автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Отбор и организация лингвострановедческой лексики для обучения студентов языковых вузов общению в социально-бытовой сфере

Автореферат диссертации по теме "Отбор и организация лингвострановедческой лексики для обучения студентов языковых вузов общению в социально-бытовой сфере"

рГ Б о»

- /П?‘С -

1 З да ■

• ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. К.Д.УШИНСБКОГО

На правах рукопису

ДІМОВА ЛАРИСА СТЕПАНІВНА

ВІДБІР ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧОЇ ЛЕКСИКИ дія НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ МОВНИХ ВУЗІВ СПІЛКУВАННЮ в СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІЙ СФЕРІ

13.00.02- методика навчання (французька мова)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового сгїупеня

• кандидата педагогічних наук

идеса-1996

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних иов гуманітарних факультеті Одеського державного університету ім. І.ІМечнікова Науковий керівник -доктор педагогічних наук, професор ' ' "СКАЛКГН Володимир Львович-

Науковий консультант - кандидат педагогічних наук, професор ' СШІЯРЕНКОНіна Костянтинівна

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор ../ : ‘ ТАРНОПОЛЬСЬКИЙ Олег Борисович І -кандидат педагогічних наук, доцент

і , ІЦБРБАК Людмила Петрівна .

Провідна установа - Рівненський державний педагогічний інститут

Захист дисертації відбудеться "//" травня 1996 р. о ¿0 год. на засідаот спеціалізованої вченої ради К 05.08.03 при Південноукраїнською державному педагогічному університеті ім. К.Д. -Ушинського за адресок 270105, м. Одеса, вул. Генуезька, 22. : . .

З дисертацією можна ознайомите* в бібліотеці Південноукршкськог державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. •

Автореферат розіслано Щ/Л* кегпиія 1996 р. -.....

Вчений секретар ' ' ' V;; '

спеціалізовано! ради.

кандидат педагогічних , ' \ .

наук, доцеяг л ,іЛ'<" 1 КОЛОМІЙЧЕНКО 0.3>.

Аіггуплт.пість дослідження визначається необхідністю навчання юземній мови як форми вираження, як засобу комунікації і водночас як шаломленню тих, хто навчається, з культурою країни через мозу та в зоцєсі ЇЇ вивчення. Така необхідність поєднання навчання мови з актнішии ісвоеншш країнознавчих відомостей є сутністю ліигвокраїнознацчого шряму в методиці навчання іноземних мов.

Незаперечним є той факт, що навчання мови полинно будуватися па ітеріалі життя і культури країни, мова якої вивчається. Це дозволяє реально лучити тих, хто навчається, до історії, сучасного життя, національного ір акт еру іншого народу, що підкреслюється багатьма вітчизняними і рубіжними методистами та лінгвістами /Є.М. Верещали, Л.М.Жнрпоса, Г.Костомаров, Л.Г.Крупко, Р.Кл\ііішяр-Бсяоручев, Р.Гашіісон, Ф.Дебізер, ,-М.Карре, Ф.Клоссе, АРебуле, Б.Сімоно, М.Фінокьяро та пі/. Однак ця юблема ще недостатньо розроблена і вимагає нового підходу до викладання оземиих мое у вузі. Означене повного мірою стосуст^сй дослідження нгвометодичних засад відбору та організації лінгвокраїнозавчої лексики для іпкування в соціально-побутовій сфері в мовному вузі. .

Проблема відбору не є новою в методиці. Вона досліджувалася у гагьох дисертаційних і монографічних роботах /Р.М.Бокая, КБжозонь, ГУіунейм, Г.Джоссеяьсон, Г.Палмер, П.Ріван, Е.Торндайк, М.Уест, Фосет, А.С.Хорнбі, В.Д.Аракін, В.А.Бухбіндер, Н.В.Варсшкіна,

І.Пассов, І.В.Рахманов, В.Л.Скалкін, М.М.Фалькович, З.М.Цвсгкоїт та ін/. ¡оте чимало гопань селекції лексичного інвентаря залишаються недостатньо вченими. Щодо прахгики навчання, лінгвокраїнознавчої лексики шцузької мови для спілкування в соціально-побутовій сфері в мовному ну і і,

1 слід констатувати відсутність відповідних лексичних довідників і

посібників з даної проблеми. Тому необхідність органічного злиття лінгвістичних і країнознавчих знань у единому процесі навчання іноземної, мови є очевидним і потребує завершення створення міцної теоретичної бази лінгвокраїнознавства та розробки комплексу спеціальних методичних посібників. У цьому зв'язі^ особливий інтерес викликає проблема комунікації в соціально-побутовій сфері, або в сфері жігггаабезпечення, що є одним з важливих компонентів мовленнєвого спілкування. Ця проблема вбачається нам актуальною в зв’язку з її теоретичною і практичною перозробленістю.

У процесі навчання лінгвокраїнознавчої лексики для спілкування в сфері життєзабезпечення слід брати до уваги об'єктивні труднощі переважно лінгвістичного характеру, які не дозволяють повного мірою представити лінгвокраїнознавчий матеріал, особливо на початковому етапі навчання (І-ІІ курси/. А втім ретельний аналіз вітчизняних навчальних матеріалів засвідчує, що відповідні лексичні одиниці з'являються а них швидше спорадично, ніж на основі якоїсь лінпгометодичної закономірності. •

Отже, адекватне методичне осмислення проблеми відбору і організації лінгвокраїнознавчої лексики для навчання спілкуванню в сфері життєзабезпечення, а також урахування особливостей спілкування в соціально-побутовій сфері дозволяє знайти оЕгтииальний спосіб роботи над лінгвокраїнознавчою лексикою з метою її якмога повнішого засвоєння. Все це зумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.

