автореферат и диссертация по педагогике 13.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Самостоятельная практическая работа по специальности как способ обеспечения профессиональной готовности студентов вузов культуры (на примере режиссерской специализации)

Автореферат диссертации по теме "Самостоятельная практическая работа по специальности как способ обеспечения профессиональной готовности студентов вузов культуры (на примере режиссерской специализации)"

• КИТВСЬКИЙ ДЕРЖАВШИ НЕТИТУТ КУЛЬТУЖ

л —

\

I!» ярвввх руногтиеу

ел!СОВЕНКО Рр1й Петрович

САМССТ1ЙНЛ ПРАКТИЧНА РОБОТА ЗА ФАХШ ЯК ЗАС1Б ЗАБЕЗПЕЧГМШ ПРОТЕС.ШЮТ ГОТОВНОСТ! СТУДИПЧВ ВУ31В КУЛЬТУШ /ня приилвд} реотсереъко! сяец{вл{яяц!1/

13.00.05 - тоор!я, методике тя оргян!зяц1я гультурно-освтшм! д{ялытст{

АВТОРЕФЕРАТ

диеертвц!! ня здобуття вчвного ступени кандидате педагог Ьтих неук

Ки1г - 1993

Ройотв виионана у Ки1всккоцу державному !нстигут1 культури

Нвуковий квр{винх - кандидат ледагогГчннх наук, професор,

васлуженнЯ д!яч ыистецтв УкраТни Обергинська А.II.

0ф{ц1*н! олонентн - доктор педагогЬших наук, профосор Кондратюк О.П.

кандидат педагог}чних наук, доцент Запорокецъ Н.О.

Ведуча установа - Ки1вс1кий державниЯ педагог{чний университет

Звхист в1дбудетьея 16 лютого 1994 ропу о 14 годин} на аас1-

судженню вченого ступени кандидата педагог{чш:х науп у КиТбсько-иу державному институт! культури /252133 КиХв, Щорса, 36/.

3 дисертац}еяо можиа оанайоиитиея в б1бл!отец! Ки!вського державного 1нституту культури.

Автореферат роз{сланий 16 сЬтя 1994 року Вчоний секретер 1 / /

Ы.М.П.Драгоманова

дайн! Спец!ал1аованоХ Ради /lt.0I.34.0I/

во при-

КОВАЛЕНЮ Н.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРШЕН1США РОБШМ

Актуальность дослтджзтш. Подготовке фах1ЕЦ1в у вищой школ1 е глобальней педагог!чною проблемою, яке хвилюе вчених розних гзлуаей знвнъ. Кт вктувлыНсть обумовлена соцовлыгою функц{еп вицо! шеоли, яка признвчена эабезпечи"и краГну квалофгёованими спец}ал!стами. Ыд як!сного виргаення ц{е1 проблеми заложить т р}вень життя в краТно, i добробуг II громадян, i роэвиток сус-птльства в ц}лому. Беяумовно, вивести кра!ну з криэового стану п!д силу п«о эдМгам, талановитич, професЯ1но спроможним фаххв-цям, якI мвють мщну практичну подготовку з фэху, нввички та ум}ннп свмостШио првцввати. Сяме тому виршення дано! педагогично! проблеми для кожно! вуз{всько1 спец}ал1з8цх1 мае принципове значения.

Зэбезпечення профес}йно! готовност! студент}в вуз}в куль-туря - вежлива педагог1чне завдання, яке е складовою частиноп вир!шення загально! проблеми п!дготовки спецоал^т!в у пицШ школ!. Його актуальность обумовлена необходн{ств шдвтцення эагального ргвня нультури виробництва, сложивання, взаемоводно-син та онших. ЗрозучЪю, що вир1аення цоеТ проблеми в певнЫ м}р} залежитъ вод практичного оволод}ння фахом великого зегону прац{вник1в культур». Крш того, за умови з).г1н у полотичному, економ}чному то духовному житто суспольства, що сталися п!сля здобуття УкраТноп статусу иезалеяно! -держави та переходу ii до ришових яодносин все бглыпо! гаги набувають спроби позитимтх зрушенъ у првктичнШ подготегц! няйбутн{х фаховц}в у вич!й школт.

