автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Методика обучения студентов языковых ВУЗов общению в социально-бытовой сфере средством лингвострановедческой лексики

Автореферат диссертации по теме "Методика обучения студентов языковых ВУЗов общению в социально-бытовой сфере средством лингвострановедческой лексики"

ішдешо український державний

ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. КДУШИНСЬКОГО

Р Г 6 од

2 7 пмп 1Я.97 На правах рукопису

ДГМОВА ЛАРИСА СТЕПАНІВНА

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ СТУДЕНТЕ} МОВНИХ ВУЗІВ СПІЛКУВАННЮ В СОЦШГЫЮ-ПОБУТОВЕЙ СФЕРІ ЗАСОБОМ ШІГВОКРАЇНОЗНАВЧОЇ ЛЕКСИКИ

13.00.02 - методика навчання (французька мова)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації па здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Одеса-1996

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних мов гуманітарних факультет Одеського декадного укверсигеїу ілі. ІХМечнікова. .

Науковий керівшсс ■ доктор педагогічних наук, професор

Провідна установа - Різнєноькїві державний педагогічшй інститут

Захист дисертації відбудеться " 3 " лютого 1997 р. о 10 год. і засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.08.03 щ Півдешоукраїнському державному педагогічному університеті ім. К; Ушішського за адресою: 270105, м. Одеса, вул. Генуезька, 22.

З дисертацією можна озшйоиз ітися в бібгаоте; Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.} Ушішського.

Автореферат розіслано *'31 " грудня 1996 р.

Вчений секретар спеціалізовшої

СКАЛКШ Володніяф Львовнм

Науковій консультант - кандидат педагогічних наук, професор СКЛЯРЕНКО Ніна Костянпишш Офіційні опоненти - доктор педагогічних шук, професор

ТАРНОПОЛЬСЬКБЙ Олег Борисович

- кандидат педагогічних шук, доцеїгт ЩЕРБАК Людмсіа Петрівна

професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалт-лгість дослідтктпя визначається необхідністю нгвчання іноземної мови як формі вирішення, як засобу комунікації і водночао як ознайомленню тих, хто навчається, з культурою країни через мову та в процесі її вивчення. Така необхідність поєднгння навчання мови з гстішним засвоєнням країнознавчих відомостей є сутністю лінгвокраїнознавчого напряму в методиці навчання іноземних мов.

Незаперечним є той фпот, що навчання мови повинно будуватися на матеріалі лзгпя і культури країни, мова якої вивчається. Це дозволяє реально залучити тих, хто навчається, до історії, сучасного іяггтя, національного характеру іншого народу, що підкреслюється багатьма вітчизняними і зарубіжними методистами та лінгвістами /Є.М.Верещагін, Л.М.Жігрнопа, В.Г.Костомпров, А.Г.Круш<о, Р.КМіньяр-Бслоручев, Р.Галлісон, Ф.Дебізер, Ж-М.Карре, Ф. Кто с се, А.Ребуле, Е.Сімоно, М.Фінокьяро та т.1. Однак ця проблема ще недостатньо розроблена і вимагає нового підходу до викладання інозеїзшх мов у вузі Означене повното мірою стосується дошвджсння лінгвометодігчних засад відбору та організації лінгвокраїнозавчої лексики для спіякуваїпія в соцігльно-побугозій офері и мовному вузі

Проблема відбору не є новою в методиці Вона досліджувалася у бага'гьох дисертаційних і монографічних роботах /Р.М.Бакая, Е.Бзкозснь, Ж-Гутунейм, Г.Джоссельсон, Г. Пал мер, П.Ріван, Е. Торндайк, М.Уест, Л.Фссет, АС.Хорнбі, В.Д-Арамн, В.АБухбіндер, КВ.Варешкінз, Ю.Шассов, ІВ.Рахмзнов, В.ЛСкалхін, М.М.Фальксвич, З.М.Цвєткоза та ін./. Проте чимало шпик, селекції лексичного інзешкря залишаються недостатньо вгаченими. Щодо пртики визчення лінгвокраїнознавчої лексики французької мови для спіжувгшія в соціхіьио-побутовій сфері в мовному вузі, то слід констатувати відсутність відповідних лексичних довідників і

посібників з даної проблеми. Тому необхідність органічного злиття .лінгвіотштіх і країнознавчих знань у єдиному процесі навчання іноземної мови с очевидніш і потребує завершення створення мінної теоретичної бази лінгвокраїнознавства та розробки комплексу спеціальних методичних посібників. У цьому зв'язку особливій інтерес викликає пробілена комунікації в соціально-лобковій сфері, або в сфері життєзабезпечення, що е одним з важливих компонентів мовленнєвого спілкування. Ця проблема вбачається нам актуальною в зв’язку з її теоретичною і практичною нерозробленістю.

У процесі засвоєння лінгвокраїнознавчої лексики для спілкування в сфері життєзабезпечення слід брати до уваги об'єктігзігі труднощі переважно лінгвістичного характеру, які не дозволяють повною мірою представити лінгвокраїнознавчий матеріал, особливо на початковому етапі навчання (І-П курси/. А втім ретельний аналіз вітчизняних навчальних матеріалів заовідчує, що відповідні лексичні одиниці з'являються в них швидше спорадично, ніжна основі якоїсь лінгволігтодичної закономірності.

