автореферат и диссертация по педагогике 13.00.08 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование у будущих yчителей потребности в профессиональном самообразовании

Автореферат диссертации по теме "Формирование у будущих yчителей потребности в профессиональном самообразовании"

ХАРКЮСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГГЧНИЙ УНЮЕРСИТЕТ 1МЕН1 Г. С. СКОВОРОДИ

РГ6 од 1 9 СЕН ЬО)

Малихш Олександр Володимирович

УДК 378+378.147

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНГХ УЧИТЕЛ1В ПОТРЕБИ В ПРОФЕС1ЙН1Й САМООСВ1Т1

13.00.04 - тсор1я 1 методика професшноУ осв1ти

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступеия кандидата педагопчних наук

Харюв - 2000

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Кривор1зькому державному педагопчному ушверситет1, Мийстерство освгеи 1 науки Украши.

Науковий кер1вник: доктор педагопчних наук, професор Буряк Володимир Костянтинович, Кривор1зький державный педагопчний ушверситет, проректор з науково'1 робота.

Офщшш опоненти: доктор педагопчних наук, професор

Подберезський Мнкола Кшдратович,

Хармвський державний педагопчний ушверситет ¡м. Г.С.Сковороди, проректор, завщувач кафедри сощально! педагопки 1 правового виховання.

кандидат педагопчних наук, доцент Шпак Валентина Павл1вна, Полтавсышй державний педагопчний шститут ¡м. В.Г. Короленка, доцент кафедри сощалыга1 педагопки 1 педагопки початкового навчання.

Провщна установа: Нацюнальний лшгвктичний ушверситет, кафедра педагопки, Мшстерство освгги 1 науки Украши, м.Кшв.

Захист вщбудеться " 3& " 2000 року о " годит на

засщанш спещагизовано!' вченоГ/ ради К 64.053.04 у Харювському

державному педагопчному ушверситет! ¡м. Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харшв, вул. Блюхера, 2, ауд. 221.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ Харювського державного педагопчного ушверситету ¿м. Г. С. Сковороди (61168, м. Харюв, вул. Блюхера, 2).

Автореферат розюланий " " О 2000 року.

Вчений секретар Спещал1зовано1 вчено! ради

Л Л

С. Т. Золотухшг

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть 1 дощлыпсп, дослщження. Навчити студетчв самостшно зволод!вати знаниями - одне з важливих завдань сучаснсй' вищо'1 школи. Тому в 1роцеЫ опанування студентами навчальних дисциплш у вищих педагопчних ¡акладах необхщно формувати самостшшсть мислення, сприяти прагненню зщкривати нов1 знания \ способи оволодшня ними.

ЕНдповщно до цього актуал5зуеться проблема формування потреби в 1рофесшнш самоосвт як важливого показника творчих здiбнocтeй эсобистосп 1 необхщнють пошуку шшгав и виpiшeння. Ця проблема не нова. К эозробкою займалися як вичизняш, так 1 заруб1жш дослщники.

У працях Б.Г.Ананьева, Л.С.Виготського, М.Ф.Добринша, О.Г.Ковальова, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьева, В.М.М'ясищева, С.Л.Рубшштейна, Ю.О.Самарша розроблено цшт теоретичш положения психолопчного аспекту цього питания. Педагопчш основи ща проблеми отримали обгрунтування в працях СЛ.Архангельського, В.Г.Андреева, А.К.Громцево'1, Т.1.Гусева, М.У.ГПскунова, Б.Ф.Райського. Науковцями встановлено, що рушшш сили :амоосв1ти майбутнього вчителя визначаються як зoвнiшнiми сощальними вимогами, так 1 власним ставленням до цих вимог; самоосп1та - ;цялыпсть, 1 водночас, вища форма активное^ особистост!; найперша 1 найбьчьш загальна умова появи потреби у професшнш самоосвт для майбутнього вчителя - це перехщ його з позицн студента на позищю спещалкта; оволодшня самоосвггньою Д1ялыпстю здшснюсться лише у процеа ще! дiяльнocтi.

