автореферат и диссертация по педагогике 13.00.03 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование профессиональной готовности педагога-дефектолога к коррекционно-воспитательной работе с умственно-отсталыми дошкольниками

Автореферат диссертации по теме "Формирование профессиональной готовности педагога-дефектолога к коррекционно-воспитательной работе с умственно-отсталыми дошкольниками"

УКРАЇНСЬКИЙ ДВРІАВНИЙ ПЗДАГОГІЧНИЙ УНІВВРСИТВТ ІМ.М.П.ДРАГОМАНОВА

МИРОНОВА Світлана Петрівна

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ПЗДАГОГА-ДЗФВКТОІОГА ЦО КОРЩІЙНО-ВИХОШОЇ РОБОТИ З РОЗУМОВО ВІДСТАЛИМИ ДОШКІЛЬНИКАМИ

13.00.03 - спеціальна пздагогіка

■А В Т О Р И 8 Р И Т диоартації на здобуття наукового отупвчя кандидата пздагогічних наук

РГ Б Ой

З /їй .•,!

Київ - 1994

Дисертація в рукопис.

Робота виконана в Українському державному педагогічному університеті ім. М.П.Драгоманова.

Науковий керівник - дійсний член АІ1Н України,

■ доктос педагогічних наук,

професор

. • СИНЬОВ Віктор Миколайович

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор

БОНДАР Вітадій Іванович

кандидат педагогічних наук, доцент

НАЗАРЕНКО Кіса Вікентіевна

Провідна установа: Слав"янський педагогічний інститут

Захист відбудеться " '2-ЄіІ1994 с. на засіданні спеціалізованої вченої сади К 01.33.02 в Українському Державному педагогічному університеті ім.

М.П.Драгоманова /252030, м. Київ, вул. Пирогова, 9/.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного педагогічного університету ім. М.П.Дра-гоманова.

Автореферат розісланий "¿У" ££ї/Н% 1994 р.

Вчений секретар /

спеціалізованої вченої ради - СИНЬОВА Є.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У зв’язку з соціальними змінами, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності суспільства, особливого . значення набуває якість підготовки спеціалістів для різних галузей господарства.

Прийняття Державної національної програми "Освіта" вимагає оновлення структури і змісту багаторівневої підготовки випускників вишої школи. Основними завданнями є чітке визначення сучасних.вимог до кожної спеціальності, кола необхідних теоретичних знань та професійних умінь, які має здооути студент /за професійними.ступенями/, формування професійно-особистісних якостей майбутнього фахівця, здійснення навчання на основі паспорта спеціальності - про-фесіограми /перелік основних функцій спеціаліста відповідно кваліфікаційного рівня/.

Ці ж завдання постають і перед вищою педагогічною школою, в тому числі й дефектологічної). Якісне вирішення проблем навчання, виховання, корекції та соціальної адаптації аномальних осіб знаходиться у прямій залежності від рівня підготовки спеціалістір-дефектологів.

Подолання вад аномального розвитку не відбувається стихійно. Розумово відстала дитина значно більпою мірою, ніж дитина, що розвивається нормально, потребує своєчасного і всебіціїого систематичного педагогічного впливу. Чим раніше починається такий вплив тим більшого корекційно-компенсаторного ефекту вдається досягти. Отже олігсфрзнопедагогам спеціальних дитячих садків, мережа яких в Україні розширюється, належить вирішальна роль у поперодженні і подоланні дефектів розвитку розумово відсталих доакільникіз, формуванні у кожної дитини максимально можливого рівня фізичного, розумового, морального розвитку, підготовці дітей до акільного навчання. Тому в умовах корзкційного навчання та виховання взликз

значення має як особистість педагога, так і володіння ним професійними знаннями та вміннями, серед яких найважливіше місце посідають корекційні.

У спеціальній педаїгогіці проблема підготовки фахівці в-дефектологів була предметом досліджень багатьох авторів /І.М.Бгажнокова,

Г.В.Гуровець, С.Д.ЗаСсамна, Н.&.Засенко, В.1.Бондар, І.Г.Єременко, М.З.Кот, Г.Г.Коренева, Ю.Г.Круглов, В.А.Лапшин, І.І.Левіна,

Н.М.Низарова, Б.І.Селіверстов, С.М.Соколова, В.М.Синьов, К.І.Ту-джанова, В.Є.Турчинська, Л.і.їомічова, 0 Д.Чекурда, С.Н.каховська та ін./.

Проте принципово важливі питання підготовки кваліфікованих педагогів - дефектологів з повною вищою освітою для спеціальних дошкільних закладів залишаються недослідкеними. Так, немае науково обгрунтованої моделі сучасного спеціаліста - олігофсєнопедагога дошкільних закладів; відсутні дослідження специфічних компонентів його педагогічної діяльності в умовах, роботи з розумово відсталими дітьми дошкільного віку; недостатньо вивчений вплив окремих навчальних дисциплін вузу на формування особистості майбутнього дефектолога. Потребують наукового аналізу критерії психоло-го-педагогічної готовності педагога-дефєктолога до корекційно-ви-ховної роботи у дитячому садку для розумово відсталих дітей.

Усе це підтвердчсуе актуальність теми дослідження.

