автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Внимание как фактор формирования исполнительской надежности баяниста в ВУЗах музыкально-педагогической специальности

Автореферат диссертации по теме "Внимание как фактор формирования исполнительской надежности баяниста в ВУЗах музыкально-педагогической специальности"

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ культури

* На правах рукопису

ЮНИК Дмитро Григорович

УВАГА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ НАДІЙНОСТІ БАЯНІСТА У ВУЗАХ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

13.00.02 — методика викладання музики

та методика музичного виховання .

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ — 1993

Робота виконана в Київському державному інституті культура

Науковий керівник — кандидат педагогічних наук, професор ЛАПЧЕНКО Володимир Петрович

Офіційні опоненти: .

1. Доктор педагогічних наук, професор ПАДАЛКА Галина Микитівна

2. Кандидат мистецтвознавства, доцент САМІТОВ Віктор Захарович

Провідна організація — Науково-дослідний інститут педагогіки АП1І України

Захист відбудеться «^4'» 1993 року на засіданні спеціа-

лізованої вченої ради К-01.34.01 при Київському державному інституті культури (м, Київ, вул. Щорса, 36)

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського державного інституту культури (м. Київ, ,вул. Щорса, 36)

Автореферат розісланий 1993 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИК;1, ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми. Ясга о провідин» психологічним ф-дагогом підвищення ефекмзаості будь-якої діяльності, в тому ні::лі і • навчально-виховної , оскільки вона тісно пов'язана з пр є': -гя. і ■ активізуз процеси сприйняття, уявлення та мислення. 7

У педагогічній науці на валишвість уваги, як необхідної умови підвищення ефективності піеї діяльності, .вказували Ю.Ба-банський, А.Дістервег, Я.Комансышй, А.Нечаев, І.Песталоіші*

І.Руссо, В.Сухомлинський, К.Ушинський та інші дидактя. ,,

Численність позицій при визначенні сутності уваги та '. . .

основних її властивостей спостерігається з дослідженнях психологів Б.Ананьева, Ф.Барановського, П.Гальперіна, М.'ДоАршіііп, Р.Канабекової, С.Луйомської, В.Малікової, В.Мусіної, С.Ру- . ■ бінитайна,- 1 .-Страхова та і на их авторів. . •

Основою зазначених праць з генетичні та найропсихологічні _ методи дослідження, аналіз предмету під час яких проходив, як ‘ ‘ правило, на рівні розгорнутої діяльності, на "макрорівяі”. ’

Проте, останнім часом досягнуто значного прогресу в розробці методів мікроструктурного аналізу психічної діяльносїі, ' „

сприяло вивчення мікроструктури властивостей уваги і виявленню і їх кількісних та якісних параметрів /М.Гуліна, б.Самущенко,

В.Чяпас, Ц.Хольмес та інші/. ,

На жаль, в методиці навчання інструменталістів у вузах музично-педагогічної спеціальності педагогічний аспект проблеми системного використання властивостей уваги при формуванні виконавської надійності, спеціально ніким не досліджування. Разом з тим, викладача^, як і студентам, під час роботи над музичними творами необхідно знати, як, коли і на що спрямовувати увагу та яку II властивість.використовувати нід час вирішення конкретного завдання. Від цього залежить рівень виконавської надійності баяніста у публічному виступі.

Проведене нами спеціальне вивчення даної проблема в теорії і практиці показало, що формування надійності гри баяніста у вузах музично-педагогічної спеціальності однаково хвилює всіх виконавців незалежно від рівая їх професійної майстерності. ' Все це і послужило обгрунтуванням вибору теми нашого дослідження.

Надійність у публічному заступі /за науковим дослідженням

С. Нагареля і/ ~ па властивість інструменталіста, ио дозволяє йому безпомилково, впевнено і з необхідноп точністю виконувати «у-язчні твори в екстремальних умовах. В дисертації досліджується проблема формування п параметрів тільки зовніпнього прояву в поетапній роботі над музичити творами та під час їх виконання. Зокрема, конливості уникнути "зупинок*, "заїкання", непопадання яа потрібну клавіпу, текстових та технічних помилок.

Цілісний тіш роботи над музичними творами нами не розглядався, тому, що в практичній діяльності баяністів вів не використовується, оскільки технологічне обладнання даного, інструменту мав дві різнопланових клавіатури?, на яких застосовується тільки "сліпий" метод гра /за Г.Цшііниц/.