Суттевим результатом проведених досл^джень е доведения правом1рност1 й можливосп формування потреби в професшшй самоосвт як невщ'емноТ та оргашчшм складово1 частини подготовки творчоТ особистост! майбутнього вчителя.

Анал13 стану професшноТ гпдготовки майбутшх учител1в евщчить про наявшеть протир1ч у робот1 вищих педагопчних заклад1в оевт! м1ж творчою природою шзнавальшп д1яльност! й репродуктивним характером навчання; зростанням обсягу актуально'1 шформацп 1 недостатньо ефективними способами п уевщомлення; штелектуал1зашао пращ й невщповшшетга р1вня шзнавально1 самостшносп студенев.

Розв'язання протир!ч, що виникають, передбачае дошльшеть спещального дослщження, спрямованого на з'ясування сутносп змкту, оптимальних метод1в 1 умов оргашзаци професшноТ самоосвт!. Все це й зумовило виб1р теми дослщження "Формування у майбутшх учите:пв потреби в професшнш самоосвт", яка е складовою комплексно'1 теми "Формування творчо! особистост! майбутнього вчителя", що виконуеться Кривор1зьким

державним педаюпчним ушверситетом на замовлення Мппстерства освгги науки УкраУни(№2 - 96).

Об' €кт досл1джсния — процес формування потреби студентов вшцогс педагопчного закладу осв1ти у професшнш самоосвт.

Предмет дослщження - педагопчш умови формування потреби майбутнього вчителя у професшнш самоосвт.

Мета дослщження - теоретично обгрунтувати й експериментальнс перев1рити педагопчш умови -формування у майбутшх учител1в потреби е професшнш самоосвт.

У дослщженш поставлено й виршуються таю завдання:

1. Вивчити проблему формування потреби в професшшй самоосвт в педагопчнш теорн 1 практищ.

2. Теоретично обгрунтувати й експериментально перев1ритн провщш пeдaroriчнi умови формування у майбутшх учител1в потреби в профеыйнш самоосвт в процеа навчання у вищому педагопчному заклад1 освп-и.

3. Розробити методичш рекомендацн для формування у майбутшх учител1в потреби в професшнш самоосвт.

В основу дослщження покладено припущення про те, що навчальний процес сприяе формуванню потреби у професшшй самоосвт при таких основних умовах:

а) пpoфecioнaлiзaцiя навчання у вищому педагопчному заклад! освпл;

б) залучення студентов до активно? тзнавалыю'1 Д1ялыюсп, яка вимагала б професшно необхщних знань, умшь I навичок;

в) наявшсть системи роботи, спрямованоТ на формування потреби в професшшй самоосвт.

Методолопчною ! теоретичною основою дослщження е Державна национальна програма "Осика. Украша XXI столптя", концепщя нащонального виховання 1 концепщя пщготовки учителя; положения сучасноТ фшософсько'1 науки про закони шзнання (М.М.Алексеев, К.О.Абульханова-Славська, Е.ВЛлленков, П.М.Копнш, С.В.Шорохова) 1 психолого-педагопчноК науки про оргашзащю навчально-шзнавально!' Д1ялыюсп (СЛ.Архангельський, Д.М.Богоявленський, А.М.Бойко, П.Я.Гальперш, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Г.С.Костюк, В.В.Краевський, М.М.Скатюн, ГЛ.Щукина та ш.); про активность суб'екта 1 об'екта у процесс трансформацп знань (Л.П.Арютова, О.В.Брушлинський, ВЛ.евдокимов, ВЛ.Лозова, Н.О.Половшкова, ТЛ.Шамова), про формування особистосп учителя (О.О.Абдулша, М.Б.евтух, ВЛ.Загвязинський, Л.В.Кондрашова, Н.В.Кузьмша, Ю.М.Кулюткш, О.Г.Мороз, М.К.Подберезський, ГФ.Прокопенко, В.О.Сластьонш, Г.С.Сухобська, РЛ.Хмелюк, ОЛ.Щербаков), про самоосвггу

студентов (А.К.Громцева, ТЛ.Гусев, Г.С.Заюров, М.У.Шскунов, Ф.В.Письменський, Б.Ф.Райський, В.П.Шпак).