Отже, адекватне методичне оомишіення проблеми відбору і організації лінгвокраїнознавчої лексики для навчання спілкуванню в сфері життєзабезпечення, а також урахування особливостей спілкування в соціально-побутовій сфері дозволяє знайш оптимальній спосіб роботи над лінгвокраїнознавчою лексикою з метою її якмога повнішого засвоєння. Все це зумовлює актуальніоть обраної теми дисертаційного дослідження.

Об'єктом дослідження є процес формування в студентів І-П курсів

факультетів (відділень) французької мови мовних вузів компетенції

спілкування в соціально-побутовій сфері з використанням . і Лінгвокраїнознавчих лексичних одиниць.

Ппртието.м доедлідження є розробка й обтрушування лінхвомєггодіїчних засад відбору лінгвокраїнознавчої лексики для навчання

спілкуваїшго отудетія І-П ісурсіз мовних вузів у соціально-побутовій сфері.

Мста довгаджсши - розробити методику та основні принципи відбору організації лінгвокраїнознавчої лексики для навчання спілкуванню студенгів І-П курсів мовного вузу в соціетьно-побуїовій сфері, теоретично обгрунтувати лінгвокраїнознавчий підхід в аспекті даної проблеми.

Зпядіугптя лпсліггтстптіг

1. Науково обгрунтувати принципи відбору й методику організації лінгвокраїнознавчої лексіаси дли навчання отудетів І-П курсів сггілкуваїЕгао в сфері життєзабезпечення, внгзіпи її типологічні особливості та визначити фуїсаціональну одиницю.

2. Розробити загальну модель відбору лінгвокраїнознавчої лехигки, визначиш одіапяді , критерії, джерела відбору і, відповідно до мета дослідження відібрати відповідгаїйлиігвокраїнознсвчнй матеріал.

3. Розробити методику навчання отудетів сггілкупашао в соціально-побутовій сфері засобами лінгвокраїнознавчої лексіпаг,

4. Експериментально перевіриш ефективність розробленого лінгвокраїнознавчого підходу до відбору і методичной організації лексики для навчання спілкуванню в сфері лаггтезабезпечешя.

Гіпотеза лгослілпупплс навчання студентів мовних вузів адекватного розуміння лінгвокраїнознавчої лексики для спілкування в сфері ;гаптезабезпечення буде ефективнішим, якщо його побудувати на сіггуатішго-коііуігікатіївніЛ основі з урахуванням реальних мовленнезнх конггкгіз у дшгій сфері; базувати на певній систем методичних засобів, що включають методично виправдану систему лінгвокраїнознавчої лексшси, її відбір і організацію.

Методи дослілясетшя: а) теоретичні • аналіз і узагальнення науково-методичної літератури з обраної типі, прошозувшня і моделювання навчального процесу; б) емпіричні - аналіз програм, навчальних посібники, спостереження, узагальнення^ особистого і колективного досвіду (бесіда, ітерв’юваннл, анкетування студешів); в) науково-теоретичні • висунення гіпотези, опис, порівняння, пояснення, аналіз; педагогічний експеримент, статистичний аналЬ експериментальних даних. Використані методи взаємодоповнювали один одного і забезпечували можливість комплексного пізнання предмета дослідження.

Методологія даного дослідженім базустьоя на загальних, вироблених світовою наукою положеннях діалеетики, зокрема, поняттях окремого і загального, об'єктивного і суб'єктивного, концепції про загальний зв'язок та взаємозалежності явищ у природі та суспісльстві, вчення про єдність мови і мислення, згідно з яіаш мова існує для передачі громадсько значущого процесу розумової діяльності та об'єктивізації процесу пізнання.

Дослідження проводилося, в три етапи протягом 1990 - 1995 рр.

На пепшоїугг «лгяпі (1990 - 1991 р.р.) здійснювалася пошукова робота, спрямована на визначення і конкретшацію об'єкта і предмета дослідження, уточнювалися завдання, методи, вивчалася педагогічна, методична і лінгвістична літератур а.

Дптпгіі ггпп - дослідно-екслеримешальніш (1992 - 1993 рр.) • передбачав проведення навчального природного експерименту. Головним на цьому етапі була перевірка гіпотези щодо ефективності засвоєння лінгвокраїнознавчої лекоики сфери життєзабезпечення студентами І-П курсів мовних вузів; вносилися зміни й корекції в методику дослідження.

Третій етап - теюретико-узагальнюючий (1993 - 1995 рр.). На цьому етапі здійснювався порівняльний аналіз результатів трьох експериментальних зрізів знань студентів, узагальнювалися статистичні дані; формуватися і

теоретично обгрунтовувалися ішспегжк. За одержаними дшшни розроблялися методичні рекомендації, здійсшопалося впровадження результата дослідження а педагогічну практику.

ІТііу;со;ш новтпя .чпсхЬг.х'лтмг. Вперше описані та проаналізовані особливості сфери :кггггсзйбезпе!ісшш з погляду її меж, соціально. комунікативних ролей, тппова-комунікапгашіх ситуацій; запропоновано авторське тлумачення одиниці лінгвокраїнознавчої -семантичної інформації ГОЛСІ), з урахуванням якої подасться типологія лінгвокраїнознавчої лексики, що використовується з соціально-побутовій сфері; розроблено авторський спосіб організації лексичного матеріалу у вигляді назчалького посібника для студентів мовних вузів з лінгвокраїнознавчої лексики французької мови.

