автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Методика ориентации учащихся на литературно-художественное творчество на уроках литературы (6-7 классы)

Автореферат диссертации по теме "Методика ориентации учащихся на литературно-художественное творчество на уроках литературы (6-7 классы)"

!\АЗАК,СТАН РЕСПУБЛИКАСЫ Б1Л1М МИНИСТРЛ1ГI КДЗАК, ЯЛ?ДАР ПЕДАГОИ 1К ЖСШУШ

РГО од

1 К,олмааба к,ук*>мда.

Маманбаева Кднцгул 0бд1бекцьны

ЭДЕЕИЕТ САВАПШДА ЭДЕБИ-КОРШШ ШЫРАРМАШШЬПСЦА БАРЫТ-БАРДАР БЕРУ ЭД1СТЕМЕС1

/6-7 класс /

13.00.02 - "Цааа^ здебиетпг он^ггу ■эдгстемееГ’

Педагогика гылшдарыиыц кандидаты гтши дярехеан алу уаШ дайындалган диссчртадияниц,

АВТОРКвЯРАТЫ

* *

1

Алматы - 1994 мыл

Нуымс Ы.Алтынсарин атындаги ^азвк,тып білім проблемалары институтыныц и;азак; эдабиетхн оцыту лабораториясында орындалды.

Гылыми жвтекш1С1 - педагогика гылымдарыныц

кандидаты, доцент Дайырова Э.М.,

Ресми оппоненттер: - филология гылымдарыныц доктори,

Жетекші уйым - А.Фараби атьтдагы фзацтын Улттык; университет! казак лингео-дид&ктикасы кафедрасы

480083 Алматы цаласы, Эйтеке би кешес!, 99

"К. 14.16*01. Цазацтьщ в^эдар педагог-пк институты жа-нындагы педагогика тшцдарыныц кандидаты гылыии дэрежесЫ алу ушн диссертация цоргалатын ыамаядандырылган кецест1ц" ыэжШсгнде цоргадады.

Диссертациямен аталгаи институттыц кхтапханасында таны-су га болады.

Автореферат 1994 к.. Л таратылды.

Иаыандандьгрылган кецестщ гылыии хатшысы, педагогика гыльаедарыньщ кандидаты,

профессор Ыайтанов БД.

педагогика гылымдарыныц кандидаты, профессор Рахметова С.Р.

доцент

з

. ЖУШСГЩ ЖАЛШ СИПЛТТМАСУ

ЗерттеудіЧ-вздктілігі. Адаиз аттик; прогрестіц, арбір

жеке адамньщ дамунндаги нагізгі дозгауши куш - шгармашльщ, .

Шьігармашьишц а рекет каиа цогамніщ рухани мадзниетін котеріп,

дуниєкузілік зкономикальш; язнв рухали кнтвградия, цатац беео-

келеотік, іскер адаодар кеоецінде жеке адавдарднц бейімділік,

елтілік, шаптацдан;, орекіге ойлау цмзмвті, мол шкгармаамлиц

шг«індік, гагдайлардац -тез езгвруіна икемделіп цана цоймай,

оларди керекті багьтана шнгартшшшнпен бура білу ка(5ілетте-

ріне яол ашади. Республнкаши алвуматтік-мадени дамуиньщ бас-

тьі багьіттарьзіь!Ц бірі ретіндо хеха адамдардьщ шнгаршшнлик

алеуетін ашу, гас урпацтьщ гуманитарльщ тербиесі меи білімін

і/

кетілдіру масвлзсініц белгіленуі - осшьіц айгага, Себебі каз келген цогам дариндоларга щх^ал, Жзно арбір цогацньщ міндо-тг - вз иушвлеріпіц арцайсисшші кабілетін дамьіту. Ал цазір-гі тзуелсіздік пвн декократия, алеуметтік аділет пен зкономи-калин коркеа жоликда тубегейлі алга цойьиип отьгрган і/ацсат-таршдаздьщ каншалмхти дарежоде жузегв асуи бугінгі жас урпакч~ тьщ білі КТІЛІГІМ8Н байлаульї. '

. е» *

Озьд «огакга лайи.м; г.аца саїїа мен яаца рухани сапа ца~ льттастьгру шгаркашшіи^ зрахет форналарии орістетумен тигиз байлальїсти. .

Шьігариашльїк; проблемасшщ когац, деїш адам оміріндегі мані оте айціш болганмен, елі кунга дейін ош яузеге асьгрудиц

І, Дазаі<стал Рвспубликаси алеу;<етгік*мадени дануьшнн,

туяьгрьшданаси. -"Егемен Кдзгкстал", І99о я. І желтои;сйн.

Санитары, ко л дары на^ты белгіленбеген. Буг і иг і тацда да Кабілег пен талант адамдар уаін сирек кездесетін табигат "сыйы" ретіндв баг ал ану да. Шыгармалшльж; цабілетті к;алыптас-тырудьщ і^азіргі емір суріп келген мумкіндіктврі цогамныц алеуметтік даму к;&аеттілїгін толык; к;акдгаттандьсра алмады. Еіздіц еміріміздін алеуметтік жагдайлары жеке адамныц шыгар-ыашылык табигатын ащуга аараысыз. Чогамдьїц-алеуметтік прогрес-ке жетудіщ бірден-бір шарты ретіиде когам мушелерініц кептеген боліктерініц шыгаршлшык даыуша цолайлы кагдайлар тугызу ке-ректігі елі де С63 ЖУЗІНДЄ КВЛНЛ отыр.

Осы тургыдан келгенде, кеп нэрсе осы замангы білім беру куйесіне цатысты шешілкек. "ііектепте берілетін білім мазиуньї . тарбиелеу мзн сезіїїді дамытудыц барлык; ерісін /оку, жушс,ка-рыы»катынас/ ескере отырып, окытудагы негізгі салмак;ты окушы-лардыц шыгармашылык ойлауы мен ецбектенуі ма^сатына аударады, сол аркылы еркендеген демократиялык когамга уйлесівді зкаца адам улгісін тарбиелейді".^

Бул муддекі орыидау ушін о киту дуйесіне тьщ иетсдоло-гиялык взгерістер, жаца теориялык пайымдаулар, шыгармашылык сипаттагы практикалык ic-дагдылардыц кешені керек. Жака оку-методикалык кешен окыту процесінде шыгармашыль^ арекет форма-ларын уйкццаотырып, окушылардьщ акьіл*ой цумкіндіктеріка жол асады. ' • ■ .

I. Казакстан Республикасьшда жалпы білім баретін мектептєр білім кззкуііьикн ту»ьфымдатсы. -"Цаза^стан иугалімі",

• IS93*:. 9 сзуір.

2223SSJLU5l5£sStJ» 5-7и:;ласташ одобиоттік о:гу саб&цїа-ршща гчазіргі цогазда зцбек стіп, rvu3."o? істауго мск/ді, каи»ям?ш уйгаоіцді дкздгаи гекв вдам улрісііі ?арб:$ол9уто багытталгаи saj^x турпатты офг-ддіс'геизлігс куП-зніц гшгігдї не-гізіїі racay. Осы мацсат гзяліда то«з:гдогі мпідоттерді шеіпуге тирітсткі;:,

- орта буннда /6-7 класс/ Елгарызкагга; Лориаеїлі юп^тау;

- проблеизжц оцкту з7й0сіндзгі осчган дзйінгі ет.іЬкгйіпо снпаїтзгд бэру;

~ оцукшащ пснхолсгігялцц орєкколіїсторінз /6-7 кл./; :іі-гарміщяьада багит*багдар . боруді ц лскхологіїлділ; алгн сарэта-рі.та; подагогжалщ гдгдайэдркка:, здоби шгіздеріпо доГ.вк~ темэ беру; .