Мета роботи полягала у виявленні і розробці оляхів дідви-щваня рівня надійності гри баяніста. Для цього ми припустили, що систекне використання інструиенталіотом найважливіших властивостей уваги свідомого регулювання у процесі роботи над музичними творами та під час їх виконання в екстремальних удовах сприяг тика досягненню більз високого рівня виконавської надійності.

Саме ца і стало гіпотезою нашого дослідження.

Відповідно до мети та гіпотези були визначені такі задачі:

1/ вивчити став проблеми формування виконавської надійності інструменталістів; • .

2/ виявити закономірності демонстрування певного рівня вадійності гри баяніста при виконанні музичних творів в екстремальних умовах; .

З/ визначити найважливіші властивості уваги, що піддягають свідомому регулюванню баяністом у процесі музично-виконавської . діяльності;

4/ обгрунтувати зміст та послідовність етапів роботи над • музичними творами та їх виконанням з використанням певних властивостей уваги; . '

5/ експериментально перевірити удосконалену методику формування виконавської надійності баяніста.

. Для вирішеная поставлених задач застосовувалися такі толи дослідження: теоретичний аналіз, педагвгічяі спостереження, анкетування, педагогічний експеримент /констатуючий та форкую-

Інструменти типу "Підхіні", "Україна* та "Ювітер" на двох кза-віатурах мають по три технологічно різних маяувли. П’ять хроматичного розмідеяяя клавіпів і один - "готово-акордового".

ЧИЙ/.

Об*єкт дослідження - система інструментальної иі;^'- г"^кя фахівців нузлчяо-педагогічної спеціальності,

Преішет дослідження - процес формування виконавської нздіЗ-ності студентів-баяііісгів музично-педагогічної спеціальності.

Методологічною основоп дисертаційно! роботи а'наукові положення про діалектичний взаємозв'язок властивостей психіка Індивідуума і його діяльності та їх рол^' в педагогічному про-цзсі формування спеціальних нав:їчок.

Тооратичнгаи основами досяіджзяня булп праці з педагогіки /Ю.Бабансьносо, А.Дісгарвега, ІІ.Кштерзвз, Я.Ксизпсіхого, А.іїо-чазва, І.Песгалоцді, Е.Руссо, В,Сухс!і.чняськогс, К.Усмського та інашс дпдактів/, психології /Б.Алапьєва, в.Барановсьхого, Д.Бродбента, Я.Буцвр, П.Гашіеріна, М.Гуліної, М.Добрияіца, Я.Дрісзо, У.ІІаЯсвр, С.Рубіяята.'іаа, Є.Семуаешм, І.Страхова,

В.Чяпас. Ц.Хольмас та іннпх/, а тахоа иястзцтвознавстеа /й.Агсі-нова, Л.Бочкарьоаа, О.Віщшського, Г.ГіязсЗурга, Іі .Давидова, Г.Когана; Г.Нейгаузз, В.Самітова, О.Цагарелді і івззх/. ’

Наукова новлзва робото полягав в тому, що: 1/ вштвлеио за- • коноиірності демонстрування павяого рівня надійності гри баякіоге під час виконання иузкчянх творів у екстремальних умовах; ■

2/ визначено найваадавіпі властивості уваги свідомого рвгулвзанші ■баяністом у процесі музично-виконавської діяльності, а таяоя ті . властивості уваги', які на піддаються цьому рвгулюзаила; 3/ розроблено психолого-чіедагогічну сясгенністі. шгазристаяня шгастігаос-.' тої уваги в поетапній роботі аад кузтгїпиїн тзорама та під час їх : виконання; 4/ удосконалено діячу нетоднку формування вшюнавської надійності баяніста з првлдщіону веступі вляхом раціонального « застосування властивосте!! увага у даноиу продаєі. . '

На захист виносяться такі полонення: ’ ;

1. Ефективність формування виконавської надійності баяніст* '

яалежять від рагулпвання властивостямс увага як під час роботя над иуанчйгми творами, так і під час їх ваконаяяя з зкстрзмальякх уковах, . • ' .

2. Рівень надійності гра Оахаіата залежить «ід його про- ? фвсійної готовності до вджояаяня иузячннх творів у екстремальних умовах, основою якої е яхість васвоання та відпрацювання тексх'О-вях х гшконавзькшс їх компонентів.

- б -

3. Свідомому регулюванню в процесі музично-виконавської діяльності баяністапідлягають найважливіші властивості уваги: концентрація, розподіл, обсяг та переключення.

