автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия применения украинских народных подвижных игр у физическом воспитании детей 5-6 лет

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия применения украинских народных подвижных игр у физическом воспитании детей 5-6 лет"

ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ л п ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Вольчішськіій Анатолій Ярославович

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ РУХЛИВИХ ІГОР У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ 5-6 РОКІВ

24.00.02-Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

ОД

УДК 796.1:371.044

Луцьк - 199В

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти України

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Вільчковський Едуард Станіславович, Інститут проблем виховання АПН Україні завідувач лабораторії фізичного виховання

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч фізичної культури і спорту України Шиян Богдан Михайлович, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання; кандидат педагогічних наук,

Пріма Раїса Миколаївна,

Волинський державний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри дошкільної педагогіки

Український державний університет фізичного виховання і спорту, кафедра валеології, теорії і методики фізичного виховання, Державний комітет України з фізичної культури і спорту, м.Київ.

Захист відбудеться 19 червня1998 р. о “ 11 “ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.02 у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (263000, вул.Винниченка, ЗО).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Волинського державного університету імені Лесі Українки (263000,вул.Винниченка.ЗО)

Автореферат розісланий/^травня 1998 р.

Вчений секретар у

спеціалізованої вченої ради А.В.Цьось

Актуальність дослідження. В умовах розбудови національної ;истеми освіти та культури в Україні дошкільне виховання ставить за лету забезпечити належне фізичне та психічне здоров’я дітей, їх ювноцінний розвиток, готовність до навчання в школі. Досягнення дієї мети можливе за умови ефективного фізичного виховання дітей дошкільного віку. В Україні захищено докторська Е.С.Вільчковським '1989) та декілька кандидатських дисертацій: ІО.М.Салямін (1988), к.Ф.Денисенко (1994), О.І.Курок (1994), НЛ.Кот (1995), О.Л.Богініч '1997) та ін., присвячених науковому обгрунтуванню змісту та організації різних аспектів фізичного виховання дітей дошкільного зіку.

Вивчення і аналіз найважливіших здобутків педагогічної та їсихологічної науки свідчить про те, що дошкільний період є гайсприятливішим для засвоєння дітьми національних традицій, івичаїв та народних ігор.

Одним із головних напрямків виховної роботи з дошкільниками : моральне виховання, яке здійснюється в процесі ігрової діяльності. Кожна рухлива гра меншою чи більшою мірою впливає на виховання моральних якостей дитини. Під час гри в її учасників формуються іавички поведінки відповідно до мети колективних ігор, а емоції, які шникають при цьому, залежно від того позитивні вони чи негативні, Зумовлюють певну поведінку дітей. Отже, у процесі ігрової діяльності у них виховуються певні норми моральної поведінки.

Слід підкреслити, що про особливе значення ігор, як засобу ісебічного виховання дітей дошкільного віку, вказували Ї.М.Коменський (1953), К.Д.Ушинський (1950), П.Ф.Лесгафт (1953),

З.А.Покровський (1884), А.С.Макаренко (1951).

У національній програмі “Освіта”, Україна XXI століття 1994 р./, підкреслюється необхідність відродження і подальшого шкористання в навчально-виховному процесі шкіл та дошкільних складів традицій народної української педагогіки і зокрема народної культури. Особливо наголошується на важливості формування у дітей іаціонального світобачення, починаючи з дошкільного віку, що іизначило основні напрями наукових досліджень останніх років.

В Україні існує шість варіантних програм для дошкільних акладів. Аналіз їх змісту свідчить про те, що не приділяється іалежної уваги національним рухливим іграм, які у різних вікових •рупах представлено лише частково. У методичній літературі для юиікільних працівників застосування українських народних ігор у

системі фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку немаї достатнього наукового обгрунтування.

Поєднання необхідності зміцнення здоров’я дітей в умова; сьогодення з багатим досвідом українських народних рухливих ігор і минулому та недостатня розробка проблеми використання народногс ігрового матеріалу в системі фізичного виховання дітей дошкільногс віку, дозволить розв’язати протиріччя, що виникло між великий соціальним, освітнім і виховним значенням українських народню рухливих ігор та недостатньо розробленою методикою їх використання у фізичному вихованні дітей дошкільного віку.

Щоб зберегти все багатство народної фізичної культури, або, точніше, надати нового імпульсу розвиткові народних рухливих ігор, потрібно ширше застосовувати їх у виховному процесі з дітьми дошкільного віку. Отже, окрім систематизованого опису й аналізу засобів народної фізичної культури, необхідно активізувати їх впровадження у різноманітні сфери життєдіяльності етносу, особливо дітей та молоді, у систему народних релігійних свят, навчально-виховну роботу дошкільних закладів та шкіл, повсякденний побут. Все це зумовило вибір даної теми дисертаційного дослідження -“Педагогічні умови застосування українських народних рухливих ігор у фізичному вихованні дітей 5-6 років”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до десятого пріоритетного напрямку розвитку науки і техніки Міністерства освіти України “Проблема нового змісту та методики навчання і виховання” і НДР 17-97 Волинського державного університету імені Лесі Українки на 1994-1998 рр. “Закономірності виникнення і розвитку фізичного виховання в Україні ( номер держреєстрації 0196 V 006624 ).

