автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Теоретические основы обучения иностранным языкам в языковом вузе с применением информационных технологий

Автореферат диссертации по теме "Теоретические основы обучения иностранным языкам в языковом вузе с применением информационных технологий"

\

Kiii'BCbKinI державний лшгвютичний ушверснтет

На правах рукопису

СЕРДЮКОВ Петро 1горович

УДК 803:37:681.3

ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ НАВЧАННЯ 1НОЗЕМНИХ MOB У МОВНОМУ ВУ31 3 ВИКОРИСТАННЯМ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й

Спещалыпсть 13.00.02 - теор1я та методика навчання: германсыи моим

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени доктора педагопчних наук

£ .О

.'Чт

г>~

ч

Киш - 1997

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 ¡нформатики та технологи навчання КиТвсько державного лшгвютичного ушверситету Мпмстерства осв1ТИ Украши.

Офщшш опоненти:

доктор педагопчних наук, професор Тарнопольський Олег Борисов« завшуючий кафедрою ¡ноземних мов Днепропетровского державного техшчно ушверситету зал1зничного транспорту Мппстерства осв1ти УкраТни

доктор педагопчних наук, професор Плахотник Василь Макарович, головш науковий сшвробтшк лабораторп методики викладання ¡ноземних мов Науков дослщного ¡петитуту педагогжи АПН Украши

доктор техтчних наук, професор, член-кореспондент АПН УкраТни Гурж Андрш Миколайовпч, заступник директора 1нституту зм1сту I метод ¡в навчаш МЫстерства осв1ТИ Украши

Прошдна установа: кафедра методики викладання фьтолопчних дисципл Запор1зького державного ушверситету Мапстсрства оевгги УкраТни

Захист вщбудеться " листопада 1997 р. о годит на заыдан

спешал130вано! вчено! ради Д26.054.01 по присудженню вченого ступени докто] (кандидата) наук при КиТвському державному лшгвктичному ушверситет1 (25265 м. КиТв, вул. Велика Ваальювська, 73).

3 дисертафею можна ознайомитись у 6!6лютещ ушверситету.

Автореферат розклано ^^жовтня 1997 р.

Вчений секретар спещал1зовано! вченоТ ради

Л.П.Смелякова

Актуальшсть дослщження зумовлена необшдтстю шдвищення ефективносп та hkoctí шдготовки студеат1в мовного вузу i формування i'x ¡hiuomobhoï комушкативно!" та профеайнсн педагопчно1/перекладацько'1 компетенщй, потребою створсння спещально! технологй' навчання ¡ноземних мов, побудовано'1 на сучасних шформацшних технолопях; валслив1стю розв'язання проблеми полшшення шдготовки з ¡ноземних мов у навчальннх закладах pi3nnx TiiniB i piBHÍB, необхщшстю впроваджешш нових сфективних форм пщвищення квал1ф1кацГ] вчителя/викладача ¡ноземно! мови, нагалыпстю шдготовки фах1вц]в з технологй' навчання.

Педагопчна наука звертае серйозну увагу на ni проблеми, в першу чергу, загальнодидактичш, психолопчш й методичш. Достатньо вказати на BaroMi дослщження ocTanHix 15-20 poicin: iipani Ю.К.Бабанського, В.М.Галузииського, М.Б.бвтуха та М.Д.Ярмаченка з питань загально'1 педагопки; I.JI.Bím, В.А.Бухбшдера, НЛ.Гез, М.В.Ляховицького, Р.К.Мш'яр-Белоручева, О.О.Мнролюбова, Г.В.Рогово'1, С.К.Фоломкпкн, С.Ф.Шатшова, J.C.Richards, W.Rivers, T.S.Rogers та in. з методики навчання ¡ноземних мов, ЮЛ.Пасова з формування комушкативно! д1ялыюсп на шоземшй mobí, В.Л.Скалкша з навчання усного мовлення, 1.0.3имньо1 та О.О.Леонтьева з психологи навчання ¡ноземних мов, Г.О.Китайгородсыай та Г.Лозанова з методики штенснвного навчання ¡ноземних мов, С.Ю.Школаево!' з шдив1дуал1зацп навчання та ряд ¡нших.

Певна роль у nponeci формування íhiuomobho'i комушкативно! компетенцп студентов мовного вузу выводиться методикою техшчним засобам навчання (ТЗН), застосувания яких спрямоване на тдвшцення ефективносп формування певних biuíb мовленнево'1 д1ялыюст1, наприклад, аудпованняй говоршня за допомогою фонофами, кому1пкатив1Ю1 дiялыrocтi з застосуванням вщеофонограми тото ( НЛ.Бичкова, Н.Ф.Бориско, Л.В.Калшша, 1.М.Кошман i М.В.Ляховицький та ¡н.).

Анал1з навчального процесу у мовному By3¡ свщчить однак про те, що хоча OKpeMi проблеми методики в пауковому плат й виршуються, суттевих змш у повсякденшй практищ формування ¡hihomobhoï комушкативно'1 та професшноТ педагог1чно1'/перекладацько'1 комиетенцш не вiдбyвaeтьcя. Велша резерв1и навчального процесу не використовуються або використовуються ие повною Mipoio. Звщси випливае актуальшсть пошуку продуктивних i перспективних форм, метод1в та 3aco6¡B навчання, спроможних забезпечити радикальне шдвищення ефективносп навчання ¡ноземних мов на bcíx р1внях i в ycix формах ocbítu.

Один з таких напрям1в дослщження - вивчення можливостей використання сучасних шформацшних технологш (IT) у навчанш ¡ноземних mob. Щ технологи стали íhtchchbho розвиватися з винаходом комп'ютера i щлком спираються на його шформацшно-комушкацшш можливосп. Все б!лыиий вплив на сусшльство в щлому, а також на окрему людину справляють засоби масовоТ комушкапи, особливо телебачення, комп'ютерна texhika та hobí види телекому шкацп - ми поступово

звикаемо до отримання шформацп з екрана телешзора або з скрапа комп'ютера, особливо за умови його пщключення до 1нтернету. У свою чергу, нов1 технолог!! мають потужш засоби, яю дозволяють забсзпечити таку осшту.

Загалышй термш "¡нформацшш технологи" об'еднуе шформацшно-комп'ютерну технологш (1КТ) та телекомушкащйну технологш (ТКТ). Щ технологи розриняються свошн можливостями та функшями: 1КТ займаеться збср1ганням \ переробкою шформацп, ТКТ - передачею та прийманням шформацп. Вони започаткували дв1 нов1 галуз1 науки - ¡нформатику та телематику. Провщним засобом шформатики стали засоби мультимед1а, а телематики - 1нтернет. 1КТ щлком грунтуеться на застосуванш комп'ютера, в той час як ТКТ охоплюе, поряд з комгГютером, широке коло засоб1в масово! комушкацп: радю, телефон, телебачсння, локальш та глобальш комп'ютерш мереж!, електронну пошту та 1нтернет. Сгпльним у вах засобах ТКТ, що об'еднуються термшом "телекомуншния", е можливхть передач! та приймання шформацп на вщсташ. Сучасна технолопя навчання (ТН) будуеться на телекомушкацшшй та шформацшно-комп'ютернш технолопях.

Упроваджешш цих технологий у навчальний процес мовного вузу та розробка окремо! технологи навчання ¡ноземних мов (ТН1М) дасть можлшнсть р1зко тдвшцнти ¡нформащйну насичешсть освш1, актившсть учня, результатившсть, масовкть, достуншсть 1 гнучюсть навчання. За допомогою 1КТ1 ТКТ створюеться штерактивне ауд10Н1зуалы1е навчальне ссредовшце з великим д1апазоном дидактичних засоб1в навчання для аудпторноУ та ¡ндив1дуально'1 самостшноТ роботи. Кр1м того, завдяки сво1М дидактичним особливостям 1КТ змшюе характер навчання: з групового, що керуеться вчителем, - в шдив1луал1зоване навчання, що керуеться самим учнем на основ1 програми, закладено! в автоматизований навчальний курс (АНК). ТКТ, у свою чергу, забезпечуе доступ до розподыених шформацшних 1 дидактичних ресурс!в 1 дае можливють зд1йснювати вшьнс та гнучке масове навчання 1 сшлкування ипж людьми на вщдаль створюючи нов! форми навчання та комушкацп. Ефектившсть застосування шформацшних технологш у вуз1 залежить, нередуам, вщ шформацшно! (комп'ютерно'О грамотное™ К0ристувач1в - викладач1в та студенпв.

Сучасш ¡нформацшш технологи, як показуе досвщ 1х використання в систем] освпи р1зних краш, мають величезний дидактичний потенщал для навчання ¡ноземних мов. Використання цих технолопй дозволяе удосконалювати форми, структуру 1 методы навчання, тдвищуе ефектившсть сприймання навчального матертлу студентами, забезпечуе умови для формування у них певних навичок 1 вмшь; розвивае актившсть, творч1сть та самостшшсть навчально! д1яльност! студенев, спрляе вдосконаленню навчально-методичшн, науково-методично! та оргашзащйно-адмшктративноУ Д1яльшст1 навчальних заклад ¡в. Разом з тим, важливу роль у навчанш ¡ноземних мов продовжують вццгравати й традицшш ТЗН, яю, як 1 рапше, виконують сво'1 специф1чш функцп у навчальному процесь

Необхщно шдкреслити, що розробка й упровадження в практику навчання

шформацшних технолопй - ириродпий результат розвитку сусшльства, в якому сьогодш вщбуваеться нгформаггаащя практично ecix сторш д,\ялъпосп людинн. В Укра'1'Hi шформатизащя стала державною полшжою, розпочинаючи з Указу Президента Украши N 186/93 вщ 31.05.93 "Про державиу гкштику шформатизащ! Укра'ши", Постанови Кабшету MiniCTpiB Украши "Питания шформатизацп" N 605 вщ 31.08.94 та "Концеици державно! политики шформатизацп Украши". Один з роздь™ Нацюнально! програми шформатизацп Украши присвячений ocBiTi:

"В галуз1 осв1ти передбачаеться подальше насичення учбових заклад]в комп'ютерною TexniKoro та коми'ютерними технологиями навчання, що револющонують та ¡нтенсифжують процеси навчання в ycix предметних галузях. Передбачаеться розширення мерели знань i засоб1в доступу до державних i заруб1жних академ1чних баз даних i знапь; комп'ютерш дидактичш лабораторп для шдготовки викладач1в нового типу; перспективш технолог!!' для формування знань; електронш шдручники, довхдники, навчальш поабники та in. [34],... Вщбудетъся замша заочно! форми навчання, прискориться обмш знаниями на оснош дисгаитних технологи навчання" [45] *.

Розробленням технологи навчання активно займаються в багатьох крашах. Загальним питаниям комп'ютеризованого навчання ирисвячеш роботи С.1.Архангельського, Р.Выьямса та К.Маклша, Б.С.Гергнунського, В.М.Глушкова, О.М.Довгялло, А.П.бршова, В.М.Монахова, JI.A.PacTpuriiia, А.Я.Савельева, Н.Ф.Талнзшо!, J.D.M. Underwood та ¡н.; технологи навчання - J.E.Eisele, V.E.Eisele, L.Elton, R.Heinich, G.Kearsley, J.E.Kemp, W.Lynch, M.Molenda, J.D.Russel, P.Saettler, D.C.Smellie та ¡н.; психологи комп'ютер1зованого навчання - ЕЛ.Машбиця, О.К.Тихомирова, C.Crook, P.Light, J.Pappert, K.Spencer; лшгвкггичних проблем застосування комп'ютер1в - Б.Ю.Городецького, О.В.Зубова, Р.Г.ГОотровського, T.Jones та ¡н. Слщ констатувати, що в наш час комп'ютер викорнстовуеться практично в ycix сферах людсько! д1яльноси, включаючи мовну освпу. В 70-Ti роки з'явився та в останш роки активно розвиваеться в багатьох кра!нах щлий напрям -комп'ютеризовапе навчання ¡иоземних мов (Computer-Assisted Language Learning -CALL). Розробкою та застосуванням комп'ютерних програм з шоземних мов займаються Е.Г.Аз1Мов, П.Г.Асоянц, 6.А.Власов, Л.М.Волчкова, А.П.Журавльов, Т.I.Коваль, Е.Л.Носенко, В.В.Одегова, Г.С.Чскаль, Н.М.Чсмерис, V.Cook, G.Davies, J.Higgins, O.U.H. Jung, I.Kecskes, M.-M.Kenning and M.J.Kenning, L.Legenhausen, P.Scrimshaw, J.D.M.Underwood, D.Wolff та in.