. . 4. Такі властивості уваги, як стійкість і коливаная, такок

важливі для виконавського процесу, але вони свідомо не регулюються баяністом.

' 5. Формування виконавської надійності спирається ;іа здат-

, ність баяніста свідомо застосовувати властивості уваги відпо-

■ відао до змісту роботи над музичними творами на кожному етапі їх опрацювання.

6. Досягнення надійності гри баяніста в процесі- публічного виконання музичних творів грунтується на Його здатності до розподілу уваги на запрограмовану кількість об’єктів її обсягу та матгової концентрації на намічені їх початкові "пункти".

Теоретична значимість дослідаення полягає у виявленні найважливіших властивостей уваги свідомого регулювання баяністом у . процесі музично-виконавської діяльності та визначенні психолого, педагогічної системності використаная цій властивостей увага б поетапній роботі над музичними творами та їх. виконанням в в}«згрв-мальнюс умовах. .

Практ:гчна значимість роботи полягав в розробці та-впровадженні в практику методики формування надійності гри студентів-баяністів у вузах музично-педагогічної спеціальності. Матеріали дисертації можуть бути використані в практиці навчання студентів-баяністів та в курсі лекцій з методики викладання гри на музичних інструментах у цих-вузах, •

: Вірогідність дослідження забезпечується психолого-иеда-

гогічаим обгрунтуванням наукових підходів до рішення проблеми, підтверджується адекватністо наслідків повторних експериментів.

Апробапія роботи. 1. Основні-положення дослідження обговорювалися на щорічних науковонивтодячннх хонференйіях професор-сько-вшиадацького складу Мелітопольського державного педагогічного інституту протягом 1989-1393 років та республіканських науково-практичних конференціях,- які проводилися на базі цього я інституту в 1990 році. Вінницького• державного педагогічного інституту в 1992 році, Київського державного педагогічного .інституту ім. М.Й.Драгоианова в 1992 і 1093 роках та Ізмаїльського державного педагогічного інституту в 1993 році. 2. Нас-

ЛІДХИ роботи ЗаОТОСОЕ/ПТЬСЯ В курсі ЧКТвНПЯ Л9КЦІЙ з дисципліни ".Методика вяхлздишя гри я,і музичних інструментах" /кафедра оркестрового диригування Київського державного інстптгіт і'уль-тури/. 3. Оаловкай зіпер дисертації викладено в п’-тьог т*<Ш~ хядіях. •

. 1 Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із зво-

де ніш, трьох глав, висновків, списка літератури та додатку.

Обсяг роботи 202 сторінки машинописного тексту /132 сторінки основного, 29 сторінок бібліографі і і 40 сторінок додатку/. ■ Список літератури складається із 309 першоджерел, з яіжх 14 -іноземних авторів.

У введенні розкривається'актуальність вибраної проблеми і кауково-практпчаа цінність дослідження. Викладається мета, гіпо- • теза, задачі, об’єкт, предмет, методологічна основа, теоретична база, вірогідність дисертаційної роботи, а також положення, які виносяться на захист. • .

У петаій главі розглядається увага і її властивості як предмет пскхолого-ледагогічного дослідження та використання цех властивостей уваги музичною педагог ікоз у виконавському процесі інструменталіста. ‘ ' ■

В результаті вивчення та аналізу літературних дзерел з педагогіки /Ю.Бабааського, А.ДістерЕега, П.Каптсрева, Я.Казанського, А.Нечаева, І.Песталопці, І.Руссо, В.Сухомлииського, К.Уиинсьхого та .інших дидактів/ і психології /Б.Ананьева, Баранове ького, Д.Бродбента, Я.Бунор, П.Гальперіна, М.Гуліної, М.Добркяіна, Я.Дрісше, У.Найсер, С.Рубікятейна, Є.Свяущенка,

1.Страхова, ВДяїшс, Ц. Хольме с та інших/, в яких доолідауиться властивості увагв і визначаться їх кількісні та якісні параметри, на констатували; що увазі,'як необхідному психологічному компоненту плідного творчого процесу будь-якої діяльності, в тому числі і музЕчио-виконавської, притаманні такі властивості, 'як: стійкість, концентрація, переключення, розподіл, сбсяг та коливання. • • ■

За сучасними психологічними дослідженнями вони хер’гчтеркїу-ються так: ' .

