автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Структура, содержание и функции постоянных индивидуальных качеств учащегося в системе допрофессионального обучения и воспитания

Автореферат диссертации по теме "Структура, содержание и функции постоянных индивидуальных качеств учащегося в системе допрофессионального обучения и воспитания"

F< Г b и * ^ О №

1НСТИТУТ ПЕДАГ0Г1КИ I ПСИХОЛОГИ ПРОФЕСШНО!

ОСВ1ТИ

АКАДЕМЙ ПЕДАГОГ1ЧНИХ НАУК УКРАШИ

На правах рухопису

ЮЛАНТА В1ЛЫИ

СТРУКТУРА, 3MICT I ФУНКЦН СТАЛИХ ШДИВЩУАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ УЧИ Я У ПРОЦЕС1 ДОПРОФЕСШНОГО НАВЧАННЯ I ВИХОВАННЯ

13.00.qi?- ПРОФЕС1ЙНА ПЕДАГОГ1КА

АВТОРЕФЕРАТ

ДИСЕРТАЦП НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ ДОКТОРА ПЕДАГОГ1ЧНИХ НАУК

КИГВ - 1997

Дисертащею е монограф1я.

Робота виконана у Вищш педагопчнш школ1 (м. Ченстохова, Польща) та в 1нститут1 педагопки 1 психологи професшио! освгги АПН Украши

Науков1 консультанты: доктор психолопчних наук, професор

Балл Георпй Олекс1йович; доктор педагопчних наук, професор Тадеуш Пшьх

Офщшн! опоненти:

- дшсний член АПН Украши, доктор педагопчних наук професор Гончаренко Семен Устимович;

- доктор педагопчних наук, професор Вшьчковський Едуард Сташславович;

- доктор педагопчних наук, старший науковий ствроб1тник Федоришин Борис Олексшович

Провщна установа: Кшвський державний лшгв1стичнш ушверситет

Захист вщбудеться 2 кв1тня 1997 р. о 14.00 год. на засщанн спещал1зовано1 вчено! ради Д 01.61.01 в 1нсттуп педагопки психологи професшноГ осв1ти АПН Украши за адресою: 254060 . м. Кшв, вул. М. Берлинського, 9, 5-ий поверх, зал засщань.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1бпштещ 1нститутэ педагопки 1 психологи професшно'1 освп-и АПН Украши (254060 м.Кшв, вул. М. Берлинського, 9). _Автореферат розкланий 11 лютого 1997 р._

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчсноТ ради

Г. М. Цибульська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть та ступшь досл^женост! проблемы.

Педагопка як наука, що дослщжуе проблеми формування особистосп учня в процеа навчання 1 виховання, спираеться на загальш методолопчш положения, якi грунтуються на здобутках психологи особистоеп та педагопчно! психологи. На основ1 анал1зу психолопчних концепций I теорж можна стверджувати. що вони акцентують увагу на р1зних детермшантах поведшки людини I окреслюють принципово вщмшт один в1д одного и якость В науково-теоретичних дослщженнях обгрунтовано р^зномаштш властивосп особистостк Деяк! з цих властивостей шби однаково називаш авторами р1зних теорш, дктають у них р1зш визначення, а також р1зш трактування 1х генезису. Багатство, водночас р1зномаштшсть \ суперечливкть доробку в р1зних галузях психологи^ значною м1рою утрудшое роботу вчител1в, як1 використовують науков1 досягнення в практищ, у повсякденному допрофесшному навчально-виховному процесь головним завданням якого е розвиток особистост1 учня, корекщя I формування його ¡ндивщуальних якостей.

Пщтвердження цього знаходимо в численних дослщженнях: в галуз1 в1ково! та педагопчно\' психологи щодо особистост1 дитини та и розвитку (Л.С.Виготський, М.Жебровська, О.В.Запорожець, Г.С.Костюк, В.А.Крутецький, А.О.Люблшська, М.Пжетачникова,Ж.Шаже, е.Б.Хурлок та ш.);

у психологи 1 педагопщ в цариш д1агностики шдивщуально-психолопчних особливостей учшв та

шдивщуал1зацп навчання i виховання (Л.К.Балацька, К.Кул1човська, Ч.Кушсев1ч, Т.Левовицький, Л ,М.Прокол1енко та ш.);

- з психологи зд1бних 1 обдарованих учшв та педагогичного стимулювання 1хнього розвитку (Т.Левовицький, Н.С.Лейтес, О.М.Леонтьев, В.О.Моляко, Б.М.Теплов, М.Тишкова та ш.);

- з психологи 1 педагопки професшно! ор1ентацп (О.Ю.Го-ломшток, С.О.Климов, Т.Новацький, К.К.Платонов, М.Тишкова, Б.О.Федоришин, С.Шаек та ш.);

- з системного вивчення особистост1 (К.М.Гуревич, Б.Ф.Ломов, С.О.Климов, К.К.Платонов, В.А.Семиченко та ¡н.).

Спещал1сти в галуз1 педагопки, на жаль, констатують, що, незважаючи на додержання вс1х методолопчних вимог, вони не в змоз1 до кшця розв'язати проблеми допрофесшного навчання 1 виховання у зв'язку ¡з незадовшьним станом психолопчних знань про особиспсть людини (Й.Гштецький, Л.В.Занков, В.Зачинсь-кий, Т.Шльх).

Психологи й педагоги, спрямовуючи сво! дослвдження на формування у процес1 навчання 1 виховання шдивщуальних якостей учшв, зазначають, що деяк1 з цих якостей £ консервативними, важно змшюються, однак при цьому науковц] не схиляються до висновку що вони не шддаються педагопчним впливам. Водночас вщсутшсть психолого-педагопчних концепцш, як1 обгрунтовували б можливост1 вщр1знити Т1 шдиввдуальш якост} учшв, що легко шддаються змшам ]

розвитку,-в1д—сталих—шдивщуальних—якостей,—котр1—важкс

змшюються, а також вщсутшсть обгрунтування значения цих якостей для допрофесшного навчання 1 виховання е одшею : причин низькоГ ефективносп останнього.

Проблема щлкносп особистосп залишаеться ще не розв'язаною не тшьки у педагопчно-прикладному, а й у теоретико-методолопчному аспектах. Тим часом з п послщовним виршенням пов'язуеться виникнення нових напрям1в у теорп 1 практищ стимулювання розвитку особистост! в процеа навчання. виховання 1 професшно! д1яльност1, шдготовки особистосп до свщомого профес1йного самовизначення, активно! адаптацн в нових життевих ситуащях, забезпечення умов для самовиховання й активного саморозвитку.

Викладене вище зумовило вибip теми дослщження.

Об'Скт досл1дження: ilIДИвiдyaльнi особливост1 учшв та 1х значения у процеа допрофеайного навчання 1 виховання учшвсько'1 молод!.

Предмет досл1дження: методолоНчш й методичш основи оргашзацн процесу допрофесшного навчання 1 виховання з опорою на стал! шдивщуальш якоси учня.

Мета дослщження полягае у тому, щоб на основ1 теоретико-методолопчного обгрунтування значения сталих ¡ндивщуальних якостей учня у процес1 допрофесшного навчання 1 виховання розкрити психолого-педагопчш умови оптим1зацИ педагогичного процесу шдготовки особистосп до свщомого вибору професи та подальшого професшного навчання.

Концептя досл!дження:

1.31ставлення теорп автоном1чних систем М.Мазура з даними дюдинознавства дае достатш шдстави для розгляду людського ¡ндиввда як окремого явища автоном1чноГ системи.

2.Наукове уявлення про учня як про конкретне шдивщуальне вираження загально! модел1 автоном1чно! системи дозволяе в структур! иого шдивщуальних якостей видшяти так1, що легко

пвддаються корекцп \ формуванню шд впливом педагопчних д!й, 1 так1, що е природозумовленими, сталями 1 важко шддаються змшам шд зовшшшми впливами. Таке розр1знення шди-вщуальних якостей учня дозволяе трактувати 1х як управлшсью (steгowniczy) властивосп автоном1чно1 системи. Виходячи з цього, стал1 шдивщуальш якост1 учня можна визначити як шформацшш та енергетичш.

З.До сталих шдивщуальних якостей учня доцшьно присто-совувати педагопчну дш в процеа допрофесшного навчання 1 виховання (шдготовка до вибору професи, доб1р 1 виб1р професи, надання пpoфecioгpaфiчнoi' шформацп, переб1г педагопчногс процесу).

Реал1защя концепцп спрямовуеться на яккне перетворення ¿снуючо! педагопчно1 практики шдготовки учшвсько! молод! дс свщомого професшного самовизначення, практики шдиввдуа' л5зацп виховно! роботи, а також на подальший розвитоь теоретико-методолопчних засад професшно! ор1ентацп. Основн: положения 1 головна щея концепцп знаходять свое вщображенш у загальшй гшотез! дослщження.

Загальна ппотеза дослщження полягае у тому, щс педагогична система допрофесшного навчання 1 виховання тг профешйно! ор!ентацп набувае ефективносп I гумашстично' спрямованост1 за умов и методичного спрямування насамперед ш стал1 шдивщуальш якост1 учня.

Загальна ппотеза знаходить свш вияв у часткових гшотезах ахаме:____

1. Оцшна характеристика д!яльносп (поведшки) учня I процес1 допрофесшного навчання 1 виховання та професшно ор1ентаци зд1йснюеться на основ1 його сталих шдивщуальню

якостей з урахуванням результатов його д1яльност1 та використання вщповщних тесгпв.

2. У процеа шдготовки учня до обрання професи, добору \ вибору професп, надання професюграф1чно! шформацп, а також в самому переб1гу допрофес1йного навчання i виховання слщ ор^ентуватись передус1м на його стал1 iндивiдyaльнi якость враховуючи при цьому специфжу 1х функцюнування в конкретних умовах.

3. Конфлшти, що виникають через неузгоджешсть м1ж педагопчним впливом 1 внутр1шньою структурою iндивiдyaльнoí особистос^ учня, а також штерперсональш конфлпсти в ситуащях взаемодп учня та вчителя потр1бно анал1зувати й розв'язувати, враховуючи стал1 шдивщуалын якост1 учасниюв процесу навчання 1 виховання.

• Вщповщно до мети 1 ппотез були визначеш так1 завдання досл1дження:

1 .Проаналпувати ¡снуюч1 психолопчш i педагопчш концеп-цп з погляду можливост1 1х використання для врахування шдивщуальних рис особистосп учня у практищ допрофеайного навчання 1 виховання та професшно1 оркнтацп.

2.Розробити кoнцeпцiю та визначити стал) шдивщуальш якосп учня, розкрити '¿x змкт 1 значения для забезпечення ефективного переб1гу процесу допрофесшного навчання 1 виховання.

3.Теоретично обгрунтувати методи оцшки сталих шдив1-дуальних якостей учня.

4.0працювати систему анал1зу 1 класифжаци професш з огляду на стал1 шдивщуальш якосп людини, а також методи

визначення майбутньсн професп для учня з урахуванням йоге сталих шдивщуальних якостей.

5. Визначити умови оптим1защ1 допрофесшного навчально-виховного процесу на основ1 сталих шдивщуальних якостей учня з метою шдготовки його до вибору професп та подальшогс професшного навчання.

6. Визначити, проанал1зувати 1 класифшувати cпocoб^ розв'язання конфл1кт1в, що виникають у пpoцeci допрофесшногс навчання 1 виховання, на основ1 врахування стали? шдивщуальних якостей учня.