Тсопетпчпп іпачуіпяістг. роботи полягає в розробці теоретичних засад навчання лінгвокраїнознавчої лексигаї сфери життєзабезпечення на основі конкретизації лексичного матеріалу, що має бути засвоєнні! студентами І-ІІ курсів мовних вузів, а також /. виробленні, обгрунтуванні й застосуванні нової системи відбору лінгвокраїнознавчої лексики соціально-побутової сфери ¡і можливостей екстраполяції розроблених підходів до розп’йгзаїшя схожих завдань відбору аспектного матеріалу в процесі навчання "іноземних мов у начальних закладах інцпіх типів. - •

Ппиктячпя ;і;;г;гісп. дослідження полягає в розробці конкретних методичних рекомендацій щодо організації в ■ методичну систему лінгвокраїнознавчої лексики соціально-побугової сфери, які можуть застосовуватися у викладанні як французької, так і інших іноземних моп у мовному вузі, можуть бути безпосередньо покладені п основу написания методичних посібників і розробок, а також використані алтораіш підручникіп і посібників, методистами, пикладачоші-пракгакамн дія підвищення запин.ного рівня комунікативних умінь і паличок студентів, ефективності

навчального процесу в його лінгвокраїнознавчому аспекті.

Віроіід вість результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обгрунтованістю його вихідних позицій, якісним та кількісним (статистичним) аналізом фактів, вивченням репрезентативної добірки експериментальних даних.

Апробякія роботи. Основні теоретичні положення дисертації й результати дослідного навчання доповідалися на науково-меягодичних семінарах з питань викладання іноземних мов на кафедрі іноземних мов гуманітарних, фахультеггів Одеського вузівського центру (1991, 1992, 1993), на науково-методичних міжнародних, республіканських і міжвузівських конференціях у Санкт-Петербурзі (1991, 1993), Харкові (1991), Києві (1992), Пермі (1992), Одесі (1993), на методичному семінарі Одеського Будинку науки і техніки (1991), на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Ізмаїльського державного педагогічного інституту (1993, 1994) та Одеського державного університету ‘ім. І.І.Мечнікова (1991, 1992, 1993, 1994). Теоретичні положення дисертації були апробовані в ході навчального природного експерименту, що проводився в Одеському державному університеті ім. І.І.Мечнікова, на факультеті романо-германської філології, відділенні французької мови. .

Нп захист виносяться такі основні положення;

1. Соціально-побутова сфера спілкування (повсякденно-побутова,

сервісна сфера або сфера життєзабезпечення), яка представлена системою дискретних соціолінгвістичних одиниць (сферою, ' ситуацією, соціально-комунікативною роллю і т.п.). '

2. Функціональна одиниця відбору лінгвоіфашознавчої лексики для

спілкування в сфері життєзабезпечення - Одиниця . Лінгвокраїнознавчої Семантичної Інформації (OJ1CI), яка в структурно-семантичному шані не однорідна і представлена в такий спосіб: 1) ОЛСІ-реалії; 2) ОЛСІ -

ономастичні лексичні одииниці; 3) ОЛСІ - речення-кліше; 4) ОЛСІ - фонові значення слів; 5) ОЛСІ - відомості культурологічного плану; 6) ОЛСІ -елементи знань соціального, економічного, політичного життя країни.

3. Система відбору лінгвокраїнознавчої лексики для спілкування в соціально-побутовій сфері, яка базується на оснопі трьох підходів -комунікативного, інтегративного та диференційованого.

4. Методика відбору і організації лінгвокраїнознавчої лехсикн для спілкування в соціальцо-побутовій сфері, яка вхлючає моделювання природних форм мовлення і забезпечує відпрацювання, механізмів активної участі в різних видах комунікації.

Структура та обсяг дисертаційпого дослілжсппя. Робота схладасться із вступу, двох розділів, висновків, списку літератури і додатка У тексті містяться 9 схем і'7 таблиць, в списку використаної літератури - 278 назв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі, обгрунтовується вибір теми дослідження, виділяються ного об’єкт і предмет, визначасться його актуальність, мета і завдання, теоретична і практична значущість роботи, формулюються .основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - "Лінгвокраїнознавчі аспекти спілкування в соціально-побутовій сфері" - подано тлумачення понять "соціально-побутова (повсякденно-побутова, сервісна, життєзабезпечення) сфера”, "типово-комупікативна ситуація", "соціально-комунікативна роль", "одиниця лінгвокраїнознавчої семантичної інформації (ОЛСІ)". Проаналізовані основні мовленнєві контакти в соціально-побутовій сфері, розглянуто лінгвокраїнознавчий підхід до лексичної системи французької мови, іїою теоретичні основи в аспекті даної проблематики; подана типологія і загальна

характеристика лінгвокраїнознавчої лексики, що використовується в соціально-побутовій сфері спілкування, ішділена функціональна одиниця підбору лінгвокраїнознавчої лсксшси для спілкування в сфері життєзабезпечення - ОЛСІ.

• Соціально-побутова сфера спілкування - одна із сфер усномовної

комунікації, що ятзляс собою сукупність однорідних комунікативних ситуацій,

до яких входять лепні компонента (див. схему Л'їі), які визначаються

необхідністю, задоволення . повсякденно-побутових потреб. Тематика

комунікації иас псині межі і включає: 1) засоби сполучення (транспорт

далекого прямувати, місьгаш транспорт, громадський транспорт,

особистий транспорт, дорожня сітка країни, орієнтування в міському

просторі на рівні вивісок; 2) засоби зв'язку - пошта, телеграф, телефон; 3)

