автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Совместная деятельность школы и семьи по совершенствованию физического воспитания учеников 1- 4 классов

Автореферат диссертации по теме "Совместная деятельность школы и семьи по совершенствованию физического воспитания учеников 1- 4 классов"

Р Г БодМ,КИЙ ДЕРЖАВШІЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

2 7 і 110 і І ім' к-Д-Уипшського

на правах рукопису'

МЕРЛЯН Анатоми Васильович

СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛИ ТА СІМ’Ї ПО УДОСКОНАЛЕННЮ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ

13.00.04. - теорія і методика фізичного виховання, спор-пшіого тренувати і оздоровчої фізігшої культури

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на зобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

м.Одеса * 1994 р.

Робота виконана в Одеському державному педагогічному інституті ім. КД.Уішшсього

Наукові керівники : - доктор педагогічних та біологічних наук,

годині на засіданні спеціалізованої ра;

на здобутхя вченого ступеня кандидата педагогічних наук;, при одеському державному педагогічному інституті ім. К.Д.Ушинського за адресою : .

Україна, 270020

м.Одеса, вул.Старопоргофранківська, 27. '

З дисертціею можна озні “ ся в бібліотеці інституту.

професор СЕРМЄЄВ Б.В. ;

- кандидат педагогічних наук, доцент КАЗАНЖИ Ф.І.

Офіційні опонента : - доктор педагогічних наук,

професор ЛИКОВА В .Я.;

- кандидат педагогічних наук, професор ПАШІГА В Д.

Ведучий заклад : - Кіровоградський педагогічній інститут

Захист дисертації відбудшься

Автореферат розісланий

Ь "іФії'кЬму.

Вчений секретар спеціалізованої ради

каїщндат педагогічних наук, доцеїпг О.В.НАЧИНОВА

Актуальність дослідження. Усвідомлюючи багаторічний життєвий досвід щрдо значення систематичних занять фізичними вправами, не.тільки в аспектах підвищення адаптації дітей до умов життя, що змінюються, розширення їх функціональних можливостей, сприяння оздоровленню організму, але й об'єктивно допомогають набуттю координаційних навиків в роботі м’язової, серцево-судинної, дихальної, нервової та травної систем, благодійно впливаючи при цьому на психічний стан дитини. Практикування фізичних тренувань, як це визнано фахівцями, є найбільш дійовим засобом коригування рухових поруиень та недоліків фізичного розвитку дітей (М. ВІАнтропова, А. Д. Дуба-гай, В. Д. Палига, Б. В. Сермєєв та ін.). ‘

У наш час визріла необхідність додати до двох класичних шкільних уроків фізкультури на тиждень такі системи фізичних занять, які б якомога повніше забеспечили рухому активність для нормального фізичного та функціонального розвитку дитини.

Обмеженість фізичних вправ рамками шкільних уроків призводить до погіршення у дітей 13-14 років показників рухальних характеристик. Цей фактор негативно впливає на їх загальний, розвиток, а також заважає оволодінню життєво важливими рухальними навичками (А. К. Атаєв, 3. І. Кузнецова, О. В. Начинові та ін.). :

Одним з найефективніших шляхів прилучення якомога ширшого кола дітей молодшого шкільного віку до систематичних фізичних занять є фізичне виховання не тільки у школі, але й у

- 2 - •

сім' ї під контролем та керівництвом батьків. Однак, без узгодженої діяльності із школою, батькам, серед яких процент професійної підготовки в цьому питанні невеликий, не подолати проблеми.ІІ можна вирішити тільки при домовленості І ЦІЛЬОВІЙ направленості вимог школи і сім'ї. Стан спільної діяльності цих соціально активних угруповань по фізичному вихованню молодших школярів, які щэ потребують провідної ролі дорослих, вимагає наукового фундування та подальшого вдосконалення.

Проблемам взаємодії школи і сім'ї в вихованні підростаючого покоління присвячені роботи Ю. К. Бабанського, І. К Гребені кова, А. С. Макаренка, Г. А. Победоносцева, А. Г. Хрипкової. Окремі аспекти, близькі до теми дослідження, освічені в роботах А. К. Атаева, а К. Бальсевича, О. О. Гужаловського,Т. Е Легостаєвої. А. Я. Свиридова!, Е Г. Яковлева та ін. Однак °проблема взаємодії сім'ї і школи по вдосконаленню фізичного виховання учнів 1-4 класів лишається не достатньо вивченою сьогодні.

Актуальність визначеної для дослідження теми обгрунтовується переходом до нових форм навчання, які вимагають активізації інтелектуальної діяльності учнів, потребує розумного поєднання учбового навантаження з активним відпочинком і відповідними фізичними вправами.