Теоретико-методолопчну основу дослшжепня становили вихщш положения системного тдходу та 1х психолого педагопчш застосування; теор1я автоном1чних систем М.Мазур; в И проекцп на психолопчну 1 психоф1зюлопчну структуру шдивща i особистост1; основн 1 концепцп 1 положенш психолопчно! теорп" особистост1 та педагопчно! психологи, щс мають важливе значения для розкриття проблем розвитк} особистост1 учня в систем! допрофесшного навчання 1 виховання вде! психологи та педагопки професшно"1 ор1ентацп в и складови; елементах - система профшформащйно! роботи з учшвськок молоддю, система д1агностично1 профконсультацп 1 систем; початкового профдобору; теоретичш 1 методичш ¿деГ психологи педагопки професшно! д!яльност1 людини (що стосуються зокрема, професшно! придатност! 1 професюграфи).

Методи дослшження. Для розв'язання поставлених завдань

методи теоретичного (анал1з, синтез, пор1вняння, моделювання систематизащя, узагальнення науково-теоретичних та дослщни: даних) та емшричного дослщження (анкетування, контрольн

тести, штерв'ю, д1алог, дискуая, спостереження, самоспостере-ження, обговорення, експертш оцшювання-рейтинги, самооцшювання, д1агностичний та формуючий експерименти, методи математично! статистики, комп'ютерно! обробки дос1идних даних, включаючи обчислеиня коеф1ц1ент1в кореляцп та шших показниюв), а також методи теори автоном1чних систем.

Органпащя та база дослщження. Дослщження здшснювалось у три етапи протягом 1984 - 1996 рок1в.

На першому еташ (1984 - 1986 ) вивчався стан розробки дано! науково? проблеми в П теоретичному 1 прикладному аспектах, було розроблено програму 1 модель дослщження, висунуто загальну гшотезу 1 проведено и структурування, визначено програму подальше! дослщно! роботи.

На другому етат (1985 - 1992) було розроблено 1 теоретично обгрунтовано концепцпо, методики експериментально! роботи, виконано експериментальну частину дослщження,

систематизовано 1 проанал1зовано результата експериментально! роботи, зд1йснено узагальнення експериментальних даних в теоретичному 1 прикладному (методичному) аспектах, а також впроваджено результати дослщження в педагопчну практику навчальних заклад1в м.Ченстохова. Експериментальна робота проводилась нами протягом 1993-1995 рр. в уах класах Ченстоховсько! пмназп (108 учшв), у 6, 7 1 8 класах неповно! середньо'1 школи м.Ченстохова (227 учшв), а також у Вищш педагопчнш школ1 з групою студент1в другого року навчання (20 студент1в з профшю техшчного виховання).

На третьему еташ досл1дження (1990 - 1996) остаточно проанал1зовано матер1али основних 1 контрольно-перев1рочних експеримент1в згщно з нашою концепщею, систематизовано \

узагальнено весь дослщний матер!ал та викладено у монографн '^пасгеше шекБг1аисша1пусЬ сесЬ osobowosci czlowieka w ргосе81е кБ21а1сеша przedzawodowego" [1], яка представлена до захисту як докторська дисертащя.

Наукова новизна робоги поля гае в:

- побудов1 на основ1 системного пщходу ( зокрема, теорп ав-тоном1чних систем М.Мазура) структури особистост1 учня, в як1й ч1тко визначено стал1 якост1, що важко пщдаються змшам у педа-гог1чшй д1яльноеп, й таких, що легко змшюються 1 формуються пщ педагопчним впливом;

- обгрунтоваш склад I змкт сталих шдивщуальних якостей учня - шформацшних та енергетичних - як психоф1зюлопчних ек-в1валент1в параметр1в автоном1чно1 системи;

- обгрунтуванш нового методолопчного тдходу, що базу-еться на концепцп сталих шдивщуальних якостей, до побудови зм1сту \ метод!в допрофеайного навчання \ виховання, а також профор1ентацшно1 роботи з учнями;

- теоретичному обгрунтуванш й експериментальшй перев1рц] метод1в д1агностики сталих шдивщуальних якостей учня на баз; узагальнення результат1в спостережень за Тхньою поведшкою, г також за допомогою створених нами тестових методик;

- розробщ шкали вим1рювання динам1зму, шо е першок науковою вериф^ащею теорн автоном1чних систем;

- визначенш, теоретичному обгрунтуванш та експеримен' тальному шдтвердженш способ1в шдвищення ефективност1 нав -чально-виховного-процесу-в-систем1-допрофес1йного-навчання-т£ його гумашзаци на основ1 використання розроблених нами мето-д1в д1агностики сталих шдивщуальних якостей учшв 1 урахуванш

результатов д1агностики у визначенш й реал1заци методики вщповщного педагопчного впливу.

Теоретичие значення роботи полягае в:

- обгрунтуванш теоретико-методолопчних основ допрофе-сшного навчання 1 виховання на основ1 психолого-педагопчно'1 штерпретацп теорп автоном1чних систем М.Мазура;

- теоретичному обгрунтуванш значення сталих шдивщуаль-них якостей учня у функцюнуванш й розвитку його особистосп у процеа допрофесшного навчання 1 виховання;

- визначенш шлях1в I засоб1в оптим1зацп процесу допрофесшного навчання I виховання через шдив1дуал1защю на основ1 запропоновано! концепцп;

- теоретичному обгрунтуванш метод1в \ критерп'в розв'язання складних педагопчних проблем, пов'язаних, зокрема, з м1жособиспсними конфлжтами, що виникають у процеЫ допрофесшного навчання 1 виховання;

- обгрунтуванш нових д1агностичних метод1в професшного добору в профор!ентацшшй робот1 з учнями в систем! допрофесшного навчання 1 виховання;

- науковому обгрунтуванш методики виявлення й оцшки сталих шдивщуальних якостей учня з метою шдивщуал1зацп навчально-виховноГ роботи на ocнoвi запропоновано? концепцн розробки д1агностичних метод1в.

Практичнс значення дослщження визначаеться розробкою методичного аспекту шдивщуал1зацп системи допрофеайно! навчально-виховно1 роботи з учнями загальноосв1тньо1 (podstawowej) школи 1 лщею. Розроблено практичш методи виявлення й оцшки сталих шдивщуальних якостей учня, необхщш вчителю для оптим1зацп навчально-виховно! роботи; результати

дослщження, реал1зоваш в методичному аспект! професюграфи, дозволяють шкшьним практичним психологам ] вихователям, а також пращвникам профцентр1в здшснювати доб1р професш для учшв з урахуванням 1х сталих шдивщуальних якостей. Кр1м цього, важливе практичне значения мають результата дослщження, зокрема з питань: розр1знення сталих шдивщуальних якостей учня, що важко шддаються формуванню чи будь-яким шшим змшам у педагопчному процесс \ таких, що легко змшюються; виявлення й оцшки сталих шдивщуальних якостей учня шляхом спостереження за його поведшкою в р1зних ситуашях; анал1зу, запоб1гання та розв'язання конфлшт1в шляхом корекцп педагопчного впливу на учня з огляду на його cтaлi шдивщуальш якость

В!ропдн1Сть 1 обгрунтовашсть результате дослщження забезпечеш: рацюнальним та конструктивним пщходом до розв'язання завдань дослщження; застосуванням метод1в, адекватних мет1, предмету 1 завданням дослщження; репрезентатившстю виб1рки дослщжуваних учшв; багатор1чним термшом апробацп основних концептуальних положень дослщження; з1ставленням д1агностико-прогностичного матер!алу експериментально1 частини дослщження з об'ективними показниками усшшност1 навчально! д1яльноеп учшв 1 Тх поведшки в р1зних ситуашях (дозвшля, сшлкування тощо); корелящею даних, здобутих на основ1 використання тест1в, з результатами, одержаними в практичних ситуашях процесу дрофесшного навчання { виховання; статистичною обробкою експериментальних матер1ал1в.

На захист виносяться:

1.Концепшя сталих шдивщуальних якостей, що характеризу-ють учня будь-якого вшу, як конкретне шдив!дуальне виражен^ня загально! модел1 автонолпчно! системи. 1ндив!дуальш особливост! психолопчно! структури особистост1, а також 11 здатшсть сприймання та штерюризацц педагопчних вплив1в на не! залежать вщ сталих, природнозумовлених шдивщуальних якостей учня та !х зв'язку з динам^чними, набутими в процеа життед1яльност1 (зокрема завдяки педагопчному впливу) властивостями.

2 Характеристика значения врахування сталих шдивщуаль-них якостей учня для методичного вдосконалення системи допрофесшнсн навчально-виховно! роботи з учшвською молоддю.

3.Методи виявлення й оцшювання сталих ¡ндив!дуальних якостей учня вчителем в ситуац!ях допрофеайно! навчально-виховно! роботи.

4.Концептуальна модель удосконалення профоркнтацшно! роботи вчител!в з пщготовки учшв до свщомого професшного самовизначення \ конкретного вибору професп на основ! виявлення й оцшки сукупност! !хшх сталих шдивщуальних якостей.

5.Концептуальна модель удосконалення процесу допрофесшного навчання 1 виховання на основ! виявлення. оцшки ! врахування сукупност! сталих шдивщуальних якостей учшв.

6.Концептуальна модель зародження, виникнення й розвит-ку конфл!кт!в у навчально-виховному процеа, а також способ1в !х попередження ! розв'язання, побудована на основ! врахування

сукупносп сталих шдивщуальних якостей учасншав цього процесу.

Апробащп ! впровадження результа^в дослщження. Результати дослщження на р1зних етапах його проведения оголошувалися й обговорювалися у виступах на 8 лпжнародних \ 41 загальнопольських конференщях:

Варшава (1985 - 1992 рр.), Вроцлав (1986 р.), Шльонська Загура (198' р.), Познань (1987 р.), Катовще (1987 р.), Краьав (1987, 1996 рр.) Шльонська У стронь (1987 р.), Радзков (1988 р.), Седльце (1988, 1989, 1990 1996 рр.), Коломбжег (1988 р.), Берутовще (1988 р.), Ополе (1991-1996 рр.) Ястженбя Гура( 1989 р.), Ченстохова (1989, 1991, 1992 рр.).

Практичне впровадження результатов здшснено в лще! и загальноосвтнй школ!.

СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ Дисертацшною роботою е монограф1я '^пасгепн nieksztaltowalnych сесЬ osobowsci czlowieka ргосез1е к5г1а1сешЕ przedzawodowego" (Ченстохова, 1996. - 375 с.) яка складаеться : вступу, шести роздппв г висновюв. В кшш кожного роздш} подано б1блюграфпо. Загалом зроблено посилання на 555 джерел.

У встуш схарактеризовано актуальшсть роботи представлено перелш тематики основно! л1тератури : дослщжувано! проблеми. Розкрито причини недостатньо ефективност1 допрофесшного навчання 1 виховання сформульовано провщну наукову ¡дею дослщження. Висвтгенс головну мету та його завдання.