- білім іягцушлпл\ гагариплйикц сипатш бзлгілзп, оі^у—

ьй?од?:калы^ етйесін цайта цуруда-яузегв асиру; .

. - сыгариагылкэда Саггл^багдар борудіц яолдарьзі, сатыяа-

рілі, одіс-їзсілдврін ::орссту,

Звр??ву ішеякасп /обьест/: орта ігзктептз цаза*; одабне-

ТІїї ОК.иту П?Я*іОСІ» ■ '

Ззрттоу п.~ні: орта буьзіда /6-7 кяаес/ суар-хсочл; да-біяеу-^асюттгрді г^ишлсгщг/^ц і&ея/іш usu уй^яася.’ру $aps£isap«. ‘

.. Зорттеу апістопі: квгізіизи, пскхологядааа',, вздоогйаа--дід, котодаюша; сцбоэтзр, озу бггдархгкала^и іг«і сздглс^«ры г.-згізіндз ?ілдв цасяггасг^йя с:гп2я?ау одісі^аздіггц.'гду, Gc:ar-нэп цатар, пскхояналяз здісііімі сдуги пснхоястпїясізглі «асто-ристари, саїгадзд тес аурвтіи процаегзрдігі басахш» п^ггрізгц-

І. т-пг'-іnr.u" і»гг.яу лдісіквн бірго

ли^'процесїіц пскхолопишд? ігагіздор: ал&ідо; сгитаз здісі-«ек о^усгд вьз’аріїалщлагшіа багит**багдар бзруге багагталгаїї оде&іаїїі оцнту тсорияси игн практикасїаоїц иегіодврі цурал-ду; окспоржлзііт одісіі:он, сгатисзчпгаїьщ кскетаи практика-яик ауійістардьа? ьаоууїш, форма, адіс іиіцділігі шсдталап, нзтиголорі коратьілда, .

&жши ігдудлигн:

І » Орта бунвда /6-7 кл/ ода би ецгарїлзиішідеа багит-бар-дар беру і;азац одзбкстін о^ьггу суйосіцдз баса мац, а&дан проблема ратінда гкльам негіздолді.

2, Туч?кя раї орта буцвда одобі'лкорцсм Еьггарг&ХЕнлЕеда батит^батдар берудіч иазнуш, форшса, тетігі айфгндалнл, одістецзлік етіізсі ьасалда.

3, Здістердіц тиіцділігі зкспориизкт етгзікдо дзлолдонді

4, Орта буинда окупи фантазкясш, коргем ойш» газба ті

лій даштатш шгарцасшпл; гапсирійлар мзи саттигулардан ігуГ сі куралда. .

. 5. Ертегі, шсал, иацал яакрларьш ок^ггудьщ тєоркяш^,

прастпкалщ кзгіздзрі і^айта нїРьілдУ» .

б. Одо би шгаризшшвд процесі тстіндо окусьі кзчгоруго тиісті білім, нкаи, дагдидардьщ стСесі айфщдолдьг.

Практакашк куидшшгц;

І. Здебиа? пені бойнша бастауш кзетептен бастал багді льі изггеп арошгьида барі лет і н а де би білій казиуньи, оннц гі льаїи-подигогикалик; кегізін цогакниц злауматтік-зконоиикалиі езгерістеріке сай кайта куРУга мумкіндік бареді.

?. -

2. Орта мектептс здеби-керкем шгаркзшмліа^а багі.гг=: барда р берудін Оі ртутас здістеколіи йуПєсін «асауга негіз боладц.

3. Теорі'ялиі; туетрмвдаї/алар :.:зн праятякалш; нус^аулар

цазац тілі мен здобиеті пані бой;:ииа Сагдарла:,!а, оку-сдістр-!-оліі: яинацтар насоуга, ону'ь’Л'.тард.’ц оцу-одістсмзлік аптра-ти! кетілдіруге паЯдалашлади. •

Коргаура ускнилсльпі П5ГІ2ГІ_]5££іЗ£2і^2: ’

- орта буїшда кургізідєтін шраркасчліг-стщ басгм фориаси -сез океріні ц гшиі,‘и=«практикалик» дайентокесх;

- окуииньїц адсбизквркзн сагаїимцщлцгш дшаиуга арк.ау болатші білім иазиуньашц олигаглдері;

- ертогі, шсал, кацал жакрларин окитудні? вкгармоткшз багиттара;

- сохет куру, кврявмдік шозім табу, образ ~асау, пнгар-їлаїшц фабуласьгн /узкн-иргасаі/ иурастаруга і:о;.:е;:тесстіл пода-гогі'.кальц ситуацияларди /жагдай/ тударудац їасілдемзлік жуґіє* сі.

Нушстиц і.ацулданун:' ■.

І. Зерттеуділ негізгі идешшч багнттари шн натияолері Цугалімдердін'Республккалнц, Айкати цалалиц» Алмати, Уа^рцс-тау, Кезказган облнстьщ білі» яотілдіру :я:ст лтуттаринда, Алмати и;алальщ свнинар-кенвсторінда, Ресгтубл:гя&Ш!< гшагикагіеда-гогикальїк конфераицияда /Йєзг^азган, 1991/ баявдалдьі. 2. Зала. ад і стене казан тілі мен адебивті ‘гервцдй'гіла офілатім Росцу- ' вликалнц мактеп-іінтернатта, Алмати цаласшдац РІЗІ, Щ36 иак-тептеріндо втнізілген саЙа^тард&'яургізілді, Даіпацтнн *Р**да® педагогтік кнститутьішц цаза^ вдвбявгі иафедрасннда талдидан-дьі. - • • '

о

Дкссортацияюп* нуршіам: зсрпеу щтси кірісязден» икі тараудаи, цсрюындидан» бкблиоі^афглдьд; керсеткісїєц» цосівсіздан турада. '

Нуіл»’сть>к цксіуша ідіацуніг

• Кірісса болім скі тариаіїхап ?урады„ Біршпі тарыагшща аергтеу пршіцгштері,аГдккдаеду, зорттоудіїі гыяыыи-практкаольц; «ні вщдзді. "Прэблаьшьщ о^к.у вуПссііідогі ролі пои цысгсаса таржи" атхи окінпі тасгагкзда гшгар1*лсылнгчтыц ко rat, одам еііірікдегі.кзігі, онгр сакадарыкиц івіндз адомдардоц галіш саат.р:садцик іпявячуаюш ктпасйтудіч ец цслайли, щ тиіеді фор-uacu рзтіаде ксрхвд 'аггарязиыш^тещ шуи, оівд сыры* коркси-о::ор ггр::ері ішінен соз онєрініц-пркоріггеті, адаби-коркем і;а-білеїїілікі’іц ^урамы, 'проблеыаиыц цйзац одзбиетін оциту етіЬ-сіїїдагі *дК**куйі шш^талда, \ ■ ■ ; '

ЕЬггарцашлнк зкуше тгрлсрі ЕІ.К«рібаеБТцц, ЭДо^ратбаес-їіль А.Кбашбаватьаи Е.Дайрабовстин* С.Ті ласовашц, Х.Аргішов-тіл;, С.Ий:;пыроьткц т.б. сцбокторіедо, ої^у багдардамаларивда керініо тапксл» Дзгєк^и, кеп гагдайда‘сыгармщадащ суше -пубзкцЕстика /косемсез/ фор*і2лариізн соктеліп кслді» .