Мета дослідцення - визначити систему педагогічних умог* підвищення ефективності формування професійної готовності спеціалістів- олігофренопєдагогів до корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дошкільниками.

Об'єкт дослідження - процес вузівської підготовки спеціаліста дефектолога.

Предмет дослідження - цільові, змістові, методичні та орга-

- з -

нізаційні аспекти формування готовності спеціаліста до корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дошкільниками.

Гіпотеза; якість підготовки студентів до роботи.з розумово відсталими дошкільниками моке бути значно підвищена, якщо в ці-' ліскій структурі їх майбутньої педагогічної діяльності спеціально виділити специфічний компонент корекційної роботи, обгрунтувати його зміст і цілеспрямувати процес формування спеціаліста на творче оволодіння системою відпо(зідних знань, умінь, навичок як основою освітніх та професійних програм вищої дефектологічної освіти.

Завдання дослідження:

- розробити показники визначення рівнів професійної готовності

спеціалістів - дефектологів до роботи в спеціальних дошкільних закладах і з"ясувати стан вирішення проблеми в сучасній практиці; •

- проаналізувати структуру педагогічної діяльності олігофренопе-дагога доакільних закладів, обгрунтувати місце в ній корекційно-виховної роботи як специфічного компоненту професійної готовності спєціелісїб-дефектогога;

- визначити систему змістових характеристик косєкційно-вихоеної роботи з розумово відсталими дошкільниками і пси створенні цілісної псофесіогсами олігофсенопедагога дошкільних закладів спеціально пседставити відповідні знання, вміння, навички, якості особистості як цільові орієнтири освітньо-професійної підготовки спеціаліста;

- удосконалити зміст, методику, організацію сполученої теосетич-ної та практичної підготовки спеціаліста-дефектоцога, експериментально перевінити ефективність запропонованих умов вузівської роботи і виробити практичні рекомендації щодо її приведення у відповідність з вимогами сьогодення до системи ВИЩОЇ освіти України.

Методологічною основою дослідження є положення про відповідність освітньої діяльності соціальному замовленню, провідну роль педагога у формуванні особистості, теоретичні засади розробки професіограм' /зокрема, педагогічної діяльності/, дефектологічна теорія корекційної роботи з аномальними дітьми. В процесі дослідження ми керувалися Законом України "Про освіту", Положенням Міністерства освіти України "Поо організацій навчального процесу у вищи* навчальних закладах";,‘ ' ' "

Для розв’язання визначених завдань і перевірки завбаченого припущення застосовувались такі методи дослідження: аналіз літературних джерел з питань теорії та технології корекційної роботи, загальної і спеціальної дошкільної психології та педагогіки, проблем вищої освіти; тривале спостереження за діяльністю олігсфрено-педагогів довкільних закладів, практикою вузівської підготовки студентів; усне й письмове опитування; бесіди; узагальнення незалежних характеристик; моделювання; експеримент; методи математичної статистики; теоретичне узагальнення наявної наукової інформації та власних експериментальних даних і педагогічного досвіду.

Дослідження здійснювалось протягом 1989-1993 рр. Експериментальна робота проводилась на базі дефектологічних факультетів Кам’янзць-Подільського деонавного педагогічного інституту та Київського державного педагогічного інституту, спеціальних дитячих садків міст Чам’янця-Лодільського, Києва, Луцька, Одеси, Чернівців. Дослідженням було охоплено: 91 працівник спеціальних дитячих садків, 12 керівників відділів освіти та спзціальних дошкільних закладів, 210 студентів дефектологічних факультетів.

. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі цілісної багатокомпонентної структури професійної діяльності олігофренопедагогів спеціальних дошкільних закладів; розробленні системи специфічних професійних знань, умінь та навичок, необхідних для проведення

ранньої корекційної роботи з розумово відсталими дітьми; створенні професіограми як моделі олігофренопедагога допкільних закладів; визначенні рівнів готовності до корекційно-виховної роботи та відповідних діагностичних показників; виявленні умов якісного формування у майбутніх спеціалістів готовності до корекційно-педа-гогічної діяльності у єдності таких компонентів цього процесу, як профвідбір, цілі, зміст /зокрема, на мікпродмотних рівнях/, методика, організація, результати. ’ ‘ ”

Теоретична значуаість дослідження полягає у визначенні сутнос-. ті і структури професійної діяльності олігофренопедагога дошкільних установ, в її корекційиія спрямованості, систематизації корек-ціймих компонентів фахопої компетентності олігофренопедагога, а також в обгрунтуванні ролі профссіограми як інструменту удосконалення системи підготовки спеціаліста-дефектолога у витій школі.

