автореферат и диссертация по педагогике 13.00.03 для написания научной статьи или работы на тему: Змист i методика занять з ритмiки у глухих дiтей в спецiальному дитячому садку
- Автор научной работы
- Карабанова, Надежда Семеновна
- Ученая степень
- кандидата педагогических наук
- Место защиты
- Одесса
- Год защиты
- 1993
- Специальность ВАК РФ
- 13.00.03
Автореферат диссертации по теме "Змист i методика занять з ритмiки у глухих дiтей в спецiальному дитячому садку"
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ К. Д. УШИНСЬКОГО
ГТ8 ОД
На правах рукопису
КАРАВАНОВА Надія Семенівна
ЗМІСТ І МЕТОДИКА ЗАНЯТЬ З РИТМІКИ И ГЛУХИХ ДІТЕЙ В СПЕЦІАЛЬНОМУ ДИТЯЧОМУ САДКУ
13. 00, 03. — Спеціальна педагогіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук
Одеса — 1993
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ШЕДАГОПЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ К. Д. У НІЖИНСЬКОГО
На правах рукопису КАРАВАНОВА Надія Семеиівна
ЗМІСТ І МЕТОДИКА ЗАНЯТЬ З РИТМІКИ У ГЛУХИХ ДІТЕЙ В СПЕЦІАЛЬНОМУ ДИТЯЧОМУ САДКУ
13. 00. 03. — Спеціальна педагогіка АВТОРЕФЕРАТ
:ертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук
Одеса — 1993
Робота виконана на кафедрі дефектології та фізичі реабілітації в Одеському державному педагогічному інстит
Науковий керівник — доктор педагогічних та біологіч
наук, професор Сермєєв Б. В.
Офіційні опоненти — член-кореспондент АПН України, п
фесор Синьов В. М.
Ведуча установа — Тернопільський державний педагогічк
інсти і.
на засіданні спеціалізованої ради К 05004 по захисту дисе тації на здобуття вченого ступеня кандидата наук при Оде< кому державному педагогічному інституті імені К. Д- Ушг ського за адресою: 270020, м. Одеса, вул. Старопортофра ківська, 27.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституті Автореферат розіслано 19
Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат педагогічних наук,
— кандидат педагогічних наук, доц Павлов Ю. В.
Захист відбудеться
доцент
НАЧИНОВА О. Е
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Втрата слуху, порушення опорно-ового апарата, інтелекту наносять велику шкоду загальну і фізичному розвитку дитини (Р. М. Боскіс, Л. С. Вигот-ий, Т. О. Власова, С. О. Зиков, М. І. Земцова, А. Г. Зікєєв,
A. Козленко, Н. Г. Морозова, Ф. Ф. Рау, В. М. Синьов,
B. Сермєєв, Ж. І. Шиф, М. Д. Ярмаченко та ін.).
Эдним із наслідків порушення слуху є те, що у дитини, і не сприймає в повній мірі всю багатогранність навколиш-звуків, виникають труднощі у відтворенні ритму.
Розвиток чуття ритму є необхідною умовою оволодіння ба-■ьма видами рухової діяльності, важливим компонентом зрдинації, точності і швидкості рухів. Маючи добре чуття гму, діти швидше оволодівають руховими вміннями і на-іками на заняттях, які сприяють розвитку повноцінної осо-:тості.
Із різноманітних характеристик рухової діяльності ритм іяє собою найбільш тонку структуру, яка особливо зале-ть від стану слуху.
Разом з тим оволодіння ритмом надзвичайно важливе для звитку рухових здібностей дітей, від чого, в свою чергу, іежить успіх оволод'іння складними в координаційному іношенні руховими уміннями і навичками, а в майбутньому професійно-трудова орієнтація.
У даний час є ряд досліджень, присвячених розробці зміс-і методиці занять з ритміки в спеціальних школах для дітей орушенням зору (В. О. Кручинін. Н. А, Остапенко), слух''
. М. Петкевич), функцій нервової системи (А. І. Зеленов).
Незважаючи на те, що формування чуття ритму відводиться іика роль у процесі ритмічного виховання, до цього час\' їйшаються невивченими питання, які стосуються особлн-гтей формування чуття ритму на основі різних видів чутли-сті, структури моторної ритміки, а також змісту і методикт рекції недоліків у ритмічній підготовці глухих дошкільників собами музично-ритмічного виховання.
Метою дослідження даної ро'боти стало вивчення особли-
востеії формування чуття ритму на основі різних видів ч ливості, компонентного складу моторної ритміки і розро( на дій основі корекційного змісту занять з ритміки глу; дошкільників у віці 6—7 років.
Для досягнення мети дослідження необхідно було ви шиги такі конкретні завдання:
!. Вивчити вікові та індивідуальні особливості чуття рі му на основі зорового, слухового і тактильно-кінестетичнс сприйняття та виявити при цьому типові недоліки в структ; моторної музично-рухової ритміки у глухих дітей 6—7 рок
‘.і. Розробити методику і зміст занять з ритміки з глухи дошкільниками підготовчої групи і перевірити ефективніс ро фобленої системи ритмічного виховання в педагогічно {-ксперименті.