Забеспечення різнобічної підготовки учнів до амінюючихся умов життя і праці повинна впроваджуватися через систему комплексної Фізкультурно-оздоровчої діяльності. Вона повинна бути направлена на якомога повніше використання різноманітних засобів та форм як нормованої, так і понадурочної форм занять Фізичною культурою і спортом.

- з -

Теоретична невирішенність проблеми взаємодії школи та сім’ї в фізичному вихованні учнів молодших класів підвищила складність практичної діяльності батьків та вчителів загальноосвітньої школи у підборі педагогічних засобів, керівництва, організації та проведення занять по фізичному вихованню учнів 1-4 класів.

Тому експериментальне обгрунтування теоретичних основ спільної діяльності школи та сім'ї по фізичному вихованню учнів 1-4 класів вельми актуально.

У дослідженні ми виходили з гіпотези, яка дозволяє оптимально збалансувати обсяг рухівної активності та забеспечити поступовий зріст показників фізичного розвитку та функціональних можливостей організму дитини, а також зміцнення здоров'я, підвищення працездатності та формування навичків здорового способу життя.

Ціль цього дослідження орієнтована на пошук найбільш ефективних форм, змістовності, організації та планування спільної діяльності школи та сім' і в подальшому удосконаленню фізичного виховання учнів 1-4 класів.

Задачі дослідження: .

1. Вивчити та проаналізувати сучасний стан спільної діяльності школи та сім’ї по фізичному вихованню учнів 1-4 клас і в.

2. Виявити ефективні форми та відпрацювати зміст спільної діяльності школи та сім’ ї по фізичному вихованню дітей молодшого шкільного віку та перевірити їх ефективність у педагогічному експерименті.

3. Розробити методичні рекомендації до організації та плануванню спільної діяльності школи та сім’ї і по фізичному вихованню учнів 1-4 класів.

Об’єктом дослідження були учні молодших класів загальноосвітньої школи.

Предметом дослідження є задачі, форми, структура, зміст спільної діяльності школи та сім’ї по фізичному вихованню учнів молодших класів.

Наукова новизна та відмінна риса дослідження полягає у тому, до зроблена одна з найперших спроб систематизувати діяльність школи та сім’ї по фізичному вихованню учнів 1-4 класів та науково обгрунтувати шляхи удосконалення цієї діяльності. Вперше розроблено зміст спільної ДІЯЛЬНОСТІ школи та сім’ї, а також зроблена спроба довести необхідність методичної та практичної перебудови шкільного уроку по Фізичній культурі.

Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні та конкретизації змісту, форм і методів СПІЛЬНОЇ діяльності школи і сім'ї по фізичному вихованню учнів молодших класів.

Практична значимість дисертації міститься у тому, ер результати, досліджень підтвердили необхідність в ПОСЛІДОВНІЙ, планомірній і безперервній спільній діяльності школи та сім'ї по фізичному вихованню учнів.

Виконані дослідження дасть можливість по-науковому впроваджувати процеси керування цією проблемою. На основі наших досліджень відпрацьовано зміст спільної діяльності школи та сім'ї, засновані форми цієї роботи, шр позитивно вплине на

діяльність" вчителів, батьків та учнів в організації занять, дозволить ефективно використовувати і поглиблювати знання, вміння та навички, одержані на уроках.

Методи дослідження. Для вирішення задач, поставлених в дослідженні, нами використовувались різнобічно методи: критичний анализ літературних праць вітчизняних та зарубіжних авторів по філософії, педагогіці, психології, фізіології та теорії- і методиці фізичного виховання; вивчення вже набутого досвіду спільної діяльності школи та сім’і по організації фізичного виховання серед учнів 1-4 класів; бесіди та інтерв'ювання вчителів, учнів молодшого шкільного віку та їх батьків; аналіз та узагальнення шкільних програм та учбових планів, підручників, методичної та педагогічної літератури, поточної учбової документації; педагогічні спостереження за виконанням учнями фізичних вправ у школі та сім'ї; тестування рухівної підготовленості; опитування та анкетування учнів 1-4 класів та їх батьків; обмір антропометричних даних (зріст, вага, об’єм грудної клітини; пульсометрія; визначення обсягу припустимих фізичніх нагрузок; педагогічний експеримент; математична обробка одержаних даних.

Анкетним опитуванням було охоплено 1435 чоловік, з яких 714 - учні 1-4 класів із 64 загальноосвітніх шкіл, 64 вчителі фізичного виховання та 657 батьків.

