автореферат и диссертация по педагогике 13.00.08 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование опыта самостоятельной деятельности студентов высшей сельскохозяйственной школы

Автореферат диссертации по теме "Формирование опыта самостоятельной деятельности студентов высшей сельскохозяйственной школы"

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

?гз од

головко

Любов Леонідівна

УДК 378.14

ФОРМУВАННЯ ДОСВІДУ САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ вищої СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ШКОЛИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ-2000

Робота виконана в Уманському державному педагогічному університет імені Павла Тичини Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Коберник Олександр Миколайович, Уманський державний педагогічниі університет імені Павла Тичини, доцент кафедрі педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Козаков Віталій

Андрійович, Київський національний економічниі університет, завідувач кафедри педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент Журавська Нін: Станіславівна, Національний аграрний університет, N Київ, доцент кафедри педагогіки і психології.

Провідна установа: Кіровоградський державний педагогічний університет • імені В.К. Винниченка, кафедра педагогіки, Міністерств

освіти і науки України, м. Кіровоград.

Захист дисертації відбудеться 26 квітня 2000 р. о 15.30 годині в засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, ву: М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлиі ського, 9).

Автореферат розісланий «ЛЛ,» березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність та доцільність дослідження.

Винятково важливого значення в розвитку сільськогосподарського виробни-а набуває підготовка кваліфікованих кадрів нової генерації, які в перспективі новитимуть рушійну силу прогресивного розвитку України. •

Для реалізації цього завдання потрібні нові підходи до підготовки фахівців, юрення системи ступеневої підготовки спеціалістів різного рівня кваліфікації (но з Законом України “Про освіту” дасть можливість здійснювати навчально-ви-ничий процес з урахуванням практичних потреб сільськогосподарського вироб-(тва та світових тенденцій у підготовці спеціалістів відповідного профілю.

Цей процес має базуватися на інноваційних підходах до вирішення педагогах, навчально-методичних та виробничих проблем поєднання теоретичного та обничого навчання.

Організація кафедр на виробництві, створення навчально-науково-виробни-: комплексів, нові форми організації практики є першим кроком у вирішенні 'блеми підготовки спеціалістів якісно нового рівня для сільського господарства.

Сучасна реорганізація сільськогосподарського виробництва в Україні згідно шним законодавством, вимагає підготовки кадрів, які самостійно впроваджува-[уть у практику нові підходи до виробництва, що були засвоєні ними під час нав-ня у вищому закладі освіти.

Становлення та функціонування ринкових відносин, впровадження нових >м господарювання та форм власності на землю й майно вимагають від майбут-спеціалістів самостійності мислення, підприємливості, ініціативності та творчої явності у розв’язанні виробничих завдань.

Однак, як свідчить наше дослідження, такі якості в молодого спеціаліста не кди формуються. Це можна пояснити в деякій мірі тим, що побутує думка, за ю педагогічні знання необхідні лише викладачам педагогічних вищих закладів іти та студентам, які в них навчаються. А тому в процесі дослідження виявилося, молоді викладачі сільськогосподарської вищої школи мало володіють педагогію теорією та практикою. А наукові дослідження в галузі педагогіки ніяк не сти-юються в непедагогічних вищих закладах освіти.

Майже в усіх вищих закладах освіти України пріоритетним у підготовці май-ніх спеціалістів є формування творчої, активної і самостійної особистості, відпо-шьності студента за якість свого навчання; розвитку інтересу до набуття знань; імування професійно спрямованих мотивів навчальної діяльності. Вирішальну ь у цьому відіграє професійна майстерність викладача, його знання з педагогіки міння використовувати ефективні форми та методи навчання.

Для покращання процесу засвоєння знань та формування практичних навичок агогікою вищої школи визначено такі основні напрями:

- застосування нових прогресивних технолопи навчання для підвищення рівш оретичного навчання та покращання практичної підготовки;

- розширення кола самостійної діяльності студентів під час навчання у вищ закладі освіти.

Оволодівши досвідом самостійної діяльності, майбутній спеціаліст зможе стійно поглиблювати свої знання, виробляти уміння і навички творчої діяльносі тільки у вищому закладі освіти, а й у подальшій самостійній роботі.

Самостійна діяльності студента — це ефективний засіб самонавчання та с< підготовки, який допомагає засвоїти великий обсяг нового матеріалу та сприяє с муванню навичок самостійної навчальної діяльності.

У навчально-виховній роботі вищого закладу освіти має домінувати оріє ція на процес самоорганізації й самореалізації кожного студента. Усвідомлення та закономірностей самостійної пізнавальної діяльності, оволодіння високим ріі ефективності її організації - один із шляхів вдосконалення процесу навчання і витку особистості. У процесі цілеспрямованої і систематичної самостійної діял сті студенти набувають досвід самостійної роботи, удосконалюють себе як спец ста.

Сутність самостійної пізнавальної діяльності, а також її наукові, теоретичі методологічні засади викладені в працях А.С.Макаренка, К.Д.Ушинського, В.О хомлинського, Р.Нізамова, О.М.Леонтьєва та інших.