3. Розробити програму і методичні рекомендації з вихої ння чуття ритму у глухих дошкільників підготовчої груї
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завда нами проводились різні види роботи та використовували та::і методи: критичний аналіз літературних джерел; aнaJ постановки ритмічного виховання в спеціальних дитячих сг ках; вивчення медичних карт; антропометричні виміри; д слідження чуття ритму музично-хореографічним та інстр меттальним методами; кінозйомка і аналіз ритмічної стру тури рухів; тестування рухової підготовленості; педагогіч спостереження і експерименти; лікувально-педагогічний ко троль; методи математичної статистики.
Гіпотеза педагогічного експерименту — застосування і заняттях з ритміки з глухими дошкільниками підготовчої груї спеціальних комплексів вправ, які сприяють розвитку чуг ріп му на основі зорового, слухового і тактильно-кінестети ного сприйняття у поєднанні з фізичними вправами для заг льного розвитку і з ритмічної гімнастики дозволить ІНДИІ дуалізувати заняття з ритміки з урахуванням рівня ритмі ної підготовки дітей, забезпечуючи поступове підвищення р хоеої і функційної підготовленості та розвитку чуття ри му до рівня середніх і високих показників.
Об’єкт дослідження — діти з порушенням С-^ху в проце корекційного виховання з ритміки.
Іредмет дослідження — зміст і методика корекційних за^
^ з ритміки із глухими дітьми в спеціальному дитячому сад-
іаукова новизна дослідження полягає у вивченні особли-тей формування чуття ритму па основі зорового, слухо-) і тактильио-кінестатичного сприйняття, структури моторі музично-рухової ритміки у глухих дошкільників 6—7 ров порівнянні з дітьми цього ж віку, які чують нормально, ерше на основі кінограм загальнорозопваючпх пправ булії іимані їх кінематичні характеристики, показані відміни в ей з вадами слуху у порівнянні з їх здоровими ровесника; розроблені зміст, методи і способи проведення занять рит-<ою з глухими дошкільниками.
Практична значимість дослідження полягає в тому, що зроблені програма і методичні рекомендації з ритміки для ухих дошкільників підготовчої групи; визначена структура зторної ритміки, тести і нормативи для оцінки ритмічної іготовлепості дітей з порушенням слуху.
Запропоновані нами зміст і методичні прийоми занять із ітміки з глухими дошкільниками впроваджені у практику ітмічного і фізичного виховання спеціального дитячого сад-з № 28 м. Луцька.. .
Апробація роботи. Основні положення дослідження допо-ідалися на 1-ій Всесоюзній конференції з питань оздоровчої іізнчної культури і спорту інвалідів (Одеса, 1989 р.), па ісесоюзній науковій конференції «Актуальні питання розетку масової фізичної культури і спорту» (Тюмень, 1989 р.), а науково-практичних конференціях у Луцькому педагогіч-;ому інституті імені Лесі Українки (1991—1993 рр.), на що-нчних засіданнях кафедри дефектології і фізичної реабілі-'пції Одеського педінституту (1989—1993 рр.).
Публікації. З теми дисертації опубліковано 8 робіт, в тому інслі і методичні рекомендації, список яких подається в кіпці к'ферату.
Структура і об’єм дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, практичних рекомендацій і бібліографічного списка використаної літератури (236 панмгпу-
бань). Загальний об’єм дисертації 189 сторінок маїішнопі-; ного тексту. Робота включає 24 таблиці.
Основні положення, які виносяться на захист:
1. Формування чуття ритму у дошкільників з порушення слуху у віці 6—7 років можливо успішно здійснювати і основі зорового, слухового і тактильно-кінестетичного слри; няття, з урахуванням структури моторної і музично-рухові ритміки.
2. По рівню розвитку чуття ритму пропонується дифереї ціювати дітей з порушенням слуху на три групи: 1) низькиі 2) середній, 3) високий.
3. Зміст і методика корекційних занять з ритміки у підгс товчій групі з глухими дошкільниками, які сприяють корекці недоліків у розвитку чуття ритму в дітей цього контингент}
ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі до дисертації відзначаються: актуальність, мета об’єкт дослідження, наукова новизна, практична значимісті роботи і положення, які виносяться на захист.
У першому розділі зроблено огляд літератури, в якій КОІІ статується, що ритмічне виховання становить систему фізичню вправ, побудовану на основі зв’язку рухів з музикою, а також є важливою складовою частиною комплексної системи ко-рекційно-розвиваючої роботи, яка проводиться з глухими дітьми у спеціальних дитячих садках.