. Днссортацияда вкгаркавшыц сушстын і?кялга кегіздалген EcpitQU турлоріи «суцгьа . усшган Ц.Жуиа.баввтгщ /"Еастауып иак-тептє ана тілін окр?у багдарлаьаеи"/, оцушга сгажт шыгару даг-дасик егу шселесін кетерген изтодиот“галш ЭДофрагбаевтык /“бдабкатті ок^ту изтодккасы"/ туккрувдаиаларика орын беріл-. ген.. ■ ■ ' ' ■

І Т/іРЛУ. Эдеблзт саАаиаща здоби-корком

шгарг/дзаипяда бапи-багдар берудіц тсор::яліп; погіодсрі

І тарау сяі гаргаї'тгчі, зр тармэд бірпесз болімдердеп ту-ради. Бірігаі тарггк? "Оцуса сыгаруагагвыпЕкц псюсологштщ г:згіздорі" дэп аталади.

Рзлгілі псівгологтарділі Ді.Ай?.яуі?тоа, Р.С.Рубшіятзі’ц,

О.Н.Гскоболкі, Б.ІІ.Теплоз, Б.Г.Лнаньоа, В.їїзколис, ІЇ.С.Леіітзо,

Н.Еарж;баоа, ІІЛЬ^ацол, НДудаГ.цулов/цабіязттор зг/Косі турали тугагр^дагйларц орта буїліда /6-7 кл,/ шга адандардмц жан-га:;тн дацуіаііч’ч алги парты б о луп табалатілі їздш цабілетті ца-таптастігру ї^саті’л !і;огга когіз болди. Оснгаї! ораіі диссерта-ці-.ядт. 'гс.чі:;.; процзстзрініч ко:-:згікен біліі/ді гдмгармапнлкц :,гш-яіндіктсріно айналдару масзлесі, ггагармакылшда УЙрету таін псіпсякалнц процестерді даіьітудач айк,ш багдарлокалари лодаго-гикалац тургыдан былайза туЯіндолді.

Психологиялын туяырымдаыалар:

- балаларди ензрдіц болгілі бір саласн туралы білуго, оннц яокелзген беліктерін, цасизттерін аПира білуга, пыгар-глагшщпен узаг; уа^иг 'аугилдачуга, иадсптты гурде ^абшідауга тарбизгзу арццян гуйсія кипггатін ісупсйтудіц;

- цабилдау формхпарьзі дурис, зуйзлі, і/д^сатто уйшдасти-ру ар.^ыли оф’пылардыч турацгы апперцепциясш цалыптстирудыц;

. - бурынги чабилдоцгии тірзк обраэдар арфіш ягща обраэдар

тударуга тйрстудін; .

- бала зяшнда иацты, деке, кернокті"елостордіч, коріпґ

цаі.таїасиз е'тудіч; .

- біризам елосторден біртутас дунио к;урасгаруга, арнаПа гзаттьтулар арідальї бала иашндагьі елзстерді ідтиярщ турдз згацгнргуга дагдалаидарудац;

- п^,тар:.;аліц^ін; смітезге уйротудіц, біліьшц нагізі боліді

табалатілі ктрделі ассоцкацішларда дсдалудещ, і;ііял форкаларш дурис цурастцруга уйротудіц; ■ ’

- вкоцшше; ахуал туршудац /пенхолоїтаїлш; ерігівдік, Емгармагшвд гагдай улгісі т.й./, орік сапаларан, зайін і;а-скотторіи Езтілдірудіч Даісалц, очуиа. сугаруасіашн бглгілі бір гилір аясшда болуьі - зеСін $асі;оттсріиіц їолац тйязсіц •гауцп ерзксї отуіне турткі баладі?/ Еоддарізі табуга. kc^sstoc-•і'І, , . ’ . . " •

Окушлардьщ психшсалиі; цасистїоріпа гасалгм; псіпсодо-тидашц талдаулар Д.С.Еиготскіііі, З.ИоГааи, З.іроіід, Е.Шіасо, ІІ.Цуцедов, И.С.Кон, З.Н.Косллнаїсая, В.П.ЯгуккоЬа т.б./, :здо-б^иеркси шгарцадьшщпен аПлалисуга сц ікоііді sac рзтіцдо орта буьпідо, сониц іиііідо 11-12 іаотатц балаларди /6-7 класс/ тавдап адуга собоплі болдьі. / . "

Ці?ср иалдл;, канз руханп їздншоттін коз еолгоіі саір. єні— uiu гасаудіщ пскхолопьтлш; тетігік, ію.арцатасд процасгіц ксаевдоріи, сатиларші коцгерту /Я.Л.Поиоіз.рзв, А.НДук,

О.Д.ДраіікоБ, Д.Б.Боголпланская, Е.С.Егорос, Н.СЛейтес/, от псдагогизадіїллау /В.С.Щубшісккй, А. А.Налкк-Пазаое/ арццли хлгргізілоді. В.С.Щубинскийдіц . кагйркаемлш; актілеріпо і;атис-ти пвдагогиісалзйс Етйасі адзбичгвркбн сигариасшшада багьгг-баг-дар берудіц адістемосіи цуруда басвишода алшдц. v’

Еі( бастасм, шгармашлнн арекетке цатнстьі психикальїц процестер мен касиеттердіц турлврі ( саласьі, кетілдіру жолдарьі

олардцц 61 з тацдап алгзн г.астагы оту, 'дацу сатылары, оцуш-тщ /11-12 яас/ психологкялыц орекшзлхктвр!; нырарцагшшцпен зуКелг, кацсатты турде аПналысуди бастайтин где кезещ - орта бумнда /11-12 гас/ аппврцзпцгоягыц змоция кзи I с-г?: ;алга негчз-делу 1, II г астат 1 бастап бала тиида' сиртцы есорлердхц ото кол молЕзрдв яинЕщтаяа бастауы, осыгаи байлаиысти бзлагащ змоцгат-льп< огирЫ яеркеы форма арцшш рзтеоу цагеетхлт, фзлтасатта-лщ элеьгге цуетарлщ, сойлеу тхлйщ снаПы» аукзек! формаларм,

. бала циялындагы жасанпаэдыц, созхиталд'эд * форма чуушяш?, бэй-нелШя - баланы Еыгармагылыцца байлашети ертог:, шеал дан-рына, 12 кастаи аса ацыл-ой к,аб1лс?1нп> курдалх синтез опзра-цкяларым коцгоруго нкеодале бастауы мацая ганр’.п’.а алып келедх.