У визначенні шляхів досягнення поставленої мети ми виходили із гіпотези, в основу якої покладено припущення про те, що широке застосування українських народних рухливих ігор у системі фізичного виховання дітей '5-6 років може бути досягнуте при реалізації відповідних педагогічних умов:

• визначенні класифікації українських народних рухливих ігор, яка враховує анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дітей старшого дошкільного віку;

• відповідності змісту національних рухливих ігор загальноосвітній їх спрямованості;

• визначенні особливостей методики проведення українських народних рухливих ігор з дітьми дошкільного віку;

з

формуванні у дітей стійкого інтересу до національних рухливих . ігор;

організації самостійності ігрової діяльності дошкільників.

Мета дослідження полягала у теоретичному обгрунтуванні та кспериментальній перевірці педагогічних умов, які сприяють фективному використанню національних рухливих ігор у різних ірганізаційних формах фізичного виховання дітей старшого (ошкільного віку.

У відповідності з метою та гіпотезою дисертаційне дослідження прямовувалось на вирішення таких задач:

. Визначити місце і значення українських народних рухливих ігор в системі фізичного виховання дітей 5-6 років.

:. Обгрунтувати класифікацію українських народних рухливих Ігор для дітей старшого дошкільного віку.

. Виявити специфіку методики проведення національних рухливих ігор з дітьми 5-6 років.

. Встановити вплив національних рухливих ігор на стан здоров’я, фізичний розвиток та рухову підготовленість дітей старшого дошкільного віку.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що українські ародні ігри систематизовані за ознакою їх переважаючого впливу на натомо-фізіологічні та психологічні структури особистості ошкільників. Встановлено загальні закономірності позитивного пливу запропонованих ігор на фізичний розвиток, стан здоров’я та ухову підготовленість дітей старшого дошкільного віку.

Практичне значення визначається науковим обгрунтуванням иачення та місця рухливих ігор у системі фізичного виховання ошкільників, шляхів вирішення виховних, освітніх та оздоровчих авдань під час проведення цих ігор з дітьми старшого дошкільного іку, розробкою класифікації національних рухливих ігор, як сновною педагогічною умовою, що сприяє ефективності підбору ігор ля дошкільників у відповідності з їх віком, освітньо-виховною прямованістю змісту кожної гри, періоду року та місцем її роведення. Нами були розроблені та науково обгрунтовані етодичні поради щодо проведення народних рухливих ігор з дітьми гаршого дошкільного віку. Вони допоможуть дошкільним рацівникам та батькам використовувати народні рухливі ігри у ізичному вихованні дітей 5-6 років, формувати у дошкільників ггерес до національної фізичної культури і потребу самостійно шматись фізичними вправами.

Особистий внесок автора полягає у розробці і науковому обгрунтуванні класифікації та уточненні особливостей методики проведення українських народних ігор і забав з урахуванням віку дітей, тематики і спрямованості рухів, рівня фізичних можливостей та місця проведення. У наукових працях, що виконані у співавторстві, авторові належить розробка методики проведення українських народних рухливих ігор та дослідження їх впливу на фізичний стан дошкільників.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалась методологічним і теоретичним обгрунтуванням його основних положень, відповідністю застосованого комплексу методів дослідження, меті й задачам; репрезентативною вибіркою учасників педагогічного експерименту та його результатами; об’єктивністю критеріїв оцінки кількісних та якісних показників експериментальних даних; якісним та кількісним статистичним аналізом отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на Всеукраїнських науково-методичних конференціях в м. Львові (1997 - 1998 рр.), м.Луцьку (1994, 1997 рр.), щорічних наукових конференціях викладачів Волинського державного університету ім. Лесі Українки (1991 - 1998рр), обласних семінарах та курсах дошкільних працівників із проблем фізичного виховання дітей 3-6 років. Основні положення дисертації та результати експериментів використовуються в лекціях для студентів ВДУ ім. Лесі Українки та студентів дошкільного відділення Луцького педагогічного училища.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковані у навчальному посібнику “Українські народні ігри для дітей 5-6 років”, п’яти статтях та чотирьох матеріалах і тезах наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація скаладається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Дисертація викладена на 169 сторінках, матеріали досліджень ілюстровано 16 таблицями і 4 рисунками та 2 додатками. В роботі використано 204 літературних джерел, з яких 13 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, гіпотезу, задачі, наукову новизну та практичне значення дослідження.