Одним. « эасоб!в эабвэпечення профвсоПпоХ готовност} студент 1п вузов культури можо бути самостШга практична робота за

фахом. Вплив II на формування особистост{ майбутнъого фах!вця не викликае сумнхву. Самост}йно здобуввючи навички та ум!ння звсто-совувати знания на првктицг, студенти, поруч з цим, отримують впев-нен!стъ у власних професШшх можливостях та звхоплен1сть фахом. За певних умов цг якостг можуть стати нодЭДною основою особливого психологичного стану профес}йно1 готовность

За думкою ряду психолог1В /П.Я.Гальпер!на, МЛ.Дячепка, Л.О.Кандибович, Н.М.Конишево!, Г.С.Коствк, В.А.Крутецького, Д.С.Мазохи, Л.Л.Момот, В.1.Соколова та 1н./ професШа готовн!сть е не ттльки в}дгтовтдний психолоНчний стан, в й результат профе-с{йно! зр}лост! те спромочшостт фахтвця, що характеризуемся грунтовнов мотивацию, досконалою дтеитстю та рядом {шлих ст!йких характеристик, в{дп0в!дних вимогам специф5ки умов та змтсту д}-яльностЬ Отже, професШт готовн}сть е не випздковий функцМний ствн людини, а звпрограмований тп здобутий особистгстю позитивний результат II П1дготовленост1 до практично! дгяльностт.

Одним {з засоб!в зобезпечення профес1Йно! готовности студенев с сомсст1йна пракптю робото за фахом. Еплив II на формувзн-ня мвйбутнього фаххвця обумовлений спецификою II оргшпзецЛ, зм!сту, контролю та корекцП, з одного боку, та св1домов активисте студента по самост1йному оволодтнню практичними навичками, умЬшлми те конкретнимл формами роботи з фаху, з 1Ншого. Саме тому даний мотод навчання розглядаеться нами як керовапий педагог }чний процес поеднання ц}леспрямов8тшго вклпчення св1домост{ студента шляхом озброення його знаниями методики свмост!йно1 практично! роботи тп усв!домленого застосупання Кого власних дМ, по С8моет!йному оппнуввнню практичьими нэвичкечи та вм!н-нями а фяху.

Аптори нвукових досл1дчень у голузг свмосттйно! роботя

здеб}лылого рс'.рллдають II ял метод здобуття нових творетичних энань, при цьому s поля чору майжа випядвв практична робота з фаху, тит.« часом як згвдвнии вид роботн е но ттлъки корнснш, я Я е|зктпвним у в1фiiceinii проблеми забезпечення профоо5йно1 готов нопт!, виховення самостШтст! особистчст! мэйбутнъого спец!чл?-ста.

Сл1д зйзначити, що в науково-пеДагогНшй л1тератур{, при-свячен!й проблемам саиост}йно1 роботи, суб"екгно>-об"ектн} /педагог-студент/ вхдносини В1ДОбрахеН1 не р1внознящю. Нэобх1дн1сть пилыю! увагн до проблеми як погр}бно вчитн студент!в,.не викли-кав сучнтву. На жаль, без п}дпов!д{ залшаеться питания - пк 1м потр}бно вчитися? Гостра потреба виршення даного протир!ччя у самостМпй пряктичнШ робот} сгудент!в за фахом f стала проблемою нашого досл}дження.

Об"ект дослтдження - система фахово! П1ДГ0Т0вки студен гÍB режиеерсько! спец18Л1зац}1 вуз{в культури.

Предмет досл!дження - самостийна практична робота студент!» }э спецтальност! та II вз8емозпчлзок з профес:(1ною готовн{стг майбутн}х спецталтсттв режисури театрал{воввних вистав i масових свят.

Мета досл!дження. Врахойутои ««туяльнтс^ь, наукове ! првк-тичне значения, а також недостаток) опрппьовлн^сть проблечи, метою досл}дження е створетт методики саиосттР.ноТ практично! роботи з фаху студенттв режисерсько! спец!ялтпац}1 вуя{в иультури, практично оволодшня якоо сприяло б яктсному удосгоналеннп ic-нугчо! модел! нпскр}зно1 практично! п1ДГ0торги '¿айбутнтх фчх!"-

Ц1В.

Гтпотезд дослтджг'ння склядчетьея й. припучення, »ю профес!й-

на готовность стурентгв режисероько! спецхэлхзац!! вуэ!в культури знаходиться в безпосереднИ залэтаост} в}д теоретичного те практичного оволодптя ними методикою сачостойно! практично! роботи з фаху, що завершуе модель наскрозно! првктично1 подготовки i включав в себе зняшщ гтослгдоеностг виконакня роботи, новички га ум}ння самостийного формувеннл адейно-худотлього задуму, створен-ня сценарт;:, досвтд Кого практичного втглення; в цьому процест в!дбувэсться детормтиуючий процес структуювпння самостШюст} особистост} мяйбутнього спец1алтстп.

У втдповгдност! 13 висунутою гшотезсю та метов досл1дження вир0шувались tski завдання:

1. Виявити факторь та умови впливу свмостШно! практично! роботи студент!в з фоху на Ix професойну готовность. '

2. Створити методику самостийно! практично! роботи оз спэ-цоальностг "Режисуро театрал1зовоних вистов i свят".

3. Оргонозувати дослодно-експериментальнуроботу !з студентами вищеиазвано? егтецовлозац!! з меток) перевгрки ефокгивностг вапропоновано! методики.