Теоретичні обгрунтування принципів, які лежать в основі даної роботи, містяться в працях Л. С. Виготського, Л. В. Занкова, Н. І. Власової, А. П. Гозової, В. 1. Лубовського, М. С. Певзнер, Т. В. Розанової, В. М. Синьова, Б. В. Сер-мєєва та іп. і
Аналіз літературних джерел показав, що незважаючи на важливість і актуальність порушених питань з розвитку чуття ритму і ритмічному вихованню, вони до цього часу не вирішені. В спеціальній літературі з дефектології відсутні науково-педагогічні дослідження з про'блеми формування ритму при дефектах слуху, а наявні деякі практичні рекомендації з розвитку чуття ритму не можуть повністю задовільнити запити практики ритмічного і фізичного виховання глухих і недочуваючих дошкільників.
' другому розділі розглядаються завдання, методи і орга-дія виконання роботи.
Дослідження проводились на базі спеціального дитячого ка № 28 і масового садка № 43 м. Луцька протягом 1989— З років. Досліджувались глухі діти 4—7 років та їх одно-(И з нормальним слухом. Всього було охоплено 67, дітей, шми проведено 156 занять.
іаняття з ритміки проводилися два рази на тиждень з кож-з групою дітей (експериментальною і контрольною) спіль-з вихователем і музичним керівником. Тривалість занять
ХВИЛИН.’
Робота диференціювалася у відповідності з руховими мож-юстями глухих дошкільників, станом слуху і особливостями нйняття.
У третьому розділі викладені матеріали, які стосуються )бливостей вікових змін чуття ритму на основі зорового, /хового і тактильно-кінестетичного сприйняття, структури норної і музично-рухової ритміки у дошкільників з дефек-ми слуху.
Результати цих досліджень дали змогу виявити типові пс-ІЛІКГІ в ритмічній підготовці глухих дітей.
Аналіз стриманих даних показує, що в дошкільному віці збувається незначний розвиток чуття ритму при всіх видах тливості.
Зорове сприйняття у дітей бере участь в компенсації глу-)ти і недочування. Глухі дошкільники засвоюють навички і ї шляхом наслідування з використанням зорового аналіза-ра.
Результати дослідження чуття ритму на основі зорового прийняття свідчать про те, що з 4 до 7 років зміни в помил-
а.х при відтворенні завдань незначні (з 36% у 4—5 річних и 34% у дітей 6—7 років).
При аналізі індивідуальних відмінностей у сприйнятті рит-іу на основі зорової чутливості виявлені значні відмінності: 4—5 річних величина мінімальної помилки у сприйнятті штму складає 30%, максимальної — 39%, а у віці 6—7 рсків :ідповідно 28% і 30%.
При дослідженні чуття ритму у глухих дошкільників на снові слухового сприйняття відмінність рівнів розвитку цієї иатності виявлено у всіх досліджуваних певного віку.
На основі слухового сприйняття величина помилки в ґг хих дітей 4—5 років становить 71%, а в 6—7 річних — 69%
Як при відтворенні ритмічних завдань на основі зорово сприйняття, так і на основі слухового спостерігаються знач індивідуальні відмінності в глухих дошкільників у сприйня ті ритму: у 4—5 річних величина мінімальної помилки в спри яятгі ритму становить 60%, максимальної — 76%, а у віці 67 років відповідно 58% і 72%іЧ
Дитина, яка має залишковий слух, як правило, не вміє ни користуватися, однак в процесі занять оволодіває першопоча ковами прийомами сприйняття музичних і мовних звукії
Недооцінка слухового сприйняття у процесі навчання мо» негативно позначитись на розвитку дітей (Н. Г. Байкін; Л. В. Глубокова, А. II. Гозова, М. Д. Ярмаченко та ін.).
Розвиток тактильно-кінестетичної чутливості в глухи дітей може в певній мірі компенсувати дефект слуху.
Відомо, що знання абсолютних порогів тактильної чутливос ті дозволить більш ефективно використовувати даний дл сенсорного розвитку глухих дошкільників (М. Л. Алєксєєї
В. І. Бельтюков, А. А. Катаева, С. А. Косілов, А. Н. Крестов иіков).
Аналіз даних показує, що з віком у глухих дітей чутті ритму, зареєстроване на основі тактильно-кінестетичноп сприйняття, змінюється. У віці 4—5 років величина помилю при відтворенні ритмічних завдань становила 42%, в 6—7 ро ків — 37%, з віком чуття ритму поліпшується.
Значні індивідуальні відмінності спостерігаються при тактильно-кінестетичному сприйнятті: величина мінімальної помилки у глухих дошкільників 4—5 років становить 30%, максимальної — 44%, а в 6—7 річних — 28% і 41%.
На сприйняття ритму впливають втома, зміна швидкості і складності виконуваних ритмічних завдань, перехід з однієї рухової дії на іншу; зміна цих умов порушує встановлені стереотипи, уяву про структуру ритміки.
Виявлені типові недоліки в розвитку чуття ритму в глухих дітей, які проявляються у невмінні: відтворювати ритм найпростіших рухів при різноманітних перешиковуваннях; правильно відтворювати кількість ритмічних сигналів, довжину пауз та акцентованих і неакцентованих сигналів; передавати рухами характер музіжи у відповідності до частини музичного
у'; починати рухи з початком кожної музичної 'фрази; иувлти основні рухи (ходьба, біг, стрибки) під музику, 'ликі труднощі ці діти зазнають при виконанні вправ, гзаних з одночасним виконанням рухів різними частинами з вимовою складів, слів, скоромовок, а даними наших досліджень, глухі дошкільники всіх об-сепих вікових груп допускають помилки при виконанні' іальних ритмічних вправ. Величина допустимих помилок виконанні цих вправ у дітей 4—5 років в середньому ста-іть 67%, а в б—7 річних — 57%.