* "О^удл И!гар;.одылигц11ш; эдеби-педагогккалцц негтздер*" атта §!«на1_г^ь:а£?а вазатыи выгартла корнем сагарма д<э-ретес1не кету: уиш бзлгчлх бхр .гаяр аясында' болуц, корке?.: пы-гарма яазудыц' басты олгзмг - бслггл1 бгр гагфдщ» эд1С1 ?;си ?з-С1лхн ете как,ем 'иецгецу керегтг!, 11-12 яастагы балалардцц

'.\ шгшндпгтер.ша ораЯ ианр тацдаудыц эдзби-педагогикалцц нег13-4 \ • ■ дор1 /эдебие? зерттеушлор: В.Я.Пропп, Х.Оуйхиаэлиев, С.Идси;а-

басоз, Н.Ропияну; пстсолог-гальшд*-?:., Л.С.ВыготскиК, В.П.Ягуш:о~

па; методист П.И.Панкина/ к^арастырилди. ‘

Шзгрдиц ХОряещЫ ДЭрС^ОГе ТУСКСН, ЦуриЛЫСЫ, ЭД1С-ТЭС1Л- _

дорх царапаПш тгрлср: ализдц; фолькяорлин хаяряардцц-корхои-г

1 дхк яэно цурылкцдцц белг!лер1 эбдеи тура^талгал, комлоззгциялиц, схяетт1кг кархездхк байнелеу тойлдер! балага аШфлг б1лпйп турады, ехпшдси, эстетгаала^ фунхщшсы аГл^т ганрлар цара-пайым форглада уЯрвт1лад1. Норяоыдолгсн проза - эстатнкалд;^

кеш гкбрастш; фуилриоа бар ортегілср, шсалдар сснггш ca.fi іселедії^" • . ч

Ссньщ ішііідз фшлирояаЕап ертогілорінін ролі оте aorapu. Ол диссертациздА оідгшларда алгаацц позтиісальс; ойлоура уйрз-?у форігаш ратіїїдо дзКактелівді. Ниял ертогілзрінщ тарбио-лік функцюіеша /А.Еайтурсциов, З.ДіЙиропа, СЛоацбаева/ байладнстал цуїдаї пікірлер до бассилац^а алшда. .

ЬІьісал санраннц ісінеп алгол "хайуанаттардвд озара тілде-сулорін сипаттайтаи шсалдар фориасинда тугая" Д.Суйікаалкзп/ иоцпозіщгдлш; тгізіндо цайіихиги ко?, царапайна кисал улгілорз елшіаде Д.С.Еьїготский, А.А,Потебня, ІЗ.Зуазов» С.Насі;абасогі/.

' Ііщал' кагрц шсад шзкуїшжщ ттгрлі здіспон сигьвдалуьі ар-цаш касалатин болганда^так /А. А.Потебня, Б.Адаибаоп/, арі шгар^асьишц сгаггсзго уКротудіц бастапци форцасьі ротіндз іоі\-дал оливдл. ЬгйріЕшшиеда уіїрзту аталган саігрлардащ ногізіндї сатцал іатерпала кап форйіасш тамьггудан басталади. .

Коптогоа сЕсеттердіц кагізінда бір Fa»a коипозицштщ цу ріілш^болуи, Еоипозшушлцк; фушсциялардцц Дшизт/ турацти сам: ортсгі газу процосін гецілдетоді. t

Сртогі, шсол, цаі^йл аанриаа сигарна газу сол канр кегі-аівдз смгіуш корісец шгаргильшеда тіраілік, сан беріп отцргаї і;озгауш еуеті , тстікті , заіщцли^ти аау /ол шгаркашщ пскхолс гіаиал; г-егізі деп тс аталаду/ ар^шш уйрвтіледі. Кез келган п: зушнад шигарцаса екі арнаиьзі катар Уйлосшінан - автордьщ сеі потариавшцри иен а до би дасяпгрдіц ткдзсуінен турада. Біздіц аерттеуіиіа окупи шгаріаичлигннда каке авторльїцтан гері адебі

І. СЛ^скабасов. Казактин калшс прозасм: - А;

Гилим, 1984, 24-бет.

ІЗ

дастурдіц балгілері кобірен кездесотіидігін керсетті. Ертагі шоад, ищал глирларішда болатіш дагдылы, дастурлі бзлгілзр-ді білудіц, оларди белгілі бір коилозіщіїллиц цуршшмга бі-ріктірудіц тотігін менгертудіц гылшлн-практпкалыц шнызы осын-да. Проблэмакщ одоби ногіздоріпіц ішінда коркеїздік тзсілдорді гацгортудіц теорштл; тушрымдаиалари Да Д.Здібаов, З.І^абдо-лон, Р.С.Негиькт, Т.Ацколаї^оп, Б.І'латшюв, Б. С^ісп Дамтелд’;.

Екішаі тарь-дцтиц "Эдобиет сабагшіда одеби-корісен скгар-шиьшеда бапгг-багдар берудіц дидактикалиц цогидалары" дэп аталатш бел_імЬ)до оду материалы! дуру принцилтері, шгариаш-лып use:.і паи дагдыларды цалыптастырудац пэдагогикалыц сатшіппц айцындалдц, ■

0:?у материалы лсихояог-подагогтарднц /П.Я.Гальпергаї, Д.Б. Элысонин, Л.В.Благонадогтга, Н.Й.Тапыэнна, В.К.Дьлчзнко, В.Я.Якунш, Э.Алдаыуратоа, Г.іунісова т.б./ багдарлау одісі арУ5алы цурылду.

Сошке)! бірге Ы.Н.Сааткни, Ц.А.Данилов, Е.Н.Кабшюва -Меллер, Л.Т.Охитина, В,С.%бішский, В.К.Дьячзнко, 3,В.Давидов, Б.С.Гониароотиц тоориялыц ту^ыршлдадаларшшц ногізіидо білім-ді сыгаруаашшц итанівдіктерін9 айнавдырудыц сатылары кнтогра-цішшйяі ігаца нускада бедгілеяді /Циссор?ацТшда - Я кесте/.

Еяінді тарау. Эдабпет сабагьшда эдабн-корнеи .

• Сагит-багдар беру

адістеиасі

Бул тарэуда эдэбкст сабагинда эдоби-керком іштарісздилнада багыт-багдйр бэру теорияси иєн прахтиналы^ иогіздорі» слоту лроцзоіно біртутас гягйв отіп сиг і ay міидвїі соаідді.

Тарау -гарт таргй^таи туради. Біріиаі тарігщ "Гїроблзіаамц

акспгривднттік тургццан зерделонуі белгілоу-цурастиру кезе-ці" доп аталди, УГшмдастьіру сатьісьі: 1508-89 шлдар аралнгш-да белгілашчш ьаі^сат боШлда. сабац процесі, иугаліццордіц та-циршта* Еосп&рларц, оку багдарлакалари зврттолді, Сі\гіиолесу, сауолдаііа яургізілді. Зкспарішентке 120 му галі м, 850 опуси цатисти. Зкспорхиант цоритшідолари шнадай:

- иугаліццердіц 70 проценті пін окушьілардьщ адоби-коркеи смгариальїлигшіа иа^сотти багьгг-багдар бармзгені, ЗО проценті -НІЧ ішінара шгарматишк талсьіриа усьшумон шектелгені <шш(-талди;

- оцу бардарлаьаларьщда адеби-квркем шгарїидшшшц форш.-ларьш уйиццастиру населесі цамтшшаган;

- орта буьінда оку синиц 65 процонті адеби-керкеи сигариа-ішлщца Шіта білдірді;

- иугалімДеРДІИ 20 проценті адеби-керкен і^абілетті ерекше дарішдшіщтьп; балгісі, оган уйрету мумкін емес деп есоптеґіді;

- 28 проценті оку куктеиелерініц тамадам тис квптігікен оцуш шгаршаилигина багит-багдар беруге кеціл белмойді;

• - 52 процєнтініц адаби-коркем шгармальшеда багит-баг-

дар бзрудіц казиукьі неп форелей, уйиадастьіру колдари, йдістеїа-сі Еонінда то ліс; маліметі аоц.