матеріальні умови і сну ваш і я (купівля предметів життєвої необхідності,

громадське харчування, побутове обслуговування, грошові засоби, готельний

сервіс, медичне обслуговування). ‘ •

Стосунки між учасниками спілкувшпш в сфері життєзабезпечення

соціально стандартизовані, мають офіційний діловий характер та пов'язані з

виконанням кбМуншшгвми конкретних соціальних ролей з урахуванням

тигіово-комушкатианих ситуаіцЙ даної сфери. Типово-комунікативна

ситуація (ТКС) соціально-побутової сфери квляс собою певну уявну модель . ' ** • ' * ' реального контакту, в жому реалізується мовленнєва поведінка

співрозмовників у їхніх . типових асоціально-комунікативних ролях, де

типовими видами усної комунікації є офіційне індивідуальне спілкування

діалогічної та офіційне групове спілкування монологічної форм (у плані

аудіюваншг). Номенклатура ТКС повсякденно-побутової сфери представлена

блоками сіпуацій, притаманних сучасному мовному колективу, що

враховують зміст соціально-комунікативних ролей, які в ній діють, вид

усномовного спілкування, участь партнерів у комунікації, обставини

Схема №1

Компоненти соційльпо-цобутопсї сфсра спілкуваїїая

засоби зв'язку засоби сполучення

- матеріальні умови існування

комунікації, структури комунікативного акіу, теми і зміст усномопноп тексту.

Роль сервісної сфери в лапті носія мови та члена іншого мовноп колективу полягає в її універсалі пості, загальнолюдській значущості і1 шстуальності стосовно до члена будь-якого лінгвістичного соціуму- Проте роль, яку відіграє ця сфера в різних соціолінгвістичних колективах, різна Це пов'язане як з рівнем розпитку життсвозабезпечуючого сервісу в різних сощо-лшгвіспіпшта спшінотах, так і з особливостями національного менталітету, культурі, що е предметом дослідження лінгвокраїнознавчого підходу. ■ І . ' ■ . . •

Лінгвокраїнознавчий підхід до викладання іноземної мови полягас и передачі національної культури народу через мову і в процесі її вивчення. Специфіка навчального матеріалу лінгвокраїнознавчого характеру полягає п тому, що він відображує екстралінгвістичну, позамовну семантику, похідну від національної культури, засвоєння якої неможливе шляхом презентації лише мовних одиниць, оскільки неодмінно потрібне ■ знайомство з самою національною культурою. . • . :

Культура, в якій закодовано сприйняття світу, знаходить відображення і надійно зберігається в мові народу. Образна сторона мови, її асоціативні зв’язки залежать багато в чому від фантазії і складу розуму народу, а також обумовлені активною ролжо мови в процесі пізнання. Самобутні риси пронизують всю національну мову, проте особливо різноманітні та чисельні вони в лексичній системі мови.

Система лінгвокраїнознавчої лексики для навчашш спілкуванню в повсякденно-побутовій сфері є репрезентативною, мікромоделлю лексичної системи мови, що вивчається , об'єктивно включає шари лексики, які виділяються на основі комунікативних, лінгвістичних, лінгвокраїнознавчих і методичних принципів.

ч/ункціонашюю одиницею відбору лінгвокраїнознавчої лексики для піл купання в сфері життєзабезпечення в навчанні французької мови студентів ювних вузів виступає одиниця лІагпокраТпозпавчої семзнтнчииї гформапії (OJICI). На основі аналізу лінгвокраїнознавчої лексики, що бслуговує соціально-побутову сферу, можна виділити б типів одиниць )ЛСІ» що представлені графічно на схемі №2, "

Соціально-побутова сфера усного спілкування включає: • •

I. ОЛСІ СЛОВА ; РЕАЛІЇ: train à grand vitesse (TGV); zone bleue; slécarte; service chronopost; enveloppe de réexpédition; restaurants du coeur, etc.

II. ОЛСІ - ОНОМАСТИЧНІ ОДИНИЦІ: Dupont; Durand; Antonie, Me'dor, «linette, Marseille; Jura; Hôtel de Ville de Paris; SAMSARA; SHALIMAR; ¡AMU; Association Médicale d'Urgence; S.N.C.F; CEDEX; Bristol, etc.

ІП. ОЛСІ - РЕЧЕННЯ-КШШЕ: fruit défendu, vous désirez? attachez vos :eintures, passage fermé, stationnement interdit, etc. ,

IV. ОЛСІ - ФОНОВІ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ: bureau de tabac и табачньїй шоск; appartement и квартира; carte и меню; pharmacie и аптека, etc.

V. ОЛСІ, - ВІДОМОСТІ. КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ПЛАНУ: bonnet

' , ' - ' ' ' . :

jhiygien, coq gaulois, Marianne, 25 décembre: Noël; jour de l'an; Assomption, Toussaint, Ascension; poissons d'avril, etc. ,

VL ОЛСІ - ЕЛЕМЕНТИ ЗНАНЬ СОЦІАЛЬНОГО, ЕКОНОМІЧНОГО,

^ ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ КРАЇНИ: radio-taxi, SITU, pourboire, cartes VISA, ~arte Bleue; Départements d’outre mer, territoires d’outre, etc.