2/ стійкість - довгота збереження інтенсивної /концентрованої/ уваги;

2/ концентрація - зосередження на якомусь одному виді

діяльності та відгерношш віт. сторонніх.подразників;

З/ п*рсіклшенкя - сяацкиа перехід увага від однієї діяльності'до ішзої або від одного об'єкту /спераяії/ до другого;

4/ розподіл - одночасне розосередження уваги на декілька об'єктів або на декілька вадів діяльностей;

5/ обсяг - кількість об'єктів, що сприймаються одночасно;

6/ коливання ~ періодичні одночасно-мимовільні зміна ступеня інтенсивності уваги. '

Розглядвотн різноманітні проблеми музично-виконавської діяльності, багато авторів /летоднчної та науково-дослідної му-зично-пвйагогі'їної літератури торкалися питання використання над йластипостей уваги у виконавському процесі інструменталіста /Л.Акі:.:рб, А..Алексеев, Ю.Бай, Л.Баренбойм, А.Бірмак, Л.Бочка-риоп, І.Браудо, О.йіцинський, Г.Гінзбург, М.Давидов, В.Зав’ялов, Г.л.-і'сії, Ф.Ліпс, І.Назаров, Г.Прокофьев, В.Самітов, Ю.Цагаредлі та інші/, мроте, ми дійми висновку, що в музичній педагогіці . ншаа однозначного тлумачення кількісного та-якісного складу . найвішшвшьіг для виконавської діяльності інструменталіста властивостей уваги. '

У лрутій главі показані наслідки констатуючого експерименту.

Так, у першому параграфі на основі аналізу традиційної теорії навчашзя інструменталістів з досліджуваної пробломи та аналізу практичного стаиу надійності гри баяністів при виконанні музичних творів у різних формах звітності /екзамен, концерт, конкурс/ ми відзначали:

1/ існують поетапний та цілісний типи робота над иузюткыи творами. .

Поетапний тип - робота умовно*розчленовуеться на три етапи, кожний із яких’характеризується своєю особливою задачею та способом дій. . -

Цілісний тші - робота но розчленовується на окремі етапи;

2/ весь процес музично-виконавської діяльності складається із підготовчого та підсумкового розділів.

Підготовчий розділ - поетапний або цілісяяі! процес роботи над музичним творами. .

Підсумковий розділ - прилюдно виконання музичних творів;.

З/ підсумкозість і прилодність /при шпюнашп х

творів на бтсоа'лензх, концертах та конкурсах/ підвкгауягь ..л-иість форми звітності' і сприяють створенні) екстремальних }ліоа, які прирівнюються- до емоційно-стресових ситуацій, тому цо п::гиік-кавть появу різноманітних стресорів;

4/ традиційна теорія навчання грі на нузичиих інструментах нас суперечливі тлумачення з сягання "Які властивості уваги слід використовувати інструиенгалісту під час роботи над музичили творами та їх виконанням в екстремальних умовах?";

5/ незалош:о від того, що острах па естраді властивий всім виконавшім, причиною породження.позитивного чи негативного сценічного самопочуття е професійна готовність інструменталіста до виконання музичних творів у еіссгремзльни: умовах.

У друтсиу параграфі другої глави висвітлені насліда анкетування, яка проводилося для виявлепия зсісоношраостаЯ демонстрування певного рівня надійності гри баяніста Ллсокого, середнього чи низького/ під час приладного сиконаяяя кузіг.шпс творів. Всього в- анкетуванні прийняло участь 90 виксиазців різного ріашх професійної підготовка. Серед низ буля: студенти вітчизняних консерваторій та педагогічних вузів; вихованці аер/біхніз; музич!!:-.-закладів /академій,.-шлях музичних шсіл, консерваторій/. їх відповіді класифікувалася відповідно до рівня виконавської надійності та професійної спрямованості.