У першому розділі “Проблеми застосування народних ігор у фізичному вихованні дітей в педагогічній літературі та практиці”

викладений багатющий матеріал, створений генієм народу для дітей, що відзеркалюс своєрідність культури нації. Знання цього жанру фольклору дає наснагу дитині, розвиває її мову, сприяє кращому розумінню образу світу. Увага до народних рухливих ігор, подальша розробка цього життєдайного джерела набувають особливої актуальності, так як усвідомлення ролі загальнолюдських та самобутніх народних культурних цінностей дозволяє формувати могутній засіб виховання дитини. Через ігрову діяльність, частку світобачення дитини, ми здатні посіяти в довірливому її серці зерна добра, істини, краси, почуття любові, милосердя, приязні та інші якості загальнолюдської моралі.

З точки зору історії - в іграх віддзеркалюються традиції нашого народу, особливості його культури та побуту, теоретичні судження та кліматичні умови проживання.

Результати наукових досліджень виховних можливостей гри свідчать про те, що в ній дитина відображає соціальні взаємини дорослих (Д.Б.Ельконін^ 1948). За допомогою гри формується й виховується у дітей ставлення до навколишнього світу (А.П.Усова 1976), навички поведінки (Д.В.Меджерицька, 1982). Виховне спрямування гри залежить від її змісту (О.Суховерська, 1923; А.Цьось, 1994), інтересу дітей до праці дорослих. Вони знайомляться з історією свого народу.

Метою фізичного виховання в українській етнопедагогіці є сприяння різнобічному фізичному і психічному розвитку особистості, зміцненню здоров’я та соціальних складових життєдіяльності людини, її підготовка до високопродуктивної праці.

Високо оцінювали народні ігри, як засіб всебічного виховання дітей, видатні вітчизняні педагоги: С.Ф.Русова (1993), У.П.Усова (1976), В.О.Сухомлинський (1977), М.Г.Стельмахович (1994) та ін. Значним внеском у розвиток теорії та методики рухливих народних ігор є праці Л.В.Билєєвої (1959), Е.С.Вільчковського (1998), С.М.Шітіка (1949) та ін.

Ігрсва діяльність тісно пов’язана із розвитком особистості дошкільника, вона обумовлює зміни у психічних процесах дитини, яка розвивається. Рухливі ігри пов’язані з виникненням і розвитком певних стосунків між гравцями. Вони сприяють активному спілкуванню дітей, встановленню контактів. Освітнє значення ігор різноманітне. Систематичне їх застосувати значно розширює рухливі можливості дошкільників, забезпечує повноцінне засвоєння життєво важливих рухів (стрибків, бігу, метань та ін.) В ігрових умовах ці рухи

удосконалюються і перетворюються в навички, що дає можливість виконувати рухову дію, незважаючи на зміну оточуючого середовища.

У другому розділі “Методи і організація дослідження” дається характеристика використаних методів і етапів дослідження. Для досягнення сформованих задач використовувались такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів з проблеми дослідження і нормативних документів з питань дошкільного виховання і подальшого розвитку фізичної культури і спорту в Україні, бесіди та анкетування, тестування, психолого-педагогічні спостереження, педагогічний експеримент. Обробка результатів дослідження здійснювалась з використанням математичної статистики, порівняльного аналізу результатів дослідження.

Для визначення рухової підготовленості дітей 5-6 років використовували такі тести: біг з максимальною швидкістю (ЗО м), стрибок в довжину з місця, метання тенісних м’ячів (40 г) на дальність, метання м’яча в ціль.

Для вивчення розвитку фізичних якостей застосовували наступні тести: кистьова динамометрія - для визначення сили; вис на прямих руках на перекладині - статичної витривалості; для визначення гнучкості - нахил тулуба вперед; для визначення спритності - стрибок з поворотом; для визначення швидкості - біг 10, 20, 30 м.

Дослідження проводилось на базі дошкільних закладів № 43, 48, 52 м.Луцька та № 318 м.Києва. Експериментом було охоплено 480 дітей експериментальних та контрольних груп, який проводився протягом семи років в три етапи.

На першому етапі (1991 -1993 рр.) вивчали та аналізували наукову і методичну літературу з проблеми, що досліджувалась. Обгрунтовувалась методологія дослідження, аналізувався стан роботи дошкільних закладів, сформульовано гіпотезу дослідження, визначалась мета і задачі експериментальної роботи.

На другому етапі (1993-1995 рр.) проводився формуючий експеримент, у процесі якого обгрунтовувались методичні поради щодо проведення українських народних ігор з дітьми старшого дошкільного віку. Для цього в експериментальних дошкільних закладах широко застосовувалися українські народні ігри та забави.

На третьому етапі (1995-1997 рр.) результати педагогічного експерименту перевірялись у практиці роботи дошкільних працівників. В експериментальних дошкільних закладах у цей період були створені відповідні педагогічні умови, спрямовані на впровадження народних ігор в навчально-виховний процес дітей

старшого дошкільного віку, перевірена ефективність цих засобів та методів фізичного виховання, виявлено їх позитивний вплив на покращання здоров’я, підвищення рівня фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей.