Протягом галькох останн1х роюв в!дбулося становления ново! форми ocBira -так званого дистантного навчання (Distant Learning - DL), яке базусться на телекомушкащйнш технологи, що надае бажаючому можливють одержати шдготовку в будь-якш галуз1 знань або нав1ть здобути повну вищу осв1ту без вщвщування

* 1нфср*ацшп1Йэб;ршж(Ь1формат1га1дя Украши). Нащональш академия гаук Украши. К.: Юбернетичгпш центр. - 1995. - 65 с.

навчального закладу. Так, напрнклад, ряд британських та американськнх утверситеив пропонують здобуття ступеня бакалавра й мапстра на вцщаль Тут можна зазначити npaqi О.М.Довгялло, D.Cavet, J.Cowan, N.Davis, P.I.Hefzallah, B.Holmbcrg, D.Keegan, J.Moonen та ¡н., що присвячеш загальним аспектам ■ дистантного навчання, та R.Howard, I.McGrath, K.Richards, P.Roe, P.Scrimshaw, M.Warschauer, яш розглядають питания навчання ¡ноземних мов ¡з застосуванням телекомушкащйноГ технологи.

Завдяки появ1 ¡нформацшних тexнoлoгiií перед ocBiioio, в тому числ1 мовною, вщкриваються HOBi перспективи. Тому впровадження ¡нформацшних технологий в навчання шоземних мов у мовних вузах та пшшх навчальних закладах Украши стае актуальним завданням методично! науки. На жаль, незважаючи на масову комп'югеризацш системи ocsiTn в наннй Kpai'iri, у мовному навчанш комп'ютери використовуються украй рщко, що пов'язано як з дефщитом комп'ютерних KypciB з шоземних мов, так i з недостатньою техшко-методичною тдготовкою викладач1в. Дистантне навчання шоземних мов з допомогою телекомушкацшних ласоГлв в Укранп знаходиться взагал1 в початковолгу CTaiii. Бьльше того, трпвалий доспьд застосування . Texni4imx 3aco6iB у навчанш ¡ноземних мов не виявив вагомого впливу на гпдишцеиня ефсктнвносп та якосп навчального процесу (хоча Bei викладач1 ¡ноземних мов безумовно погодяться ¡з твердженням, що без ТЗН навчити ¡ншомовного мовлення у By3i або школ1 практично неможливо). Причин такого становища багато, ироте головна з них, на наш погляд, полягае в тому, що Bei ТЗН, в тому числ1 комп'ютер, розглядаються викладачами ¡ноземно! мови як суто допо.\пжш засоби, без яких найчаепше можна о61йтися; немае розумшня того, що техшчш засоби утворюють певну дидактичну систему, покликану BiipiuiyBaTii певний клас навчальних завдань; pi3HOManiTHi ж аспекти застосування ТЗН розглядаються в окремих роздиах методики, хоча багато питань технологи навчання виходять за п меж!. Вщсутня щл1сна узагальшоюча теор1я сучасно! технологи навчання ¡ноземних мов, яка могла б стати системною основою розроблення та застосування у навчалыюму nponeci neix . техшчних засоб1в навчання, включаючи комп'ютер i засоби ¡нформацшних технологш. Створення спещально! технолоп! навчання ¡ноземних мов, побудовапо! на сучасних ¡нформащйних технолопях, певно, сприяло б шдвищенню ефективносп формування ¡ншомовно! комушкативно! та профеайно! педагопчно! компетенцш студента мовного вузу та навчального процесу в цшому.

Основна мета дослщжешш: розробити теоретичш основи технологи навчання ¡ноземних мов, засновано! на системному, комплексному використанш комп'ютерпо! та телекомушкацпшо! технологш, а також ¡снуючо! машинно! технологи, що використовуе традицшш Texni4ni засоби навчання.

Досягнення поставлено! мети здшснюеться виршениям наступних конкретних задач:

1) проаналпувати та узагальнити ¡снуючий вЬчизняний та заруб1жний

досвщ розробки i використання сучасних шформацшних технологш у навчанш шоземних мов;

2) систематизувати та описати власний досвщ у цш галуз1;

3) видшш! та описати дндактнчш можливот означсних технологш для навчання шоземних мов;

4) класнфшувати наявш TexHi4iii га дидактнчш засоби навчання шоземиих

мов;

5) розробити теоретичш основи та принциии сучасио! технологи навчання шоземиих мов;

6) розробити систему i методи навчання шоземних мов, як1 базуються на застосуванш шформацшних технологи! навчання;

7) запрононувати hobi форми навчання студенев мовиого вузу та шдвшцення квал1ф1кащТ вчител1в i викладач1в шоземно! мови;

8) розробити систему пщготовки вчител1в i викладач1в шоземноТ мови з технологи навчання, а також фах!вщв з технологи навчання;

9) шдготувати теоретичну базу i практичш рекомендацн для широкомасштабного впровадження шформацшних технологш в навчальний пронес мовного вузу.

Об'ектом дослщження е процес формування шшомовно! комушкативио! та професшно! педагопчноТ компетенцш студенпв педагопчного мовного вузу; предметом - розробка тсоретичних положень i практичних рекомендащй щодо впровадження шформацшних технологш в навчальний процес мовного вузу.

Ппотеза дослщження: досягнення мети навчання у мовному вуз1 - формування шшомовно! комушкативно!' та професшно! педагопчно! компетенцш студенев ефективно забезпечуеться на 0CH0Bi системного i комплексного застосування сучасних шформащшшх технологш.

Методи дослщження включали: а) внвчення теоретично! л1терагури з методики, недагопки, психологи та шформацшних технологш; б) ознайомлення з практикою використання шформацшних технологш в навчалышх закладах Укра'йш, ушверсптетах США та Великобританп; в) анал1з навчальних поыбниюв (навчалышх комп'ютерних програм, KypciB та шших матер1ал1в), як1 використовуються у комп'ютеризованому навчанш шоземних мов; г) системно-структурний анал13 та лопчне зштавлення теори i факпв практики, побудова робочпх ппотез, моделювання та ¡нтегрування; д) виб1ркове экспериментування та досл1дницька перев1рка ефектнлносп практичннх розробок комп'ютерних KypciB i рекомендащй.

Наукова новизна дослътження полягае в тому, що вперше питания впровадження технологи в навчання шоземних мов розглядаються на ocuoBi системного шдходу; анал1зуються hobi оригшальш систем» та форми навчання, побудоваш на шформащшшх технолопях; узагальнюеться теор1я i практика розробки та використання техшчних 3aco6iB i технолопй у навчашй шоземних мов; викладаеться

щлюна теор!я технолог!!' навчання шоземних мов, яка заснована на сучасних шформацшпих технолопях; формулюються головн! принципи ще! технолог!!'; розглядаються нов! шдходи до розробки та комплексного використання техшчних ' засоб^в у навчальному прочее!; прогюнуеться нова форма гндвищення квал1ф!каци вчителя/викладача шоземно! мови та пщготовка фах!вц!в нового типу - технолопв-методист!в (снещал!ст!в з технологи навчання).

Теоретична значувисть даного дослщження визначаеться розробленпям загальних основ технологи навчання шоземних мов, формулюванням теоретичних принцшпв ! положень щеТ технологи, визначешшм и структури та описом складовнх частин, впд!ленням дидактичних можливостей сучасних техн!чних засоб!в навчання та створенням ново!' класифшаци ТЗН, узагальненням доевщу використання ¡нформац!йних технолог!й у навчанш шоземних мов та встановленням законом!рностей комплексного використання ТЗН у навчальному пронес! мовпого вузу.

Практичне значення дисертаци полягае в тому, що в результат! дослщження ' визначеш основн! дидактичш засоби шформацшноТ технологи навчання ¡ноземних мов - автоматизований навчальний курс 1 курс дистантного навчання та розроблена технолопя 1х створення, описана орган!зац!я та модель навчалыюго процесу, побудованого на комплексному застосуванш ТЗН, запропонована система метод ¡в навчання шоземних мов, що використовуе шформащйш технолог!'!, наведен! конкретт рекомендаци щодо впровадження комп'ютерно! та телекомушкащйно! технолог!й у навчальний процес мовного вузу та систематизоваш зразки !х використання, розроблеш структура, зм!ст ! навчальн! програми з тдготовки студенев мовного вузу, вчител!в середньо! школи та викладач!в ¡ноземних мов вузу з технологи навчання, запропонована нова спещальшсть "технолопя навчання".

Це дослщження пов'язане з нланами навчалыю-методичноТ та науково-дослщницько! роботи Кишського державного л!нгв!стичного ун!верситету, а також ' узгоджуеться з Нацюнальною програмою шформатизацп УкраГни та д!яльн!стю Мшю?ерства осв1ти Укра'пш.

Апробащя роботи: матер!али та результати досл!дження були представлен! в доповщях та обговорен! на 25 нащональних ! м!жнародних конференщях та нарадах у Киев!, Одеа, Москв!, Санкт-Петербурз!, Казан!, Талин, Риз!, Мшську, Берлин, Ростоку, Будапешт!, Дебрецеш, Соф11, Екзетере (Великобриташя), Финка (США), а також викладеш в 28 наукових ! навчально-методичних друкованих працях, що були опублшоваш в Украпп та за кордоном.

Публжаци: основн! положения дисертац!! вщбип в 4-х навчальних пос!бпиках (з них 3 у сшвавторствО, 5-ти методичних поабниках (з них 3 у сшвавторствО, 16-ти статтях (з них 7 у сшвавторствО ! 3-х програмах для вуз!в (у сшвав горста!).

Особистий вклад иошукача: з 28 друкованих праць 12 написан! пошукачем ■ самост!йно; у колективних працях автору належать основш ¡де! та принцип« !'х

реал!зацм, иевна частица сшлыго'1 пращ га загальие редагування.

На захист шшосяться так1 положения: упропаджетшя шформацшних технолог! й в навчальний процес мовного вузу:

- сприяе вдосконаленню форми, структури, змкту та характеру навчання;

- приводить до виникнення нових, ефектившших 3aco6iB, метод1в, павчалышх поабниюв i матер1ал1в;

- викликае у студентов тдвшцену мотивацпо до навчання, розвивае ïx активность, творч1 3fli6nocTi та самостанпсть;

- сприяе ефективнш оргашзаци caMOCTifmoï навчалыю! д1яльносп студенпв;

- дозволяв значною Mipoio ¡ндив1дуал1зувати процес навчання;

- створюе реалютичну, зм^стовну, предметну основу навчально'1 комушкативно! ' д1яльност1 студента, завдяки чому наближае навчальну комушкацио до природно!';

- створюе можливосп для навчання bcîm студентам, вщ найбкчьш обдарованих до найменш зд^бних, а також швалщам;

- вщкривае доступ до необмежених глобальних шформацшних pecypcin i створюе новий вид навчальноУ комушкацн мовою, що влвчаеться;

- сприяе шдвшценню ефективност1 формування у студенпв умшь i навичок в pi3HOManiTHHX видах навчально\' д1яльносп та IKK в щлому;

- формуе сучасну ¡нформацшну/комп'ютерну грамотшеть студенев i дае можлив1сть навчити ïx продуктивно! роботи з шформащею взагал1 i з текстом зокрема;

- створюе позитивний вплив на вдосконалення системи пpoфeciiiнoï шдготовки вчигеля шоземно'1 мови та сприяе иояв1 педагога нового типу.

Структура та обсяг днеертаци. Композищя роботи визначаеться метою та ' завданнями дослщження. Дисертащя складаеться i3 вступу, чотирьох розд1Л1в, bhchobkîb, списку джерел, що використовувалися, списку скорочень i додатшв. Обсяг дисертацп становить 349 CTopiHOK друкованого тексту. Список використаних джерел нал1чуе 402 наймснувань, в тому числ1 193 англ1йською, шмецькою та французькою мовами.

3mîct роботи

Розд!л 1. Теоретичш передумови створення сучасноУ ¡нформащйшм технологiï навчання ¡ноземних мов

Шд технолопею навчання ми розум!емо систему техшчних, програмних, навчальних i методичннх засоб1в, що використовуються у навчанш разом з людськими ' ресурсами шляхом науково обгрунтовапо'1 системи методцв, 3aco6iB i прийом1в ïx застосування для ефективного розв'язання профепйних недагопчних, навчальних, наукових та оргашзацшних завдань.