4. Визначити критер}! сямостгНносто студентов под час bikc-нання практично! роботи !з спецоальност{, а також критероТ про-фесойно! готовност} майбутнох спецЬлостов режисури тевтрал130-ваннх вистав i масових свят.

Теоретичними основаии дослодження були роботи вотчизняних та опруб!таих фЬюсоф{в, педагогов то мистецтвознавцов з проблей виховання сомостШгост! особистосто, органозацЛ, методики то контролю сямостойно! роботи студентов, можливосгей забезпечення ix профееойно! готовност:: Азарова Ю.П., Акопова М.П., Алексю-кв A.M., Ананьева В.Г., Архангельского СЛ., Бобвнського D.K.,

Виготсъкого Л,-.., Гальпер^т П.Я., Гел«ив1лг M.I., Генк}нв Д.М., Голант 6.Я., Дайр1 И.Г., Дан!лова М.О., Д!стервега А., Scinona Б.П., Захави Б.6., 3!нов"беэ СЛ., Каптереэа П.Ф., Кашина С.О., Кнебаль Н.О., Коменського Я.А., Ноновича A.A., Кондратюка О.П., Корогод-ського З.Я., Курбасв Л.С., Мекаренка A.C., Шдка(Лстого ПЛ., Пествлоцц} Я.Г., ПрантчшвШ О.С., Рехёчьс М.Л., Ржецького М.М., Стаи1сл8всъкого К.С., Товстоногова Г.О., Узнадзе Д.Н., Ушиись-кого К.Д., Хмелек P.I., Шароевв 1.Г., Якобсона П.М. та !шнх.

Мето.ди доелтяження. Для доелгнення метп доелтдження та вирт-шення постввлених ьавдянъ використовувалась сукупнтсть pismix методтв, а сане: теоретлчний анял13 та узагальнення ф1лософсько1, педргогтчноТ, психологччно?, соцтолоНчноТ, мистецтвознявчо! i культурологтчно! т^тпизняноТ тя зврубттло! лгтерятурн, ривченмя та рнялтз документец!I, педвгог:чге спостеречення, анкетування, тестуввния, }нтерЕ"ювпння, рейтинг, моделюввння, дослтдно-експе-рименталыш робота по створенню, аггробяцт! по впроввдженню методики свмост1Йно1 практично! роботи студент^ ia спец}влыюстт, метод експертних оцтнок, стятистичнв обробкв результвттв досл!д-жеиня на ЕШ.

Няукоаа новизна роботи полягае в тому, що вперше в неуков л!тератур{ самост?йна практична робота студвнт!в режисерсьяо! спец1ал13гц11 досл}джуралвея як спицвльно орг»ч1зо*аний психолого-педагог imwR прочее, ratnrt граховуе особливост! конкретного фвху; в процес! гвстосулгшт ооц!оЛ"ГЬ'иих иетод!в досл5,ч»?нил було знвйдено оптичвльнт иарп'«чтри 1 епр«тично1 i првчтичиоТ п!дготоеки самосттЯно! регмспрсько! роботи ня основ} створ^'о* нами методики самостШне! пррртичип! роботи стулчнтЧв з '¡"»у, що пключве необхтдний комплекс спопгллытх янвпъ, чвтодтг рожи-

серсько! роботи, навичок I умггь самостШю! сценарно! ровробки,

0 т8кож досвхду самостШхого вт1лення задуму. Визначено фшсован! критерх! самостхйностг практично! роботи студентов з фаху та 1х професойно! готовносто.

Теопетичне значения дослодження полягае у науковому обгрун-туванно взаемозв"язку самостШго! практично! роботи студенев в фаху та !хньо! готовнсст{ до професхйно! дояльносто. Це дослод-ження дае змогу створити навчалыю-педагогочну модель професхйно!. готовносто мчйбуипх спец!алосгов режисури тоатралозованих виствв

1 масових свят засобами самостойно! практично! роботи з фаху.

Практичне значения досл^дження полягае в експериментвльному п!дтвердженно ефектизносто створено! нами навчально! прогреми 1 методики самосг}йно! практично!? роботи студентов з фаху, яка будучи органгчнов складовов единого навчального провесу у вуз о, доповнле теоретично-знания, практично навички, ум!ння I доев од студентов, до роблять процес 5хньо! самостШю! практично! д{яль-ноот} усв!домленим, а результата досягнешя професхйно! готовно-ст{ - передбаченими. Названу програму х методику можна використо-вувати у навчалыпй робот1 режисерських кафедр у типових умоввх вуз!в культури } мистецтва.

Положения, что винесен! на з'ахист;

1. Обгрунтування необх{дност1 створення Ытонсквно! методики самосНйно! практично! роботи студент!в з фаху, теореткчне I практична оволод!ння якою створюе можливост{ звбезпечетш про-фес{йно! готовностх студентов режисерсько! спегиал13ЯЦ11 вузхв культури.