Такпа чином, з результаті анквтугапвя неми глхгдено такі аакоаоміряосгі поява певного рівая вшсонггської надійності ба-шзіста /високого. середнього че низького/ під час виконання іт/~ зкчанх їаорів у екстремальних умовах ивзалс їяо від прецесійної СЕраловаиості інструментам і ста та форма публічного виступу:

' 1/ там ивпша звортазться увага на "текст" иуьтнзх хворів :

під тес публічного їх виконання, тим видай рівень наді&чості баяніста;

21 чееі крепі впашш НОТНИХ "текстів" МуЗЙЧНИХ ї£0рів, ЇЗК непаа па ішх звертається увага під час їх вякоиаяня в еастра-иаяькзх умовах. ■ ' ■

У третьому параграфі’ яіеГ главя висвітлені наслідки анкету- 1 Ьгняя вздатянх баяністів, яка здійсаввалося для виявлення пай- , асяивійіїх ачастквостеї уваги свідоиого рсгулввання інструнвиМ- • ліс” ,сі у гаузЕчко-зшсопавсьпій діяльності. Парад анкетуванням з

З

кожним із них проводилися інструктивні бесіди, в яких розкривалися наукові характеристики основних властивостей уваги., Всього анкетоваяо 10 виконавців, серед них були: народні та заслужені артисти Україна; лауреати міжнародних конкурсів баяністів і акордеоністів. ‘ . ,

У разультаті цього анкетування ми виявили, що властивості стійкості та' коливання уваги ніким із опитуваних свідомо ае використовуються ні в підготовчому, ні в підсумковому розділах загального музично-виконавського процесу.

Таким чином, на основі аналізу використання властивостей уваги свідомого регулювання у виконавській практиці видатних баяністів, ми визначили ті властивості уваги, які вважаємо найважливішими для даної діяльності. Такими е: концентрація, розподіл, обсяг та переключення. Крій того анкетування показало, що під час виконання музичних творів у екстремальних умовах значно підвищується необхідність свідомого застосування таких властивостей уваги, як розподіл та переключення.

У ттзетій главі розкрито хід та організацію проведення формуючого експерименту досліджуваної проблеми,-

Для практичного підтвердження нашої гіпотези ми у першому • параграфі цієї глави, перш за все, розробили психолого-педагогіч-ну системність свідомого регулювання найважливішими властивостями уваги у виконавському процесі баяніста. А потім - експериментальну методику практичної роботи над музичними творами та їх публічним виконанням. Таха системність опирається на теорію П.Гальперіна про третій-тид орієнтування, тому, до саме цей -тип орієнтування припускає; застосування такої системи методів навчання, при якій об’єкт •вивчається спочатку на основі Кого загальної характеристики /з виділенням в.ній головного, істотного/ і подальшим аналізом компонентів та їх інтеграцією на якісно ведому рівні. В основі цієї системності також лежить ме-тодска поетапної роботи над музичними творами Л.Баренбойма,

О.Вішшського, І.Гінзбурга, 1 .Гофмана, О.Цагареллі та інших.

Сйирагчись ва зазначену творів та методику ми дійшла висновку, оо в поетапній роботі над музичними творами та під час їх публічного виконання слід дотримуватися суворої послідов-пості свідомого застосування найважливіших для виконавської ' . діяльності властивостей уваги /концентрації, розподілу, обсягу ' ;

та переключання/. Тобто, підготовчий розділ: ■

I-й етап - використовується властивість розподілу уваги;

II-й етап - використовується властивість концентрації уваги з подальшим розширенням її обсягу;

III-й етап - використовується властивість розподілу увага з подальшим переключенням її на різні об'єкти даної діяльності.

• Підсумковий розділ - використовується властивість розподілу уваги на запрограмовану кількість об'єктів її обсягу. У виняткових випадках застосовується миттєва концентрація уваги на рані сю намічені для цього об’єкти. .

Відповідно до цієї системності, спиратись на методичну та науково-дослідну музикознавчу літературу, ми розробили експерн-ментальну методику практичної роботи над музичними творами та їх публічним виконанням при раціональному використанні найважливішій .для виконавської діяльності властивостей уваги. Така нотодЕка відповідає акмсгад роботи над творами різними за характером, формою та стилем. Її-суть полягаа ц гаму, що:

1/ спочатку цілісно охоплюється твір, свідомо впкорастову-сться при цьому властивість розподілу увага;

2/ липе після цього засвоюються і відпрацьовуються окремо то&стові /звуковисогяі, нотні, мйтроритмічні, ташові, птрихові ішаі авторські позначення/ та виконавські /аплікатура, при-Ломи звуковвдобування, итрихи, ритмічна та артикуляційна рів- • ність, динаміка, ведення міху і зміна напряму його руху та інші,' залежно від твору; індивідуальних особливостей і рівня майстер- [ яості виконавця/компонента, свідомо використовується тільки властивість концентрації увага з подальшим розширенням її обсягу;

. З/ з досягненням позитивних результатів інтегруються ці , компонента, що значно збільяув обсяг уваги та сприяв її переходу в стан розподілу..В міру потреби увага переключається на іниі і текстові та виконавські компоненти, аде оточеная при цьому весь ‘ час знаходиться під контролем; ■

4/ під чао виконання музичного твору в екстремальних умовах ; свідомо використовується властивість розподілу уваги на запрограмовану кількість об’єктів її обсягу. У виняткових випадках засто~ совуеться миттєва концентрація уваги на раніше намічені почат- ; &о»і "пункти" частин, періодів, речень, фраз, фрагментів /які вираяають відносно закінчені думки/, "обдирних блоків".