Практичне значення дослідження полягає в суттєвих змінах змісту і методики вивчення курсу "Дошкільна олігофренопедагогіка" та споріднених спецкурсів; розробці змісту і методичних рекомендацій по формуванню у майбутніх спеціалістів системи корзкціпних знань і умінь, професійно значущих рис особистості у сполученному процесі їх теоретич»ої і практичної підготовки, з також засобами позаау-диторної роботи, зокрема на основі орієнтації нп. розвиток творчої ' активності і самостійності студентів. ■

Результати і висновки дисеотаційного дослідження можуть бути використані з метою удосконалення існуючих і створення нових навчальних програм, посібників і підручників з дисциплін спеціалізації для дефектологічних факультетів педвузів. Дані аналізу стану досліджуваної проблеми, професіограма олігофренопедагога знайдуть застосування при розробл&нні структури та змісту програм багаторівно вої підготовки спеціалістів дошкільного виховання розумово, відсталих дітей. Урахування вимог професіограми забезпечує інтогоатиз-

ність. спеціальних дисциплін між собою, із загальнопздагогічними, медико-біологічними, суспільними циклами, що сприятиме цілісності вузівської підготовки спеціалістів та підвищенню її ефективності, а також дозволяє сформувати в повному обсязі та на належному якісному рівні необхідні матеріали науково-методичного забезпечення навчального процесу по підготовці спеціаліста - олігофренопедаго-га дошкільних закладів у відповідності з "Положенням про організацію і.авчального пооцесу у вищих навчальних закладах України" ■ /програми освітньої та професійної підготовки, структурно-логічні схеми, тости, завдання для самостійної роботи студентів тощо/. На_іа>шс.і_шііййаіь аа:

- професіограма олігофронопедагога дошкільних закладів, зокрема той її компонент, який стосується підготовки дефектолога до корекційно-виховної роботи;

- запропоновані шляхи формування готовності майбутніх спеціалістів до корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дошкільниками .

Аппобаиія та впровадження результатів дослідження. Матеріаіи досліцкення обговорювались і були схвалені на засіданні кафедр олігсфренопедагогіки Кам’янець-Поцільського державного педагогічного інституту ім .В.Л.Зчтонського та Українського державного мзда-гогічного університету ім.М.П.Драгоманова /1990-1993 з.о./; повідомлялись на звітних наукових конференціях Кам’янзць-Подільського педагогічного інституту /1989-1993 рр./; на Українській науково-практичній конференції "Неперервна педагогічна освіта: проблеми та перспективи" /Кам'янець-Подільський, 1993 р./;.Всеукраїнській науково-практичній конференції "Формування творчої особистості вчителя для національної школи" /Умань, 1993 р./; І Українській науковій конференції "Дефектологічна наука в Україні: досягнення,

пошуки, перспективи" /Київ, 1993 о./. ..

Матеріали дослідження відображені у 7-ми публікаціях.

Розроблені рекомендації впроваджуються у навчально-виховний процес дефектологічних факультетів педвузів України, практику роботи спеціальних дошкільних закладів, інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників України.

Структура і обсяг роботі’} Дисертація складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної літера- . тури /287 назв/. Обсяг дисертації - 182 сторінки машинописного • тексту, робота ілюстрована таблицями, схомами, графіками, даі"'ми математичних розрахунків'.

ОСНОВІ!’,« ЗМІСТ ДИСЗРГАЦІЇ У Ейхулі. дано обгрунтування актуальності теми, визначені мата, об’єкт, предмет, гіпотеза, завдання та методи дослідження, показані його наукова новизна, теоретична й практична значущість, сформульовані положення, що'виносяться на захист. . .

У пзрзому розділі "Нормування професійної готовності олігофре-нопедагога до корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дошкільниками як педагогічна проблема’1 обгрунтована роль спеціальних дошкільних закладів у корекції розвитку розумово відсталої дитини; зроблений аналіз стану розробки проблеми, формування осо-., бистості пздагога та його професійної готовності в процесі нзпе-рорзної педагогічної освіти. На основі рззультатіз дослідження розкрито структуру професійної діяльності олігофронопздагога спеціальних дошкільних закладів, визначено роль та місце в цій структурі корзкційної діяльності; зроблено аналіз практичного стану проблзми готовності випускників пздвузіз до роботи з розумово зідсталими дітьми довкільного віку. і

1 останні поки в Україні успіпно чоззнває'гьсп мзрзжа спеціальних дошкільних закладів, до .виховуються діти з дефектами інтолзк-

туального розвитку. Проте кількість цих установ недостатня - лито 2 проценти випускників спеціальних дитячих садків навчаються у допоміжних школах. Цей аналіз дозволяє зробити висновок про недостатність, а то й відсутність ранньої діагностики розумової відсталості та', відповідно, - ранньої корекції інтелектуального дзфзкту, що значно ускладнює аиомальшШ розвиток дітей. А це в свою чергу викликає труднощі р навчально-виховній роботі як масових дитячих садків і шкіл, так і корекційно-виховній роботі допоміжних шкіл, куди діти приходять иже із значними вторинними недоліками в розвитку.

Процес виховання і навчання у спеціальних закладах для аномальних дітей має корекційно-розвиваючу спрямованість. У дефектології є чимало психологічних та педагогічних досліджень, присвячених різним аспектам проблеми корекціпної спрямованості навчання та виховання розумово відсталих дітей /В.Баудіш, В. 1 .Бондар, Л.С.Вавіна, Л .С .Виготський, Т.Н.Головіна, О.М .Граборов, І.А.Гро-шенков, Г.М.Дульнєв, І.Г.Єременко, Х.С .Замський, А.І.Капустін, .