У другому розділі - "Шляхи відбору та організації лінгвокраїнознавчої иексигаї для навчання ; спілкуванню в. соціально-побутовій сфері" -розкриваються питання відбору лінгвокраїнознавчої лексики, методична організація для П спілкування в сфері життєзабезпечення; організація, проведення та аналіз результатів навчаючого природного екснсрименіу, методичні рекомендації щодо навчання лінгвокраїнознавчої лексики сфери

Схема №2

Тпип однпиць лшгвокрашозаавчої семацтцчяої інформації (ОЛСІ)

1 О ОЛСІ-реалії

2 £3 ОЛСІ - ономасіжш одиниці

3 ЦЦ ОЛСІ -речення • кліше

4 ІЦ ОЛСІ - фонові значення спів

5 т ОЛСІ - відомості культурологічного плану

6 Щ ОЛСІ - елементи знань соціального, економічного і

полііичного житія країни

життєзабезпечення студентів мовних вузів. •

Підхід до відбору лінгвокраїнознавчої лексики для навчання спілкуванню в соціально-побутовій сфері визначається нами як

комушкативію-диференційолашш інтегративний у вигляді багатомірного

Г '

процесу, що складається з системної серії конкретних, взаємопов'язаних селективних операцій відбору ОЛСІ для навчання спілкуванню в сфері життєзабезпечення, які представлені в такий спосіб: ■

Операція Лїі: Соціально-побутова сфера усномовного спілкування, до якої мас (й може за навчальних умов) бути включеіпій студент, піддається ретельному обстежешпо. ' . ’

Операція Лї2: На основі соціолінгвістичного обстеження сфери встановлюється конкретний перелік соціально-комунікативних ролей соціальїш-юбутової сфери спілкування, які студента мають "зіграти" в розробленій мо-ТЄ.ТГІ комунікації. При цьому враховується важливість кожної з можливих ро-іей індивіда в соціально-побутовій сфері. . .

Операція №3: Складається перелік типових комунікативних ситуацій ТКС) сфери життєзабезпечення для усномовного спілкування та итуатипно-темашчішй атлас, що є за своєю суттю комунікативним іінімумом курсу іноземної мови на І-П курсах мовного вузу, (икористовується метод ситуативного моделювання та експертної оцінки.

Операція №4: На основі аналізу кожної з підібраних ТКС з урахуванням «пології лінгвокраїнознавчої лексики для спілкування в сфері зптєзабезпеченга визначаються найважливіші параметри усного тексту-ї.ма, структура, запільний зміст і т.п. '

Операція №5: Наступним етапом відбору мовного матеріалу . с ;кстуалізація комунікативного "кістяка" за конкретним значенням пглянушч вище параметрів, що здійснюється методами: а) запису эвленнсвих актів у природних умовах країни мови (в цьому випадку

14

схематичні описи ТКС використовуються як’^сценаріГ); б) запису носші мови у відібраних ТКС; в) підбору текстів з різних оригінальних джерел (творк драматургії, діалоги з художньої прози, а також тексти з підручників, спеціально написані авторами-носіями мови); г) самостійне складання текстів за виробленими параметрами. ' '

Операція Л»б: 3 одержаних кількох текстів з кожної ТКС "висівається" мовний матеріал.

Операція Лі7: Весь одержаний інвентар заводиться до загального списку, де кожному елементу приписуються індекси частотності і розподіленосгі. Водночас із списків вилучаються всі явища, які вивчалися студентами на першому вступно-фонетичному етапі навчання. -

Операція Лі8; Обмеження, впорядкування і раціоналізація відібраного матеріалу для мовлення досягається такими діями: а) лексичні одиниці і граматичні структури розташовуються в порядку зменшування частоти; б) словник умогчо обмежується кількістю одиниць до 3700;. в) перші 1200 найчастотніших слів вилучаються з даного списку і вважаються відібраними ' ' • • - ’ - * для лексичного запасу усного кювлення.' . ‘

Операція №9: Лексичні одиниці в межах рангів 1201-2000 піддаються аналізу задля вилучення слів-сішонімів, У списку залишаються елементи, відзначені більш високою частотністю;, зустрічаються в більшій кількості комунікативних ситуаіцй; явно розподілені в усному типі мовлення; стилістично Нейтральні; легко вступають у сполучення з іншими словами, та легше засвоюються (тобто є простішими і прозорішими за структурою, регулярними за формуванням, асоціативними за зв'язками з іншими лексичгіими одиницями в середині мови, що вивчається, та рідної мови).

Операція ЛіІО: Обстежується частина частотного списку слів, що іалшшілася, плюс раніше вилучені синоніми, які розглядаються не в порядку зміни частотності вживання, а симультанно. Відбираються,

незалежно від їх рекурентпості,ті лінгвокраїнознавчі лексичні одиниці, які мають принаймні одну з перерахованих нижче якостей: а) входять до певної лексичної мікросистемн (назви продуктів, традиційних блюд і т.п.), більша частина компонентів якої вже представлена - в мінімумі; б) визначають життсяо більш важливі поняття (в даному випадку критерій базується на досвіді методиста й не позбавлений суб'єктивності в прийнятті рішення); в) доцільніші в навчально-методичному відношенні; г) можуть бути використані для опису понять, словесні еквівапеїгти яких не ввійшли до мінімуму; д) багатозначні тощо. Кількість одиниць доводіггься до окреслені« меж лексичного мінімуму. • '

Псслідошіість операцій щодо відбору лінгвокраїнознавчого лексичного матеріалу для навчання спілкуванню в соціально-побутовій сфері представлена в схемі №3. . . , . :

Після запершешія операцій на комунікативно-тематичному рівні проводяться операції на текстовому (мовленнєвому) рівнях, що включають: визначення загальній комунікативно-тематичних контурів ліітзокраїиознавчої лексики сфери життєзабезпечення, а також адекватній їй текстотекн та по-няп'нно-тезаурусного апарату; найповнішого корпусу текстів (тексотеки), що належать до соціально-побутової сфери; проведення загального лексикологічного аналізу огляду текстів означеної сфери; відбір та препарування текстів для статистичної обробки; аналіз та інтерпретація результатів статистичної обробки (обговорення структурних, статистико-ймовірнісних і лінгвістичних аспектів одержаних виборок та глосаріїв). .