У третьому розділі дисертації “Застосування українських народних рухливих ігор у системі фізичного виховання дітей 5-6 років” висвітлено місце народних рухливих ігор у навчально-виховному процесі дошкільного закладу і шляхи їх практичної реалізації за відповідних педагогічних умов.

З метою ефективного використання українських народних ігор з дітьми старшого дошкільного віку нами була розроблена їх класифікація. Для зручності вибору гри окремо подаються ігри за віком дітей, місцем проведення, характером рухів, порою року. До кожної гри поставлено завдання та дані методичні вказівки.

Ігри для дітей старшої груші з ходьбою. “Галя по садочку ходила”, “Гоп-гоп”, “Гра в хусточку”, “Мак”, “Ялинка”, “Диби-диби”, “Жили у бабусі”, “Лисичка”, “Огірочки”.

Українські народні ігри з бігом. “Нема пана дома”, “Горішки”, “Горшечки”, “Пастух і вовк”, “Панас”, “Хустинка”, “Горю-дуб”, “Гуси”, “День і ніч”, “Квочка”, “Коза”.

Українські народні ігри зі стрибками. “Вовк і кози”, “У довгої пози”, “Лоза”, “Шавагай”, “У річку, гоп”, “Переправа через річку”, “Сміхота”, “Гречка”, “Півник”, “Класики”.

Українські народні ігри з киданням і ловіниям предметів.

“Мисловці і зайці”, “Кільцекид”, “Підбивання м’яча ногою”, “Серединка”, “Штандер”, “Круговий”, “Круг”, “Мавпочки”.

Ігри з ходьбою для дітей підготовчої до школи групи. ‘Подоляночка”, “Чий віночок кращий”, “Гарбуз”, “Мак”, “У

сонопель”, “Веребей”, “Сірий кіт”, “Розбите яєчко”, “Дрибушечки”, ‘Качечка”, “Шуліка”, “Не наступи”.

Українські народні ігри з бігом. “Сад і горобці”, Горішок”, ‘Ложка”, “Хрещик”, “Рибалкийрибки”, “Совонька”, “Квачі іарами”, “Шпаки”, “Оса”, “Повінь”.

Українські народні ігри зі стрибками. “Спіймай комара”,

‘Жабки”, “Горобчики і кіт”, “Горобчики”, “Чижик у клітці”, “Не ююсь”, “Снігурі та кіт”, “Вовку рові”, “’’Жаби й чапля”.

Українські народні ігри з киданням і ловіниям предметів.

:Стінка”, “Свічка”, “Каша”, “Гилка проста”, “Мисливці і звірі”, Високий дуб”, Квач з м’ячем”, “Лови м’яча”, “Ведмідь і бджоли”, Переліт птахів”, “Кошенята і щенята”, “Кролики”.

Матеріали констатуючого експерименту свідчать, що діти віддають перевагу саме тим іграм і забавам, які в своєму змісті розкривають близькі для них символи, обереги. Тобто,у дошкільників відчувається потяг до рідного етнічного середовища: природних умов, трудових процесів, стосунків між людьми. Разом з цим, при виборі народних рухливих ігор з відповідним фізичним навантаженням, проявляється інтерес до тих, які відповідають анатомо'фізіологічним можливостям організму дитини.

Четвертий розділ дисертації “Вплив національних рухливих ігор на стан здоров’я, фізичний розвиток та рухову підготовленість дітей 5-6 років” присвячено вивченню стану захворюваності та рухової підготовленості дітей старшого дошкільного віку. Дослідження показали, що відсоток дітей експериментальних груп, які жодного разу не хворіли, зріс з 10,2 % до 48,4 %, у контрольних відповідно - з 16,5% до 22,6 %. Математичний аналіз цих показників в експериментальних та контрольних групах виявив вірогідну їх різницю (р< 0,05) (рис.І).

50.0

45.0

40.0 35,0' 30,025,020,0

15.0

10.0 5,0’

у

г/ ^

V

/

■;/ . . "О ^

ІЗ Експериментальна група до екперименту □ Експериментальна група після експеримену Ш Контрольна група до експерименту В Контрольна група після експерименту

Рис.І Вплив національних рухливих ігор на стан здоров’я дітей 5-6 років

Дітей, які перехворіли від І до 5 разів на рік в експериментальних групах спостерігалось у 1,6 разів менше, ніж у контрольних, а тих, хто хворів 6 і більше разів на рік взагалі не виявлено. Крім того, аналіз медичних карт свідчить про те, що тривалість захворювань дошкільників експериментальних груп в середньому зменшилась з 8 до 4 днів, а контрольних з 9 до 8.

