автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование педагогического мастерства в системе непрерывного педагогического образования

Автореферат диссертации по теме "Формирование педагогического мастерства в системе непрерывного педагогического образования"

1нститут педагогией 1 психологи професшно! освети Академи педагопчних наук Украпм

РГ6 ОД

О Н йр

БАРБ1НЛ близавета СерпТвна

УДК 378; 371 "731

ФОРМУВАННЯ 11ЕДАГ0Г1ЧН01 МАЙСТЕРНОСТ1 В СИСТЕМ1 БЕЗПЕРЕРВН01ПЕДАГОПЧНО! ОСВ1ТИ

13.00.04 - теорш 1 методика професшног осв1ти

АВТОРЕФЕРАТ дисертапп на здобуття наукового ступеня доктора педагопчних наук

КИТВ - 1998

Дисертащею с рукопис.

Робота виконана в 1нституп педагогики 1 психологи професшн ОСВ1ТИ АПН Украши.

Науковий консультант: доктор нсихолопчних наук, професс Семиченко Валентина Анатолнвна, 1нститут педагопки 1 психоло! професшно! осв!ти АПН Украши, головний науковий сшвробт» лаборатори педагопчно! осв1ти.

Офщшш опоненти:

- доктор педагопчних наук, професор Сущенко Тетяна 1вашвн Запор1зький обласний шститут удосконалення вчител1в, завщую1 кафедрою педагогией 1 психолоп];

- доктор педагопчних наук, професор Кондратюк Олексащ Пантелеймонович, 1нститут педагопки 1 психолоп! професшно! осви АПН Украши, головний науковий сшвробкник лаборатори гумаштар» осв1ти та проблем виховання у професшно-техтчних закладах;

- доктор педагопчних наук, професор Волошина Шла Йосишвн 1нститут педагопки АПН Украши, завщуюча лаборатор1ею методик лператури.

Проввдна уетанова: Терношльський державний педагопчни ушверситет, кафедра педагопчно! майстерносй, Мнйстерство оевп Украши, м.Тернопшь.

Захист вщбудеться "11" лютого 1998 року о 14 год. на засщаш снещал!зовано! вчено! ради Д 26.451.01 в 1нститут1 педагопки психолоп! професшно! осв1ти АПН Украши за адресою: 254060, м.Ки!: вул.М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засщань.

3 дисертащею можна ознайомитись у б5блютещ 1нститу1 педагопки ! психолоп! професшно! оевпи АПН Украши за адресов 254060, м.Ки!в, вул.М.Берлинського, 9.

Автореферат роз!сланий "10" ачня 1998 року.

Вчений секретар

Цибульська Г.М.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

AKTyajibHicTb та доц1льшсть дослдасення. Складш процеси сучасного :усшльного розвитку потребують теоретичного осмислешы та яшсного эновлення системи професшио! шдготовки вчителя на р1зних етаиах эезперервно! педагопчно! осв!ти. Законом Украши "Про ocBiTy", Державною нацюнальною програмою "Осв1та" /"Украша XXI столггтя"/ перед вчителями доставлено завдання постШно пщвищувати свш професшний pineiib, гедагопчну майстершсть та загальну культуру. Розв'язання складних проблем тобудови ново! школи забезпечуетъся високим професюнал1змом вчителя, зажливою особлишстю якого е здатшсть до iHTerpanii загальноосвгпих, зпещалышх, психолого-педагопчних, дидактичних i методичних знань, гомплексного виршення завдань навчання, виховання i розвитку учшв. А де iуиовлюе необхщшсгь створення особливих умов для системи профсслйно! ндготовки вчител!в, посилення уваги до паукового анал1зу штеградшних ipoueciB, гцо в niii в1дбуваються. Як в!домо, жоден з навчальних предмет, що зходить до структури профеайно! подготовки майбутшх педагопв, не ¡абезпечуе надежного р1вня !х готовност1 до вщповщно! практично! /йяльносп. Гак само не взмоз! забезпечнти необхщну яюсть шдготовки й мехашчне )б'еднання змкту окремих навчальних предмепв.

Саме тому науковщ, яга дослщжують проблеми ocbith, значну увагу тридшяють вивченню штеграцшних npoueciB, пошуку ефективних шлях1в та .'мов створення штегративних навчальних дисциплш. Одшею з них е основи 1едагопчно! майстериост!. Цей курс спрямований на забезпечення цшсност! фофесшно! шдготовки на процесуальному i результативному р1внях. Йдеться ipo побудову на основ! розкриття комплексного, штегративного зм!сту знань, цо здобуваються майбутшми вчителями, на актуал^защю тих напрям1в 1рофес1йного становления, що декларувались як значущ!, але не >еал!зовувались у систем! вищо! педагопчно! оевпи.

Сучасш дослщники розглядають педагопчну майстерн!сть як особливу [йсть педагопчно! д!ялыюст! у процесуальному та результативному аспектах. 3 осганне десятилггтя проблема педагопчно! майстерност! активно вивчаеться I контексп подготовки вчителя у систем! безперервно! педагопчно! ocBirn

/I.A. Зязюн, Н.В.Кухарев, Н.М.Тарасевич/, психолого-педагопчних гроблем становления майбутшх вчител!в/О.А..Абдул!на,Н.В.Кузьм!на, 1Г.Кушков,В.О.Моляко,В.А.Семиченко,В.А.Сластьонш,Р.1.Хмелюк, .Д.Хмель/, Ьормування й розвитку професшних вмшь /Л.Ф.Сшрш, М.М.Барахтян/, [едагопчно! етики /1АСиниця, В.М.Чернокозова, Ы.Чернокозов/, культури пихкування /О.В.Гармаш, В.О.Кан-Калик, О.О.Леонтьев/, формування агально! культури /О.П.Рудницька/, профес!йного самовиховання

/С.Б.блканов, ЛЛ.Рувинський/, розвнтку педагопчного мислення /Ю.М.Кулютшн, Г.С.Сухов, Г.О.Нагорна, В.1.Шахов/, оволодшня культурою мовлення /А.Й.Капська, Г.М.Сагач, Н.В.Чепелева/, театрально! педагогши /В.П.Абрамян, П.В.Галахова /, педагопчно! техшки 1 педагопчно! технолога, лопко-емоцшно! виразносп читання /ЬСДмитрик, В.М.Миндикану, Г.О.Олшник, Г.1.Хозя1нов/ та ш.

Поряд з цим зазначимо, що здшснеш дослщження не вичерпують уах асиекпв формування педагопчно! майстерност! у систем! безперервноТ педагопчно! осв1ти, а головне - не визначають реальних ! потенщйних можливостей педагопчно! майстерност! як системотворчого чинника вказано! системи. Для навчального процесу в сучасних вищих педагопчних закладах характерним е те, що вш здеб1льшого спрямовуеться на розшток шзнавально! активност! студенев. Однак шзнавальна активность, як важлива детермшанта повсякденно! /навчалыю!/ Д1яльност1 майбутшх вчител!в, не взмоз! забезпечити виконання цшено! программ 1х професшно! шдготовки.

На основа узагальнення результата 1 вивчення практичного досв'щу професшно! пщготовки майбутнлх вчител1в виявлено ряд суперечностей м!ж: штегративними тенденциями 1 фрагментаршетю змюту нрофейшго! пщготовки вчител^в; потендшною цшешетю процесу професшно1 тдготовки вчител1в у систем! безперервноТ педагопчно! оевгги ! вщеутшетю щлеспрямованих скоординованих дш реально! пщготовки 1 пщвищення квал!ф1кащ! вчител1в; об'ективними потребами формування педагопчно! майстерносп, розвитку шновацшних процес!в та неготовшетю окремих викладач!в ! студента до осмислення й прийняття цих змш, перебудови форм свое! оевпньо-виховно! д1яльност1 Екстенсивний пщхщ до професшно1 пщготовки вчителя суперечить необхщност! н яюсного вдоскопалення, актившаци людського фактора, вшшкненню антрополопчно спрямованих й методолопчно важливих ¡дей гуман!стичио! педагопки як загалыюкультурно! людсько! Д1ялыюст1.

Подолання цих суперечностей можливе за умов:

- теоретико-методолопчного обгрунтування проблеми формування педагопчно! майстерносп в систем! безперервно! педагопчно! осв!ти, всеб!чного анал1зу провщних ¡дей передового педагопчного доевщу в цш галуз1, а також розвитку шновацШно! д!яльност!;

- вивчення педагопчно! майстерност! з р!зних позицШ и функцюнування в систем! безперервно! педагопчно! оевгга, творчого осмислення I! напрям!в у контекст! сучасних вимог до освшшо-виховно! Д1яльносп;

- визначення концептуальних щей щодо цшсносп процесу формування педагопчно! майстерност! на основних етапах професшно-педагопчно! подготовки та оевпгньо-виховно! д^яльносп;

розкриття потенщйних 1 реальних можливостей педагопчно!

майстсрносп як системотворчого чинника професШно! подготовки вчителя у систем! безперервпо! педагопчно! ocsira иа р^зних и етапах: довуз1вському, вуз1вському та тслявуз1вському.

Викладене вище зумовило Bn6ip теми дослщження - "Формування педагопчно! майстерносп в систем! безперервно! педагопчно! освпи". Вона е складовою науково-дослщно! теми лабораторн педагопчно! освпи 1нституту педагогией i психологи професШно! осв!ти АПН Украиш "Концепту альт засади психолого-педашпчпо! подготовки вчител1в в сучасних умовах /питания Teopil i технологи/" (РК№0197И006397).

Об'ект дослщження: професшна гад готовка вчителя о систем! безперервно! педагопчно! ocBirn.

Предмет доелдакення: процес формування педагогично! майстерносп вчителя на довуз^вському, вуз1вському i тслявузтвському етапах.

Мета дослщження полягае в пауковому обгрунтуванш i розробщ концепцп формування педагопчно! майстерносп в систем! безперервно! педагопчно! оевгги, у визначенш загальних i специфгчних для кожного етапу безперервно! педагопчно! (дову.'ивсько!, вуз1исько! i шслявуз1всько!) оевгги концептуальних, змютовно-структурних i оргатзацшно-методичних основ н реал1зацп.

Концепщя дослщження.

Основна щея концепци базуеться на сисгемно-функцюнальнш теорп педагопчно! Д1ялыгост1, що дозволяе розглядати системно-фукцюнальну природу педагопчно! майстерност), як нев1дд1льну в!д об'ективно! структури педагопчно! дшлыюсп, генетично з нею пов'язану, що тзнаеться тшьки у контексп ще! д1яльносп i проявляеться у реа/йзацп педагогом оевнньо-виховних функцш. Вона виплнвае i3 специф!чно! штегративно! сутносп педагопчно! майстерности структури та змшту П базових складових, що грунтуються на гармонН, взаемодп д1яльшсного та особиспсного компонегтв, врахування у /йяльносп базових шдивщуальних якостей в !хшй лрофесшнш проект!.

Визначаючн провщку концептуальну ¡дею, ми враховували, що сучасний процес професшно! тдготовки не забезпечуе надежного piBtm готовност! майбутшх снещал!ст1в до професШно! д!ялыюст1, осюльки BiH грунтуеться переважно на анаттичному шдхо/ц /структурно-яюснш роздр1бненосп окремих навчальних дисциплш/. Стихшно, емшричшш шляхом утверджуеться нова тенденция - багатоаспектно!, багатояюсно! штеграцн змюту i значень. Курс основ педагопчно! майстерност! - це одна з штегративних навчальних дисциплш. При цьому здшснюеться ряд напрям1в штеграцн: теорп та практики; зм!сту та професшно! спрямованост! традицШних вуз!вських навчальних дисциплш; життевого доевщу студенпв i знань та профес!йних цшностей, що

опановуються тд час навчання у вищому педагопчному заклад!; забез печени, наступносп 1 постдовносп р1зних етайв професшно! шдготовки; формуванн. особистоси майбутнього вчителя в систем! безперервно! педагопчно! освгги.

Педагопчна майстертсть - де складне структурне утворення множиншстю елсмитв, багатоггланове, багатоаспектне, пол1функщональн явище в педагопчнш реальность Функцюнуючи на перших етапах своп розвитку як навчальна дисциплша, що синтезуе окрем! напрями фаховс шдгоговки вчителя й доповнюе П традицшний з\пст, з часом педагопчн майстершсть, вщповщаючи потребам реально! практики, перетворюеться н системотворчий чинник професшно! подготовки в систем! безперервнс педагопчно! освгги.

Анашз досв1ду втшення педагопчно! майстерносп в Д1ялъшсть окреми: пуз1всъких колектив1в свщчить, що найбшыд дгевою та ефективною е так оргашзащя його викладання, коли забезпечуеться проникнення в р^зш галуа знания з метою об'еднання !х загальними й професшними значениями, кол. перед студентами розкриваються сутшсш момента педагопчно! д!яльност! ; шзнаналыюму, оргашзацшному та самоврядувальному ракурсах, кол] шдвищуються можливост! традицшних психолого-педагопчних, методичних спещалышх дисципл!н вщбивати змкгг професшно! д!яльносп, коли студент! усшдомлюють значения та освоюють як!сно нов), неактуал!зоваш шшиш навчальними предметами якосп, вкрай необхщш для майбутньо! професшно д!яльност1.