Об'єктом дослідження с процес формування в студентів І-ІІ курсів факультетів (відділень) французької мови мовішх вузів компетенції спілкування в соціально-побутовій сфері з використанням лінгвокраїнознавчих лексичній одиниць. .

Предметом доедлідження є розробка й обгрунтування лшгвометодичяих засад відбору лінгвокраїнознавчої лексики для навчання

спілкуванню студентів 1-11 курсів мовних вузів у соціально-побутовій сфері.

Мста дослідження - розробити основні принципи відбору і запропонувати спосіб організації лінгвокраїнознавчої лексики для навчання спілкуванню студентів І-ІІ курсів мовного вузу в соціально-побутовій сфері, теоретично обгрунтувати лінгвокраїнознавчий підхід в аспекті даної проблеми.,

Завлаппя лослілжспдя:

1. Науково обгрунтувати ■ принципи відбору й методику організації лінгвокраїнознавчої лексики для навчання студентів І-П курсів спілкуванню в сфері життєзабезпечення, виявити ії типологічні особливості т-г визначити функціональну одиницю.

2. Розробити загальну модель відбору та методику організації лінгво-

країнознавчої лексики, визначити одиниці', критерії, джерела відбору і, відповідно до мети дослідження відібрати відповідний лінгвокраїнознавчий матеріал. •

3. Апробувати систему відбору лінгвокраїнознавчої лексики соціально-

побутової сфери на основі . комунікативного, інтегративного і диференційованого підходів. ~

4. Експериментально перевірити ефективність розробяенного лінгвокраїнознавчого підходу до відбору і методичной організації лексики для навчання спілкуванню в сфері життєзабезпечення.

Гіпотеза дослідження: навчання студентів мовних вузів адекватного розуміння лінгвокраїнознавчої лексики для спілкування в сфері життєзабезпечення буде ефективнішим, якщо його побудувати на ситуатипно-комунікативній основі з урахуванням реальних мовленнєвих контактів у даній сфері; базувати на певній системі методичних засобів, шо включають методично виправдану систему лінгвокраїнознавчої лексики, ЛГ відбір і організацію. .

Методи дослідження: а) теоретичні - аналіз і узагальнення науково-методичної літератури з обраної теми, прогнозування і моделювання навчального процесу; б) емпіричні - аналіз програм, навчальних посібників, спостереження, узагальнення особистого і колективного досвіду (бесіда, ¡інтерв'ювання, анкетування студентів); в) науково-теоретичні - висунення гіпотези, опис, порівняння, пояснення, аналіз; педагогічний експеримент, статистичний аналіз експериментальних даних. Використані методи взаємодоповнювали один одного і забезпечували можливість комплексного пізнання предмета дослідження.

Методологія даного дослідження базується на загальних, вироблених світовою наукою положеннях діалектики, зокрема, поняттях окремого і загального, об'єктивного і суб'єктивного, концепції про загальний зв'язок та пзасмоз&лежносгі явищ у природі та суспісльсгві, вчення про єдність мови і мислення, згідно з яким мова існує для передачі громадсько значущого процесу розумової діяльності та об'єктивізації процесу пізнання.

Дослідження проводилося в три етапи протягом 1990 - 1995 рр.

Ні» пертому етяпі (1990 - 1991 рр.) здійснювалася пошукова робота, спрямована на визначення і конкретизацію об'єкта і предмета дослідження, уточнювалися завдання, методи, вивчалася педагогічна, методична і лінгвістична література.

Другий етап - дослідно-експериментальний (1992 - 1993 рр.) -передбачав проведення навчального природного експерименту. Головним на цьому етапі була перевірка гіпотези щодо ефективності засвоєння лінгвокраїнознавчої лексики сфери життєзабезпечення студеіпгами І-І1 курсів мовних вузів; вносилися зміни й корекції в методику дослідження. .

Третій етап - теоретико-узагальнюючий (1993 - 1995 рр ). Па цьому етапі здійснювався порівняльний аналіз результатів трьох експериментальних зрізів знань студентів, узагальнювалися статистичні дані; формуиччися і

теоретично обгрунтовувалися висновки. За одержаними даним» розроблялися методичні рекомендації, здійснювалося впровадження результатів дослідження я педагогічну практику. ■ .

ЇТпукспш вовпчпг» уаслЬугеїгтг. Вперте описані та проаналізовані особливості сфери яаптезабезпечмтя з погляду її меж, соціаяшо-. комунікативних ролей, •пшово-комунікзтгтлих ситуацій; запропоновано шугорет.кс тлумпиешїя одиниці яінглокраїнознянчої -семантичної інформації (ОЯСІ), з урахуппшгям якої подасться типологія лшпюкршпотпичої лексики, що використовується п соціально-побутовій сфері; розроблено авторський спосіб організації лексичного матеріалу у пигляді навчального посібника для студентів моишк вузів з ліїїгвокр&нознапчої лексіші французької мовн.