Педагогічний експеримент було здійснено на базі Одеської середньої загальноосвітньої школи ^-31. З цілью підвиценни ефективності взаємодії школи та сім’ї по фізичному вихованню молодших школярів експериментом було передбачено здійснення у

дослідному класі практичних заходів до активізації діяльності викладачів та залучення батьків до фізичного виховання дітей у сім'!. Учнями були заведені окремі зошити, у яких МІСТИЛИСЬ записи з видами фізичних вправ, котрі належить виконувати у дні, не зайняті уроками фізичної культури. Метод індивідуального підходу до кожної дитини реалізувався через записані у зошитах рекомендації щодо виконання вправ у сім’ї.

Для мобільної координації зусиль школи і сім’ї та ефективної спільної діяльності нами був розроблений зміст, який поліг в основу експеримента і доповнювався з урахуванням зауважень та пропозицій, зроблених фахівцями за цей період.

Основні положення, що винесені на захист:

1. Зміст спільної діяльності школи та сім'ї по фізичному вихованню учнів 1-4 класів, включаючи індивідуальні та колективні форми і методи проведення занять по фізичній культурі.

2. Форми і методи спільної діяльності викладачів фізичної культури та батьків, які повинні впроваджуватися як в умовах школи, так і по місцю помешкання учнів.

3. Планування і організацію спільної-діяльності школи та сім’ї по фізичному вихованню учнів молодших класів, а також методи педагогічного контролю за виконанням домашніх завдань по фізичній культурі.

Апробація та. впровадження результатів дослідженії йгідно з темою дослідження надрукована монографія (у співавторств і) "Физическое воспитание детей в семье. -К.: 1986. -296 с.; підготовлена лекція "Физическое

- 7 - •

воспитание- детей в семье" (для учнів та батьків).-1983; розроблені два примірника методичних рекомендацій "Определение физической подготовленности детей в семье" і "Начальное обучение плаванию б семье" - 1983. Опубліковано

п’ять статей в молодіжній газеті "Комсомольська іскра": "Азбука фізичної культури", "Батьки, станьте тренерами", "З чого почати?", "Уроки плавання", "З водою на "ти". Виданий примірник програми спільної діяльності школи та сім’ї по фізичному вихованню учнів 1-4 класів (з методичними рекомендаціями).-1984.-38 с., а також розроблені методичні рекомендації по організації та плануванню спільної діяльності школи та сім'ї по фізичному вихованню учнів 1-4 класів.

Участь дисертанта у Всесоюзній науково-практичній конференції (м. Москва, липень 1986 р.), Республіканській науково-теоретичній конференції (м. Київ, серпень 1985 р.) відмічена повідомленнями.. Дисертант також систематично виступав на засіданнях кафедри біологічних основ фізвиховання на факультеті фізичного виховання Одеського державного педагогічного інституту.

Зміст роботи Дослідження стану роботи по організації спільної діяльності школи та сім' і по фізичному вихованню учнів 1-4 класів При розробці анкет і матеріалів анкетування за критерій рівня підготовленості учнів ми прийняли; вміння та навички школярів виконувати необхідні та найбільш доступні фізичні вправи (плавати, бігати, стрибати, метати, виконувати ранкову

гімнастику, фізкультпаузу); складати комплекси вправ для розвитку фізичних показників; визначення рівня розвитку сили, витривалості, швидкості, гнучкості та спритності, оцінювати ЧСС і Щ .

Вміння та навички батьків: складати комплекси ранкової гімнастики, фіакультпауз, розвитку рухівних здібностей, навчати своїх дітей плаванню, основним рухам, іграм; ходінню на лижах; визначати фізичний розвиток та стан рухівної сфери своїх дітей.

Ми встановили також перед собою задачу виявити у дітей: які з форм фізичної культури ними виконуються та скільки разів на тиждень вони займаються самостійно і під керівництвом батьків. ‘ .

Вивчення проблеми залучення школярів до занять фізичною культурою і спортом зробило наявним положення, існуюче на період дослідження: із числа опитаних учнів 1-4 класів 14% школярів зовсім не займаються фізкультурою (таблиця 1).