Обгрунтоваш нами концептуальш положения можуть бути реал1зоваш н; основ! провщних принцип!в профес!йно! пщготовки вчителя у сучасни парадигм! освой: безперервност!, хуман!зац!1, цшсност!, комплексное^ штеграцп, активно! комушкацп, поступовост! освоения професшно! д!яльност] орган!чно! едност! особист!сно-д!яльшсного шдходу, шдивщуал!зацп навчання активност!, концентрнчност!.

Реал!защя провщно! вде! дослщження потребуе методолопчноп обгрунтування змюту ! форм оргатзацн профес!йно! пщготовки у систем безперервно! педагопчно! освгги. Прюритетним напрямом н розвитку, на наш; думку, мае стати створення йпегративних курс!в, що вщбивають диналпз.\ сучасно! науково! парадигми, багатограншсть П внутргштх зв'язгав.

Головна щея ! основн1 положения концепцп втшеш у загальшй гшотез дослщження, яка грунтуеться на припущенн), що формування педагопчно майстерност! в систем! безперервно! педагопчно! освпи буде ефективним з; умов реал1зац1! науково обгрунтовано! 1 розроблено! концепцн, в якп педагопчна майстершсть розглядаеться не тьльки як важлива умов; професшно! пщготовки вчителя, а й як один 13 системотворчих чшшиюв дано системи. Це можливо при дотриманн! певних психолого-педагопчних умов.

Сутшсть цих умов знаходить свш прояв у часткових ппотезах, а саме:

1) цип, завдання, змют, оргашзацшт форми довуз!всько! подготовки тйбутшх вчител1в маюгь бути спрямоваш на виконання специфшних завдапь гедагопчно! профор1ентацп та пропедевтично! пщготовки до навчання у шщому педагопчному заклад! осшги. Цього можна досягти, яюцо ор1ентащя ¡а педагопчну лрофеспо як важлива передумова вибору, який здшснюеться идивщом, псрсростае у професшно - педагопчну спрямовашсть як базову (юсть особистосп;

2) завдання 1 змкгг профеайно! лшготовки на вуз1вському еташ у межах твчалыюго предмета "Основи педагопчно! майстерносп" спрямовуються на ллып глибоке ознайомлення з специфжою професшно-педагопчно! /иялыгасл, .'свщомлення професшного зм1сту 1 значения уах психолого-педагопчпих ¡исциплш, що вивчаються у вуз1, 1 на щй основ! бшьш грунтовного цдпрацювашш елемешпв педагопчно! майстерност!, усвщомлення структурних ¡в'язюв М1ж ними, формування професшно значущих якостей особистост!. Дього можна досягти на основ! забезпеченкя творчого характеру професшно! йдготовки з урахуванням шдивщуальних можливостей та особливостей сожного студента, надання можливостей для активно! учаслч в навчальному юделюианш шляхом сгворення та шдпрацювання моделей педагопчно! кзаемодН, поширення завдань вщпрацювання елемент1в професшно! лайстерносп у вс!х дисципл!нах психолого-педагопчного циклу, розробку та ¡плехгня комплексних, м!ждисципл!нарних вид!в завдань;

3) зм)ст ! форми оргатзаци роботи з вчителями у тслявуз!вський лерюд ,гають бути спрямован! на розкриття структурних зв'язюв м1ж компонентами юдагопчно! майстерност!, формування шдивщуальпих стратепй та стшнв гедагопчно! д1яльност), яю б дозволяли вчителям повшше реал1зовувати ндив1дуальн! особливост! 1 можливост!.

Реал!защя визначеного пвдходу потребуе розробки загальних та :пециф!чних для кожного етапу безперервно! педагопчно! освети сонцептуальних змютовно-структурних та оргатзацшно-методичних основ формування педагопчно! майстерност!.

Вщповщно до предмета, мети, гшотез визначено основш заадання деслщження.

1. Проанал1зувати фшософськ! витоки педагопчно! майстерност!, н :тановлення ! розвитку в Украпй.

2. Розробити концепц!ю формування педагопчно! майстерност! в систем! >езперервно! педагопчно! освии.

3. Побудувати та експериментально перев!рити теоретичну модель формування педагопчно! майстерност! у систем! безперервно! педагопчно! >св!ти.

4. Розробити та експериментально перев1рити д1агностичш методики вивчення р1вшв готовносп вчител1в до оволодшня педагопчною майстершстю на вуз!вському та шслявуз1вському етапах.

5. Обгрунтувати та експериментально перевфити змгст 1 методику формування педагопчно! майстерносп на довуз1вському, вуз1вському та шслявуз1вському етапах.

6. Розробити навчально-методичний комплекс, спрямований на формування педагопчно! майстерносп в систем) безперервно! педагопчно! осв!ти.

Методолопчна основа досладження грунтуеться на положениях теорн наукового газнання про едшсть процейв, взаемовплив й взаемозалежшсть явищ об'ективно! дшсноеп, на ¡деях фшософи освпи як нпегративно! галуз\ наукових знань, що дае пшене уявленя про сутшсть найбьчьш загалыгих осв!Тньо-виховних проблем.

Дослщження базуеться на положениях фшософи гумашзму, вщповщно до яких людина е найвищою цшшетга сусшльства; принципах ¡сторизму, системного шдходу I елементах системного анал!зу, безперервносп оевгги, особисткно-уиялыисного та шдивщуально-творчого подходу до особистосп майбутнього вчителя як суб'екта навчалыю-виховного процесу.

Теоретичну основу досл5дження становлять положения фшософи осв!ти, висновки психолопчно! I педагопчно! наук стосовно:

- формування особистосп та П розвитку в нроцеа даяльност! /Б.Г.Ананьев, Г.О.Балл, Л.С.Виготський, О.МЛеонтьев, В.С.Мерл!н, В.О.Моляко, СЛ.Рубшштейн та ш./;

тдготовки вчителя-гумашета /Я.А.Коменський, И.Песталоцщ, К.Д.Ушинський, М.Г.Пирогов, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський/;

- змкту ! форм оргашзаци професшно! пщготовки вчителя /Б.Г.Ананьев, СЛ.Архангельський А.М.Алексюк, ГА.Зязюн, С.У.Гончаренко, ЛЛ.Кандибович, Л.Г.Коваль, О.П.Кондратюк, В.О.Моляко, М.М.Пейсахов, О.П.Рудницька, ТЛ.Сущенко та ш./;

- формування педагопчно! майстерносп як системотворчого чинника професшно! пщготовки майбутнього вчителя ДА.Зязюн, Л.В.Крамущенко, 1.Ф.Кривонос, В.А.Семиченко, Н.М.Тарасевич та т./.

Дослщження здшснювалось у 1976-1997 роках ! охоплювало ряд еташв науково-педагопчного пошуку.

На першому етат /1976-1986 рр./ вивчався стан розробки дано! проблеми в I! теоретичному 1 прикладному аспектах, юторп розвитку профеайно! майстерносп у ви-чизюшш та заруб1жшй педагогии. Проанал1зовано науково-методичну л1тературу з проблем педагопчно! д!яльност1, професШно! пщготовки майбутшх вчител1в у педагопчних

щститутах, питаиь педагопчно! майстерност!, а також визначепо ексиериментальну базу дослщження.

На другому еташ /1986-1993 рр./ теоретично обфунтовано та розроблено авторсью програми з педагопчно! майстерност! факультету майбутнього педагога ! факультативу "Юний педагог" /довуз1вський етап/; з студентами у процеа професшно! п1дготовки в педвуз! /вуз1вський етап/; з вчителями шюл мюта Херсона 1 облает! /пшлядипломний перюд/, здшснювалась !х експериментальна перев1рка.

рол! педагопчно! майстерност! в систем! безперервно! педагопчно! осв!ти на р1зних етапах, обгрунтовувались основт приндипи викладання даного курсу у педагопчному шетигуп, встановлювались прям! та зворотш зв'язки м!ж окремими р!внями професшно! гадготовки з метою забезпечення !х безперервност!! настушгосп. Виявлялись можливосп педагопчно! майстерност! як навчально! дисциплши, визначались мета професшно! йдготовки /у процесуалыюму аспект!/ ! якост1 педагопчно! д!ялыюст1, п зразка /у результуючому аспект!/ виступати системотворчим чинником, що штегруе окрем! складов! безперервно! педагопчно! оевпи у цшет зм!стов! конструкти. Продовжувався формуючий експеримент, тд час якого здшснювалась перев!рка ефективносп вилення основних положень 1 рекомендацш з питань формування педагопчно! майстерност! у систем! безперервно! педагопчно!

0СВ1ТИ.

Методи досладження. Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети, перев!рки гшогез використовувався комплекс взаемодоповшоючих метод1в досл1дження, зокрема: теоретичного анал!зу /вивчення лггературних джерел, теоретичне моделювання, контент-анал1з текспв шдручштав з педагопки, матер1ал!в конференц!й, пор!внялышй анал!з програм з педагопки, педагопчно! майстерност!, штегрованих психолого-педагог!чних курав; збору емп!ричних даних/ вивчегаи продукпв педагопчно! д!яльност!, спостереження, у тому числ!, включене, анкетування, !нтерв'ювання, бесщи, психолопчне тестування; узагальнення та анал13 масового педагопчного доевщу/; оргашзацп дослщницьких процедур /сер1я пошукових, д!агностуючих, констатуючих та формуючих експеримент!в/; обробки й узагальнення емшричних даних /методи статистичних розрахунк'ш, яюсний та кшьюсний анал!з, комп'ютерн! методи обробки даних/.

При проведенш теоретичного анал!зу вивчались матер1али МШстерства оевпи Украши з питань акредитацн та атестац!! вищих педагопчних закла/ив освии р!зних р)вшв акредитацн /зокрема, анал!зувались програми деяких нггегрованих курав; пор^внювались навчальн! плани ! програми дисциплш, безпосередньо пов'язаних з курсом педагопчно! майстерност! чи аналопчним

еташ /1993-1997 рр./ зд1йснювався методолопчний анал1з

напрямом професшно! шдготовки/.

Експериментальва база дослщження.

Дослщно-експеримснтальна робота проводилась у середшх школах №> 1,6,20,30 м.Херсона, у ряд1 шкш Херсонсько! обласп /Широкобалк1вська Музик1вська середш школи Бшозерського району, Великокопанська середн школа Цюрупинського району/, а також у школах МиколаТвсько!, Одесько Кримсько! та шших областей Укра1ни, у Херсонському педшституп.

Оргашзащя серп педагопчних експериментш здшснювалась на ба; кафедри педагопчно! майстерносп Херсонського педагопчного шститут 1м.Н.К.Крупсько1 у вщповщносп з експериментальними програмами "Школа вуз - школа", "Майбутшй педагог", "Юний педагог".

На р!зних етапах наукового пошуку вивчався 1 використовувався досш роботи МиколаТвського, Одеського, Мелшжольського, Луцького, Кшвськогс Терношльського.Уманського, Московського ¡м.Н.К.Крупсько!, Лешнградськогс Володимирського, Волгоградського, Кишшпвського педагопчних вуз1в, а такоз цихьний досвщ Полтавського педагопчного шституту ¿м.В.Г.Кородснка.

Наукова новизна одержаних результат полягае в тому, що вперш обгрунтовано 1 розроблено теоретичну модель формування педагопчнс майстерносп в систем! безперервно! педагопчно! освгги, що охоплюе проце формування особистост! педагога, розпочатий ще шд час навчання загальноосв1тнш школ), продолжений у вищому педагог! чному заклад! ! процес! самостшно! оевптао-виховно! д!яльност!; теоретично обгрунтован концепц!ю педагопчно! майстерносп як одного з системотворчих чипнши системи безперервно! педагопчно! оевпи. Вперше вона розглядаетьс комплексно у ретроспектив! н розвитку, з вивченням стану, рол! й м!сця сучаснШ педагопчнш парадигм!, дослщженш питань профес!йно! гадготовки педагопчно! майстерносп у заруб!жшй педагогщ!.

Теоретична значувдеть одержаних результата полягае в: розробг концептуальних положень, що поглиблюють розумшня процес!в формуванн педагопчно! майстерносп в систем! безперервно! педагопчно! оевпи, пшеном розгляд! та уточненш сутносп поняття "педагопчна майстершсть' обгрунтувант педагопчно! майстерносп як одного з системотворчих чинникн що охоплюе процеси багатор!внево!, багатоаспектно! ! багатоякюно! штеграц професшно! подготовки вчителя в систем! безперервно! педагопчно! освш виявленш особливостей курсу "Основи педагопчно! майстерност!' обгрунтувант технологи його реал!зацн.

