінанта - стилістично нейтральний засіб, який нес^ найбільший об'єм інформації. Навколо домінанти знаходиться ядро, до якого входять найбільш близькі до домінанти елементи. Елементи, що не потрапили до ядра, утворюють периферію; їх основне призначення - конкретизувати та доповнювати основний зміст. .

Поле становить певну цінність для професійно орієнтованої методики викладання іноземних мов. Зокрема, воно дозволяє звернути увагу студентів на градуальний характер граматичності одиниць та структур, що вивчаються, дає можливість визначити елементи рідної та іноземної мов, які можна чи не можна порівняти, а також допомагає вводити мовний матеріал, який передає схоже значення, системно, а не за розділами традиційної граматики.

Таким чином, лексико-гуаматичне поле було визначене одиницею організації мовного матеріалу у межах поняття.

Приймаючи до уваги той факт, що автору не вдалося виявити наукових праць, у яких би досліджувалась ефективність понятійної органірпції мовного матеріалу для навчання іноземних мов у немовних вищих навчальних закладах, було вирішено вивчити можливості такої організації на базі одного наукового поняття.

Таким чином, матеріалом дослідження 6yjiO визначено поняття "мета здійснення дії”. Цей вибір можна обгрунтувати такими чинниками. По-перше, визначення мети є суттєвою, ознакою діяльності, яка зіп ходить своє відображення у свідомості людей, а отже і у мові. По-друге, поняття "мети здійснення дії" відіграє велику роль у професійному спілкуванні. По-грете, категорія була детально досліджена у лінгвістичному плані (Е Г. Мандич). • .

Інтерпретація даних лінгвістичних досліджень стосовно наукового стилю моьи до- волила зробити такі висновки. .

Лексико-Граматичне поле цілеспрямованості у англійській мові можна подати як сукупність, мовних засобів- двох рівней -лексичного та синтаксичного. У науковій підмові' радіоелектроніки це співвідношення виглядає так: лексичні засоби складають 11.6%, синтаксичні - 88.4%. Серед лексичних одиниць найбільш часто вживаним є слово "purpose". (69% всього лексичного мікрополя). Серед синтаксичних засобів, які передають значення "мета здійснення дії", найчастіше вживались інфінітивна фраза та конструкції - "prep. + N”, "prep. + V mg". їх співвідношення у синтаксичному мікрополі ¿кладається так: інфінітивна фраза -74.4%, "prep + N" - 11.8%, "prep! + V mg" - 13.8%. Було доведено, що кожен із перерахованих вище засобів вносить певний новий відтінок у значення "мета здійснення дії". Лексичні засоби, а також конструкції "prep.. + N", "prep. +■ V ing" визначають ціл^ як

" призначення", "загальну сферу застосування". Враховуючи функціональну перспективу, інфінітивна фраза, у залежності від положення у лінійній структурі речення, реалізує різні відтінки. Інс'зінітив, який стоїть після дієслів "use", "employ", "design", "serve" тощо, вкарує на "функцію" предмета,- тобто на "роботу, яка виконується ним”. Якщо інфіїштив стоїть на початку речення, то акцент переноситься на дію-, а якщо у середині або наприіанці, - то па лету виконання цієї дії.

На наступному етапі треба було визначити спосіб подання визначеного лексико - граматичного , матеріалу. Такий спосіб залежить від мети навчання. У зв'язку з тим, що метою експериментального навчання було формування лексико-граматичних навичок усного мовлення, були проаналізовані шляхи становлення навичок, а також фактори, що впливають на процес їх формування. ‘

Такий аналіз показав, що ефективність формування навичок у' визначальній мірі залежить від типа орієнтування (П.Я. Гальлсрін),

• а також від об'єму навчальної інформації, яка може подаватися учням за допомогою різних її типів: мовленнєвого зразка, моделі та алгоритму. За результатами такого аналізу, був побудований учбовий алгоритм, який подано на малюнку 1.

Оскільки длг роботи з алгоритмом неможливо було вживати вправи існуючих підручників та посібників, був розроблений чітко градуйований за понятійною ознакою комплекс вправ, який ввійшов до змісту спеціально підготовленого навчального посібника.