' Тсог.етячяа тоачупу.стгс. роботи полятас в розробці теоретичних засад напчаншг лінгвокраїнознавчої лексики сфери ясптгезабезпечешм па основі конкретизації лексичного матеріалу, що має бупї засвоєний студентами І-ІІ курсів мов пік пузі», я т;и;ол; у. виробленій, обгрунтуванні її Застосуванні нової системи підбору лінпюкрнйюзітчої лексшаї соцігльио-побугокої сфери

іі можливостей. екстраполяції розроблених підходи до роза’йЗашш схо:ких завдань відбору аспскгно«> мпгерішіу » процесі навчання іноземшгх яой у ’навчальних закладах інших типів. , . . , • .

ГТр;>гг:г;ч;;;ї .чіпгістї. . дослідження полягає п розробці конкретшгх методичних рекомендацій щодо організації п. • методичну систему яінгаокршнознавчої лексики соціально-побутової сфери, які можуть застосовуватися у викладанні як французької, так і інших іноземних моп у мовному пузі, можуть бути безпосередньо покладені п основу написання методичних посібники і розробок, а також використані авторами підручнияія і посібннкіп, методистами, внкладаипми-праісгихпмн , для підвищення загального рішш комунікатншшх умінь і навичок студентів, ефективності

навчального процесу а його лінгвокраїнознавчому аспекті.

Вірогілдієте, результатів досліджеіпія забезпечується методологічною та теоретичною обгрунтованістю його вихідних позицій, якісним та кількісним (статистичним) аналізом фактів, вивченням репрезентативної добірки експериментальних даних.

Апвобакія роботи. Основні теоретичні положення дисертації й результати дослідного навчання доповідалися на науково-методичних семінарах з питань викладання іноземних мов на кафедрі іноземних мов гуманітарних; факультетів Одеського вузівського центру (1991, 1992, 1993), на науково-методичних міжнародних, республіканських і міжвузівських конференціях у Санкт-Петербурзі (1991, 1993), Харкові (1991), Києві (1992), Пермі (1992), Одесі (1993), на методичному семінарі Одеського Будинку науки і техніки (1991), на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Ізмсільського державного педагогічного інституту (1993, 1994) та Одеського державного університету ‘ім. І.І.Мечнікова (1991, І992, 1993, 1994). Теоретичні положення дисертації були апробовані в ході навчального природного експерименту, що проводився в Одеському державному університеті ді. І.І.Мечнікова, на факультеті романо-германської філології, відділенні французької мови. .

На зах'кст виносяться такі осдорві положения:

1. Соціально-побутова сфера спілкування (повсякденно-побутова,

сервісна сфера або сфера життєзабезпечення), яка предстаалена системою дискретних соціолінгвістичних одиниць (сферою, ситуацією, соціально-комунікативною роллю і т.п.). . ’ .

2. Функціональна одиниця відбору лінгвокраїнознавчої лексики для

спілкування в сфері життєзабезпечення - Одиниця . Лінгвокраїнознавчої Семантичної Інформації (ОЛСІ), яка в структурно-семантичному плані не однорідна і представлена в такий спосіб: 1) ОЛСІ-реалії; 2) ОЛСІ -

ономастичні лексичні одиияиці; 3) ОЛСІ - речення-кліше; 4) ОЛСІ - фонові значення слів; 5) ОЛСІ - відомості культурологічного плану; 6) ОЛСІ -елементи знань соціального, економічного, політичного життя країни.

3. Система відбору лінгвокраїнознавчої лексики для спілкування в соціально-побутовій сфері, яка базується на основі трьох підходів -комунікативного, інтегративного та диференційованого.

4. Методика відбору і організації лінгвокраїнознавчої лексики для спілкування в соціальцо-лобутовій сфері, яха включає моделювання природних форм мовлення і забезпечує відпрацювання- механізмів активної участі в різних видах комунікації

Структура та обсяг дисертаційного дослідженпя. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літератури і додатка. У тексті містяться 8 схем і 4 таблиці, в списку використаної літератури - 278 назв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

V вступі, обгрунтовується вибір теми дослідження, виділяються ііого об'єкт і предмет, визначається його актуальність, мета і завдання, теоретична і практична значущість роботи, формулюються .основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі • "Лінгвокраїнознавчі аспекти спілкування в соціально-побутовій сфері" - подано тлумачення понять "соціально-побутова (повсякденно-побутова, сервісна, життєзабезпечення) сфера", "типово-комунікативна ситуація", "соціально-комунікативна роль", "одиниця лінгвокраїнознавчої семантичноїінформації (ОЛСІ)". Проаналізовані основні мовленнєві контакти в соціально-побутовій сфері, розглянуто лінгвокраїнознавчий підхід до лексичної системи французької моші, йою теоретичні основи в аспекті даної проблематики; подана типологія і загальна

характеристика лшгаохраїнозишачої лексики, що використовується я соціально-побутовій сфері спілкування, виділена функціональна одиниця відбору лінгпокраінознавчої лексики для сггілкусшпш в сфері життєзабезпечення -ОЛСІ

Соціально-побутова сфера спілкування - одна із сфер усномовної комунікації, що являє собою сукупність однорідних комунікативних ситуацій, до яких входять певні компоненти (див. схему Лзі), які визначаються необхідністю, задоволення . повсякденно-побутових потреб. Тематика комунікації мас псині межі і включає: 1) засоби сполучення (транспорт

далекого прямуваяня, міський транспорт, громадський транспорт, особистий транспорт, дорожня сітка країни, орієнтування в міському просторі на рівні вивісок; 2) засоби зв'язку - пошта, телеграф, телефон; 3) матеріальні умови існування (купівля предметів життєвої необхідності, громадське харчування, побугове обслуговування, грошові засоби, готельний сервіс, медичне обслуговування). ‘