Практична значущ!сть дослщження полягае в тому, що розроблеш експериментально перев!рено та впроваджено навчально-методичний комплею спрямований на формування педагопчно! майстерносп на р!зних етапа безперервно! педагопчно! оевгти, зокрема:

- ра допузжсысому стапк методичш рекомендацп з питань оргашзацп й проведения профор1енгацшноТ роботи в загальноосвшйх школах обласп/для пращвнишв шкш, позашкшышх установ, а також студенпв педагопчного шституту/; програму факультативу "Юний педагог" /для кер1вниюв районних факультативов шкш облает!, а також студенпв педшетитуту/; методичн! рекомендаш! щодо проведения профор1ентащйних сшвбесщ з аб1тур1ентами педагойчного шституту.

- на вузгвському еташ: навчалышй план 1 програму теоретичних 1 практичних занять "Основи педпрофор1ентацюно! роботи" /для студент 1У-У курав/; штегрований спецкурс "Педагойчна майстершсть - наука 1 мистецтво бути людиною" /'Тумашстична спрямовашсть педагопчно! майстерност!"/ -для студенпв Ш-1У курав везх факультета педагопчного шституту;

- на гпслявуз1вському етап]': програма семшару "Основи педагопчно! майстерност! /для вчител1в, яю не вивчали курс "Основи педагопчно! майстерностГ в шегитуп/, а також програми ствробнництва середн!х загальнооевтнх шкш 1 кафедри педагопчно! майстерност!.

Поряд з цим розроблено навчально-методичний пос!бник "Педагопчна майстершсть - наука 1 мистецтво бути людиною" /для студенпв 1 викладач1в педшетитуив та ушверситенв,вчител1в шкш, слухач!в факульте т в донузшсько! пщготовки, заклад1в шелядипломно! освш!, педагопчних прад1вник!в; науково-методичний поабник "1де! штеграцн, системносп 1 цшсносп в теор!! 1 практиц! вищо! школи" (для викладач!в вуз1в, асшранпв, студент!в вищих педагопчних заклад1в осв'пи).

Пауков! положения, навчальт матер1али, методичш рекомендацн впроваджено в навчально-виховний процес середах шкш Херсонсько! облает! /довщка № 02-02-701 вщ 30.12.97 р./; систему профес!йно! пщготовки майбутшх вчител1в Херсонського державного педагопчного шетитуту/довщка № 28 вщ 7.10.97 р./; в систему шелядипломно! оевпи вчител!в Херсонсько!, Микола!всько!, Кримсько! областей /довщка № 17 вщ 3.09.97 р./;

Матер1али дослщження сприятимуть поглибленню гуманистичного компонента в цшеному штегративному курс! "Основи педагопчно! майстерностГ, можуть бути використага для подальшого вдосконалення процесу професшно! пщготовки вчителя засобами курсу педагопчно! майстерност! в систем! безперервно! педагопчно! оевпи. Вони можуть використовуватись при створенш нових пщручниюв, науково-методичних пос!бник!в та хрестоматш з основ педагопчно! майстерност!, у процес! викладання та вивчення вуз1вських курйв психолого-педагопчних, методичних та спец!альних дисципл!н, написант курсових та дипломних роб1т.

Особистий внесок автора в одержанш наукових результат¡н полягае у:

- теоретичному обгрунтуванш основних ¡дей 1 положень дослщжувано проблеми;

- безпосередньому кер1вництв1 достдно-експериментальною роботою;

- розробщ експериментальних програм "Школа-вуз-школа", "Майбутнп педагог", "Юний педагог";

- виявленш методичних, технолопчних 1 техтчних особливостей курс; "Основи педагопчно! майстерностГ;

- розробщ I впровадженш д1агностичних методик вивчення р1вни готовносп вчител1в до оволодшня педагопчною майстерностю на вуз^вськом; та тслявуз1вському етапах.

Шропдшсть та аргументовашсть одержаних результате забезпечуютьа методолопчною 1 теоретичною обгрунтовашстю йога вихщних позицш використанням мето/пв дослщження, адекватних мет!, предмету, завданнях роботи, репрезентативнктю виб1рки 1 статистичною значу ппстю отримани: показнигав, значним обсягом емшричних даних, поеднанням шльгасного т; яю'сного анализу експериментальних даних, а також здобутими позитивним! результатами.

У ход! наукового пошуку здшсшовався регроспективний аналЬ понад 25 ручного досвщу роботи дисертанта в закладах освгги.

Апробация результата дисертаци.

Результати дисертацшного дослвдження опубликовано у 36 наукових г. науково-методичних працях, у тому числ1 у 27 одноойбних загальним обсягол 20,4 друкованих арку ил в, з яких 1 однооабна монограф1я, 1 однооабнш навчально-методичний пойбник, 3 мстодичш рекомендацн, 22 науков! стата.

Основш положения 1 результати дослвдження доповщалися на ( лпжнародних, 9 Всеукрашських, 7 м1жрепональних та шших конференщях семшарах, педагопчних читаннях у Москву Воловд, П'ятигорську, Киев! Шжеш, Полтаву Миколаев!, Чернп-ов!, Чершвцях, Р1вному, Одес!, Херсон! конференц!ях професорсько-викладацького складу Херсонського державногс педагопчною ш статуту, на заеданиях лабораторн оевгги 1нституту педагопки психологи професшно! оевпи АПН Украши.

На захист виносяться:

1. Науково обгрунтоваш положения 1 висновки, що характеризуют! основш тенденцп й особливост! процесу формування педагопчно! майстерност в систем! безперервно! педагопчно! освши.

2. Концепщя формування педагопчно! майстерност! в систем безперервно! педагопчно! осв1ти.

3. Модель формування педагопчно! майстерност! в систем! безперервно' педагопчно! освии.

и

4. Навчалыго-методичний комплекс процесу формування педагопчпо! майстерносп (на довуз!вському, вуз1вському, тслявуз^вському етапах).

Структура дисертаци. Робота складаеться з вступу, чотирьох роздшв, висновйв до кожного роздшу, загалъних висновюв, списку використаних джерел, що включае 411 найменувань, з них - 11- шоземними мовами, 3 додатюв на 49 сторшках. П повний обсяг становить 459 сторшок (377 сторонки основна частина), робота мютить 18 таблиць, 1 д1аграму.

У встут обгрунтовуються актуалыпсть 1 ступень досл1дженосп обрано! проблеми, визначаються об'ект, предмет, мета, завдання, методолопя та методи дослщження, формулюються концепц!я, гшотеза дослщження, розкриваються йога наукова новизна, теоретична значунцсть та практична цшшсть. Визначено основш положения, що виносягься на захист, вщображено вщомосп що до апробанп \ впровадження результапв дослщження, викладено особистий внесок здобувача.

УLпepJIЮмy_pQздiдL: ^^Проблеми^пелагагшно! майстериостгвлсторшиколи

майстерносп, питания становления та розвитку педагопчпо! майстерносп в УкраУш, а також - стан професшноТ подготовки 1 педагопчпо! майстерносп вчителя у заруб^жтй педагопщ. Це дало змогу суттево осмислити 1 визначити феномен та ¡сторичну генезу педагопчно! майстерносп, простежити напрями розвитку концептуальних шдхо;ив 1 практики формування педагопчних кадр1в.

Проблема професшно! майстерносп мае глибога 1сторичш та сощальш кореш, що вщбивають у собг минуле свпово! та впчизняноТ думки, мистецтва 1 назрей навчання й виховання. Насамперед 1х витоки в щеях давнього ораторського мистецтва, коли проблема впливу на аудиторда слухачш була предметом анал1зу ! безпосередньо! ораторсько! д1яльносп таких визначних мислител1в, як Арктотель, Квптлл1ан, Платон, Цщерон та ниш, яю поеднували ораторську Д1яльн1сть з педагопчною, теоретичш ще! ¡з зразками ¡стшшо! майстерност1.

Саме таким вз!рцем майстерносп була педагопчна д1яльшсть Сократа, який стверджував, що мистецтво вчителя складаеться з пробудження в учня потягу до ютини, розвитку самостшного мисленпя, а не в повщомленш йому готових положень. На йоге думку, догматичш методи вивчення матер1алу не можуть сприяти евщомому засвоенню знань. Пор1вшоючи дЬшьшсть вчителя з мистецтвом, Сократ шдкреслював, що, поряд з покликанням, воно потребуе певно! пщ готовки. Вчитель, який мае таку пщготовку, набувае можливосп робити душу учня прекрасною, вчити його справедливо, чесно та розумно жити. В учшш Сократа д1яльшсть вчителя, з одного боку, ототожнювалась з

асншший_зм1стЕаБоти

ироапал^зовано фигасофсьм витоки педагопчпо!

мистецтвом, а, з шшого, визначалась як необхвдшй техшчний аспект взаемодн.

1де! свщомого навчання знаходять свш подальший розвиток у систем погляд'т Ар!стотеля, Платона, Цщерона, Квштмшана, яю наголошували н тому, що необхщш для життя знания мають засвоюватися шляхом активно самостшно! роботи та особисто! практики. Потяг до знань - у природг людини а тому призначення П-в розумовш лояльность За твердженням мислителн мистецтво виховання е результатом пращ 1 таланту вихователя. Володшчи цш мистецтвом, вчитель набувае можливост! впливати на волю 1 поведшк; людини, пробуджувати II до активно! творчо! дтяльност!.

Узагальнюючи внесок визначних мислител1в у сучасну педагопку, сл!, визначити деяш найбшьш важлив! ще!, покладеш в основу сучасно! парадигм] освшг Це, передуам, - ще! гумашзаци вщносин м^ж педагогом 1 вихованцек гумашстичпо! спрямованосп педагопчного процесу, необхщност1 поеднувап розумове виховання з емоцшним, а звщси - визначення важливо! рол мистецтва у педагопчному процеа. В аспект! проведеного нами дослщженн! п!дкреслимо важливють тези щодо особливого значения культури спшкування.

Ретроспективний анализ розвитку украшсько! народно! педагогш засвщчив, що народна педагопка - це цшсна система, основними принципам] яко! завжди були: зв'язок навчання й виховання з життям, трудовий характе] виховання, послщовшсть ! наступн!сть виховних вплив!в, гуманшсть ; поеднанш з розумною вимогливгстю до дпей.

Як показало вивчення, деяк! традицн украшсько! народно! педагопки Щ| недостатньо використовуються в сучаснш осв!тньо-виховн!й д1яльносп Йдеться про прагнення народу виховувати давагу до старших, навчаи сшлкуванню з природою, проводити для дпей кожного вжового перюд; яскрав!, емощйно насичен! свята та ¡гри.

Проблема подготовки вчителя-гуман!ста була предметом уваги вилатни: педагопв минулого - Я.А.Коменського, 1.Г.Песталоцц1, А.Д!стервега, К.Д.Ушин ського, МЛ.Пирогова, а у подальшому - П.П.Блонського, С.Т.Шацького А.С.Макаренка, Я.Корчака, В.О.Сухомлинського.

Дим проблемам придшяли значну увагу украшсью й росшсьга мислител! педагоги, Д1яч! осв'гги.

У викладацькш майстерност!, - наголошував В.О.Ключевський, - багат< шдивщуалышго, особиспсного, що важко передати ! ще найважче вщтворити Письменник весь переходить у сво! л1тературн1 образи, композитор - у сво музичт твори, ! залишаються в них нав1ки живими. Вчитель же - Я1 проповщник, можна слово у слово записати проповщъ, навпь урок: чита1 прочитае записане, але проповщ та урока не почуе. У вчительськн майстерност! найбшьш важливе та найбшьш складне завдання - примусип себе слухати, "спшмати цього непосидючого птаха" - юнацьку увагу. Тому це(

вчений надавав особливого значения слову педагога, майстерноеп йога розпов1д1, шдкреслюючи, що слово мае вщповодати думщ. Голос, тон, склад мови, манери читання - все це надзвичайно важливе.

Безумовно, ш положения 1 рекомендацп е актуальними й сьогодно, однак, зазначимо, що такому р!вню майстерносп можлипо навчитися тольки за умов и ооаявносп схильпостА до педагогично! /иялыюст!.

Теоретична подготовка вчителя, як зазначав МЛ.Пирогов, не менш пажлива умова лрофесшно! майстерноси педагога у поеднанш з покликанням та зд!бностями. Педагопчна д!яльшсть е таким мистецтвом, котрому треба навчатися в шших, а не ильки ороентуватися на себе. До ознак педагопчно! майстерносп вш олдносив таш: здатшсть вчителя пщтримувати увагу учн!в, розумгги шдишдуальш особливосп дотей, але головне - наскшьки "предмет навчання" готуе "людину бути людиною".

Значним е внесок КД.Ушинського у розв'язання проблем педагопчно! майстерносп. Головну мету педагопки як мистецтва, або шакше - педагопчно! майстерносп - вш визначав як найбшьш вм1ле перетворення у практищ теоретичних положень педагопки. Тому вш неодноразово шкреслював, що без оволодшня педагопчною теорию вчитель не зможе стати дшсним майстром педагопчно! пращ 1 забезпечити належний р!вень навчання й виховання д!тей. Розкриваючи складов! педагопчно! майстерносп, К.Д.Ушинський наголошував на сил1 впливу особистоси на дитячий розум, впливу, який не можна замшити ш шдручниками, т сентенщями, ш системою покарань 1 заохочень. Важливе значения мають 1 так! складов!: творчкть вчителя /основна ознака/, самовдосконалення, вивчення досводу, створення свого, власного стилю викладання, свое! системи педагопчно! роботи. На нашу думку, !х можна вважати критер!ями педагопчно! майстерносп 1 сучасного вчителя-вихователя.