B.І.Лубовський, В.0.Липа, Г.М .Мзрсіянова, Н.Г.Морозова, И.С.Певз-нер, М.Н.Перова, В.Г.Петрова, Б.І.Пінськич, Г„М .Плезканівська,

C.Я.Рубінитейн, Е.Ф.Соботович, З.М.Синьов, Н.М .Стадненко, В.З.Тур-чинська, К.І.Ииф та ін./. Ефективність корзкційно-виховної робо-, ти з розумово відсталими дітьми повністю залежить від педагогів-дефектологів, рівня їх профзсіяної компетенції.

Зібрані нами дані свідчать про те, що серзд педагогічного персоналу спеціальних дитячих садків Укоаїни дефектологічну освіту мають лише 37 процентів працівників, а відповідну кваліфікацію -17 процентів. Було проведене вибіркове вивчення деяких характеристик олігофренопздагогів спзціальних дитячих садків міст Кам’ян- , ця-Подільського, Києва, Луцька, Одеси, Чернівців /обстежзно 91

особу/. В роботі-наведено ‘дані вивчення таких показників характеристики спеціалістів: стаж роботи /загальний та спеціаль-

ний/; освіта; мотиви вибору професії; почуття спеціалістів до розумово відсталих ді гей; причини незадоволеності професією; труднощі в роботі та причини, що спонукають їх долати; оцінка якості спеціальної освіти; вимоги до знань, умінь, характерологічних особливостей, якими, * на думку, спеціалістів, пивинен володіти олігофренопедагог.

Аналіз цих даних показує, що кваліфікаційний відбір спеціа- . лістів не проводиться, а від вихователів не вимагають навіть вищої освіти - 33 проценти з них мають середню спеціальну освіту.

У 50 процентів опитуваних ведучим мотивом вибору професії є бажання допомогти розумово відсталим дітям. Проте багато педагогів • прийшли на роботу в спеціальні дошкільні заклади, не зовоім чітко розуміючи зміст своєї професійної діяльності, ,її специфіку /мотиви їх вибору наводяться в дослідженні/. Відповідно -причинами труднощів у роботі респонденти називали: відсутність осві-

ти - 56 процентів; недостатність знань спеціальних методик -37 процентів і т.ін. 100 процентів опитаних вважають вузівську підготовку олігофренопедагогів дошкільних установ недосконалою. Особливо непідготовленими виявляються випускники до корокиійної діяльності. .

Використавши методику З.А.Ядова, ми виміряли загальний індекс та коефіцієнт задоволеності професією в спеціалістів /у дисертації описана методика, наведені таблиці,формули підрахунку/. Індекс задоволеності олігофренопедагогів зі спеціальною освітою - 0,У//за максимум прийнята І/; олігофренопедагогів без спеціальної освіти -

0,5'). Порівняння індексів дозволяє зробити висновок, що "спеціальна

- ЇО -

.дефектологічна підготовка суттєво впливає на формування ставлення до професії олігофрзнопедагога.

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що проблема формування особистості педагога тадаго професійної готовності розроблялася багатьма дослідниками в загальній педагогіці /А.Д.Бондар, В.І.Бондар, Т.Ф.Бугайко, Й.Н.Гоноболін, Г.Е.Нураковський, Н.В.Кузь-міна, В.І.Логінова, Е.Н.Мітюров, О.Г.Мороз, Д.Ф.Ніколенко, Н.В.Олек-оандров, В.О.Сластьонін, Л.Ф.Спірін,1.$.Харламов, Р.І.Хмілвк,

Л.Ф,Чепіга, С.Х.Чавдаров, А.1.Щербаков, М.Д.Ярмаченко та ін./ та дефектології /О.М.Грабов, Г.М.Дульнєв, 1.Г.Єременко, В.П.Кацзнко, В.М.Синьов, В.А.Лапшин, В.І.Селіверстов, МЛІ.Перова та ін./.

Особливої актуальності проблема набула в останні роки. У матеріалах наукових досліджень, виступах громадських діячів, державних документах мова йде не про вдосконалення існуючої системи народної освіти, а про створення зони випереджуючого розвитку для уоієї країни, зони розвитку людей /С.У.Гончаренко, Ю.І.Мальований, Ю.Громико, В.Давидов, В.Лазарев, В.Рубцов, П.М.Таланчук та ін./.

Система вищої освіти взагалі і педагогічної зокрема повинна керуватись міжнародними стандартами вищої освіти /В.Байбаков,

В.Пархоменко, В.Хан та ін./; потрібно перебудувати структуру вищої освіти /В.Байбаков, В.Болюбап, В.П.Гондвл, В. 1.Луговий, А.Кас-пражвк та ін./.