У працях Ю.К.Бабанського, В.А.Козакова, ІЛ.Лернера, В.О.Онип ПЛ.Підкасистого, М.М.Скаткіна, В.Л.Шатуновського, М.ДЛрмаченка визначені дходи до організації самостійної пізнавальної діяльності студентів. Проте майж вивчалася проблема формування досвіду самостійної діяльності студентів вшцс льськогосподарської школи.

Отже, недостатня розробленість цієї проблеми в педагогічній теорії й пра ці сільськогосподарської освіти, а також потреба сільськогосподарського вироб: тва у спеціалістах, здатних до самостійного мислення, відповідального ставленії роботи зумовили вибір теми нашого дослідження: "Формування досвіду самості діяльності студентів вищої сільськогосподарської школи".

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного тану кових досліджень Уманського державного педагогічного університету ім. Павлг чини (РК 0197V003017).

Об'єкт дослідження - самостійна навчальна, наукова та виробнича діяльї студентів сільськогосподарської вищої школи.

Предмет дослідження - формування досвіду самостійної навчальної, на вої та виробничої діяльності студентів вищої сільськогосподарської школи.

Мета дослідження полягає у теоретичному та експериментальному обг туванні технології формування досвіду самостійної діяльності студентів, ді

з

енні педагогічних умов та засобів підвищення ефективності її організації під час зчання у вищому сільськогосподарському закладі освіти.

Концептуальні ідеї дослідження грунтуються на таких положеннях:

- підготовка спеціалістів вищої кваліфікації для сільського господарства раїни має бути націлена на формування здатності до самостійної творчої діяльні. Ця робота повинна носити систематичний, а не епізодичний характер. Процес ічання має організовуватися так, щоб самостійна діяльність студента реалізувала-на всіх етапах: під час аудиторних занять (потокових та групових), в позааудито-т час, коли студент веде науково-дослідну роботу, виконує домашні завдання, іцює над контрольними та курсовими роботами, працює з підручником і т.п. Во-має передбачати когнітивний, праксеологічний, афективний та аксіологічний опоненти самостійної діяльності студентів і носити творчий характер.

Гіпотеза дослідження: ефективне формування досвіду самостійної діяльності 'дентів (СДС) сільськогосподарських вищих закладів освіти можливе за умов:

- забезпечення оптимального поєднання аудиторної та позааудиторної роботи;

- застосування новітніх технологій організації самостійної пізнавальної, нау-юї та виробничої діяльності студентів:

- врахування специфіки вивчення навчальних дисциплін;

- стимулювання самостійної роботи.

Завдання дослідження:

1. Уточнити та обгрунтувати поняття самостійності особистості, самостійної льності студентів та досвіду самостійної діяльності їх.

2. Визначити педагогічні умови організації і стимулювання самостійної діяльні студентів вищих сільськогосподарських закладів освіти.

3. Вивчити форми, методи та види самостійної діяльності студентів у вищій ьськогосподарській школі, класифікувати їх.

4. Вивчити стан формування досвіду самостійної діяльності студентів у вищій ьськогосподарській школі

5. Експериментально перевірити ефективність збільшення обсягу самостійної льності студентів як одного з чинників формування досвіду самостійної їх робо-

6.Розробити та впровадити в практику навчання у вищих сільськогосподар-:их закладах освіти методичні рекомендації з організації й проведення самостій-' роботи студентів.

Методологічну основу дослідження становлять теорія пізнання, єдність піз-іальної теоретичної та практичної діяльності, філософські положення системного ходу до пізнання педагогічних явищ; психолого-педагогічні теорії розвитку й юрозвитку професійних якостей особистості в процесі діяльності.

Теоретична база дослідження. У роботі використані ідеї:

- щодо суті пізнавальної діяльності студентів С.І.Архангельського, Р.Нізам ПІ.Підкасистого;

- щодо реалізації принципів - науковості, системності, свідомості, активи та розвитку пізнавальної діяльності особистості Ю.К.Бабанського, Л.П.Бу< Л.В.Занкова, В.А.Козакова, М.М.Скаткіна, Г.І.Щукіної.

Методи дослідження:

- теоретичний аналіз літературних джерел (філософських, психологічних, дагогічних і методичних);

- вивчення та аналіз документації вищого закладу освіти;

- спостереження; анкетування, бесіди, інтерв'ю;

- констатуючий та формуючий експерименти;

- метод експертної оцінки;

- статистичні (математичні) методи обробки результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота

йснювалася поетапно протягом 1987 - 1998 pp. на базі II та III курсів економічі та IV курсу плодоовочевого факультетів Уманської сільськогосподарської акад< Всього дослідженням було охоплено 1028 осіб стаціонарної форми навчання. Ь цього, проведено анкетування, опитування та інтерв'ювання 323 студентів moj ших курсів та 407 студентів-старшокурсників Уманської сільськогосподарської демії; 459 викладачів, 820 випускників Уманської сільськогосподарської акад< Вінницького, Дніпропетровського, Житомирського, Тверського, Ульянівськогі Курського сільськогосподарських інститутів, Українського національного arpaj го університету, Кіровоградського інституту сільськогосподарського машиноб; вання, Московської сільськогосподарської академії ім. К.А.Тімірязєва та ін. (1! 1997рр.).