Не ienye, насюльки нам вудомо, самостшного визначення технологи навчання саме ¡ноземних мов. Ми пропонуемо свое визначення, що, на наш погляд, враховуе

вс) аспекта явшца, яке розглядаеться:

Технолопя навчання шоземних мов - це система розроблеиня та застосуваиня у навчанш/вивченш шоземних мов снещальних навчальних засоб1в, матер1ал1в 1 метод1в, яка базуеться на сучасшй методищ навчання шоземних мов та шформащшшх технолопях 1 призначена для забезпечення ефективного досягнення кшцево') мети навчання у мовному вуз1 - формування шшомовно')' комушкатпвно'! та професшно1 компетенцш студента.

1сторичний розвиток теорп та практики навчання взагал1 та шоземних мов зокрема приводить, на наш погляд, до об'ективно! необхщноат вщокремлення вщ методики навчання шоземних мов самостшно! технолог!) навчання шоземних мов (ТН 1М), яка створюе свою теорш, свою матер1альну базу; включае, поряд з шформащйними технолопями, 1 традицшш ТЗН; розробляе засоби та методи застосуваиня технологи в навчанш шоземних мов, одночасно збериаючи ткш зв'язки з методикою як у план! сшльного дидактичного фундамогту, так \ власного впровадження в навчальний процес.

ТН 1М - це система, яка складаеться з трьох основних частин: теоретичн)1х основ ТН, техшчно! бази (техшчних засоб1в навчання) та дидактичного забезпечення, яю т)сно взаемопов'язаш 1 утворюють едине щле.

Слщ вщмтпи ¡стотну роль техшчнел бази в ТН: саме першочерговий розвиток техшки та пов'язаних з нею технологш приводить до виникнення та змши технологш навча)тя.

У процеи розвитку техтчно! бази ТН утворилися три п роздши, що формують самостшш, але взаемопов'язаш тдсистеми, на основ1 яких розвинулися вщповщш технологИ:

1) техшчш засоби навчання (ТЗН) 1 безкомп'ютерна (або, як П часто називають,

"машинна", на вщмшу вщ безмашинно'О технолопя ¡х застосуваиня (МТН);

2) комп'ютерш засоби навчання (КЗН) 1 комп'ютерна технолопя навчания

Мал. 1. Складов/ частиии ТН 1М

(КТН);

-93) телекомушкащшп засоби навчання (ТКЗН) i телекомушкацшиа технолопя навчання (ТКТН).

ТЗН

Мал. 2. Пщсистеми техшчжн бази технологи навчання

МТБ продовжуе використовуватися в навчальному irpoueci мовного вузу, виконуючи свою роль для розв'язання навчальних завдань. КТН сприяла загалыпй комп'ютернзацп ocbîtii та викликала появу комп'готеризованого навчання ¡ноземних мов (KHIM). ТКТН дозволила створити концепцпо дистантного навчання (ДН), що вже знаходить застосування в навчанш ¡ноземних мов.

Модель ТН IM, таким чином, може бути представлена в такому виглядк ТН IM = МТН + КТН + ТКТН

Отже технолопя навчання ¡ноземних мов включае три складники: машннну технолопю, що базуеться на традицшних ТЗН (МТН), комп'ютерну (КТН) та телекомуткащйну (ТКТН) технологи.

Враховуючи характеристики тдсистем техшчних засобйв ТН, кожна з цих технологш мае свою сферу застосування: МТН - у навчальному ripoueci з груповою формою навчання шд кер1вництвом викладача; КТН - здебшыиого в caMoocBÎTi, що не виключае можливосп використання комп'ютера в систем! групового аудиторного навчання; ТКТН - головним чином в шдивиуалыюму навчанш, що оргашзусться будь-яким учбовим центром дистантного навчання. Сьогодш ¡снуе можливють поеднати Bci ui методики на ochobî комплексного шдходу в едину дидактичну систему технологи навчання ¡ноземних мов.

Розглядаючи характер використання ТЗН в ¡сторичиому аспекп, ми виявляемо, що ТН розвивалася у напрям1 ви випадкового, розр1зненого застосування окремих техн1чш1х 3aco6iB до комплексного, що припускае одночасне використання деылькох апарапв; зараз ми шдшшли до етапу використання ТЗН на ochobî системного шдходу, що в1дбиваеться як у поглядах на ТН як на специф1чну дидактичну систему, так i в масовому, регулярному, науково обгрунтованому П впровадженш в навчалышй процес.

Iciiye низка шдход1в до класифшацп ТЗН. Так, М. В. Ляхопицький видиив три типи TexHi4Hiix 3aco6iB, що характеризуются за каналами надходження шформаци: фонограма, вщеограма та в1деофонограма. Сьогодш до них необхино, на наш ногляд, додати четвертнй 3aci6 - навчальну комп'ютерну програму.

Техшчш засоби навчання - це, на нашу думку, прнлади та апарати, то застосовуються в навчашн: магштофон, кодоскоп, телев1зор, комп'ютер та ¡и. Навчалып ж матер1али у вигляд1 фонограмн тексту, кодопозитиву, слайду, лингафонного курсу, навчалыюго вщеофЫьму та вщеокурсу, а також навчальпо! комп'ютерно! програми потранляють у розряд дидактичних засоб1в навчання, дс вже знаходяться шдручник 1 навчалып поабники вс1х тишв, словники та наочш поабннки (не техшчш).

Важлива характеристика техшчннх засоб^в - характер навчально! д1ялыюст1, яка зд1йсшоеться учнем у процеа взаемодп з даним засобом. Так, уа традицшш техшчш засоби лише подають шформацш, в той час як комп'ютер створюе можливють взаемодп з щею шформащею, реал1зуе зворотний зв'язок як реакцш на повадомлення, яке вводить учень, та дозволяе учню вести д1алог "людина-машина" , тобто шдтримуе навчальну комушкацш. Таким чином, тут спостер1гасться розподьт ТЗН на ггасивн1 та активш (штерактивнО.

Ми вважаемо, що ТЗН можна класифпсувати зар1зними ознаками: техшчнимл (апаратними), дидактичними, психолог1чними; з точки зору ф1зичних властивостей носив шформаци, \'х походження, характеру взаемодп учня з ТЗН 1 т.п. Слщ р0зр1зняти техшчш засоби навчання (апарати), дидактичш засоби (навчальний поабник 1 матер1алн, що використовуються за допомогою ТЗН), '¿х форму (як з точки зору нос1я шформацп, так 1 навчально-методичного характеру цих поабннюв та матер1ал1в), споаб 1х впливу на органи почугпв I, найголовшше, 1х функщональне призначення у навчальному процеа.

Класифжащя ТЗН за останшм критер1ем була розроблена нами щс в 1984 р. 1 розвинута в наступнш робот!, опублшуванш в 1990 р. Зпдно з нашим подходом ми вщцляемо так! функцп ТЗН: шформашйну, ситуативно-комушкативну, керуюче-контролюючу, навчально-тренувальну та емощйно-мотивацшну.

ВШштовхуючись вщ цих функцш, можна розподыити вс1 ТЗН на н'ягь труп:

1) засоби подання шформацп (аудитивш - магштофон, радюприймач; В1зуалып або засоби статично! проекцп - кодоскоп (графопроектор), Д1апроектор та шин тшш проектор1в, а також пол1екран; аудюв1зуальш - вщеомапптофон з телев1зором, кшопроекцшна техшка; комп'ютер);

2) засоби моделювання комушкативно! ситуацн та забезпечення комушкативно! Д1ялыюсп (засоби статично! проекци, телев1зор 1 комп'ютер з мультимедшними засобами - для моделювання комушкативно! ситуацн; телефон 1 комп'ютер, гндключений до телекомушкацнших мереж - для комушкативно! /цяльностО;

3) засоби керування навчальним процесом та навчальною д1яльшстю учня (лшгафонний кабшет або лаборатор1я усного мовлення 1 комп'ютер або навчальний комп'ютерний клас);

4) засоби навчально-тренувально! д1яльносп (магштофон, лшгафонний кабшет, вщеомапптофон з телекамерою для вщеозапису дш учня або вщеоклас для самостшно!

робота студенев та комп'ютер);

5) засоби виливу на емоцпшо-мотивацшну сферу учшв (мапптофои з пщсилювачем та акустичною системою, св1тло-кольоров1 установки, проекцшна техшка, виеоапаратура та комп'ютер з мультимедшними засобами). 3 дано! класифшацп винлнвають два важливих висновки:

- кожний з техшчних засоб1в виконуе в навчанш CBo'i, ч)тко визначеш функцп;

- навчальний пронес з ¡ноземно! мови вимагае застосування pi3Hiix техшчних 3aco6iB.

Вищезгадане переконливо свщчить про те, що найбшьш ефективно TexHi4ni засоби застосовуються в комплекс!, взаемио доповнюючи один одного. Bei ТЗН, що використовуються в навчанш шоземних мов, утворюють самостшну систему техшчних засоб!в, яка характернзуеться невним набором компонента, що i"i наповшоють, структурою, взаемовщпосинами м1ж И складовими частинамн, принципами та законом1рностями застосування.

Комп'ютеризоване навчання шоземних мов спираеться на таю техшко-дидактичш можливосп комп'ютера:

сприйманпя та анал!з (з певнимн обмеженнями) друковаио! шформацп, що вводиться в нього через клав1атуру, та звуково! ¡нформацш, що вводиться через мшрофон; визначення параметр1в введепого в комп'ютер повщомлення з метою контролю та оцшки знань, навичок та вмшь, а також функцюнального стану учня;

переробка введено! шформацп шляхом виконання р1зномаштних перетворень (класифжащя за якою-небудь ознакою, сортування, впорядкування, переадресовка

i T.i.);

збер1гання шформацп у будь-яшй форм1 (тексти, таблищ, схемн, малюнки, статичне та динам1чне зображення та усне мовлення);

подання навчалыю! шформацп в зоровш (друковано! - у вигляд! тексту, граф1чно! - у вигляд1 малюнка, мультиплшацп чн В1деозображення) та звуковш (усне мовлення, музика, функцюналып шуми) формах;

д1алопчна форма взаемодп Mix користувачем (учнем) i комп'ютером природного людською мовою;

забезпечення практично цеобмежено! можливост1 повторения навчалыюго матер1алу i тренування в yeix можливих видах навчалыю! /пяльносп;

безперервний зворотний зв'язок, видача адекватних повщомлень на введен) учнем повщомлення, тобто здшенення дощлыюго обмшу шформашею з учнем;

програмний характер навчальних KypciB, у тому числ1 запланована реакшя на новиомлення, що вводяться учнем в комп'ютер у npoueci навчалыю! д1ялыюсп;

забезпечення зв'язку тж р1зними користувачами та джерелами шформацп в телекомушкацпшш мереж!;

створення активного, багагофункцюнального комушкативного навчального

середовища.

Реал1защя цих можливостей, очевидно, залежить, насамперед, не В1Д комп'ютера як техшчного приладу, а вщ якосп програмного та дидактичного забсзнсчения i квал1ф1кацп викладача, що застосовуе щ засоби.

3 появою комп'ютера стала можливою оргашзащя письмового /Залогу, який зд1Йснюеться у npoyeci взаемодп людини з машиною. Цей д1алог мае специф1чш особливост1, що визначаються не лише формою сшлкування, але й спроможшстю машини розумгги природну мову.

Письмовий д1алог характеризуеться, з одного боку, ознаками письмового мовлення (сприймання тексту з екрана моштора являе собою, по cyTi, читання друкованого тексту), а з шшого - письмовий Д1алог людини та комп'ютера мае • виражеш особливом! усного д1алогу (комбшоваие сприймання та породження мовлення, негайний зворотний зв'язок у виглад оперативно! реакцп на мовш вчинки кожного з KOMyHiKaHTiB, природна "людська" форма сшлкування, передбачена програмою). У той же час, сшлкуючись з машиною, учень можс вести з нею flia.ior в посильному для нього темш, що неможливо здшснити в усному д^алоз] без порушення природное« сшлкування, атакож в pa3i потреби зупинятися, м1ркувати, перепитувати, повторювати та повертатися до попереднього, що в усному сшлкувашп практично неможливо. В цьому ми вбачаемо чималий дидактичний ефскт навчалыюго нисемномовлеиневого сшлкування "людина-машина" .