Стосунки іаж учасниками спілкування в сфері життєзабезпечення соціально .стандартизовані, мають офіційний діловий характер та пов'язані з виконанням комупікангами конкретних соціальних ролей з урахуванням типово-комунікативних ситуацій даної сфери. Типово-комунікативна ситуація (ТКС) соціально-побутової сфери являє собою певну уявну модель реального ковтану, в якому реалізується мовленнєва поведінка співрозмовників у їхніх тітових ’соціально-комунікативних ролях, де типовими видами усної комунікації є офіційне індивідуальне спілкування діалогічної та офіційне групове спілкування монологічної форм (у плані аудіюваншг). Номенклатура ТКС повсякденно-побутової сфери представлена блоками ситуацій, притаманних сучасному мовному колективу, що враховують зміст соціально-комунікативних ролей, які в ній діють, вид усномовного епдауваиня, (участь партнерів у комунікації, обстааіши

Схема №1

Компопептц сопіальпо-побутопої сфери спілкупаїшп

засоби зв'язку

гташшя*!

щ522її£і2іІ£іі«ЗЗіЦ5»

засоби сполучення матеріальні умови існування

комунікації, структури комунікативного any, теми і зміст усномовного тексту. ' , ■ ■ V 1 . .

Роль сервісної сфери в жилі носія мови та члена іншого мовного колективу полягає в П універсальності, загальнолюдській значущості й актуальності стосовно до члена будь-якого лінгвістичного соціуму. Проте роль, яку відіграє іш сфера в різних соціолінгвістичних колективах, різна. Це пов'язане як з рівнем розпитку життєвозабеапечуючого сервісу в різних сощо-лиігвіспічних спільнотах, так і з особливостями національного менталітету, культур«, що с предметом дослідження лінгвокраїнознавчого підходу. ’);./■ . ... • ■

Лінгвокраїнознавчий підхід до викладання іноземної мови полягає в передачі національної культури народу через мову і в процесі її вивчення. Специфіка навчального матеріалу лінгвокраїнознавчого характеру полягає в тому, що вів відображує екстралінгвістичну, позамовну семантику, похідну від національної культури, засвоєння якої неможливе шйяхом презентації лише мовних одиниць,: оскільки неодмінно потрібне • знайомства з самою національною культурою.. г . : - ■ V

Культура, в якій закодовано сприйняття світу, знаходить відображення і надійно зберігастьсяв мові народу. Образна сторона мови, Q асоціативні зв'язки залежать багато-в чому від фантазі і схладу розуму народу, а також обумовлені активною роллю мови в процесі пізнання. Самобутні риси пронизують всю національну мову, проте особливо різноманітні та чисельні ВОШІ в лексичній системі мови.

Система лінгвокраїнознавчої лексики для навчання спілкуванню в повсякденно-побутовій сфері є репрезентативною, мікромоделлю лексичної системи мови, що вивчається , о<7єкптио включас шари лексики, які виділяїоться на основі комунікативних, лінгвістичних, лііпвокраїнозшшчих і методичшк принципів. ; : ; '

', І*

ч'ункціоналшою одиницею відбору лінгвокраїнознавчої лексики для [гілкування в сфері життєзабезпечення в навчанні французької мови студентів іовннх вузів виступає одиввця лІпгпокраТпозпавчоТ семантнчииї _ ' ' ' ' ' ’ іформоції (ОЛСІ). На основі аналізу лінгвокраїнознавчої лексики, що бслуговуе соціально-побутову сферу, можна виділити б типів одиниць (JICL, що представлені графічно на схемі №2, '

Соціально-побутова сфера усного спілкування включає: ' •

I. ОЛСІ - СЛОВА - РЕАЛІЇ: train à grand vitesse (TÔV); zone bleue; :1 écarte; service chronopost; enveloppe de réexpédition; restaurants du coeur, etc.

II. OJICI - ОНОМАСТИЧНІ ОДИНИЦІ: Dupont; Durand; Antonie, Médor, finette, Marseille; Jura; Hôtel de Ville de Paris; SAMSARA; SHALIMAR; AMU; Association Médicale d'Urgence; S.N.C.F; CEDEX; Bristol, etc. :

Ш. ОЛСІ - РБЧЕННЯ-КЛШШ: fruit défendu, vous désirez? attachez vos sintures, passage fermé, stationnement interdit, etc.

IV. ОЛСІ - ФОНОВІ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ: bureau de tabac и табачный иоск; appartement и квартира; carte и меню; pharmacie и аптека, etc.

V. ОЛСІ, - ВІДОМОСТІ . КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ПЛАНУ: bonnet

hrygien, coq gaulois, Marianne, 25 décembre: Noei; jour de l'an; Assomption, oussaint, Ascension; poissons d'avril, etc. •

VL ОЛСТ - КЛЕМЕНТИ ЗНАНЬ СОЦІАЛЬНОГО, ЕКОНОМІЧНОГО, ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ КРАЇНИ: radio-taxi, SITU, pourboire, carte» VISA, arte Bleue; Départements d’outre mer, territoires d’outre, etc. '

У другому розділі • "Шляхи відбору та організації лінгвокраїнознавчої гксики для навчання спілкуванню В соціально-побутовій сфері" -озкриваються питання відбору лінгвокраїнознавчої лексики, методична рганізація для П спілкування в сфері життєзабезпечення; організація, роведення та аналіз результатів навчаючого природного експерименту, етодичиі рекомендації щодо навчання лінгвокраїнознавчої лексики сфери

Схема №2

Ткин одинець лікгвокраГполіавчої ссмантнчйої інформації (ОЛСІ)

1'П ола - реалії

ОЛСІ - онома-аичні одиниці

ОЛСІ- речення -кшше

ОЛСІ • фонові значення спів

ОЛСІ - відомості культурологічного плану

ОЛСІ • елемент знань соціального, економічного і поттачного життя іфаїни.