Дослідження здійснювалося у 3 етапи:

Перший етап дослідження: (1987-1990рр.) - вивчення наукової літерату] проблеми; аналіз досвіду роботи викладачів вищої школи; проведення діагност чого експерименту; визначення об'єкта, предмета, мети, гіпотези і завдань дос ження.

Другий етап дослідження'. (1991-1996рр.) - проведення дослідно-експерю тальної роботи на базі II та Ш курсів економічного та IV курсу плодоовочевого культетів Уманської сільськогосподарської академії (формуючий експеримент).

Третій етап дослідження: (1997-1998рр.) - корекція дослідно-експериме: льної роботи, формулювання висновків, перевірка й апробація вірогідності рез; татів проведеної експериментальної роботи. На третьому етапі було узагальнен систематизовано отримані результати, проведено літературне оформлення дисе ції.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

- вперше теоретично та експериментально обгрунтована система формування віду самостійної діяльності студентів вищої сільськогосподарської школи, яка ючає самостійну роботу студентів під час аудиторних занять, в позааудиторний , під час виконання домашніх завдань, роботу з підручниками і т.п.;

- класифіковано види та форми самостійної діяльності студента;

- розроблено рівні та критерії сформованості досвіду самостійної діяльності дентів вищої сільськогосподарської школи.

Теоретичне значення дослідження полягає - у класифікації видів самостійної льності студентів вищої сільськогосподарської школи за п’ятьма ознаками: за ви-іи діяльності для набуття знань; за ступенем самостійності студента; за місцем у ічальному процесі; за обов’язковістю самостійності; за проявом у формах навчан-у визначенні структурних компонентів формування досвіду самостійної діяль-:ті студентів вищого сільськогосподарського закладу освіти.

Практичне значення дослідження полягає у підготовці науково-методичних геріалів їх організації, видів і методів самостійної роботи студентів; рекоменда-щодо використання й організації СДС в аудиторний та позааудиторний час; роз-іці критеріїв та рівнів сформованості досвіду самостійної діяльності студентів, можуть бути використані для визначення кваліфікаційних характеристик спеціа-гів сільського господарства; розробці навчального плану з курсу “Організація та зведення СДС в навчальному закладі III та IV рівнів акредитації”.

Запропонована та впроваджена в практику навчального процесу Уманської сі-:ькогосподарської академії система організаційно-методичних заходів з формува-ї досвіду СДС може бути використана в практичній діяльності інших вищих зак-цв освіти України.

Впровадження результатів дослідження. Окремі положення дисертаційного :лідження впроваджено в практику роботи Уманської сільськогосподарської ака-,іії, Уманського державного педагогічного університету, Вінницького сільського-вдарського інституту, Брацлавського, Тальнівського, Тальянківського та Умансь-'о коледжів. Зокрема, розроблено методичні рекомендації щодо проведення пра-ічних занять з окремих навчальних дисциплін у вигляді ділової гри, запропоно-ю форми організації самостійної роботи студентів в позааудиторний час. Прове-іня потокових та групових занять з середнім та високим ступенем самостійності 'дентів, використання під час групових занять "рейтингових" завдань, нетради-іних форм організації СДС в позааудиторний час впроваджено в навчально-мовний процес Уманської сільськогосподарської академії (Довідка №103 від 24 того 1999р.), Уманського відокремленого підрозділу Українсько-фінського ін-ітуту менеджменту та бізнесу (Довідка № 57 від 24.02.99р.), а також Уманського ютехнічного коледжу (Довідка № 48 від 17.03.99р.).

Особистий внесок дисертанта полягає в опрацюванні методологічних і і ретичних дослідження, в його плануванні та проведенні, в результаті чого:

- визначено та класифіковано види самостійної роботи студентів вищих сі ськогосподарських закладів освіти;

- розроблено критерії визначення п’яти рівнів сформованості досвіду сам тійної діяльності студентів;

- експериментально доведено з використанням методів математичної стаї тики вплив обсягу СДС на рівень знань і сформованості досвіду самостійної дія ності студента;

- теоретично обгрунтовано та розроблено систему організації самостійної боти студентів.

Вірогідність результатів дослідження, зроблених висновків та рекоменда забезпечується методологічною обгрунтованістю його вихідних даних та положс використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекваті меті, гіпотезі та завданням дослідження, кількісним та якісним аналізом одержаї даних, їх математико-статистичною обробкою, тривалим експериментом та досі нім обсягом вибірки одиниць дослідження.

На захист виносяться такі положення:

1. Досвід самостійної діяльності - інтегративна якість особистості, що і рмується у майбутніх спеціалістів і закріплюється в процесі професійної діяльне та характеризується їх здатністю самостійно працювати на дорученій ділянці, п являти вольові зусилля, наполегливість, прагнення до виконання поставленої ме ініціативність, організованість.

2. Досвід самостійної діяльності студентів вищих закладів освіти вклю такі структурні компоненти:

- афективний, що визначає емоційне ставлення до самостійної діяльності, цікавленість та задоволення нею;

- когнітивний, який містить в собі обсяг науково-теоретичних знань з пев галузі сільськогосподарського виробництва, усвідомлення їх значимості в прої практичної діяльності в умовах сільськогосподарського виробництва;

- аксіологічний - мотиви оволодіння майбутньою спеціальністю та занять мостійною роботою, ціннісні орієнтації в цьому виді діяльності, інтерес і потреб самостійній роботі для розвитку особистості в цілому;

- праксеологічний - сформованість умінь і навичок самостійно працюва кількісні і якісні показники в практичній самостійній роботі, прояві ініціативи творчості під час самостійної діяльності.