Комплексний шдхщ до вивчення проблеми зумовив застосування таких метод1в дослщження:

-теоретичный анал1з психолого-педагопчно'{ лгсератури з проблеми дослщження;

- смшрико-теоретичш методи ппотетичного м1ркування 1 моделювання;

- методи спостереження, пор1вняння, опитування;

- вивчення змюту матер1альних носив шформацп" (документальних джерел, студентських робгг, конспекпв, анкет);

- педагопчний експеримент;

- методи кшьк1сно'11 ягасноУ обробки експериментальних даних.

Дослщно-експериментальна робота.проводилась на баз1 Кривор1зького

державного педагопчного ушверситету.

Етапи й оргашзащя дослщження.

Перший етап - пошуково-пщготовчий (1993-1994рр.) - був пов'язаний з теоретичним осмисленням проблеми. Для цього вивчалась фшософська, соцюлопчна, психолопчна I педагопчна Л1тература. Велика увага придшялась анал13у й узагальненню досвщу робота вищих педагопчнпх заклад1в освгги з проблеми, що вивчаеться. Проводилося спостереження за /иялыпстю вчител1в 1 студенпв пщ час комплексноУ навчально-виховноУ практики, бесщи з ними, анкетування, вивчення навчально-методичноУ документацй'. На цьому етат здшснено пошуковий експеримент, спрямований на проектування педагопчноУ системи для формування потреби майбутнього вчителя у професшнш самоосвт.

Другий етап - д1агностико-експериментальний (1994-1995рр.) -передбачав розробку методики вивчення р1вня сформованост1 потреби у професшнш самоосвт, мотивашйно-цшшсного ставлення особистосп до педагопчноУ д1ялыюст1, а також дослщження динамжи розвитку шсУ потреби у студентов в умовах традищйного професшного навчання.

Трет1й етап - проекцшно-експериментальний (1995-1997рр.) - був присвячений вивченню, ан&гизу традищйноУ системи професшно-педагопчноУ шдготовки майбутнього вчителя 1 моделюваннго на цш основ1 системи формування потреби у самоосвт в навчальному процесь Визначено оптимальш умови формування потреби у професшнш самоосвт, перев1рка ефективносп яких була пов'язана з четвертим етапом дослщження.

Четвертий етап - експериментально-теоретичний (1997-1999рр.). На цьому етат проводився формуючий експеримент, для здшснення якого було ввдбрано три студентсью групи з (|нзико-математичного 1 факультету шдготовки вчител1в початкових клаав. Р1вень шдготовки студенев у

визначених групах в основному однаковий. 1стотних вщмшностей в оргашзацп навчально'{ роботи, за винятком нашоТ експериментальнсп не було. Контролып вим1ри мали характер "зр131в", що дозволяло досить повно розкрити суп петь змш, як1 вщбувалися у процесс формування потреби в професшнш самоосвт у мaйбyтнix учител1в.

Наукова новизна 4 теоретична цшшеть результате дослщження полягають у тому, що було розкрито сутшсш характеристики потреби у професшнш самоосвт, визначено змкт, динамику розвитку 4 мехашзми формування и у майбутшх учител1в; вперше виявлено, теоретично обгрунтовано й експериментально пepeвipeнo пpoвiднi педагопчш умови формування потреби в професшнш самоосвт у майбутшх учител1в в навчальному процесс вищого педагогичного закладу оевпи.

Особнстий внесок диссртанта полягае в тому, що:

визначено сутшсть, динамжу розвитку потреби у майбуппх учите:пв в професшнш самоосвт;

розроблено концепщю формування потреби майбутнього вчителя у професшнш самоосвт;

обгрунтовано педагопчш умови формування потреби в професшнш самоосвт у майбутшх учител1в.