Актуальність цієї проблеми для дефектологічної науки була підтверджена на 1-й Українській науковій конференції з питань дефектології /В. 1.Бондар, А.І.Капустін, І.П.Колесник, С.П.Мироно-. ва, Т.П.Свиридюк, В.М.Сиї.ьов, Н.В.Тарісенко, В.Е.Турчинська та ін./. Існуюча структура дефектологічної освіти в Україні не забезпечує повністю спеціалістами всі типи навчально-виховних закладів. Особливо гострою є проблема підготовки олігофренопедагогів дошкіль-

них установ. ' ~ ■

Вивчаючи контингент дефектологічних факультетів /Київського та Кам’янець-Подільського педвузів, всього - 210 ос./, ми з’ясували такі питання: стаж роботи до вступу у вуз;,мотиви вибору педагогічного вузу та дефектологічного факультету; стан профорієнтаційної роботи; знання особливостей розумово відсталих дітей та ставлення до них; уявлення про фоїюсію педагога, знання, якості осо- ■ бистості педагога-дефектолога; наявність педагогічних здібностей; труднощі в навчанні; задоволоність майбутньою профеоією; бажання ■ працювати за спеціальністю. .

Аналіз одержаних результатів, а також навчальних планів, програм, форм та методів навчання показав, що існуюча професійна підготовка олігофренопедагогів дошкільних закладів не заснована на ’ системно-діяльному підході до аналізу педагогічної праці. Психоло-го-педагогічна підготовка на сприяє розвиткові інтересу студентів до майбутньої професії та недостатньо формує потребу знань та -навчально-виховної практики, внаслідок чого студенти усвідомлюють не всю систему роботи олігофренопедагога в довкільному закладі, а тільки окремі її аспекти.

У процесі профеоійно-падагогічної підготовки олігофреноподіі-о- . га дошкільних закладів недійові міжпредметні зв'язки всіх pimsis. /внутріпньопредмзтні, міжциклові/. Тому студенти не мають ПОК-ІИХ уявлень про майбутню систему професійної діяльності і. відповідно не оволодівають усіма її компонентами. Це пов’язано також і з відсутністю наукового вивчення структури та змісту професійної діяльності, від якої безпосередньо залежить система знань, умінь та навичок, необхідних для оволодіння майбутній спеціалістам у процзсі професійної підготовки. ' . ■

На основі ві'вчоння спеціальної літератури, зокрема,‘праць в

галузі дошкільної дзф9ктологіїї /Т.О.Власова, 0.П.Гаврілушкіна,

Г.М.Гусєва, С.А.Катаєва, Л.П.Носкова, Н .Г.Морозова, НД.Соколова,

і •

О.А.Стрєбєлєва і ін./, аналізу діяльності олігофренопздагога і докунентів про спзціалАний дитячий садок була сформульована сутність професійної діяльності спеціалістів дошкільних закладів для розумово відсталих дітей. Вона складається із таких компонентів: і/ діагностична; 2/ орієнтаційно-прогностична; З/ конст-руктиь-'О- проектувальна; V корекційна; 5/ організаційна; 6/ інформаційно-пояснювальна; 7/ комунікативно-стимулвюча; 8/ аналіти-ко-оцінювальна; 9/ дослідницько-творча.

В дисертації розкривається зміст і показується значення компонентів педагогічної діяльності, від якості яких в прямій залежності знаходиться психофізичний розвиток розумово відоталих дошкільників, Найважливішоо серед них є корекційна робота, яка вклйчає виправлення наявних недоліків розвитку психічних процесів та фізичних вад аномальної дитини, недопущення появи вторинних відхилень, цілеспрямоване педагогічно кероване формування особистості дитини у спілкуванні з іноими, та різних видах діяльності. Будучи тісно пов’язаною з усіма іншими компонентами пзцаготічної діяльності, корекційна робота вимагає багатьох специфічних вмінь, знання механізму їх дій, озброєння спеціальними технологіями тощо, тому цеп вид діяльності виділений нами пк окремий і головний. .

Готуючи педагога-дефектолога як спеціаліста в галузі корзкцій-ної роботи, випий навчальний заклад повинен навчити його володіти усіма компонентами майбутньої професійної діяльності. Ми вивчили рівень готовності студентів випускних курсів цо педагогічної діяльності в спзціальних дошкільних установах. Експертами були залучені вузівські викладачі, працівники спеціальних закладів, де студенти проходили практику.

Наведемо показники рівня оволодіння студентами корекційною

- ІЗ -

діяльністю /детальна оцінювання інших компонентів відображено у дисертації/. Вивчення показало, що лише 21 процент студентів добр? оволоділи вміннями корекційної діяльності, здатні перенооити теоретичні знання у практичну роботу і коригувати недоліки розвитку розумово відсталих дошкільників. У більшості студентів - 48 процентів - корекційні вміння сформовані частково /як теоретично, так і практично/. ЗІ процент студентів зовсім не оволоділи корек-ційно» діяльністю олігофречопедагога. Результати показу».гь, що при відносно середньому рівні оволодіння загальною педагогічною діяльністю, студенти не володіють специфічними її компонентами. Вирішення цієї проблеми вимагає суттєвих змін у процесі вивчення спзціальних дисциплін у вузі.

Ми визначили, на яких рівнях готовності до професійної діяльності знаходяться майбутні спеціалісти. В основу оцінювання були покладені критерії, розроблені Л.Ф.Спіріним та М.Л.$румкіним в загальній педагогіці, які адаптовані нами стосовно спеціаліста-дефзктолога. Високим рівнем розвитку профосійних вмінь характеризується Ю процентів студентів; 38 процентів - відносяться до середнього рівня; 36 процентів - до низького рівня; 16 процентів - ' до вихідного рівня. Отже, студенти далеко не повною мірою готові до професійної діяльності олігофренопедагога.