_Ешдьп_1_монографп—1Щюдина—в—психологичному—аспект^

(с.11-113), складаеться з трьох шдроздш1в:

1.1. Психолопчш школи 1 концепцн,

1.2. Теор1я ! структура особистост1,

1.3. Особиепсть дп-ей 1 молодк

У першому шдроздш (с. 11-45) представлено головш психолопчш школи (структурал1зм, функцюнал1зм, асощашзм. б1хевюризм, гештальтпсихолопя 1 психоанал1з), як1 виникли з часу видшення психологи як самост1йно! науки. Викладено характеристику кожноУ з названих вище шкш, а також Ух оцшку шшими психолопчними школами.

Кожна нова психологична школа пщдавала гострш критищ науков1 концепцп своУх попередниюв. Хоча школи, що сформувались у XIX або на початку XX столгття, вже не ¡¡снують як таю, багато щей, розроблених ними, продовжують жити 1 сьогодш в р1зномаштних психолопчних концепщях.

У цьому роздьч1 викладено результати анал1зу сучасних психолопчних концепцш (бюлопчноУ, психоанал1тичноУ. б1хевюристичноУ, когштивктськоУ, марксистськоУ 1 гумашстич-ноУ). Кожна з них передбачае свш образ людини 1 вщповщно до цього визначае детермшанти п поведшки. При цьому чимало ктотних чинник1в залишаеться фактично поза увагою кожноУ з концепцш.

Незважаючи на те, що сьогодш проводиться велика кшыисть психолопчних дослщжень, завдяки яким здобуто багато шформаци щодо р1зного роду прояв1в поведшки людини, не вистачае синтезу цих дослщжень, психолопчноУ системи або загальноУ психолопчноУ теорп, яка б могла бути створена на Ух основт

Теор1я автоном1чних систем, наведена в шдроздЫ 4.1, дозволяе розв'язати певний комплекс проблем, над якими працюють психологи. У контекст1 шеУ теорн знаходять штерпретацпо р1зномаштш психолопчш дослщження. Оскшьки

правила функщонування автоном1чноТ системи вщокп, то, спираючись на них, можна визначити взасмозв'язок м1ж р1зиими дослщженнями г синтезувати Тхш результати.

У дослщженш (с.45-88) наведено р1зш погляди 1 тдходи сучасних теоретиюв на проблеми особистост1. Шдкреслено, що велике розмаптя цих погляд1в пов'язане з неоднозначшстю визначень категорп особистос^ в рамках ¡снуючих теорш. Розглядаються розвинут1 в сучаснш психологи пщходи до характеристики структури особистост1. Велик1 складники ще1 структури (так звaнi компоненти структури особистост1), розподшяються на елементи, як1 називаються схемами реагування, специф1чними трупами реакцш, рисами особистост1, вим1рами особистост1 1 типами. В бшьшосп сучасних теорш особистост1 головними елементами структури виступають риси особистостк

Проанал1зовано компоненти структури особистосп, визначеш вщомими авторами найбшыл поширених теор1й, зокрема:

- психоанал1тичну теорш особистост1,

-структурну теорш функщонально-автономних рис Г.Ол-порта,

- факторш теорн структури особистост1 (Р.Кеттела 1 Г.Айсен-

ка),

- аналтшну теорш особистост1 К.Юнга,

- теорно структури особистоеп Г.Мюрея,

- теорш особистосп К.Роджерса, ---теорш-особистосгп-АтМаслоу^

- д1алектичну теорш особистост1 С.Л. Рубшштейна,

- теорию особистосп К. К. Платонова.

Викладено також деяк1 положения теорп темпераменту, штелекту 1 зд1бностей.

Вщповщно до розглянутих теорш проанал1зовано р1зномаштт риси особистост!. Та попри все це щентифшащя рис. як! дозволили б краще шзнати людину I бшьш усшшно передбачити и поведшку, залишасться винятково складним завданням. Досить часто сам! психологи не в змоз1 розв'язати цю проблему, а педагоги виявляють безсилкть перед нею, пасивно оч1куючи вщ психолопв вщповщних рекомендацш.

Анал!зуючи надбання психолог!! в кторичному аспект!, зокрема за останне п'ятдесятир!ччя, можна зробити висновок про малу ймов!ршсть усп!шного розв'язання зазначено! проблеми в найближчому майбутньому на баз! ¿снуючих психолог!чних теор!й.

Проанал!зовано багато самокритичних висловлювань психолог!в з даного питания. 3 метою подолання трудноиив, що виникають у цьому процесс запропоновано використання системних метод!в, як! створювали б можлив!сть конструювання цшкно! теорп особистост!.

У роздЫ викладено анал!тичну !нформац!ю про науков! здобутки досл!дник!в проблем особистост! д!тей ! молод!, а також 1х висловлювання щодо незадов!льного стану психологи особистост! в щлому.

Науковц!, як! дослщжують процес навчання ! виховання. концентрують свою увагу на його розгляд! в аспект! зм!н, що вщбуваються в особистост! учня, хоча визначення результат!в впливу процесу навчання ! виховання на формування особистост! натикаеться на чимал! труднощ!. Щ досл!дники, зокрема. п!дкреслюють, що багато р1зних теор!й особистост! виявляються

непридатними для педагогично! практики. Отже, виходячи з цих теор!й, виявляеться неможливим визначити найб!льш усп!шний спос!б формування оптимальних рис особистост! учня (в чому багато хто вбачае головне завдання педагопки).

Шлях до подолання труднопив, про як1 йдеться, полягае, на нашу думку, у використанн! концепцп, представлено! в роздш 4 нашого досл!дження. Вона дозволяе однозначно видшити невелику к!льк!сть рис особистост! людини ! дал!, знаючи механ!зм функцюнування особистост! як певно! системи, усп!шно передбачити и поведшку в р!зноман!тних ситуац1ях. Такий пщхщ м!г би бути усп!шно застосований вчителями в процес! !ндив!дуального виховання кожного учня.

Роздш 2 монографп "Характеристика процесу допрофеай-ного навчання ! виховання" (с. 114-188) складаеться з двох шдроздтв:

2.1. 1ндив!дуал!защя виховання,

2.2. Професшне навчання ! виховання ! профес!йна ор1ентац!я.

Тут продовжуеться анал!з проблем, що стосуються розвитку

особистост!.

Одн!ею з головних умов, що забезпечують оптимальний розвиток учшв, е !ндив1дуал!зац!я навчання ! виховання. Однак, и не можна ефективно реал!зувати, не волод!ючи достатн!ми знаниями щодо шдивщуальних рис особистост! учшв [ механ!зм!в функц!онування !х психеи. Тим часом психолопя на сучасному еташ розвитку не в змоз1 достатньо адекватно визначити _еф£ктлвнгласоби-!ндив!дуал!зац!!-процесу-навчання-!-вихованняга тому не реал!зуеться умова "кожному те, що йому найбшыи в!дпов!дае", тобто вщповщае його можливостям, !нтересам ! зд!бностям.

Анал1з наукових джерел засвщчуе широке розма!ття позищй багатьох досладникпв стосовно проблеми шдивщуал1зацп. У загальному плаш вс1 визнають потребу шдивщуал1заци навчання 1 виховання, але погляди стосовно сут1 шдив1дуал!заци та Г! функцш у процеа навчання 1 виховання е далеко не щентичними. Одш, говорячи про шдивщуал1защю, мають на уваз1 шдивщуальне виконання учнями завдань, шип - диференщацт критернв оцшки \ контролю пращ учшв, дехто - приведения р1вня складност1 завдань до р1вня розвитку учшв, а ще шип -пристосування процесу навчання I виховання до задатк1в учшв 1 т.п. У вах д!евих психолопчних 1 педагопчних концепщях увага акцентуеться на розвитку людини, який найчаст1ше пов'язуеться з особисткним удосконаленням шляхом формування (змши. вдосконалення) вщповщних рис у потр1бному напрям1 з позищй педагопчно! мети. Шдставою для такого шдходу е припущення, що вс1 риси можна цшеспрямовано змшюватн. Таке припущення. на нашу думку, не мае шдстав.

Зпдно з нашою концепщею, деяю риси (якостО особистост1 шдивща не шддаються формуванню у звичайному педагопчному процеп у зв'язку з ?х природного зумовлешстю. А тому в процеа навчання 1 виховання необхщно змшювати (формувати) лише т1 риси, що шддаються впливу. При цьому, щоб процес навчання 1 виховання був ефективним, вш мае бути у сво!х методичних аспектах вщповщним чином пристосованим до сталих шдивщу-альних якостей учня, тобто т! якост1, що формуванню не шддаються, але виступають як опосередковаш джерела 1 мехашзми формування, змш ¡нших рис особистость Такий пщх1д, на нашу думку, 1 становить стрижень шдив!дуал1зацп.

Значну увагу в цьому розд1л1 присвячено питаниям допрофесшного навчання 1 виховання (с.149-188). Означений процес тривае протягом усього термшу навчання учня в загальноосвггнш школ1. У ход1 допрофесшного навчання 1 виховання формуються риси особистост1, необхщш для подальшого професшного навчання 1 оволодшня майбутньою профеЫею. Правильно 1 доцшьно оргашзовану професшну ор1ентащю, суть якоГ полягас у наданш допомоги учням щодо свщомого вибору вщповщно'! професн 1 визначенш напрям1в професшного навчання, варто розглядати як оргашчну складову ефективного процесу допрофеайного навчання 1 виховання.

Складним завданням при цьому е визначення зв'язку м!ж природженими задатками до певно! професп 1 важливими для не! рисами особистост1, що формуються у процеа навчання 1 виховання. Усшшне розв'язання цього завдання мае вир!шальне значения для вироблення адекватнихпедагопчних метод1в.

Вщповщно процес шкшьно! професшно! ор1ентацп повинен бути ¡ндивщуал1зованим, тобто враховувати шдивщуальш задатки, до яких, зпдно з нашою концепшею (див. роздш 4), вщнесено стал1 шдивщуальш якосп учня. Оскшьки профеая мае обиратися з урахуванням шдивщуальних задатков людини, то ор1ентащя на т1.ж задатки у процеп виховання допоможе досягти бажаного результату в обранш особою вщповщно} професн.

Роздьп 3 монографп" "Педагопчш дослщження" (с.189-221) складаеться з двох шдроздш1в:

-3_1_-Еоль-психолоп1-впедарог4чних-досл1дженнях;-

3.2. Предмет, проблеми 1 методи педагопчних дослщжень.

Передуспм у цьому роздт охарактеризовано погляди вчених щодо взасмозв'язку педагопки 1 психолог!!.

Предметом педагопчних дослщжень е формування особистост1, сприяння п всеб1чному розвитку, а також умови, в яких вщбуваються щ процеси. Педагопчна практика поза вщповщними галузями психологи не в змоз1 самостшно справитися з головною для не! категор1ею, якою е особист1сть як об'ект 1 суб'ект виховання I навчання. Педагопка грунтуеться переважно на психолопчних концепщях особистости Тому тзнавальне I практичне значения педагопчних теорш залежить в1д досконалост1 психолопчних теорш, на яких вони базуються. Разом з тим, зв'язок педагопки [ психологи не е односпрямованим. Педагопка грунтуеться на психологи, але водночас 1 психолопя спираеться на педагопку, коли дослщжуе проблеми психнси дитини в процес! навчання 1 виховання.