2. Обгрунтування показников самост}йносто практичшчх робот студенНв }з спец}олыгасто "Рвжисура театралхзованих вистов I

мвсових свят", ^о опосередноввно виэнячвють не т!лъки ртвенъ оволодпшя теоретичними знаниями, практичними навичквми I ум!ннячи, а й фахов! парамегри профес!йно! готовность

3. Обгрунтуваиня дефтищН профестйно! готовност{ майбутнгх фаХ1ЕЦ1В у гвлуз! режисури ТеаТрал!зОВ8!!!!!С 5ИСТач ! МЗСОБЙЗС сВЙТ, складовши янпТ е нулътурний р1вень, науковий св1тогляд, профе-с!йна зр!л!сть, по-перше, I психологична установка на реал}звц1Ю сво!х творчих можливостей в С8М0С?1ЙН1Й пректичнгй дтяльнос*! за фахом, та в1дпов!дальне виконання сво!х профес!йних обов"яэк!в, по-друге.

База ?оял!дження. Досл}дження гтроводилося в 1987-1993 рр. ив без! Ки1всы!ого, Московського, Ден1нградсъкого !нститут1В культури. У проведенн! досл!д*ення не вс{х Яого етвяах взяло участь 517 сгудент!в режисерсько! сП5Ц!ал{з8Ц11 вищеназваних вуз!в. На кокстагуючому етяп! досл{дження було опитанО 276 Студент!», що склвли аагальний месив. У ход! формуючого етвпу досл!дження до участ! в експеримент! було залучено 120 студент1в, що складае понад 43^ в!д явгалъного месиву. Окргм того, у проведенн! досл!д-квннл брали участь 18 викладач!в, II доцен7}в, 2 професори.

Достов!рн!сть реэультат!в дослтдження эабеэпечуеться теоре-тичним обгрунтуванням вих!дних положен*, викорисганням комплексу взаемодопсвнювчих нетод!в, адекватних мет! } вавданням доел1джен-ня, у т.ч. енспертних оц!нок компетентних судд!в, к!лък!снич, як!сним та пор!вняльнич анал!зом результате досл!д*ення на ЕОМ, позитигними зрушеннями у забезпече!п)! профос5йно! готорностт студ<знт!в ексиеримзнтальних груп.

Апробвц1п результата дос.уцмсиня вд1Пс»поввяесь на Рвспубм!-канськ!« нпукоро-првкт1Г"ц{Я крн|«ре1Щ!Г В1жлад8ч!п

1нституту п!двщення кввл!ф}кац}1 првц1вник1в культури УкраТни "XIX Всесоюзна партМнв конференц!я 1 проблеми 8ктив!звц{1 д!яль-ност! закладов культури I мистецтва по п!двищенню духовного по-тенц!алу особисгостг" /Ки1в 1989 р./; не внутр!вуз!вських науко-вих конференц!ях професорсько-викладацького складу КД1К /19881993 рр./; у виступах на кафедрах рожисури театрал!зованих ви-став { масових свят, педагог!ки ! психолог}Г КДШ; на зас!данцях предметних ком1С1Й режисури клубних ваходов Кан}вського I Гвдя-цького училку кульгури.

Впровадження результатов доелшження проводилось на кафедр! режисури театрал13ованих виствв I масових свят КиТвського державного Ыституту культури, на предматн!" ком1с!1 режисури клубних явход1в Гадяцького училища культури, в гакож у навчальной робот! в* студентами п"ятих курс1в стац}онарноХ та ваочно! форм навчак-ня режисорсько! спец!ал!зацт1 КДЙ.

Структура дисертац!! обумовлена метою 1 аавдпннии доелтд-ження. Бона вклвчае вступ, чотири розд!ли, висновки, список л!тератури та додоток.

ОСНОВШЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступ! викладёна обгрунтування актуалыюст! теми, визна-чен! об"екг I предмет досупдкення, його мета, вихгдна г!потеза, завдання, в також теоретичн1 основи, методи досл!д«ення та боза його проведэння. Окром того, розкривзсться ноугзва новизна, теоретично ! гтрактичне значения роботи, достов1рн1сть,апробац1Я та впровадження резулъта^в дзсл!дження, структура дисертацII, а такок вид{лен! основн! положе!шя, що гиносяться на захист.

У перщому роад!л! - "СвмостИна практична робота з фаху -двтермтнанта профестйно! готовноот: студентхв вуз{в культури" внвл!зуються р1зн! науково-педагоггчн} пхдходи до проблеми само-стМно1 роботи студент!в, певн! розб{жност} дидвкттв щодо визна-чення II як пиду, форми, методу чи засову навчвк. я. Д}вергент-н!сть п{дход!е, не думку автора, детерм'нована багатосторонн!стп самого поняття, його неоднородности, в}дм1нн!ст» стор}н воображения те метод!в його досл!дження, а також р1зноман1тн1стю суб"ективних позиц!й та {ндив1дуальник особливостей суб"ект1в.