Бул г.айттар окушньщ едеби-керкем шигармаліишгьша багит-багдар беруді ок«ту «єн уйрету процесініц негізгі злементіне айналдцру цахеттігін керсетті.

Бзлгілеу зкеперкменті кезіндв кьгнадай міндеттер шешу квзделді:

І. Саба>; у стін де здеби-коркем шгармшшльї.ч; формаларьи пайдвлацу ітшндігін аньа<тау;

2, Окупылардон шгариашшшц !.тсиид1ктерш байцау-бацмлау;

3. Эдебмет сабагында аургчз^луго пистч ашгармааилыц глупце формаларышц жуйесж яасау,

ЛрнаГ.ц уйымдастирылгш» гсыгарыасилщ тапсирыалардиц ории-дилу напиосл балаларда пигармаиили; дагди элешнттор1 цалип-тастаганш, барлыгиныц дерлмг шыгар?.асылыц тет: гш бхлмзПтпйн байкатты. Сондацтаи, ец алддион, шгармакцлыц ореиеттщ алгм шарты ретй|де очиц куракша снетш дагдиларды агу гсэно шигар-мощылнц процестердп! .'кеквлегсн эламенттерж менгорту кацсатын-да арнайи жуныстар етргчзглдг. Сад Сягыттагы гдттнгу .туПос шщ орымдалу барисинда 1«лт изселалер шш^талди:

- оцытудыц топтик, «'/раш /Диссертацияда №2 кесто/ Ониту-

диц топтыц цурылимы нндагогика гылимында кнгармадилнц эрекетш уйыидастнрудьщ ац ^маЯ-кы формасы ротжде царастирылади /М.Н.Скаткнн, Ю.Б.^отов/; .

- орта буышшц жаэба тождеп кеьш Л1ктер мэн оларди яо1)ды)( жолдари /Л.Байтурсынов, С.Тзлешева, С.Рахметова т.б./;

Де ген мои, зорттоу барисында кыгармаиылик; элеиенттерш орын-датутн гаиа оектелу б1зд!ц подагогиналиц иацсатышэга толы к; яауап бермейтпй дэлелдендх. Свб«Л1 талии кызметх мен 1С-оре-иоттI цамтаыасыз ететхн психшсалыц процостер мэн цасиеттор т-лолегон шгармашылыд фрагмеяттер! ар:$шш емэс, 6элг1л1 61 р багыттагы, дгйол1 1с«*врскот устIяде гана толык жукылып, оэге-ео арнаулы цьзмет1 бар корнем типко ауыса алатины <5елг1л1.:£ал-пы згиэ ардаулы кабоеттер ангаркасилын процедурасы б^ртутас ягргхзхлгвндо гаиа цалиптаспа^1ш.

Еэдг!лэу экспоркывнтI ар^или алинган Ивг1зг1 цорытинди: сыгарыатылш; процэдураоулыц барлиц элвивштврЙ! бэлг!л1 б!р

каїїр аясындагы шыгаршшы казу устінда толыц еузєгє асыруга болагкндугы. Лл белгілі бір лацір аясындагы пагаршш газу сол канрга цатысты материал йен форшш оцыгиуйронудан бас-талуга тиіс.

Сомдацтан да белгілеу акспарішентіиіц натшадсі арцшш бавгіленгои:

- шгариасылык процосгіц барлщ злецзнтторіи бір иззгіл-дз орілуїАЙ білуго ддгдылацдцру;

- бала кашнда Еыгарыасьшс; муикіндігіно айюлдаршіатш наі;тьі, Езив, кврнвкі елестордіц цоры болуьін камташсыз вту;

- бала апперцапциясын тьщ, жаца. иарсеиі еасаугс. нагіа бо-

яатш, бала цияльш коркем форма табуга еотєлзйтш арцау юто-риалкэн толщтыру; • >

- цішл форцаларын дуры с цурастыра білуго Уіір^ту шцсат-тара оіуп^вкашптастьір^ эксперте нті арцшш шшілатін болада,

II тараудьщ скікаі тарцагы_"йольклор канрларьш оїдату - здзбивісвркем шыгарыашшыцкча багыт-багдар борудіц бастопцы сатысы" двп атадады. ,

Окушларыан еуйзлі , иацсатты, жоспарла ттрде лушс іс-гоудіч, олардыц білі цін, ацыл»ойын ерістєтудіц, ощтш психи-касьаі сабак ікзцгеруге, эр алуан іс-зрзкоттер жасауга багдар-яап туРУДО* кїшсііідігі о^иту зкспаришеті арцыш еузогє асти. Біздіц твніркбзміз де оіфіту зкспарииенті вкі кезецг@ балііоді. Бірікші кезец - бзлгілі бір білім негіздарін офіп-уйреиу сатысы. Бул сатыда шнздай екі оіс/иіндетіи шещуді коздедік:

І. ертогі, мысал, шщал ванрлары бойьзша багдарлаунышц, Курастырушыльз^, сипаты бар оі?у материалы. куру жэ-

us оларды ок;ыту; 2. вртегі, t-нсал, нацал ганрлары бойьэппа алынгал білімді шыгарматлыцца аКналднрудьщ бастагщы саты-ларын Мецгеру /белгілі, таннс яагдайда цолдана білу/;

Бірінші козецде орта буынныц білімді иацсатты, магыналы, біртутас орі тацдап^талгап /шыгарьаоАшк vain кораісті гдгын ажыратип/ ^абылдауын уйымдастьгру, сойтіп, онускныц фольклор панрларына крзыгушылыгы арцилы кабылдау сапасші арттыру, ба-ланын ойы мен циялын ті роге образдар цорьпген толыцтыру, ^ара-пайым еле с формаларьи сыгармакилыц елестетуге уштастыру /але o' фориаларын жаца бірлікке еркін Уйлестіру, гаца. образдар тугы-зу, себеп-салдарды ашу/, бірнепе суреттердзн /елестер/ тірзк обраэдардан бір,г,,’тас дуниє курастыруга у Яра ту процесій цамтіїду. Диссортацияда oidjh адістеї.'осі "Ертегіні оіуїту*, "Нысалд?* оя^лу" "!іи;алди оциту" атты зкспорииенттпс сабацтар ятрісіндз керініс тащан. .

Овдту зкспермлентініц екіїгаі кезеці і^абьілданган білій мен гаца образдар цоршыч, к;алкптаск;ан курдзлі ассоциацкялар-дац бізго тшшс етс, тщ, гада пагдаЯда цолдедалу шгмяіндіг:-тарін, шыгарлЕцшльп^ кагдай тугнзудьщ курде лі сатыларын, сыгар-юзылыц процедурасын иецгертудіц полдарпн царастцрады. •

Оі^ггу згсспзриментініц бірінзі пезеціндз ертогі, 12ІСЗЛ, іп.н;ал етнрлара бойннша білій ігацгортудіц уаінаі_децгейі - білімді улгі бойшгпа ^оддану /білінді белгілі, таныс тагдайда • долдана білу деп те атайдц/ сатысына аіїрщпа кеціл болінді.

"Кер^ула атты Кеядебай", "Алтын саца" ортегілорі цурьї-

• V . -, " '* І

лілаїндагн негізгі композициялщ кизі'еттердіч /тслші слш - 12/ '

белгілі бір уйлесімі сызба /схема/ ар^лы кзрсвтілгем. /Диссор-

тацклда - КЗ кесте/. Нейін, о^ушлар сол сыэба бойынза ертогі ' ....