Медичні обстеження дошкільників протягом експериментального періоду давали змогу спостерігати за позитивною зміною в структурі опорно-рухового апарату у дітей експериментальних груп. Нами були виявлені позитивні зрушення в формуванні постави у дітей: на 34% зменшилась кількість дітей з лордичною поставою та на 27% - кількість дітей з сплющенням стопи.

Зміни показників фізичного розвитку дітей експериментальних та контрольних груп після експерименту відбувались різними темпами. Збільшення всіх антропометричних даних у дошкільників експериментальних груп дещо перевищували результати контрольних груп. Найбільш суттєва різниця спостерігалась у показниках життєвої місткості легень, що збільшилась у хлопчиків експериментальних груп на 18%, у дівчаток - на 16%, що в обох випадках на 8-10% більше у порівнянні з однолітками контрольних груп.

Маса тіла за рахунок збільшення маси м’язів у дітей 5 років експериментальних груп збільшилась у хлопчиків на 2,2 кг, у дівчаток на 1,9 кг; у хлопчиків контрольних груп на 1, 8 кг, у дівчаток -1,7 кг.

У дітей експериментальних груп 6 років маса тіла збільшилась: у хлопчиків на 2,3 кг, у дівчаток на 2,1 кг; у контрольних групах відповідно на 2 кг, і - на 1,4 кг. Отже, діти експериментальних груп мали зріст показників дещо більший, ніж в контрольних групах.

У експериментальні» групах хлопчики 5 років підросли на 5,5 см, а дівчатка - на 5,2 см. В контрольних групах ці показники складають: у хлопців - 4,1 см, у дівчат - 2,5 см. Шестирічні хлопчики в експериментальних групах підросли на 6,0 см, а дівчатка на 5,0 см; а в контрольних групах хлопчики - на 3,2 см, дівчатка - на 2,4 см. Отже, ігрова діяльність в системі фізичного виховання дошкільнят 5-6-річного віку, за даними дослідження, в експериментальних групах активізувала процес росту.

Показники обсягу грудної клітки дітей п’яти років свідчать, що його збільшення становить 2,6 см у хлопчиків та 2,4 см у дівчаток, експериментальних груп; в контрольних групах цей зріст складає 1,3 см у хлопчиків та 1,0 см - у дівчаток. У дошкільників 6 років експериментальних груп показники зростання обсягу грудної клітки становлять 2,5 см у хлопчиків та 2,3 см у дівчаток; в контрольних групах це збільшення становить 1,1 см у хлопчиків та 1,3 см у дівчаток. Отже, дані обстеження свідчать, що показники обсягу

грудної клітки у дітей експериментальних груп більші, ніж аналогічні показники у дітей контрольних груп, що можна пояснити фізичним навантаженням при проведенні рухливих ігор.

Частота дихання у 92% дітей експериментальних груп після проведення експерименту відповідала нормі (26-28 раз/хв). За даними Е.С.Вільчковського (1989), Л.І.Пензулаєвої (1973) нормою вважається (28 раз/хв). Спотерігалося відрегульоване глибоке носове дихання, яке сприяє покращанню кровообігу та постачанню м’язових тканин поживними речовинами. За рахунок регулювання ритму дихання здійснюється природна вентиляція легенів.

Невідвідування дітьми дошкільних установ через хворобу за рік становило в середньому 3-5 днів на кожну дитину (за даними констатуючого експерименту 10-12 днів). Відповідно на 65% зменшилась кількість дітей, які відносилися до підготовчої медичної групи. Тобто, у цій групі залишилося 12 дітей з 35. До спеціальної медичної групи належало четверо дітей замість 7 на початку експерименту.

Загалом, на основі проведеного аналізу, можна констатувати, що застосована нами система занять рухливими іграми позитивно вплинула на покращання стану здоров’я дітей та їх фізичного розвитку.

На підставі аналізу даних обстежень рухової підготовленості виявлено, що у дітей експериментальних груп 5 років підвищується швидкість бігу на ЗО м за рахунок скорочення часу на 0,8 с у хлопчиків та 0,6 с у дівчаток. У контрольних групах - аналогічно 0,3 с у хлопчиків та 0,4 с у дівчаток. У дітей 6 років експериментальних груп - відповідно на 1,0 с у хлопчиків та на 0,9 с у дівчаток. В контрольних групах у хлопчиків і дівчаток на 0,2 с.

У стрибках у довжину з місця в експериментальних групах дітей

5 років результат зріс: у хлопчиків на 14,4 см, у дівчаток на 8,1 см, тоді як в контрольних групах відповідно, на 7,9 см та - 5,1 см. У дітей

6 років експериментальних груп: у хлопчиків - на 20,2 см, а дівчаток -14,8 см, контрольні групи відповідно - на 10,7 см та 8,2 см.

Підвищення результатів стрибка в довжину з місця відбулось, як за рахунок поліпшення техніки його виконання, так і зростання сили м’язів ніг.