Як зазначав росшський педагог Л.В.Занков, "у педагопчних дооидженнях дуже важливим е поеднання дослщження особистост1 учня як цшкносп з дослщженнями окремих його рис як частин. Конкретний взаемозв'язок цих аспект1в психолопчного дослщження визначаеться властивостями дослщжуваноУ педагопчно1 проблеми". Звщси випливае значущкть для педагопки цш1сноГ теори особистост1, яка, на думку багатьох вчених, доп розроблена недостатньо. Р1зномаштшсть концепцш особистосп 1 неоднозначшсть и (особистостО визначення створюють труднопп в опрацюванш основ стимулювання розвитку особистосп в процес1 навчання 1 виховання. Спробою створити цш1сну теорш особистост1 е концепщя, зм1ст яко! розкриваеться нами в четвертому роздшь

Значна увага у цьому роздш1 надасться анал1зу предмета, проблем, метод1в 1 технологи педагопчних дослщжень (с. 199-231). При цьому, зокрема, розглянуто ряд праць, присвячених методолопчним проблемам педагопчних наук (1.Гштецький, З.Заборовський, Л.В.Занков, В.Зачинський та ш). Простежуеться структура дослщницького процесу \ оргашзацшш схеми дослщжень р!зних педагопв. Проанал1зовано вплив методолопчно! обхзнаноеп педагопв, що проводять р1зномаштш дослщження, на окрем1 етапи цього процесу. Розкрито значения взаемозв'язку м1ж дослщжуваною особою 1 дослщником у забезпеченш достов1рносп результат1в 1 запоб1ганш можливих помилок.

Дослщники вважають, що головним предметом педагопчних дослвджень е особисткш змши учня, пов'язаш з процесами навчання 1 виховання. Вщповщно емшрична педагопка займаеться описом цих змш з огляду на 1х джерела 1 умови реал1зацп. Поведшка учня в ход1 педагопчного процесу визначаеться факторами двох тишв: зовшшшми (яю характеризують впливи з боку зовшшнього середовища) 1 внутр1шшми (тобто рисами особистост1 1 внутр1шшми мехашзмами саморегуляцп). Неспроможшсть психологи розв'язати проблеми, пов'язаш з внутршшми факторами людини, особливо вщчуваеться шд час педагопчних дослщжень 1 головним чином при штерпретацп 1х результате. Дослщники-педагоги намагаються на основ1 проведених педагопчних дослщжень—визначатш—фактори—вплив^на-учшвг-реакци^або' поведшку учшв; трансформацп, або процес внутршшх змш особистост1; зв'язки м1ж факторами впливу на учшв та 1х

реакщями; зв'язки м1ж факторами впливу на учшв ] трансформащями; зв'язки м1ж реакщями 1 трансформащями.

Правильне визначення на основ! сучасних психолопчних знань вах названих ьище залежностей навряд чи можливе. Але тут може стати у пригод1 концешия, наведена в наступному рздши

Розд1л 4 мoнorpaфií "Людина як автоном1чна система" (с.232-302) складаеться з двох шдроздтв, як! структурно подшяються таким чином:

4.1. Функцюнування автоном1чно! системи.

4ЛЛ. Структура 1 характеристика;

4Л.2. Залежное^ в ¡нформацшнш сфер1;

4Л.З. Залежност1 в енергетичнш сфери

4Л.4. 1нформацшш управлшеью властивост!;

4Л.5. Енергетичш управлшськ1 властивостк

4.2. Концепщя якостей особистост1 людини:

4.2 Л. Обгрунтування належност1 людини до категорп автоном1чних систем;

4.2.2. Розвиток особистост1 як гомеостатична функщя мехашзму саморегуляцп;

4.2.3. Характеристика 1 значения сталих ¡ндивщуальних якостей людини;

4.2.4. Характеристика повед1кових ирояв1в сталих ¡ндивщуальних якостей людини.

У цьому роздт (с.232-239) представлено теорпо автоном1чно1 системи, розвинуту М.Мазуром. Описано и схему 1 структуру.

Автоном1чну систему визначено як таку, що мае можливкть управлшня 1 протиди втрат1 ц1е1 можливостк Наслщком цього е

настушп риси автоном1чно1 системи: намагання втримати функщональну р1вновагу, намагання функцюнувати з власною метою, намагання гпдтримати власне ¡снування.

Перел1чеш риси забезпечуються шдсистемами автоном1чно'1 системи. До них належать: рецептори, ефектори, корелятори, ал1ментатори, акумулятори, гомеостат. Зокрема, шдсистема корелятор служить для одержання шформацп вщ рецептор1в, и збереження, перетворення 1 передання до ефектор1в; шдсистема гомеостат шдтримуе функцюнальну р1вновагу вс1е! системи, протидтчи надходженню шформацп та енергп, як! зменшують стушнь впливу системи на оточення. Акумулятор служить для одержання енергп' в1д ал1ментатор1в, и збереження, перетворення \ передання до ефектор1в; ал!ментатори служать для одержання енергп з навколишнього середовища 1 передавання п до акумулятора. Автоном1чна система протистопъ вс1м факторам, що можуть стати причиною II знищення, завдяки:

- профшактищ, тобто протиди виникненню в оточенш системи ситуацп, яка може призвести до порушення функцюнально! р1вноваги системи;

терапп, тобто лшвщацп порушень функцюнально! р1вноваги системи, що вже виникли.

Профшактика I терашя, що характеризують поведшку автоном1чно1 системи, можлив1 завдяки взаемодп шформацшно"] сфери автоном1чно!' системи з п енергетичною сферою через посередництво гомеостату. Залежносп в шформацшнш та енергетичнш сферах (розглянут1 у роздш1 4 шд цифрами 1Т2Т~1.3] свщчать, що, якби був точно вщомий стан оточення в даний момент I реальна структура автономшно] системи, то можна було б усшшно передбачити и поведшку в дашй ситуаци.

Потужшсть, перетворювану автоном1чною системою, названо ({нзюлопчною, а потужшсть, перетворювану в оточенш системи, - сощолопчною. Ф1зюлопчна потужшсть залежить вщ кшькосп i hkoctî складниюв системи i в npoueci старшня (що розглядаеться у ф1зиш як процес самовир1внювання) зменшуеться з часом. Для усшшного nepeôiry nponeciB управлшня в автоном1чнш систем1 вона повинна черпати енерпю та шформацйо з оточення, а також передавати ïx назад.

Автоном1чна система мае управлшськ1 властивост1, яю залежать i не залежать вщ впливу оточення (тобто таю, що шддаються i не шддаються формуванню). Наявшсть управлшських властивостей, що не залежать вщ впливу оточення, виступае визначальною умовою здатност1 автоном1чно1 системи до самовдосконалення.

Управлшськ1 властивость про як1 йдеться, подшяються на шформацшш та енергетичш.

До шформащйних управлшських властивостей автоном1чно1 системи, незалежних в1д впливу оточення, належать:

- штел1гентшсть (inteligeneja) - здатшеть до утворення багатьох р1зномаштних образ1в. Визначаеться емшетю корелятора, тобто кшькштю його елемент1в;

- тямуписть (pojetnosc) - здатшеть до закршлення i збереження образ1в. Визначаеться так званою реестрацшшстю корелятора, яка залежить в1д провщност1 його субстанцп;

- талант (talent) - здатшеть до переважного утворення образ1в певного типу. Визначаеться так званою преференцшшетю корелятора, що залежить ввд вщеташ м1ж його елементами.

До енергетичних управлшсъких властивостей автоном1чно"! системи, незалежних в1д впливу оточення, належать динакпзм (бупаппгт), толерантшсть (гокгапсуа) ! шддатлив1сть (родаШозс).

Наслщкам процесу старения автонокпчно! системи протистоять процеси розбудови. Якщо розбудова швидша за старшня, то система мае додатнш динам1зм. Якщо розбудова зр1вноважена ¡з старшням, то система мае нульовий динам1зм. Якщо перебхг розбудови е повшьшшим вад старения, то система мае в[д'емний динам1зм. Динамизм системи змшюеться у зв'язку ¡з старшням складник1в автоном1чно1 системи. 3 початку свого ¡снування система мае високий додатнш динам1зм, який з часом зменшуеться до нуля, а дал1 перетворюеться в динам1зм вщ'емний.

Толерантшсть визначае д1апазон стимул1в, за наявност1 яких поведшка автоном1чно! системи не залежить в1д вщповщнот того чи шшого стимулу динам1змов1 системи. В д1апазош толерантное^ вс1 стимули система сприймае без опору.

ГПддатливкть визначае д1апазон стимул1в (за межами д1апазону толерантное^), у якому можна викликати потр1бну поведшку автоном1чно1 системи попри його ошр. Суму толерантное™ \ гнучкост! можна схарактеризувати як широту характеру автоном1чноУ системи.

У цьому ж роздЫ (с.265-302) запропоновано концепцпо рис 1 якостей особистосп, що дозволяе видшити т1 з них, як\ шддаються або не шддаються формуванню в умовах педагопчно1 да. Умовою обгрунтованост1 такого шдходу е доведения налсжностьлюдського шдивща-докатегорп авт.ономшних систем як окремого складника тако! системи (4.2.1). На шдстав! концепцп визначено загальш процеси 1 мехашзми псих1чно1 д1яльност1 людини, недоступш для безпосереднього

спостереження педагогами I психологами, а розвиток особистосп людини трактуеться як гомеостатична функщя мехашзму саморегуляцп (4.2.2).Людина так само, як ! автоном1чна система, здатиа до: самоуправлшня; протидп втрат! або зииження свое! здатност! до самоуправлшня; кнування в оточуючому и середовищ1, незважаючи на появу багатьох загрозливих для кнування перешкод; утримання у функцюнальнш р1вноваз1, незважаючи на щ перешкоди; функщонування у власних 'Интересах" 1 самооргашзаци; прагнення до продовження свого кнування; одержання шформацн та енерги з оточення, перетворення ! зберкання 1х; впливу на оточення.

Отже, людина у функцюнальному аспект! е одим ¡з складових автоном!чно! системи. Це дае пщстави для анал1зу п поведшки за аналогкю з теоретичною моделлю автоном1чно! системи. Розвиток особистост1 людини з цк! позици е неперервним процесом змш структури шзнавально! сфери особистост!, що збшынуе можливост1 вибору для людини, а також можливост1 розвитку за рахунок самореал!зацп дано! системи особистосп, тобто и саморозвитку.

Управлшськ! властивоеп автоном1чно! системи, незалежш вщ оточення, виступають стосовно людини, як окремого випадку тако! системи, сталими шдивщуальними природозумовленими !! якостями, що не шддаються формуванню. Для вах аспекте функщонування людини щ якот мають винятково важливе значения (4.2.3). Вщ и шформащйних сталих шдивщуальних якостей залежить, що саме людина знае. Вщ енергетичних - до чого прагне ! чого бажае. У зв'язку ¡з значними труднощами у змии сталих шдивщуальних якостей будь-як1 д1Г (впливи), спрямоваш на людину, потребно узгоджувати з цими якостями

через створення ситуацш, що вщповщають !х вимогам, 1х змкту. Для забезпечення безконфлжтних штерперсональних стосунюв виникае необхщшсть добору людей, що мають взаемовщповщш (з погляду на вид взаемодп) стал1 шдивщуальш якостк

Розглядаеться роль кожно! з шести сталих шдивщуальних якостей людини у детермшацп П поведшки 1 характеризуються типов! поведшков! прояви р!зних р1вшв дих якостей (4.2.4).