3. Для досягнення міцності й гнучкості знань треба використовувати різном нітні форми й методи СДС, які можна класифікувати за п'ятьма ознаками з поділе

: аудиторну та позааудиторну, навчально-пізнавальну та виробничо-професійну, ов'язкову, добровільну, бажану та ін.

Апробація результатів дослідження. Окремі аспекти та результати дослідник обговорювалися на щорічних наукових конференціях Уманської сільськогос-дарської академії (1989-1998 рр.) та Уманського державного педагогічного уні-рситету (1996 - 1998рр.)

З результатами досліджень автор виступала на Регіональній науково-практич-

1 конференції (Умань,1990р.), Всесоюзній науково-методичній конференції (Су-

і, 1991р.), Всесоюзних, Міжнародних та міжвузівських науково-практичних кон-ренціях (Київ,1991р.; Кривий Ріг, Вінниця,1998р.; Умань, 1999р.).

Публікації.

Основні положення дослідження опубліковано в 12 друкованих працях, з них гаписано без співавторів, у тому числі: 4 статті у провідних наукових фахових ви-ннях; 2 статті у збірниках наукових праць, 2-у збірниках матеріалів конференцій,

- методичні вказівки та робочі зошити для студентів.

Структура дисертації.

Дисертація складається із вступу, двох розділів, в кожному із яких по три під-зділи, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із

2 найменувань, з них 10 іноземних авторів, та 13 додатків на 27 сторінках. Матері дослідження викладено на 190 сторінках з ілюстраціями: 17 малюнків та схем 17 сторінках, 9 таблиць на 8 сторінках, 16 фотографій на 6 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено ’єкт, предмет, мету; завдання та гіпотезу дослідження; обгрунтовано наукову но-?ну, практичне значення та особистий внесок здобувача; сформульовано основні поження, які винесено на захист.

У першому розділі - “Досвід та самостійна пізнавальна діяльність студентів: >рія і практика" - розглядаються теоретичні та практичні проблеми формування :віду самостійної діяльності особистості. Зокрема, вказується, що людина має та-ікості, як активність і здатність до самостійного реагування на потреби; мотиви, стимулюють її до діяльності.

Вчені по-різному підходять до визначення поняття "діяльність". Але всі вони шають, що діяльність буває: усвідомлена і неусвідомлена (від імпульсивної повеней - до гри, від навчання - до праці); в ній пов'язані зовнішня та внутрішня сто-іи; може бути самостійна та несамостійна.

Відомі вчені-педагоги стверджують, що навчання і виховання людини поті бути організовані так, щоб люди отримували міцні та гнучкі знання. Зробити такими можливо лише тоді, коли людина самостійно здобуватиме знання і буде

переконана в їх необхідності для підвищення власного інтелектуального рівня задоволення суспільних потреб.

Вже у дітей старшого шкільного віку активно формуються пізнавальні культурні інтереси, виникає прагнення знайти своє місце в житті. Саме в цей 1 розпочинається навчання у вищому закладі освіти. Тому важливо обрати оптима. ний зміст, форми та методи роботи під час навчання у вищій школі, адже в мі бутньому діяльність людини базуватиметься на знаннях та уміннях, які були otj мані у вищому закладі освіти. І якщо привчити студента правильно організовувг самостійну навчальну роботу, то він зуміє самостійно працювати і на виробничі Нами було виявлено, що в поняття “самостійність” або “самостійна діяльність с дента” вкладається різний зміст. Узагальнивши судження вчених, ми дійшли і сновку, що це — особлива форма пізнавальної діяльності, на ефективність якої вш вають: витрачений час, обсяг опрацьованого матеріалу; чіткі вказівки виклада активність і свідомість студента; матеріально-технічні можливості вищого закле освіти; потреби практики сільськогосподарського виробництва.

Проблема організації самостійної діяльності студента (СДС) не нова і ак альна не лише для України. Так, ще в давні часи філософи Епікур, Лукрецій, Ар тотель, а пізніше - Б.Спіноза, і вітчизняні - Г.С.Сковорода, К.Д.Ушинський визі чили суть самостійності, як здатності приймати рішення та діяти, одночасно стві джуючи, що дуже погано, коли людина не має самостійних думок. Ідею активіза навчання за допомогою наочності шляхом спостереження та узагальнення і cas стійних висновків пропонували на початку дев’ятнадцятого століття І.І.Песталої та А.Дістервег. Історії вищої школи відомі імена визначних учених - прибічни: самостійної роботи студентів (М.І.Пирогов, ДІМенделєєв, М.ІЛобачевські П.Л.Чебишев, М.Є.Жуковський, М.Д.Зелінський), а також сучасних вчених-педа гів та практиків (Н.А.Аверін, А.М.Алексюк, Д.Е.Алешко, С.І.Архангельський, Л Верник, Є.Голант, В.В.Давидов, М.О.Данилов, Г.В..Єрофєєва, Б.П.Єсіпов, А.Єфі чик, В.Жадан, Н.С.Журавська, П.Зайченко, А.Зеленков, С.Зінов'єв, І.А.Зязюн, К.І нович, Т.В.Ігнатенко, М.Кашин, В.А.Козаков, В.В..Корнілов, С.М.Крупицький, В Кук, Н.Куликов, І.Я.Малік-Гайказян, О.Мальченкова, М.І.Махмутов, А.Михайл

