автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Обучение профессиональной лексике студентов-экономистов при устноречевом общении в непрофессиональных сферах коммуникации (начальный этап, английский язык)

Автореферат диссертации по теме "Обучение профессиональной лексике студентов-экономистов при устноречевом общении в непрофессиональных сферах коммуникации (начальный этап, английский язык)"

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РГ Б ОЛ На правах рукопису

, 4 МАР 1ІКЯ

МІРОШНИЧЕНКО Еліна Валеріївна

НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ЛЕКСИКИ СТУДЕНТІВ-ЕКОІІОМІСТІВ ПІД ЧАС УСНОМОШІЕНІІЄВОГО СПІЛКУВАННЯ В НЕПРОФЕСІЙНИХ СФЕРАХ КОМУНІКАЦІЇ

(початковий етан, англійська мова)

Спеціальність 13.00.02 - м столика навчання:

германські мови

А В 'І' О Р Е Ф Е Р А Т дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

К и і в - 19 9 6

і

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі інформатики і технології навчання Київського державного лінгвістичного університету

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук професор И.І.БИЧКОВА

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук

професор Л. 10.КУЛІШ

кандидат педагогічних наук професор Н.К. СКЛЯРЕНКО

Провідна установа - Київський державний торгово-економічний

університет

Захист дисертації відбудеться 04 березня 1996 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.26.01 по присудженню вченого ступеня доктора (кандидата) наук у Київському державному лінгвістичному університеті за адресою 252650, м.Київ, вул. Червоноармійська, 73.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці університету.

Автореферат розіслано “ 02 ” лтаого__________ ____1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Л.П.Смслякова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Па сучасному етані побудови самостійної держави, головною ознакою якого є поширення міжнародних зв’язків України у різних галузях господарства, виникає нагальна потреба у професійно спрямованому спілкуванні фахівців-економістів з їхніми зарубіжними колегами у ситуаціях суспільно-економічної дільності. Вивченню проблеми професійно спрямованого навчання іншомовної усномовленнєвої діяльності студентів не-мовпих спеціальностей присвячено велику кількість робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників (О.С.Большакова, А.О.Ємелья-иопа, ЛЛ.Мірзоян, С.І.Титов, V.Bcnson, B.Coffey, T.Ilulchinson, C.Kenncdy, P.Strcvens, A.Waters та in.).

Більшість учених вирішує проблеми, пов’язані з навчанням на станах спеціалізації в межах наукової або вузько професійної сфер спілкування. Ці дослідники вивчають особливості навчання професійного монологічного і діалогічного мовлення та їх специфічні види (О.Г.Бжоско, А.О.Ємельянова, М.Г.Кочнєва, З.О.Плюхіна, Л.В. Шилак), розробляють цілісну систему навчання професійного мовлення на основі імітаційно-ділових ігор (Л.Б.Котлярова), визначають зміст навчання професійного спілкування з урахуванням рівнів спільної діяльності спеціалістів і характерних для них функцій спілкування (С.С.Коломіець), розв’язують проблеми теоретичної та практичної розробки навчальних текстів для розмовних посібників спеціального призначення (Л.ІО.Куліш).

Дослідження у галузі навчання усного мовлення па початковому етапі пов’язані з питаннями формування вмінь монологічного і діалогічного мовлення па основі побутової та суспільно-політичної тематики (Л.М.Абросімова, О.Б.Тарпопольський, О.С. Юдіиа), навчання усного мовлення у формі зв’язних висловлювань

(М.Т.Ковалевський) та проблемами ранньої спеціалізації (К.С. Лавренкова, О.П.Лугова, Г.П.Савченко). Особливості професійно спрямованого навчання усного мовлення студентів-початківців залишаються недостатньо розкритими. У методичній літературі не існує єдиної думки про те, коли слід починати навчання професійного мовлення, - на початковому етані чи на етапі спеціалізації, який характер повинно мати навчання іншомовного професійного спілкування на етані спеціалізації з погляду засвоєного на першому курсі мовного матеріалу, відібраного для навчання в соціально-побутовій, суспільній та соціо-культурній сферах комунікації.

Ці питання ще потребують методичного вирішення, як і проблеми навчання професійної лексики, тому що успішність іншомовного професійного успомовлсннсвого спілкування значною мірою визначається рівнем володіння продуктивними лексичними навичками.

Окремі вчені досліджують шляхи підвищення ефективності навчання професійної лексики студентів немовних спеціальностей (О.Ю.Долматовська, Ю.В.Гнаткевич, Е.К.Кузнецова, З.Е. Кузьменко,

О.П.Петращук, Р.ЕррегІ, О.Неппії^ та ін.).