На цш основ! було розроблено тестов! методики д1агностики сталих шдивщуальних якостей учшв (окр1м таланту, прояви якого е бшыл очевидними), а також стандартизован! методики експертно! ощнки цих якостей учителем. Апробащя зазначених методик, до яко! було залучено 227 учшв, шдтвердила 1х достатню надшшсть 1 валщшсть. Результати тако! апробацп, що стосуються тесту динам1зму, детально анал1зуються у шостому роздш монографн.

Обговорюються також можлив! помилки при оцшюванш сталих шдивщуальних якостей. За поведшковими проявами таю помилки виникають з причин:

- мктифжаца (викликано! людиною, поведшка яко! ощню-еться);

- похибки (викликано! людиною, яка оцшюе поведшку);

- конформ!зацп (викликано! оточенням).

Щоб уникнути помилок, потр!бно: спостер1гати людину в багатьох р1зних ситуащях, кшькома спостер1гачами; забезпечити !й впливи р1зного роду, надходження р1зного

роду__вплшпв_ _з_метою—с-творення—ситуацп,—що—дасть !й

можливкть виявити свш справжшй характер.

Роздал 5 "Застосування концепцп природозумовлених сталих шдивщуальних якостей для розв'язання проблем процесу допрофесшного навчання i виховання" (с.301-346) складаеться з п'яти шдроздш1в:

5.1. Оцшка учня на ochobi сталих шдивщуальних якостей;

5.2. Оцшка професш з огляду на стал1 шдивщуальш якост1 лгоди-ни;

5.3. Проведения вибору професп з огляду на стал\ ¡ндивщуальш якост1 людини;

5.4. nepeöir процесу виховання з огляду на стал1 ¡ндивщуальш якост1 людини;

5.5. Анал1з конфл1кт1в, що з'являються в nponeci виховання з огляду на стал1 шдивщуальш якост! людини.

Значугщсть умшня здшснювати правильну щентифжацт i оцшку сталих шдивщуальних якостей учшв для вчител1в i для самих учшв обгрунтовано на с.301-305. Таке вмшня е дуже важливим для правильного вибору професй' та напряму подальшого навчання.

Розкриваються можливост1 проведения оцшки сталих шдивщуальних якостей учня за допомогою п'ятир1внево! шкали для динам1зму i трир1внево! для inuinx якостей. Оцшювання таких рис учшв мае здшснюватись протягом усього термшу ix перебування у школк

Для того, щоб правильно обрати майбутню професш, учнев1 надзвичайно важливо знати власш стал1 ¡ндивщуальш якост1, а також вимоги р1зних професш до них. Гншими словами, необхщно провести оцшку професш з огляду на його стал1 шдивщуальш якосп, яю е необхщними для дано! професшно! д1яльносп.

Професшна д1яльшсть створюе для людини ситуацш, яка може повшстю вщповщати сталим шдивщуальним якостям, в!дповщати частково, або зовсйм не вщповдати. Людина найкра-ще реал1зуеться в професи, яка повшстю вщповщае II сталим шдивщуальним, а також вс1м шшим рисам, властивостям та якостям.

У процеЫ навчання 1 виховання людина може набути, необхщних для обрано! професи властивостей, що пщдаються формуванню. Отже, можна сказати, що у сфер! цих властивостей особистосп людина спроможна вщповщним чином прилаштуватися до обрано! професи, та передумовою цього е те, що вимоги ще! професи корелюють з1 сталими якостями. В сфер! сталих шдивщуальних якостей людини (учня) профеая повинна бути вщповщним чином д1брана до них.

Нами проанал1зовано природозумовлен! стал! шдивщуальш якост! в аспект! !х значения ! функц!й в конкретних видах професшно! д!яльност!. Визначено характер профес!й, що можуть бути рекомендован! при р!зних вар!антах даних якостей. Однозначно виб!р можна провести лише шсля в!дпов!дного анал!зу вс!х можливих професш, як! д!брано в!дпов!дно до змкту шести обговорюваних сталих якостей учня. 3 метою здшснення вибору професи з огляду на шдивщуальш шформацшш стал! якост1 учня необх!дним е анал!з сукупност! вс!х цих якостей. Для прогнозування усп!шност! профес!йно"! д!яльност! у тш чи шшш галуз! необхщним е врахування р!вня кожно! ¡з зазначених дкостей,—Пщ—цим—кутом—зору—анал!зуеться значения рнзних можливих комб!нац!й певних ступен!в окремих якостей.

У щлому можна зазначити, що люди з дом!нантою лише одше! розвинуто! шформацшно! якост! тяжшть головним чином

до завдань виконавчих, а т1, яю характеризуються двома такими рисами, - до розумово! пращ { зд1йснення кер1виицтва. Якщо одшею з цих двох розвинутих шформацшних якостей е талант, то так1 люди тяж1ють до роботи творчо! ! винятково складно! за зм1стом.

Поряд !з сталими шформацшними шдивщуальними якостями людини про вщповщшсть людини до певних професш свщчать також и стал! енергетичш якостк Головною з них е динам1зм. Обгрунтовуються положения щодо категорш професш, як! найкраще вщповщають динам1зму: великому додатньому, середньому додатньому, нульовому, середньому вщ'емному, великому вщ'емному. Це прошюстровано на приклад! професш вчителя, юриста 1 науковця. Учням, яким притаманна така стала шдивщуальна яюсть, як додатшй (ёосШпу) динам1зм, при наявност1 таланту як стало! якост1, може бути рекомендована професшна д!яльн!сть, пов'язана ¡з творчктю. Для учшв з нульовим або близьким до нъого динам!змом е найбшьш адекватною виконавська функц!я в !х майбутн!й професшшй дгяльност!. Щодо учшв, у яких виявляеться середшй позитивний динам!зм, то вони з усшхом виконуватимуть функц!! !нтерпретатор1в, тобто за родом професшно! д1яльност! будуть посередниками м!ж "творцями" ! "користувачами" творчоеп, чим визначаються можлив! й доцшьш—рекомендаци щодо !х профес!йного самовизначення. Учш з великим вщ'емним (щетпуш) динам!змом виявляють схильшсть до кер1вних функц!й. I, нарепт, учш з середн!м негативним динам!змом е схильними до орган!заторсько! д1яльност!, тобто е посередниками м!ж "кер!вниками " 1 " виконавцями". Обговорюеться також

проблема вщповщност! людини конкретнш професп' з огляду на шин и енергетичш риси, так1 як толерантшсть ! шддатлив1сть.

На основ1 проведеного анал1зу сталих шдивщуальних якостей людини, з огляду на !х функцп в р1зних профеаях пропонуеться:

- трактування комплексу сталих шформацшних якостей або штелекту як головного критерш при вибор1 професп';

трактування комплексу сталих енергетичних якостей як головного критерш при визначенш певних функцш в данш професп (генератора ¿дей, творця, виконавця завдань або 1х оргашзатора).

Анал!зуеться проблема вибору професп' з огляду на стал1 шдивщуальш якост1 людини (с.316 - 320). Цей виб1р здшснюеться на кшцевш стадп'- навчального процесу на основному або - середньому р1внях. Таким вибором визначаеться напрям подальшого навчання.

На основ1 узагальнення результате вивчення сталих шдивщуальних якостей учня необхщно визначити '{х вщповщшсть вимогам р1зних профеай 1 зктавити з шшими передумовами устшного здшснення професшно1 д1яльность Лише за такоГ умови можна правильно побудувати прочее вибору професп (групи професш). У випадку наявност1 яскраво вираженого таланту, саме вш визначае виб1р вщповщно! професп. В раз! ввдсутност1 таланту даний виб!р залежить вщ шших сталих якостей учня. Для того, щоб при вибор! професп' врахувати динам1зм учня, потр1бно виявити перспективу змши цього динам1зму у майбутньому, звертаючи найбшьшу увагу на перюд найвищо! професшно! активности

Остаточна оцшка стосуеться учня, що навчаеться в останньому клаа загальноосв1тньо! школи. Його найвища професшна актившсть розпочнеться у вшцш школ1 у в1щ близько двадцяти п'яти розав 1 триватиме понад тридцять роюв. Тому нeoбxiднo вм1ти передбачити, яка фаза динамизму вщповщатиме цьому перюду його життя. Можна передбачити, що учш, для яких в остаточнш оцшщ динам1зм був схарактеризований як середшй додатшй, матимуть у зршому в1щ, тобто в перюд найвищоУ професшно! активности динам1зм, близький до нульового (початково динам1зм нульовий з додатшм вщтшком), дал1 нульовий динам!зм, а в наступний пер1од - нульовий динам1зм з вщ'емним вщтшком. У зв'язку з таким передбачуваним переб1гом динам1зму учш ¡з середшм додатшм динам1змом в майбутнш професшнш д1яльност1 найкраще реал!зуються в рол! виконавщв, можливих кер!вникпв виконання рутинних завдань.

1Шстнадцятир1чш учш з великим додатшм динам1змом характеризуються сповшьненим переб]'гом процесу зниження динам1зму. Практично протягом усього життя вони матимуть додатшй динам1зм. Можливо, що лише в старшому в1ц1 вони увшдуть у фазу нульового динам!зму або до кшця свого життя залишаться людьми з середшм додатшм динам!змом. Цей сповшьнений перебш дае пщстави ор^ентувати учшв на артистичну кар'еру за умови, що вони мають вщповщний талант. Якщо шicтнaдцятиpiчний учень мае динам1зм, близький до нульового, то у зршому В1Ц1 1 нав1ть рашше вш перебуватиме у сташ вщ'емного динам1зму. Для такого учня можлива кар'ера менеджера.

У свош професшнш пращ людина повинна реал1зувати внутр1шш прагнення 1 потяги, а П профеая мае вщповщати змкту

й р!вню п знань. Дотримання цих двох умов гарантуе найвищу ефектившсть пращ, а також найвище задоволення людини з результат власног пращ. Перша з названих двох умов (реал1защя внутршшх пратнень 1 потяпву~може бути виконана, якщо обрана профес1я вщповщатиме сталим шдивщуальним якостям людини, а головне - п таланту 1 динам1зму. Друга умова (вщповвдшсть професп змшту й р1вню знань) буде виконана, якщо професля вщповщатиме освт, здобуття яко! реал!зуе стал! шформащйш якост1 людини.

Отже, характер виконувано! роботи повинен бути вщповщним чином д1браним з урахуванням шформацшних та енергетичних сталих шдивщуальних якостей людини, а також вщповщного р!вня а знань, який визначаеться передуам освггою.

Кр1м зазначеного, у цьому роздш1 проанал1зовано процес допрофесшного навчания I виховання на основ! врахування сталих шдивщуальних якостей людини (с.320-331).