Як випливае з перел1чених можливостей, комп'ютер е ушверсальним пол1функцюнальним техшчиим засобом навчання, який може викоиувати в навчанш щлий комплекс дидактичних функций.

Розробка та впровадження в навчальний процес мовного вузу сучасно! технологи навчання ¡ноземних мов спрямоваш на формування шшомовно! комушкативно! (IKK) та професшно! педагопчпо! (ППК) компетенцш у студегтв мовного вузу.

Запропонована нами модель IKK будуеться на ochobi розумшня сутносп ще! компетенцп як системи здабностей, що сформувалася в iipoucci навчання i складаеться з п'яти взаемопов'язаних компетенщй: мовно!, комушкативно!', соцшлшгвктично!, предметно! та професшно!; потенщально вони можуть реал1зуватнся в шформацшно-комушкатившй д1яльност1 на шоземнш мовь

Упровадження сучасно! ТН IM в навчальний процес мовного вузу може у значшй Mipi усунути вади ¡снуючо! системи навчання та шдвшцити сфектившсть формування IKK i ППК студитв шляхом oprani3ani'i дощлыю!, значущо!', предметно! комушкативно! д1ялы[осп в спещальному навчалыюму середовипц, створеному за ■ допомогою системи техшчних засоб1в навчання та особливого виду комушкаци, що виникае в дистантному навчанш завдяки застосуванню ТКТН.

Техшко-дидактичш можливоеп комп'ютера дозволяють передати йому частину KepiBHiix функции викладача. KepiBHi дм в KHIM здшсшоються такими засобами: а) програмою навчально! Д!Яльносп, ¡мплщитно присутньо! в АНК; б) системою завдань

- 131 вправ; в) характером д1алопчно! взаемодп м1ж учнем 1 комп'ютером; г) вербальними/тскстовими повщомленнями-реплжами коми'ютера на пов1домлепня, що вводяться учнем на основ1 зворотного зв'язку; д) комп'ютерним середовлщем та комуш'кативною ситуашею, яка створгоеться на екраш; е) данимн д1агностнки та поточного контролю; е) запитаннями та зауваженнямн щодо помилок; ж) оцшкою (формального та неформальною); з) рекомендациями щодо внконання завдань та винравлення помилок. В ДН ксрування зд1йсшоеться програмою навчання та повщомленнями вчителя/т'ютора, який контролюе навчальну д'1яльшсть учня.

Ефектившсть використання коми'ютера як засобу навчання зумовлена, окр1м ¡ншого, й тим, що управлшня навчальною д1ялынстю в КН1М опосередковане - в учня у процеа взаемодп з комп'ютером створюеться видимюгь незалежносл вщ кср1вних вплив1в взагал1 та навчального зокрема: учень працюе з комп'ютером один на один. Цей момент сприяе розкриттю потеищнпих можливостей учня, особливо штраверта.

Чимала роль й психолопчного чинника: учень в КН1М керуе своею д]ялыпстю самостшно, 1 його навчальна /тиялыпсть безпосередньо не шдиорядковуеться навчаючому та шшим зовшшшм чшшикам управлшня - вона стае въдносно незалежною. Тут завдання ставиться не в форм1 навчального 1 не па урощ, тому керукт виливи АНК не усвиомлюються учнем як чуж1, нав'язаш зовш.

Осшльки в КН1М керування все бшьше переходить до учня, гам вш вистунае не стьчьки об'ектом навчально! д1яльносп, сюльки и суб'ектом. Передаючи в КН1М частину своУх кер1вних функцш комп'ютеру, викладач залишае за собою функцп оргашзатора 1 менеджера навчання, консультанта й партнера в живому людському сшлкуванш, якого комп'югер навряд чи зможе замшити.

Основою управлшня е зворотний зв'язок (33). Серед критерии 33 вщцляються таш: об'ектившсть, точтсть, ч1тюсть, однозначшсть, формал130вашсть, оператившсть та частотшсть/безперервшсть оцшки. Очевидно, що дотримання вах них вимог до оцшки навчально! д!яльносп учня вручну, тобто без використання сучасно! технологи, неможливо. Вимоги до 33 пайбшьш повно реал^зуються в КН1М, де застосовугаться, в основному, тага видн 33: а) познтивне шдкршлелня у форм1 вербалыю! реакцп на правильне повЬдомлення учня; б) негативне тдкршлення у форм1 всрбально! реакцп на неправильне пов1домлення учня. Нами розроблена п'ятиступенева система виправленля помилок, завдяки якш учень отршчуе можливють самостшно шдшти до правильного розв'язання навчального завдання.

Процес навчання полягае в передач! спещально вцпбрано! та оргашзовано! шформаци учню та формуванш в нього умшь взаемод1яти як з щею шформашею, так 1 з тим середовищем, в якому буде в!дбуватися його майбутия професшна д1ялыисть. Призначення технологи навчання, очевидно, й полягае в передач! учню навчально! шформаци найбшьш ефективним способом, з тим щоб забезпечити найкраще II сприймання та залам'ятовування, та створенш олтималышх умов для

формування знань, навичок i вмшь, а також професшно! компетснцп, в нашому випадку IKK та ППК, у nponeci використання nie! шформацп та реал1зацп пенно!' компетенцй". Навчальне середовище, таким чином, повиннс виконувати три ocnoßiii функцп: шформащйну, комушкативну та иредметну. 1пформацшна функщя середовища забезпечуе подання учню ново! навчально! ¡нформацй', комушкатнвна функция гарантуе можлшйсть взаемодй' з щею шформащею, а предметна створюе ту 3MicTOBHicTb, значуцусть i реальшеть використання шформацп в навчалыйй д1яльносп взагал1 та в комуткативнш дiяльнocтi зокрема, що притаманно природному людському сшлкуванню.

Внходячи з лсихолого-педагопчних умов навчаиня шоземних мов та ■ особливостей формування студента, з одного боку, i дидактичних можливостей ТН й, передуам, КТН, з шшого, ми стверджуемо, що у мовному вуз1 за допомогою ТН можна створити специф1чне навчальне середовище, яке характеризуемся такими ознаками: нол1функцюналыпстю, комуншатившетю, ситуатившстю, штерактившетю, предметшетю та рсал1стичшстю шформацшно-комушкативно! д1яльносп учня; ефектившетю вплнву на органи сприймання учня; можлшпетю оптимального керування та самокерування навчальною Д1яльшстю учня.

Проблема шдивщуал1зацп знаходить свое розв'язання в KHIM, де комп'ютеру передаеться управлшня щлою низкою параметр1в: видачею навчальних завдань i дидактичних матер1алш, збиранням контрольно! шформацп, ианриклад, результатов тестування, або шдрахунком бал1в i видачею як шдивщуалышх оцшок, так i рекомендащй щодо подальшо! роботи. 1ндивщуал1защя досягаеться такол< имяхом . персонального зворотного зв'язку, доступного кожному окремому студенту в npoueci роботп з комп'ютером.

1ндив1дуал1защя в KHIM i ДН забезпечуеться значною Mipoio такими обставинами: характером взаемодп студента з персональннм комп'ютером, шдивщуалышм завданпям, шдивщуалышм процесом виконання завдання; структурою Д1алогу М1Ж студентом i комп'ютером; ¿ндивщуалышм, динам1чним, об'ективним зворотним зв'язком для студента. KpiM того, студент в KHIM i ДН мае можливкть самостшно обирати навчальпий матер1ал, piBem> його складиосп, характер nociöiinка; приймати незалежш piineinm у npoueci навчально! д1ялыюст; самостшно регулювати обсяг i темп роботи, що виконуеться.

Комп'ютеризоване навчання, як в1домо, забезпечуе високий р1вень шдивщуал)зацп, що обумовлено самою природою взаемодй' учня з персональннм , комп'ютером. В цьому велика перевага такого навчання i велика вада. В KHIM та, особливо, в ДН, змшюеться сощальна структура навчання: тут вщеутне природне групове епшкування; комушкащя з учителем, сшвучнямн та ¡ншими партнерами в навчанш та аплкуванш спосередкована комп'ютером. У той же час, як показують HOB1 дослщження (Р. Light, М. Warschauer та in.), у комп'ютеризованому навчанш все бьтьше розвиваеться протидшча тендешця до колективно-групових форм роботи,

бшыно! взаемодп учня з його вчителями та ствучнями. Проте, за спостереженнями П. Лайта, комп'ютер не скорочуе, а навпаки, розшнрюе можлнвост] для групово! навчалыю! д1яльносп та сощально! комушкацп.

Провиною рисою KHIM i ДН, як шдкреслюють yci дослщники в галуз1 комп'ютеризацп ocBini, е шдвищена мотиващя. Анал1з po6iT з KHIM, а також нроведене намн анкетування студент1в дали можливкть видшити чипники, що викликають мотиващю студента до навчання в середовиип KHIM i ДН, а саме: вьчышй та гнучкий щодо часу та умов доступ до системи навчання; можливють вибору навчальних програм, змкту, форми та методов навчалыю! д1ялыюст1, режиму самостшно! роботн та in.; активний характер взаемодп студента з комп'ютером; зм1стовн1сть, конкретшсть, дощльшсть д1яльносп при Biipiuieiiiii учбових завдань за допомогою комп'ютера; можливкть для студента вести природний /налог з комп'ютером мовою, що вивчаеться; дружшсть, вадносна легкость та певна емоцшшсть сшлкування з комп'ютером; привабливий, динам1чшш характер навчальних програм, irop та навчалыю! д1ялыюст1 в шлому; шформатившсть, р1зномантнсть, динам1ч1псть, яскравкть та незвичайшсть навчально! шформацп, що виводигься на екран; наявшсть звукового супроводу текстових програм i можливкть оргашзацп усного мовлення студента; наявшсть зворотного зв'язку з комп'ютером завдяки анал1зу повщомлень, яш вводяться в комп'ютер, та адекватно! реакцп студента на них; вщсутшсть збо!в у робот! комп'ютера та безвихщннх ситуацш в навчальних програмах; можливють припипення робота та виходу з програми в будь-який момент; результатившсть та ефектившсть робота з комп'ютером; актуалыпсть, сучасшсть, престижн1сть робош з комп'ютером; вщчуття незалежност1 та caMOCTifniocTi в робот1 з комп'ютером; можливють самостшно керувати комп'ютером та своею д1ялыпстю; наявшсть самоконтролю; вщсутшсть страху перед учителем та аудитор1ею i побоювання зробити помилку; розвиток таких позитивних якостей в результат! роботи з комп'ютером, як самосшппсть, виевнешеть у co6i, зростання самооцшки; ycaMiTHenicTb, вщсутшсть зовшшшх подразниюв i чинниюв, що вЬдволжають; стимулюючий вплив елеменпв конкуренцп та змагання в деяких програмах.

Важливу роль у формуванш мотивацп студенев у KHIM i ДН ввдграе яюсть навчальних програм i KypciB, а також в1дпов1дшсть 3Micry курпв, що пропонуюгься, MCTi та завданням навчання. Великим стимулом для студеттв сгае також поеднання навчалыю! д1ялыгост! в середовинп KHIM i ДН з реалышми видами роботи, що використовують комп'ютер в шших сферах д!яльносп, напрнклад, обробкп тексту (text processing), дыоводства; пошуку, переробки та зберкання шформацп, а також як дов1дкову, експертну та ¡грову системи i як 3aci6 зв'язку та комушкацп'.