У сучасній методиці викладання лексичного аспекту іноземних мов визначено критерії відбору пасивного та активного словника лексичного мінімуму (В.А.Бухбіндер, В.О.Кондратьєва, І.В.Рахма-нов), окреслено основні тенденції створення методичної типології відібраної лексики (М.О.Бурлаков, Ю.В.Гнаткевич, М.О.ІІеданова) та організації словника-мінімуму в практиці навчання (О.ІО.Долматовська, 1.В. Фельснер), складено словники-мінімуми з цілого ряду галузей (В.В. Морозенко, І.М.Салькова).

Розробляючи конкретні методики навчання іншомовної професійної лексики, автори в основному орієнтуються на професійну

з

сферу комунікації. Проте володіння випускниками иемовних вузів уміннями професійного спілкування залишається недостатньо досконалим. Невисокий рівень володіння спеціалістами продуктивними лексичними навичками і мовленнєвими вміннями іншомовного професійного спілкування, а також недостатня розробка питань методики навчання професійної лексики на початковому етані иемоішого (економічного) вузу зумовили актуальність дослідження.

Об’єкт дослідження - процес навчання професійної лексики студентів-скономістів початкового етану.

Предметом дослідження є методика навчання студентів-скономістів початкового етапу частини підібраної професійної лексики під час спілкуваня п непрофесійних сферах комунікації.

Мста дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні відбору мінімуму професійної лексики па базі комунікативного підходу і здійсненні цього відбору; обгрунтуванні засад вторинного відбору з цього мінімуму частини професійно!, лексики, яка може використовуватись у непрофесійних - соціально-побутовій, суспільнії! та соціо-культурній - сферах комунікації (специфічна професійна лексика), і виконанні цього відбору; розробці методики навчання специфічної професійної лексики студентів початкового етану.

Гіпотезою дослідження є положення, згідно з яким успішне навчання студентів-скономістів професійного спілкування може бути забезпечене за умов відбору професійної лексики на основі текстів типових комунікативних ситуацій, в яких відбувається спілкування фахівців-економістіп із зарубіжними колегами, і застосування імпліцитної професіоналізації шляхом інтегрованого навчання студентів вторинно відібраної специфічної професійної лексики у непрофесійних сферах комунікації на початковому етапі з

подальшим навчанням професійної лексики у професійній сфері па етапах спеціалізації.

Завдання дослідження, що випливають з поставлено! мети і висунутої гіпотези:

- визначити на основі сучасних досягнеш» у галузі лінгвістики, психології, нейропсихології, психолінгвістики та методики викладання іноземних мов головні теоретичні передумови інтегрованого навчання непрофесійної та професійної лексики на початковому етапі економічного вузу;

- здійснити відбір найтипоіііших комунікативних ситуацій непрофесійного та професій ного спілкування фахінців-екопомістів із зарубіжними партнерами, визначити в них номенклатуру соціально-комунікативних ролей спеціалістів економічного профілю, скласти перелік їхніх комунікативних намірів згідно з функціями та ситуаціями спілкування і на його основі відібрати активний лексичний мінімум з економічної спеціальності;

- вибрати з активного лексичного мінімуму з економічної спеціальності ту частішу лексики, яка може вживатись у непрофесійних сферах комунікації, тобто специфічну професійну лексику;

- сформулювати основні методичні положення розробки вправ для навчання іншомовної непрофесійної усномовленік вої діяльності із засвоєнням специфічної професійної лексики і розробити комплекс вправ для навчання відібраної специфічної професійної лексики студентів-економістів під час спілкування в непрофесійних сферах комунікації на початковому етані;

- експериментально перевірити ефективність запропонованої методики навчання професійної лексики.

Метопами дослідження для вирішеним поставлених завдані, с аналіз наукової літератури з лінгвістики, психології, нейропсихології, психолінгвістики, методики викладання іноземних мов;

вивчення особливостей професійного та непрофесійного спілкування українських економістів із зарубіжними партнерами (соціологічне опитування, бесіда, анкетування, інтерв'ю); узагальнення передового досвіду викладання іноземних мов у нсмовних вузах, наукове спостереження, власний досвід; навчальний експеримент.

Паукова^новизна дисертаційного дослідження полягає у розробці методики навчання іншомовного спілкування із засвоєнням специфічної професійної лексики в непрофесійних сферах комунікації на початковому етапі.