Незва»>гчи на ^{зноманЬн^ть п!дход!в, б1льш!сть сучасни* дидакт!в вважапть самост!йну роботу ввжливим нев1д"емним струк-турним компонентом системи вуз!всько1 осв1ти в цолому.

Попри ровб1жност} у визначаннях самостийно! роботи можив знайти сп!льний энаменник у вигляд} 1манентних характеристик: наягност} мети, аавдання, п}знэв8лыюст}, самоорган 1зованост{, еемоет1йност1 у вшонанн! завдання та Ьших.

До того ж, у персоку роздал! розглянут! питания клвсиф}ка-ц!Т самостШно! роботи, вегалън! принцти II оргвтаацИ та можливост} звстосуввння у фаховМ П1дготовц! студент1в рвжн-серсько! спец!ал5зац}1 вуз1в культури. Вид!лен{ об"ективн{ { суб"ективн1 умови орган!зац{1 самоет!йно! роботи. Перту трупу екладавть просторово-часов{ умови, другу - мотивац{йно-ор1ента-ц!йн! /розум!ння студентами поставлено™ педагогом аавдання еамосИйно! роботи, усв{домлетт чотивацЛ/ та влчсно суб*ектив-н! /аосервджентсть уввгн, наявн!сть впл! для свмооргян{вацЯ, евмойонтролп, ступ!иь володЫня методикою роботи/.

Таким чт«зм, евчост1йиа роботе з фвху можв бути васобоч аабезпечення профве1йно1 готорност! мяйбутн1х спчц{ял1ст{в,

оск!льки виконання роботи, окр)м спец!альних знань, навичок та yuÎHb, вимагае вод них певних вольових зусиль, самоорганозованост!, вгдповтдальност!, самост^йност} та онших якостей, що складавть певну частку змосту поняття "профес!йН8 готовность".

У другому роэдгло - "Сучасний стан фахово! подготовки сту-дент!в режисерськоТ спецоалозацо! вузов культури" наводяться дан! констатуючого етапу досл!дження з наступит Тх 8нал!80м, а також визчачаються перспективн! шляхи експериментально! роботи.

Передуеом, автором зроблений анал!з стану самостойно! роботи студентов ва фахом на режисерських спец!алозацоях у вузах культури, який показав, що нин! вона здойснюеться за твкими формами:

1. Частковв /н?повна, водносна/ самостЫна практична робота по створенйю макета масового заходу, к;о водпов!дае програмним вимогам. Це одно з нвйболып поширених форм роботи в процес1 яко! вирппуються, як худоето, так ! дидактично завдання, у т.ч.: фор-муввння наричок та умонь роботи з виконавцями, формування те вдосконалення виконавсько! майстерносто, оск!льки больш!сть сту-дент!в у таких роботах виступяють як виконавцо /актори/. Навчан-ня ж методам режисерсько! роботи, тим самим, водсуваеться на другий план.

2. Неповна самостойна практичнв робота студент!в асистен-тами режисера у режисерсько-постановчой rpyni масового свята, в як!й педагог виступве в роло головного режисера, або одного з його помочников, а сгудонти виконують функцо! осиотентов. При цьому кожвн э них отринув конкретно завдання, об"ект та обслг роботи, яка вдойснюбтъся в реалъних умовах проведения свята, а тому вимагае вод студентов органозаторських зд!бностей ! сприяе внховашпо у майбутн!х фах!вц!в почуття професойно! водповодаль-

ноет!. До того ж(ця, форме сячосггйноТ робот и з фаху, у бгльп!/! м!р!, hi* попередня, знакомить студент!в э окремими ленками технологгчного процесу гггдготовки t проведения мясопого свята.

3. В!дносно автономна самосттйнв практична робота з режи-серсько! постановки епгзоду у масовому заходГ, що проводиться п!д кер!вництвом i контролем педагога, але передбачае значно вщнй р!вень самостгйност! студентгв у виргаеннг творчих зввдань. Для II виконання студентам необх!дн! знания технолог!! постановочного процесу, вгдчутгя динамЬш роавитку д!1, темпоритму те сцен!чно1 атмосфери. Проведен« доелгдтення показало, що ця форма самостгЙноГ роботи викликае певний хнтерес у студент{в старших рур"Лв, але використання II як дипломно! практично! роботи не вгдггов!дяо сучасним вузгвським вимогам.

4. Повна /абсолютна/ свмостШнв практична робота студент!п з фаху визначас пом!тну тенденц!ю у забезпеченн! rrpotfeeiflffoi готовноетт майбутн!х фех!ЕЦ1в. Бона текож потребуе кер!вництва, контролю f корекцг! з боку педагога, як i попередн! форми самостийно! роботи, еле на вгдмтну в!д них передбпчае повно csMocTiR-не виршення студентом не лиие творчих, в Я оргвн!заторських зввдвнь. Тому вона потребуе певного комплексу технолог1чних знинь та практичного володшня методикою самостМно! роботи з фаху.