У др»гому розділі "Зляхи формування готовності майбутнього спеціаліста до корзкційної діяльності в спеціальному дитячому сад^ ку" подається розроблена профеоіограма як модель олігофренопедаго-, га дошкільних закладів; накреслені шляхи профорієнтаційної роботи з абітурієнтами дефектологічного факультету; розкриваються можливості спеціальних теоретичних курсів, практичної підготовки, по-зааудиторної роботи у формуванні готовності студентів до корекцій-но-виховної діяльності; наводяться результати експериментальної

пзревірхи ефективності дослідження. '

Проблема підготовки спеціалістів передбачає насамперед наукове обгрунтування соціальних, загальнокультурних вимог до особистості та діяльності педагога-дзфектолога. Запропонована в дослідженні профеоіограна <-лігофрзнопедагога дошкільних закладів' містить усі ці вимоги.

Першим розділом професіо^раии є "Характерологічні особливості що, визначають соціальну та ррофесійно-педаготічну спрямованість особистості олігофренопедагога". Соди увійшли такі компоненти:

І/ соціальні потреби; 2/ риси характеру, які виражають соціальну та професійну спрямованість; З/ риси характеру, які виражають ставлення до вихованців, до людей взагалі; А/ інтелектуальні риси харалтеру; 5/ вольові риси характеру; 6/ емоційні риси характе ру; V/ професійні якості. Цей розділ е першим, оскільки у корек-ційно-виховній оо<5оті першочергову роль відіграють не окремі засоби корекції та методичні прийоми, а особистість олігофренопедагога. .

Другий розділ професіограми - "Професійні знання". Зміст цього розділу містить перелік загальнокультурних, педагогічних, психологічних, мадико-біологічних та спеціальних дефектологічних . знань, необхідних олігофречопецагогу для проведення результативно корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дошкільниками.'

— "Професійні вміння" - третій розділ поофзсіограми. У ньому згруповано та описано вміння, необхідні олігофрзнопздагогу, в залежності від компонентів його педагогічної діяльності. В розділі містяться як загпльнопедагогічні, так і корекційні вміння. Спе-ціаліот-дефзктолог повинен володіти загальнокорекційними вмінняни /такими, як вміння прогнозувати корекційну роботу, передбачати її результат та ін./ і суто специфічними корекційними вміннями для того, щоб скоригувати недоліки психофізичного розвитку розумово

відсталих дошкільників, формувати їх особистість, запобігати виникненні) вторинних ознак дефекту. Саме ці вміння і прздставлоні найбільш детально у третьому розділі.

Виходячи із специфічності праці олігофренопедагога, змісту та відповідальності його діяльності, вважаємо, що існує ряд психологічних, анатомо-фізіологічних, санітарно-гігієнічних якостей та порушень, наявність яких у людини несумісна з педагогічною професією. Перелік цих якостзп і порушень міститьоя в розділі "Протипоказання професії дошкільного олігофрт'опедагога".

П’ятий розділ професіограми нає назву "Професійні шкідливості, супутпі праці олігофроноподагога".

Професіограма повинна слугувати підвищзнч» рівня профзсіПної майстерності спеціаліста. Тому шостим розділсм виділено "Кваліфікаційні рівні".

Зміст професіограми висуває на тільки ряд вимог до студентів, а п певні вимоги до абітурієнтів. На основі вивчання досвіду профорієнтаційної роботи з абітурієнтами Київського, Полтавського педагогічних інститутів, дефектологічного факультету Московського педінституту, результатів досліджень, описаних у педагогічній літературі, аналізу заходів з профдіагностики прзтзндентів на дефектологічний факультет Кам'янець-Подільського педінституту ми пропонуємо деякі прийоми профорієнтаційної роботи з абітурієнтами, які обрали спеціальність олігофренопздагога дошкільних закладів.

Зміст навчання у вузі пдзинзн Формуватися на основі аналізу . знань, вмінь та навичок, необхідних спеціаліст« для реалізації професійної діяльності. Оскільки профзсіограма містить цей аналіз, то у відповідності з нею і повинні складатись навчальні програми. Стосовно цієї вимоги у роботі подаються розроблені та апробовані зміни, доповнення до програм спеціальних теоретичних курсів, пока-

зані можливості міжпрздметних взаємозв'язків у підготовці майбутніх дефектологів до корекційно-виховної роботи з розумово відсталими 'дошкільниками, розроблена тематика спецкурсів, спрямованих на поглиблення професійної підготовки де}ектологів.

Ефективність підготовки залежить не тільки від змісту, а й від методів навчання. Вона зростає при застосуванні проблемних методів викладання. Це доведено дослідженням на прикладі здійснення проблемного навчання в курсі лекцій з довкільної олігофра-нопедагогіки.

Одним із шляхів формування готовності майбутніх спеціалістів до професійної діяльності с науково-дослідницька робота студентів. У дисертації пропонується тематика доповідай, ре^ратіБ, курсових робіт, спрямована на спеціальність олігофренопецагога дошкільних закладів.