Практична цшшеть дослщження: висновки 1 науково-методичш матср1али можуть бути використаш у навчальнш практищ вищих педагопчних учбових заклад1в для вдосконалення процесу формування потреби майбутнього вчителя у професшшй самоосвт.

Вфопдшсть 1 обгрунтовашеть результате дослщження забезпечуеться методолопчною обгруитовашетю вихщних теоретичних положень, доцшьним використанням р13номаштних метод!в теоретико-емшричних дослщжень, взаемопсрев1ркою отриманих результата, презентативнютю виб1рок, поеднанням кшькюного 1 якicнoгo ашшзу.

Апробацш 1 впровадження результате дослщження здшснювались на щор1чних вуз1вських конференщях у Кривор1зькому державному педагопчному ушверситет1. Окрсм1 аспекти дослщження висвгглювалися на Всеукра'шських науково-практичних конференщях (Кривий Рш - 1995р.; Харюв - 1997р.; Дшпропетровськ - 1997р.). За результатами дослщження подготовлено дев'ять статей (¡з них 4 фахових) 1 методичш рекомендацп.

На захист виноситься:

1. Обфунтування особливостей самоосвггнього процесу в умовах вищого педагопчного закладу осв1ти.

2. Концепщя формування потреби в професшнш самоосвт у майбутнього вчителя.

3. Провщш педагопчш умови формування потреби в професшнш самоосвт у майбутнього вчителя.

Структура дослщження. Дисерташя складаеться ¡з вступу, двох роздшт, висновгав, списку використаних джерел. Результати експериментального дослщження вщображено граф1чно (чотири графжи).

Змют досл1дження викладено на 156 сторшках машинописного тексту, який включае 2 таблищ, 4 малюнки. Список використаних джерел складае 238 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦИ

У встуш обфунтовано актуальшсть теми дослщження, виявлено протир1ччя, яга зумовили виб1р проблеми. Визначено об'ект, предмет, мету, завдання, гшотезу, методолопчну 1 теоретичну основу дослщження, його методи, наукову новизну, теоретичну 1 практичну цшшсть, сформульовано положения, що виносяться на захист.

У першому роздШ "Теоретичш питания формування потреби студснт1в у профеЫйнш самоосвт" анатзуеться стан дослщжувано'1 проблеми в пауковш л!тератур1, розкривасться сутшсть понять "потреба", "самоосвп-а", "професшна самоосвйа" 1 "потреба у професпйшй самоосвт", теоретично обфунтовуються провщш педагопчш умови формування потреби майбутнього вчителя у професшнш самоосвт в процеа навчання у вищому педагопчному заклад1 освгги.

У психолопчнш науш досить фунтовно висв1тлено питания про потреби людини. Особливу цшшсть мають праш Б.Г.Ананьева, Л.Г.Божовича, Л.О.Гордона, М.Ф.Добринша, О.Г.Ковальова, С.С.Кузьмша, О.М.Леонтьева,

B.М.М'ясищева, С.Л.Рубшштейна, Ю.О.Самарша та ш.

У поглядах психолопв немае принципових розб1жностей у визначенш самого поняггя потреби, проте бшып >птке формулговання знаходимо у

C.Л.Рубшштейна. Учений вказуе на залежшсть людини вщ навколншнього середовища та його потребу, яка в проце^ вторичного розвитку все збшынуеться. Ця об'ективна необхщшсть вщбиваеться через психжу людини 1 вщчуваеться нею як потреба (С.Л. Рубшштейн).

У процес1 навчання та виховання студенти набувають р1зноб1чного розвитку, диферешшогаться Тхш погляди, штереси, стосунки, потреби. I, звичайно, ¡ндивщуальш особливосп кожного студента не можуть задовольнитися тшьки при вивченш програмового матер1алу, тому для всеб1чного розвитку особистостс необхщно, щоб шзнавалып пронеси набули шдповщноТ тенденцшносп. Для розширення й поглиблення таких штереав,

формування у студентов стало! потреби в шзнанш необхщно створювати сприятлив1 умови шляхом оргашчного поеднання самоосвгги 1 навчания.