Проведено досл!джеш1я подтвердило вгацевикладено положения. 77,5!? опитаних у ход! констатушого етапу досл!дження основною причиною труднощ!в,що вишгкаютъ в npoqeci роботи ввачають нево-лод!ння методикою сомост!йно! практично! роботи з фаху. 21,1% респонденте гадають, що такою причиною с незздовыъна евмо-органтзяцтя, а 1,4!? - нозивавть вщсуттсть самоконтролю /п.021.

Основно! аннети/.

У другому роадШ наочно доведена вэаеыозалежн1сть саыостМ-но* практично! роботи студент1в а ф*ху та !х профас1йно1 готовности подано к!льк}сний 1 як1сний аналЬ результат!в констату-ючого етапу дослтдження. Анал!а сучасного стену фахово! п{дготов-ки студентрежисерсько! спец}ал!аацН вуз 1в кулътури 1 дан! ионстатуючого експердагенту дозволили вробити висновок про нева-дов!льн1стъ стану фахово! п!дготовки студент!в, обумовленого в1дловтдним р1внем орган 1вац)1 1хньо1 свмоетШюТ практично! роботи а фаху та в}дсутн}ств II методики.

У третьему роздШ - "Профес!йна готовн1сть студент }в вуа1в кулътури як результат оволод!ння методикою самост/йно! роботи в фаху в уме ваг формуючого експерименту" - викладен! методика та х!д формуючого експерименту. Рв8ом а тим, визначен! фактори внливу самостМно! практично! роботи а фаху на профес1Яну готови1сть студент5в, ароблена спроба !х класиф!квц11 ва овнакаыи характеру впливу на особист{сгь. Ними е:

I. Еип5ричний фактор, який полягае в вбагачвнн! грофес Много доев!ду студента в процве! самост!йно! практично! роботи в фаху,

який виступае одним в компонент!в його профес!йно! готовности.

о

Отжв, чим вищий р}ввнь самост!йно! практично! роботи студента а» фахом, тим виций р!венъ його профес1йно! готовност!.

2«. Психолог Ъший фактор, який на основ! набутого в процае! самост!йно! роботи досв1ду студента, сирияв появ! у нього в«ев-неност! у сво1х профвс!йних можливостях, виникнанню вищо! форм* творчо! активност! - жаги тверчост! /д!яяъноет1/, що в другим еклвдовим компонентом ирофес1йно! тотовнос*! ! иолятав в психо-логЬ«?!й установц! студента на ревл!авц1п ево!х профес|йних

можливостей. Таким чином, чим б{лыпий практичний досв}д самосИйно! роботи студента э фаху, тм бглыпе п!дсгав для д}яльнгсного вияву психологично! установки на реал138ц}ю сво!х професШшх можливостей.

3. ПедагогНний фактор впливу полягае в тому, що еамосттйна практична робота з фаху е могутн!м засобом самооргангзац}!, са-мовиховання; самоосв!ти, { самовдоскойалення, необх}дних для п!дтримання поеттйно! професхйно! готовностт. Отже, постШшй

•характер самовдосконалення студента в процес} самостийно! практично! роботи э фаху детерм!нуе його посттйну профес!Йну готов-н}сть.

4. Фтлософський фактор можна вбачати у тому, що самост!йна робота, як активна форма птзнвння, сприяе пробудження у студента гносеологгчного. тнтерееу до обрвного фаху, яний е одн1ею з ру-ш}йних сил п!двищення ртвня професгйно! готовность А эвтдо,, чим вища гносеологгчк^ активн}сть студэнта у самостхйнМ робот} в фаху, тип вищий ртвень йог-о профес!йно! готовност!.

Визначенх також умови оптимального впливу сомостгйно! роботи студент{в з фаху на !х профес!йну готовн{сгь. Ними, на нашу дужу, е: ■

1. 0рган1зац1Я самост1Йно1 роботи.

2. Практично оволодгння методикою II виконяння.

3. Йедагогтчне керхвництво I контроль.

Одн!сю з основних форм проведения експеримонтально! роботи був обраний спецкурс з методики самостгйно! практично! роботи 38 фахом з частотою занять - дв1ч! на тижденъ, тривал{стя - 2 8кадем1чнт години - групов! занлття, I година - !ндив?дуялън1 заняття з кодним студентом експериментально! групи протягом 5Т1

семестру.

Досл!дно-експериментальна робота будувалася з урахуванням неэавершеност! процесу фбрмування спецгалостгв до початку УП семестру, 1х потешийно! профес!йноХ готовност!. Це стало вивна-чалышм фактором у вибор! форм, засобтв 1 методов роботи, серед як их були: лекцЛ, селгнари, првкткчн! I 1ндив!дуеяън! ваняття, р!зномаи!тн! форми самостМно! робоги, д!лов! {три та проблемы! ситуацН.