Відомо, що для вдійснення- професійної діяльності лише теоретичних знань недостатньо. Закріплення теорії та вироблення професійних вмінь відбувається у таких формах навчально-виховного процесу, як практичні та лабораторні заняття, педагогічна практика, позааудиторна робота. В дослідженні розроблені та апробовані доповнення, зміни змісту програми лабораторно-практичних занять з дошкільної олігофрзнопедагогіки, а також м?тодів роботи зі студентами. Виходячи з того, цо основна мета практичної роботи з курсу дошкільної олігофрзнопедагогіки - закріплення знань та вироблення у студентів педагогічних та суто корзкційних вмінь, в практичні? роботі студентів були використані такі мзтоди, як спостереження, експеримент, аналіз педагогічних ситуацій, проблемне та програмоване навчання, самостійне виконання елементів педагогічної діяльності. Зміст роботи відповідав професійній діяльності олігофрено-педагога дошкільних закладів.

Навчання студентів за дослідною методикою показало, до вирішення проблемних питань і педагогічних ситуацій допомагає здійсненню міжпредметних зв’язків, активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню у них педагогічного мислення та творчого підходу до вирішення професійних завдань. Програмовані завдання дозволяють економити навчальний час і одночасно закріпити великий обсяг знань в нетрадиційних умовах. Поєднання індивідуальної роботи з подальшим колективним обговоренням дає можливість врахувати різний рівень знань студентів, формувати творчий індивідуальний стиль в роботі і в той же час розвивати аналітичні вміння. Виконання практичних завдань, в тому числі в умовах спо-. ціального дитячого садка, сприяє більш глибокому вивченню дошкільників студентами та виробленню у них вмінь корекціпної діяльності. Домашні завдання впорядковують самоотійну роботу студентів, роблять її цілеспрямованою та індивідуальною, сприяють формуванню влінь самоосвіти, необхідних в подальшій роботі. Неформальними є консультації, вони дозволяють викладачу глибша пізнати студента, формувати у нього індивідуально-творчий стиль.

Таким чином, аналіз результатів експериментального навчання показав, цо розроблена нами методика сприяє закріпленню знань та виробленню професійних вмінь у майбутніх спеціалістів / у. дисертації наводяться порівняльні показники оволодіння студентами контрольної і експериментальцої груп знаннями та вміннями професійної діяльності за компонентами, результати контрольних робіт/. Зокрема,результати комплексної контрольної роботи з "Дошкільної, олігофренопедагогіки", в ході якої студенти відповідали на теоретичні питання курсу та виконували ряд практичних і творчих завдань, представлені в таблиці І.

-та -

Таблиця й І

група ! кількість і онінки ■'

осіб ,—пгрт мри

експериментальна 53 22 ЗО 6 -

контрольна 50 б ЗО І* с

Безпосереднє оволодіння функціями спеціаліста найбільшою мі-ров можливе в процесі тривалої роботи студентів з дошкільниками в дитячому садку для розумово Гаідсталих дітей: зокрема підчас, педагогічної практики. В процесі дослідження були розроблені завдання та зміст безвідривної педагогічної практики студонтів у дошкільних закладах для дітея-дебілі.в, міститься аналіз підсумків цієї практики. .

Важлива роль у професійному становленні майбутніх спеціалістів належить позааудиторній роботі- Практика проведеної нами по-зааудиторної роботи із студентами-дефектологами показує, що вона містить великі виховні резерви у формуванні професіоналізму майбутніх спеціалістів; їх морального та духовно-інтелектуального, потенціалу; установки на творчу працю; готовності співвідносити власні можливості з вимогами професіограми.

Для перевірки результатів дослідницько-експериментальної роботи по формуванню професійної готовності майбутніх спеціалістів до корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дошкільниками була застосована експертна оцінка знань та вмінь студентів експериментальної і контрольної груп. Результати оцінювання наре дзні у таблицях. Підсумковим було визначення рівнівготовності студентів до корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дошкільниками. Показники представлені у таблиці 2.

- ІУ -

Таблиця !і 2

»„ЛІРІ,„і готшноеіі

І високий ' ЗІ % 10% го ЗО %

2 середній 53 % 33% 60% 55%

3 низький \Ч% 36 % 15% 9%

Ц вихідний 2 % 16 % 2 % 6 %

І

Усі показники експериментальної групи значно виші, ніж контрольної. Самооцінка студентів тож показова: в експериментальній групі майже співпадає з оцінкою експертів або занижена, у контрольній - надто завищена. Цо свідчить про те, що студенти експериментальної групи свідомо та критично співвідносять свої знання, вміння з вимогами професіограми, у той час, як студонти контрольної групи роблять це дужо узагальнено, поверхово.

Ці показники підтверджують ефективність запропонованих шляхів формування готовності майбутнього спеціаліста до корекційної діяльності в спеціальному дитячому садку.