ІЗ

життєзабезпечення студентів мовних вузів.

Підхід до відбору лінгвокраїнознавчої “лексики для навчання спілкуванню в соціально-побутовій сфері визначається нами як

комушкапшно-диференційопаний інтегративний у вигляді багатомірного

І

процесу, що складається з системної серії конкретних, взаємопов'язаних селективних операцій відбору ОЛСІ для навчання спілкуванню в сфері життєзабезпечення, які представлені в такий спосіб: ■

Операцій №1; Соціально-побутова сфера усномовного спілкування, до якої має (й може за навчальних умов) бути включений студент, піддасться ретельному обстеженню. . '

Операція №2: На основі соціолінгвістичного обстеження сфери встановлюється конкретний перелік соціально-комунікативних ролей соціально-побутової сфери спілкування, які студента мають "зіграти" в розробленій моделі комунікації. При цьому враховується важливість кожної з можливих ролей індивіда в соціально-побутовій сфері. . .

Операція №3: Складається перелік типових комунікативних ситуацій (ТКС) сфери життєзабезпечення для усномовного спілкування та кпуативно-тематичтш атлас, що є за своєю суто комунікативним мінімумом курсу іноземної мови на І-П курсах мовного пузу. Використовується метод ситуативного моделювання та експертної оцінки.

Операція №4: На основі аналізу кожної з відібраних ТКС з урахуванням пополотії лінгвокраїнознавчої 'лексики для спілкування в сфері життєзабезпечення визначазоться найважливіші параметри усного тексту -гема, структура, загальний зміст і т.п. '

Операція №5.* Настутшм етапом підбору мовного матеріалу . є гекстуалізація комунікативного "кістяка" за конкретним значенням юзглянутих вище параметрів, що здійснюється методами: а) запису .говлеиневнх актів у природних умог.ах країни мови (в цьому випадку

схематичні описи ТКС використовуються як '^сцеиаріГ); б) запису носнб мови у відібраних ТКС; в) підбору, текстів з різних оригінальних джерел (творі, драматургії, діалоги з художньої прози, а також тексти з підручників, спеціально написані авторами-носіями мови); г) самостійне складання текстів за виробленими параметрами.

Операція №6: 3 одержаних кількох текстів з кожної ТКС "висівається" мовний матеріал. , '

Операція Л»7* Весь одержаний Інвентар заводиться до загального списку, де кожному елементу приписуються індекси частотності і розпо'діленості. Водночас із списків вилучаються всі явища, які вивчалися студентами на першому вступно-фонегпгчному етапі навчання. -

Операція №8: Обмеження, впорядкування і раціоналізація відібраного матеріалу для мовлення досягається такими діями: а) лексичні одиниці і граматичні структури розташовуються в порядку зменшування частоти; б) словник умонно обмежу егьса кількістю одиниць до 3700;; в) перші 1200 найчасготиіших слів вилучаються з даного списку і вважаються відібраними для лексичного запасу усного мовлення.- •

Операція №9і Лексичні одиниці в межах рангів 1201-2000 піддаються аналізу задля вилучення слів-сашонімш, У списку залишаються елементи, відзначені більш високою частотністю; зустрічаються в більшій кількості комунікативних ситуацій; явно розподілені в усному типі мовлення; стилістично нейтральні; легко вступають у сполучення з іншими словами, та легше засвоюються (тобто є простішими і прозорішими за структурою, регулярними за формуванням, асоціативними за зв'язками з іншими лсксичіїими одиницями в середині мови, що вивчається, та рідної мови).

Операція ЛіЮ: Обстежуеіься частина, частотного списку слів, що щдишилася, плюс раніше вилучені синоніми, які розглядаються не в порядку зміни частотності вживання, а симультанно. . Відбираються,'

незалежно від IX рскурентності, ті лінгвокраїнознавчі лексичні одиниці, які мають принаймні одну з перерахованих нижче якостей: а) входять до певної лексичної «ікросистеми (назви продуктів, традиційних Слюд і т.п.), більша частина компонентів якої вже представлена в мінімумі; б) визначають життєво більш важливі поняття (в даному випадку критерій базується на досвіді методиста й не позбавлений суб’єктивності в прийнятті рішення); в) доцільніші в навчально-методичному відношенні; г) можуть бути використані для опису понять, словесні еквіваленти яких не ввійшли до мінімуму; д) багатозначні тощо. Кількість одиниць доводиться до окреслених меж лексичного мінімуму. ' '

Послідовність операцій щодо відбору лінгвокраїнознавчого лексичного матеріалу для навчання . спілкуванню в . соціально-побутовій сфері представлена в схемі№3. ; .