Теоретичне значення має дослідження таких проблем:

1) наукове обгрунтування доцільності навчання частини професійної лексики, відібраної на весь строк навчання в економічному вузі, під час навчання усномовленнепого спілкування студентів у непрофесійних сферах комунікації на початковому етані;

2) розробка методики інтегрованого навчання відібраної специфічної професійної лексики студентів-економістів під час усио-монлепнєвого спілкування в непрофесійних сферах комунікації;

3) виділення провідних принципів створення вправ для навчання іншомовної непрофесійної усномовленнєвої діяльності із засвоєнням специфічної професійної лексики;

4) функціональна можливість впровадження імиліцитної професіоналізації в навчанні професійної лексики із засвоєнням студентами початкового етапу відібраних специфічних професійних лексичних одиниць у непрофесійних сферах спілкування для інтегрованого навчання професійної лексики студентів інших спеціальностей.

Практичне значення має виконання таких завдань:

1) відбір типових комунікативних ситуацій, характерних для непрофесійного та професійного спілкування фахівців-скономістів, виділення в них переліку комунікативних намірів;

2) відбір словника-мінімуму з економічної спеціальності для активного володіння на весь строк навчання в економічному вузі та частини словника - специфічної професійної лексики - для початкового етапу навчання;

3) створення комплексу вправ, які передбачають формування лексичних навичок та вмінь іншомовного непрофесійного усномо-вленнєвого спілкування із засвоєнням специфічної професійної лексики;

4) розробка учбових посібників для навчання частини відібраної професійної лексики під час успомовленнєвого спілкування в непрофесійних сферах комунікації.

1. Відбір лексичного мінімуму для навчання професійного спілкування студентів економічної спеціальності доцільно здійснювати згідно з комунікативним підходом до навчання іноземних мов, на основі відібраних комунікативних ситуацій, в яких відбувається спілкування фахівців-економістів із зарубіжними партнерами та номенклатури їхніх комунікативних намірів.

2. Для ефективного навчання студентів економічної спеціальності професійного спілкування на етапі спеціалізації доцільним є застосування на початковому етані імиліцитної професіоналізації шляхом інтегрованого навчання студенті» частини відібраного професійного лексичного мінімуму - специфічної професійної лексики - у непрофесійних сферах спілкування.

3. Інтегроване навчання професійної лексики на початковому етапі досягається використанням комплексу вправ, розроблених на основі комунікативного підходу і спрямованих на поетапне формування лексичних навичок та усномовлспнєвнх умінь непрофесійного спілкування із засвоєнням специфічної професійної лек-

сики з урахуванням диференціації вправ залежно від типологічних особливостей відібраної професійної лексики.

АцробйЦІя_реаулітаіів_досліджсцдя, Основні результати дослідження доповідались та обговорювались на міжвузівській науково-практичній конференції “Професійна спрямованість навчання іноземних мов” (Київ, 1991), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми мов для спеціальних цілей, наукової та професійної комунікації” (Київ, 1992), міжвузівській науково-практичній конференції “Теоретичні та прикладні аспекти викладання іноземних мов у технічних вузах” (Одеса, 1993), Третій Міжнародній науково-практичній конференції “Мова і культура" (Київ, 1994), Першій Українській науково-практичній конференції Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної “Англійська мова у відкритому суспільстві” (Київ, 1994), Четвертій Міжнародній конференції “Мова і культура” (Київ, 1995), Міжнародній науко по-практичній конференції в Йорку (Великобританія, 1995).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків.

У-Тзступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено коло дослідницьких питань - об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано положення, які виносяться на захист, наведено дані про апробацію роботи.

Перший розділ дисертації присвячено теоретичному обгрунтуванню професійно спрямованого навчання іншомовної усномо-влеинсвої діяльності на початковому етапі немовного (економічного) вузу. Досліджуються лінгвістичні, психологічні, нейронсихо-

логічні та методичні передумови навчання непрофесійної та професійної лексики.

грованого навчання непрофесійної та відібраної специфічної лексики; досліджено проблеми відбору професійної лексики з економіки,

сформульовано основні положення створення вправ для навчання іншомовної непрофесійної усномовленнєвої діяльності із засвоєнням частини відібраного професійного лексичного мінімуму, а також подано вимоги до комплексу вправ для навчання специфічної професійної лексики студентів-економістів нід час усномо-вленнєвого спілкування в непрофесійних сферах комунікації.

тини відібраної професійної лексики, призначеної для активізації в непрофесійних сферах комунікації на початісовому етапі; подано опис методичної моделі циклу занять із застосуванням розробленого комплексу вправ; викладено методику проведення експерименту, його результати та інтерпретацію одержаних даних.

тичного й експериментального дослідження, результати якого підтвердили висунуту гіпотезу, намічено перспективи подальшої розробки проблеми.

У податках подано лексичний мінімум з економіки, призначений для вивчення в межах непрофесійних сфер комунікації на початковому етапі, навчальні посібники з тем “Подорож”, “Купівля” та вокабуляр до них, матеріали тестування, анкетування, таблиці даних експериментальних досліджень.