На кожному етапі роботи над музичним твором та гід пас його публічного виконання якісно виконуються конкретні задачі.

Так, на 1-му етапі робота над музичним твором ставляться три задачі, а саме: а/ цілісно охопити твір; б/ виявите емоційно-образний його Імійт; в/ уявити виконавський план подальшої роботи над ним. .

На ІІ-му етапі - дві задачі, такі як: а/ засвоїти окремо текстові компоненти; б/ відпрацювати виконавські компоненти.

Засвоєння окремих текстових компонентів розпочинається із звуковксотних /нотних/ авторських позначень, бо вони є базовою основою всіх інших. Таке засвоєння звуковисотних /нотних/ позначень проводяться в нерозривному зв’язку З МОЛОДИКО-рИТМІЧНО» лінією .в гнучкої?/ інтонаційно-фразовому розвитку. Інакше це приводе до "формальної■зубрячки". Тобто, за допомогою первинних слухових уявлень /Б.Теплов/ вивчається "текст"1 4-ма гофланів-оькими способами роботи над твором, а саме:

1-й спосіб - дивлячись в "коти" програзться на інструменті /однією рукою/ фрагмент музичного твору, при цьому увага концентрується на "аплікатурно-клавіатурному тексті. Величина фрагменту залежить від твору, індивідуальних особливостей і -рівня майстерності виконавця, але бакано, щоб вона мала відносно закінчену дугжу3;

2-й спосіб - програзться на інструменті цей фрагмент по

. пам’яті, йдучи за первишшіи слуховими уявленнями, концентруючи

• увагу на "аплікатурно-клавіатурному тексті". Відсутність керівної ролі таких первшшнх -слухових уявлонь неминуче приведе до негативних наслідків; * .

3-2 спосіб - давлячись в "ноти*, без допомоги інструменту,

: внутрішнім слухом "відтворюється” звучання "тексту", увага концентрується на ньому. При цьому "текст" уявляється в 'нзрозршшо-

■ уу зв'язку з аплікатурою та клавіатурою. За ееоловов М.Давидова, необхідно бачити і чути "через пальці";’ .

)• ®Т№ег* - маються на увазі тільки звуковнеотні /нотні/ созна-ченаг у зв'язку 3 иелОДЕКО-рИГМІЧНОО ЛІНІЄЮ в гнучкому інтояа-цх&щ>-фразовоі!у розвитку........ . ■ . ■

"Аплікатурно-клавіатурнйй текст” - “текст", аплікатура і кяа-, відтура гприйиавгься як одне ціле. • , . . ■

О . . •

Виконується тільки визначеної» аплікатуро». . .. ■

4-й спосіб - сЗез інструменту і без "нот", по пам’яті,-внутрішнім слухом "відтворюється” його звучання, увага концентрується на "аплікатурно-клавіатурному тексті". При цьо^ керівна роль належить первиннім; слуховим уявленням. Як і в роботі 2-м способом, відсутність останнього неминуче приведе до "формальної зубрячки" та негативних результатів.

Після якісного засвоєння та відпрацювання окремих текстових .та виконавських компонентів но горизонталі ставляться такі задачі /III—й етап/: а/ об’єднати у вертикальну співзвучність дані компоненти; б/ досягти доцільного відтворення емоційно-образного змісту музичного твору щікхсм якісного виконаная текстових та виконавських компонентів. '

Вертикальна інтеграція значно розширює обсяг уваги, бо її одночасними об’єктами стають "аплікатурно-клавіатурні тексти" всіх горизонтальних ліній. Поява двох і більаіе таких одночасних об’єктів уваги сприяє її переходу в стан розподілу..

З досягненням позитивних результатів, а само, доцільного відтворення емоційно-образного змісту музичного твору ШЛЯХОМ • якісного виконання текстових та виконавських компонентів, програється твір "від початку до кінця", одночасно звертаючи увагу /властивість розподілу/ на такі об’єкти:

’ - емоційно-образний зміст; ' ' .