„ Шрденно фізичною культурою і спортом займаються від 26 до 367. учнів 1-4 класів. Як виявилося в ході дослідження, найпоширенішою формою фізвиховання для учнів молодших класів є ранкова гігієнічна гімнастика, якою займаються 75% учнів, Фізпаузою - 42%. Значне місце в режимі шкільного дня займає прогуляні». Лише 15,5% дітей беруть участь в ігровій діяльності, 10% займаються гімнастико», 8,0% - легкою атлетикою, 7,5% - плаванням, 5,2% не займаються спортом. Вивчення зацікавленості дітей та залучення їх до участі в різноманітних видах амагашюї діяльності як найбільш емоційної сфери

Зайнятість учнів молодших класів фізичною культурою і спортом протягом тижня (у відсотках)

Число занять на тиждень Класи

1 2 3 4

І 2 64 65 65 65

3 11 11 7 6

4 5 8 7 8

5 2 6 13 20

6 36 ЗО 26 ЗО

не займаються 20 16 16 4

життя школярів, показала, що 48,4% учнів 1-4 класів зовсім не брали участі в спортивних змаганнях. До найпоширеніших видів змагань відносяться "Веселі старти" (36%), плавання (20%), "День бігуна" (20%), рухливі та спортивні ігри (11%), легка атлетика (9%), гімнастика (7%).

За підсумками опитувань учнів і батьків нами визначені форми занять фізичними вправами, які можна використовувати ь умовах сім'ї.

Встановлено, що тільки 41,3% учнів 1-4 класів виконують, ранкову гімнастику, дише 39,1% дітей мають прогулянки, ь 46,6% сімей діти навчаються плавати, 23,6% батьків навчають своїх дітей іграм в футбол, волейбол, шахам, шахматам, нас-.

- 10 -

тільному тенісу, бадмінтону.

При вивченні відношення батьків і дітей до сімейних змагань ми переконалися, щр тільки у 10,2% сімей проводяться змагання по спортивних іграх, в 8,4% - з бігу, стрибкам і метанням; в змаганнях "Всією сім’єю на старт"- 21,5%; в 74,6%

- в домашніх умовах змагання не проводяться. Переслідування цілі вивчення навичків та вмінь, якими володіють батьки та їх діти, допомогло виявити основні причини слабкої постановки фізичного виховання в сім’ї.

З’ясувалося, щр усього 44,8% сімей володіють вмінням складати комплекси вправ ранкової зарядки, 20,0% - комплекси вправ фізкультпауз, від 8,0% до 11,0% батьків вміють скласти комплекси занять для розвитку сили, витривалості, рухомості в суглобах, спритності та швидкості. 45,8% батьків не володіють вміннями по складанню будь-яких комплексів. .

У ході наукового дослідження нами встановлено, що єдиною та найбільш поширеною формою спільної діяльності школи та сім’ї по фізичному вихованню учнів є домашнє • завдання, спрямоване переважно на, корекцію недбліків в розвитку рухальних якостей. Результати дослідження свідчать, щр лише 16,4% дітей орієнтовані школою на виконання домашніх завдань для розвитку гнучкості, 19,5% - сили, 29,3% - стрибучості, 37,3% дітей від загального числа обстежених виконують вправи вдома з метою загальної фізичної підготовки.

Як показала практика, разом з результатами дослідження, обсяг домашніх завдань, рекомендованих школою, не передбачає повного розвитку рухівних якостей.' 35,5% школярів ПОВІДОМИЛИ,

шр домашні завдання не одержуються. Опитування виявило низький процент (16,8%) вміння проводити самоконтроль, а 69,3% учнів дали заперечну відповідь на поставлене питання.

Треба відмітити низький рівень вміння виконувати норматиьні вимоги серед учнів 1-4 класів. Таї;, наприклад, 56,8% дітей не вміють плавати, дистанцію 10 м долають лише 27,6% дітей, 25 м - 8,4%, 50 м - 6,7%. Дистанцію у 1000 м спромозі пробігти тільки 59,5% дітей. Проведене дослідження виявило слабку теоретичну підготовку батьків у питаннях фізичного виховання в сім’ї; у сім’ях відсутні необхідні знання, оір стосуються організації занять фізичними вправами з дітьми, планування цієї роботи, здійснення контролю та' самоконтролю за фізичним розвитком та рухальною підготовкою, визначення припустимих навантажень при виконанні різноманітних видів фізичних вправ, підбору ефективних засобів і методів фізичнного виховання.

Інтерес до занять фізичною культурою в значній мірі залежить від рівня інформованності дітей та їх батьків. -

Відомості, які ми одержали за підсумками проведеної роботи, переконливо свідчать про недостатню інформоианість батьків і дітей щодо значення фізичного виховання для життя людини. В 31,0% сімей відповіли, ідр періодично знайомляться а матеріалами на спортивну тематику, опубликованими в різноманітних газетах, а 24,9% - в журналах по. цій темі. Спеціальною літературою по даному питанню володіють тільки деякі сім’ї. 48,0% батьків зовсім не цікавляться літературою з спортивної тематики. Малий процент (від 11,0% до 32,0%)

дітей мають дома спортивний інвентар (скакалки, палиці, перекладини, м’ячи, обручі і тому подібне).