У процес! навчання 1 виховання змшюеться особисткть учня, особливо т1 риси, що шддаються формуванню шд впливом педагопчних дш. Це вщбуваеться шляхом штерюризацп особистктю певного зовшшнього шформацшного впливу. Даний процес залежить вщ стаяих шдивщуальних шформацшних якостей учня (штелкентносп, тямущосп ! таланту). Однаковий для вйх учшв характер процесу допрофесшного навчання ! виховання, що оперуе однаковими виховними стимулами, не е адаптованим до реальних шдивщуалышх сталих якостей кожного окремого учня. Кожний учень _м ае св1 й _в л а сний темп—уч 1 н н я залежно вщ тямущостк Учень з низьким р1внем ще! якост! не в змоз! ефективно сприймати шформацш, що швидко викладаеться, тому для нього шформацш необхщно передавати у сповшьненому

темт, багаторазово повторюючи 11 1 не примушуючи його до заучування матер1алу на пам'ять. Учня, що виявляе талант (зд1бност1) хоча б до одного навчального предмета в систем! допрофесшного навчання, мае пом1тити школа. Талановитому учню варто подавати передуам шформацпо з того навчального предмета, до якого в нього е особливий хист, - оскшьки вш запам'ятовуе швидко \ мщно. Такий навчальний предмет у систем! допрофесшного навчання може виступати шдикатором його майбутньо! професп. Щодо предметов, до оволодшня якими учень не виявив вщповщних зд1бностей, то тут слщ передавати передуам найважлив1шу шформацш, заощаджуючи при цьому його час ! зусилля для оволодшня знаниями з обраного предмета. Занадто велика кшьюсть шформацп , що надаеться учню з низьким р1внем розвитку тако"! стало! якост!, як штел!гентшсть, не може бути засвоена ним. Виникае потреба у ретельному видшенш для нього найважлившо! шформацп', яку вш безумовно повипеп засво!ти, не гаючи часу на спроби засвоення менш важливо! 1 занадто детал!зовано!. Учню з високим р!внем штелшентност! не потр!бно звужувати коло проблем, що потребують внр!шення. Натом!сть йому бажано надавати р!зноман!тну ¡нформац!ю, яка розкривае р!зш аспекти обговорюваних питаньл сприяти участ! у дискус!ях.

Отже, способи проведения допрофес!йного навчально-виховного процесу ! вщповщна методика мають бути узгоджен! з сталими ¡ндивщуальними якостями учня. Це покладаеться в основу шдив!дуал!зацн та гумашзацп процесу допрофеайного навчання ! виховання.

Врахування у навчально-виховному процес! !нформац!йних сталих ¡ндивщуальних якостей учня не дае бажаних результате.

якхцо знехтувати впливом енергетичних сталих шдивщуальних якостей (динам1зму, толерантное^, шддатливосп). Найбшьше значения при цьому мае, звичайно, характер динам1зму. Бшышсть учшв мае середнш додатнш динам1зм. Учш ¡з сповшьненою еволющею динамизму, яю становлять досить численну трупу, володдать великим додатшм динамизмом, а учш ¿з прискореною еволющею - нульовим динам1змом. Учш з вщ'емним динам1змом становлять виняток.

Д!юча система допрофесшного навчання ! виховання в загальноосвтпй школ! не сприяе реал!заци характеролопчних потреб учшв з додатшм динам1змом, а для учшв з великим додатшм динам1змом е цшком непридатною.

На баз!- наведених положень розроблено рекомендацп для вчитед1в щодо реал!зацп у процес! навчання 1 виховання шдивщуального шдходу до учн!в з р1зними комб!нац!ями р1вшв сталих !ндив!дуалышх якостей. Ефективн!сть цих рекомендацш шдтверджена позитивними оц!нками вчител!в.

Водночас в робот! проанал1зовано конфл!кти, що виникають у процес! навчання ! виховання з огляду на стал1 шдивщуальш якост! (с.332-343). Ц! конфл!кти з'являються внаслщок нeвiдпoвiднocтi якостей особистост! ! особливостей оточення. тобто як наслщок ситуаци, в якш беруть участь шип люди, Зняття цих конфл!кт!в базуеться на усуненн! розб1жностей. Щоде рис ! якостей особистост!, що залежать вщ впливу оточуючогс середовища, то розв'язання конфл!кт!в стае можливим завдяк! пристосуванню людини до вимог 1 зм1сту ситуацп абс пристосуванню ситуацп до людини. Щодо шдивщуальних стали: якостей, то передумовою зняття конфл1кту е лише пристосуванн; ситуацп' до людини, тобто утворення вщповщних ситуацш.

Шдкреслено, що процес допрофесшного навчання 1 виховання, з одного боку, визначаеться сталими ¡ндивщуальними якостями учшв, а з другого, - сталими ¡ндивщуальними якостями вчителя. Оскшьки предметом допрофесшного навчання \ виховання е розвиток особистосп учня у навчально-виховному процеа, то вчитель мусить пристосовуватись до потреб цього процесу, що передбачають урахування сталих ¡ндивщуальних якостей учня, ¡, бшьше того, опору на них. Пристосування вчителя до навчально-виховного процесу можливе у сфер1 його ¡ндивщуальних якостей, що легко пщдаються формуванню, змшам. У сфер1 його сталих ¡ндивщуальних якостей необхщним е доб1р кандидата в учител1 з бажаними якостями. Селекщя кандидате до ще! професп мае здшснюватись з 1х урахуванням.

Неузгоджегпсть сталих ¡ндивщуальних якостей учня \ вчителя (та недооцшка п важливост1 вчителем) може стати причиною конфл!кт1в. Проанал1зовано р13номатш випадки тако! неузгодженост1' (¡з наданням особливо! уваги вщмшностям у р1внях динам1зму), а також форми конфл1кт1в, до яких вона може призвести.

3 використанням понять про шдивщуальний 4 груповий гомеостаз розглядаеться детермшащя поведшки групи учн1в сукупшстю сталих ¡ндивщуальних якостей й члешв, а також вплив ц1е! детермшацп на стосунки вчителя з такою групою.

Роздьч 6 монографй "Перев4рка методу побудови шкали вим1рювання динам1зму, показники психометрично! добротностГ' присвячуеться анал1зу надшносп та валщност1 шкали динам1зму (с.347-352).

Надшшсть шкали динам1зму визначена за даними дослщження групи з 84 учшв. Як показник надшност}

використано коефщ1ент "альфа" Кронбаха. Результати наведеш } таблиц! 1.

Таблиця 1

Клльккть Середне Стандартне Коеф!щент Стандартна

питань арифметичне вщхилення над!йност! похибка

(г«)

38 85.35 21.42 0.90 6.66

Високий коефодент "альфа" Кронбаха 1 мала стандартна похибка свщчать, що над!ншсть шкали динам1зму е повшстк задовшьною.

Анал!з валщност! шкали динам!зму проведено : використанням таких параметр1в:

а) оцшка вчителем динам1зму, дисциплшованост! учня, йоге трудноицв у навчанш;

б) оцшки учшв з конкретних предмепв: за швр!ччя та в кшц року.

У таблиц! 2 представлено коефщ!енти кореляцп мЬ результатом, одержаним за шкалою динам!зму, ! оц!нкою вчител) як зовшшшм критер!ем:

Таблиця 2

Оцшка вчителем Коефщ!ент кореляцп з результатом за шкалою динам1зму Статистична в!рогщшсть

динам1зму 0.23 ._р<0;05--

дисципл!нованост! труднощ!в у навчанш - 0.31 0.23 р<0,01 р<0,05

Як видно з таблиц! 2, вел представлен! в шй коефщ!енти кореляцн статистично в!ропдш, !х знак в!дповщае оч!куваному. Зокрема, ¡снуе позитивний статистично достов!рний зв'язок показника учня за шкалою динам!зму ! оцшкою динам!зму учня. даною вчителем. Зв'язок \пж оц!нкою вчителем труднощ!в у навчанш ! результатом за шкалою динам!зму е також статистично достов!рним ! теж позитивним. Статистично достов!рним, але негативним е кореляц!йний зв'язок м!ж результатом за шкалою динам!зму ! дисципл!нован!стю учня.

Так само е вщ'емними (! у переважнш б!льшост! статистично достов!рними) коефщкнти кореляцп м!ж оц!нками за шкалою динамизму, з одного боку, та шкшьними оц!нками з р!зних предмет!в, з шшого.

Схарактеризован! вищё результати шдтверджують

положения, покладен! в основу концепцп динам!зму. Чим вищий результат за шкалою динам!зму, тим вища ймов!ршсть прояву недисципл!нованост! учня ! тим бшьше в нього проблем з навчанням.

У заклгочному роздал! монограф!!' (с.353-356) п!дведено п1дсумок проведеного доопдження, проанал!зовано можлив! ситуац!! в процес! виховапня, як! випикають п!д час використання розроблено! нами концепц!!' в педагопчнш практиц!.

Висиовки

1. 1снуюч! психолопчн! ! педагог!чн! концепц!!' не дають тако! ц!л!сно! характеристики особистост!, яка могла б слугувати надшною базою для зд!йснення ¡ндив!дуального шдходу в допрофес!йному навчанн! ! вихованш та профес!йн!й ор!ентац!! учн!в.Розроблена в дослщженш концепц!я визначае ! теоретично

обгрунтовуе шляхи 1 засоби системного шдходу дс характеристики особистосп 1 прогнозування и розвитку в процес допрофесшного навчання \ виховання.

2. Використання концепцп автономшно! системи у психоло пчному вивченш учня дозволяе у структур! якостей йоге особистосп розр!зняти: а) стал! шдивщуальш якост (шформацшш та енергетичш), незалежш вщ педагопчних дш;

б) таи якост1, що можуть бути змшеш шд впливом педагопчню дш. У будь-якому раз1 останне мае узгоджуватись ¡з сталим! шдивщуальними якостями учня.

3. Теоретично обгрунтовано ! експериментально доведено що ощнювання сталих шдивщуальних якостей учня можн; здшенювати на основ! спостережень за його повед!нкою, а такой шляхом застосування в!дпов!дних психолопчних тест!в Досшдженням встановлено, що провщною сталою енергетичнок шдиввдуальною як!стю учня е динам!зм, який визначаеться з; допомогою спец!ально розроблено! шкали (тесту динам!зму).

4. Оц!нка ! класифшащя професш, зд!йснен! на основ профестграф!чного ! психограф!чного анал1зу I з урахуваннял сталих шдивщуальних якостей людини, е важливими для здш снення вщповщно'! професшно'1 д!яльност! ! конче потр!бними дл5 вибору професи учнем. Тх з!ставлення ¡з властивостями осо бистост!, необх!дними або бажаними для виконання р!зних вид!] професшно! д!яльност!, дозволяе зд!йснити такий виб!р професп який забезпечуе найб!льше узгодження м1ж тими властивостями

котр^ с характерними_для—учня,—\—ти м и; що в и магаютьс5

профес!ею. За таких умов система професшно! ор!ентащ спроможна, шдготувати учня до евщомого профес!йногс

самовизначення 1 наступно! оптимально! реал1зацп особистост1 в обран!й профес!йн!й д!яльностк

5. Для оптимального зд!йснення навчально-виховного процесу з метою пщготовки учня до вибору профес!! ! наступно! його професшно! п!дготовки дей процес дощльно зд!йснювати, враховуючи стал! шдивщуальш якост! учня. При цьому кшыасть шформацп, що надаеться учнев! у допрофесшному навчально-виховному процес!, мае залежати насамперед вщ його штелшентност!, швидк!сть надання !нформац!! - вщ його тямущост!, вид шформацп - вщ таланту, а спос!б п передавання -вщ динам!зму, толерантное^ ! п!ддатливост! (ус! терм!ни використано тут у значенш, прийнятому в теорн автоном!чних систем М.Мазура ! нашому досл!дженн!). Реал!зований у такий спос!б педагог1чний процес е ефективним, зокрема, тому, що спонукае учшв до самост!йного ! добров!льного навчання, зг!дно з !хшми зд!бностями ! захопленнями, з бажаннями ! потребами. Отже, такий навчально-виховний процес е найбшьш гуманним у пор!внянн! з шшими.