3 дослиження техтко-дидактичних можливостей шформацшнпх технолопй випливае, що в навчанш шоземних мов вони можуть застосовуватися для розв'язання таких навчальних i наукових завдань, HKi забезпечують досягнення мети навчання у мовному By3i - формування IKK i ППК студента, а саме: 1) керування самоспйною

учбовою д1яльшстю; 2) подапня навчально! шформацн; 3) розв'язання р1зномаштних учбових 1 шзнавальних завдань; 4) оргашзацп тренувально! д1яльноси з формування вщповщних вид1в д1ялыюст1, р1зних навичок 1 вмшь; 5) повторения навчального матер1алу; 6) контролю учбово! д1яльност1 учня 1 тестування знань, вмшь та навичок; 7) пщготовки та обробки р!зноманшю! текстово! шформацп; 8) збершання шформаци; 9) шформацшко-довщкового забезпечення навчального процесу; 10) виконання дослщжень в галузях лшгвютики та методики викладання шоземних мов; 11) моделювання активного комушкативного шшомовного середовища; 12) комушкаци з В1ддалсними комушкантами та базами знань через телекомушкацшш мережи

Розглядаючи роль та функцн комп'ютера в навчанш, ми виявили, що для викладача 1 студента вузу вони частково сшвпадають, але в багатьох випадках 1 В1др1зняються один вщ одного. Для викладача комп'ютер - це зааб опосередкованого управлшня навчальним процссом; зас!б оргашзацп та керуванння самостийною Д1ялыпстю студента з метою засвоення знань, формування певних вид1в мовленнево! Д1яльност1 та окремих вмшь 1 навичок; зааб поточного та кшцевого контролю знань, навичок 1 вмшь; джерело р1зномаштно! науково!, методично! та шзнавалько! шформацп; банк тривалого збер1гання валяко! шформацп та текспв; шструмент виконання науково-дослщно! та навчально-методично! робота (в тому числ1 складання шдручниюв 1 навчальних иоабнишв, тексив, вправ, теспв та ш.); шструмент для виготовлення навчальних матер1ал!в для забезпечення навчального процесу (текспв, вправ, теспв, наочних поабнимв, роздавальних матер1ал1в, шдручниюв, методичпих . розробок, рекомендащй та ш.); зааб пщготовки та обробки текстово! шформацп (за допомогою текстових процесор1в 1 редактор1в); зааб комушкаци з шшими людьми, колегами та скспертами в галуз1 викладання тозсттх мов, учасп в телеконференциях з проблем методики та доступу до вщдалених шформацшннх ресурав.

Для студента комп'ютер служить засобом оргашзацп та управлшня самостшною навчальною Д1яльшстю; засобом формування та розвитку р1зиих вщцв мовленнево! д1ялыюст1, який оргашзуе безперервну 1 рдзнопланову навчальну роботу; засобом самоконтролю, самооцшки та самокорекцн, що забезпечуе постшний зворотний зв'язок 1 можлив1Сть навчального д1алогу "людина-машина", а також дозволяе оцшювати знания, навички та вмшня у процеа навчання як поетапно, так I безупшшо; джерелом навчально! шформацп' (тексти, словники, довщники та ш.); засобом зв'язку з ноаями мови та учбово! взаемодп з викладачем у систем! дистантного навчання); . ушверсалышм мовним середовищем; шструмснтом пщготовки та обробки текстово! шформацп.

Розд1Л 2. Комп'ютерна технолопя у навчанш шоземних мов

Використання комп'ютер^в у навчанш шоземних мов розпочалося близько тридцяти рогав тому. Застосування комп'ютерно! технолога у навчашп шоземних мов, як показуе св1товий досвщ, стимушое появу нових форм, засоб1в 1 мстод1в

навчання, ям справляють суттевий вплив на навчалышй процес у вузк Так, активна робота в галуз1 використання комп'ютер1в у навчанш ¡ноземних мов привела ло . появи нового напряму в методищ - комп'ютеризовапого навчання ¡ноземних мов (КН1М). На жаль, бЬтына частипа практичних ролробок характеризуеться невисоким методичним р1вием, ¡з-за чого 1х застосування в напчальному процеа вузу обмежуеться. Недостатньо розроблсш питания технологи створення та методики застосування комп'ютерннх програм з ¡ноземних мов.

КН1М, на наше перекоиання, це система навчання, яка побудована на застосувашп комп'ютера як провщного засобу навчання 1 мае своТ принншш, структуру, оргашзацш та, водночас, е методом навчання, що використовуе специф1чш засоби, методи, прийоми та дидактичне забезпечення - автоматизований навчалышй курс для формування шшомовно'1 комушкативно! та професшноУ педагогично!' компетенщ'1 студент!в. КН1М входить як хйдсистема до загально! системи навчання ¡ноземно? мови у мовному вузь

У КН1М, на В1дмшу вщ традицшноУ д1ади 'вчитель-учень", ми ви/цляемо три провщних компоненти: студента, комп'ютер ! викладача. Студент у навчальному процеа взаемо/ие як ¡з комп'ютером, так! з викладачем. Четвертим, 1 дуже важливим компонентом КН1М, е дидактичне забезпечення, тобто закладеш в комп'ютер навчальш курси, програми, матер1алп, словники та довццшки, без яких вш не е техшчним засобом навчання.

Мал.З. Система КШМ

В КШМ ми видьтяемо ппсть вид1в навчально! д1ялыгостк комуншативну, шформащйну, тренувальну, дослщницьку, текстову та контролюючу.

Кому1Йкативна д1яльшсть в КН1М - це д1алопчна взаемод!я учня з комп'ютером, що мае два плани: з одного боку, при виконанш комущкативнпх вправ м1ж учием та умовним комп'ютерним "сшврозмовником" вщбуваеться навчальний д1алог мовою, що вивчаеться, з другого, - будь-яка взаемод1я з комп'ютером - це д1алог "людина-машнна".

1нформащйна д^яльшсть - це пошук ! засвоення нового матер1алу шляхом читання навчальних текспв, перегляду вщеоматер1ал1в, роботн з банками даних, з

довщковою системою, словниками, енциклопед1Ями та ш.

Тренувальна Д1яльшсть - це виконання завдань 1 вправ з курсу, що внвчаеться, з метою формування певних навичок 1 вмшь, розв'язання навчалышх шзнавальних завдань, д1алопчна взаемод1я з комп'ютером та ш.

Дослшшцька дшлыасть ¡з застосуванням комп'ютера може розглядатися з двох сторш:

1) засвоення мови - не, значиою М1рою, дослщження системи мови,а н а л 1 з тексту, пошук законом1рностей та взаемозв'языв мЬк одиницями мови (прикладом

' тако! роботи е так званий конкордансшг);

2) власне дослщницька робота при виконашп курсових, дипломних 1 наукових робгг з лшгвктики та методики.

Текстова Д1яльшсть являе собою особливий самосшпшй вид д1ялыюсп в КН1М. Поняття "текстова д1ялыпсть" у робот1 з комп'ютером - значно ширше, шж просто чцтацня чи письмо. Це новий вид д1ялыюсп, який виник з появою текстових редактор1в I процесор1в, в якш користувач займаеться творчою Д1ялыпстю по створенню та обробщ текспв р1зиих вид1в 1 для р1зних щлей. В елсктроннш комушкацп, яка мае мкце в телекомушкащйнш мереж!, сшлкування м1ж комушкантами також здшснюеться шляхом текстово! д1яльность Зв1дси велика у вага текстов1й дшльносп в КШМ.

Контролююча д1яльшсть - це виконання р1зних теспв для контролю та ' самоконтролю знань, навичок 1 вмшь студента ¡, окрЫ цього, одержання поточно! шформацп про навчальну Д1ялыпсгь студента в д1алоз1 з комп'ютером шляхом зворотного зв'язку.

Навчання в КШМ, як 1 в будь-якш йшйй систем!, вимагае наявносп дидактичних засоб1в навчання: навчалышх поабнимв, курс]в, текстов, вправ, тестш, додаткових навчалышх 1 довщкових матер1ал1в та ¡п. Специфика дидактичних засоб1в КШМ - у тому, що ва вони зберцаються на магштних (дисках \ дискетах) або оптичних (лазерних дисках) ноаях 1 можуть подаватися лшде в коми'ютер1 через екраи (текст, зображення) та динамиш (звук).

Комп'ютерна форма дидактичних засоб1в мае величезну неревагу над традицпшими: в той час як навчальна ¡нформащя в шдручннках та пшшх друкованих матер1алах жорстко фшсована у виппуц тексту, схем, малюнюв 1 т.н., у фоногракн 1 - у вигляд! послщовносп звушв, а в1деофонограм1 - у вигляд1 зображення 1 звука 1 мае послщовний/лшшний характер, ¡з-за чого едине, що учень може зробити з щею шформащею - прочитати/прослухати/иродивитнся для наступного запам'ятовування та обробки, в комп'ютерних же навчальних поабниках 1 материалах учень мае дв1 надзвпчайно важлив! можливосп:

1) наралелыюго доступу до шформацп (до будь-яко! шформацп, що зберцаеться в комп'ютер1, можна звертатися в будь-який час, водночас опрацьовуватн деюлька файл1в шформацп тощо);

- 192) взаемодп з шею шформашею (тобто внесения до ¡снуючого файлу (тексту) . будь-яких додатюв 1 змш) та ¡з самим комп'ютером, що створюе передумовн до диалогу "людина-машина".

Навчальш комп'ютерш матер1али можна класифшувати за такими критер1ями: дидактнчних можливостей подання та обробки шформацп, иризначення, структурн та обсягу. В розвитку КН1М ми вид1ляемо три етапи; вщповино дидактичне забезпечення КН1М нал1чуе три гснерацп.

Класифжащя комп'ютерних матер1ал1в щодо прнзначеиня дае ппсть труп програм: 1) навчальш програми та курен; 2) контролююч1 програми й тести; 3) доопдницью програми; 4) довщково-шформацшш програми; 5) навчальш ¡гри; 6) текстов! редактори.

Основний зааб КН1М - комп'ютерний курс ¡ноземно! мови або, як ми його називаемо, авгоматизований навчальний курс (ЛНК), призначепий для розв'язапня . специф1чного класу навчальних задач. Поряд з такими засобами навчання, як шдручник, лшгафонпий курс 1 вдеокурс, АНК входить до системн дидактичних засоб1в навчання. Щ засоби забезпечують оргашзацш та уиравлшня навчальною д1ялыпстю учшв з оволодшня мовою та комушкативною д1яльшстю мовою, 1ЦО вивчаеться. Використання комп'ютера е найбшьш ефективним, на наше переконання, при наявност1 навчально-методичних комплекав, яш включаюгь шдручник, фонограми текста I лабораторш роботи для лшгафонного обладнання, вщеокурс 1 комп'ютерний курс шдтримки 1 як! пов'язаш пом1ж собою единою методичною концепщею, структурою та зм1стом.

АНК - це система, яка включае так1 компонента: комплекс завдань, вправ, навчальних матер1ал1в 1 серв1сних програм. Будь-який АНК повинен розглядатися з точки зору його навчально-методично! адекватность Оцшка АНК зд1йсшоеться з урахуванням певних методпчних критерпв: вщповщшеть АНК щлям, завданпям та умовам навчання ¡ноземно! мови на даному еташ 1 для конкретного контингенту, взае.мозв'язок АНК з основним курсом навчання щодо змкту, структурн та застосовуванпх метод)в; врахування головпих дидактичних принцишв навчання: активносп, свщомост!, системность проблемное™, наочнос-п та шдивц(уал1заци, а також принцишв методики навчання шоземних мов, провиним серед яких е принцип комушкативност1; використання вах техшчних 1 дидактичних можливостей КШМ; забезпечення д1алопчно! взаемодп з комп'ютером на прнроднш (т!й, що вивчаеться, або р^дшй) мов1; наявшеть об'ективного, ч1ткого, формал!зованого, динам1чного зворотного зв'язку для учня; доступшсть, гцкавий змют, ефектившеть АНК. Курс, що не вщповщае цим критер1ям, не може бути використашш у навчальному процеск При розробщ АНК щ крнтерп мають бути основою сценарпо та вае! оргашзацп роботи з ним.

Технолопя розробки АНК для КН1М являе собою систему шдготовки, створення, програмування, перев1рки та вщцрацювання навчальних комп'ютерних

матср1ал1в. Bona включае в себе таы етаии: 1) складаиня техшко-методичного завдання (ТМЗ) на АНК; 2) розробку АНК; 3) шдготовку АНК до машшшоТ реал1за1иТ; 4) машинну реал!зацт АНК; 5) оформления документаци на АНК.

Як внпливае з иерелшу технолопчних еташв, розробка АНК - це складна лшгво-дидактнчна та програмувальна проблема, розв'язання яко! вимагае В1Д розробшшв спещально! пщготовки, лшпнстлчних i методичних знань, досвъту внкладания ¡ноземно! мови та роботи в KHIM, а також спещалыюго обладнання, професшних ' програмних 3aco6iB i великого досвщу програмування. Враховуючи цю складшсть, в розробщ АНК, як показуе наш 15-р1чний досв1д, повинна брати участь трупа спещал1с-пв, у першу черту, методист-викладач ¡ноземно! мови та системпий nporpaMicT, а також художник, режисер та in.