Актуальними для сучасно! теорн ! практики виховання е ще! визначних дтячш науки ! культури того часу про роль вчителя та школи у суспшьст -ДЛ.Менделеева, КАЛЪнрязева.

У розробку наукових основ тдготовки вчителя, розширення погляд!в на значущють ! сутн1сть педагопчно! майстерносп значний внесок зроблений П.П.Блонським, С.Т.Шацьким, В.П.Вахтеровим, Л.М.Толстим.

Як гумаштарну ! людяну ощнював нову школу П.П.Блонський, який неодноразово закликав: "Вчитель! Стань людиною!". У сво!х пщручниках в!н завжди звертався до особистосй читача, вбачаючи в ньому людину.

Для нашого дослщження важливою е думка С.Т.Шадького про те, що немае щкавих предмет!в, а е ц1кав1 методи викладання. Кожний вчитель мае розвивати у соб1 дух дослщника. Вон зазначав, що методика ! вчительська майстершсть - це не з!брання рецепта, а творчкть.

У роздш зазначеою, що, незважаючи на неодноразове звернення до Ц1е!

проблеми багатьох вчених, педагопв, фшософ1в, письменниюв, cyTHicn педагопчно! майстерносп не розкривалась всеб!чно. Майстершсть розглядалаа переважно у рамках гумашстичного начала, людиноор1ентованого подходу дс навчання й виховання.

Подальший анализ свщчить про початок штенсивного вивчення проблем! педагопчно! майстерност! у 20-30-i роки XX стол1ття. Особливктю цьоп перюду е практична, прагматична його ор1ентац1я - вихщ на безпосередне формування педагопчно! майстерност! у пропей пщготовки педагопчниз кадр1в. Teopin, таким чином, йшла за практикою: ще були вщсутн фундаментальш дослщження структура педагопчно! майстерност! особливостей педагопчно! д!яльност1, однак, елементи педагопчно майстерност! активно вщпрацьовувались тд час подготовки та тдвищенш квал!ф!кацП вчител1в.

Аиал!з ¡сторичного шляху розвитку поняття педагопчно! майстерност! я! актуального явища педагопчно! д!йсност1 дозволяе видшити у ньому i деяк структурн! елементи, що мають концентуалыю значения - гумашстичш спрямован!сть д!яльносп педагога, любов до дитини. В той же час мае певн ¡сторичн! та нацюналын особливосп фактична наповнювашсть структурам елемент!в як показниюв педагопчно! майстерносп.

У теоретичному осмисленш феномена педагопчно! майстерносп в Teopii та практищ професшно! д1яльност! i подготовки до не! Maiiöyraix вчител!Е суттевим е доробок Центрального шституту пщвищення квал!ф!кац!1 вчител!ь /Леншград/. Концепщя дослщження базувалась на положенн1 щодс педагопчно! майстерност! як цшсного, системно оргашзованого сощально-психолопчного утворення, до складу якого входять певн! взаемопов'язаш та взаемозумовлеш компонента, зокрема: психолого-педагопчна та етико-педагопчна ерудиц!я; група профес!йних зд!бностей; педагопчна техшка; ряд професШно необхщних особист!сних якостей. Педагопчна майстершст! розглядалась як стратепя педагопчно! д^ялыюсп, що в той же час вщповща« найвищим потребам профес!йно! д!яльност!. Дослщження цих проблем продовжуються у створеному в Санкт-Петербурз! Ун!верситет! педагопчно! майстерносп.

Цшними е погляди A.C. Макаренка про те, що педагопчну майстершсть необхщно формувати ще у пропей профес!йно! пщготовки молод! дс майбутньо! дгяльнос-л у роки навчання в шститут!. Майстерност! педагога треба навчати такою ж Mipoio як Л1каря та музиканта.

Pi3Ho6i4iii аспекта педагопчно! майстерносп розкриваЕ В.О.Сухомлинський. Законом1рним е обгрунтоване ним положения про те, щс головним предметом у школ! мае бути людиноведення, а основою педагопчно! майстерност! - здатшсть розумпи i вщчувати душу дитини.

Концептуальний шдхщ до проблемы формування педагопчно! майстерност!, за Н.В.Кузьмшою, мае грунтуватися на пщсгап тривалого монограф1чного дослщження д!яльносп вчитепв. Саме завдяки проведеним шд I! кер!вницгвом дослщженням було визначено структуру педагопчних зд^бностсй, до яко! входять конструктивний, проективний, оргашзаторський 1 комушкативний компоненти.

У цшому на той час у психолого-педагопчний наущ та практиш був накопичений значний обсяг знань 1 практичних рекомендащй для шдвшцснкя творчого р1вня педагопчно! лдялыгаст! вчителя 1 школи, щлеспрямованого формування педагопчно! майстерносп. Вщсутшсть вщновщно! навчально-методично! лператури, цтсно! системи викладання курсу "Основи педагопчно! майстерносп" гальмувало практичне розв'язання ряду актуальних проблем професшно! подготовки, зокрема, визнання необхшгост! формувати початков! елементи педагопчно! майстерносп у студенпв вуз!в.

У роздш викладено досвщ Полтавського педагопчного шституту, де вперше було введено спец!альний курс педагопчно! майстерносп. Педагопчна майстерн!сть розглядалась засновниками вщповщного навчального курсу як складова ланка у загальнш систем! робота з студентами, взаемопов'язашсть ! взаемокоординащя ланок загально! системи п!дготовки ! шдвищення кваифшацн педагопчних кадр1в.

Анал!з основних напрям!в професШно! подготовки майбутн!х вчител!в у контекст! освтпх реформ заруб!жштх кра!н свщчить про те, що проблема п!дгоговки педагопчних кадр!в пос!дае в них одне з централышх м!сць. У як!сному ! гальюсному вщношенш акцент у шдготовщ педагопв зм!щений у б!к покращання якосп ! безперервност! профес!йно! шдготовки, пщвищення загально! культури вчительства, майстерносп викладання, вщповщальноси за результати свое! пращ.

шдгптодзки_иедагопчних._т<адр1в'' викладено особливосп ! суперечност!

навчального процесу в сучасних педагопчних !нститутах та ушверситетах, що потребуе теоретичного осмислення ! як!сного оновлення системи професшно! подготовки вчителя на вс!х етапах безперервно! педагопчно! освтг, обгрунтовано й конкретизовано роль педагопчно! майстерност! у сучаснш педагопчнШ парадигм!, проведено ана_гпз концептуальних пщход1в до проблеми педагопчно! майстерносп у систем! професшно! шдготовки. Це дало змогу розкрити реальну значуппсть педагопчно! майстерност!, специф!ку вщповщно! дисципл!ни та П функц!й у навчально-виховному процес! вищого закладу освОги, у систем! пщвищення квал!ф!кацп педагопчних пращвншав з методолопчних та загальнотеоретичних позиц1й.

Грунтовне ознайомлення з аспектами дослщження професшно!

пщготовки у психологи /Б.Г.Ананьев, М.1.Дьяченко, ЛЛ.Кандибович, М.М.Пейсахов, ВА.Семиченко, Н.В.Чепелева/, сощологй /В.Т.Лисовський, ЮЛ.Леонавичюс/ та р1зними и напрямами у педагопщ /С.1Архангельський, А.М.Алексюк, В.П.Беспалько, 1.А.Зязюн, С.У.Гопчаренко, Л.Г.Коваль, ВА.Козаков, Н.Г.Ничкало, В.КМайборода/, а також !з значною кшьюстю дослщжень питань формування особистостт у процеш навчання у вуз) /Г.О.Балл, АЛ.Дьомш, ВА.Моляко, К.К.Платонов, Б.О.Федоришин/ та II розвитку /Ф.М.Гоноболш, С.В.Кондратьева, Н.В.Кузьмша, ОЛ.Щербаков, РЛ.Хмелюк, Т.СЯценко/ допомогло визначити, що найб1льш сутгевою суперечн!стю е нетотожшсть предмет1в дшлыюсп - навчально! 1 майбутньо! професшно!. На нашу думку, П подолання можливе двома шляхами:

1. реал1зацн знаково-контекстного типу навчання, при якому основною одиницею роботи викладач1в 1 студент!в стае професшна ситуац1я у свош предметшй I сощальнш визначеност!. Контекстне навчання являе собою професшно ор1ентоване навчання, в якому вс! знания набуваються лише у контекст! майбутньо! професшно! дОяльносп, а все, що не передбачено майбутньою професшною Д1яльшстю, виключаеться з навчання;

2. введения в навчальний план вищого педагопчного закладу ¡нтегруючих предмета, у пропей вивчення яких не т!льки максимально повно реал1зуеться контекстне навчання, але й у змкт навчально! д1ялыюст] вводиться прям! аналоги ирофес!йно! д!яльност!, для чого активно використовуються таю методи навчання як д!лов! та рольов! ¡гри, м!кровикладання, розв'язання професшно-педагопчних ситуацш. Одшсю з найб1льш поширених форм роботи з студентами з цього напряму е повсюдне введения в навчальний план педагопчних ¡нститупв та ушверситеив курсу "Основи педагопчно! майстерност!".

Вивчення досв!ду оргашзацн системи профес!йно! пщготовки, у якш функшю штегрування виконував курс основ педагопчно! майстерност!, дало змогу обгрунтувати сутшсть ! мету концепц!!, технолога формування педагопчно! майстерност! на р1зних етапах професшно! пщготовки в систем! без перерви о! педагопчно! освпи, необхщшсть цинсиого тдходу до проблем професшно! п!дготовки вчителя, а також висвнлити одну з особливостей сучасно! парадигми освпи - тенденцш до ¡нтеграца. Система становления особистосп майбутнього вчителя мае забезпечувати системне бачення ним педагопчно! дшсносп, що не розпадаеться на окрем! !зольован! складов!.

Наш науковий пошук спрямовувався на вивчення можливих шлях!в штеграцн у зм!сп ! формостворенн! системи профес!йно! пщготовки у вищому педагопчному заклад! освпи. Доведено, що педагопчна майстершсть потенвдально 1 реально е одним з найбиып ефективних засоб1в забезпечення штегратнвних тенденцш. Й методолопчна функция у професшнш шдготовщ

вчителя полягае у забезпеченн] едносто структурних компонентов оиеТ подготовки, розмаТття процейв 1 явищ, що вивчаються р1зними иавчальними дисциплшами. Педагопчна майстершсть виявляе загальне, особливе та одиничне як у найбшын значущих об'ектах педагопчно! д1яльност1, так 1 в засобах \ падходах до розв'язання професшооих проблем методами р'кпшх наук. Завдяки педагопчнш майстерносп у ироцес професшно! подготовки ¡мплщитно привноситься у наочной форм! парадигмалышй пщхщ сучасою! науковоо методолог!!: робота ¡з складпими структурними об'ектами, ознайомлення з системним баченням цих об'екпв, формування елементов системного мислення стосовно до педагопчних об'екпв. На заняттях з педагопчноо майстерносп розонирюеться галузь тзнання, виокремлюються зв'язки .\пж елементами знань 1 вмшь з р1зних навчальних дисциплш; саме ш зв'язки, а не знания й вмшня, стають спещальними об'ектами засвоення.

Ор1ентавдя на засвоення штегрованих знань \ зв'язгав допомагае майбутшм вчителям осмислити питаошя правом1рносп переносу 1 синтезу ¡з р1зних теоретичних систем 1 навчальних дисциплш, гйдвищити усвщомлешсть !1авчального процесу 1 рефлексивнш! компонент навчальноо дояльност!. На заняттях з педагопчно! майстерносп студента навчаються бачити в одиничному загальне, з позицш загального оцшювати особливе ! завдяки цьому ефективно розв'язувати педагопчш юшзн в штересах одиничного.

Дослодження дозволило встановити, що у сучаснш практиоп професшно! осв1ти феномен педагопчно! майстерносп ще недостатньо усвщомлений. Розвиваючись у рамках окремих шдход!в 1 напрям1в у деяких педагопчних шститутах та ушверситетах Украши та колишнього Радянського Союзу в щлому, передова практика педагопчно! майстерносп так о не стала масовою через свою автономшсгь 1 вщсутшсть концептуального обгрунтування правоморност1 та необходносп I! включения у систему професшно! пщготовки.

Тим часом водомо, що науковий статус 1 загальне визнання будь-яко! науки залежать передуам вод р1вня розробки теоретичних основ, що розкривають н закономорносн шл1, предмет, функци, зв'язки з певними галузями реальности Педагопчна майстершсть як навчальна дисциплша 1 галузь наукових знань, що вивчае найвищо форми педагопчно! /йялъносп та опляхи !х досягнення, не е винятком, оскольки цшосшсть и структурно-функшоооальних компонента проявляеться у законо\прно !снуючих взаемозв'язках психолого-педагопчно! теорп та и прикладних асиекпв. Саме комплексний за зм1стовним наповненням 1 функцоональним призначенням системотворчий чинник педагопчноо майстерносп, що забезпечуе керовашсть особиспсною взаемод1ею о вщношенням, складае ту специф1чну галузь наукового знания та практики, котра вщбивае пограничшсть та водночас компенсаторну функцда педагопчно! майстерносп у структур! психолого-

педагопчних наук про виховання, освпу та розвиток.