Елг&рдо /ерхогі козу уйга біірілді, козилу уацити - 3 кун/. Ертегі сигару устінде окуішлардцц коипозицияяик ці» йот фор-іиларші бір-біріиал юалгастирип туратин коцакіаі олвіинттор-ді автоматти турде цолдана алатьши, огам ертегі жонінде бу-ршіги білій ион елзстер цорішиц есер стіп отиргаш байцаядц.

О^укл ортогілерініц натикесі цоритшіа коло, шнадап туП-іц касалдо:

- балалар коапозицил болікторіиіц барлигш бірдей сатті

орьищап сага алш.гал /очиц свбебіи зоЯіл цаскеттерініц дурне торбкедонбоуііим гано ертегі газу танірибссініц жоцтигшан деп ТУСінуге боладн/; "

- бала жалшіда цизгиладти мазиум цуруга ногіз болатин-дай суреттердіїі, тірек обр-*здардші цорн аз;

- врік сапаларн кетілиоген, .сол себспті шгаршшцльщтші басти актілері орандадмайдц;

- сіш'арааашшц процесе са-шларнн угьаіуи тоиен, ой кьіз-метініц, киялдкн, іштуицшишн іско иосулатші яерінде бала ен-СектенбеЯді, уткир иеаідпер яоц, байланис, даму а{Щин еиеп /бул шгарісшшіиц ихеи иен дагдаиич цалжітаслаушіод/.

- тіл чисшш алсіз, сошн асерінен сейлви КУРУ» квркеи создермгн арлєу - бала ушін кан азабша айналган.

Оса себвптерге байдашети шнадай пепагогикалик багларла белгіленді: І/ балгімі бір ензба арцшш шаиун чуршзу - о^-ігя шигариашлигина багьіт-багдар борудіц бастаїщи сатисина кір ші: 2/ біліцді *аца яагд&йда цолдаиа бідуді сатилап уйицдас-тру иугалішіц сигарішлілиц ироцестіц барлац сатиларьшда ба-гет-багдар беруіизн уШшсіп отируи корек; 3/ шгармад&ишк пр

Несс сатыларын мечгеру максатына opatl, Екгармагамщ тапсьтр-),:аниц мазмуныиа opafl ар иду матерналдар усьл,11ї’1:г1 > оцусы аппер-Ц0ПЦИЛСЫ толык.тырулып отнруы тиіс; А/ Ёыгармааылыц гагдай тудчрудыц тыц зталдари ^арастырылмац; 5/ оцупплш'і ойы таи j;im-лш xyvuc істетугя arm салу, фориаларі-зі ойлап табу; в/ пигар-косылыц процадурасьшыч барлытс олементгзріи алдонзсэ рэт орьзг-датып /кеЯде арбір алеквнтіи декелей, хейдо процэдуракц тутас-тап/, обден катты;<тару; 7/ арнаулы глггыгулар ayfiaci арцыяи тіл кксьгалш УЙретгп отыру.

Аталган багыттар II тараудыц упікз[ ^^магшда-он^іту тан уйратудіц снгармапшыц сатысында - сяіїсаі шзэецда пузого асы-ралади. ■ '

Глсал ~азу да о ниц негізінде катран таті к пои яокпозиция-лш^ сизбаеы аркдш Уйрвтілді. /Днссертацилда - 4-кестэ/. Эксперимент нзтияесі боПшпва кннадаП цорытынды еыцты:

II—12 кастаги балалар шсал каїгрьпі ото взлхац кзцгерзді. Віз тацдол алган топтьщ барлыц оцушсы тапсирігаш оЯдагыдаЙ орындады. Оган шсал канриньщ оте к;ысца, арі нацтылыгы, кейіп-кер тацдау гецілдігі, ок;кга цурастиру еркінділігі, кокпозицня-лыц курилысылкц царапайыидылыгы сабэп болды доп ойлайлыз. Буд губилистип психологиялш; со бабі бар: балалар заттар ш ї^убьі— лыстардыц арасынд&гы байланысты тым epitin цишастырада.

1'дсал жшрын онзипзуйренудіц екікпі кезоціндв^ /алган білінії! гана, тыч яагдаЯда поддана білу/ оцкга аясын кецойту, ай-иаланы каркеи турдв суреттеу, кейіпкордіц-івасі созімін, пан стйін,. тагдарын бвйяэлеуге уигылыс касалды. Яг ни окдо-уЯрену-ДІН' шыгарыашлыц сатысында окугшлар к;арапайыы і&ісал у.ігілері-ніц негізінде хвркем образ жасау злеиенттерін иангврді. ; .

Керкаы образ глсау урдісіндз царапайыы шсал улгілерін газу упін цгщетті керкем шарттардыц барі орындалды: кейіпкер-ге хайуанаттар не кансыэ заттар алшіди, кейіпкер таццпу устіи-де турадты иінезі, іс-ерокет сипати ескорілді, сщига куруга кейіпкер басинан еткен бір иагдай гана негіз болады. Алайда аитордьщ гибрат айтуи шрт емзс. Косыьша шнадай талаптар ус-тешг берілді; кейіпкордін іскі кан дуниесі, кєціл-куйі, сезі-ііі бірге берідуге тніс. Оцига кейіпкердіц кеціл-куйіндзгі бір езгерістіц неден туга:ин бойнзлоп гуріла^• Лталгаи шарттар нац~ •ги сцгаріїа ар^мш тусіндірілді, Образдіщ іпкі каа дуниесініц дшамикаси. сагилашп корсетілді, Сошзлон бірге корком образ иасаудщ психологиллыц олссцдері, керкевдік тасілдері яенін-де білім нагіздорі борілді. Осы багитта жазшган о-да шгар-иаси дкссортацияда керіиіс тапчан. .

Мацал жанри бойшша дабилданган білівді аана сигаргла-силы;; міняеттерді саауго пайдалаїїу иацал шгарудац тиц та -сілдоріи коцгеру арцшш еузєгє асырилды. Огдеп-Уйренудін ушін-аі сатисіода иотш езі оциган ыысал улгілерінін, цазыушн торт турлі оді спон сшчздау арцшш иацалга айналдарудщ полдарын білді. Лйталіа;, "Екі ішбші" ыысалы бо Кинза оцуш дауабшіиц ‘ бір нусцаси:

. Біріюіі адіс /шсол сочиндагы нацыл соз щшацдалада/ боКинза.

©з алін езі білген адаи текке хпгріййді.

. Н.Векобаова, ’

Екіші здіс /пакти образдан езі, болшсы са^таладц/ бой-

Ш£га.