ібсолютна більшість глухих дітей (від 96 до 100% від зя-,ної кількості обстежених) допускають значні помилки при гці музичного розміру чи метра, сприйнятті несподіваного, зхідного, метричного акценту, повільного (швидкого) том-низького і високого реєстру.
'лухі ДОШКІЛЬНИКИ не ВМІЮТЬ виконувати ТІ рухи ПІЛ МУ-V, які вимагають збігу рухів з музичним ритмом. В їхніх ах відсутні легкість, плавність: виконуються вони різко, ;руж°но, з обмеженою амплітудою. В період з 4 до 7 років стерігаються незначні зрушення в показниках здатності хих дітей до правильного виконання музично-ритмічних ав. Для корекції цих недоліків потрібні спеціальні заняття.
В результаті обстеження дітей з порушенням слуху вияв-(0 значну кількість дітей (до 80%) з низьким рівнем чуття ■му.
Діти цієї групи допускають грубі помилки при відтворенні гмічних завдань: не вміють диференціювати темп і ритм ив, помиляються при відтворенні довжини пауз між акцентними сигналами, не вміють виконувати рухи відповідно частини музичного твору і т. д.; рухи виконуються сковано, ппужсно, з великою затратою енергії.
Середній рівень розвитку чуття ритму мають 16% дітей ця група, спеціальні ритмічні вправи на зв’язок рухів з му-кпго виконує без значних помилок, величина їх на оснорі )оврго, слухового і тактильно-кінестетичного сприйняття иговнть 7—28%.
Тільки 4% дітей проявляють високий рівень розвитку чут-рнтму: величина допущених помилок — менше 4%. Вони іидко засвоюють нові ритмічні вправи і рухові дії, зв’язані з гмікою.
Отже; доцільно глухих дітей диференціювати по ріі розвитку чуття ритму в три групи: і) низький, 2) серед а) високий. Дітям кожної групи-властиві типові недоліки і с цифічна структура моторної ритміки, що необхідно врахс вати при організації роботи по корекції недоліків мотор ритміки і рухової підготовленості глухих дітей-.
Як показують дослідження і практика роботи, серед \ них дефектів моторики у дітей з порушеннями слуху ДОС. часто зустрічається аритмічність рухових дій, оскільки в нові «чуття ритму» лежить комплекс різноманітних відчут при провідній ролі слухових. Втрата слуху відображаєті на його розвитку і стає причиною порушення ритму рухів. С нак залишається не розкритим конкретний, прояв цих по] шень.
Виходячи з того, що ритм є комплексною динаміко-часові характеристикою руху і найбільш повні об’єктивні дані п внутрішню ритмічну структуру рухів можна отримати ни хог.і біомеханічного-аналізу,-ми детально вивчили хронограі і кікограми чотирьох рух-ів; виконаних за. 6 сек.; З сек.; 1 сек глухими- дошкільниками і тими, які чують нормально; У я рівнлльному аналізі передбачалося засувати, по-перше чі змінл у внутрішній ритмічній структурі рухів у глухих д шкільшіків, по-друге, чи можливо в цих змінах встанови-, якусь закономірність?
Вивчення- кінограм виявило утруднення дітей з порушення слуху в організації своїх рухів за певними часовими відрі нами-, які складають ритмічну структуру цілісного' рухової акту, що спотворювало ритмічний малюнок і порушувало рі; помірність виконання: рухів;
При порівняльному аналізі кінограм всіх тестових завдан: виконуваних досліджуваними в-різні часові відрізки, виявлеї такі закономірності' в глухих дошкільнят: 1) при виконані впраг, вони не вкладаються в заданий час; 2) швидко почу наюгь рух (в 1,5- раза швидше потрібного) і уповільнюють кінці (у 2—3 рази)-; 3) великі амплітуди в загальному рит мічному малюнку недооцінюють малу амплітуду і відповідн час — переоцінюють.
Вказані закономірності проявилися в рухах, виконаних ; різних напрямах і площинах, прн цьому 'більш грубі відхи лення з ритмічній структурі реєструвалися' при рухах ниж
Я' кінцівками. Різкий і швидкий підйом ноги (також з швнд-! поверненням у вихідну позицію), характерний для глухих икільникі», можна-пояснити вестибулярними порушеннями, утруднюють статичну рівновагу.