Концептуальна модель педагопчно! майстерност! не заперечуе 1 н< спростовуе систему психолого-педагопчних наук, П розробка вщбуваетьс; завдяки збереженню 1 закршленню у новому знанш всього того, що В1дн0В1да( об'ективнш ктиш й випробувано часом. У цьому сутшсть фундаментального закону розвитку науки, яким е закон настугшоеп паукового знания. > сучасних умовах ще!, принципи, законом!рноси педагопки не завжди можуп забезпсчити пояснения й керовашсть комплексними психолого-педагопчнимо явищами об'ективно! реалыюст1: необхщна !хня штеграшя з психолопчнтп дисциплшами, а також визначення комплексних об'ектш дослщження тг правил роботи з ними засобами штегративних лпж- \ метаиредметних теорш тг методик.

Сучасна педагопчна наука по-р1зному трактуе проблему педагопчно: майстерносп, то фактично зводячи галузь вивчених \ методично забезпеченю явищ педагопчно! реальносп до педагопчно! техшки /В.М.Миндикану Л.1.Рувинський/, то говорячи про педагопчну майстершсть як вщповщн} технолопю д!яльност! /Д.С.Дмитрик/, то замшюючи поняття педагопчно] майстерност! педагопчною творчютю /Ш.ААмонашвш, М.б.Лазарев С.О.Сисоева/ чи педагопчною етикою /М.О.Синиця, В.М.Чернокозова/.

Осмислення теоретичних 1 практичних основ педагопчно! майстерност: як системотворчого чинника профеййно! гадготовки вчителя дало тдстави вважати, що найбшып розвинене уявлення про сутшсть педагопчно] майстерност! подано у концептуальних положениях про оргашзацнс профеййно! подготовки, ор!ентовану на особист!сний розвиток майбупш вчитсл!в, на самоорган!зац!ю студентами власно! педагопчно! дшльность розроблених колективом дослщнишв-педагопв Полтавського педагопчногс шституту ¡м. В.Г.Короленка /Г.В.Брагша, 1.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, 1.Ф.Кривонос, Н.1.Пивовар, М.О.Цуркава, О.С.Самещенко, В.А.Семиченко, Н.М.Тарасевич, АЛ.Шумська та шин/. Результата проведеного експерименту пройшли тринадцятир!чну апробац!ю. На !х основ! зроблено висновок про позитивну динамшу у розвитку значущих профеййних якостей майбутнього вчителя, що забезпечують рефлексивне управлшня д1яльшстю педагопчно керовано! людини. У теоретичних положениях, обгрунтованих цим авторським колективом, педагопчна майстершсть розглядаеться у процесуальному та в результативному ракурсах. У процесуальному - як комплекс якостей особистосп вчителя, що забезпечуе високий ревень самооргашзацП його профес!йно! д!яльност1, а в результативному - як максимально можливий в даних умовах результат розв'язання профеййних завдань. Виходячи з цього, педагопчну майстершсть можна визначати як вищу, творчу активн!сть вчителя, що проявляеться у дощлыгосп використання метод!в ! засоб!в

педагопчно! взаемодп у кожнш коикретшй ситуацп навчання 1 виховання. Доцшьшсть вибору цих засоб1в визначаеться двома змишими. Перша - не система зиань 1 уявлень про закопи навчання, розвитку особистоси дитини 1 вщповщно - про технологи та прийоми, що можуть забезпечити цей розвиток. Друга - охоплтое шдивщуальн1 особливосп педагога: його спрямоватсть, досв1д, зд1бност1 та психоф!зюлопчш даш.

Таким чином, педагопчна дощлънють д^яльносп вчителя - це, передуим, результат оволодшня психолойчними 1 педагопчними знашыми, вмшнями та навичками, а також - результат рашонального використання особисткного потенщалу, шдивщуальних особливосгей у процес! виконання педагопчно! дгяльносп. Педагопчна майстершсть розглядаеться як адекватний, максимально повний прояв вчителем свою шдивщуального потенщалу, його творчо! самореал!зацн у профеайнШ дшльносп, що забезпечуе високий кйщевий результат в аспект! створення аналопчних умов для прояву шдивщуалыюсп учшв, !хньо! самореал!зацн у навчалыпй д1яльносп.

Поряд з цим ряд дослщниюв вважають, що педагопчна майстершсть - це, перш за все, найвищий р1вень здшснення педагопчно! д1яльност1, тобто практично результуючий аспект /Н.В.Кузьмша, Г.1.Хозя!нов/, шип - синтез наукових знань, вмшь та навичок методичного мистецтва та особиспсних якостей вчителя /0.1.Щербаков/. Деяю розвивають думку про комплекс професшно-творчих якостей особистосп вчителя-вихователя /М.М.Барахтян/. Принципове значения для цього дослщження мають шдходи до педагопчно! майстерност1 як високого р1вня розвитку ряду професШних вмшь /К.К.Платонов/, а також комплексу вмшь, необхщних для продуктивного вир1шення вщповщпих завдань /А.О.Деркач/.

Кожний з пщхо.щв до педагопчно! майстерносп у сучасшй педагопчнш геори е рацюпалыгим, мае науково-практичне значения \ цшшсть, але за умови, якщо його розглядати у гармоншшй едносп з поглядами ! практичними шдходами шших вчених-педагопв.

У роздип викладено матер1али, пов'язаш з анатнзом визначення педагопчно! майстерност! як значущого компонента педагопчно! д1ялыюст1 у педагопчний парадигм!. На основ! здшсненого контент-анал!зу представленост! ¡де! педагопчно! майстерносп у пщручниках з педагогией р!зних автор!в /А.М.Алексюка, Л.Р.Болотшо!, Ю.К.Бабанського, О.П.Кондратюка, В.В.Бьлорусово! ! ГМ.Решетень, Н.В.Савшо!, С.Ф.Збандуто, Т.АЛлыно!, М.Д.Ярмаченка/ зроблено висновок про наявнкть р1зних точок зору на сутшсть педагопчно! майстерносп (як педагопчного такту, волод!ння професшними знаниями, вмшнями та навичками, внутр!шньо! потреби, та ш. що призводить до формування особливого шновацшного мислен1ш, складного комплексу специф1чних якостей, педагопчних зд!бностей.

Проведений теоретичний анал13 1 вивчення практичного досвщ; викладання вщповщних навчальних дисциплш на р!зних етапах професшнс подготовки майбутшх вчитсл1в дозволили виявити, що найбшын ефсктивне дл; практичних ц1лей розумшня педагопчно! майстерносп полягае у наступном} Педагопчна майстернють - де процес I результат творчо! професшнс дгяльноси, штеграшя особиспсних якостей конкретного виконавця Д1ялыпсною сутшстю вщповщно! професп, штегрований показник р1вн: готовносп конкретно! людини до виконання професШних обов'язшв вчителя вихователя.

У третьому роздш - "Формування педагопчно! майстерносп в систем безперервно! педагопчно! оевпи" - викладено обгрунтування модел формування педагопчно! майстерносп в конкретней дидакгичтй систем! довуз1всько! подготовки, вуз1вського навчального процесу, шслявуз1всько системи пщвищення квал!ф!кацп вчител1в; вщбору й структурування з.мюг навчального курсу "Основи педагопчно! майстерносп", мстодичш особливост йоге викладання, а також науково-методичне забезпечення цшсносп курс; "Основи педагопчно! майстерноеп".

Теоретично обгрунтовуються 1 розкриваються можливосп педагопчно майстерносп з реад!зацп провщних принцишв професшно! пщготовки ; сучасних умовах: безперервносп, гумашзацн, цшсносп, комплексност] штеграцп, активно! комушкацн, поступовосп оволодшня професшнок д1яльшстю, орган ¡чно! едносп особи.спсно-/иялыпсного шдходу шдивщуал1зацп навчання, активности, концентричность

Суттевим у визначенш рол1 та функшй педагопчно! майстерносп ) систем! безперервно! педагопчно! оевт! е розгляд дано! системи як складно оргашзацшно! системи, що включае процес формування, становленгм I розвитку особистосп вчителя, який розпочинаеться ще на ишльнш лав1 продовжуеться у вуз: й реал1зуеться у сфер1 тслядинломно! оевпи.

Система безперервно! педагопчно! оевпи, що спрямована на цшенш розвиток особистосп вчителя, покликана забезпечити оволодшня спещальним! знаниями 1 вмшнями, а також розвиток у конкретних пщивщш - учасникп цього процесу, адеквагних професшним потребам щншених ор!ентацш, мотивп Д1ялыюст1, уявлень про себе як спещалюта, формування сукупносп нрофесшш зпачущих якостей , готовносп до постшного самоанал1зу \ самовдосконалення.

На думку дослщниюв теоретико-методолопчних проблем професшно педагопки, прюритетним напрямом розвитку системи безперервно! осшти ма! стати створення штегративних курав, яга б враховували динам!зм сучасно науково! парадигми, багатограншеть и внутрнишх взаемозв'язгав. У сучасниз умовах у структуруванш знань мае використовуватися принципово пили! пщхщ, а саме - фиюсофська штегращя р1знорщних галузей знань ! окреми;

теоретичних систем, точок зору на природу, людину, суспшьство /С.У.Гончаренко, ЮД.Мальований/.

За традицшною моделлю осв1ти, основним принципом викладання с передавання майбутньому спещалкту необхщних знань 1 вмшь. Нин! цей принцип втрачае свою актуалыпсть. Необхщна зм!на стратепчних, глобальних щлей осв1ти, перенесения акценпв ¡з знань спешалюта на його людсыи якосп, як1 водночас е 1 метою, ! засобом його пщготовки до майбутньо! професшно! д1яльност! як безперервного процесу.

Змша прюритепв професшно! подготовки на фош завдань створения ефективио дпочо! системи безперервноТ педагопчно! освгги актуалозуе необхщшсть визначення тих системотворчих чинниив, яга забезпечують послщовшсть 1 наступшсть окремих етагпв щеТ подготовки: наявшсть загальних щлей (як об'ективних, так 1 суб'ективно значущих), швар1антн!сть тих вщпв навчально! 1 професшно! д!яльност1', що проионуеться студентам, безперервшсть професшного розвитку, посилення рол! ¡шщативи самого студента, створения таких психолого-педагопчних умов, за яких вш з об'екта професшно! п!дготовки перетворюеться у суб'ект свое! професшно! життед1яльност1 Проведене нами вивчення юнуючих у практиш професшно! подготовки прийом!в забезпечення под1бно! послщовност! 1 наступносп, введения в навчальний процес наскр1зного системотворчого чинника показало, що одним з ефективних у цьому плат виявляеться параметр педагопчно! майстерносп.

У процеа дослщження ми дшшли висновку, що це водбуваеться завдяки гому.що нов1 подходи до визначення сутпосп педагопчно! майстерносп цозволяють подолати !снуючий у сучасних вищих закладах освпи розрив м!ж адльшсною формою пщготовки та особиспсним розвитком кожного студента. Визначення педагопчно! майстерносп, структура ! зм1ст п базових складових грунтуються на гармони, взаемоди д1яльшсного та особиспсного компонент!в, зрахування в д^яльносп базових шдивщуалышх якостей.

При введешп курсу "Основи педагопчно! майстерносп" у змгст оавчального процесу з'являеться можлившть поставит у центр уваги эсобиспсть студента, але не тиьки у суто психолопчному план1, а й у 5езпосередньому зв'язку !з змютом майбутньо! професшно! дояльност!. У змюп 1едагопчно! майстерносп саме особиспсть вчителя розглядаеться та юзкриваеться як основний чинник впливу на розвиток дитини. Наповнення ндивщуальних особливостей студентов професшними знаниями ! 1м!стом,ознайомлення майбутшх вчител!в !з своею шдивщуальшстю в П 1рофес!йн!й проекци дозволяе розв'язувати ряд важливих проблем, яга не були гередбачеш у зм1сп ¡нших навчальних предмепв: осмислення сво!х недолшв ! >озробка компенсаторних прийомов; виявлення шдивщуальних переваг !

в'одпрацюваооош власного стилю д1яльносто; складання 1 реалЬац1я програм професшного розвитку й саморозвитку; пщвищення шдивщуально! спйкосп д негативних прояв!в у професшшй лояльность Завдяки включению навчальний процес курсу "Основи педагопчно! майстерносп" створюетьс можливють безпосереднього розкриття системи професшних цшностей, ядро; яко! е гумашстична спрямовашсть, а суттевою яюсною ознакою - оршнтацоя н постшний саморозвиток I самовдосконалення.