При побудові комплексу вправ враховувався принцип поетапного формування розумових дій, а також такі якісні характеристики навичок як автоматизованісті,, стійкість, можливість усвідомлення та самоконтролю. Процес формування лексико-граматичних навичок проходив за такими етапами:

1. Чи треба сказати про галузь застосування предмета ?

ТАК

НІ

Вживайте одну з таких моделей:

1. for + N Anode is used for the attraction of electrons.

2. for + Ving Anode is used for producing electrical energy. *

3. the purpose of ... Is to V The purpose of the anode is to attract the electrons.

4. for the purpose Anode is used -or the purpose of producing energy.

2. Чи треба сказати про работу, ■

яка виконується предметом ?

ТАК

НІ

Вживайте одну з таких моделей:

Ь are used is used

N employed designed loV A receiver employed designed to pi k up signals

scive (s) senes

3. Чи треба акцентувати мету > виконання дії ? s'

ТАК

Поставте Інфінітив після дієслова:

A receiver v. is invented to pick up signals.

Малюнок 1. учбовий алгоритм.

1. Побудова орієнтувальної основи дії.

2. Формування дії у зовнішньопредметній формі.

3. Формування дії у формі виконання "вголос".

4. Формування дії у зовнішній мові "про себе".

5. Вільне виконання дії.

Вправи виконувались у такій послідовності: рецептивні,

імітаційні, підстановчі, трансформаційні, продуктивні. Продуктивні вправи виконувались переважно у формі рольових ігор або мали характер змагання. Прикладом таких вправ може бути завдання, що подане нижче:

Виберіть жюрі із трьох чоловік. Об’єднайтесь в групи по З чоловіки. Ви - група вчених по розробці нового пристрою. Намалюйте ваш пристрій та покажіть колегам з інших груп. Інсценуйте діалоги про призначення вашого приладу, функції основних елементів тощо. Виграє та група, котра протягом 5 хвилин поставила найбільшу кількість питань, дала наііповніші відповіді та' зробила найменше помилок. .

Після. створення комплексу вправ, було визначено етапи та принципи проведення експериментального дослідження. Висновок про валідність гіпотези можна зробити тільки у тому випадку, якщо забезпечити однозначний зв'язок між' залежною та незалежною перемінними. У‘ випадку, що розглядається, незалежною перемінною був спосіб організації матеріалу, а залежною -ефективність йогр засвоєння. .За допомогою спеціальних заходів вплив сторонніх перемінних було зведено до мінімуму.

Експериментальне дослідження проводилось у формі природнього експерименту у контрольній та експериментальній, групах за такими етапами: передекспериментальний зріз,

експериментальне навчання, якісний та кількісний аналіз одержаних результатів, формулювання висновків.

Одержані,' результати були проаналізовані за методом частотних розподілів (Готтсданкер). Було отримано чисельну

о

величину езіи* , яка дозволила зробити висновок про достовірність різниці одержаних даних. Якщо estw2 перевершує 0.2, то різниця , вважається суттєвою. У трьох серіях експерименту прийняло участь 254 учасника (по 5 експериментальних та контрольних груп). Величина езІ\лг2 склала 0.57, 0.44, 0.42, 0.52, 0.48, що дозволило зробити висновки про більш високу . ефективність ПОНЯТІЙН-Л організації мовного матеріалу у порівнянні з традиційною. ' '

Результати експериментального навчання дозволили сформулювати такі висновки.

1. Понятійна організація матеріалу у нековкому вузі може

бути інструментом підвищення ефективності нівчання. Основу • такої організації можуть складати категорії наукового мислення, які входять до структури професійної діяльності інженеоів та вчених. . . " .

2. Лінгвістичною основою понятійної організації матеріалу

може бути лексико-граматичне поле, яке дозволяє вводити мовні засоби, що реалізують наукове поняття, системно. Строга ієрархія компонентів у межах поля сприяє послідовній їх диференціації за відтінком значення. ,

3. Подача навчальної інформації може бути ефективна здійснена на основі таких її типів як мовленнєвий зразок, модель та алгоритм.