Н.Г.Ничкало, М.Нікітін, В.Осмолинський, Ю.С.Піменов, А.Пінт, І.М.Плагов, Є Поздєєва, Б.Райський, Г.Г.Савельєв, Ю.Самарін, Г.А.Сіпайлов, А.Тащев, І.Цехані ський, В.Л.Шатуновський, М.Д.Ярмаченко та ін.).

Проте в сільськогосподарських вищих закладах освіти, враховуючи oco6j вості виробництва на сучасному етапі, виникає об’єктивна потреба більше ув; приділяти СДС. Дослідженнями в цій галузі займаються: Д.А.Мельничук, І.І.М тиненко, Б.Х.Драганов, Т.Ф.Резниченко, В.В.Чупрова, П.С.Бугаков, Е.К.Низь* А.А.Каданчик, А.В.Зонова, Ф.Л.Гатапов, Ю.Р.Бальжиров, Н.І.Булинський, В.А.К] щик, В.П.Баскаков, М.К.Демидова, М.В.Маликова та ін. їх погляди, які знай и

утвердження в нашому дослідженні, дають підставу констатувати, що рівень під-говки спеціалістів, яких готують у вищих сільськогосподарських закладах освіти фаїни, дещо нижчий, ніж рівень вимог сучасного виробництва. Основною при-ною цього є той факт, що в Україні студенти проводять багато часу в аудиторіях, они мало працюють самостійно. На це вказують й опитані нами викладачі вищих сладів освіти, спеціалісти та керівники сільськогосподарських підприємств та й ні студенти-старшокурсники.

12%

2%

38%

Наполегливість та добросовісність

№

Інші риси Професіоналізм

Високий рівень знань, умінь і навичок

Самостійність

с. 1. Структура якостей спеціаліста сільськогосподарського виробництва, %.

Із якостей, якими повинен володіти спеціаліст вищого гатунку (Рис.1), 42% пондентів визначили професіоналізм, 38% - високий рівень знань, умінь та нави:, 12% - наполегливість та сумлінність і лише 2% - самостійність.

Як було виявлено в результаті дослідження, видів СДС є багато, а тому сту-т може самостійно працювати не тільки в позааудиторний час. Проведений ана-організації СДС у вищих закладах освіти дав можливість зробити узагальнення і сифікувати за місцем у навчальному процесі, видами діяльності, що сприяють утло знань, проявом у формах навчання і ін. (Рис.2).

Наведена схема засвідчує, що види, форми, способи та прояви самостійності центів взаємопов'язані між собою, випливають одна з одної, але понад 60% їх не юв'язковими. Тобто, є можливість значно збільшити обсяг СДС, якщо створити ви для залучення студентів до необов'язкової самостійної роботи. Це сприяло б утло знань і навичок самостійної діяльності в майбутньому.

Рис.2. Класифікація видів самостійної діяльності студентів

Виступи на конференції НСТ

годинні рекомендації. Він використовує комп’ютер, мобільний зв’язок, може ке-зати навчальною або практичною роботою групи, уміє переконувати однокурс-ків у необхідності виконання певної роботи. У такого студента розвинене почуття [повідальності не тільки за себе, а й за тих, кого веде за собою. Він відчуває себе (єром у будь-якій справі, якщо його вона зацікавить.

Вище середній рівень самостійності студента - цей рівень характерний і студента, який має відмінні знання і вільно ними володіє; цікавиться науковими винами, але не завжди про них дізнається першим, а, як правило, від когось із зчуючих; може швидко та безпомилково вирішити будь-яку навчальну проблему, іве за правилом: "пообіцяв - виконай", часто буває лідером. Підвищена їх метуш-вість призводить до нераціонального використання часу. Ці люди дуже комуніка-іьні. У них розвинене почуття відповідальності за свої дії та дії тих, хто працює з ми поруч; вміють використовувати сучасну техніку для аналізу стану справ та згнозування на майбутнє.

Середній рівень самостійності притаманний студентові, який володіє відвідною сумою знань, але ці знання потребують оновлення. Бажає знати більше, эте це вимагає постійного звертання до уже вивчених та нових літературних ерел; часто консультується з оточуючими, уважно прислуховується до інших, дки й набирає інформативні відомості про новини науки, теорії й практики. Пра->є неритмічно, часто безвідповідально, а інколи й несвідомо. Такі студенти не є гераторами ідей, а, як правило, виконавці їх.

Нижче середній рівень самостійності у студента, який має достатній ень знань, але відшукати в них “раціональне зерно” не може. Цікавості до нових інь не проявляє, проте з примусу - виконує завдання. Посередньо орієнтується в якових та практичних джерелах інформації. Може оперувати інформацією, отри-:іою від когось, не перевіряючи її достовірності. Ідей впровадження чогось ново-прогресивного не подає, однак, якщо його зобов’язати, може щось вирішити з іронньою допомогою.