Потреба у самоосвт 1 потреба у знаниях за своею природою мають багато спшьного й тлумачаться психологами як вщчуття людиною необхщносп у шзнанш для свого нормального юнування 1 розвитку. Задоволення цих потреб вщбуваеться тшьки шляхом набуття знань та 1х використання.

На думку Ю. В. Шарова, потреба у рпноб!чних знаниях та у шзнавальнш д1яльносгп, розвинена до р1вня потреби у самоосвт, оволодшня найошьш радикальними засобами 1 способами тзнання та розвитку мислення розглядаеться як одна ¡3 провщних потреб людини. Це означае, що потреба у самоосвт мае за необхщний елемент шзнавальну потребу, що характеризуеться обсягом 1 глибиною компонента предмета, як! стали об'ектом шзнавально!" потреби й р1внем розумшня студентами значущосп знань, яких вони набувають.

Численш пауков! дослщження доводять, що ефектившеть 1 результатившеть процесу самоосваи суттево залежать в1д р1вня розвитку спещальних особистшних якостей, засвоених знань, умшь здшенювати самоосвтпо д1яльшсть. Педагопчна наука висувае 1 розв'язуе питания про пщвищення ефектпвносп учшня, шлсспрямованого формування потреби в самоосвт й самовихованш (Ю.К.Бабанський, А.К.Громцева, В.СЛллш, Н.А.Половткова, ЛЛ.Рувинський, А.В.Усова, ТЛ.Шамова та ш.).

Розглядаючи потребу майбутшх учител!в в професшшй самоосваи як-синтез внутршшх умов, що забезпечують даний процес, можна видишти чотири, на наш погляд, суггев1 елементи:

- цшений емоцшно-особистюний апарат (внутршня потреба в самоудосконаленш, особистюш якосп (цшносп), емоцшно-вольовий мехашзм, загальш розумов! зд1бност11 т.п.);

- система знань, умшь, навичок самоосвгги особистос^ (глибина сформованос™ наукових понять, взаемозв'язку м1ж ними, умшня ствставляти науков1 понятгя з об'ективною реальшепо, розумшня вщносносп знань \ необхщносп поповнення Тх шляхом С1[стематичного гпзнання);

- умшня 1 навички профес1йно працювати з основними джерелами сошалыкл шформаци (книги, 61блюграф1чш системи, авгоматизоваш шформацшно-пошуков1 засоби, радю, телебачення, спешал1зоваш лекторп та ш.), умшня ор1ентуватися у об'е\и ¡нформаци, вичленити головне в ¡нформащйних технолопях, можливють його ф1ксування 1 т.п.;

- система оргашзашйно-управлшських умшь 1 навичок (прогнозувати 1 виконувати задач1 самоосвгги, планувати свою роботу, умшо розподшяти зусилля I час на р1зномаштш обов'язки, створювати сприятлив1 умови для самод1яльносп, здшснювати самоконтроль, самоанал1з результат в 1 т.п.).

Перераховаш елементи потреби майбутшх учител1в в професшнш самоосвгги в комплекс! досить об'емно 1 грунтовно висвшпоють можливосп студенев, що стосуються оргашзацп та реал1зашТ процесу самоосвгги.

Формування у студенив потреби в професшнш самоосвт здшснюеться в педагопчному процесс Тому професюнал1защя навчання у вищому педагопчному заклад1 освт! - перша пров1дна умова, яка спонукае майбутшх учител1в до професшноТ самоосвгги I передбачае рацюнальне поеднання д1яльност1 у межах педагопчного процесу 1 поза ним, здатшсть умшо планувати власний час, самостшно оргашзовувати систему заход1в пошуку 1 засвоення додаткових об'ем1в сощального досвщу. Через самооргашзацпо системи заход!в поза межами педагопчного процесу студента отримують можливкть випробувати себе в уах ланках самоуправлшня процесом самовдосконалення.