Значив частина формувчого експерименту, спрямованого на забезпеяення профес!йно! готовност! студент!в, була присвячена теоретичному ! практичному оволодшню методикою сгмост!йно1 практично* роботи за фахом в межах аапропонованого нами спецкурсу.

3 ц!ею метою нами були узагальнен! наявн! в науКово-подаго-г!чн1й л!тератур! розробки, емп!ричний матер!ал ! педагогЫний досв{д, на основ! яких була створена теоретична бава виценаэва-ного спецкурсу. Основне м!сце в н!й займае твор!я методхв режи-серсько! роботи I методика Хх практичного використання. Це тек! як:

1. Метод переварки ентуальност! проблеми в!доброження. В!н

передбачае вивчення стану об"екту уваги, його актуальном!, о

новизни, розробленост!. * •

2. Метод обрааного вттлення проблеми, який в!дпов1дно до иринцйп!в воображения матерхалу, можна умовно розд!лити на ясоц1ативний, метод втдображання за внелог!ео та метод алог!зму. Вшористаннл Хх у нрвктичн!й робот! режисера театралтзованих «истав ! масових свят обумовлене необх!дн!стю трансформац!х документального матергалу в яскраву, вираану художню форму, Ндну он1?» }чного вт!лення.

3. Метод психологхчного дозрхввння матер !елу,обумовле1ШЙ необх!дн!стю створення розгорнутого сценарно-ревдтсерсысого звду-му, па основ1 образного бачешя модел! майбутнього заходу. Маха-н!з£т його функцхонування полягаюгь в вптив!зац!1 процёсу мислчн-ня режисера з кокцентрац!от уваги на.вархЕнгг щойно створеного сценарно-реяисерського аадуму. В процесп використвння цього мэто-ду в^буваетъся подальше кошретизец!я худошъо-образно! основи вистави: уточнения запропонованих обставил, розвиток егжетних л!н!й, використання засобхв худотльо! вираэност! та {н.

4. Мотод ориг1налъно1 авторсько! сцензрно! розроСки не при-пускае використання в сценарх! запозиг-ених у }ших авторхв тек-Сг!з, кр!м випадкхп цитування, передбачае повну /абсолютну/ са-мостхйн1сть його створення х визначае собою як!сну ознаку сцона-р!ю: оригтнальний, авторський. Даний метод потребуй розвянутиг лхтературних эдхбностой, знания аеконхв драматург!!, сценограф!!, велико! творчо! фанта:п1 автора.

5. Метод комиглятивно? розробки сценария полягяе у викори-станш створених р!зними авторами текст ¡в, сценврних ходхв, сюже-ттв та !н.

6. Метод комбтновано! сценерпо1 розробки являе собою розумно поеднзння двох вичезгаданих мотодхв: оригпшльного та коып!лятив-ного. Критерием використання комп!ляцх! при цьому с номоклквхсть з р!зних'причин створити оригшалыи блоки х ептэоди. В таких випадках використовуетьея б!льш як!етшй, досяоналгатй лттервтур-ний мвтерхвл пших авторгв.

У роздал! визначенх поквзниси самостхЯност! прэктичннк роб!т студент!в, ними е:

I. СамостхйнСтъ тдейно-худотаього звдучу майбутього ?чхол.у-

2. Самостхйне створення cqeHapiD практично! роботи.

. 3. Самост1йне здхйснення реяисерського- монтажу.

4. С8мост1йне осмисл'ення 1дейно-тематичного боку масового заходу, внзнвчення lloro надзавдання.

5. СамостШю opraniseqtfl творчого процесу: проведения репетиций, роботи з гкконавцями.

6. Самостийна орган1Э8Ц1Я дх1 на сценичному майданчику.

7. Самосттйне piшення мгзансцен.

8. CsmoctíRhb визначення темпоритму масового заходу.

9. СамостШю визначення i створення в1дпов1дно до д!1 сцен}чно! атмосфери.

10. Самосттйне решения пит8пь технхчного забезпечення заходу, j т.ч. техники безпеки.

Результат формуючого етапу дослдаення св!дчать про те, що розроблона навчальна програыо i методика забезпечуе досягненля не лише освттньо! /тактично!/ мети, але й виххд, завдяки !м, на стратег1чний результат - профестйну готовн{сть майбутн!х фах1в-qie.

У четвертому роздал? "Портвняльний анвл!з píbhíb профес!йно! rdtjpbiiocri студент íb вузхв культури за двними констатуючого та фориугчого етеп!в досл!дження" зроблено спхвставлення результате великого мясиву, контрольних та експерименталъних груи.