- мелодико-ритмічну лінію в гнучкому інтонаційно-фразовому

розвитку; ■ ■

- даяааіяу /зраховугчи ведення міху та зміну напряму його

руху/• .

'У виняткових випадках1 миттєво концентрується увага, але тільки на початкові "пункти" частин, періодів, речень, фраз, фрагментів /які виражають відносно закінчені думки/, "обшир.чих блоків". ' '

Під час виконаная музичного твору в екстремальних умовах '/підсумковий розділ/ Головно» задачею стає донесення до слухачів доцільного емоційно-образного змісту даного твору шляхом ' якісного виконання текстових та виконавськкх компонентів.

Для успішного рішення цієї задачі увага виконавця розподіля-

1 До цих виняткових випадків належать "стрибки", зміна фактури та поява особливих виконавських компонентів - вібрато, рккоает /тріольний, квартальний, квіятольний/, переключення тембровгх перемикачів і т. п.

оться нгі вища перераховані /запрограмовані/ об’єкти, тобто: емоційно-образний зміст; мелодико-ритмічну лінію в гнучкому іьтоне:.ійію-і'рзоозйму розвитку та динаміку /враховуючи ведення міху тл зміну напряму його руху/. Як виключення, увага може концентруватися, але тільки миттєво на запрограмовані початкові "пункти" об'єктів. Поява концентрації уваги на незапрограмовані об’єкти знігауе рівень надійності гри баяніста в приладному виступі. '

Взяваи за основу вище викладену методику практичної роботи над кузкчаими творами та їх виконанням, ми протягом 1991-1992 років проводили експериментальне формування виконавської надійності баяніста а метою' підтвердження гіпотези нашого дослідження. Цей формуючий експеримент проводився 'на базі музично-педагогічного факультету УіДПІ, в якому взяло участь 9 піддослідних. Повторно аналогічні експерименти проводилися на базі КДК ік. П.ІЛайковсьного /8 піддослідних/ та ШК /8 піддослідних/. Всього у формуючому експерименті взяло участь 25 піддослідних • різного рівня виконавської майстерності. • .

Для всебічного експериментального дослідження нашої проблеми всіх піддослідних було розділено на'дві групи /контрольну та експериментальну/, які в свою чергу класифікувалися між собою на три підггу.-и за репертуарною необхідністю. Для цього експериментальний музичний репертуар складався із 4-х творів різних за характером, формой та стилем. Ці твори доступні за окладяіеію піддослідним всіх курсів. До нього входили:

- твір кантиленного характеру;

- твір крупної форма;

- віртуозний твір; 1 ’

- поліфонічний твір.

Теорегетні знання про найважливіші властивості уваги свідомого регулювання баяністом у виконавській діяльності подавалися піддослідним експериментальної групи словесним методом навчання /бесіда/. Тезисний її виклад було вручено кожному із них.

. Лля практичного оволодіння навичками їх свідомого використання нами розроблено систему‘вправ, основа яких грунтується на теорії В.Леві про саморегуляцію психічній! станок індивідуума.

Піддослідні контрольної групи працювали за традиційною ме-

- ..п'-.-л г?'Чоте над м -'зичними творами та їх .виконанням, а піддос-

лідні експериментальної групи - за експериментальною.

У другою параграфі третьої глави “Раціональна застосування найваамвіишс для виконавської діяльності властивостей увага з роботі над кузичними творами та під час їх виконання" ми докладно висвітлшш хід та організацію гроведеніш формуючого експерименту. А в третьому параграфі "Наслідки формуючого експерименту з досліджуваної проблема" - результати контрольних замірів обох груп, їх співвідношеная та днизміїту' єфектзваості раціонального використання властивостей увага у формуванні виконавської надійності баяніста.

Динаміка та співвідношення наслідків контрольних замірів всін піддослідних і результати повториш: експериментів, які проводилася на базі ЮТ ім. П.І.Чаііяовського та КДІК показали, що за експериментально» методикою роботи надкузачн-ма творами і1 їх вяконаншза рівень надійності грн баяністів підешцевся неза-леяно від жанрової різноманітності творів і професійної підготовки студентів. Тобто, ш отримали практично підтвердження гіиотезп- нашого дослідження. <■'

Результати теоретичного та експериментального дослідженая дозволили най зробити такі висновки:

' 1. Иайвалиавштіл властивостям уваги, ідо підлягають сзі-

домону рвгулпваннп баяністом у процесі музично-виконавської •діяльності, а: концентрація, розподіл, обсяг та переключення. Такі властивості увага, як стійкість і коливання не піддаються свідомому регулювання, хоч і вагдиві для виконавства.