6. Результатами досл!дження доведено, що анал!з можливих I реальних конфл!кт!в у процес! допрофес!йного навчання ! виховання необхщно зд!йснювати з огляду на стал! шдивщуальш якост! учшв. Критер!альною основою класифжаци конфл!гпв е сукупн!сть вид!в нев!дпов!дност! зовшшшх (зокрема педагог!чних) вплив1в на учня його сталим шдивщуальним якостям. Запоб!гання та розв'язання конфл1кт!в мае здшснюватися на основ! добору таких засоб1в педагопчного впливу на учня, як1 в!дпов!дають вимогам його сталих !ндив!дуальних якостей.

Результатами нашого дослщження не вичерпуеться вс; проблематика, в руон яко! було виконано дану дисертащю Потребують подалыиого вивчення на основ1 запропоновано концепцп питания, що стосуються:

- розробки I паукового обгрунтування критерпв добору д< вищих навчальних заклад1в (у тому числ1 педагопчного профшю)

- критерпв ощнки 1 стимулюючого контролю поведшки учнн у навчально-виховному процеа;

- оргашзацп д!яльност! обдарованих учшв;

- оргашзацп спшьноГ д1яльност1 групп учшв.

Цим не обмежуються напрями дослщно!' та науково прикладноГ роботи, що випливають з виконаного нам1 дослщження.

Основш положения дослщження вщображено в таких публ1кац1ях:

Монограф!!' та навчалып поабннки

1. Znaczenie nieksztaltowalnych cech osobowosci cziowieka \ procesie ksztaicenia przedzawodowego, Wyd. WSP, Cz^stochow 1996. - 375 s.

Значения рис особистосп людини, як1 не пщдаютьс формуванню, в npoueci допрофесшного навчання. -Ченстохова Вид ._ВПШ, _1.996._--375 с.----

2. Mechanizroy samoregulacji w systemie ksztaicenia, Wyd. WSP Czgstochowa, 1996. - 246 s.

Мехашзми саморегуляци в npoueci навчання. -Ченстохова

Вид. ВПШ, 1996/97,- 246 с.

3. Funkcje wzglednie stalych wlasciwosci sterowniczych czlowieka w zarzadzaniu, Wyd. Politechniki Czestochowskiej, Czestochowa 1990.116 s.

Функци BiflHOCiio постшних KepiBHHX властивостей людини у npoueci управлшня. -Ченстохова: Видавництво Пол1техшки Ченстоховсько1. 1990. - 116 с.

Статг!

4. Rola wiascivvosci sterowniczych przy rozwi^zywaniu problemów kadrowych, Humanizacja Pracy, PAN, Instytut Filozofii i Socjologii, nr 3, 1987. - s. 44 - 54.

Роль KepiBHux властивостей при розв'язанш кадрових проблем// Гуматзащя пращ: ПАН, 1нститут фшософп i сощологп. - 1987. - №3. - С. 44-54.

5. Mozliwosci stvvarzane przez psychocybernetykg w procesach pedagogicznych, Post^py Cybernetyki, Polskie Towarzystwo Cybernetyczne, z. 2, 1987. - s. 73 - 81.

Можлизост1, як1 створюе псих o Ki6ep нетика у педагопчних процесах// Усшхи Блбернетики: Польське Товариство Юбернетичне. -1987. - з. 2. - С. 73-81.

6. Prognozowanie rozwoju parametrów charakteru uczniów w celu optymalnego wyboru przyszfego zawodu, Szkofa Zawodowa, nr 1, 1987. - s. 14 - 19.

Прогнозування розвитку napaMeTpiB характеру учшв з метою оптимального вибору майбутньо! професн // Професшна Школа: MiHiCTepcTBo Ocbíth i виховання. - 1987. - №1. - С. 14-19.

7. Interpretacja charakterologiczna konfliktow mi^dzy nauczycielem a

uczniem, Szkoía Zawodowa, Ministerstwo OSwiaty i Wychowania, nr 3, 1987. - s. 14 - 18.

Характеролопчна штерпретащя конфлптв \пж учителем та учнем // Професшна Школа: Мшктерство Ocbíth i Виховання. -1987.- №3. - С. 14-18.

8. Charaktery i porozumienia, Nowe Drogi, nr 10, 1987,- s. 127 - 139.

Характери та порозумшня // Hobí Дороги. - 1987,- №10. - С. 127-139.

9. Problemy sztucznego intelektu w aspekcie teorii systemów autonomicznych, Materiaíy II Ogolnopolskiego Konserwatorium Polskiego Towarzystwa Cybernetycznego pt. Sztuczna Inteligencja Warszawa 1987. - s. 178 - 196. .

Проблеми штучного ¡нтелекту в acnex"ri теори автономии? систем// Матер1али II Всепольського Семшару Польськогс К1бернетичного Товариства "Штучний 1нтелект". - Варшава 1987. - С. 178-196.

10. Zastosowaibe cybernetycznej teorii systemów autonomicznych u procesie ksztaícenia, Materiaíy V Kolokwium Eksploatacji Komiteti Budowy Maszyn PAN nt. Ksztaícenie día eksploatacji w budowií maszyn, Poznan 1987. - s. 98 - 106.

Засосування юбернетично! Teopií автономних систем i npoijeci навчання II Матер1али V Колокв1уму по Есплуатащ KoMiTeTy по Будов1 Машин ПАН "Навчання для експлуатаци i 6yflOBi машин". - Познань ,1987. - С. 98-106.

11. Paradygmat cybernetycznej teorii systemów autonomicznych dl; xzio\vieka^przyszíosci7~Kxímúñikár~V Zjazd Filozofii Polskiej nt Filozofia día przyszíosci, Kraków, 1987. - s. 168.

Парадигма юбернетично1 Teopií автономних систем дл! людини майбутнього // Повщомлення V 3'1зду Польсько

Фшософп шд назвою "Фшософ1я для майбутнього". - Краюв,

1987. - С. 168.

12. Interpretacja struktury spoieczenstwa w aspekcie teorii systemow autonomicznych, Post?py Cybernetyki, z. 1, 1988. - s. 31 - 36.

1нтерпретащя структури суспшьства в аспек-Ti Teopii автономних систем // Усшхи к1бернетики. - 1988. - з. 1. - С. 31-36.

13. Funkcjonowanie spoieczenstwa ze wzglgdu na statystyczny rozkiad dynamizmow jego czfonkow, Post^py Cybernetyki, z. 4,

1988,- s. 23 - 29.

Функщонування суспшьства з точки зору статистичного розкладу динам1зм1в його члешв // Усшхи Юбернетики. - 1988,- з. 4. - С. 23-29.

14. Funkcje czfowieka w zarz^dzaniu, w: Nowe generacje system6\v informatycznych zarzi\dzania, Polskie Towarzystwo Informatyczne, Sekcja Informatyki Stosowanej w Zarz^dzaniu, Szczecin-Julin 1988. -s. 23 - 34.

Функцп людини в управлшш: Hoei генерацп шформацшних систем управлшня // Польське Товариство 1нформатики, Секщя 1нформатики, що застосовуеться в Управлшш. - Щецш-Юлш, 1988. - С. 23-34.

15. Funkcje czfowieka w systemie dziafania, Materiaiy III Ogölnopolskiego Konwersatorium Polskiego Towarzystwa Cybernetycznego pt. Sztuczna Inteligencja i Rozwoj Systemow. Warszawa-Siedlce, 1988. - s. 137 - 143.

Функцп людини в систем1 дш // Матер1али III Всепольського Семшару Польського Клбернетичного Товарнства "Штучний штелект i розвиток систем".- Варшава-Седльце,1988. - С. 137-143.

16. Kierunki przemian w procesie ksztafcenia w aspekcie teorii systemow autonomicznych, Materiafy Konferencji Instytutu Polityki

Naukowej i Szkolnictwa Wyzszego PAN nt. Polska Szkoia Wyzsza wobec problemow przyszlos'ci, Radzik6w k/Warszawy, 1988. - s. 1 -15.

Напрями змш у npoyeci навчання в аспект! теорп автономних систем // Матер1али конференцп шституту науково! пол1тики i школярства ПАН на тему "Польська Вища Школа в Аспект! Проблем Маибутнього". - Радзшув (Варшава), 1988. - С. 1-15.

17. Mozliwo^ci zastosowania cybernetycznej teorii systemow autonomicznych vv zarz<}dzaniu przedsiebiorstwem, Materiaty Konferencji INFOGRYF'88 nt. Informatyka w zarz^dzaniu przedsiebiorstwem (nowe generacje systemow), Sekcja III, Metody tworzenia i rozwoj systemow (stan i perspektywy rozwoju -praktyczne zastosowania), IX Koiobrzeskie Dni Informatyki, Szczecin, 1988. -s. 236 - 248.

MoauiHBOCTi застосування юбернетично! теорп автономних систем в ynpaß.TiiHHi пщприемством // Матер1али конференцп INFOGRYF1088 на тему "1нформатика в yxipaBninni пщприемством (Hoßi генерацп систем), секщя III, Методи створення i розвитку систем (стан i перспективи розвитку -практичне застосування)", IX Колонжесью Дш 1нформатики. -Щещн, 1988. - С. 236-248.

18. Ocena predyspozycji uzytkownika maszyn i systemow, Material^ II Krajowej Konferencji Eksploatacji Majqtku Trwafego, Miedzyresortowego^C^enttm^_Majqtku

-TTwaieg^w^Radomiu nt. Uzytkowanie ärodköw Trwa-Tych, Ustronie

Morskie, 1988. - s. 103 - 117.

Ощнка HaximiB користувача машинами та системами Ii Матер1али II Польсько! конференцп з експлуатацп 3aco6iE

\пжгалузевого наукового центру експлуатаци 3aco6iB в Радомю на тему "Використання основних засоб1в". - Устроне Морське, 1988 . - С. 103-117.

19. Funkcje sztywnych wiasciwoSci sterowniczych w zawodzie naukowca, Postgpy Cybernetyki, z. 3, 1989. - s. 73 - 82.

Функцп строгих кер1вних властивостей у професп наукового иращвника II Усшхи юбернетики. - 1989. - з. 3. - С. 73-82.

20. Udziai czlowieka w systemie, Zagadnienia Eksploatacji Maszyn, PAN, z. 4, 1989. - s. 45 -51.

Участь людини у систем! Н Проблеми експлуатацп машин, ПАН. - 1989. - з. 4. - С. 45-51.

21. Interdyscyplinarnosc naukowcow - funkcja integracji w nauce, Zycie Szkoly Wyzszej nr 3, 1989. - s. 55 - 67.

1нтердисциплшаршсть наукових пращвниюв як функщя штеграцп в наущ // Життя Вищо! Школи. - 1989 . - № 3. - С. 55-67.

22. Implikacje nowoczesnej nauki w procesie ksztalcenia, Zycie Szkoly Wyzszej nr 5, 1989. - s. 57 - 65.

Трудной^ сучасно! науки у npoueci навчання // Життя Вищо! Школи . - 1989. - №5 . - С. 57-65.

23. Zaleznosc funkcjonowania systemu czlowiek-technika od podsystemu czlowiek, Materialy VI Krajovvego Sympozjum Eksploatacji Urzadzen Technicznych Sekcji Podstaw Eksploatacji Komitetu Budowy Maszyn PAN, Jastrzebia Gora, 1989. - s. 51 - 57.