Особливий інтерес представляє інформація про відношення учнів 1-4 класів до фізичної культури. 91,4% учнів відповіли, пр займатися фізичними вправами їм подобається, 2,0% - не подобається, 0,5% - байдуже, відноситься до занять, 2,3% - не відповіли на поставлене питання. З цього можна зробити висновок, що у дітей не виховується поняття про життєву необхідність та незаперечну цінність впливу фізичної культури на загальний стан організму, включаючи і морально-психічний.

Серед питань, які Щ5 не до кінця усвідомлені великою кількістю батьків, сіле потребують щоденного їх розв'язання, є багато таких, що їх можна вирішити шляхом спільного виховання школою та сім’єю фізично досконалих людей, «це такі питання як:

- проблема вільного часу;

- проблема негативного впливу вулиці *га шкідливих звичок;

- проблема зміцнювання сім'ї та спільності інтересів батьків і дітей;

- загартування стійкості до хвороб. .

Як показали наші дослідження, велика кількість учнів молодших класів не витривалі щодо різноманітних захворювань, потребують укріплення здоров’я засобами фізичної культури та спорту. 72,6% дітей перенесли різноманітні види захворювань.

Результати . констатуючого експерименту стали обгрунтоьанням для розробки змісту, форм і методів СПІЛЬНОЇ діяльності школи та сім’і у фізичному вихованні учнів молодших класів. Ефокт від реалізації програми у повній мірі

. - 13 -

залежить від правильного її планування. .Найбільш припустимий варіант планування у цьому випадку пропонується наступний. Під керівництвом викладача з фізичної культури батыш складають індивідуальний план, занять на тиждень, чверть, навчальний рік. Незалежно від виду планування, кожний плач повинен вміщати: відомості про вихідний фон фізичного

розвитку та рухівної підготовленості дитини; задачи на наступний період; місця занять; засоби з завданням об'єму вправ; форми занять фізичними вправами; методи занять; період та строки проведення занять; кінцевий результатно планується.

Для організації занять безперервними .фізичними ■ вправами рекомендовано керуватися трьома видами планування: багаторічний, річний та тижневий плани спільної діяльності школи та сім’ї по фізичному вихованню дітей 7-11-річного віку. Зміст фізичного виховання Дітей у сім’ї у першу чергу повинен бути направлений на досягнення учнями високого рівня фізичного розвитку та рухівної підготовленості, на :бережений та зміцнення здоров'я, підвищення фізичної та розумової працездатності, виконання учбових нормативів по фізичній культурі.

Фундуючись на проведених дослідженнях, ми розробили та впровадили практично зміст (програма фізичного виховання дітей молодшого віку у сім'ї), форми .та методика занять фізичними вправами (в книзі "Фізичне виховання дітей у сім’і".-Київ: Здоровь’я,1985 р.). Ефективйість розроблено! системи фізичного виховання учнів молодших класів у сім’ і перевірялась через річний педагогічний експеримент.

- 14 -

За підсумками експерименту всі основні характеристики учнів експериментальної групи були покращені поряд з зафіксованими результатами серед учнів контрольної групи.

За рік занять зріст у дітей експериментальної групи збільшився на 4-6%, в контрольній - на 4,0%,вага - відповідно на 25,0% і 36,0%. В контрольній групі спостерігається наявна схильність до ожиріння. ЧСС зменшилась у дітей експериментальної групи на 3-4%, в контрольній групі змін, не визначено.

За анатазом результатів експерименту виявлено достовірні зрушення у показниках учнів експериментальних груп: на оцінку "5" у забігу" на ЗО м виконали норматив 86,6% учнів експериментальної групи, при 22,0% на початку року. При 65,0% у контрольній групі, в бігу на 60 м - відповідно 78,5% і 0,4% в забігу на 300 м - 79,8% і 35,0% до експерименту. '

Стрибки у висоту 6 експериментальних класах перед проведенням -експерименту на "відмінно" виконували 27,8%, в контрольних класах ' - 21,5%. Після експерименту відповідно 77,0% . та 34,0% дітей. У метанні тенісного м'яча, після еіссперименту показник "відмінно" виконала вся група поряд з контрольною 60,0%. ■

У класах, щр в них впроваджувався експеримент, значно підвищились (у середньому, від 10,0% до 16,0%) показники м’язової сили, швидкості, гнучкості, витриманості, рухливості в суглобах та координаційні здібності.