Узагальнення результапв теоретичного анал1зу проблеми та проведеног дослщження дало змогу виявити умови ефективно! реалозацоо щео педагопчнс майстерносп як одного з системотворчих чинниюв процесу багатор1 влево багатоаспектно! 1 багатояккжо! штеграцй професШно! пщготовки вчителя систем! безперервноо педагопчно! освгги, зокрема:

- щлеспрямована ор1ентац1я вйе! системи подготовки на образ сучасноп вчителя-гумашста, професшналадюсЬо провщних щей нацюнально! загальнолюдсько! кульгури;

- виявлення реального стану сформованосп у майбутшх вчителг професшно-педагопчних потреб, шлей, мотивов, установок, пов'язаних вщповщним напрямом осв1гньо-виховно! дояльносп;

педагопчна д1агаостика сформованосп елеменпв педагопчно майстерносто на довуз1вському 1 р,уз1вському етапах тих, хто навчаеться, т; ровня педагопчно! майстерносп вчител!в на п!слявуз!вському етап!;

- забезпечення вщносно! завершеност! кожного етапу становленн; професюнала при одночасному формуванш у тих, хто навчаеться, загально установки на незавершен!сть процесу професшного становления в щлому усвщомлення професшного самовдосконалення, необхщносп пост!йног< пошуку шляхов удосконалення власно! професшно! майстерносп;

ор!ентащя майбутнього спещалкта на сприйнятгя позицп власно активно! життедояльносп, що ввдповщае за досягнутий р!вень профес!йно майстерностц

- творчий характер профес!йно! пщготовки з урахуванням шдивщуальни; можливостей та особливостей кожного студента;

- забезпечення вщповодних умов для активно! учасп студент!в ; навчальоюму моделюванн! шляхом створення ! вщпрацювання мод еле! педагопчно! взаемодн; поширення завдань вщпрацювання елементп професшно! майстерносп на ва дисциплони психолого-педагопчнош циклу розробку та впровадження комплексних, м!ждисцишпнарних вшпв занять;

- постоит творч1 зв'язки !з загальноосв!тн!ми школами та закладам! освгги на довуз!вському, вуз!вському та п!слявуз!вському етапах;

спещальна подготовка викладача курсу "Основи педагопчно майстерносп", до яко! мае входити оволодшня змютом психолого-педагопчнш

дисциплш, методикою викладанпя вщповщного предмета в загалыюосвпнш школ!, а також вмшня оргашзовувати та проводити млкротреншго1Й вправи тощо.

педагппчнпТ майстерносп в систем! безпсрервно! педагогично! осв!ти" -розглядаються мета, завдання, змкт, оргашяацшш форми довуз1всько! пщготовки слухач'] п факультету майбутпього педагога та факультатитв "Юний педагог", оргатзашйно-методичний аспект вуз!вського етапу формування педагопчно! майстерносп майбутшх учител1в, зм!ст I форми орган¡зацп роботи, спрямовано! на вдосконаленчя педагопчно! майстерност1 на шслявуйвському еташ.

Основою формуючого експерименту на довуз!вському еташ стала перев1рка ефективносн. запропоновано! методики довуз1всько! пщготовки майбутн!х учителт у систем! безперервно! педагопчно! освпи. Бона включала два напрями: цыеспрямовану подготовку вчител!в до оргашзаци 1 проведения профор1ентащйно! роботи педагопчного спрямування з школярами та вдосконалеиня тле! роботи безпосередньо з слухачами з урахуванням особливостей переб1гу кожного П етапу.

На цьому етаи1 наукового пошуку нами здшсшовалось вивчення питань педагопчно! професшно! ор!ентаци, що включали розкриття мети, змюту, завдань 1 мето/ив Ц1е! роботи, особливостей окрсмих еташв ор1ентаци старшокласниюв на вчительську профеаю, оволодшня методами д1агностики професшио-педагопчно! спрямованосп, вщповщною техшкою роботи.

3 метою пщвищення квал^фжацшного р1вня вчител^в у вщновщшй галуз! эули розроблеш методичш рекомендацн з оргашзаци та проведения ;1рофор1еиташйноТ роботи педагопчного спрямування.

Система експериментально! роботи з слухачами передбачала декшька эргашзацшних форм: роботу заочного факультету майбутнього педагога, эр!ентованого на пщвищення загальноосв!тнього р1вня школяр1в взагал!, пщвищення шанав сшьських школяр1в, зокрема, скласти конкурс!п ¡спити при :!стуш в педагопчний !нститут, а також роботу районних факультапшв "Юний тедагог" (при районних вщдшах освпи та опорних ссрсдшх загальноосвпшх пколах обласп) з прюритетною психолого-педагопчною спрямовашстю. Як жремий напрям розглядаеться робота ¡з слухачами факультативу "Юний тедагог" при Херсонському педагопчному шституп, що функцюнував на баз! сафедри педагопки.Вш працював за розробленою нами програмою, яка гередбачала пщвищення загальноосвггнього р!вня школяр!в та !х психолого-хедагопчну шдготовку.

Оцшюючи ефектившсть довуз^всько! пщготовки, ми дшшли висновку, що юзитивним и результатом е:

- усв1Домлення старшокласниками социально! та шдивщуальн значущосп педагопчно! професи;

- формування вщповвдального ставлення до обраного виду д!яльносп;

- набуття первинних психолого-педагопчних знань, умшь та навичок;

- формування адекватних уявлень про себе, усвщомлення р1вня розвит! особиспсних якостей, необхщних для успшшо! професшно-педагопчн Д1яльност1, а також зд1бностей 1 можливостей до роботи в обранШ галу трудово! дгяльносп.

Сукупшсть зазначених параметр1в було покладено в основу виведеш ¡нтегрального показника ефективносп педагопчного впливу - готовнос слухач'ш факультету 1 факультатив1в до професшно-педагопчно! д!яльносп у передумови до оволодшня ними початковими елементами педагопчн майстерность

Про ефектившсть запропоновано! методики роботи з слухачами свщчат даш, наведет в таблиц! 1. Вони вщбивають р1вн1 готов носи випускник факультету майбутнього педагога до запровадження експериментальн системи (оршнтащя переважно на тдвищення р1вня знань учшв з окремг навчальних предмет) 1 теля впровадження експериментально! систем (робота районних факультативш "Юний педагог").

Таблиця

Показники р1вшв готовносп слухач1в системи допрофесшно! шдготовкг

Р1вт При неповшй При повнш експериментальн!

готов н осп експериментальшй систем! систем!

Юльюсть особ % Юльшсть ос!б %

Достатнш 23 23,7 34 35,1

Середн] й 42 43,3 53 54,6

Низький 32 33,0 10 10,3

Як засвщчують наведен! даш, не можна говорити про абсолюта ефектившсть довуз!всько! системи роботи, однозначний перехщ тих, хт навчаеться, на бигьш висою р!пт.Процес професшного вибору в юнацькох в1д1 не лшшний, вш ¡тот затягуеться на багато роюв.Тому окрем! слуха1 факультатив1в, як! в процеа навчання одержали можливють глибп ознайомитися з специфшою педагопчно! Д1Ялъност1, не змогли досягти п високо! планки вимог, що виникли перед ними.

Важливою умовою ефективносп роботи системи допрофесш» подготовки е готовность учител1с до оргашзацн та проведени нрофор!снтащйно1 роботи педагопчного спрямування, а також майстершсть у безпосередшй реал!заци. У дисертаци ця умова розглядаеться як едншт

чотирьох компонентов: мотивацшного, зкпстового, операцшного та особиснсного.

Результатом вуз!вського етапу формування педагопчно! майстерносп майбутнього вчителя стали гармошзащя структур« самосприйняття студент, усвщомлення быыло! к1лькост1 особиспсиих якостей, спрямування уваги на пошук стратегш 1 тактик професшно! д1Яльносп, що максимально використовують особисткний потенщал.

Основними пщсумками роботи з формування гумашстично! спрямованоСТ1 майбутнього вчителя ми вважаемо з.шни стратегий 1 тактик при розв'язанш конкретних проблем навчання, виховання й розвитку дней, розв'язання ситуащй шкшьного життя.

Спостереження за тими вщносинами 1 поведшковими особливостями, яга виявляють майбутш вчител1 при розв'язанш ситуащй педагопчно! дшсносп, що моделюються, дозволили заф!ксувати певн! ягасш зрушення ! в1дм!нност! до ! теля вивчення курсу основ педагопчно! майстерносп /ОПМ/. Найбшыд типов1 з них викладено в таблиц! 2.

Таблиця 2

Розходження у як!сних особливостях розв'язання студентами педагопчних ситуацш

До вивчення курсу ОПМ Шсля вивчення курсу ОПМ

Включения у виконання дш пере-важно ¡мпульсивне, без усвщомлення й анал1зу. Включения шсля усвщомлення й ана/пзу дш, що вщбувались.

Головна детермшанта - власн! вщ-чуття, вщносини. Головна детерм!нанта - стан дитини, учня.

Ц!лепокладання безпосередне, на-магання швидко, за будь-яку цшу розв'язати проблему. Щлепокладання "на перспективу", заради одержання вщстрочених! глобальних результаив.

Намагання досягти власно! переваги у ситуацн. Вщмова вщ власних переваг на користь справи.

Неуважшсть до техшки дш, ешзо-дична неконгруенттсть поведшки (зм1сти вербальних! невербальних складових розходяться). Розумшня значущост! техшчних аспектов, повед!нка конгруентна.

Захист В1Д негативно! оц!нки власних д1й, вщмова вщ продовження роботи. Потреба уточнения сво!х недостатньо ефективних дш, готовн!сть багато раз1в повторювати д!ю до одержання позитивного результату.

Зазначимо, що одержання ягасних показнигав за даними параметрами -процедура досить важка.осюльки осганш не п!ддаються прямей формал!защ!.

Тому в процеа роботи з студентами деяга з наведених ознак конкретизувалиа на ще бшып конкретш критерн.на пщстав! чого здшснювався ана/лз д] I студенпв. У цшому, на пщстав! постшних педагопчних спостережень можн; стверджувати: частина студештв дшсно змшюе в процеа оволодшня курсо> педагопчно! майстерносп сво! поведшков! стратеги при розв'язанн педагопчних ситуацш. Щлыасть таких студента у ргзних групах помп» вщр!зняеться. Цьому, на наш погляд, сприяють:

- початок викладання курсу "Основи педагопчно! майстерностГ з перши: дшв навчання в шституп, коли ще не виробилися вщповщш стереотип! навчання (оршнтащя переважно на знаков! системи);

- створення на заняттях сприятлнних умов для обговорення життевоп досвщу студенпв, психолопчних травм, хибних уявлень про дшлыпсп учителя;

- чггке виконання вае! програми робп з курсу "Основи педагопчно майстерностГ, вщсутшсть пропускш занять з оргашзацшних чи шдивщуальни: причин;

- специфика факультету (ще! найбиыие усвщомлюються ! сприймаютьа найчаст!ше студентами фгяолопчного факультету, факультету шоземних мов т; початкових клаав);

- особливосп навчальних груп. Якщо в груш був сильний неформальнш лщер з антипедагопчною чи антигуманною спрямовашстю, то ефектившст] вивчення курсу "Основ педагопчно! майстерностГ була нижчою;

- частка навчального часу, передбаченого на розв'язання практичниз ситуацШ. Найбоына ефективн!сть досягалася тод!, коли робота з моделям! р!зних ситуашй здшснювалася на кожному занятп;

- особиепсш та профсслйш якосп викладача курса "Основи педагопчно майстерностГ, його здатшсть втиювати гуматстичш принципи в д!ялыисть вщносини з студентами;

- загальна атмосфера на факультет!, ставлення до курсу "Осно! педагопчно! майстерностГ як р!вноправно! навчально! дисципл!ни.

Таким чином, пщтверджуеться положения про те, що тшьки един; стратепя професшно! пщготовки у вищому педагопчному заклад! осв1ти цшсна система дщ окремих структурних елеменйв навчання можуп забезпечити оптимальну ефектившсть викладання курсу "Основи педагопчно майстерносп".

Початковим моментом у систем! формування педагопчно! майстерност на шслявуз!вському етап! було визнано ставлення працюючих учител1в д< проблеми педагопчно! майстерносп. На цьому етат в дослщжент взяло учасп 237 оаб (вчител! середн1х загальноосв!тн!х шк1л М.Херсона, а такой Микола!всько1, Одесько!, Кримсько!, 1вано-Франк!всько! та деяких шшиз

областей Украши). Респондентам було запропоновано оцшити валсливють педагопчно! майстерносп у своТй д1яльност1. У таблищ 3 наводиться узагальнеш дан1 за результатами цього опитування.