визначено засадові принципи методики ште-

оиисано процедуру цього відбору та типологію відібраної лексики;

наведено комплекс вправ для навчання час-

нідбито підсумки проведеного теоре

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1’озділ_1 “Теоретичні основи навчання усного іншомовного мовлення студентів економічної спеціальності” присвячено розглядові таких питані): особливості професійно спрямованого навчання іншомовної усномовлепнсвої діяльності па початковому етапі економічного вузу; психологічні, нейронсихологічпі та методичні закономірності навчання непрофесійної та професійної лексики; відбір та дослідження типових комунікативних ситуацій фахівців-економістів і номенклатури їхніх соціально-комунікативних ролей.

Проблема професійно спрямованого навчання усного іншомовного мовлення па початковому етапі нсмовного вузу мгіло досліджена в методичній науці. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що у виданих працях питання формування професійної іншомовної комунікативної компетенції на початковому етапі розглядаються лише опосередковано. Окремі дослідники обгрунтовують необхідність раннього включення до курсу навчання мовленнєвого матеріалу, пов’язаного з майбутньою спеціальністю студентів (К.С. Лаврспкопа, О.ІІ. Лугова). Інші вчені вважають, що на початку першого курсу потрібно віддавати перевагу побутовій та суспільно-політичній тематиці, а в другому семестрі навчання іншомовного усного мовлення здійснювати на основі тем за профілем вузу або факультету (О.І>. Тарнопольський).

Ми виходимо з положения про необхідність навчання студентів на початковому етапі спілкування переважно в соціально-побутовій, суспільній та соціо-культуриій сферах комунікації, а па подальших - переважно в професійній. Проте вже й па початковому етапі бажано готувати студентів до спілкування у професійній сфері, включаючи до навчального процесу професійну лексику, що вживається у непрофесійних сферах комунікації. Використання не-

професійних сфер комунікації є важливим і плідним для активізації та систематизації мошшх знань, здобутих студентами у школі, а також розширення орієнтовної основи володіння професійно значущим словником.

Розроблено положення про імиліштіу професіоналізацію. Ноно полягає в інтегрованому найманні непрофесійної та частини професійної лексики, яка вживається у непрофесійних сферах комунікації - специфічної професійної лексики - на початковому стані.

Проте навчання студентів-економіетів початкового етану деякої частини професійної лексики під час формування мовленнєвих навичок та вмінь спілкування в непрофесійних сферах комунікації можливе тільки за умов наявності у студенті» деякої вихідної понятійної бази із спеціальності. Тому питання про те, коли слід починати спеціалізацію, необхідно вирішувати окремо для кожної спеціальності.

Що стосується вузів економічного профілю, то результати анкетування студентів-первіокурсииків Українського інституту міжнародних відносин та Київського державного економічного університету свідчать про тс, що студенти початкового етапу вже мають загальне уявлення про такі економічні поняття, як кредит, бартер, дотація, акція, інфляція, бюджет тощо.

У методичному аспекті певпиіі інтерес викликає також той факт, що одне й те саме з погляду форми слово або словосполучення може використовуватись і як загальновживане слово або словосполучення в непрофесійних сферах комунікації, і як термін у професійній сфері, наприклад: tale п - хвіст/черга; choice п -вибір/асортимент; share а - частина/акція; saUlemeiit п - поселення/угода; turn її - поворот/черга; duty в - обов’язок/податок та ін. Цс дає можливість інтегрувати непрофесійну та професійну лексику під час навчання студсігпв-скономістів спілкування в соціально-

побутовій, суспільній та соціо-культури і й сферах комунікації, тобто включит» професійну лексику до змістомовленнєвих фрагментів Ііе-нрофесінішх сфер комунікації, що ковшшо співвідноситись па змістовому рівні з економічними знаниями, якими володіє кожна освічена людина.

До реалізації запропонованого нами інтегрованого навчання непрофесійної та специфічної професійної лексики у непрофесійних сферах комунікації ми підходимо з позицій комунікативного методу. Па основі анкетування 215 фахівців-екоиомістів Києва, Донецька, Кривого Рогу (працівників відділів зовнішньоекономічних зв’язків, підприємств, торговельних та комерційних фірм), які мали досвід спілкування з іншомовними спеціалістами, визначено найпоширеніші сфери спілкування, типові комунікативні ситуації та номенклатуру комунікативних намірів спеціалістів економічного профілю.