Зіставляючи наші дані з матеріалами інших дослідників . Й. Мозеріте, 1. Н. Мусатов. К. А. Самолдіна), можна гово-ти про-т.:, що ритмічні рухи руками, діти з порушеннями уху викопують краще, ніж рухи нижніми кінцівками. Недоліки в руховій і ритмічній підготовці глухих дітей ба-го авторів (Н. Г. Байкіна, Т. О. Власова, Г. В. Трофімова) яснююгь не тільки патологією органів слуху, але й- функ-знальною занедбаністю рухового аналізатора і недоскона-;тю застосовуваної методики навчання ритмічним вправам. Для перевірки ритмічної підготовленості нами були обсте-2ій за тими ж тестами діти 4—7 років, які чують нормально. Слід відзначити, що наше передбачення про переваги дітей, сі чують нормально, за рівнем розвитку чуття ритму в по-внянні з глухими дітьми в експерименті підтвердилися. При зоровому і слуховому сприйнятті у дошкільнят, які ують нормально, рівень розвитку чуття, ритму вищий, ніж у іухих однолітків.
Найбільші відмінності між глухими і дітьми, які, чують ормальио, спостерігаються в показниках сприйнятті ритму а основі тактильно-кінестетичної чутливості (різниця досягає ід 38% ло 64%). Цей факт, очевидно, пояснюється тим, що ри втраті слуху діти змушені в своїх діях, більше спиратися ;а тактильно-кінестетичну чутливість, в той час як діти, які іують нормально, у повсякденному житті переважно будують :вої рухи; на основі: сигналів^ що надходять, із слухового і юрового аналізаторів;
Таким чином-, стає ясно, що глухі дошкільники потребують .•пеціальної роботи з розвитку чуття, ритму.
У четвертому розділі розглядаються- матеріали, які’ стосуються засобів і методів розвитку чуття- ритму у глухих дошкільників на заняттях з ритміки.
Перел організацією експериментального навчання нами здійснено теоретичний аналіз спеціальної літератури; програм з музично-ритмічного виховання- і фізичної культури для глухих дошкільників, а також-передового-досвіду роботи вихователів і сурдопедагогів у спеціальних дитячих, садках міста Луцька.
Проведений аналіз програм з фізичної культури і музичк ритмічного виховання показує, що у них засоби ритмічно виховання представлені фрагментарно, без урахування фун ціональної і рухової підготовленості дітей. Багато розділ взагалі відсутні. У зв’язку з цим необхідно було розро'бш корекційний зміст ритмічних занять для глухих дошкільник і перевірити його ефективність у педагогічному експеримент
В результаті проведених досліджень встановлено, що 62 наявного арсеналу засобів не використовуються на заняття з ритміки з глухими дошкільниками, 18% ритмічних вправ в} користовуються, але недостатньо, лише 20% засобів викорис товуються на заняттях з ритміки постійно.
Як показали наші спостереження, практично на заняття: з ритміки із глухими дітьми не знайшли застосування спеці альні вправи для розвитку чуття ритму на основі зоровогс слухового і тактильно-кінестетичного сприйняття. Елементі ритмічної гімнастики і музично-ритмічні ігри використовують ся вкрай недостатньо^
Виходячи з вищесказаного, ми розробили і запропонувала спеціальні завдання і вправи, які мають прямий вплив на формування чуття ритму, а також систематизували і класифікували ритмічні вправи, адекватні руховим можливостям глухих дошкільнят.
Побудова нами корекційної системи занять з ритміки з глухими дошкільниками була досягнута за рахунок дальшої розробки і практичної реалізації принципу індивідуально-дифе-ренційованого підходу, головними складовими частинами якого є: диференціювання дітей за рівнем розвитку чуття ритму, направленість і динаміка корекційного процесу, черговість— етапність корекційних заходів; методика використання ритмічних вправ.
Навчальний експеримент був спрямований на вивчення ефективності корекційного змісту і методики занять з ритміки з глухими дітьми підготовчої групи. Зміст занять з ритміки в експериментальній групі включав теоретичні відомості, спеціальні ритмічні і загальнорозвиваючі вправи, вправи на зв’язок рухів з музикою, підготовчі вправи до танців, еле-
іти танців, танці, музично-ритмічні ігри, мовні і рухові
и.
Розроблені нами зміст і методика занять з ритміки для у.хих дітей 6—7 років спрямовані: на поліпшення здоров’я себічний гармонійний розвиток; виховання чуття ритму, рмуваппя рухово-музичної ритміки; активізацію психічної ізнавальної діяльності; набуття теоретичних відомостей і злодіння спеціальними ритмічними вправами; корекцію ру-вих порушень і недоліків фізичного і функціонального роз-тку; виховання загальної і естетичної культури дітей з по-шенням слуху.
Після того, як було визначено корекційннй зміст занять з ітмікн глухими дошкільниками, необхідно було перевірити )ективність розробленої системи ритмічного виховання з тьми експериментальної групи.
В ході педагогічного експерименту музично-ритмічні занят-в експериментальних і контрольних групах проводилися у гповідності з рекомендаціями, викладеними в методичній тературі, а також в наявній програмі для спеціальних до-кільпих закладів. Відмінність занять в експериментальних іупах полягає в тому, що в процесі проходження програмно матеріалу дошкільники виконували спеціальні завдання, трямовані па формування чуття ритму.