Залежшсть функцюнування системи "людина-техшка" в1д п1дсистеми "людина" // Матер1али VI Польського Симпоз(уму сксплуатац11 техшчних пристро!в секцЛ основ ексилуатац11 комггету будови машин ПАН. - Ястшенбя Гура, 1989. - С. 51-57.

24. Zarzadzanie systemow autonomicznych a homeostaza, Materialy IV Ogolnopolskiego Konwersatorium Polskiego Towarzystwa

Cybernetycznego, nt. Cybernetyka - inteligencja - rozwój, CIR'89 Siedlce, 1989. - s. 197 - 206.

Управлшня авгономних систем i гомеостаз // Матер1али П Всепольського семшару Польського Юбернетичного Товариств; на тему "Кибернетика - штелект - розвиток", CIR'89. - Седльце 1989. - С. 197-206.

25. Zarz^dzanie systemów edukacyjnych, Materiaíy П Ogólnopolskiego Konwersatorium PTC, nt. Cybernetyka inteligencja - rozwój, Siedlce, 1989. - s. 208 - 217.

Управлшня ocbíthíx систем II MaTepiann IV Всепольськог* семшару Польського Клбернетичного Товариства на тем; "Кибернетика - 1нтелект - розвиток", CIR'89. - Седльце, 1989. - С 208-217.

26. Humanizacyjne aspekty samoregulacji, Humanizacja Pracy, nr 1 6, 1990. - s. 91 - 96.

Гумашзацшш аспекта саморегуляцп II Гумашзащя Пращ. - 1990. №1 -6. - С. 91-96.

27. Znaczenie homeostazy w zarzqdzaniu, Zesz. Nauk. U. Szczec Stud. Inform, nr 3, 1990. - s. 27 - 37.

Значения гомеостазу в управлшш II HayKOBi зошит Щецшського Ушверситету. Студ. 1нформ. - 1990. - №3. - С. 27-37.

28. Rola cybernetycznych parametrów charakteru w procesi ksztaicenia, Zeszyty Nauk. WSP w Opolu, pt. Elementy cybernetyki a pedagogice. - Opole, 1990,- s. 109 - 119.

Роль юбернетичних параметр1в характеру у nponeci навчанн 11—HayKOBi—зошити—ВПШ —в -Ononi,—"Елемснти—Кибернетики Педагопц1". - Ополе, 1990. - С. 109-119.

29. Inteligencja i uczenie sie systemów autonomicznych, Materiaíy Ogolnopolskiej Konferencji nt. Sztuczna Inteligencja, CIR'9

(cybernetyka - inteligencia - rozwoj) im. prof, dr in¿. Roberta Staniszewskiego.-Warszawa, 1990. - s. 325 - 331.

1нтелект i вивчення автономних систем II Матер1али I загальнопольськоГ конференцп "Штучний ¡нтелект", CIR'90 (Юбернерика - ¿нтелект - розвиток) ím. проф. Роберта Сташшевського.-Варшава, 1990. - С. 325-331.

30. Zachowania ludzkie w warunkach zmian systemowych. Humanizacja Pracy, nr 1-2, 1992. - s. 110 - 116.

Людська поведшка в умовах системних 3míh // Гумашзащя пращ. - 1992. - №1-2. - С. 110-116.

31. Implikacje koncepcji systemów autonomicznych día systemu pedagogicznego, Materiaíy Konferencji Nauk. pt. Mysl pedagogiczna i psychologiCzna w Polsce Odrodzonej, Czgstochowa 1992. - s. 77 - 82.

Трудногщ концепци автономних систем для педагопчноГ системи // Матер1али науково! конференцй' "Педагопчна i психологична думка у вщродженш Полыщ". - Ченстохова, 1992. -С. 77-82.

32. Efektyvvnosc ksztaícenia ze wzgl^du na state wfaáciwosci sterownicze czfowieka, Materiaíy X Miedzynarodowej Konf. Nauk. pt. Rola i miejsce Techniki w swietle reformy szkolnictwa ogólnego. Opole, 1992. - s. 81 - 85.

Ефектившсть навчання з погляду постшних Kepiemix властивостей людини // Матер1али X М1жнародноТ науковоУ конференцп "Педагопчна i психолопчна думка у вщродженш ПольщГ. - Ополе, 1992. - С. 81-85.

33. Wykorzystanie metody systemowej w dydaktyce techniki, Komunikat XI Miedzynarodowej Konf. Nauk. pt. Aktualne problemy ksztaicenia technicznego w szkolnictwie ogólnym, Opok, 1993.- s. 13.

Використання системного методу у дидактищ техшки П

Пов1домлення XI 1Уйжнародно1 науково! конференцп "Актуальн! проблеми TexHÍHHoro навчання в загальноосв1тнш школ!". • Ополе, 1993. - С. 13.

34. Zastosowanie teorii systemów autonomicznych do rozwiqzywanic problemów wystfpujacych w procesie kszta-ícenia, Komunikat XI Miedzynarodowej Konf. Naukowej pt. Aktualne problemy ksztalcenk technicznego w szkolnictwie ogólnym, Opole, 1993. - s. 14.

Застосування теорп автономних систем до виршенш проблем, що з'являються в npoqeci навчання // Повщомлення X М1жнародно! науково! конференцп "Актуальш проблем! TexHÍ4Horo навчання в загальноосв!тнш школГ'. - Ополе, 1994. С. 14.

35. Realizacja zasad nauczania techniki ze wzgl^du na stall wiasciwosci sterownicze cziowieka, Materiafy XII Miedzynarodowe Konf. Naukowej pt. Kierunki ksztatcenia technicznego w szkolnictwi ogolnoksztalcqcym, Opole, 1994.- s. 269 - 272.

Реал1защя принцишв викладання техшки з погляд; постшних KepiBnnx властивостей людини II Матер1али X М1жнародно! науково! конференцп "Актуальш проблем! техн1чного навчання в загальноосв1тнш школГ. - Ополе, 1993,- С 269-272.

36. Stale wtasciwoáci sterownicze czíowieka i ich rola w procesi ksztatcenia, Materiaty XII Miedzynarodowej Konf. Naukowej pt Kierunki ksztatcenia technicznego w szkolnictwie ogolnoksztatc^cym Opole, 1994. - s. 273 - 276.

-Постшш—кер1вш^ластивост1~~людини та Ix роль у процес

навчання // Матер1али XI М1жнародно! науково! конференц1 "Актуальш проблеми техшчного навчання в загальноосв1тш школГ. - Ополе, 1993. - С. 273-276.

37. Wpíyw ггшап эииктгу рггетуБ^Ч'^ па кБгга^сеше 1ес11шсгпе uwzglfdniajqce ргоЫету еко^1сгпе, Котишка! XIII Miedzynaгodowej КопГ. Naukowej р^ Interdyscyplinarne ргоЫету еко1с^1сгпе w к5г1а*сепш 1ес11тсгпут, Оро1е, 1995. - 5. 33 - 34.

Вплив змш промислово! структури на техшчне навчання, яке враховуе еколопчш проблеми II Повщомлення XIII М1жнародно1 науково! конференцп "1нтердисциплшарш еколопчш проблеми в техшчному навчанш". - Ополе, 1995. - С. 33-34.

38. Funkcje \vzglfdnie 51а^усЬ \viasciwosci 51его\уп1сгусЬ сг-1о\¥1ека и' ргосе$1е к5г1а1"сета, ZQszy\y Ыаикоше \У8Р, Сг^ЮсИохуа 1996. -5.37-45.

Функцп вщносно постшних кер1вних властивостей людини у продеа навчання II Науков1 зошити ВищоУ Педагопчно! Школи. -Ченстохова, 1996. - С.37-45.

39. \Vybor zawodu ге па \vfasciwosci sterownicze сгк^ека, Ыаикоше WSP, Сг^51ос1ю\уа 1996.- 5.27-35.

Виб1р професн з погляду постшних кер!вних властивостей людини // Науков1 зошити Вищо! Педагопчно1 Школи. -Ченстохова, 1996. - С.27-35.

40. АкШаНга^а \viadomosci 1 шше^поБа аЬво^еШа вгко!у zawodowej w 5Ю5ипки do гппап zachodzцcych \у 1есЬшсе г uwzgl5dnieniem ргоЫето\у ekologicznych. Ма1епа*у XIV Miedzynaгodowej КопГ Майкой^ ри 1пгушепа procesowa \\г осЬгоше Б1^о\у15ка. Орок, 1996. - э. 49-54.

Актуал1защя знань та умшь внпускника професшно! школи вщносно змш, що вадбуваються у техшш з врахуванням еколопчних проблем // Матер1али IV м1жнародно1 науковоГ конференцп "Процесорна шженер1я в охорош середовища". -Ополе, 1996. - С. 49-54.

41. Inteligencja i przepíywy informacyjne w aspekcie teorii systemó autonomicznych. Materiaîy IX Ogólnopolskiego Konwersatorium p Sztuczna inteligencja i systemy hybrydowe. Siedlce 1996. - s.95-100.

1нтелект та шформацшш витрати в аспект теор автономних систем // Матер1али IX Загальнопольського семшар "Штучний штелект i пбридш системи". - Седльце, 1996. - С.9: 100.

Иоланта Вильш. "Структура, содержание и функции постоянных шдивидуальных качеств учащегося в системе допрофесионального эбучения и воспитания".

Диссертация в виде монографии на соискание учёной степени доктора тедагогических наук по специальности 13.00.04 - профессиональная кедагогика.Институт педагогики и психологии профессионального збразования Академии педагогических наук Украины, Киев, 1997.

Диссертация содержит разработанную автором концепцию :истемного изучения личности учащегося на основе выявления, оценки и различения устойчивых индивидуальных качеств личности учащегося и сачеств, свойств, черт, изменяющихся и развивающихся при педагогическом воздействии. Исходя из анализа устойчивых индивидуальных качеств учащегося, раскрыты условия и методы эбеспечения индивидуализации допрофессионального обучения и зоспитания, новые подходы к классификации профессий по "гсихологическим критериям, к педагогической профконсультации, трофподбору и профессиональному отбору. На основе данной концепции троведеп анализ и разработана классификация причин возникновения штро- и интерперсональных конфликтов в процессе профессионального эбучения и воспитания и путей их разрешения.

Iolanta Vilsh. "Structure, content and functions of pupils' individual traits n the system of pre-professional education".

Dissertation for doctorate in pedagogic sciences. Specialization 13.00.04 -'Professional Pedagogics". Institute for Pedagogics and Psychology of Vocational Training at Academy of Pedagogic Sciences of Ukraine. Kiev 1997.

In the dissertation author elaborates conception of the systematize study of pupil's personality, based on the revealing and evaluating of steady qualitys and differentiations them from traits and qualitys, that can be changed in the educational process.

Proceeding from analysis of steady individual qualitys, autor presents methods of individualization of the process of the pre-professional education; suggests new approaches to profession's classification, based on psychological :riterias; formulates pedagogic foundations for career guidance work in xmnselling and professional selection.

On the base of the conception presented, author have conducted the analysis of intropersonal and interpersonal conflicts in pre-professional educational process and elaborates the system for their classification and suggests methods for their resolving.

Kjn040Bi слова: автоном1чна система, crani шдив1дуальш якосп, з;опрофесшве навчання i виховання, шформацшш якосп, енергетичш «соси, динам1зм системи, професшна ор1ентащя, профдоб1р, профвщб1р, <онфлжт.