Найпоширенішою сферою спілкування, як і очікувалось, є професійна сфера (76,2% опитаних). Проте непрофесійні сфери комунікації (соціально-побутова - 26,2%, суспільна - -1,6%, соціо-куль-турна - 32,3%) виявились також значущими для вирішення суто професійних завдань. Важливість вищезазначених непрофесійних сфер спілкування для економістів зумовлена тематикою бесід, що визначається не тільки професійною діяльністю спеціаліста, але й великою кількістю іншіїх факторів, які мають як поверхневий, так і глибинний характер і залежать від інтелектуально-емоційної активності особистості, її соціально-вікового статусу тощо.

Конкретизація потреби іншомовного спілкування фахівцін-еісо-номістів реалізується нами через визначення номенклатури їхніх комунікативних намірів. Комунікативні наміри економістів, що виникають у відібраних тикових ситуаціях непрофесійного та професійного спілкування, визначаються нами згідно з комуніка-

тивііими функціями - ішмунікативно-ііізнавальноіо, ціппісно-орк іг таційною, комунікативно-регулятивною та конвенційною (1Л. 1>ім).

Визначено також набір основних комунікативних намірів економістів, що конкретизуються відібраними ситуаціями спілкування. Це комунікативні наміри інформування - запит інформації, повідомлення, підтвердження, згода, заперечення, перепитуванії», уточнення; оцінки - міркування, схвалення, несхвалення, заперечення; регулювання - переконання, доведення, побажання, пропозиція, спонукання, порада, застереження; установлювання контакту

- вітання, вираз симпатії, подяка, наведення довідок, порівняння, зіставлення, припущення. За результатами анкетування фахівців-економістів домінуючою формою реалізації виділених комунікативних намірів визначено неофіційну ділову бесіду (4(і% опитаних).

Відібрані типові ситуації непрофесійних та професійної сфер спілкування економістів, виділена номенклатура їхніх комунікативних намірів дали змогу конкретизувати навчальний матеріал і скласти список тем для навчання на початковому етапі, зміст яких характеризується науково обгрунтованою комунікативною спрямованістю.

У розділі 2 “Методика інтегрованого навчання непрофесійної та відібраної професійної економічної лексики під час успомо-вленнєвого спілкування в непрофесійних сферах комунікації” розглядаються проблеми відбору професійної лексики з економічної спеціальності та її методична типологія. Наводяться основні методичні положення створення вправ для навчання усного непрофесійного мовлення із засвоєнням відібраного лексичного мінімуму. Обгрунтовуються вимоги до комплексу вправ, призначених для навчання специфічної професійної лексики в непрофесійних сферах комунікації.

Підбір професійної лексик» базувався па комунікативному підході. Вихідним комунікативним матеріалом для підбору лексики з економіки були тексти визначених типових комунікативних ситуацій професійної сфер» спілкування фахівців-економістів і тексти, пов’язані з цими ситуаціями, - стенограми й протоколи засідань і конференцій вітчизняних та зарубіжних економістів, а також текст» статей з англійських і американських економічних журналів (“The Hconomist”, “Forbes”, "Fortune”, “Review of Economics and Statistics”, “Journal of General Management” та in.). Основним» критеріям» відбору професійної лексики були її частотність, розіюділеність у текстах, семантичне навантаження.

Статистичний аналіз вживання професійної лексики у загальноекономічних оригінальних текстах (близько 200000 слововживань) дав змогу визначити пайчастотпіші лексичні одиниці (ЛО) підмови “економіка” і з’ясувати, як вони розподілені в текстах. Із методичною метою підібраний мінімум було також порівняно зі списком ЛО (510 слів) для активного засвоєння в школі М.М. Фалькович. У результаті аналізу з'ясувалося, що студенти вже вивчали у шкільному курсі іноземної мови 18,5% відібраної лексики. Незважаючи на це, ми залишили в частотному словнику професійної лексики деяку кількість цих JIO, тому що вони мають подвійну семантику, наприклад: capital н - столиця/капітал; book п -книжка/бухгалтерська книга та ін. Відібрану професійну лексику було також проаналізовано з погляду її розподілу па загальновживану, загальнонаукопу і термінологічну.

Після підбору професійної лексики на весь період навчання в економічному вузі (1200 ЛО) ми дібрали ЛО, які можуть бути використані в соціально-побутовій, суспільній та соціо-культурній сферах спілкування - специфічну професійну лексику. Основним» критеріями вторинного відбору були частотність цих ЛО і мож-

лишсть їх вживання в непрофесійних сферах комунікації згідно з їх методичною типологією. Аналіз JIO, відібраних для професійно спрямованого навчання па початкоиому етапі, дозволи» розподілити лексику па дві груші: 1) слона, семантика яких збігається в зага-гальповживапій та професійній мові, наприклад: fund п - фонд, budget п - бюджет; 2) слова, семантика яких не збігається, наприклад: article п - річ/одиниця товару; ticket п - квиток/етикетка, ярлик. Остаточний список становив 620 ЛО, значення яких відомі кожній освіченій людині.