З цією метою корекційні заняття з ритміки з дітьми експе-нмептальної групи проводилися в чотири етапи.
Завдання 1-го етапу стало визначення початкового рівня езвитку чуття ритму і рухової підготовленості дітей експе-иментальиої і контрольної груп.
На основі цих даних дошкільники комплектувалися в три іупи: І) з низьким, 2) з середнім 3) високим рівнем розвитку ,’ття ритму. В кінці навчального року проводилося повторне бстежения дітей, і за результатами тестування дошкільники али можливість переходити з групи з низьким рівнем поз-итку чуття ритму в групу з середнім рівнем, з середнім рів-ем розвитку — в групу з високим рівнем розвитку чуття итму.
Диференціювання дітей за рівнем розвитку чуття рип в окремі групи дозволяє протягом усіх років навчання зді: снювати індивідуальнії» підхід у навчанні дітей ритміці і пі, биратн адекватні засоби, методи та об’єм ритмічних вправ
Завданням 2-го етапу стало навчання глухих дітей викі нанню найпростіших ритмічних і загальнорозвиваючих впог без предметів під музику.
На 3-ому етапі зверталася переважно увага на корекції недоліків моторної і музично-рухової ритміки, широко ВИК( рнстсвувалися ритмічні вправи з предметами, танці, ритмічі ігри. На 4-ому етапі зверталася значна увага на підвищенії працездатності організму глухих дошкільників, корекції р} хових порушень і недоліків за рахунок переважного викор'Ч таннн засобів ритмічної гімнастики. .
Склад засобів, їх об’єм і вибіркова підготовка внзначалис з урахуванням структури моторної ритміки глухих дітей, яь мають різний рівень розвитку чуття ритму.
На всіх етапах глухим дітям давались різні ритмічні зав дання у вигляді ігор, драматизацій, виразно відтворювалис: різноманітні ігрові образи в формі перешикувань.
В процесі систематичного навчання ми викорнстовувалі більш складні ритмічні малюнки: почерговий вступ у виконай ня ритмічних малюнків парами, виконання рухів з предме тами, різноманітні перешикування, відтворення ритмічногс малюнка на будь-якому інструменті, колективні танці ритмічні танці, побудовані на тісній взаємодії рухів і музики Ритмічний малюнок діти відтворювали рухами: оплесками ударами ноги, кроками.
Нами розроблено 17 спеціальних ритмічних вправ, які сприяють розвитку чуття ритму на основі зорового сприйняття, 45 — на основі слухового і тактильно-кінестетичного сприйняття.
Дослідження показали, що у дітей з порушенням слух> залишається недостатньо сформоване чуття ритму. Всі дошкільники, які брали участь у експерименті, погано вiдтвopювaл^
їм рухів і мали своєрідні зміни у внутрішній ритмічній 'руктурі спеціальних вправ. Поряд з дефектами слуху лро-зсу навчання, заважав збіднений руховий досвід дітей.
Об’єктом нашої уваги до і після експерименту була робота, ,о стосується оцінки.ритмічної і рухової підготовленості дітей сспериментальної і контрольної групи. ■
У дітей експериментальної групи відбулися значні зрушеи-я в. показниках чуття ритму при всіх видах сприйняття.
Так, якщо, до експерименту величина помилки при зоро-ому сприйнятті ритмічного малюнка становила 36%, то після ксперимєнт.у вона дорівнювала 19%, тобто помилка при від-вореині ритмічного малюнка зменшилася 'більш ніж у два ази.
Помилка при тактильно-кінестетичному сприйнятті знизився з 42% до експерименту до 23% після експерименту, а піс-ія слухового — відповідно з 71% до 38% після експерименту.
В контрольній групі зрушення незначні і становлять: при зоровому сприйнятті ритмічних завдань — 5%, тактильно-кі-іестетнчних — 7%, слуховому — 4%.
Глухі дошкільники експериментальної групи за рівнем розвитку чуття ритму наблизилися за багатьма показниками до їітей аналогічного віку, які чують нормально.
В експериментальній групі кількість дітей з низьким рівнем розвитку чуття ритму до експерименту становило 80%, з середнім — 16%, з високим — 4%, а після експерименту кількість дітей з низьким рівнем розвитку чуття ритму знизилося до 26%, з середнім — 36% і з високим рівнем розвитку чуття ритму число дітей становило 38%. У контрольній групі зміни незначні.
У дітей експериментальної і контрольної груп відбулися зрушення в показниках компонентного складу моторної ритміки.
Прн виконанні спеціальних ритмічних вправ за 10 показниками як у контрольній, так і в експериментальній групах
спостерігається зменшення величини помилок при виконана спеціальних ритмічних вправ. В середньому величина помилю при виконанні 10 вправ у експериментальній групі зменшилася на 41% (з 67% до експерименту до 26% після нього), е контрольній — на 12% (з 68% до експерименту до 56% після експерименту).