Основа АНК - його сценар1Й. Cucnapift - це вичернний, деталышй, структурований опис певного курсу навчання. BiH включае в себе: сюжет (з>пст) i структуру курсу, тексти, завдання i вправи, опис вщеоряду i текст звукоряду повщомлень, що видаються комп'ютером, структуру взаемодп з комп'ютером, засоби оргашзацп та пщтримки д1алогу учня з комп'ютером, прийомн та засоби анал1зу повщомлень, що вводяться учнем у комп'ютер, форму зворотного зв'язку, формули реакцп комп'ютера на повщомлення учня, cnoci6 i форму оцшки учбово! роботи. По суп, сценар1Й АНК являе собою програму навчалыю! комушкативно! ¿цялышсп 1 м1ж учнем i комп'ютером, що передбачае певну мовну поведшку учня в заданш навчальшй ситуацп та оргашзуеться за допомогою даного курсу. Окр1М цього, в сценари вщбиваються мета, завдання та 3MicT основного курсу навчання, для якого АНК служить засобом тдтримки, методична концепщя автора cuciiapiio, типи вправ, форма та характер навчально! дшлыюсп.

Вимоги до сценарпо: повнота, детальшсть, чтасть, конкретшсть, структуровашсть, послщовшсть, лопчнють, цжавий 3mict, оригшалынсть, природш'сть д1алогу, зв'язок 3i структурою та 3mictom основного мовного курсу, обгрунтован1сть вибору методичних 3aco6iB i прийом1в, адекватшсть i виразшсть вщеоряду та пших 3aco6iB впливу на учня.

Напбьтып складна й трудомхтка частииа роботи щодо створення АНК -складаиня алгоритму, чи "дерева" курсу. Алгоритм АНК фактично е моделлю ■ навчання, яка iMirye процес взаемодп викладача та учня.

Головннй напрям, обраний нами в розробщ АНК, - забезпечення комушкативно! д1яльност1 студента в комп'ютсрному cepeдoвищi. Ми сформулювали TaKi вимоги до шдтрнмки д1алогу "людина-машина": 1) аутентич1Йсть мовного матер1алу, що використовуеться в д1алоз! як учнем, так i комп'ютером; 2) "спроможшсть" комп'ютера правильно розумпн повщомлення, як1 вводяться в нього учием та адекватно реагувати на них; 3) ситуативне "оформления" д!алогу (створення комушкативного середовища, що iMiTye реальш умови акту комушкацп); 4) ишроке використання в повщомленнях комп'ютера формул мовного етикету, щюматичпих

вираз1в 1 фраз ¡3 певним емощшшм навантаженням; 5) персошфпсащя комп'ютера шляхом надання йому рол1 (рольова гра); 6) "знайомство" комп'ютера з кожним учнем, тобто звернення до нього на ¡м'я та збереження шформацп про попередш його контакт»; 7) неформальшсть 1 "дружшсть" сшлкування комп'ютера з учнем.

Розроблена нами технолопя використовуеться кафедрою шформатики та технолог!! навчання КДЛУ при складанш навчальних комп'ютерннх програм з шоземних мов. Ця технолопя може стати основою для створення р1зномаштних автоматизованих курав.

В методиш КН1М ми вщцляемо дв1 Г! сторони: а) власне методику навчання, тобто навчальну д!ялыпсть учня, яка закладена в самому комп'ютерному кура: його структура обсяз!, матер1алах, вправах, видах роботи, форм1 зворотного зв'язку та контролю; б) методику навчання ¡3 застосуванням комп'ютера, тобто використання комп'ютерннх дидактичних матер1ал!в у навчальному процеа, що включае в себе оргашзацда як аудиторно! або лабораторно! роботн в груш шд кер1вництвом викладача, так ! самостшно! навчально! д1Яльносп учня з комп'ютером.

Методика КН1М може мати р1зш вар1анти застосуваиня в навчальному процес1

вузу:

1) включена до основного курсу навчання - автономна;

2) системне - ешзодичне застосуваиня;

3) аудиторна\лабораторна (що керуеться викладачем) - домашня (самокерована) робота;

4) групова - шдивщуальна д1яльшсть.

Проведений нами анал1з дидактичних можливостей сучасиих навчальних комп'ютерннх програм (включаючи комн'ютерш ¡гри), показав, що вони можуть знайти застосуваиня у навчанш практично вс!х аспекэтв мови та формупашп павнчок 1 вмшь в уах видах мовленнево! д!яльносп. Разом з тим, на нишшньому етагп розвитку КТН використання комп'ютера, як свщчать його техшко-дидактичш можливост1 та досвщ застосуваиня у навчанш шоземних мов, е найбьтьш ефективним для формування насамперед писемномовленневих навичок.

Використання комп'ютера в навчанш, як у КН1М, так 1 особливо в дистантному навчанш, принципово змшило роль, функцп, значения та методику навчання лисемиого мовлення. Де пов'язано, передуам, з формою взаемодп мЬк люди ною га машиною: учень веде д1алог з комп'ютером у форм1 обмшу письмовнми повщомленнями. Комп'ютер як зааб навчання сириймае результата навчально! д1яльносп учня в комп'ютерному середовшщ здебщьш у вигляд1 письмового тексту. Робота в текстовому редактор! щодо створення, обробки та редагування тексту, природно, також зосереджена на писемномовленнев^й д1яльносп. Ряд дослщницьких навчальних програм спрямований саме на вивченпя тексту, наприклад, конкордансшг. I, нарепт, дистантпе навчання, зокрема комушкащя з в1ддаленими комушкантами (вчителем, сшвучнями), зд!Йснюеться у форм! письмового д1алогу.

Ми видьтяемо чотирн основш функцп писемного мовленпя у . комп'ютеризованому навчашн:

1) комушкативну, яка забезпсчуе взаемодш учня з комп'ютером або обслуговуе комунжащю Mi ж комушкантами електронно! иошти та 1нтериету в ДН;

2) текстопороджуючу;

3) навчальио-тренувальну;

4) шформацпшу.

Така пол1фуикц1оналыпсть комп'ютера, що започаткувала багатофункцюналыпсть писемного мовлення як засобу сучасно! комушкацп, а також породжсиня та анал1зу тексту i навчально-мовленнево! Д1ялыюсп, вимагае нового пщходу до навчання писемного мовлення. Викорнстання текстового процесора, як показують численш даш, шдвищуе piBeiib мовно! компетенцп в щлому та окрсмих внд1в мовленнево! д1яльност1 (головним чином читання та письма) зокрема, а також . мае позитивний вилив на розвпгок усномовленневих комушкативннх умшь.

Роздьт 3. Телекомушкащйна технолопя у навчашп ¡ноземних мов OcuoBiii форми телекомушкаци - електронна пошта (E-mail) та 1птерпет (Internet). Поряд з виконанням свое! головно! функцп - передач! шформацп, ТКТ в ocTainii роки знаходить зростаюче застосування в освш: в pi3irnx кра'шах з'явилися науково-дослщш центри та навчалып заклади, що займаються дослщженням i використанням ТКТ у навчант. Тепер стало очевидним, що ця технолопя М1стить величезний дидактичний потенщал, який необхщно використовувати для шдготовк1 фах1вщв у будь-яюй галузь в тому числ1 з ¡ноземних мов, у р1зномаштних системах i формах навчання. Цей новий напрям мае назву "осв1та, яка засновала па телсматищ" (telematics-based education).

Одне з найвизначшших досягнень сучасних ¡нформащйно-комп'ютерно! та телекомушкацшно! технолопй - можливкть навчати без ф1зично! присутносп вчителя: урок може бути змпцений за часом (не за розкладом, а в будь-який шший час) i за мкцезнаходженням (не в аудитора, а в будь-якому шшому Micui). Щ два момснти можуть привести до радикальних змш в ocBiTi, в першу чергу, до появи новнх форм навчання.

Одна з таких нових форм навчання, що називаеться дистантною (Distant Learning), почала активно розвиватися у св!товш систем) ocBira в останш роки. В самому загальному вигляд1 дистантнс навчання - це навчання, в якому учень i вчитель ф!зично в!ддалеш один В1Д одного. ДН дозволяе надавати практично будь-яю навчальн1 послуги на вщсташ. ДН - це специф1чна система i форма шзнавально! д1яльност1 та ocBira, яка базуеться на застосуванш сучасно! комп'ютерно!, ¡нформацшно! та телекомушкацшно! технологш i призначена, головним чином, для ocBira й навчання. Ця система дае учню доступ до розподыеннх навчалыю-шформацшних pecypciB i можлнвкть особливо! комушкативно! дiялыIocтi. Дистаптне

навчання, на погляд багатьох учених, стае одним ¡з провщних компонентов розвитку сучасного сусшльства га одшега з головних форм осв'пи.

У ДН досягаеться соц]ально-економ!чна мета осв1ти - забезпечеиня масопого навчання, прнчому ця мета досягаеться шляхом ¡ндивщуалыюго навчання.

Розглядаючн найб1лын сучасш засобн комушкацп - 1нтернет та електронну пошту (Ell), ми можемо шдкреслити ix очевидш переваги над шшимн засобами: висока швидюсть обмшу шформащего, великий обсяг повщомлень i масовшть обслуговування кореспондент1в. До переваг ТКЗН слщ також вйнести можливють збер1гання, обробки, роздрукування та тиражування, а також подальшого пересилання одержаних новщомлень, що неможливо (чи ускладнено) при шпшх формах зв'язку.

Телекомушкащйш засоби, таким чином, дозволяготь корнстувачу здшсшовати шформащйний обмш з окремими особами, трупами oci6 та оргашзашямн, а також мати доступ до розподшених шформащйннх pecypciß. Разом з ними новими засобами масово! комушкацп радю, телебачення та телефонний зв'язок продовжуюгь вдагравати важливу роль у навчашп, в тому ЧИСЛ1 шоземних мов.

Виходячи з тех1Йко-дидактичних можливостей ДН, ми визпачили три головш напрями застосування ТКТ у навчанш шоземних мов:

- шформащйна д1яльшсть;

- навчально-тренувальна д1яльшсть;

- комушкативнна д1ялыйсть.

Розвиток ТКТ сирияв появ1 ново! форми людського сшлкувапня - електронно! комушкацп. Ця комушкащя вщр1зняеться вщ природно! людськоТ комушкацп тим, що вона вщбуваеться на вщсташ без ф13ично\' npucyniocTi комушканпв i мае ннсьмову форму. В той же час, комушкащя м\ж людьми через Гнтернет мае Bei imni риси людського сшлкування: д1алопчна структура мовленнево! взаемодп, вшьпа форма мовних TBopiB i практично митгева реакщя партнера на повщомлення адресанта.

У ДН ми вид1Ляемо два типи комушкацп - прнродну та штучну (людино-машинну); дв! форми комушкацп - шдивиуальпу (д1алог) i колективну (конференщя); ДВ1 категорп комушкативних napTiiepiB - природш (вчнтель, експерт, сшвучень, носш мови) та штучш (АНК, довщково-шформащйпа система, банк даних): два режнмн комушкацп - в реальному 4aci та вщетрочений; два види доступу до сшлкування - миттевий та з затримкою; два сиособи обробки шформацп -щдив]дуалышй та пакетний.

У природшй комушкативнш д1яльностт учня з викладаче.ч, що вадбуваеться в систем! ДН, ми пропонуемо чотири схеми взаемодп:

1) вщетрочена колективна/пакетна комушкащя учшв ¡3 викладачем, коли Bei користувач1 даного курсу надсилають cbo'i повщомлеши викладачев1 зпдно з графиадм навчання. Викладач опрацьовуе повщомлення, класифшуе, оцппое ix i видае сумарну вщповщь yciM учням водночас;

2) В1дстрочена ¡ндив1дуальна комушкащя учня з викладачем чи пшшм учпем,

коли даний учень надсилае свое повщомлення партнеру по сшлкуваншо I через деякий час одержуе вщповвдь;

3) колективне сшлкування в реальному час1 з гуртом комушкан™ (викладачамн, експертами, сшвучнями та ноаями мови), що називаеться телеконференщею;

4) шдивщуальне сшлкування в реальному чаа учня з окремими комушкантами.