Недостатній рівень самостійності характерний для студента, який має передні, часто недостатні знання, важко орієнтується в конкретній ситуації, а то-буває безпорадним. У будь-якій ситуації - безініціативний, завжди чекає вказі-с, все робить тільки з примусу. Такий студент часом може бути безвідповідаль-

працюючи за принципом: "моя хата скраю", може констатувати факти, але не .тен прогнозувати.

Рівні самостійності студента були перевірені експериментально методом оцін-та самооцінки і результати майже не відрізнялися. Рівень не залежить також і від <ультету. Але з кожним наступним курсом трохи підвищується. Однак, незапе-гним виступає той факт, що в цілому всі студенти мають досить низький рівень юстійності, який не перевищує середній.

На другому етапі проведення дослідницької роботи було проведено форм; чий та контрольний експерименти, завданнями яких було встановити: як мак мальне залучення студентів до СДС вплине на рівень успішності як основну озн рівнів сформованого досвіду самостійності студента.

Ми довели, що обсяг СДС достовірно впливає на рівень знань. А про під щення рівня сформованості досвіду самостійної діяльності студента можна судиі діаграми (Рис. 3).

Після експерименту__________________До експерименту

—■—контрольна група —*—контрольна група і

; --експериментальна група -експериментальна група |

Рис.З. Рівень самостійності студентів (у балах)

Як видно з цієї діаграми, на початку експерименту різниця у рівні сформс ного досвіду самостійної діяльності студентів експериментальної та контроль груп майже не спостерігається, після закінчення формуючого експерименту рів' самостійності в експериментальних групах збільшився від 0,11 до 0,47 балів прі контрольних. А в цих же рівнях за даними до і після експерименту різниця більи складає від 0,41 до 0,61 бала.

Нами також встановлено, що на рівень сформованого досвіду СДС впли початковий рівень знань, умінь та навичок студентів (чим він нижчий, тим зн ніший вплив). Через те, приступаючи до організації СДС треба провести діагнос ку, встановивши початковий рівень знань студентів, а тоді, залежно від нього, п нувати самостійну роботу.

Таким чином, проведене дослідження показало, що наукова гіпотеза про те,

> на ефективне формування досвіду СДС впливають визначені нами педагогічні ови, підтвердилася.

ВИСНОВКИ

1. У результаті проведеного дослідження уточнено та обгрунтовано поняття постійності особистості в новій соціально-економічній ситуації як здатності будь-зї особи вільно й самостійно діяти (у формі гри, дискусії, репродукції, праці) в аних умовах для задоволення корисних потреб як своїх власних, так і інших осіб, ді людей чи держави в цілому.

2. Розширено поняття самостійної діяльності студентів і визначено її як дії /дента (розумові, матеріально-практичні), які він здійснює самостійно в процесі зчання у вищому закладі освіти. Сюди ми відносимо не тільки ті дії, які пов’язані ¡посередньо з самим навчальним процесом, а й побутовими умовами, оскільки ш впливають на самостійність особи в цілому.

3. Під "досвідом самостійної діяльності" ми розуміємо інтегративну якість збистості, що формується у майбутніх спеціалістів і закріплюється в процесі про-сійної діяльності та характеризується їх здатністю самостійно працювати на до-іеній ділянці, проявляти при цьому вольові зусилля, наполегливість, прагнення досягнення поставлених завдань, ініціативність, організованість, культуру праці, и цьому молодий спеціаліст не тільки сам працює самостійно, а й спонукає до «остійних дій всіх підлеглих. З метою формування досвіду самостійної діяльності 1 час навчання у сільськогосподарському вищому закладі освіти доцільно залуча-усіх студентів до самостійної роботи (навчальної, наукової, виробничої) та ство-вати для цього умови як в аудиторний, так і в позааудиторний час.

4. Класифіковано самостійну діяльність студентів за п’ятьма ознаками:

а) за місцем у навчальному процесі - на аудиторну та позааудиторну;

б) за обов’язковістю - на обов’язкову, бажану, добровільну;

в) за ступенем самостійності - під обов’язковим керівництвом викладача; з ісультаціями викладача чи кращих студентів та старшокурсників; з самоспону-іням та самоконтролем;

г) за видами діяльності щодо набуття знань - на навчально-пізнавальну та ви-зничу;

д) за формою навчання: домашні завдання, ознайомча та інші види практик, їсть в наукових студентських товариствах, лекції, практичні заняття і т.д.

5. Визначено чотири структурні компоненти досвіду самостійної діяльності ■дентів: афективний, когнітивний, аксіологічний, праксеологічний.