Досить важливим результатом нашої роботи є бажання 42 процентів студентів працювати саме у спеціальному дитячому садку /у контрольному дослідженні - 19 процентів/. . •

У загальних висновках підводяться підсумки дослідження, його результати підтвердили правомірність поставленої проблеми та вірогідність висунутої гіпотези і дозволяють сформулювати висновки та рзкомендації щодо формування професійної готовності педагога-дефектолога до корекційно-виховної робо'ти з розумово відсталими дошкільниками. -■ •

І. Розроблена на основі визначення багатокомпонентної структури професійної діяльності дефектолога з розумово відсталими. . дітьми дошкільного віку професіограма відповідної спеціальності

/спеціалізації/ е необхідним і надійним інструментом; який має бути використаним для вирішення принципово важливих завдань формування професійної готовності спеціаліста з охопленням всіх ланок цього процесу: профвідбору, оптимізації теоретичного і практичного змісту освітньої та професійної підготовки і забезпечення її системності, спрямування методик та організаційних форм навчання і виховання на формування особистості спеціаліста, проміжного та підсумкового контролю якості його підготовки як результатів діяльності вищої школи.

_ . 2. Специфічним і першочергово важливим для дефектологічної ,

освіти е виділення в структурі діяльності спеціаліста /і відповідно - в професіограмі/ такого компоненту, як корекційна робота, що включає виправлення за допомогою спеціальних технологій, методів і прийомів наявних недоліків розвитку дитини, запобігання виникненню вторинних сзнак дефекту, педагогічно кероване форму- . вання особистості аномальної дитини в різних видах діяльності та у спілкуванні з іншими тощо. Оволодіння знаннями, вміннями, навичками, особистісними якостями, необхідними дефектологу для. ефективного здійснення корекційно-виховної роботи набуває особливого значення у підготовці спеціалістів з дошкільної олігофре-нопедагогіки з урахуванням важливості ранньої діагностики дефекту і відповідної системи психолого-педагогічних впливів на розвиток аномальної дитини,

3. В'процесі дослідження підтверджена на новому змістовому, матеріалі підготовки спеціалістів з дошкільної олігофрвнопедаго-гіки продуктивність таких педагогічних ідей, як розвиваючий потенціал проблемного навчання, аналізу конкретних педагогічних; ситуацій та розв’язання практичних завдань; ефективність впливу на якість знань студентів та контролю їх підготовки програмованою навчання, тестових завдань; забезпечення системнопті знань

та умінь на основі міжпрецмзтних зв’язків дисциплін спеціалізації та фундаментальної підготовки; збільшення питомої ваги самостійної навчальної діяльності студентів /особливо, творчого характеоу/, органічного сполучоння теооотичної та практичної підготовки; цілеспрямування аудиторної та позааудитормої роботи на формування професійних особнстісних якостеП спеціаліста-дефек-толога /зокрема, таких рис особистості, як дійовість інтересів та схильності до майбутньої йиоціальності, бажання бути корисним аномальнії} дитині у її соціалізації, терпимість та наполегливість, чутливість, емпатія, інформативність, креатианість тоао/.

Оскільки наше дослідження ппоцзсу формування професійної готовності педагога-дефектолога до корекційно-виховної роботи з розумово відсталими дошкільниками є одним з перших у цьому напрямку, то, цілком природно, 00' ми не висвітлили всіх аспектів даної проблеми. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення таких аспектів, як діагностика профпридатності абітурієнтів та урахування її результатів у навчально-виховному процесі; розвиток професійної спрямованості у вузівському навчанні; формування індивідуально-тпорчого стилю роботи у кожного студента; спрямування загального к?рсу "Педагогічна майстерність" на спзціальність олігофренопздагога дошкільних закладів; розроблення критеріїв поетапної перевірки готовності студентів до майбутньої професійної діяльності. Особливо актуальним є розроблення змісту багаторівневої освіти спеціалістів дошкільного виховання розумово відсталих дітей з забезпеченням наступності всіх ланок професійної підготовки.

Основні положення дисертації викладачі у публікаціях автора:

1. Вивчання особистості учня //Методичні рекомендації для педагогів, які працюють з молодшими школярами.- Хмельницький,

1989.- 58 с. - У співавторстві.

2. Методичні рекомендації по організації педагогічної практики студентів 2 курсу дефектологічного відділення в допоміжній школі.- Кам’янзць-Подільський, 1990.- 18 с.- У співавторстві.

3. Підвищення якості загальнопедагогічної підготовки вчителя до-

поміжної вколи // Тези доповідей 42 звітної наукової конференції кафе до інституту за 1989-1990 рр.- Кам’ янець-По дільський,, 1991-.- С .64. .

4. Практичний стан проблеми готовності випускників педвузів до

роботи з розумово відсталими дітьми дошкільного віку //Неперервна педагогічна освіта: проблеми та перспективи.- Тези до-

повідей Української науково-практичної конференції.- Кам’янаць-Подільський, 1993.- С.255-256.

5. До питання профорієнтаційної роботи з школярами // Формування творчої особистості вчителя для оновлюваної національної школи.- Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конфе-ренціїч.І.- Умань, 1993,- С.26-27.

6. Аналіз структури професійної діяльності олігофренопедагога

спеціальних дошкільних установ //Тези доповідей 43 звітної наукової конференції кафедр інституту за І99І-І992 рр. -Кам’янець-Подільський, І9$>3.- С.65-67. • ■

7. Професіограма як модель сучасного олігофренопедагога // Матеріали І Української дефектологічної конфоренціїКиїв, 1994.

/У друці/.