Відібрана серія аутентичних навчальних матеріалів, що містять відомості про сферу життєзабезпечення, піддаються ретельному вивченню на основі методу експертної оцінки. ; ■. .

Тсксгрвий масив обмежується двома компонеіггами соціально-юб)тової сфери, якими е громадське харчування та орієнтування в міському

Послідовпість операцій відбору ліпгпокраіпозпасчого лексичпого матеріалу для спілкування р соціально-побутовій сфері

іросгорі, що дозволяє відібрати 'відпояідно 350 і 360 ОЛСІ виділених намії :омпонеитів' сфери життєзабезпечення. Ми припустили, що 'загальне число )ЛСІ соціально-побутопої сфери N дорівнюватиме N = 390 хп, де п - число :о>,!гшііеіггт сфери зісіптсзабезпечеїшя, що піддавалися текстоній виборці нами їх виділено 9), складає Слизько 3600 ОЛСІ. Із загальної кількості )ЛСІ пасившш шар складає близько 1100 одиниць. * ’

Оглсе, загальний середній показник підібраної лінгвокраїнознавчої ¡схсики набліпкпсгься до 2500 ОЛСІ, що, з комунікативного погляду, є досить :олідшш лексичним запасом і дозволяє покритії практично будь-який текст совсякдеино-побутової сфери спілкування. • ' ’

Дослідження цілячі« раціональної _ організації лінгвокраїнознавчої іексики для спілкування в сфері життсзабезпечешш, вимагає звернення до істоднчіюї категорії навчальної програми - "кроісу",,тд яким ми розуміємо. юзділ (параграф), "урок") будь-якого повчально-методичного матеріалу (о іашому випадку - посібника), що лежить в основі дидактичної реалізації юсліджувапої проблеми.' . ■

В організації лінгвокраїнознавчої лексики ми шіходили з того, що іелнчина кроку функціонального розділу розмовної частини посібника мас іути мобільною, доступною для огляду та керованою, не персвантаясеною тоншім матеріалом, у якому чітко розрізняються мела розділу, де кожний' іаступішй розділ на щабель шнций від попереднього. .

Розробка структури розділу посібника з лінгвокраїнознавчої лексики французької .иолн базувалася на таких принципах: ■

- відповідність струетури кроку вимотай методичних положень, що ле-

кать в основі даного курсу; ■ . , ,

- відобралсення в розділі посібіщка послідовності розв'язання

начальних.завдань, розміщення навчального матеріалу повинно відповідати ¡іГіКлнчііІй черговості його опрацювання; . .

- повнота і достатність: у кожному параграфі повинно бути достатньо матеріалу для забезпечення поставлених завдань;

- відповідність каналу навчальної інформації, характерові виду мовленнєвої діяльності; '

- зручність і доцільність розташування матеріалу (компактність комен-тарх поряд з тими явищами, які він роз'яснює і т.п.).

Формування ситуативно-тематичного мінімуму мас місце на основі обстеження повсякденно-побутової сфери спілкування з урахуванням конкретних умов організаційної форми навчання в мовному вузі (біля 410 годин практики мови на І курсі та 373 гадини на П-му).

Відібраний блок типових комунікативно-мовленнєвих ситуацій разом з характеристиками, що їх уточнюють,, подані у вигляді атласу - конкретної програли навчання, відбору мовного матеріалу, технологічної карти.

Ситуативно-тематичний атлас - це матриця, в якій всі мовні та структурно-мовленнєві компоненти, що підлягають засвоєнню, пов'язуються з комунікативними категоріями, до яких належать: •. •

1) сфера спілкування - (в атласі, що моделюється для відбору

* лінгвокраїнознавчого лексичного мінімуму для студентів І-П курсів мовних

"вузів, відображується соціально-побутова сфера); ‘ '

2) типова комунікативна ситуація (ГКС); .

3) соціально-комунікативна роль партнерів у спілкуванні (з одного

боку, це фіксовані ролі, за допомогою яких розгортається позиція "студент мовного вузу": пасажир, відвідувач кафе, мешканець готелю, пацієнт, покупець і т.п.; з іншого боку, це ролі "контрагентів": стюардеса, продавець, лікар,-Метрдотель і т.п.; теоретично мовленнєві партії, що представляють різні сторони діалогу, в подібних типах контактів не збігаються, однак, з практично-методичного погляду означена диференціація не є релевантною і у відборі лексики може не враховуватися}; ^

4) вид спілкування (офіційне, індивідуальне, групове, неформальне, ублічне тощо), а також структура мовленнєвого контакту (швидкий балансований діалог, аферентний діалог, діалог з монологічними вставками, зціальніш контакт тощо);

5) тема, підгема, мотив, смислові віхи (тема екстралінгвістична, тобто

зна знаходиться ніби поза текстом, при розчленуваїші останнього кожна эго частина одержує "свою" тему; мотив через смислові віхи "виходить" на окупність понять і далі - на окреме поняття, на слово, при цьому жстуалізації має передувати ахіуалізація ключових понять, що лежать в ¡нові мовленнєвого контакіу); - '

6) текст (як фіксація текстової діяльності комунікангів).