6. Визначено педагогічні умови, які впливають на ефективність формування :віду самостійної діяльності студентів:

- професійна компетентність викладачів вищої сільськогосподарської шкі щодо організації самостійної діяльності студентів;

- забезпечення оволодіння студентами, починаючи з початкових курсів ь чання, найбільш загальними вміннями і навичками організації самостійної роботі

- створення сприятливих організаційно-методичних засобів і заходів для СІ

- оптимальне поєднання різних форм організації навчальної, наукової та ви бничої діяльності студентів (індивідуальної, групової, колективної);

- індивідуалізація і диференціація завдань;

- варіативність способів організації СДС під час занять та в позааудиторі

час;

- створення сприятливого психологічного контакту між викладачами та ( дентами під час організації СРС;

- здійснення диференційованого підходу до вибору методів навчання та кс ролю знань, які б найбільш повно стимулювали студентів до самостійної роботи.

7. Успішність формування досвіду СДС в значній мірі визначається тим, викладач здійснює індивідуалізацію та диференціацію самостійної пізнавальн виробничої діяльності майбутніх спеціалістів за рівнем сформованості їх сад тійності. Для цього потрібно:

- розробляти індивідуальні та наскрізні групові завдання (репродуктивно творчого характеру);

- пропонувати студентам, що добре навчаються та швидко працюють на і повому занятті, виконати додаткові завдання (названі нами "рейтинговими"), як умови правильного їх виконання, дадуть змогу студенту отримати "механічний" лік чи оцінку на екзамені;

- практикувати широке використання ділових ігор під час проведення о нарських занять із спеціальних дисциплін;

- використовувати лекції-вікторини, “мізкові атаки”, з "навмисними" поми: ми та лекції з вирішенням окремих проблемних ситуацій чи проблемні лекції;

- не скорочувати аудиторні заняття і не переносити поданий матеріал на сг стійне опрацювання в позааудиторний час, щоб запобігти перевантаження сту; тів;

- практикувати залучення студентів до читання лекцій та проведення групс занять.

Результати наших досліджень показали, що це істотно впливає на підвище рівня знань і займає у варіації його 20%, тобто рівень успішності можна в се] ньому підвищити майже на один бал та на один рівень - досвід самостійної діялі сті.

Залучати студентів до активної позааудиторної самостійної роботи, особливо їжаної та добровільної (згідно з запропонованою нами класифікацією), у таких зрмах:

а) підготовки матеріалів для групових (лабораторних та практичних) занять;

б) підготовки матеріалів та завдань для перевірки знань студентів під час пра-■ичних занять;

в) проведення контролю знань, умінь і навичок студентів, перевірки і оцінки ¡зультатів виконання практичних завдань;

г) самостійного виготовлення і використання технічних засобів навчання;

д) підготовки, проведення та безпосередньої участі всіх студентів у предмет-іх і міжпредметних олімпіадах, вікторинах, конкурсах, оглядах, конференціях і і.

Дисертаційне дослідження дає змогу запропонувати Міністерству аграрної щітики України внести зміни в навчальні плани підготовки спеціалістів:

- на першому курсі в першому семестрі ввести як обов'язковий спецкурс ”Ор-нізація та проведення самостійної роботи студентів у навчальному закладі IV рів-[ акредитації”(обсягом 10-12 годин);

- ввести в кваліфікаційні характеристики розроблені нами критерії для вста-івлення рівня сформованості досвіду самостійності в діяльності молодого спеці-іста.

Наше дослідження не вичерпує всіх питань, які пов’язані з формуванням дос-ту самостійності спеціалістів сільського господарства України. Ця проблема по-ебує подальшого вивчення та дослідження, зокрема питань: характеру і технології оцесу організації самостійної роботи студентів; взаємовідносин особистості в ко-ктиві під час самостійної діяльності; ставлення особистості, як частини колекти-, до цілей, завдань та способів організації самостійної роботи кожного студента крема і колективу в цілому.

Основні положення дисертації розкриті у публікаціях автора:

1. Головко Л. Роль самостійної праці студентів у процесі підготовки спеціа-:тів агропромислового комплексу // Освіта і управління. -1998. -№2. -Т.2.- С.100-3.

2. Головко Л.Л. Використання ділових ігор як способу формування досвіду постійної роботи студентів // Наукові записки.- Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Винниченка.-1998.- Випуск XII. - Серія: Педагогічні науки. -С.143-147.

3. Головко Л.Л. Формування досвіду самостійної діяльності студентів в поза-іиторний час // Наукові записки. -Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка.-98,- Випуск XII.- Серія: Педагогічні науки. -С.118-122.

4. Головко JI.JI. Рівні досвіду самостійної діяльності студентів вищої сіль когосподарської школи // Наукові записки. -Кіровоград: РВЦ КДІ1У ім. В.Вин: ченка.-2000,- Випуск XXI.- Серія: Педагогічні науки. -С.49 - 51.

5. Головко JI.JI. Рівні сформованого досвіду самостійної діяльності студен сільськогосподарського вузу // 36. наук. пр. Уманської СГА. - Умань,- 1998,- С.2 231.

6. Головко JI.JI. Організація самостійної роботи студентів із статистики в зааудиторний час // Гуманізація та гуманітаризація вищої сільськогосподарської віти.: Зб.наук.-метод.ст.-Умань. - 1996.- С.61-64.

7. Дьомін А.І., Головко ЛЛ. Активізація розумової діяльності студентів на кції //Праці регіон. наук.-прак. конф. “Соціально-економічні та ресурсні фактори звитку Черкаської та Кіровоградської області”. -Умань. - 1990.- С.107-108.