Грунтуючись на результатах проведених досліджень ми дійшли висновку, щр організовувати спільну діяльність школи та- сім’ї по' фізичному вихованню учнів молодших кленів

• - 15 -

.необхідно виходячи із наступних задач: •

- ліквідувати неграмотність батьків у питаннях фізичної культури та спорту через пропонування та агітацію теоретичних знань у питаннях по фізичному вихованню дітей;

- ліквідація відставання в фізичному розвитку дітей за рахунок підвищення числа занять по фізкультурі в сім’і та підвищення їх ефективності для досягнення необхідного нормативного результату;

- через активізацію ігрової та змагальної діяльності

учнів добитися підвищення вмінь та навичків фізичних вправ. Планувати таку діяльність треба виходячи з зацікавленості дітей та припустимості проведення ігор у сім’ї; • •

- формування у дітей навичків здорового способу життя;

- прищеплення батькам вміння організувати фізкультурно- . .

оздоровчі міроприємства в сім'ї;

- формувати особові якості: працелюбність,

дисциплінованість, цілеспрямованість, активність, свідомість.

Такі питання вирішуються через загальношкільні та класні збори; батьківські конференції; вечори питань та відповідей; , індивідуальні та групові консультації і .'півбесіди; відвідування сімей учнів; залучення батьків у роботу

суспільного життя школи, в діяльність батьківських комітетів та рад по питаннях роботи з учнями за місцем помешкання. Ці проблеми вимагають і більш спеціальних міроприємств (домашні завдання по фізкультурі, виконання комплексів ранкової

гімнастики та фізкультпауз, вправ з метою корекції недоліків фізичного роввитку та рухівних здібностей; прогулянки:

заняття по плаванню; спортивні змагання в сім'ї; прилучення батьків до керівництва спортивними заняттями у школі та ін.).

Питання, що стосуються змісту, форм, методів, системи лікарсько-педагогічного контролю за фізичним розвитком дітей в сім’ї, планування спільної діяльності . школи і сім’ї по фізичному вихованню учнів 1-4 класів розгорнені в наших працях: монографії "Физическое воспитание учащихся 1-4

классов”, серії наукових та методичних статей і рекомендацій по темі диссертації: В цих роботах притягнено також

результати наукових досліджень: з питань методики оцінювання фізичного та функціонального розвитку і руховних здібностей (сили, -витривалості, швидкості, рухливості в суглобах, координаційних можливостей); нормативні . вимоги у цих показниках для хлопчиків та дівчаток 7-11 років; зміст і основні форми занять фізичними вправами в сім'ї; методика навчання дітей в сім’ї плаванню, рухливим та спортивним іграм, гімнадтичним та легкоатлетичним вправам, ходінню на лижах та ін.; планування спільної діяльності школи та, сім'ї по фізичному вихованню учнів 1-4 класів.

Користуючись методом спільної діяльності школи та сім'ї в області фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, необхідно відзначити її безумовний вплив на удосконалення всебічного та гармонійного розвитку особистості дитини. Ця діяльність позитивно впливає не тільки на вузьку сферу в житті дитини,• сім’ї,. алей закладає певні основи у процесс всебічного розвитку людини, освіти та навчання, формування відношення членів сім'Г до соціальних важелів знання, вкзнь

• - 17 - ,

та навиків, їх ролі в формуванні суспільно активної особлигость

В світі проведеної роботи вимальовується іще одна важлива роль спільної діяльності школи і сім’ї у фізичному вихованні учнів - що вона переслідує більш далекі цілі переносу та поширення набутих можливостей на інші види учбової і з перспективою - трудової та виховної діяльності молодого покоління.

висновки , •

1. Невпинно зростає значення фізичного виховання для всебічного розвитку дітей через те, що їх здоров’я та нормальна життєдіяльність є справою першочергового значення для нашої держави.

Якісно нове рішення цієї проблеми пролягає шляхом створення режиму високої рухівної активності дітей в умовах сім’ї. Усвідомлення значення такої діяльності та практичні результати дозволять дітям та їх батькам налагодити безперервний режим занять фізичною культурою і спортом.

2. Незаперечно велику роль в фізичному вихованні дітей у

сім’ї виграє авторитет школи. Власне школа спроможна вирішити нові задачі, маючи в своєму арсеналі необхідний теоретичний, методичний, науковий, кадровий і матеріально-технічний потенціал для організації ефективних запланованих, учбових, позакласних та позашкільних міроприємств” по фізичному вихованню учні.в 1-4 класів. . .