Обгрунтовуючи основні засади професійно спрямованого навчання иа початковому етапі, ми керувалися загальними принципами створення вправ для навчання усного іншомовного непрофесійного мовлення із засвоєнням специфічної професійної лексики: 1) комунікативна спрямованість вправ; 2) ситуативна основа їх побудови; 3) навчання усного іншомовного мовлення як діяльності;

4) поетапність формування мовленнєвих навичок і вмінь; Г>) урахування соціолінгвістичної структури усного іншомовного спілкування економістів; 6) функціональна циклічність вправ.

Основою побудови навчального процесу, який дозволяє здійснити реалізацію запропонованої методики навчання професійної лексики, с модель, що має поетапну циклічно-копцептрову структуру і узгоджується з основними сучасними концепціями навчання іноземних мов: ідеєю циклічності (М.В. Ляхоииці.кнй), синтетико-аналітііко-сиптетнчпнм підходом до навчання у циклі занять (В.О.Артьомов, Г.О.Китайгородська), положенням про навчання концентрами (Г.О. Китайгородська).

Основою моделі є двотижневий цикл аудиторних занять. Кожний навчальний цикл включає три иідцикли, які відповідають задачам поетапного формування продуктивних лексичних навичок і мовленнєвих умінь.

Навчання в циклі занять і комплексі циклів здійснюється на основі сиитетико-аїшптико-сшітстичного підходу, який передбачає прямування від цілісних комунікативних актів (синтез,) через вичлсиуваиия та усвідомлення ЛО (аналіз) знову до комунікативних актів, але вже па новому, вищому рівні - рівні ситуативного варіювання (синтез2). Згідно із запропонованою моделлю, концентрований розподіл лексичного матеріалу забезпечує “спіральне" нарощування професійної лексик». Специфічна професійна лексика, засвоєна на початковому етапі, залишається діючою па етапах спеціалізації.

Навчання специфічної професійної лексики у непрофесійних сферах комунікації передбачає використання низки взаємопов’язаних вправ, спрямованих на формування та вдосконалення операцій, з якими пов’язано вживання ЛО, і автоматизацію мовленнєвої дії н цілому. Оптнмальність перебігу операцііі виклику і сполучання специфічних професійних ЛО детерміновано конкретними ситуаціями непрофесійних сфер комунікації. Відповідно до характеру структурних елементів навчальної діяльності (І.О.Зимня) комплекс міра» передбачає поступову інтеріоризацію операцій, поширення лексичних зв'язків підібраної специфічної професійної лексики на основі ускладнення мовленнєвих ситуацій непрофесійного спілкування. Суттєво, що в серії змінних ситуацій спілкування може реалізовуватись один іі той самий комунікативний намір.

Диференціація вправ згідно з методичною типологією відібраної специфічної професійної лексики відбиває насамперед її семантичні особливості у непрофесійних і професійних сферах комунікації.

Семантична відповідність ЛО першої типологічної групи пояснює ефективність оволодіння професійною лексикою. Формування

навичок вживання даних ЛО під час усномовленнєвого спілкування в непрофесійних сферах комунікації зумовлено ситуативною піднесеністю ЛО у вправах, з одного боку, і збігом їхньої семантики у непрофесійних і професійних контекстах, з іншого. Крім того, до першої типологічної групи включено інтернаціоналізмі), які значною мірою полегшують процес оволодіння специфічною професійною лексикою.

Щодо ЛО другої типологічної групи, що включає лексику, семантика якої характеризується незбігом у непрофесійній та професійній мовах, то основою оволодіння цією частиною специфічної професійної лексики є послідовне засвоєння ситуативного вживання професійних ЛО у межах непрофесійних сфер спілкування, що веде до створення їх адекватних семантичних образів у професійній сфері.

У розділі 3 “Ефективність методики навчання частини відібраної професійної лексики студентів-скономістів під час усно-мовленнєвого спілкування в непрофесійних сферах комунікації на початковому етапі” описується комплекс вправ для навчання частини відібраного професійного лексичного мінімуму та поетапна циклічно-концентрична модель навчання, яка дас змогу реалізувати запропоновану методику. Розглядаються питания організації іі проведення експериментального навчання, здійснюється аналіз та інтерпретація одержаних даних.

Основу комплексу вправ, призначених для активізації специфічної професійної лексики у непрофесійних сферах комунікації, становлять умовно-мовленнєві та мовленнєві вправи, серед яких визначаються УМВ^ УМВ2 та МВ, за сукупністю параметрів, що зумовлюють їх адекватність процесу комунікації (Ю. І. Пасов). Основною формою організації вищезазначених вправ с рольова гра. Комплекс лексичних вправ подано в таблиці .