4. Понятійна організація матеріалу значно підвищує якість

мовлення учнів за такими показниками як варіативність, аутентичність та узуальність. . •

. Понятійна організація сприяє підвищенню ефективності навчання не тільки у тих видах мовленнєвої діяльності, де проводиться цілеспрямоване навчання, але також' суттєво 1 впливе

на повищення якості навичок і в інших видах мовленнєвої діяльності (наприклад, читання). •

Основні положення дослідження викладені у таких пг/блі-каціях.

'• 1. Методические указания по -формированию навыков употребления в речи языковых средств, служащих для выражения различных оттенков значения "целенаправленность". - Харьков: ХВВКИУРВ, 1988. - 90 с.-

2. Проблемы построения педагогической грамматики //Вестник ХГУ.

- 1985. - N. 274. - С. 127 - 131 (В соавторстве).

3. Обучение грамматике //Некоторые вопросы преподавания иностранных языков. - Харьков: ХВВКИУРВ, 1989. - С. 26 - 35 (В соавторстве).

4. Обучение говорению //Некоторые вопросы методики преподавания иностранных языков. - Харьков : ХВВКИУРВ, 1989. - С. 44

- 53 (В соавторстве).

5. К вопросу оптимизации формирования грамматических навыков говорения и чтения //Передовой- опыт работы кафедр училищ в 1988 - 1989 учебном году. - Харьков: ХВВКИУРВ, 1990. - С. 109 -117 (В соавторстве).

G. Путг организации иноязычного грамматического материала в целях обучения. - Харьков, 1988. - 11 с. - Деп. в ИНИОН АН УССР 22.10.85. - N.22800.

7. Пути организации языкового материала в целях обучения говорению на профессиональные темы // Тезисы восьмой научнометодической конференции. - Харьков: ХВВАИУ, 1988. - С. 131 -•:$2. ' ‘

8. Взаимосвязанное обучение чтению и говорению на профессиональные темы с позиций коммуникативного подхода //Теория и практика взаимосвязанного- обучения видам речевой деятельности /Тез. докл. пятой регион, коиф. СКНЦ ВШ. - Нальчик, 1989. - С. 30 -32.

9. Проблеми створення педагогічної грамматики для технічних

навчальних закладів //Тези першої Міжнародної наукової конференції. - Львів, 1994. - С. 212-213 '

Свердлова И.А. Методика формирования лексикограмматических навыков говорения на профессиональные темы при понятийной организации материала.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата •педагогических наук по специальности 13.00.02 - методика'

преподавания иностранных я~ыкоз, Харьковский государственный университет, Харьков, 1ЬЖ

Заг^ищается 1 методическое пособие, 5 статей, 3 тезиса докладов, в которых исследуется эффективность формирования лексико-грамматических навыков говорения на профессиональные темы в условиях понятийной организации материала. Установлено, что понятийная организация может быть инструментом повышения эффективности обучения. В качестве основы такой организации может выступать научное понятие, которое входит в структуру профессиональной деятельности ученых и инженеров.

Лингвистическую основу понятийной организации может составлять лексико-грамматическое поле. Учебную информацию целесообразно подавать на основе речевого образца, модели и алгоритма. Понятийная организация способствует ювышепию таких качественных характеристик речи как вариативность, аутентичность, узуальность.

Ключові слова: професійна діяльність, одиниця організації, наукове поняття, лексико-граматичне поле, навчальна інформація, варіативність, аутентичність, узуальність. ■

Sverdlova I.A. Methodology of Grammar and Lexical Habits Development for Oral Communication within the Framework o£ Professional Topics on the Basis of Notional Principles of Language Material Organization. .

Dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.02 - Methodology of Teaching Foreign Languages, Kharkiv State University, Kharkiv, 1996.

To be defended: 1 handbook, 5 articles, 3 theses of papers containing theoretical research on the efficiency of grammar and lexical nabits development for oral communication within the framework of professional topics on the basis of notional principles of language material organization. • It has been found that the notional . principles of such organization may contribute to the improvement of . language acqusition. The scientific notion, being incorporated into the structure of researchers' and engineers' professional activity, may lay ■ the foundation of the notional syllabus, while the lexical and grammatical field may serve as its linguistic basis. Pedagogic

• information, input may be efficiently provided through the use of speech patterns, models and algorithms. The notional organization of language material contributes to the efficient development of the qualitative characteristics of students’ speechv such as variability, authenticity and usability.