ДН, завдяки сво1м можлнвостям, вщкривае перспективу створення не лише

ново! форми навчання, але й шдвищення квал!фжацн вчителпз/викладач1в ¡ноземно! мови. В Укра'йн сьогодш ¡снуе гостра потреба в такш дидакгичнш систем!, яка дозволила б педагогам безперервно удосконалювати свою нрофесшну тдготовку, не вщриваючись вид павчального ироцесу та не вкладаючи в цю справу недосяжш для них кошти та час. До тако! системи висуваються надто серйозш вимоги: доступносп, професшно! спрямованосп, достатност), вщкритосп, наявносп зворотного зв'язку, комушкативноеп.

В нишшнш час автор даного досладження розробляе стлыю з групою сшвробпниюв 1нституту юбернетики НАНУ в рамках программ 'Коперник-1445" Свроиейського Сшвтовариства таку систему для шдвищення квал!ф1кацп вчител1в англшсько! мови украшсько! середньо! школн. В основу обраного нами напряму роботи покладено штегративний тдхщ до розв'язання цього завдання, що дозволяе поеднати в цш систем1 комплекс технологш з високим дидактичним потешналом: телекомушкацшну технологно дистантного навчання, технологно комн'ютеризовапого навчання ¡ноземних мов, мультимедшну та аудюв1зуальну технологи в поеднашн з методами штенсивного навчання ¡ноземних мов. Система, що розробляеться нами, складаеться з трьох основних бломв: павчального, комушкатшшого та шформацшно-довщкового.

Складником дано! снстемн е курс англшсько! мови, иризначеннй для шдтримки професшно! комушкативно! компетенцп вчителя англшсько! мови украшсько! середньо! школи. Цей курс являе собою, по сут1, дидактичне навчалыю-шформацшне середовище, що надае вчителю в доступнш та зручшй форм1 в« засоби, матер!али та допомогу, нeoбxiдн¡ для його ycпiшнoi нрофеспшо! д1яльностк

Розды 4. Комплексне застосування техшчних засоб1в у навчалыюму пронес! мовного вузу

Видшеш нами дпдактичш можливост1 сучасно! технологи навчання 1 психолого-педагопчне обгрунтування и застосування у навчашп ¡ноземних мов показують, що найбшып ефсктивно техшчш засоби навчання використовуються в комплекс!. Комплексшсть застосування системи техшчних засоб1в випливае з само! прнроди навчання ¡ноземних мов (мову як зааб комунжацп необх!дно подаватп та використовувати в р1зних видах мовленнево! д!яльносп, що шдтримуютьсяописамими техшчнимн засобами) та з психо-ф1зюлопчних особливостей сприймання, псреробки та запам'ятовування шформаци людиною.

Навчання, що базуеться на комплексному застосуванш техшчних засоб1в навчання, можна зобразити в такий споЫб:

Телекомушкацшш мереж1

Мал.4. Система навчання, що базуеться на комплексному застосуванш ТЗН

У датй систем! видишються дев'ять навчальних шдсистем: 1. викладач - 'ГЗН; 2. викладач - комп'ютер; 3. викладач - ТЗН - учень; 4. викладач - комп'ютер -учень; 5. учень - ТЗП; 6. учень - комп'ютер; 7. учень - комп'ютер - учень; 8. учень - комп'ютер - розподмеш навчально-шформацшш ресурса; 9. комп'ютер - ТЗН.

Кожна з цих шдсистем характеризуемся своТми власнимн закономгрностями оргашзацп навчалыюго нроцесу ! взаемодп м1ж И компонентами. У свою чсргу, в навчалыюму процеа вЫ щ шдсистеми об'еднуються в едину систему, яка забезнечуе ефективну навчальну д1яльшсть студенев.

Комплексне застосування системи техшчних засоб1в у навчанш шоземних мов дозволяе створити особливе соцштехшчне комушкатнвне учбове середовище (В. Л. Скалшн), в якому забезпечуеться засвоення тривких знань 1 формуваиня шшомовно! комушкативно! компетенцп шляхом шдвшцення ефективност] спрнймання та переробки шформаци, забезпечсння сприятливих умов для груповог та ¡ндив1дуально1 навчально! д1яльносп з розвитку вщповщних навичок 1 вмшь на основ1 комплексного подання шформаци водиочас органам зору та слуху учня. Завдяки цьому до нереробки шформаци шдключаються р1зш мехашзми мозку, передуам, мехашзм образного сприймання, здшсшоеться позитивиий вплив на емощйну сферу осебистосп учня, актив1зуеться довьтьна та особливо мимовшьна увага, створюються умови для активно!, дошльно!', змютовно! шзнавально! та шформащйно-комушкативноУ Д1Яльност1 учня.

Комилексне застосування ТЗН грунтуеться на сформульованих нами принципах оптимальносп, системное!! та комплексносп застосування техшчних засоСнв навчанця. Принцип комплексно«! розкриваеться в таких положениях: глобального впливу, шшфункцюналыюсп, BiiöipKOBOCTi, додатковост!, щлеснрямованого та доцшьного вплнву, послщовно-паралельного застосування та опорядкованого ефекту.

Вивчення ¡снуючих теорш та практики застосування техшчних 3aco6iB павчання i нових шформацнших технологи! у навчанш ¡ноземних мов дозволяе нам сформулювати провщш принципи ТН IM. Технолопя иавчання ¡ноземних мов спираеться на видшеш нами дидактичш принципи актнвносп, проблемное«, nao4HocTi, П1дивщуал1защ1, функцшнальносп, штегрованосп, комушкативносп, KOMyniKaniBHOi' значущост1, додатковос™, доступность лшгвютично! адекватность реактивность адаптивность ефективносп та MiHiMi3auiI негативних BiuniBiB.

Система техшчних 3aco6iB на основ! розроблених нами принцшпв була створена шд KepißHiiuTBOM автора даного дослщження в КДЛУ в 1981-90 роках. Вона була встановлена в лабораторп метод1в inTeiicuBHoro навчання. Провщиим принципом системи було комплексне застосування техшчних oacoöiB. Ця робота, яка проводилася в структур! кафедри, що називалася в той час кафедрою ТЗН i програмуваиня, була шдзначена в 1985 р. cpiönoio медаллю ВДНГ СРСР.

Hauii дослщження в галуз1 ТН, досвщ оргашзацп та проведения курав штенсивного навчання в КДППМ (нин1 КДЛУ) у 1985-90 роках, а також запровадження системи ТЗН у навчальнин процес КДЛУ у 1983-1997 роках, стали основою для побудови модел1 формування шшомовно! комушкативно! компетенци студента мовиого вузу. Дана модель е подальшим розвитком модель розроблено! та апробовано! нами в 1988-90 роках i наведено! в нашш робот), опублшованш в 1990 р. Модель включае основш етапн навчання (встун, тренування, практику та контроль), розподшеш за видами навчально! роботи (аудиторно!, лабораторно! та caMocTiiinoi). В модел1 враховуються види навчально! д1ялыюст! шд кер1вництвом викладача та самостийна д1яльшсть студента, групова та шднвщуальиа робота, види мовленнево! д1яльносп та типи застосованих ТЗН i, iiapeuiTi, приблизний розподш учбових годин.

В модель що пропонуеться, вщбита взаемод1я м1ж видами мовленнево! д1яльность Bei види навчально! Д1ялыюст1 студента i керуюче-педагопчно! Д!яльносп викладача в дашй модел1 шдтрпмуються системою техшчних 3aco6iB. Описана модель може бути використана як зразок для побудови навчалыгого процесу при оргашзацп учбово! шшомовно! комушкативно! д!яльносп студент]в мовиого вузу па ocuoBi комплексного застосування ТЗН.

Розвиток i запровадження нових технологш у навчальний процес мовиого вузу та школи вимагае, насамперед, шдготовки квал1ф1кованих фах1вц1в з технологи навчання. У цш област1 вид1ляються дв1 ocuoBui категорп спещал1спв: викладач1 вуз1в i вчител1 шюл, шдготовлеш до використання технологи в павчалыюму nponeci,

та власне технологи-методисти - фах1вщ з розробки та застосування технолога (техшчних i дидактичних 3aco6iB, що використовуються в навчашп на ocnoßi технологи навчання).

Розглядаючи першу категорш фах1вщв, ми видьтяемо серед них дш групп:

1) MaiiöyTHi вчител! - студента мовного педагопчного вузу, навчання яких повинно обов'язково включати спещальну теоретичну та практичну шдготовку з ТН;

2) внкладач1 та вчител^ яких необхино перюднчно навчати на ФПК i курсах вдосконалення квал1фшацп вчител1в всього комплексу навчальних дисциплш, що мають вьчношення до i'x профсспшо! д1яльност] (мова, методика внкладанпя, педагопка та ¡н.), в тому числ1 з ТН.

Друга категор1я фах!вщв - "техиологи-методисти" становпть окрему групу, головне завдання яко! - розробляти дидактичш та навчальпо-методичш поабннки, що використовуються в навчашп, побудованому на сучасшй технологи, а також впроваджувати ТН у навчалышй процес та оргашзашйно-методичну ¿цялыпсть навчальних заклад1в.

Шдготовка студент1В до використання сучасних технолопй, зокрема комп'ютерпо!', проводиться в КДЛУ з 1986 р. Нова програма "Технолопя професшно! »■пяльносп вчителя шоземно! мовн/перекладача", яка була розроблена кафедрою ¡нформатики та технологй' навчання КДЛУ шд нашим кер!вннцтвом у 1996/97 навчальному poni, груитуеться на uwicirift конценцн шдготовки вчителя/викладача ¡ноземно! мови та перекладача до використання ТН у свош професпнпй д1яльносп. Програма побудована за модулышм принципом, зпдно з якпм кожна частина загального курсу являе собою завершений самостшний курс, нов'язаний з ппмимн курсами програми. Програма розрахована на чотири роки i складаеться з чотнрьох окремих частин або курсив, кожний з яких читаеться протягом одного чи двох ceMecrpiB одного року навчання: 1 частина - "Вступ до технологй' навчання шоземннх мов/перекладу" (I курс); 2 частнна - "Комп'югерна технология навчашгя/ перекладацько! д1яльност1" (II курс); 3 частина - "Телекомушкацнша технология у навчанш шоземннх мов/ перекладацько!' д1ялыюсп" (III курс); 4 частнна - "Методика застосування сучасних технолопй в навчашп ¡ноземних мов/Застосування сучасних технолопй в перекладацьмй д1яльносп" (IV курс).

Bei чотири модул! курсу разом становлять uLiicny, закшчену систему, що забезпечуе досягнеиня поставлено! мети. Мета програми - забезпечити iiounouiiiity теоретичну та практичну шдготовку з ТН студента мовного педагопчного вузу як складово! частини його професшно! компетенцп.

Кафедра ¡нформатики та технолог!! навчання КиТвського державного лшпмстичного ушверситету вперше в наций кра!'ш розпочала в 1984 р. навчання внкладач1в вуз1в, що проходять курси шдвищення квал1фжацп на ФПК КДЛУ, використаншо персоналышх комп'ютер!в. За щ роки шдготовку пройшли манже 600 викладач1в. Для слухач1в ФПК - викладач1в шоземно! мови вуз1в кра!ни

колективом автор! в була розроблена специальна програма курсу "Основи навчально! ¡нформатики та обчислювально! техшки" та ряд навчальних 1 методичних поздбпиюв (див. список публисацш автора). Багато випускниюв ФПК усппино застосовують персоналый комп'ютери в навчальному процесь

Потреби сучасного навчання ставлять питания про шдготовку фах1вщв з ТН. Викладач шоземно! мови не може стати новноцпшим спещалютом у щй галуз1 в силу П специфики та об'ективних труднонвв. Необхщпо розпочати шдготовку фах1вщв саме з ТН, що забезпечували б розв'язання важливих адмшипративно-оргатзацшшгх, науково-методичних, технолопчних 1 навчальних проблем. Сформулюемо завдання, що стоять перед фах1вцем з ТН - технологом, розробником, методистом, викладачем та оргашзатором навчання. Цей спещалкт повинен бути експертом з технологи навчання та володш! певною дисциплшою; знати теорш дидактики, психологи та . методики викладання дано! дисциплши, а також сучасш ТЗН та !х дидактичш можливосп; ум1ти розробляти дидактичш матер1али та павчально-мстодичш поабники для р1зних техшчних засоб1в навчашш, оргашзовувати навчальний процес 1 самостшну навчальну д1яльшсть студенпв з використанням ТН, укладати програми курст 1 плапи занять з використанням ТН, оцшювати сфсктившсть иавчалыюго процесу та застосування техшчних засоб1в, викладати курси з технолог!! навчання.