Значне зростання результатів спостерігалось в експериментальних групах в метанні на дальність. У дітей 5 років експериментальних груп збільшення становить у хлопчиків 2,5 м та у дівчаток 1,6 м; в контрольних групах це збільшення становить лише

1,6 м у хлопчиків та 0,7 м у дівчаток. У дітей 6 років результати

підвищились в експериментальних групах: хлопчики 2,2 м, дівчатка на

2,6 м; в контрольних групах: 0,2 м - хлопчики та 1,1 м у дівчаток. Результативність метання м’яча на дальність дітей експериментальних груп підвищувалася у зв’язку з покращенням якості виконання (діти правильно приймають вихідне положення, виконують широкий замах) та сили м’язів плечового поясу і рук.

Покращились результати і в метанні м’яча в ціль. У дітей 5 років експериментальних груп зріст результатів становить у хлопчиків 0,5 балів, у дівчаток 0,6 балів; контрольних груп хлопчиків і дівчаток -

0,2 балів. Отже, діти експериментальних груп виконують метання в ціль значно краще, ніж діти контрольних груп.

Цілеспрямований педагогічний вплив на розвиток певної рухової якості у дітей старшого дошкільного віку позначається і на розвитку інших якостей. Наприклад, під час розвитку швидкості у дітей одночасно вдосконалюються сила, спритність та витривалість.

Наші дослідження показали, що ріст тренованості організму дітей відбувається дещо повільніше, ніж набуття рухових навичок, зокрема, вивчення нескладних за технікою рухових дій.

Аналіз даних вимірювань гнучкості у дітей 5 років свідчить, що її зріст становить 4,0 см у хлопчиків та 3,4 см у дівчаток експериментальних груп; в контрольних групах це збільшення становить 1,7 см у хлопчиків та 1,0 см у дівчаток. У дітей 6 років результати зросли на 3,4 см у хлопчиків, та на 5,3 см у дівчаток експериментальних груп; в контрольних групах зрушення менші і становлять 2,0 см у хлопчиків та 2,1 см у дівчаток.

Тестування на спритність свідчать про поступове покращання показників в кожній наступній віковій групі. В експериментальних групах дітей 5 років результати стрибка вліво покращились у шопчиків на 9°, у дівчаток на 12°; у контрольних групах: у хлопчиків іа 3°, у дівчаток на 5°. В дітей 6 років це збільшення становить в жспериментальних групах: хлопчики - 23° , дівчатка - 22°. Контрольні групи: хлопчики - 4°, дівчатка - 5°.

ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Проведене дослідження дозволило визначити основні шляхи та /мови впровадження українських народних рухливих ігор у систему фізичного виховання дітей 5-6- років.

Показники рухових якостей дошкільників свідчать про наявність безперервних та неоднакових за темпами процесів удосконалення іервово-м’язового апарату дитячого організму, що зумовлено ііковими, морфологічними і біохімічними змінами в ньому. Виявлено

загальну закономірність формування рухової функції дошкільників, яка полягає у нерівномірних, стрибкоподібних змінах швидкості, спритності, гнучкості, сили і витривалості в даний період життя дитини.

Значні щорічні темпи покращання результатів зафіксовані в показниках м’язової сили, спритності, витривалості, швидкості. Невисокі - в показниках гнучкості у дітей 5-6 років. Найбільший показник швидкості спостерігається у дошкільників 5 років, а сили і гнучкості - у шестирічних, спритності - у п’ятирічних. Період від 5 до 6 років є найсприятливішим для інтенсивного розвитку рухових якостей дітей дошкільного віку.

Зміни щорічних темпів покращання показників швидкості і гнучкості відбуваються не одинаково у хлопчиків і дівчаток протягом дошкільного віку. Зокрема, у дівчаток порівняно з хлопчиками у цей віковий період темпи зростання швидкості, сили і спритності дещо вищі. Покращання показників розвитку тієї чи іншої якості в різні періоди переважно зумовлені природним ростом дитини і відповідним розвитком систем і функцій її організму.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що застосування рухливих ігор в процесі фізичного виховання значно активізує діяльність дітей, знімає напругу, сприяє старанному виконанню навчальних завдань, викликає позитивні емоції. Рухливі ігри благотворно впливають на підвищення фізичного розвитку і стану здоров’я дітей, що підтверджують висновки Е.С.Вільчковського (1989), А.І.Викової (1962), ОЛ.Богініч (1997).

Зважаючи на те, що у дослідженні вивчались педагогічні умови застосування українських народних рухливих ігор у фізичному вихованні дітей старшого дошкільного віку, ми визначили що: наші результати значно доповнюють результати досліджень Г.В.Воробей (1997) і Є.Н.Присгупи (1996) про позитивний вплив ігор на фізичний і духовний розвиток дітей.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз науково-теоретичної літератури та узагальнення педагогічного досвіду з даної проблеми свідчать про недостатнє наукове обгрунтування систематизації українських народних рухливих ігор, організації і методики їх проведення з дошкільниками. Це викликає значні труднощі в застосуванні їх у системі фізичного виховання дітей 5-6 років у дошкільних працівників і батьків.