Після завершення операцій на комунікативно-тематичному рівні проводяться операції на текстовому (мовленнєвому) рівнях, що включають: визначення загальних комунікативно-тематичних контурів лінгвокраїнознавчої лексики сфери життєзабезпечення, а також адекватній їй текстотеки та по-нятійно-тезаурусного апарату, найповнішого корпусу текстів (тексотеки), що належать до соціально-побутової сфери; проведення загального лексикологічного аналізу огляду текстів означеної сфери; відбір та препарування текстів для статистичної обробки; аіналіз та інтерпретація результатів статистичної обробки (обговорення' структурних, статистико-ймовірнісних і лінгвістичних аспектів одержашхвиборок та глосаріїв). ' , .

Відібрана серія аутентичних навчальних матеріалів, що містять відомості про сферу життєзабезпечення, піддаються ретельному вивченню на основі методу експертної оцінки. ‘ '

. Текстовий масив обмежується двома компонентами соціально-¡обутової сфери, якими є і ромадське харчування та орієнтування в міському

Схема №

Послідовність операцій відбору ліигпокраіаозпаг.чого лексичного матеріалу для спііжувапвя в соціально-побутовій сфері

росторі, що дозволяє відібрати відповідно 390 і 360 ОЛСІ виділених і!а.мн змпонслтіп' сфери життєзабезпечення. Міі припустили, що загальне число ЛСІ соціально-побутово! сфери N дорівнюватиме N - 390 х п, де п - число змпонеіггій сфери яагтзабезпечення, що піддавалися текстовій виборці іами їх виділено 9), складає близько 3600 ОЛСІ. Із загальної кількості ЛСІ пасивний шар складає близько 1100 одиниць.

Отже, загальний середній показник відібраної лінгвокраїнознавчої ¡хсики наближається до 2500 ОЛСІ, що, з комунікативного погляду, є досить иіідшш лексичним запасом і дозволяє покрити практично будь-який текст )всякденно-побутової сфери спілкування. ' ' .

Дослідження шляхів раціональної організації лінгвокраїнознавчої іксики для спілкування в сфері життєзабезпечення, вимагає звернення до ггодичної категорії навчальної програми - "кроку",.під яким ми розуміємо їзділ (параграф, "урок") будь-якого навчально-методичного матеріалу (в ліому випадку - посібника), що лежить в основі дидактичної реалізації ісліджуваної проблеми. .

В організації лінгвокраїнознавчої лексики ми виходили з того, що личина кроку функціонального розділу розмовної частини посібника мас ти мобільною, доступною для огляду та керованою, не перевантаженою шним матеріалом, у якому чітко, розрізняються межі розділу, де колений сгупний розділ наї щабель вищий від попереднього. .

Розробка структури розділу посібника з лінгвокраїнознавчої лексики іанцузької мови базувалася на таких принципах:

- відповідність структури кроку вимогам методичних положень, що леть в основі даного курсу; ■ . '

- відображення в розділі посібника послідовності розв'язання

гічальиих.заадань, розміщення навчального матеріалу повинно відповідати етичній черговості його опрацювання; V’

- повнота і достатність: у кожному параграфі повинно бути достатньо

матеріалу для забезпечення поставлених завдань; ‘

- відповідність каналу навчальної інформації, характерові виду мовленнєвої діяльності; '

- зручність і доцільність розташування матеріалу (компактність комен-таря поряд з тими явищами, які він роз'яснює і т.п.).

Формування ситуативно-тематичного мінімуму має місце на основі обстеження повсякденно-побутової сфери спілкування з урахуванням конкретних умов організаційної форми навчання в мовному вузі (біля 410 годин практики мови на І курсі та 373 години наП-Му).

Відібраний блок типових комунікативно-мовленнєвих ситуацій разом з характеристиками, що їх уточнюють, подані у вигляді атласу -' конкретної програми навчання, відбору мовного матеріалу, технологічної карти.

Ситуативно-тематичний атлас - це матриця, в якій всі мовні та структурно-мовленнєві компонента, що підлягають засвоєнню, пов'язуються з комунікативними категоріями, до яких належать: ■ • *

1) сфера спілкування - (в атласі,, що моделюється для відбору

■ і лінгвокраїнознавчого лексичного мінімуму для студентів І-П курсів мовни> ‘ вузів, відображується соціально-побутова сфера); '

2) типова комунікативна ситуація (ГКС); .

3) соціально-комунікативна роль партнерів у спілкуванні (з одногс боку, це фіксовані ролі, за допомогою яких розгортається позиція "студені мовного вузу": пасажир, відвідувач кафе, мешканець готелю, пацієнт покупець і т.а; з іншого боку, це ролі *коігтрагентів": стюардеса, продавець лікар,-Метрдотель і т.п.; теоретично мовленнєві партії, що представляють різн сторони діалогу, . в подібних типах контактів не збігаються, однак, : практично-методичного погляду означена диференціації не є релевантною і; відборі лексики може не враховуватися);

4) вид спілкування (офіційне, індивідуальне, групове, неформальне, іублічне тощо), а також структура мовленнєвого контакту (швидкий (балансований діалог, аферентний діалог, діалог з монологічними вставками, :оціаяьний контакт тощо),

5) тема, підгема, мотив, смислові віхи (тема екстралінгвістична, тобто

юна знаходиться ніби поза текстом, при розчленуванні останнього колша іого частина одержує "свою" тему; мотив через смислові віхи "виходить" на сукупність понять і далі - на окреме поняття, на слово, при цьому -екстуалізації має передувати акіуалізація ключових понять, що лежать в »снові мовленнєвого контакту); ^ '

6) текст (як фіксація текстової діяльності комунікантів).