Педагогічна наука, шкільна та сімейна практика свідчать,

щр фізичне виховання як у школі, так і у сім’ї показує важливість фізичного виховання для шкільного та позашкільного управління.. Однак, в педагогічних колективах шкіл лишились невідрегульованйми питання їх впливу на стан фізичного виховання дітей у сім’ї. Нечисленні, в багатьох випадках відсутні зовсім форми спрацьованої взаємодії з сім'єю, батьками учнів з питань оздоровлення та. зміцнення організму дитини засобами фізичної культури. ,

Сучасна школа пСвинна широкомасштабно і стратегічно вивірено вирішувати питання фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми .з урахуванням можливостей батьків, а також розроблювати критерії, щр на них’повинна опиратися діяльність школи разом а фізично-масовою роботою в сім’і.

У свою чергу, школа, тримаючи керівну роль у спільній діяльності (теоретична "база, авторитет фахівця, арсенал спортивних снарядів, стадіони, спортивні зали і таке ін.)

повинна .виробити - творчий підхід до методів та форм

’ ' і ' ' 1 .

організації занять. Зміст спільної діяльності повинен активніше спиратися на педагогічний, батьківський та учбовий актив_ в організації фізкультурно-масової роботи.

3. Головуючі функції батьківського контролю повинні бути спрямовані на дотримання.дітьми режиму рухівної активності, розпорядку дня, організацію та планування цієї сфери життя дітей. .

Відсутність зкоординованих вимог школи та сім’ї по фізичному вихованню дітей дезорганізує учнів. Збалансований ьнесок двох- соціальних структур неодмінно призведе здо

• - 19 -

усунення розбіжностей у формуванні особистості дитини.

Спільна діяльність школи та сім’! по фізичному вихованню учнів може бути представлена тільки єдиною програмою

комплексного впливу сімейного і суспільного виховання дітей в процесі навчання. ІІкола не в змозі без активної участі сім’ї вирішувати задачі фізичного виховання учнів 1-4 . класів, так як уроки фізичної культури у школі компенсують в середньому лише 11,0% добової норми рухівної активності.

В основу удосконалення СПІЛЬНОЇ діяльності школи і сім’ї по фізичному вихованню повинен бути покладений метод

"випереджаючого навчання”, коли щоденні • заняття фізичними вправами вдома є продовженням шкільного урока, а заняття • у-школі - початком виконання програми по фізичній культурі у сім’ї. Головне у цій діяльності - побудова шкільного урока на основі інструктованого і рекомендального характеру для систематичних занять в домашніх умовах.

4. Фізичне виховання являє собою важливу частину

педагогічної системи, щр огортає комплекс . педагогічних спеціальних форм і засобів фізичної культури та спорту.

Найбільш повно вони представлені в загальноосвітній школі. Як свідчать наші дослідження, 20% учнів. 1-4 класів зовсім не займаються фізичною культурою і спортом. Шість разів на тиждень фізичні вправи включають* у свій руховний режим лише 30,5% учнів. До найбільш розповсюджених форм занять фізичною культурою у школі можна віднести ранкову гімнастику (74,6%), фізкультпаузи (41,3%), прогулянки (49,3%) і плавання (20,1%). ІІкола доїси ще слабо розповсюджує серед

го -

позакласної та позашкільної діяльності представлений в педагогічній практиці досвід наявних форм роботи по фізичному вихованню учнів. Недостатні організаційні заходи, відсутність планування не дає можливості створити єдину систему дій, а не обмежуватися відомим мінімумом.

5. Школа явно занизила роль сім’ї і значення занять

фізичним вихованням в домашніх умовах, а це, в свою чергу, бумерангом відображається на стані розвитку школярів. В сімейній практиці, школярі самостійно вживають лише дві форми занять: ранкову гімнастику (43,1%) * прогулянки (39,IX).

Тільки в- 46,62 сімей батьки роблять спроби навчити дітей плаванню, в 37,3% - іграм, в 31,5% - бігу. Лише 20,4% дорослих членів сім’ї виконують зарядку, а 67,1% зовсім не ваймаються фізкультурою і спортом.

Школа повинна’навчити батьків плануванню та організації ванять з'діїьми в сім’ї, запрошувати їх на відкриті шкільні

уроки, залучати до роботи в секціях, навчити основним

принципам перспективного і поточного планування тренувальних занять.

6. Слабка фізична підготовленість учнів - це сумний

підсумок неакоординовадоі роботи школи та сім’ ї. Спільна діяльність по фізичному вихованню учнів повинна бути організована по вимозі та.за рекомендацією школи, знаходитись під її неослабним контролем. З цією метою необхідно широко і по-творчому використовувати у всьому різноманітті як

загальні, так і спеціальні форми спільної діяльності.