2. У процесі дослідження даної проблеми було розроблено класифікацію українських народних рухливих ігор для старших дошкільників. Ігри класифікувались за віком дітей, за місцем їх

проведення, за видами основних рухів (ходьба, біг , стрибки, метання та ін.), які виконують дошкільники в процесі гри, впливом на розвиток певних рухових якостей, за порою року. До запропонованої класифікації ввійшло 120 народних рухливих ігор. Крім змісту кожної гри, розроблено методики її організації та уточнено правила, а також сформульовано виховні і освітні завдання, які вирішуються у процесі їх проведення. Все це значно полегшує вихователям і батькам із запропонованих ігор підбирати для удосконалення у дітей основних рухів, розвитку фізичних якостей та виховання певних моральних і вольових рис характеру дошкільників.

3. На основі проведеного дослідження розроблені методичні рекомендації щодо застосування народних рухливих ігор у системі фізичного виховання дошкільників. При їх підборі потрібно враховувати вікові, анатомо-фізіологічні і психологічні особливості дітей, освітньо-виховну спрямованість змісту гри, її вид (сюжетна, несюжетна), підготовленість дітей до даної гри та умови її проведення.

4. Комплексне забезпечення педагогічних умов, застосування народних рухливих ігор в процесі занять з фізичної культури, під час прогулянок і в самостійній ігровій діяльності у дітей експериментальних груп позитивно вплинули на стан здоров'я, опірність організму до респіраторних захворювань та їх фізичний розвиток. Кількість дітей, які після року проведення експерименту жодного разу не хворіли, зросла в експериментальних групах з 10,2 % до 48,4 %, у контрольних - відповідно з 16,5 % до 22,6 %, оскільки більшість ігор проводились переважно на свіжому повітрі - це сприяло загартуванню їх організму.

5. За експериментальний період показники фізичного розвитку дітей експериментальних груп змінювались різними темпами. Збільшення всіх антропометричних параметрів у дошкільників експериментальних груп перевищувала результати контрольних груп. Регулярні медичні обстеження дошкільників протягом експериментального періоду дозволили спостерігати за позитивною зміною в структурі опорно-рухового апарату у дітей експериментальних груп. На 38 % зменшилась кількість дітей з лордичною поставою, на 27 % - кількість дітей із сплющенням стоп.

6. Регулярне проведення національних рухливих ігор позитивно вплинуло на рухову підготовленість дітей експериментальних груп, яка значно перевищила показники дітей контрольних груп. Швидкість бігу на дистанції ЗО м підвищилась в експериментальних групах у хлопчиків 5 років на 0,8 с, дівчаток - 1,0 с; у хлопчиків 6 років - на 1,1 с, дівчаток - на 1,0 с. У старших групах відповідно 0,7 с - хлопчики і

0,8 с - дівчатка; у контрольних групах на 0,2 с - хлопчики і дівчатка. В стрибках у довжину з місця збільшення результатів зафіксовано в експериментальних групах: у хлопчиків 5 років на 14,4см, у дівчаток -на 8,1 см; у хлопчиків 6 років на 20,2 см, у дівчаток - на 14,8 см. У контрольних групах 5-річних дітей відповідно на 7,9 см - у хлопчиків і 5,1 см - у дівчаток; 6-річних дітей 10,7 см - у хлопчиків і 8,2 см - у дівчаток. В метанні м’яча в ціль у хлопчиків експериментальних груп цю вправу правильно виконали 65,4 %, у дівчаток 48,6 %, у дітей контрольних груп відповідно 42,1 % - у хлопчиків та 34,1 % - у дівчаток.

7. В результаті систематичного проведення народних ігор встановлено вірогідне підвищення рівня розвитку рухових якостей у дітей експериментальних груп у порівнянні з контрольними групами. За період дослідження гнучкість покращилась в експериментальних групах у хлопчиків на 39,5 %, у дівчаток - на 63 % в порівнянні з контрольними групами. Результати спритності поліпшились в експериментальних групах у хлопчиків та дівчаток - на 5 % в порівнянні з контрольними групами. Результати динамометрії кисті правої руки покращились у хлопчиків на 10,1 %, у дівчаток - на 3,4 %; лівої руки відповідно на 6 % - у хлопчиків і 5 % - у дівчаток в порівнянні з контрольними групами. Показники статичної витривалості у хлопчиків експериментальних груп збільшились на 12,2%, у дівчаток - на 14,4 % у порівнянні з контрольними групами.

8. Використання національних рухливих ігор в процесі занять з фізичної культури, під час прогулянок на свіжому повітрі та самостійної ігрової діяльності сприяли вихованню у дошкільників позитивних моральних і вольових рис особистості (дружніх взаємостосунків, товариськості, ініціативи, активності, наполегливості, рішучості, дисциплінованості).