Таблиця 3

Ощнка важливосп педагопчно! майстерносп в осштньо-виховшй д1яльносп

Ошнка важливосп Розподш вщповщей

Кьльюсть ос ¡6 %

Значна 187 79

Суттева 32 14

Незначна 12 5

Вщсутня 6 2

Сл!д зазначити ,що серед респондент!в були там, котр1 пщ час навчання в шституп не мали можливосп вивчити курс "Основи педагопчно! майстерностГ (94 чоловжи), 1 т1, яга вивчали вщповщний курс у Херсонському педагопчному шституп пщ час заочного навчання - (143 чолов1ки).Однак розподш вщповщей 1 в пернпй, \ в друпй групах був практично однаковим. Таким чином, незалежно вщ того, чи вивчали вчител1 у процса навчання у педагопчному шституп вщповщиу навчальну дисциплшу, чи ш, сама щея педагопчно! майстерносп е для них актуальною. 93% учаснишв дослщження визнають значугщсть педагопчно! майстерносп для свое! професшно! д1ялыюстг

Певний ¡нтерес становило виявлення смислу, що його вкладали вчител) у ноняття педагопчно! майстерносп. Як свщчать результати дослщження, у двох групах на перше мкце вийшла гуманистична спрямовашсть (87% респондентов вказали на не! як на обов'язкову складову педагопчно! майстерносп). На другому мкц1 -наявшсть педагогтчних зд1бностей (загалышх та спещалышх) -на провщну роль цього компонента вказали 63% учасниюв дослщження. На гретьому мющ за р!внем значущост! виявилося знания свого предмета (59% мдповщей).

Таким чином, результати дослщження дозволяють стверджувати, що до тедагопчно! майстерносп вчител1 ставляться з позицш бшьше узагальнених, ипж прямо прагматично. Це шдтверджус надання переваги гумашстичшй ;прямованосп ! зд!бностям перед предметними знаниями. Водночас ряд юпекпв, що потсшнйно мають значения для професшно! д1Яльносн, явно не истають надежно! оцшки. Так, тшьки 21% опитаних вважають важливим сомпонентом педагопчно! майстерносп психолого-педагопчш знания. Лайменш важливою для вчител1в виявилася педагопчна техшка: тшьки 19% «спонденпв назвали П складовою педагопчно! майстерносп.

Обгрунтоваш у процес! дослщження принципи 1 пщходи реал1зовано в

систем! роботи кафсдри педагопчно! майстерност!, налагодженш пени взаемозв'язшв учених 1 педаголв шституту з педагопчними пращвниками.

Серед найбшьш ефективних ! поширених форм оргашзацш ц!е1 робот були настушн:

- систематична робота з учителями, батьками, громадськютю у середтп оиорних загальноосв1тн1х школах Херсонщини, де здшснювалася педагопчк практика студент! н з проблем педагопчно! майстерносп, гумашстични в!дносин у йм'ях, у педагопчних колективах;

- зустр!ч1 з учителями сшьсысих шюл на баз! кафедри педагопчн< майстерносп та психолого-педагопчного комплексу шституту з метою наданн !ндив!дуалыга! методично! допомоги з питань засвоення елеменпв педагог!чн( майстерносп;

- спшьне проведения "Дшв вщкритих дверей" з обласним управлшня осв1ти, обласним науково-навчалышм об'еднанням;

- зустр1ч! студенпв з учителями-майстрами педагопчно! прац!;

- оргашзащя спшьних науково-тематичних семшар!в та науковс практичних конферендш з проблем формування педагопчно! майстерносп;

- вшзш зас!дання кафедри на баз! мюьких та сшьських загальноосвтл шкш Херсонсько! облает!.

В цшому, дослщження показало, що основною умовою ефективно! робот у сфер! пщвищення професШно! майстерносп вчител!в на шслявузовськом етап! е пений зв'язок кафедри педагопчно! майстерност! з школами облает Метою тако! взаемодп е надання допомоги вчителям в уевщомленш загальни: специф!чних та цщивщуальних особливостей власно! осв!тньо-виховн< д!яльност!, сприяння формуванню тих компоненпв педагопчно! майстерност котр1 через певн! обставини виявились вщеутшми чи недостатньо розвиненим)

Робота з педагопчними колективами опорних середн!х загальнооевнш шюл здшснювалася в рамках спещального сем1нару для вчител1в "Основ педагопчно! майстерносп".У цьому роздип дисертацп детально описано суть практичну користь проведено! роботи.

Результата взаемодп опорних шил ! кафедри педагопчно! майстернос шституту виявились у наступних функцюнальних змшах:

- на методичному р1вш - збагачення вчител!в ! практичних пращвнию заклад!в оевпи сучасними досягненнями психолого-педагопчно! науки практики;

- на дидактичному р1вш - надання допомоги вчителям в ознайомленш педагопчними шноващями;

- на гносеолопчному - надання можливосп наукового анал1зу теорн 1 практики навчання й виховання учн!в;

- на експертному - критер!альна оцшка педагопчно! майстерност!

творчосп окремих педагопв та колектгш в середшх загалышосвггшх шюл, де проводилася експериментальна робота;

- на р1вш впровадження - поширення передового педагопчного досвщу, досягнень науки, контроль за наслщками впровадження в практику 1 подалыного використання в освпньо-ииховшй /пяльносп;

- на управлшському р1в1п - прийняття р1шень у практичнш педагопчнш Д1ялыюсп на цщстав! розширення шформацп про сутшсть I специфику педагопчного процесу, що активно використовуеться педагогами.

У загальних висновках викладено осповн! результата теоретико-методолопчноГ, методично! 1 практично! розробки проблеми формування педагопчно! майстерносп на довуз1вському, вушнському й тслявуз! нському етапах.

Висновки

1. Дослщження проблем педагопчно! майстерносп в ¡стори шкшьництва та педагопчно! науки свщчить, що ще! комплексного розумшня педагопчно! майстерносп виникли ще у давпину як своерщна форма вщбиття об'ективно! реальносп. 1сторичний досвщ розвитку педагопчно! теорн та практики дов1в,що актуалыпсть ц не ильки не зменшилась, а стала ще паго\пшою на сучасному етат розвитку сусшльства.

Ан&,из загального стану нацюнальних систем пщготовки та комплектування педагопчних кадр!в заруб1жних краш свщчить про активозацш пошугав нових шлях1в 1 форм пщвищеиня професюнал1зму нчител1в, майстерносп !х впливу на тих, хто навчаеться, у яюсно нових умов ах шновацшно! д!яльносп.

2. Методолопчний аспект дослодження, пов'язаний з анал!зом рол1 й М1сця педагопчно! майстерносп в цшсному педагопчпому процеа, дозволяе констатувати, що методолопчна функшя педагопчно! майстерносп у професшнш гадготовщ вчителя полягае у виявлент едносп структурних елеменпв ще! подготовки та р!зномаштаосп процеав 1 явищ, що вивчаються в курсах дисцишшт, передбачених навчальними планами вищих педагопчних закладов осв!ти. Педагопчна майстертсть дозволяе виявляти загальне, особливе та одиничне як у найбшьш значущих об'ектах педагопчно! Д1ялыюсп, гак ! в пщходах 1 засобах розв'язання професшних проблем методами р1зних наук.

Проведене дослщження з проблеми формування педагопчно! майстерносп в систем! безперервно! педагопчно! оси!ти дае пщстави стверджувати, що педагопчна майстертсть - це складне утворення, що характеризуеться множиншстю структурних елеменпв. Це - багатоаспектне, Загатопланове, багатофункщональне, багатоконтекстне явище педагопчно! реальносп, що характеризуеться вщповщними ягасними показниками.

3. Проведене дослщження виявило провщш характеристики сучасног стану професшно! подготовки вчителя на вах етапах безперервно! педагопчж освпи. Це, насамперед, - реалЬащя контекстного типу навчання, пщ час яког основною одиницею роботи викладача I студертв стають професшш ситуаци свош предметшй \ сощальнш визначеность По-друге, впровадження навчальний процес особливих, штегруючих предмета, вивчення яких дозволя вводити пря\п аналоги професшно! д!яльносп у змгст навчально!. Одшею таких дисципл1н став курс "Основи педагопчно! майстерност!".

Курс "Основи педагопчно! майстерност!" не дублюс завдань 1 змют психолого-педагопчних дисциплш, а наповнюе 1х новими значениями змютом, дозволяючи спроектувати на структуру профеайно! д1яльносп вщбивати через ¡ндивщуальнл особливоси учасшшв педагопчно! взаемодп.

4. Найбшып прюритетне й ефективне для практичних цшей розумшн педагопчно! майстерност! полягас в тому, що педагопчна майстершсть це: а якюний показник процесу 1 результату гворчо! професшно! д1ялыюсп; б штегращя особиспсних якостей конкретного виконавця з д1яльтсною суттсп вщповщно! професп; в) штегрований показник р1вня готовносп конкретнс людини до виконання професшних обов'язюв учителя 1 вихователя; г технолопчне забезпечення реал!зацп гумашстично! спрямованосп освпньс виховно! д1яльносп в закладах р1зного типу.

5. Реал1зунати функцш педагопчно! майстерност! як одного системотворчих чингашв професшно! подготовки вчителя в систем безперервно! педагопчно! освгги можна, якщо в основу роботи з тими, хт навчаеться, буде покладене методолопчне положения про те, що джерело змп руху, розвитку будь-яко! системи знаходиться в нш самш ! забезпечуеться : внутр!шн!ми суперечностями. Тому одне ¡з найважлив!ших завдань курсу пробудити потребу студента вищих педагопчних заклад!в освгги, вчител! виявляти суперечносп тих процес!в ! систем, у як! вони включеш, актившсть I усвщомлення, готовн!сть до переборення суперечностей конструктивним: засобами.

6. Результата анашзу даних формуючого експерименту пщтверджуют гшотезу про те, що реал^защя педагопчно! майстерност!, як одного системотворчих чинниюв системи безперервно! педагопчно! освии, потребу розробки загальних ! специф!чних концептуальних, зм1стово-структурних т оргатзацшно-методичних основ формування педагопчно! майстерност! дл кожного етапу безперервно! педагопчно! оевпи (довуз!вського, вуз!вського : п!слявуз!вського).

7. Практика евпово! та в1тчизняно! систем професШно! подготовь майбутн1х учител1в вщбивае активний пошук шлях!в штеграцн курсу "Основ педагопчно! майстерност!" з шшими навчальними предметами психологе

[едагопчного циклу, акту;ишацп розгляду явищ освггньовиховно! i професшно! ¡яльносп з полши й педагопчно! майстерносп незалежно вщ того, в контексп ко! навчально! диспиплши чи предметно! сфери вщбуваеться дане явище. На [ашу думку, можна прогнозувати, що в майбутньому завдання та функцп юрмування структурпих елсмштв педагогично! майстерносп майбутнього чителя будуть ¡мплщитно входити в д!яльшсть будь-якого педагога вищого акладу освгги педагог!чного профшю незалежно ш'д того предмета, який вщ икладае.

Таким чином, результати паукового пошуку дають шдстави вважати: ихщш методология i концепщя е правильними, визпачен! завдання реал!зоваш, [ета досягнута.

JIori4HicTb, обгрунтовашсть, в1рогщгасть наукових положень i писношав, формульованих у дисертацн, забезпечують:сучасний методолопчний нщхщ, еоретична обгрунтовашсть основних лринцишв професшно! подготовки, що тають базою ефективного формування педагопчно! майстерност! у систем! езперервно! педагопчно! освпи, реал!защя концепцп и формування, що рунтуеться на системно- функцюнальнш Tcopii педагопчно! д!яльносп, еоретична обгрунтовашсть та експериментальна перев!рка модел1 формування едагопчно! ocBira, розроблений навчально-методичний комплекс /навчальш лани, програми, навчальш пос!бники та методичш рекомендацЯ для студент!в ищих педагопчних заклад!в освпи III - IV piBHiB акредитацп, вчител1в дгалыюосвпшх шюл та заклад!в п!слядипломно! осв1ти, пращвнигав осв!ти/.

Проведене дослщження дозволяе сформулювати таи рекомендацп linicTepcTBy освпи Украши:

- сприяти вщновленню роботи кафедр педагопчно! майстерност! тих ищих педагопчних заклад!в освпи III -IV piBHiB акредитацн, де вони ■нували, i створеншо вщповщних кафедр як самостшних пщроздшв /або ;ктор!в у склад! психолого-педагопчного комплексу чи кафедр педагопки, сихологн/;

- сприяти вщновленню курсу "Основи педагопчно! майстерност!" як !сладово! навчалыюго плану вищого педагогтчного закладу ocBini з рофес!йно! пщготовки майбутнього вчителя.

До подальших напрям^в дослщження nie! важливо! й багатоаспектно! роблеми вважаемо за доцшьне вщнести так!, як:

розробка критернв оперативного контролю за професшним гановленням студенпв ргзних факультета педагопчних шститупв та тверситепв;

- визначення динамжи професншого становления студенпв - майбутшх едагопв i фактор!в, що йога визначають;

- подалыпа штегращя педагопчно! майстерност! з шшими навчалышми

дисциплшами, удосконалення 3Micry i технологш освиньо-виховно! дшльностс;

визначення inBapiaHTHoi i вар1ативно! складових педагопчно: майстерност1 з урахувашшм р1зних профшш гпдготовки, спещальностей те спсщал1зацш.

Основпий зм1ст дисертацй викладено у 36 публшащях загальним обсягоы 25,7 друкованих аркунпв.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

1. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства в системе непрерывного педагогического образования:Монография.-К.:Вища школа,1997.-153с. - 8 печлистов.

2. Барбина Е.С. Педагогическое мастерство - искусство и наука быть человеком: Учебно-методическое пособие.-К.:Полиграфия,1995.-72с.-4-печ листа.