'Проблема засвоєння лінгвокраїнознавчої "лексики для спілкування _в ціально-побуговій сфері не може бути розв’язана без визначення Н іькісних параметрів, тобто визначешія числа активних і пасивних лексичних діпіць. Досліджешія, а також практика робота з студентами 18-22 річного су з певним досвідом вивчеїшя іноземних мов у минулому засвідчують, що одну годину з подальшою роботою вдома або в лабораторії (при користанні методів "традиційного" напряму) вони здатні засвоїти від 8 10 слів та виразів "середньої" трудності. Отже, до програми мовного вузу, • на розвиток іншомовно-мовленнєвої компетенції відводиться 650 годин, же бути включений загальний мінімум близько б тисяч одиниць.

Ефективність запропонованої нами системи відбору та організації гвокраїнознавчої лексики для спілкування в соціально-побутовій сфері в втіх вузах була апробована в ході природного навчаючого експерименту, шериментально були перевірені три основні параметри засвоєння гвокраїнознавчої лексики для спілкування в сфері. життєзабезпечення: {унікатшша ефективність, методична доцільність і реальність засвоєння.

У ході експеримеїпу, що проводився в 1992-1994 р р. на першому та

другому курсах французького відділення факультету рокаио-гсрманськс філології Одеського держуніверситету ім. І.І. Мечнікова, була перевірсп можливість реального засвоєння активного сектора ОЛС1 сфер кагггезабезпсчегаиг і включения його до продуктивної текстової діяльпосі студентів на достатньому яомушкзтивпому рівні, в межах чшшої програєш т сіткл годин, а також встановленої стсрсотітізованої моделі иавчаяьног процесу. .

Для навчаючого природного експерименту булі! визначені скспе риментальні та контролы« групи. Всього 48 студентів. В експериментальнії групах використовувався авторський навчальний посібник дія студенті мовних вузів з лінгвокраїнознавчої лексики французької мови . (соціальне поб}топа сфера - КЕ5ТАЦКЛТЮМ). У контрольній групі використовуй авс підручник французької мови І.Н.Попсвої, Ж.О.Козакової, Г.М.Ковальчу (1991). Всього в процесі експериментального навчання проводилося тр зрізи знань студентів: 1) перєдскспернментальпий, - в результаті яког встановлено початковий ріі-.с;іь навченості студентів лінгвокраїнознавчі лексики соціально-побутової сфери; 2) промішений, - в результаті яког встановлено рівень приросту зншіь лінгвокраїнознавчих лексичних о диши: соціально-побутово! сфери за компонентом "Громадське харчувашія ІЇЕЗТАІЛІАТЮМ" ддя кожного студеіпга скспсримсігтальної і контрольні груп загалом; 3) иостекспсримснтальшш, п результаті якого встановлеи кінцевий рівень володіння лінгвокраїнознавчого лексикою для спілкування соціально-побутовій сфері.

Проведено кількісний аналіз результативності ншічглна в скспсрі метальних і контрольних групах. .

Після завершения експерименту проводилося шдівід$альнс опитувані в -формі монологічного висловлювання в межах складених комунікативні сшуаіий навчального посібника із записом на магнітну плівку.

В результаті пізнаючого природного експериметпу встановлено, луденти експериментальної групи засвідчили кращі результати зп всіма геріями оцінок порівняно зі студентами когпродьної групи. В студстів [ериментальної трупи зросла' психологічна актттність, емоц-Гате лення до того, що чіпається, творчий підхід до роботи над лексикою сггілкувашія в сфері лзггтєзаоезпечення. Підвищилася країнознавча, а їм з нею мовна і коліунікзтгаїи компетенція отудеягів >

В ході роботи над лінгвокраїнознавчою лексикою ссціпьно-/тової сфери водночас з розвгаком мовленнєвих навичок і вмінь оюються найзалташіші національно-специфічні поняття, що сприяє ально-естетичному і професійному вихованню студентів.

Отже, поісриття тексгіз відібраним лексичним інвентарем мозкна лядати як оптимальне, а запропоновані процедури відбору слід вважати гтивнимн.

Навчаючий природний експеримент підтвердіз можливість юдіння лінгвокраїнознавчою лексикою французької мови в межах гайної структури навчального процесу і головне - виведення її на гь природної дистрибуції в процесі породження мовлення.

У висновках наведено основні результати дослідження, голові пші з них такі;

1. Аналіз соціально-побутової сфери спілкування засвідчив, що і є репрезентативною моделлю лексичної системи натуральної мови з іяду її структури, особливостей, меж, тіоюзо-комунікзтіївнж сіпуацій і ально-комуніхативннх ролей.

2. Визначено поняття одиниці лінгвокраїнознавчої семотичної рг.ігції (О ЛСГ), яка була покладена в основу типології 50країнознавчої лексики, що використовується в с оці зль по -п о буїов ій )і спілкуваніи.

3. Сформульована загальна ксїщепція відбору, а тгконспринципи,

методи і процедури, що з неї виплшшоть і дозволяють формалізуі селективний процес. Він реалізується шляхом алгоритмічного комплексу, складається з серії послідовних операцій, які розроблені на основі 15 підходів • комунікативного, інтегративного та диференційованого.

4. Визначені якісно-квштшашвні параметри лінгюокраїнознш лексики, складений інвентарний список ОЛСІ

5. Експериментальна робота засвідчила ефективність запропон ної системи відбору та організації лінгвокраїнознавчої лексики для навчг спілкуванню в сфері їіаптсзабгзпечення студентів мовних вузів.

6. Розроблені основні методичні рекомендації, перспеетшу под ших досліджень з даної проблематики вбачаємо в експеримеїттальи уточненні кванютативних параметрів лексичних мінімумів, розробці м дики експериментальної апробації та використання лексико-фразеологічі мінімуму як додаткового лексикографічного посібника для навчального і цеоу.