Г1ор!вняння даних первинного та п}дсумкового анкетування студентíb експериментпльних i контрольних труп показало, що 1пд-твдшя р}вня провестйно! готовност1 протягом двох навчальних семестр гпсстертгалось i в контрольних } в експвриментальних rrv'fi, одн»к в осгяшНх цвй процос в!дбувався б'гльш динам}чно.

Однг-' is критер}!» осмислено! орган!звц}! д!г в театрал}-

зованому часовому заход: е сценарний х{д. Тому в дослхджетн принпнт ве значения мело виявлення його наявностг в практичных дипломних роботах студентхв /п.01°. ОсновноТ янкеги/. 3 цхсло мэтою було сформульовяне в!дкрнте питания: "В чому лолягяе сценэрний Х1Д заходу, що був Ватою практичною дипломном роботою?" Показншш в1д-пов1дей рецитт}ент1в виглядають таким чином:

Великий масив Контроль»! гр. Експрр.гр

А В В

Сфор;.(ульовяниЯ сценгрний хтд 58,б1? 76,915

В!дповтд! в?дсутн1 . 41.4% 23,1% 15,4%

Втдеутнтсть г.;гшов!Д1 в чнкетх розглвдалося нами не лише як факт хгнорування респондентом цъого питания, вле й яг няслхдок невмшня сформулювати слушну вхдповтдь. До того ж, ймовхрнхсть вхдсутностх сценарного ходу в певн1й частилх пректичних робтт студентхп, якх не дали ВХДП0В1ДХ на питания, досить значив. Цв дао нам право уиовно, 3 пенною долею шовхрностг, вважати сфор-мульованх вхдповхдх фактом наявност} сценарного ходу, а хгнору-вяння питания - його втдеутнхетю.

Сумярний покязник рхвнхв професмйноТ готопнгстх виглэдас твп:

¡Великий мае, , :Контр.групи:Експерш.груни

' : А : Б ; В

Виявили професойну готовность 67,2% 61,5% 04,6%

Не виявили професойно! готовност! 32,ад 38,5% 15,4%

Поровняльний аналоа показник!в св!дчить про те, що ирофес!йна готовность в контрольнихгрупвх дещо нижча, но* у великому месив!, водночас у експерименатлышх групэх вона вначно вица.

Це пояшпоеться тим, що в! студентами експериментальних груп була проведена велика робота по 1х практичному оволод!нню методикою самостойно! роботи а фаху, одром того, практичн! ! !ндив!ду-алый ваняття, сем!нари, долов! 1гри за розробленою 8вздалег!дь новчальною програмою.

Загалън! висновки проведеного досл!дження подано у наступних положениях:

1. Забезпечення професойно! готовност! студен*!в режисерсько! спец!вл!зац!1 е вктуальним педагогтчним завданням, що потребуе паукового ! практичного вирошення, одним з основних ввсоб!в ов-безпечення якого повинна бути самостхйна практична робота студентов з фаху.

2. 1снуючт в прпктицо фахово! п!дготовки студентов режисерсько! спецоал!зац"1 форми самостойно! роботи автоматично не ва-безпечують нвобхтдного ровня професойно! готовност! майбутн!х фаховцов, про цо свгдчать результати констатуючого етапу досл!д-кеш<л. Аналоз такого положения говорить про те, що основпою

причиною Кого е неволод!ння сгудзнтгв методикою самост!йно!' пректично! роботи э фях}.

3. Розробленв нами прогряма 1 методика самостМно! практично! роботи студент!в з фаху апробована, експериментально доведена II ефективнтсть } впроваджена в навчальний процес на кафедр! режисури тевтрал!зсваних вистав т свят КиТвсъкого державного !нституту культури.

4. Результати проведеного дисертац!йного досл!дження повн!-стю п!дтвордили виеунуту г!потезу ! дозволяють визначити няйб!льш перспективн! шляхи подялыпого досл!джеь:т проблемн.

Важливим напрямком продовження цього досл!дження може бути вивчвння спетдиф!ки формування педагог!чних якостей рожиеер!в театрал!зовяних вистав ! свят в процес! нявчання у вузах культури.

Матер!яли двного. доел !дження були опубл!коввн! в наступних роботвх:

1. Педагогические условия обеспечения профессиональной готовности студентов вузов культури /на примере режиссерской специализации/

Тезисы докладов и выступлений республиканской няучно-прак-тшескоЯ конференции преподавателей и слушателей института повышения квалификации работников культуры. Часть I. К., 1989 -С. 45-46

2. (ргвнизвция репетиционного процесса в агитационно-художественном коллективе /Методические рекомендяции для самостоятельной работы студентов по специальности "Режиссер театрализованных представлений и массовых праздников"/. - !!., 1990. -16 с.

3. Самостгйна практична робота студент{в аа фахом як вас1б аабеаяечання ирофее!йно! готовность В аб. 1нстнтут культури на сучаеному ётаи!. - К., 1993, - С.

Друк, 1ПК ПК. Зам. £ ' Тир./<?£?

!