8. Головко Л.Л. Організація самостійної роботи студентів в позааудиторі час //Тези доп. Всесоюз. наук.-метод. конф. “Досвід та проблеми перебудови нав льного процесу в вузі на основі взаємодії “Вуз-підприємство””.-К. -1991.- С.151.

9. Колісник І.І., Головко Л.Л. Методичні вказівки по вивченню ку “Статистика” та робочий зошит для практичних занять студентів заочного факу тету (агрономічне та плодоовочеве відділення).-Умань.-1987.-ЗЗс. - (авторські - С 20).

10. Головко Л.Л., Фурса І.В. Методичні вказівки та робочий зошит для пр тичних занять із статистики студентів агрономічного факультету.-Умань.-1987.-1 -(авторські - С.1-11, С.35-47).

11. Г оловко Л.Л., Бурляй О.Л., Власюк В.О.Сільськогосподарська статисти основами соціально-економічної статистики: Методичні вказівки та завдання практичних занять на економічному факультеті (стаціонарна форма навчання Умань.-1993.-Частина 1.-22с. - (авторські - С.1-7, С. 20-22).

12. Головко Л.Л. Загальна теорія статистики: Методичні вказівки та завда для практичних занять студентів економічного факультету.-Умань.-1993. -30с.

Головко ЛЛ. Формування досвіду самостійної діяльності студентів виї сільськогосподарської школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних нау* спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагої і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2000.

У дисертації визначається сутність досвіду самостійної діяльності студент новій ситуації розвитку вищої сільскогосподарської школи, її структурні КОМПОї ти: афективний, когнітивний, аксеологічний, праксеологічний- педагогічні ум

го формування. Експериментально доведена залежність рівня сформованості до-ду самостійної роботи студентів від форм і методів навчальної, наукової та прак-■шої їх діяльності в аудиторний та позааудиторний час. Проведена класифікація ців самостійної роботи студентів. Розроблено та використано в процесі дослі-ення критерії визначення рівня сформованості досвіду самостійної роботи сту-ята. '

Ключові слова: самостійна діяльність студента (СДС), досвід самостійної ді-ьності, критерії та рівні сформованості досвіду, класифікація.

Головко ЛЛ. Формирование опыта самостоятельной деятельности сту-атов высшей сельскохозяйственной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по гциальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Ин-1тут педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, ев, 2000.

В диссертации определяется суть опыта самостоятельной деятельности сту-нтов в новой ситуации развития высшей селскохозяйственной школы и ее струк-эные компоненты: аффективный, когнитивный, аксеологический, праксеоло-зеский; педагогические условия формирования опыта самостоятельной деятель-сти студентов сельскохозяйственного вуза.

В диссертации определяется опыт как качественная характеристика, которая исуща только человеку. От него зависит формирование навыков, инициативнос-, заинтересованности, ответственности и самостоятельности.

В результате изучения состояния проблемы формирования опыта самостояте-аой деятельности - важнейшей черты специалиста высшей квалификации, в част-сти для агропромышленного комплекса Украины в условиях становления рыноч-IX отношений, автором установлено, что этой чертой владеют в достаточной степи лишь 9% студентов-выпускников и специалистов, небольшой опыт имеют 79% ювсем не имеют опыта 12%.

По мнению автора, значительно улучшить это положение можно, активизируя оцесс обучения в высшем учебном заведении, обратив особое внимание на само-зятельную работу студентов, которую необходимо организовывать в процессе ау-торного и внеаудиторного обучения без дополнительных финансовых вложений 5ез увеличения бюджета времени. Для этого необходимо использовать все виды состоятельной работы студента, которые выделяются в соответствии с классифи-дией, разработанной в диссертации.

Экспериментально доказана зависимость уровня сформированное™ опыта состоятельной деятельности студентов от форм и методов учебной, научной и

практической деятельности в аудиторное и внеаудиторное время. Результаты исс, дования данной проблемы свидетельствуют о том, что при условии увеличения 01 ема самостоятельной работы студентов почти на один уровень повышается сф| мированность опыта самостоятельной деятельности.

Разработаны и использованы критерии определения уровня сф мированности опыта самостоятельной работы студентов, которые рекомендуе использовать в характеристике на студента-выпускника сельскохозяйственного i сшего учебного заведения для повышения эффективности использования будущ специалиста агропромышленного комплекса Украины.

Ключевые слова: самостоятельная деятельность студента (СДС), опыт caí стоятельной деятельности, критерии и уровни сформированное™ опыта, класси< кация.

Golovko L.L. The formation of the experience of studen independent work in higher agricultural school.- Manuscript.

Dissertation for getting a scientific degree of candidate of pedagoj sciences in speciality 13.00.04 - theory and methodics of professioi education.- Institute of Pedagogics and Psychology of Professioi Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

The thesis defines the content of experience of independent activity new modern development of high school, its structural components, mi pedagogical formation of the experience of independent activity of 1 agricultural institute's students. It was determined how the level and depth knowledge depended on students' independent work. Types of independí work were classified and criteria for the determination of the level experience formation of students' independent work were worked out.

Key works: students' independent work, experience of independí work, levels and criterion of experiense formation, classification.