3. Барбина Е.С.,Семиченко В.А. Идеи интеграции, системности и целостности в истории и практике высшей школы: Научно-методическое пособие.-К.:Полиграфия,1996.-261с.-11 печ. л истов/авторских - 3 печ.листа/

Навчально-метоличш матер1али :

4. Барбина Е.С. Методические рекомендации по организации и проведению педпрофориентационной работы в школах области /для работников школ, внешкольных учреждений, а также студентов педвуза/.-Херсон:ХГТ,1987.-21с. - 1,5 печ. листа.

5. Барбина Е.С.,Нусинова Ж.Н. Программа факультатива "Юный педагог"/для руководителей районных факультативов школ области, а также студентов пединститута/.-Херсон:ХГТ,1989- 15с. -1 печ. лист/авторских - 0,7 печ. листа/.

6. Барбина Е.С. Воплощение идей АС.Макаренко в организации и проведении профориентационной работы //Педагогические идеи А.С.Макаренко и совершенствование подготовки учителя в пединституте: Методические рекомендации кафедрам и студентам.-Херсон:ХГТ.-С.18-19.-0,1 печ. лист.

7. Барбина Е.С. Слово - это тончайший резец //Методические рекомендации по использованию педагогических идей В.А.Сухомлинского е совершенствовании подготовки учителей.-Херсон:ХГТ,1989.-С.15-16.-0,2 печ.

[иста.

8. Барбина Е.С.,Бутенко В.Г., Бутенко Н.И. Методические рекомендации ю пропаганде основных направлений реформы общеобразовательной и [рофессиональной школы.-Херсон:ХГТ.1984.- 25 с.-1,25 печ. лист/авторских -1,7 печ. лист./

9. Барбина Е.С., Савостикова Н.Ю. Самое главное для педагога - быть [еловеком //Педагогические рекомендации кафедрам и студентам [единститута по вопросам совершенствования профессионально-[едагогической подготовки учителей для школ и профтехучилищ,-Серсон:ХГТ,1989.-С.180-182.-0,2 п.л.-/Лвторских -0,15 печ. листов/

10. Барбина Е.С. О работе факультета будущего педагога //Совместная ;еятельность педагогических институтов и общеобразовательных школ по юдготовке учащихся к выбору профессии учителя: Сб.науч.тр.-Вологда.-1980.-:.78-80.-0,25 печ.лист.

11. Барбина Е.С. Категории общего и особенно в воспитательной ;еятельности внешкольных учреждений и школ//Вопросы воспитательной ;еятельности внешкольных учреждений:Сб.науч.тр.-М.-1980.-С.15-25.-0,7 печ. гаста.

12. Барбина Е.С. В Дворцах и Домах пионеров и школьников /Народное образование.-1979.-№10.-С.56-58.-0,5 печ. лист.

13. Барбина Е.С.Дцына Н.Б. Совместная деятельность школ, органов народного образования и педвуза по ориентации учащихся на учительскую рофессию //Октябрь и наука:Сб.науч.тр.-Херсон:ХГТ.-1988.-С.42.-0,1 печ. иста /авторских - 0,07 печ. листа/.

14. Барбина Е.С. К проблеме воспитания сознательной дисциплины /Материалы межвузовской научно-практической конференции, посвященной опросам совершенствования подготовки учителя.-Херсоп.-1990.-С.51-52.-0,2 :еч. лист.

15. Барбша G.C. Ефективш форми педагопчно! ор1еитацп учшв сшьських 1юл //Вдосконалення роботи по opieHrauii молод1 на педагопчш рофессп:Зб.наук.пр.-Н1жин-1991.-С. 14-15.-0,1 друк.арк.

16. Барбина Е.С., Зайцева Т.Г., Зубкова Л.И. Особенности использования редств актерской выразительности в деятельности будущих педагогов /Проблемы освоения театральной педагогики в профессионалыю-едагогической подготовке учителя: Сб.науч.тр.-Полтава:Полтава-1991.-С.196-98.-0,2 печлиста,- /авторских - 0,1 печ.листа/.

17. Барбша 6.С.,Зайцева Т.Г. Проблеми формування навичок

комушкативного стлкування майбутшх вчител1в //Формування педагопчи майстерност! в систем! професшно! подготовки майбутньог вчителя:Зб.наук.пр.-К..-1991.С.З-4.-0,2 др.арк.-/авторських - 0,1 др.арк./

18. Барбша G.C.,Бабич Л.В.,Бойко В.М.,Черепанова Г.Л. Безперервни процес формування педагопчно! майстерност! вчителя //Сучасний учитель його науково-педагопчна пщготовка: Зб.наук.пр.- Херсон: ХДШ,- 1991.- О, друк.арк./авторських - 0,3 друк.арк./

19. Барбша 6.С., Бабич Л.В. Opieirranin школяр!в на учительсьв профес!ю як передумова формування педагопчно! майстерност! вчнтелн фшолопв //Шляхи i засоби пщготовки вчителя украТнсько! мови i лйератур на сучасному етат:Зб.наук.пр.-Херсон.-1992.-С.9-11.-0,2 друк.арк.-/авторських 0.15 друк.арк./

20. Барбина Е.С. О педагогическом мастерстве будущего учител //Современные проблемы подготовки учителя:Сб.науч.тр.-Херсон,-1992.-C.6i 63.-0,15 печлист.

21. Барбша 6.С. Гумашзац!я професшного становления педагога//Виш педагопчна осв1та.-К.:Вища школа.-1994.-С.27-29.- 0,3 друк.арк.-17 випуск.

22. Барбша G.C. Дослщження методолопчного аспекту педагопчш майстерност! як фактору iiiTerpanil професшно! пщготовки вчител //1нтегращя елемент!в змкту: Зб.наук.пр,- Полтава.- 1994.- С.217-218.- 0, друк.арк.

23. Барбша G.C. Педагопчна майстершсть вчителя як умова формуванн творчо! особистосп учня //Актуальн! проблеми розвитку творчих можливосте учшв:Зб.наук.пр.-К.:В1ПОЛ.-1994.-С. 7-8 - 0,1 друк.арк.

24. Барбина Е.С. Теоретико-исторический анализ проблем подготовк педагогических кадров в наследии К.Д.Ушинского //Молодежь, тру; профессия:Сб.науч.тр.-Херсон.-1994.-С.28-29. - 0,1 печлиста.

25. Барбша 6.С. Гумашзац!я безперервно! осв1ти як 3aci6 попередженн правопорушень серед учн!всько! молод! //Гумашзац1я навчально-виховног процесу як 3aci6 попередження правопорушень серед учшвськ< молод!:Зб.наук.пр.-К.:1СДО.-1994.-С.261-164.-0,3 друк.арк.

26. Барбша G.C. Педагопчна майстершсть - фактор штеграц професшно! пщготовки вчител!в //Становления шил нового типу:досвц проблеми, перспективи:Зб.наук.пр.-Микола!в.-1Э95.-С. 106-108.-0,25 друк.арк.

27. Барбша G.C. Естетика взаемозв'язку вчителя i учшв як умов формування педагопчно! майстерност! майбутнього педагог //В.О.Сухомлинський i сучасшсть: Зб.наук.пр.-Ки!в-Черн!г!в:Меркурш.-1996 С.62-66.-0,3 друк.арк.

28. Барбша 6.С. Педагопчна майстершсть у систем! безперервно! ocßiT молод! //Вивчення молод! на сучасному eTani: питания методологи.

:етодики:Зб.наук.пр.-К.:А.Л.Д.-1996.-С.205-208.-0,5 друк.арк.

29. Барбша 6.С. Гуманютична спрямовашсть методов навчання i иховання //Гумашзацш та гумаштар!защя професшно! освгги:Зб.наук.пр.-:.:1СДО.- 1996.-С.48-52.-0,4 друк.арк.

30. Барбша 6.С. Розвиток чуттево! сфери майбутнього вчителя - важлива мова становления йога майстерносп //бднгсть рацюнального та ыощонально-почуттевого в освпньо-виховних системах: Зб.наук.нр.-Харгав.-996.-С.87-89.-0,25 друк.арк.

31. Барбша G.C. Педагопчна майстершсть як чинник штеграш! рофесшно! подготовки майбутнього вчителя //Педагогика i психолопя.-1996.-fel.-C.133-141.-0,8 друк.арк.

32. Барбша G.C. Формування педагопчно! майстерносп вчителя: етодолопчний аспект //Фътософш пчасно! освпи та стан н розробки в 'краш1:Зб.наук.пр.-К.-1996.-С. 37-39. - 0,3 друкарк.

33. Барбина Е.С. Педагогическое мастерство - системообразующий актор непрерывного образования учителя //Система неперервно! освш* : юбутки, пошуки, проблеми:Зб.наук.пр.-Чершвш.-1996.- С.95-96.-0,2 печлиста.-:н.4.

34. Барбша G.C. Провщш педагоги про формування педагопчно! айстерносп вчителя //Естетичш rpani майстерносп педагога: 36. наук, пр.-ерсон:ХДП1.-1996.-С. 17-20. - 0,3 друк.арк.

35. Барбина Е.С. Интеграция усилий вуза и школы по эвершенствованию педагогической ориентации старшеклассников - условие гановления педагогического мастерства //Миротворча /пяльшсть школи i /зу: Зб.наук.пр.-PiBne:TeTic.-1997.-С. 151 -154.-0,3 друк.арк.-Ч.I.

36. Барбина Е.С. К проблеме гуманистической направленности личности штеля //Миротворча д!яльшсть школи i вузу :Зб.наук.пр.-Р1вне:Тет1с- 1997.-.112-114.-0,2 друк.арк.-Ч.П.

Барбша 6.С. Формування педагопчно! майстерносп в систем! гзперервно! педагопчно! ос в¡ти. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора педагопчних наук за гещальшстю 13.00.04. - теор!я i методика профес!йио! освии - 1нституг здагопки i психологи професшно! освпи АПН Украши, Кшв, 1998.

Дисертащя М1стить дослщження теоретико-методолопчних, юторико-щагопчних та науково-методичних аспектов формування педагопчно! айстсрност! в систем! безперервно! педагопчно! осв!ти.

Науково обгрунтовано й розроблено концепц!ю формування педагопчно! айстерносп в систем! безперервно! педагопчно! освпи: на довуз1вському, гз!вському та шслявуз^вському етапах; доповнено визначення cyri цього

поняття; проанал1зовано роль i Micue педагопчпо! майстерност! у сучасш парадигм! ocbîth, визначеио загалып та специф1чю для кожного етап безперервно! педагопчно! ocbîth концептуальш, зм!стово-структурш i оргашзацшно-методичш основи lï реатзацн.

Обгрунтовано модель формування педагопчно! майстерносп в систеи безперервно! педагопчно! ocbîth та експериментально перев1рено ефектившеть.

Ключов! слова: безперервна педагопчна оевгта, педагопчна майстершст: професшна подготовка, штеграц1я, штеграцшш процеси, з.чйст, форм оргашзацн навчання.

Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства в систем непрерывного педагогического образования.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических нау по специальности 13.00.04 - теория и методика профессиональног образования,- Институт педагогики и психологии профессиональног образования АПН Украины,-Киев, 1998.

Диссертация содержит исследование теоретико-методологическиз историко-педагогических и научно-методических аспектов формировани педагогического мастерства в системе непрерывного педагогическог образования.

Научно обоснована и разработана концепция формировани. педагогического мастерства в системе непрерывного педагогическог образования: на довузовском, вузовском и послевузовском этапах; дополнен определение сущности этого понятия; проанализированы роль и мест педагогического мастерства в современной педагогической парадигм* определены общие и специфические для каждого этапа непрерывног педагогического образования концептуальные, содержательно-структурные i организационно-методические основы ее реализации.

Обоснована модель формирования педагогического мастерства в систем непрерывного педагогического образования и экспериментально проверена е эффективность.

Ключевые слова: непрерывное педагогическое образование педагогическое мастерство, профессиональная подготовка, интеграцш интеграционные процессы, содержание, формы организации обучения.

Barbina E.S. "Forming of pedagogical skill in continuous pédagogies éducation system." - Manuscript.

Dissertation for doctorate in pédagogie suences. Specializftion 13.00.04

fessional pedagogics. - Institute for pedagogical Psychology of professional .ication at Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1988.

Theoretical-methodological, historical and methodical aspects of pedagogical ication skill forming in continuous pedagogical education system is under isioleration.

In the dissertation author has elaborated conception of pedagogical skall ning, supplemented its definition, analysedits role and place in in contemporary agogical paradigm, defined common and specific conceptual, structural, ;hodical foundations necessary for its realizations.

The model of pedagogical skill forming in continuous pedagogical education been elaborated.

Key wotds: continuous pedagogical education, pedagogical skill, professoinal ning, process of integration, contens and forms and training organization.

ГИдписано до друку 05.01.98р. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк.2.0, Обл.-вид. арк. 1.8. Наклад 100. Зам. 04.

В'|дд'1Л оперативно! пол'графи Центру МжнародноТ освгги 227-12-75, 227-37-86