. ЙІ # . ,

Grin сабаи тартса, щ-Яізіидз пай..'!! отарзда,

Шабіяі огіздіц цїйізіидз откг'ляац гзр гартади, '/пінпі одіс /дерзксіз оП туПінін пасау/ боГдлпа

Бірзудіц доулотін озінсінбз

Мацтякгацтід осіртеді. '

Аталган та одіс та - ілцалга цатистц біліцці такс, бзл-гілі гзгдаЦда долдана білудіц, біліцці таськал сасаудац оія-лкна кіроді, • ' ■ '

Окиї^Уй^зі^дщ^г^:^^ыд_сатасш1да ісуфяга байгугю-та цабилданган бурюты біліізйц, тірзд образдарда» дори са-rapistranr; тлін саналы, иацсатта ггрдо у”і^астеріИ2іа*1ди, іп-ггі шгарі^пільц цорлар дігарігаамлш; орзкотікз іпггукцга ареали яскзхпв ::злзді. . '

Zznа кацалдач казанка бала сзніліда зягкщгаягсн гура^ти апперцзпцїїяіич, олзстер дорьашц кегіаііідз гасасаді. Еул Со-лгл:іц корком сигардищ катерралліи ivfpaft^j. Ля оси огзстзр і цоракц іпікзя бала.ссзіаса.Егггр^гЕцжц;тлін'іПїор::аддарда ; тауып, диаяасгирш, .болгілії бір^форггага•• wrcipyi тгпін, одуш-; га сол формскшідїріїшиїг УЙротілзді. /Игхрл позтіясеси - ' Е-.Адаабаоз//^;., •

гйспзрікзизгюза ііедое ІМ2 гастапі баяадср г=зплоіІ тор? тоахл-^ боШйпгх'чсі^ал. t^Ypacrepa алатиын байкдтт, ,

Бірішзі тосіл. .Ездсы-. кзн гаїонда, уіишда tistt унгисызды царамз*карсы-вдя: яасалатын «адал. Одістсизсі: багага, алдаган

І, Б.Аяамбаез. Хйлик даналыгы. -А.: Іізктоп, 1976,

’ . 6-80-66. '

цар си кашн&ш :;ос соо усышиада /биік- аласи /на твцгп/, гаї;-■ сіжа^ііі і'.б./. Еартц; Сзрілтен царала-ццрсы ьагыналы создзрді цагасшрш, цос сойлошіеи гуратын гацал цурастцр Дарсы нагинали создер уйдас тшііі Серіліюйді, олар іїщацдцц (Засілїда келуі дз, соірлада туруц да шгкін/. "

. Ешгаегініц кецілі асы;;, 'сеиацдогіиін мінозі сасиц.

ііецілбоков Д.

Нін аз ойлайди, кап ц&телосоді .

- ’ - 1%аськов 8.

Екінаі сосіл, Шарты: іащалдац біріпізі соіілагл соддарди, екіїязі со Шкіці сзбості керсстіп гурси» /изивсе керісішо/,

. Ааедашач і сі бітлеДді, - 6сра::осі яоін*.

ср ісіцді ойлап і сто, - і сі}' оедн болар.

• ' Сойдшбокова 3.

Усіїаі тзсіл.. Еартш: даКіаі уйдасги паДдазшшп кацал.сигару. Ол тгшн бслгілі ькщаддардцц еоцги у&;ас?арьі гала боріладі. Писали, стікші - сацтан т.б. ' •

. Доси копке султан, •

. Доси яоцтан сацтан.

' . Б.тазі!зв." .

Тортіші їосіл. Дауисты /ассонанс/, дауыссиз /аллитерация/ дыбыстардц цайталау арцшм ыацал к,уру /алдшгн улгісі бері лд і/. .

Кепэдэ коытар кісіні коріп югду - ксргснсіодіп. .

’ Б.Сасанбаов.

бзіцдіківозівдікілеп оиірі отісевдордіїі 03ЄГІ ерТОКОЕ ■ Д.&цілбоков, .

Еул тасіздср Салааі білішіц погізі боліт та&златші курде/

ассоциацішлар туяуго, гагаргосалыц сшітсзго» цкял форіадарш цурастыруга уйрзтзді. О' - , -

II тараудац тстугн'-ді тдсмап; "Здзб^ксркса с-таріасм-ліс; язкв оцату гг/іЬсі" дел аталади: •

' Еул кєзецдз ілпіадаЛ мзсзлолсрдщ г~аіг:і таСіїзду:

- петар^аїзіліл; ;т'~.п,’.с форіяларіпслі 'гпіітділіте дсцгойі;

- Е^тармагигіг.? дагдилардаї азтоглазуїандарилу іг/Глсі;

- одсб;:-=кор:сз:5 птгарї_*ггітг^а Йопгг-бардар бзіу пробззкзсц-;;ігц орта буьдда одзбкзеті оі£яу .тїИзєіігдзгі орна}

- з::сшрп.”згг? негізіндо гасалгаи доркїїГїццпар, па:;?:! прая-

тгааліс; ус!л:”г---Р* .

ї-їїї пласта юхз корком ал*ар:.‘",та, одзбя 'щсврт ояшмгй-рснугз пзгіздодген здоба сзсу гіурсілпл? Саспї ї^еаггарізалї вірі' рзтіиде о$*утаи:арда* вдзби-кврхем пгигар”;ліілі.тіП'і дгазду бзлгі-лонбзк,

Дзгенмзн, тгаріг’-г-гаї; зуццстариііхц ігрзс'гсїлатп.гсл', ікіігз ь’э болтан тоястерго ігагівдзліп гг/ргізілуі тпіп» і;азіргі цояда-кїшлі гягрген сду багдарлакасакі іпікара сзгерістзр послуга тура пзлді. Д'ілл-га^аГлп ортзгілорі 5-яласга огуїяада, агзЛда бвлгілі бір гашр алснндагн сигарети гглзу тлій б-клсіста эдвбя ггурстян басшвда циял^гилайлі ортвгілзрі бойлпгі арло£ц П-тср.-п-сшіьщ. сабацтары уиындзсткрал’Л:^. Здеб:і-яср::см стгарцгешвзда бзйлаиысты адвбл білій плсы клаетал тыс сцутгон їоясіряграяздм* Ектаркасияш; сабоцтары заоцюшп; ахуал тудерап стиругі кеігзк-теспеїс. 6-класта осада» квЯін гола пзлггил- сртогі улгілзріїгз копу иїмкіндігі царастарилада. Егїііспі бір иосвло - хасал гзярьша цатйсти. 5-иласта царапаКыы иысал тлгіларін, 5-класта ігоряон ?лх-сал глгілеріч оіугп уйронуді усикаїшз. Од - о^у^лиц вигаркггамиц

ипкіцдігіц, ірзщуад сскору, одеби-корпем сячіраагаведа • гл’ііолі їУрдо бапгг-багдар бзру талабнла сай кзлоді.

Еатарікаш' оціиудац зортееу едісі, Оіуслі-г.рдіц сигаріла-пшід; орзкогіл ігздагогш;йш; талапгаргс. саіі у£здастцру, са-&ц;тщ їолтін? 2;урашійі оіулту процосін ссїілдхрудз СО ТІІІОДІ-лігін іорссггі. 6-7 квасс бардарлашснзда іаггарюгийіщ и::еи изи дагдвлардец. колоні, оларда ^шзпгас'длрудші колд&ру айдаї О'олгілозді« Еідафіишьоа^ вршс форіавара барду* одо би теистор-доп койіи уйшдостщалмаЕда. Еадашщ шії:ііідігіш, щавуива орай кагарікшалич «укао форхалари яургіоідзїін одо б:; соїсстор 6-класта їй топца,. ?-класта тор? топца аіктоеді. Ояар: фольк- • • лорлаї; ааіфіарда-і ішкс:і сагіш, царспайьш ггрлорі, т-абига?- ' /хаііуагіатїар оуірі да кірзді/ каПьшдагм іигаркалар, балалар' Сіїірінз ар.чалгаї» о$иг&ш ейг&риалар, 7-класс уиііі лир;;калп;; публіцисті::® улгілзрі, 0де ви теі:сгердіц сипатнна орай слгар-шяпіехг; Еушс У-азиуш ігдіздай доцгеЦце отеді: . . ...

- бслгілі бір канр аясшідаги сигар^еш глзу - пас ит:-

кіидхгіне орай кенінде окі-уп ианрда гана-цамтида; . .