2. Прп формуванні виконавської надійності баяніста у вузах музично-педагогічної спеціальності свідомо иояуть бути використані такі властивості уваги, як концентрація, розподіл, обсяг та переклвчання.

3. Найефехтивиіпті для сгуденгів-баяністів слід визнати поетапний тяд роботи над музичними творами. Якісне засвоєння і відпрацювання текстових та виконавських компонентів з основою досягнення професійної готовності інструменталіста до виконання иузичних творів у екстремальних -умовах. •

4. Цілеспрямоване формування надійності гри баяніста спираються на залежність мія характером роботи над музичними творами та свідоідоо регуляцією певними властивостями уваги.

5. Методика формування виконавська! надійності баяніста

складається з двох розділів - підготовчого та підсумкового.

Підготовчий розділ передбачав три етапи роботи 'над музичними творшли, кожному з яких приїамзнна опора на. певні властивості уваги, а саме: на початковій стадії роботи над музичними творами /йерпий етап/ використовується властивість розподілу уваги, яка спрямовується на виявлення емодіїшо-образ-ного змісту' творів та виконавського плану подальшої роботи над ню,’.а; на другому етапі роботи над музичними творами застосовується властивість концентрації уваги з подаяьаш розширенням її обсягу окремо на текстові та виконавські компоненти; не за-верстальному етапі робота над музичними твораиж /третій етап/ використовуються властивості розподілу та переключення уваги, спрямовані на інтеграцію даних компонентів.

У процесі підсумкового розділу передбачається, що під час виконання кузьгсних творів у екстремальних умовах викорвстову-сться властивість розподілу уваги па емоційно-образний зміст, медодико-ритмічну лінію в гнучкому інтонаційно-фразовому розвитку та динаміку /враховуючи ведення міху і зиіну напряму його руху/. У виняткових випадках, до яких ножна віднести "стрибки" , зміну фактури, модуляції та появу особливих виконавських -компонентів /вібрато, рикошет, переключеная тембрових перемикачів і т.п./ миттєво концентрується увага, алз тільки на запрограмовані початкові "пункти" об'єктів. •

6. Якісне знання сгудентолі-баян і с той нотного тексту музичних творів зменшує можливість концентрації уваги на ньому під час публічаого виступу-і-слргяє підощондв надійності його гри.

- Основний зміст дисертації вшишдеао в таких публікаціях:

1. О рациональном применения состояний внимания в процесса работы над музыкальными произведениями // Совершенствование форы и методов обучения на tr/знкально-седагогическзіх’факультетах / Под ред. А.И.Горемичкина..- Уелитоподь: 14ГПИ, 1991.- '

С. 48-49.' ' . •

2. Підвиаешія надійності інструменталісте в публічному виступі шляхом раціонального використання головних власти-востеЯ уваги // іїсихолого-педигогічяі основи активізадії навчаль-яо-пізйавальної діяльності студентів: Тез. іоп. міжвузівську Еауково-пр&ктгчної конференції,- Вінниця: ВДШ, 1992.- Ч. г.-

c. 1СЦ-103. •

3. Формування надійності інструменталіста в публічному виступі шляхом раціонального використання головних властивостей уваги // Шляхи удосконалення худозньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури: Тез. доп. республіканської науково-практичної конференції 7-9 квітня

1992 р.- К.г.КДІІІ іьі. М.П.Драгоманова, 1992,- С. 119-121.

4. Повышзнпо надежности баяниста в концертном выступлении

при раї&ояальном использовании основных свойств внимания // ,

Актуальные проблемы обучения в педагогическом вузе / Под ред; Л.К.Еалитченко, Н.Ф.Димирова, Л.Н.Дудко, Л.И.Красовской.- Измаил: ИГПИ, 1993.- С. 158-159. ■

5. Формування надійності три студентів-інструменталістів у вузах музично-педагогічної спеціальності // Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності: Тез. доп. Всеукраїнської наукової конференції 5-7 ховтня

1993 р,- К.: КДПІ іи. М.Л.Драгоманова, 1993,- С. 131-133. .