Таблиця

Комплекс вправ для навчання специфічно! професійної лексики студсіпіи-скопом і стіп під час усномопленнсвого спілкування в непрофесійних сферах комунікації

Етапи навчання Зміст етапів навчання Типи вправ Ступінь ситуативної спрямованості Види лексичних вправ

І Орієнтовно- підготовчий Створення слухомоторних та зорових образів ЛО, закріплення їх зв’язку 3 іншими ЛО, формування орієнтовної ОСНОВІ! дій за аналогією УМВ! УМВ2 Мінімаль- ний Релелтивио.-іміта-іиніїишравн на сприйняття, імітацію ЛО: номінація та ідентифікація ЛО (репродукція на основі мовленнєвих зразків)

11 Стереотииі- зуюче-ситу- ативний Становлення лексичних операції! вибору та сполучання ЛО адекватно задуму вислолюваиня; інтеріоризація лексичних операцій УМВ2 Частко- вий Репродуктивні виравш_нідстанов-чі, трансформаційні, конструктивні, респонсивні (репродукція на основі аналогічної або схожої форми); репродуктивні (самостійна репродукція)

111 Варіатиіию- ситуатішпий Закріплення лексичних операцій; удосконалення лексичних навичок, розвиток успомо-вленпевнх вмінь УМ »2 МП, Високий Продуктивні, вправи: вправи па комбінування; ініціативні вправи (продукція ЛО)

Наводяться приклади.

Рецептивно-імітаційна____вправа. Виконується в режимі од-

ночасної роботи в нарах із зміною мовленнєвих партнерів (прийом “шеренги, що рухаються”). Використовуються картки з пал пою туристичної подорожі та її вартості.

Booking a Tour '1'.:

Students in Line One: Students in Line Two:

You are going abroad. You are a London retail travel

Consult a retail travel agency agency clerk. Give the information

clerk about the price of the about the price of a tourist trip

tour you would like to book. abroad.

Example

Students in Line One: I’d like to book a tour of the Continent. Mow

much docs it coat ?

Students in Line Two: It costs $875. It isn’t expensive for you, is it? Students in Line One: No, it isn’t. It’s a reasonable price. Thank you.

Репродуктивна вправа. Виконується в індивідуально-фронтальному режимі із застосуванням відеофоиограми рекламних роликів з продажу товарів народного споживання.

Arranging a Party Т.:

I. You friend is going to have an evening party. He/she asks you to watch some television commercials of different products and help him/her to arrange the party.

(Television Commercials Watching)

II. Now after you have watched some television commercials, advise your friend to buy some products. Tell him/her what to buy, where and why.

Продуктивна ініціативна вправа. Виконується в режимі одночасної роботи в парах з використанням прийому “натовп”. Студенти, які грають ролі репортерів, забезпечуються списком запитань. Підсумок - в індивідуально-фронтальному режимі.

Interview

Т.:

Students in Line One: Students in Line Two:

You are a reporter of the You are a passers-by. Answer the

broadcast programme “Social reporter’s questions.

Life”. To learn public opinion of supplying population with consumer commodities and changcs in their priccs you interview some passers-by.

Summing up:

Report to the listerners of your broadcast programme the results of your interviewing. •

З метою перевірки ефективності розробленої методики на базі Київського торгово-економічного університету та Київського державного економічного університету було проведено навчальний експеримент, в якому брали участь 85 студентів. Експеримент носив двостадійний характер. Перша стадія експерименту, метою якої було навчання студентів специфічної професійної лексики у непрофесійних сферах комунікації на початковому етані, проводилась у 1992/93 навчальному році. Навчання здійснювалось на основі спеціально розроблених нами навчальних посібників. Друга стадія експерименту передбачала навчання професійної лексики иа етані спеціалізації. Вона проводилась у 1993/94 навчальному році з контингентом студентів, які брали участь у першій стадії експерименту. Мовлення студентів записувалось на магнітну плівку, багаторазово

прослуховувалось і оцінювалось за такими критеріями: відповідність висловлювань обумовленій комунікативнім ситуації, наявність професійної лексики у висловлюваннях, ступінь нормативності вживаної лексики, відносна правильність мовлення, швидкість мовлення.

Як свідчать результати експерименту, зокрема його другої стадії, запропонована методика виявилась ефективною. Більший приріст продуктивних лексичних навичок та усномонленисних умінь у студентів експериментальної групи порівняно з контрольною спостерігається за головними критеріями: відповідність висловлювань обумовленій комунікативній ситуації - на 71,88%; наявність професійної лексики у висловлюваннях - на 181,66%; ступінь нормативності вживаної професійної лексики - па 62,33%. Загальний результат свідчить про більш ефективне оволодіння професійною лексикою студентами експериментальної групи - на 82% вище порівняно з контрольною. Результати експерименту переконливо доводять слушність висунутої гіпотези.