- Еагармашвац инеи изп дагдилар буКолі- турдо цашптасуи ушін 'очусьшкц г^зигуи 1:211 кас итокіадігіно ораіі іріктелгоіі здоби їоциріштардаїї ксЛіи оігармашяиц процостіи кокелзген олеьзнт-торі ?урак,їи етгрде ораідашп отирадо,- Онщ ауйесі арнауду ксс-тедз бзрілгои Диссортацияда - 5 косте/.

Согшоїсн, її тарауда царалган букіл хгушсишздац иазиуїш білім изи 'кхои іюрідаларіш 5кща шгаріпгаільщ еардайга оз бо?і-изи тасцуал гасай алу; бурннгц таїшс, белгілі гагдайдаи г»ца, гизі игрсоиін, щюблзшнщ больасшГкоре білу; обьсктініц кща /■уіОДікклі ангару; орзкот ваалдарам ез бетіизн басцааа цурас-

тара білу, обьоктінії? дуралисілі таетп бібірлщ oxwnr— терін апарата білу; альторнатязті оЛлау, пмшя’с ;дагудіч аяуац ттрді оді сторін, форгтаріш г.оцгсру; к;йра?™.-царси да~ •полдзулзрдіц бо луп і пана пслікді г^уря віл/ сзаідді сьг-

гар!.аішяш; 'орзкеггорін уГ^'дастиругл, сол ар:-:”П! ггл*ар;ппа--ял; икем stsi-t дагдЕИордц і'ал’лііас'гі^.ш, кейбір прсцастсрді ав-'гоглатткіді.труга елигггалд!!. '

Зарттоу яугглси цораизідиларц боНісга усізакатьи • ВІН322г5££2:

, І. Орта бушда Еотаркашилн^тиц баста фор^аса рсгінде. ' ссз опорі onnsapj. . ,

2. Здзбке? сабзпзідгга здоб::--:сср::с:і тггр".агиліп;‘ пзда-

гогі'л'алгг.; щпал студій, зстзті'.калщ тарбко борудіц цураялта айіалади. , .

3. Иуйолі, цацсмти багглталгси оцкту проносі &р:<ила * здобн-коркем пл'аргі^лліцда, ?Г.рзтуга божда. • ■

4. Екігармаамшада бзгнт-багдар бзру бала сакзсу» гак»

гадти гсгілдіру, арбір псішягалш; процзстор. іза г'асгссттзрдщ ітгаіндікторіи ото ■тіцді ттгрда паПдалшг/ арадщ avsoro аса-дм. ’ \ • . . ■ '

; ' б. Еардарлаушкьс;, цурасшру^иліп^, цурагзлда^ t:s;ii бар с^у цатериалн сигариадалнц грзкетіи сатнли, птйзлі уКиздаста-руга коїгзятоседі, .

б. Е^гарі,'.асилл;к,а уйротудік адістері орта буквда барліг* -окушннщ вигармащшіьїкпен аИнальїсуша ітяііидїк тугизадц.

• 7. (ингармаїшль'К тапсьірма-міндеттер, sarrury яушстара керчемдік тип калшртаетьгруякц- бірдек-бір фориасн ретіидв

• 26 корікеді.

8, ПІігармЩЕшач багытта 5'гргізіхетін кумнстардвд букіл гл'Посі оііушлардьщ материалдац яанз рухайи иедекиаттіц каца еніиін яасауьша кепіл болады.

. 9. Эдвбкет сабагшгда здеби-коркєьі шгармашалміда багыт-багдар .беру здістеьзсі орта макгелте где би білій саласын, пон бзделіи кетеруге свиті гін тигізоді, адебиетті оцыту процесії! Еецілдатеді. .

Диссертьцішнин ногізгі иазмуны твмендегі басилымяарда берілді:

І. Оцува творчествоси //хіиноцта: Казан адебиетінон білім иазіфсл йен вдістарій жотілдіру мзселелері. -Педагогика гьшпгдаршгьщ Н.Алтынсаркк лтындагы гылыми-зерттеу институты, А., 1990, І25-І47-6.6. .

• 2. "Жуйткі, циял!" здебя ойындар айдарц //"Пионер" аур-

наш, 1989, $3-12; Ач сєлкен, 1990, №2. *

3. ІІ-класта Ц.Еумабаевтьщ шгар«асылыгын опыту. // Ца-

зан тілі кен адебиоті, 1991 ,'£>2, 17-21,6.' •

4. Керігеидік ойлау - дуниетешм кілті. /Ддзац тілі шн

адебиеті, 1991, £9-10, 29-34-6. . '

- . б.Коркецдік длемін таньгга алып куриіз бе? //Бастауыш цзктеп, 1992, #4, 4-І0яб. '

6. Здеби сыгаркгимшц: нені, ыетодикалык негізі /Дазам;

тілі ыэн адебиеті, 1992, №5-6, 2У-28-б. .

7. вразвологизццерді ок^ггудач кейбір теориялыц вэне прак ткхалык мзселелері /шк&л-детел/ //Назак тілі «єн здвбкеті /о дірісте/ І б.т.

6. Окуєаяардач корней шгарзггалт? цабілвтін дашіу //кат дгиапя; ецбак, Алмати, Рауси, 1994. . г

.

Еаманбаева Каныгуль '

Методика ориентации учащихся на литературнохудожественное творчество ка уроках литературы /6-7 классы/

Литературно-худокоствэнноо. тзорчестпо рассматривается нами как средство формирования обг^их способностой, так как проявляясь на различны?: этапах ой^ого образования человека, эти способности из только проникает в специальные способности, но и активно действует о сферах'более обширных, чем область избранной деятельности. Литаратурко-худолгественноо тзоп-чоство является саі.йін эффективным средством в управлении и развитии детской психики. Для развития обп?іх способностей, обеспечивавшие худо.тестзеншз познан из и деятельность необходимо-, чтобы ДОІСІСОО СОЧИНСНИО отвечало веем критериям определенного яанра, Нами были выбраны фольклорные г.анри, а шзн-ко оолиобшів сказки, басни, пословицы, доступиш для средних классов /ІІ-12/лет/. Усвоение материалов и фору, составлявших, основу художественного произведения, покояет сформировать у учащихся все элементы творческих процедур. В диссертации представлена система приемов и способов применения знаний при репении творческих задач и’ разработай" специальной цето-дкяя написания сказок, басен, пословиц. •*

Zhscanbaeva ZCanygul AMibskovna .

' Literacy creation oriented usthod for the. lessons of

I i Sarature <6~7th grades).

Ka research fcho 1 i tcrc.ry croat i on as nssans for dsvelopurant the general abilities bscauso appearing on different stages of thD liunan oducat ion> they not "only penetrate into the special abi 1 i tiesijjut have influence in spJiercsj which are vaster, then tho region of chosen activity Literary creation is the East effective ijEjajis. to control and dgvaiop child's psychology*

d cMltJ’G coKpositicn iiust have all the featurns of definite kind* in ordar to develop learning abilities- Ho have chosen Kinds of folk lore»* sisaaly: fairy tales* fables and provei'bsi Khich are accessible for niddle grades (ago 11-12). Learning of Materials and fores, which ccaposo tho basa of literary work* helps ‘ to foro all tha elements of creative stages for children- In this dissertation № offer the systeia of ’ laethod-and codes for solution of creative tjisfcs and the special DQthOd of writings fairy tales* fables and proverbs- . .