' ' 7. Збудження інтересу до занять фізкультурою і спорком

• - 21 -як для школи, так і для сім'ї може бути мотивоване порадами батьки., шкільних викладачів, тренерів, педагога-організатора, знайомством із спортивною літературою, переглядом кінофільмів і телепередач. Інтерес до занять фізичними вправами і формування умінь в певній мірі залежать від інформованості дітей та батьків. Неабияким фактором являється наявність спортінвентаря в сім’ї. На жаль, батьки не придають цьому питанню належного значення. В той же час наявність спорт інвентаря визначає часто відношення дітей та батьків до фізичної культури і спорту.Всього 16,0% учнів 1-4 класів мають у себе гімнастичну палку. 16,6% - м’яч, 11,1% - обруч.. 25% не мають ніякого інвентаря для занять спортом. Разом з-цим 91,4% школярів заявили, що їм подобається займатися фізичною культурою і спортом.

Серед учнів молодших класів зафіксовано високий пропонт хворобливості. Тільки 27,4% відмітили, що не'перенесли НІЯКИХ захворювань, більшість же хворіла багаторазове. Це дає нам право зробити висновок, що школою та сім’єю недоцінено роль факторів,щр впливають на формування спортивної зацікавленості.

8. Головним критерієм в спортивній діяльності школи та сім'ї по фізичному вихованню учнів молодших класів являється зміст роботи. Він був розроблений нами для експериментальних класів, де було враховано об'єм рухівної. діяльності для навчання фізичним діям та розвитку основних рухальннх якостей, досконалості сприйняття простору і часу в параметрах руху, здібностей дітей цілеспрямовувати м’язові зусилля. У змісті також пропонувалися внутрішиьосімеймі та мі же і мийні

- 22 - ,

змагання в системі фізичного виховання дітей. Все це в рівній мірі, на наш погляд, містить (має) інтерес не тільки для сім'ї, але і для школи в цілях використання розроблених нами матеріалів в спільній діяльності.

9. В своїх дослідженнях ми відвели важливе місце організації та плануванню спорідненої діяльності школи і сім’ї по вдосконаленню фізичного виховання учнів 1-4 класів, враховуючи першочергове значення цього розділу для практичної роботи. Нам уявляється, щр вдосконалення спільної діяльності повинне передбачати підготовку багаторіч:юго(чотирьохрічного), річного .та тижневого планів, а також окремого плану по вихованню учнів.

10. Аналіз результатів експерименту виявив суттєві порушення в показниках основних рухів (біг, стрибки, метання) і руховних якостей ’ (швидкість, витривалість, гнучкість, м’язова сила- і координаційні здібності). Від 90,ОХ до 95,0% учнів екепериментальніх класів виконали нормативні вимоги на "відмінно". Учні контрольних груп значно поступаються ло Цим поіїазникам одноліткам а експериментальних класів.

11. Проведені нами наукові дослідження це спроба глибоко та всебічно вивчати тільки один важливий зріз багатоаспектної шкільної та сімейної проСлеми. Дослідження теми спільної діяльності школи і сім’ї, з фізичного виховання учнів 1-4 класів переконливо свідчать про необхідність удосконалення цієї роботи, подальшого підсилення педагогічного керівництва фізичним вихованням дітей в сім'ї.

■ Дійсним дослідженням розроблені та примножені теоретичні

,1 наукові обгрунтований форм і вмісту спільної діяльності, шр дозволило по ходу педагогічного експерименту забеспечити нормальний рухівний режим експериментального класу, оволодіти необхідними уміннями та навичками, прискорити формування основних фізичних якостей.

1. Фізичне виховання дітей в сім'!.-Одеса: Типография ЦК

ЛИСМУ, 1983.-16 с. . .

2. Определение физической подготовленности детей в семье,

-Одесса: ОГПИ, 1983. -26 с. . . .

3. Начальное обучение плаванию в семье. -Одесса* ОГПИ,1983. -25 с.

4. Физическое воспитание в семье.-К.: Здоров'я,1986.-296с.

• 5. Примерная программа совместной деятельности школи и

семьи по физическому воспитанию учащихся 1-4 классов С с методическими рекомендациями).-К.: Типография КВИРТУ ПВО, 1987.-38с,

6. Физкультуру - в. семью. -К. :0бщэство "Знание”, сер. 8 "Наука и жизнь", 1^22, 1989.-48 с.,

Список публікацій по темі дослідження