Проведено нами дослщження пщтвсрдило гшотезу про те, що системне, комплексне застосування технологи навчання ¡ноземних мов, яке базуеться на сучасних ¡нформацшних технолопях, дозволяе пщвшцитн сфсктившсть навчального процесу в мовному вуз1 та забезпечити досягнення мети навчання - формувапня пшомовно! комушкативно! та профссшно! педагопчно! комиетенцш студента.

Перспективи подальшого дослщжеиня та практично! робоги ми бачимо п наступному: подальшому вивченш дидактичних можливостей ¡нформащйних технолопй; проведенш методичного анал1зу та виробленню методичних рекомендащй щодо роботи з комп'ютерними курсами з ¡ноземних мов; створенш сучасних ефективних дидактичних поабниыв, що використовуюгься з техшчними засобами навчання; розробщ нових форм 1 методйз навчання, заснованих на ¡нформащйних технолопях; упровадженш ТН у навчальний процес мовного вузу; ироведенш науково-методичних експерпменпв з метою оцшки ефективноеп методики КН1М 1 ДН та ¡спуючих дидактичних матер1ал1в; розвитку системи дистантного навчання ¡ноземних мов ! шдвшценш квал1ф1кащ! вчител1в 1 виклада'йв; широкому запровадженш результатов дослщжепня та технологи навчання в щлому в практику навчання ¡ноземних мов у мовних вузах та шших учбових закладах Укра!ии; вщкритп ново! . спещальносп "технолопя навчання ¡ноземних мов" у мовних вузах; шдвищешй квал1ф1кацп вчител!в середтх шюл 1 викладач1в вуз1в з технолог}! навчання; формуванш через шдготовку в мовному вуз! викладача нового типу.

Зм1ст дисертацп в1дображено в таких наукових працях автора:

Брошюри

1. П.И.Сердюков. Основы интенсивного курса обучения иностранным языкам.

- К.: Выща школа. 1984. - 56 с.

2. П.И.Сердюков. Применение ЭВМ в обучении иностранным языкам. М.: Минпрос СССР, 1988. - 25 с.

3. П.I.Сердюков. Гехнолопя розробки комп'ютерних нрограм з ¡ноземних мов. К.: Леней-, 1996. - 112 с.

Статп

4. П.И.Сердюков, С.С.Винярская. Применение ЭВМ для повышения эффективности обучения иностранным языкам //Проблемы высшей школы. Совершенствование подготовки специалистов. Республиканский методический сборник. - К.: Выща школа, 1978. - Вып. 32. - С. 50-54.

5. П.И.Сердюков, Н.Ф.Бориско, В.С.Лобко. Техническое обеспечение интенсивного курса иностранного языка (Опыт применения метода активизации в работе высшей школы)//Психолого-педагогическпе аспекты интенсификации учебной деятельности. -М.: МГУ, 1983. - С. 54-58.

6. М.В.Ляховицький, ПЛ.Сердюков. Основш напрями використання учбовоТ техшки нового поколшня//Методика викладання ¡ноземних мов. - 1984. - N13. -С. 60-63.

7. О.В.Кривошеев, П.И.Сердюков. Ситуативное оформление коммуникативной деятельности на иностранном языке.//Сопоставительная лингвистика и методика обучения русскому языку иностранных студентов-филологов. - К.: КГПИИЯ, 1984.

- С. 114-119.

8. М.В.Ляховицький, ПЛ.Сердюков, Н.Ф.Бориско. Вщеофонограма як зааб штенсиф1кащ1 навчання усного мовлення на 1 кура мовного вузу//Методика навчання ¡ноземних мов. - 1985. - N14. - С. 82-85.

9. П.И.Сердюков. ЭВМ в обучении иностранным языкам// Иностранные языки в школе. - 1985. - N5. - С. 6-9.

10. П.И.Сердюков. Как составить алгоритм упражнения для ЭВМ//' Иностранные языки в школе - 1986. - N6 - С. 26-31.

11. П.И.Сердюков. Управляемая учебная среда как фактор и компонент интенсивного обучения//Активизация учебной деятельности. - Куйбышев: Куйбышевский университет, 1987. - С. 94-101.

12. П.И.Сердюков. Формы, методы и средства самостоятельной учебной деятельности в обучении иностранным языкам//Интенсивное обучение иностранным языкам в высшей школе. - М.: МГУ, 1987. - С. 113-120.

13. П.И.Сердюков. Интенсивное обучение иностранным языкам на основе комплексного применения технических средств//Задачи и перспективы интенсификации обучения иностранным языкам в школе и вузе. К.: КГПИИЯ, 1988.

-30- С. 17-21.

14. П.Г.Асоянц, Л.Н.Волчкова, Т.И.Коваль, П.И.Сердюков, Г.С.Чекаль. Алгоритмизация процесса обучения иностранному языку при разработке автоматизированного учебного курса//Методика обучения иностранным языкам. Романское и германское языкознание. - 1988. - Вып. 3. - С. 28-32.

15. P.Serdiukov. Development of Communicative Software for CALL// Wissenschaftliche Zeitschrift der Universität Rostock. - 1990. - G-Reihe 39. 9S. - S. 99102.

16. П.И.Сердюков, Л.Н.Волчкова. Организация самостоятельной учебной деятельности в системе интенсивного обучения иностранным языкам с компьютерной поддержкой//Современные проблемы обучения иностранным языкам в школе и

■ вузе. - Курск: КГПИ, 1991. - С. 5-11.

17. П.И.Сердюков. Методические аспекты компьютеризованного обучения иностранным языкам//1ноземш мови. - 1996. - N3-4. - С. 54-57.

18. P.Asoyants, G.Checal, N.Chemeris, P.Serdiukov, T.Koval, M.Maikova. Development and Use of CALL Materials//New Media and Telematic Technologies for Education in Eastern European Countries. - Enschede: Twente University Press. - 1997. - P. 269-278.

19. П.И.Сердюков. Дидактические возможности дистантного обучения иностранным языкам// 1ноземш мови. - 1997. - N3, - С. 22-29.

Навчальш ноабники i программ

20. П.И.Сердюков. Компьютеризация обучения иностранным языкам// Методика интенсивного обучения иностранным языкам. Учебное пособие для

• студентов институтов и факультетов иностранных языков /Под ред. В.А.Бухбиндера и Г.А.Китайгородской. - К.: Выща школа, 1988. - С. 255-283, 320-323.

21. Основы учебной информатики и вычислительной техники. Учебное пособие для студентов институтов и факультетов иностранных языков./А.М.Довгялло, Т.И.Коваль, М.В.Легкий, П.И.Сердюков/Под.ред. П.И.Сердюкова. - К.: Выща школа, 1990. - 176 с.

22. Основи методики створення i застосування комп'ютерних програм у навчанш ¡ноземних мов. Навчалышй пос1бник/П.Г.Асоянц, Г.С.Чекаль, ПЛ.Сердюков, Л.М.Волчкова та ¡н. - К.: КДППМ, 1993. - 106 с.

23. П.И.Сердюков, Л.Н.Волчкова. Основы информатики и вычислительной техники. К.: КГПИИЯ. - 1986. - 4.1. Основы вычислительной техники. - 40 с. - 4.2. Основные понятия программирования. - 36 с.

24. Методические указания по применению автоматизированной учебной системы АОС-М в учебном процессе//А.М.Довгялло, П.И.Сердюков, Т.И.Коваль и др. - К.: КПИ, 1986. - 84с.

25. Лабораторные работы по курсу "Основы информатики и вычислительной техники" для слушателей ФПК преподавателей иностранных языков вузов//

П.И.Сердюков, Т.Н.Коваль, П.Г.Асоянц, Л.Н.Волчкова. - К.: КГПИИЯ, 1988.-56с.

26. Вычислительная техника и технические средства обучения. Программа педагогических институтов для специальности 2103/Под ред. П.И.Сердюкова - М.: Минпрос СССР, 1986. - 11 с.

27. Рабочая программа курса "Основы учебной информатики и вычислительной техники" для слушателей факультетов повышения квалификации преподавателей иностранных языков вузов/Сост. А.М.Довгялло, П.И.Сердюков, Т.И.Коваль, М.В.Легкий. - К.: Минпрос УССР, 1987. - 19 с.

28. Типова програма курсу "Технолопя профеойноУ д1ялыюст1 вчителя шоземних мов" для студснпв мовиого вузу/Шд ред. ПЛ.Сердюкова. - К.: КДЛУ, 1997. - 28 с. (вщдана до друку).

Анотацш (Epitome)

Сердюков ПЛ. 'Георетичт основи навчання шоземних мов у мовному By.3i з використанням шформацШних технолопй. Рукопис.

Дисерташя на здобуття вченого ступеня доктора педагопчних наук за . спещальшстю 13.00.02 - теор1я та методика навчання: германсыо мови. - Кшвський державний лшгвютичний ушверситет, КиТв, 1997.

Дисертация приспячена питаниям упровадження шформацшних технологий (IT) у навчальний процес мовного вузу. В poóoTi розкриваеться новий папрям в галуз1 методики навчання шоземних мов - спещальна технолопя навчання шоземних мов (ТН IM), яка базуеться на нових технолопях (комп'ютерн1Й та телекомушкашйшй), i hobí форми навчання - комп'ютеризована та дистантна. Дослщжеш дидактичш можливосп сучасних технологш, узагальпена Teopin та практика застосування IT у навчанш ¡ноземних мов. Запропонована нова клаафжащя техн1чних 3aco6iB навчання, розроблен! принципи ТН IM. Розглядаються opiriiia.ibHi шдходи до розробки та комплексного використання техн1чних 3aco6iB у навчальному nponeci з ¡ноземних мов. Пропонуються hobí форми, дидактичш засоби i мегоди . навчання ¡ноземних мов на ochobí ТН IM. Даються практичш рекомендацй' шодо упровадження IT в навчальний процес мовного вузу.

K.iio4obí слова: методика навчання ¡ноземних мов, технолопя навчання, шформацшш технолопУ, техшчш засоби 1гавчання, ком[;'ютеризоване навчання, дистантне навчання.

Сердюков П.И. Теоретические основы обучения иностранным языкам в языковом вузе с применением информационных технологий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения: германские языки. - Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 1997.

Диссертация посвящена вопросам внедрения информационных технологий

(ИТ) в учебный процесс языкового вуза. В работе развивается новое направление в методике обучения иностранным языкам - специальная технология обучения иностранным языкам (ТО ИЯ), основанная на передовых технологиях (компьютерной и телекоммуникационной), и исследуются новые формы обучения -компьютеризованная и дистантная. Изучены дидактические возможности современных технологий, обобщается существующая теория и практика применения ИТ в обучении иностранным языкам. Предложена новая классификация технических средств обучения, разработаны принципы ТО ИЯ. Рассматриваются оригинальные подходы к разработке и комплексному использованию технических средств обучения в учебном . процессе языкового вуза. Предлагаются новые формы, дидактические средства и методы обучения иностранным языкам на основе ТО ИЯ. Даются практические рекомендации по внедрению ИТ в учебный процесс языкового вуза.

Ключевые слова: методика обучения иностранным языкам, технология обучения, информационные технологии, технические средства обучения, компьютеризованное обучение, дистантное обучение.

Peter I. Serdiukov. Theoretical Foundations of Language Teaching in Language Universities with Application of Information Technologies. Manuscript.

Doctorate Dissertation in Theory and Methodology of Teaching: Germanic Languages (13.00.02). - Kiev State Linguistic University, Kiev, 1997.

The dissertation deals with the issues of Information Technologies (IT) applica-. tion in the curriculum of language universities. The author is developing a new direction in methodology of foreign language training - a special Technology of Foreign Language Training (TFLT) which is based on advanced technologies (computer and telecommunications) and investigates new forms of education - computer-assisted and distant learning. The pedagogical potential of modern technologies is analysed. Current theory and practice of IT application in foreign language teaching is reviewed. A new classification of technology is proposed, basic principles of TFLT are specified. Original approaches towards the development and integrative application of educational technology are outline^. New strategies of foreign language teaching based on TFLT are defined. Recommendations for IT implementation in the language university curriculun are suggested.

Key words: methodology of foreign language teaching, educational technology, . information technologies, computer-assisted learning, distant learning.