За експериментальний період у глухих дітей відбулося поліпшення показників уміння виконувати ритмічні вправи на зв’язок рухів з музикою. В експериментальній групі до експерименту від 70% до 100% (в середньому 75%) від загального числа дітей не справлялися з ритмічними вправами на зв’язок рухів з музикою, в контрольній — від 72% до 100% (в середньому 76%). Після експерименту з ритмічними завданнями на зв’язок рухів з музикою в експериментальній групі не справлялося всього 18% дітей, в контрольній — 67% дітей.
Оцінювалося вміння глухих дітей виконувати музично-рухові ритми. При виконанні цих завдань до експерименту з вказаними завданнями справлялося 2% дітей (експериментальна група) і 1,9% (контрольна). Більшість дітей музично-руховг ритми виконували різко напружено, з великою амплітудою.
Після занять з експериментальної групи із завданнями для виконання музично-ритмічних вправ справилось 50% від загальної кількості дітей, у контрольній — 10%.
У дітей з’явилася плавність і легкість у рухах, ритмічні вправи стали виконуватися без значного напруження і з великою амплітудою/ ~
Діти не допускали значних помилок при сприйнятті різноманітних видів акцентів, сприйнятті музичного розміру, відношень акцептованих і неакцентованих звукових елементів, виконанні рухів під спів і музику у відповідності з характером музичного твору.
Дані контрольних досліджень свідчать, що при систематичних заняттях ритмікою підвищується і рухова підготовленість у дітей експериментальної групи. Так, частотність рухів рук у дітей експериментальної групи поліпшилася на 12%, біг на
і, стрибки на 10%, метання — І8%, стійкість тіла на 25%, амометрія кисті на 22%. Ці результати виявилися вищими, у глухих дошкільників контрольної групи.
Іідвищення результатів рухової підготовленості, на нашу /іку, пояснюється тим, що у дітей експериментальної групи ііпшувалося сприйняття ритмічної структури даних видів ціальних ритмічних вправ. Ще П. Ф. Лесгафт вказував, ритмічний характер роботи організму дозволяє виконувати ібільш ефективно окрему рухову дію з відносно меншою фугою. ......
Підводячи підсумки дослідження, слід відзначити, що за перимептальннй період відбулося поліпшення показників за !іими педагогічних спостережень як в експериментальній, V і в контрольній групах глухих дошкільників.
Однак це відбулося не в усіх групах однаково. Зокрема, льщ високі зрушення в дослідній групі глухих дошкільників ідчать про те, що досліджувані даної групи досягли високих зультатів за рахунок більш ефективних засобів і методів ковання чуття ритму.
Експериментальне навчання переконало нас в необхідності дбору вправ, спеціально спрямованих на формування ритму гемпу елементарних рухів. При підборі цих вправ і завдань і виходили з їх відповідності руховим можливостям іухих дітей підготовчої групи, рівневі координаційної підго-звленості і стану слуху:
Таким чином, в результаті проведеного експерименту мож-) зробити висновок, що більш цілеспрямовані засоби і методи-ікликають певні зрушення в рівні розвитку чуття ритму в іухих дошкільників;
Базуючись на основоположних принципах спеціальної педа-огіки, фізіології дітей, був розроблений корекційний зміст з іузично-ритмічного’ виховання глухих дошкільників лідго-овчої групи, який покладений в основу програми з ритміки ,ля спеціальних садків.
Програма експериментального матеріалу, яка включає зміст,
форми і методи кореКційного музично-ритмічного вихована апробовувалися в практиці спеціальних дитячих садків д; глухих дітей через створення методичних рекомендацій ДJ проведення корекційно-педагогічної і лікувально-відновль ваної роботи засобами ритмічного виховання.
Розроблені нами зміст і методика занять з ритміки дл глухих дошкільників підготовчої групи спрямовані на фо{ мування чуття ритму, у глухих дітей і сприяють нормалізац темпу і ритму загальних рухів, розвитку точності і координац рухів за ступенем м’язевих зусиль, в просторі і часі, виховуют статичну і динамічну стійкість тіла, координацію рухів, здат ність керувати м’язевим тонусом, а також сприяють корекці
недоліків у русі одночасно з правильним засвоєнням різнома пітних рухових умінь і навиків, необхідних для підготовки ї. до життя, праці.:
На основі отриманих даних зроблені такі висновки:
1. ІІри відтворенні ритмічних завдань на основі різноманіт них сприймань кількість помилок, які допускають глухі дошкі льнию 4—7 років, не однакові і складає:
— при зоровому — від 36 до 34%
— при слуховому — від 71 до 69%
— при тактильно-кінестетичному — від 37 до 42%.
2. З віком у глухих дошкільників спостерігається розвиток чуття ритму при всіх видах сприймання. На сприймання ритму впливає втома, зміна швидкості і складності виконання ритмічних завдань, перехід від однієї рухової дії до іншої.
Глухі діти при всіх видах сприймання краще диференціюють кількість елементів, важче їм дається диференціювання тривалості елементів і пауз між ними.'