Проблема засвоєння лінгвокраїнознавчої‘лексики для спілкування _в юціально-побугопій сфері не може бути розв’язана без визначення її ількісшіх параметрів, тобто визначення числа активних і пасивних лексичних ідшпщь. Дослідження, а такок практика роботи з студентами 18-22 річного іку з певним досвідом вивчення іноземних мов у минулому засвідчують, що а одну годину з подальшою роботою вдома або в лабораторії (при «користанні методів "традиційного" напряму) вони здатні засвоїти від 8 ;о 10 слів та виразів "середньої" трудності. Отіхс, до програми мовного вузу, ;е на розвиток іншомовно-мовленнєвої компетенції відводиться 650 годин, гаже бути включений загальний мінімум близько б тисяч одиниць.

Ефективність запропонованої нами системи відбору та організації інгвокраїнознавчої лексики для спілкування в соціально-побутовій сфері в ювних вузах була апробована в ході природного навчаючого експерименту, кспериментально були перевірені три основні параметри засвоєння інгвокраїнознавчої лексики для спілкування в сфері. життєзабезпечення: омунікативда ефективність, методична доцільність і реальність засвоєння.

У ході експерименту, що проводився в 1992-1994 рр. на першому та

другому курсах французького відділення факультету романо-гериансько: фікології Одеського держуніверситету ім. 1,1. Мечнікова, була перевірене можливість реального засвоєння активного сектора OJICÎ сфері: шггтєзабезпечешш. і включення його до продукшшюї текстової діяльпоет студеьтін па достатньому комунікативному рівні, п маках чинної програній тг сітки годіїн, а також встановленої стеребтипізоіншої моделі наачальногс процесу. '

Для навчаючого природного експернмсіпу були визначені експериментальні та контрольні групи. Всього 43 сіудептш. В сксясримигггшьнил групах використовувався пзторськлй навчальний посібник для студенти КСОІІШСХ иузін З ЛІЕІГБОКРОТІЮЗІІІШЧОЇ ЛЄКСИХ1І фрйЛЦуЗЬКОЇ мопц . (соціально-nof^Toar. сфера - RESTAURATION). У контрольній групі впкорнстоиуаави підручник французької копії ІН.ГІопог.ої, Ж.О.Козахової, Г.М.Ковсльчуі (1991). Всього в процесі експериментального навчання проводилося трі зрпн знань студентів: І) передскспернменталышй, - в результаті якогс встановлено почгітковіш рівень навченосгі студеїггів лінгвокраїнознавчо' лексики соціально-побутової. сфер«; 2) проміжний, - в результаті іпсогс встановлено рівень приросту знань лінгвокраїнознавчих лекшчшіх одиниці соціально-побутової сфери за компонентом "Громадське харчування ■ RESTAURATION" для кожного студента, експериментальної і контрольно груп загалом; 3) постехсперимеїггальннй, ц результаті якого встановлене кінцевий рівень володіння лінгвокраїнознавчого лексикою для спілкування і соціально-побутовій сфері. • « :

Проведено кількісній! аналіз результативності панчішна в експсри чеігг&льних і контрольних групах.

Після завершення експеримент)' проводилося індіїїідузльие опитувати в г[юрмі монологічного висловлювання в межах складених комунікативні» сіпуацііі «печального посібника із записом іш магнітну плівку.

В результаті навчаючого природного експерименту встановлено, що студента експериментальної трупи засвідчили кращі результати за всіма критеріями , оцінок порівняно зі студентами контрольної групи. В студентів експериментальної групи зросла психологічна активність, емоційне ставлення до того, що читається, творчий підхід до роботи над лексикою дня спілкування в сфері життєзабезпечення. Підвищилася країнознавча, а разом з нею мовна і комунікативна компетенція студентів.

В ході роботи над лінгвокраїнознавчою лексикою соціально-побутової сфери водночас з розвитком мовленнсвих навичок і вмінь засвоюються найважливіші національно-специфічні поняття, що сприяє морально-естетичному і професійному вихованню студентів.

Отже, покриття текстів відібраним лексичним інвентарем можца розглядати як оптимальне, а запропоновані процедури відбору спід вважати ефективними.

Навчаючий природний експеримент підтвердив можливість оволодіння іінгвокраїнознавчою лексикою . французької мови в межах звичайної ггруктури навчального процесу і головне • виведеши її на рівень природної шетрибуції в процесі породження мовлення. ;

• У висновках наведено основні результате дослідження. Найголовніші з іихтакі: .

і; Аналіз соціально-побутової сфери спілкування засвідчив, що вона с епречентативною моделлю лексичної системи натуральної мови з погляду її груюури, особливостей, меж, типово-комунікативних ситуацій і соціально-омунікативтя ролей.. ' * ■

2. Визначено поняття одиниці- лінгвокраїнознавчої семантичної [формації (ОЛСІ), яка була покладена в основу типології лінгвокраїнознавчої :ксики; що використовується в соціально-побутовій сфері спілкування.

3. Сформульована загальна концепція: відбору, а також принципі!

меггоди і процедури, що з неї випливають і дозволяють формалізувати селективний процес. Він реалізується шляхом алгоритмічного комплексу, ще складається з серії послідовних операцій, які розроблені на основі трьс підходів - комунікативного, інтегративного та диференційованого.

4. Визначені якісно-квантитативні параметри лінгвокраїнознавчо лексики, складений інвентарний список ОЛСІ.

5. Експериментальна робота засвідчила ефективність запропоновано системи відбору та організації лінгвокраїнознавчої лексики для навчанні спілкуванню в сфері життєзабезпечення студентів мовних вузів.