О шовні положення дисертації викладено в таїліх публікація

1. Питання стругаурування лінпіоіфаїнознішчого компонента ю іноземної мови в гуманітарному вузі (рос. мовою) // Проблемы языков специальных целей научной и профессиональной коммуникации!. Тез докладов международной научной конференции. - Киев, 1992. - С.175-17

2. Проблеет оптшізації лінгвокраїнознавчого компонента ю іноземної мови в немовному вузі (рос. мовою) // Новые тенденції лингвистике и методике преподавания иностранных языков. Тез докладов. • Пермь, 1992. • С.167-168.

3. Деякі аспекти сучасної зарубіжної культури в навчанні француз мови в середній школі (роо. Мовою) і! Современная зарубежная культу обучении иностранным языкам. Сборник материалов научно-практическі

фгренцни Российской Академии образования. - Санкт-Петербург, >3fC.61-64,182-154. •

4. До пзгшїня лінгвокраїнознавчої конотації антропонімів у ,4'іпіі іноземної мови в мовному педвузі (На матеріалі французької ви) (рос. мовою) // Наука. Виховання. Екологія. Збірник наукові к праць іацького ІЕлзіьодуиайського університету (Румунія) та Ьмаїльського ж'лвного інстітуту. - Ізмаїл • Галац, 1993. - С.35-36.

5. Лінгвокраїнознавча лексика - ж текстоутворюгачіій фактор ічгльиого текста (роо. мовою) // Проблемы изучения лігнгенсшчєскоііі г^ау pu текста. Тезисы докладов Измаильского государственного ^агопіческого института - Пзмаил, 1993 - С.5-11.

6. До питання лінгвокраїнознавчої конотації агпропоггімів у зчмпіі іноземної мови в немовному вузі (рос. мовою) // Теоретические и икладные аспекты преподавания нностразак язьгкоз в технических за::. Мсзквузозская конференцій - Одесса, 1993 - С.21-22.

7. Лексико-граматичні особливості мовлення сучасної молоді >гівдї (рос. мовою) II Сборник “Вопросы филологии”. Выа 5. - Измгіт, 94 - С.26-27.

S. Science Française: Histoire, Avenir, РгоЫешез (франц. мовою) H псіздашія французької мовн та культури Збірник наукових праць. У ¿яробітніщтві з Посольством Франції в Україні - Ьмаїл, 1994. - Р.4-5.

9. Politique de la Recherche; Scientifique en France et ses actions ioritaires (фракц. мовою) // Викладання французької мовн тп культури, іірник наукових пргць. У співробітництві з Посольством Франції в країні - Ьмаїл, 1994. - Р.14-15. (У співавторстві).

10. Навчальїзїії посібник для студента мовних вузів з игвокргїнозиазчої лексики французької мови (соціально-побутова сфера tlESTAUBATTON) (рос. та фрпнц. мовами). - Одеса, 1994. - 76 С.

АНОТАЦЫ

Димова Л.С. Методика обучения студентов языковых вузов общению в социально-бытовой сфере средством лингвоотрановедческой лексики. Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности методика обучения (французский язык) Юясно-Укргинский государственный педагошчеокий Ушшерсшет им. 1С.Д.Ушинского. Одесса, 1996.

Защищается научная работа, в которой исоледовались Л1 шпзостраюведческие аспекты общения в социально-бытовой сфере, теоретические и практические проблемы отбора и организации лингвострановедческой лексики для обучения общению в сфере зкизкеобеспечения в языковых вузах. Наиболее существенным в данном исол;дог.ании оказалось выделение функциональной единицы отбора лзшга о страноведческой лексики ■ "едишщы лингвоотрановедческой семантической информации" (ЕЛСИ), на основе которой дана тип ало шя лингаострановедческой лексики и предложены подходы к ее отбору и организации.

ANNOTATION

Dimova L.S. Methods of training students of higher educational institutions communication in the social sphere by means of lexis with a cultural component •

. A dissertation (manuscript) in fulfilment of the degree of Candidate of Pedagogical Studies 13.00.02 • Method of training (French language), South Ukrainian Teacher Training State University K-D.Usbinsky, Odessa, 1996.

The thesis presented for defence deals with the theoretical problems of the lexical cultural component of communication in everyday life, theoretical and practical problems of selection and organization of the lexis for teaching students communication in everyday language in language institutes.

24

Ths main concern of ths research work is the distingmshhg of the functional unit of the selection of the lesios with a cultural component ■ the unit of semantic information with cultural component (USICC) - on which the typology of the lexis with a cultursl component is based and the methods of its selection and organization are given.

The key-words: the social sphere, ths typical communicative role, ths unit of semantic) infcrmaiion with cultural component (USICC), selective operations.

Ключові слова: сощально-побутоза (повсякдяшо-побугова,

сервісна, латезабезпечеі згя) сфера, т:отозо-кон:.гуігііс:гпп!на сіпу.гція, соїдально-комліуїшсаттнз рать, одігпіця лінгвокраїнознавчої семагпічної інформації (ОЛСІ), оелетептні on“''"’’'

Підписано до друку 11.12.96. Формат 60x84/16. Папір газетний. Друк офсетний. 1і7 ум.друк.арк. 1,69 обл.-вид.арк. Тираж 100 прим. Замовлення № 82

Одеський державшій політехнічний університет.

270044, Одеса, пр.Шеаченка, 1.