Проведене дослідження дає змогу зробити висновок про те, що відбір лексичного мінімуму для навчання професійного спілкування студентів-економістів необхідно здійснювати на основі типових комунікативних ситуацій фахівців-економістів та номенклатури їхніх комунікативних намірів; на початковому етані доцільним є застосування імпліцитної професіоналізації, яка забезпечує ефективне навчання професійного спілкування на етапах спеціалізації; інтегроване навчання специфічної професійної лексики на початковому етапі досягається використанням розробленого на основі комунікативного підходу комплексу вправ, які диференціюються залежно від типологічних особливостей відібраної професійної лексики.

Основний зміст роботи відображено її таких публікаціях:

1. Підбір професійної лексики для навчання студентів-екоиомістів спілкування в соціально-побутовій, суспільній та соціо-культурній сферах комунікації // Методика викладання іноземних мои. - 1993. - Нин. 22. - С.56-60.

2. Некоторые особенности сфер и видов устного иноязычного общения экономистов // Язык и культура: Тез. третье» международной копф. / Украинский нн-т международных отношений Киевского Национального ун-та им. Тараса Шевченко. - Киев, 1994. - С.126-127.

3. Професійно спрямоване навчання спеціальної лексики студеитів-скомомістіп початкового етапу під час формування мовленнєвих навичок і вмінь спілкування в непрофесійних сферах комунікації // Проблемы языков для специальных целей, научной и профессиональной коммуникации: Тез. докл. международной научн. копф. /Киевский Национальный ун-т им. Тараса Шевченко. -Киев, 1992. - С.209-211.

4. Профессионально направленное обучение иностранному языку в экономическом вузе // Теоретические и прикладные аспекты преподавания иностранных языков и технических вузах: Тез. докл. межвуз. научн.-практ. копф. /Одесский политехи, ип-т. -Одесса, 1993. - С.52-53.

Г). Profession-oriented curriculum for the first-year students of Business and Economics //English in an Open Society: The 1-st National 1ATEFL Conference / Kyiv State Linqnistic University/ - Kyiv, 1994. - P.74-76.

Мирошниченко Э.В.

"Обучение ирофесиопальиои лексике студентов-экономистов при устиоречевом общении в непрофессиональных сферах коммуникации (начальный этан, английский язык)”.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - Методика обучения: германские языки.

Киевский государственный лингвистический университет, Киев. - 1996.

В диссертации освещены основные проблемы обучения профессиональной лексике в неязыковом (экономическом) вузе. Теоретически обоснована необходимость раннего формирования иноязычной профессиональной коммуникативной компетенции студен-тов-экономистов на основе имплицитной профессионализации -включения части отобранного профессионального лексического минимума - специфичной профессиональной лексики - в смыслоречевые фрагменты непрофессиональных (социально-бытовой, общественной и социо-культурной) сфер коммуникации. На основе коммуникативного подхода осуществлен отбор профессионального лексического минимума для репродуктивного и продуктивного владения на весь период обучения в экономическом вузе и вторичный отбор из него профессиональной лексики, предназначенной для активизации на начальном этапе. Описана поэтапная цикличноконцентрическая модель обучения, предполагающая использование разработанного комплекса упражнений для обучения профессиональной лексике в непрофессиональных сферах коммуникации.

Miroshnichenko E.V.

“Specialized vocabulary teaching of the first-year students of Bisness and Economics in the process of oral non-professional communication”.

Dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Studies m the speciality 13.00.02 - Methods of teaching: German languages.

Kiyv State Linquistic University. - Kiyv. - 1996.

The thesis deals with the problems of teaching the English ocabulary in non-linquistic colleges. The necessity for implicit specia-izing i.e. the usage of the selected professional words in the process of >ral non-professional communication has been determined. The conomic vocabulary confined to the sphere of oral communication has icon selected both for the whole course of study and for the early stage if college training. The methods of teaching the vocabulary of Business nd Economics in the process of oral non-professionnal communication 5 being suggested. Teaching presupposes the usage of the elaborated et of exercises and is based on the model having the cyclo-concentric tructure. The effectiveness of implicit specializing has been confirmed iy the experimental data. The early-stage introduction of the selected irofessional words is considered important with a view to more ffective improving the students’ skills of oral professional communi-ation within a shorter period of time.

Слючові слова: економічний, імпліцитиа професіоналізація, непрофесійні і професійні сфери комунікації, специфічна лексика, усно-юплешісне спілкування.

$