Проведене нами дослідження не вичерпує розкриття всіх питань даної проблеми, тому, подальше вивчення її буде сприяти удосконаленню системи фізичного виховання дошкільників у дитячому садку і сім’ї.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Вольчинський А.Я. Українські рухливі ігри для дітей 5-6 років: Методичний посібник для вихователів дошкільних закладів. - К.: ІЗМН, 1996.-96 с.

2. Вольчинський А.Я. Візьмем руки у бочок. Особливості методики проведення українських народних рухливих ігор з дітьми 5-6 років II Дошкільне виховання. - 1998. - № 2. - С. 10-11.

3. Вольчинський А.Я. Використання українських народних ігор у фізичному вихованні дошкільнят // Матеріали 11-ї всеукраїнської конференції аспірантів. “Молода спортивна наука України”. -Львів, 1998. - С.180-187.

4. Вольчинський А.Я. Розвиток у дошкільників інтересу до занять національними іграми // Матеріали 1-ї всеукраїнської конференції аспірантів у галузі фізичної культури і спорту. “Молода спортивна наука України”.-Львів, 1997.-С.41-43.

5. Вольчинський А.Я., Ляшук А.М., Малімон О.О. Організація та методика проведення національних рухливих ігор // Матеріали ІІ-Ї всеукраїнської науково-практичної конференції “Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні”. - Київ-Луцьк: Вежа, 1996.-С.221-224.

6. Вольчинський А.Я., Малімон О.О., Ляшук А.М. Походження українських народних рухливих ігор II Матеріали ІІ-ї всеукраїнської науково-практичної конференції “Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні”. - Київ-Луцьк: Вежа, 1996. - С.219-221.

7. Вольчинський А.Я., Тучак А.М., Поляковський В.І. Виховне значення національних народних ігор в системі виховання школярів // Матеріали ІІ-Ї всеукраїнської науково-практичної конференції “Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні”. - Київ-Луцьк: Вежа, 1996,-С.216-219.

8. Вольчинський А.Я. Значення народних ігор як засобу всебічного розвитку дітей 5-6 років // Матеріали XLII наукової конфереції професорсько-викладацького складу і студентів ВДУ імені Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 1996. - Ч.ІІІ.-С.176-177.

9. Вольчинський А.Я., Бенедь С.П. Використання національних ігор з дошкільниками у практичній роботі дитячих садків // Матеріали XLII наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів ВДУ імені Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 1996. - Ч.III.— С.178.

Ю.Вольчинський А.Я., Колесник Н.А., Ляшук А.М. Фізичне виховання дитини за традиціями української етнопедагогіки // Матеріали XLII наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів ВДУ імені Лесі Українки. -Луцьк: Вежа, 1996.-Ч.ІІІ.-С.179.

ВОЛЬЧИНСЬКИЙ А.Я. Педагогічні умови застосування українських народних рухливих ігор у фізичному вихованні дітей 5-6 років. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю

24.00.02 - Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. Волинський державний університет імені Лесі Українки, Луцьк, 1998.

У дисертаційному дослідженні визначено провідну роль українських народних рухливих ігор у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку, розроблена класифікація, науково обгрунтована методика проведення та їх вплив на стан здоров’я, рухову підготовленість і фізичний розвиток дітей 5-6 років.

Ключові слова: народні ігри, фізичне виховання, фізичний розвиток, методика проведення рухливих ігор.

ВОЛЬЧИНСКИЙ А.Я. Педагогические условия применения украинских народных подвижных игр у физическом воспитании детей 5-6 лет. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 - Физическая культура, физическое

воспитание разных групп населения. Волынский государственный университет имени Леси Украинки, Луцк, 1998.

В дисертационном исследовании определено ведущую роль украинских народных подвижных игр в системе физического воспитания детей дошкольного возраста, разработана классификация, научно обоснована методика проведения и воздействия игр на состояние здоровья, двигательную подготовленность и физическое развитие детей 5-6 лет.

Ключевые слова: народные игры, физическое воспитание, физическое развитие, методика проведения подвижных игр.

VOLCHYNSKY A.Y. Pedagogical conditions of application of Ukrainian folk out-door games in the physical instruction of 5-6-year-old children. - Manuscript. The dissertation for scientific degree of Candidate of Physical Education and Sport in speciality 24.00.02 - Physical Culture, Physical Education of various groups of population.

Lesya Ukrainka Volyn State University, Lutsk, 1998.

The thesis presents scientific grounding for the role of Ukrainian folk out-door games in the system of physical education of pre-school children aged 5-6. The classification of these games has been elaborated, peculiarities of the methods of conducting of such games have been determined and the influence of such games on the children’s state of health and their physical development has been investigated.

Key word: folk out-door games, physical training, physical development, the methods of conducting of out-door games.