*6. Розроблені основні методичні рекомендації, перспективу подальшій досліджень з даної проблематики вбачаємо в експериментальному уточненії квантитативних параметрів лексичних мінімумів, розробці методша експериментальної, апробації та використання лексико-фразеологічнол мінімуму як додаткового лексикографічного посібника для навчальною процесу.

. Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

. 1. Питання струкіурування лінгвокраїнознавчого компонента курс іноземної мови в гуманітарному вуіі (рос. мовою) // Проблемы языков дл специальных целей научной и профессиональной коммуникации.' Теша докладов международной научной конференции. - Киев, 1992. - С.175-176.

2. Проблеми оптимізації лінгвокраїнознавчого компонента курс

іноземної мови в немовному вузі (рос. мовою) // Новые тенденции лингвистике и методике преподавания, иностранных языков. Тезис докладов. - Пермь, 1992. - С. 167-168. •

3. Дела аспекти сучасної зарубіжної культури в навчанні французькі мови в середній школі (рос. мовою) // Современная зарубежная культура обучении иностранным языкам. Сборник материалов научно-практической

иференции Российской Академии образования. - Санкт-Петербург, 1993, 31-64,182-184. ■

4. До цитаїпія лінгвокраїнознавчої конотації антропонімів у навчанні іземної мови в мовному педвузі (На матеріалі французької мови) (рос. вою) // Наука. Виховання. Екологія. Збірник наукових праць Галацького кньодунайського університету (Румунія) та Ізмаїльського державного тітуїу. - Ізмаїл - Галац, 1993. - С.35-36.

5. Лінгвокраїнознавча лексика - як текстоутворюючнй фактор навчаль-'о текста (рос. мовою) // Проблемы изучения лингвистической структуры ста. Тезисы докладов Измаильского государственного^ педагогического ггитута - Измаил, 1993 - С.5-11.

6. До питання лінгвокраїнознавчої конотації антропонімів у навчанні

земної мови в немовному вузі (рос. мовою) // Теоретические и прикладные екты преподавания иностранных языков в технических вузах, жвузовскаяконференция- Одесса, 1993-С.2І-22. '

7. Лексико-граматичні особливості мовлення сучасної молоді Франції с. мовою) II Сборник “Вопросы филологии”. Вып. 5. - Измаил, 1994 - С. 268. Science Française: Histoire, Avenir, Problèmes (франц. мовою) //

ладання французької мови та культури. Збірник наукових праць. У (робітництві з Посольством Франції в Україні - Ізмаїл, 1994. - Р.4-5.

9. Politique de la Recherche Scientifique en France et ses actions prioritaires

знц. мовою) // Викладання французької мови та культури. Збірник сових праць. У співробітництві з Посольством Франції в Україні - Ізмаїл, і. -Р.14-15. (У співавторстві). • '

10. Навчальний посібник для студеїлів мовних вузів з лінгвокраїнознав-пексики .французької мови (соціально-побутова сфера - RESTAURATION)

та франц. мовами). - Одеса, 1994. - 76 С.

АНОТАЦІЯ

Димова Л.С. Отбор и организация лингвострановедческой лексики для обучения студентов языковых вузов общению в социально-бытовой сфере. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности методика обучения (французский язык) Южно-Украинский государственный педагогический Университет им. ІСД.Ушииского. Одесса, 1996. ' '

Защищается научная работа, в которой исследовались лингвостранопед-чсские аспекты общения в социально-бытовой сфере, теоретические и практические проблемы отбора и организации лингвострановедческой лексики для обучения общению в сфере жизнеобеспечения в языковых вузах. Наиболее существенным в данном исследовании оказалось выделение функциональной единицы отбора линпзострановедческой лексики - "единицы линг-восграноведческой семантической информации" (ЕЛСИ), на основе которой дана типология лингвострановедческой лексики и предложены подходы к ее отбору и организации. • • ■ .

Ключові слова: соціально-побутова (повсякдепно-побутова, сервісна, життєзабезпечення) сфера, пшоио-коммунікативна ситуація, соціально-коммунікатнвла роль, одиниця лінгвокраїнознавчої семантичної інформації (OJ1CI), селективні операції. . '

ANNOTATION

Dimova L.S. Selection and organisation of lexis with a cultural component for teaching students of language institutes communication in the social sphere.

A dissertation in fulfilment of the degree of Candidate of Pedagogical Studies' 13.00.02 - Method of training (French language), South Ukrainian Teacher Training State University K-D.Ushinsky, Odessd, 1996.

The thesis pffcscnted for defence deals with the theoretical problems of the

lexical cultural component of communication in everyday life, theoretical and practical problems of selection and organization of the lexis for teaching students communication in evayday language in language institutes. •

, The main concern <?f the research work is the distinguishing of the functional unit of the selection of the lexis with a cultural component - the unit of semantic information with cultural component (USICC) - on which the typology of the lexis with a cultural component is based and the method? of its selection and organization are given;. • ' ' • ■ ,’ '

The key-words: the social sphere, the typical communicative role, the unit of semantic information with cultural component (USICC), selective operations.

Підписано до дрзку II.04.96.Фбриаї 60x84/16.Папtp газеїний.

Друк офсетний. 1,57 зм,друк.арк. 1,69 обл.-вид.врк. Тярак 100 .. прии.Замовлення : • -> V- ’

Одеський державний.пояіївхаічйий •університет. ; : ' '

2700И,0двса,пр.Ивїчвнка,І.