3. За рівнем ритмічної підготовленості з усіх обстежених глухих дошкільників можна виділити 3 групи:
— першу групу складають діти з низьким рівнем розвитку
гя ритму, які допускають грубі помилки гірн відтворенні мічних завдань (від 31% і більше), що складає 80% від ільної кількості обстежених;
- до другої групи з середнім рівнем розвитку чуття ритму "ішло 16% дітей (число помилок від 11 до 30%);
— третю групу складають 4% дітей, що виявили високиіі ень розвитку чуття ритму при зоровому, слуховому і так-ьно-кінестетичному сприйнятті (кількість помилок від 1 10%).
4. Виявлені типові недоліки в розвитку чуття ритму у глу-с дошкільників у порівнянні з тими, що мають нормальний {X. До таких недоліків належить невміння відтворювати гм найпростіших рухів при різноманітних рухових діях, легати рухами характер музики, виконувати основні рухи під зику, починати рухи з початком кожної музичної фрази і Д«
Великі труднощі відчувають діти при виконанні ритмічних рав, пов’язаних з одночасним виконанням рухів різними стинами тіла, з шшовленням слів. За рівнем ритмічної під-товленості глухі дошкільники значно поступаються перед оїми ровесниками з нормальним слухом.
5. У ході експерименту у дітей з порушенням слуху були змічені труднощі в розрізненні часових відрізків, які скла-іють ритмічну структуру рухового акту, що порушувало ігальний ритмічний малюнок і рівномірність виконання рухів 5ув характерний швидкий початок руху і повільне вико-ання його кінцевої частини). При цьому великі амплітуди загальному ритмічному малюнку глухі діти недооцінювали, алу амплітуду і відповідно час переоцінювали.
6. За результатами педагогічного експерименту з метою орекції недоліків у розвитку чуття ритму у глухих дошкіль-ят доцільно використовувати теоретичні відомості з ритміки, пеціальні ритмічні і загальиорозвиваючі вправи, вправи на и’язок рухів з музикою, підготовчі вправи до танців, елементи анців, танці, музично-ритмічні ігри, мовні і рухливі ігри.
7. Проведений педагогічний експеримент дав змогу підви-
ЩйТй рухову підготовленість глухих дошкільнят експёримс тальної групи в порівнянні з контрольною. '
Засоби ритміки створюють сприятливу МОЖЛИВІСТЬ ДJ емоційно-вольового піднесення у глухих дошкільнят, що поз тивно позначається на виявленні рухових здібностей дітей психічних процесів.
8. Результати педагогічного експерименту виявили можл вість підвищення показників чуття ритму глухих дошкільні з низьким рівнем до моделі еталона середнього і високої рівня розвитку чуття ритму.
9. Проведений педагогічний експеримент за розробленії нами змістом і методикою занять з ритміки для глухих дошк льників сприяв: зміцненню здоров’я і всебічному гармонічне му розвитку, усуненню типових недоліків у розвитку моторне
і музично-рухової ритміки і корекції рухових порушень і н< доліків фізичного розвитку, підвищенню тонусу емоційне вольової сфери.
СПИСОК ПРАЦЬ, НАДРУКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Організація фізичного виховання глухих дошкільнят
// Оздороача фізична культура та спорт інвалідів. Тез. доп.— Одеса: ОДПІ, 1989. — С.8—9) в співавтор, з Чехаиюк Л.О та ін./.
2. Про корекцію недоліків у розвитку рухової сфери глу
хпх засобами оздоровчої фізкультури // Актуальні питанні розвитку масової фізичної культури та спорту: Тез. доп. — Тюмень: ТДМІ, І989. — С. 9 / у співавт. з Бєловим Р. О.тг ін/. ■ ,
3. Музично-ритмічне виховання глухих дітей дошкільногс віку // Тези доповідей науково-практичної конференції. — Луцьк. ЛДПІ, 1991. — С. ЗО/ в співавт. з Карабановим А. Г./
4. Розвиток рухів глухих дошкільнят в процесі фізичного
:овання // Тези доповідей науково-практичної конферен-. — Луцьк. ЛДШ, 1991. — С. 65) в співавтор, з Чеханюк О.І ...
5. Особливості фізичного розвитку дошкільнят з порушен-м органів слуху // Матеріали XXXVIII конференції профе-ірсько-викладацького складу інституту. — Луцьк. ЛДШ, 92. — С. 375 / в співавтор, з Чеханюк Л. О.'.
6. Фізична реабілітація глухих дошкільнят засобами ритті II Актуальні проблеми фізкультурно-спортивних бага-/борств України. Тез. доп. науково-методичної конференції:
- Луцьк. ЛДПІ, 1993. — С. 31—32./.
7. Оздоровчо-реабілітаційні заняття з ритміки у спеціально-у дитячому садку з глухими дошкільнятами // Фізична ку-зтура та здоровий спосіб життя. Тез. дон. Науково-методичної онференції. — Вінниця. ВДПІ, 1993. — С. 61—62./.
8. Професійно-педагогічна підготовка студентів факультету
зізичного виховання для проведення музично-ритмічних за-гять в спеціальному садку // Матеріали XXXIX конференції трофесорсько-викладацького складу і студентів інституту.— гІуцьк. ЛДШ, 1993. — С. 194./, '