Друга провгдна умова формування у майбуппх учител1в потреби в профеЫйнш самоосвт - залучення студенев до активно? тзнавальноТ д1яльносп, яка вимагала б наявносп професшно необхщних знань, умшь { навичок. Вщповщно до цього важливу роль вшграе характер спшкування м1ж ними 1 викладачами, пщгрунтям ягого виступають суб'ектно-об'ектш в1дносини. Саме вони актив1зуготь \ вдосконалюють суб'ектну д1яльшсть студен'пв, сприяють формуванню стшкоТ настанови на необхщшсть переходу вщ репродуктивно'1 до творчо! д1яльность

Важливе м1сце в самоосвт студенев у педагопчному процес1 вшграе науково обгрунтоване планування цинсноТ системи засоб1в педагопчного впливу на особис^сть вихованщв, яка включае змютовно-цшьовий, процесуально-д1яльшсний 1 контрольно-ошнювальний компонента. Системшсть комплексного засобу педагопчного впливу на особиспсть сприяе процесу формування потреби в професшнш самоосвт у студет^в. Поряд з провщною педагопчного метою кожного планованого заходу (як виховного, так 1 навчального) необхщно висувати завдання формування емощйно-мотивацшного апарату самоосвт! особистосп, умшь здшснювати самоосвтпо д1яльшсть на кожному еташ навчання у вищому педагопчному заклад1 1 шсля його заганчення. Заходи, яга створюються \ реал1зуються за ппшативою студенев (домашня робота по реал1заци власних плашв, колективш семшари, гуртки, котр1 оргашзоваш самими студентами 1 т.д.) також мають суттевий вплив на формування потреби в професшнш самоосвт. Якщо в педагопчному

процеЫ студента лише керуються вкгшвками викладач1в, у тому числ1 1 в оргашзацшно-управлшському аспекту то оргашзащя позааудиторних заход1в вимагае вщ них мобЫзацп зусиль та самоуправлишя шляхом пошуку 1 засвоення додаткових об'екпв сощального досвщу. Таким чином, третяумова - наявшсть робота по формуванню потреби в професшнш самоосвт, яка передбачае впровадження цшсно'1 системи засоб1в педагопчного впливу на особиспсть вихованщв.

Дослщження, проведене нами, пщтверджуе правильшсть положень про провщш педагопчш умови 1 засоби формування потреби в професшшй самоосвгги студенев.

У другому роздип "Дослщно-експериментальне дослщження сукупносп умов формування у студенев потреби в професшнш самоосвт" висвгглюеться дослщно-експернментальна робота 1 результатившсть використання теоретичних положень дослщження для анал1зу процесу формування потреби майбутнього вчителя у професшнш самоосвт. Визначено структуру потреби в професшнш самоосвт у майбутнього вчителя, сформульовано основш положения концепцн, обгрунтовано й експериментально перев1рено провщш педагопчш умови формування потреби в професшшй самоосвт у майбугшх учител1в.

Вивчення педагопчно'1 д1яльносп р1зних категорш учител1в (загальна вибфка бшыи н¡ж 1 ООО оаб) показало, що в структур! загально1 1 профездйно! самоосвгги вчител1в удосконалення 1"х психолого-педагопчних знань посщае одне з останшх мкць. Для виявлення структури потреби в префесшнш самоосвт було застосовано експертну оцшку значущост1 фактор1в потреби вчител1в високого р1вня майстерност1 (вчительметодисти 1 вчител1 вищоТ категорп).

За результатами отриманих емгпричних даних, опрацьованих за допомогою ЕОМ методами кореляцшного й регресивного анал1зу, було з'ясовано фактори потреби в професшшй самоосвт й визначено групп вчител1в з р1зними ровнями потреби.

Ми отримали структуру потреби в профес1ин1Й самоосвт, яка включае таи фактори (компонента):

- мотиващйний;

- аналггичний;

- процесуальний;

- оргашзацшно-оцшювальний.

На еташ констатуючого експерименту було проведено анал13 р1вня потреби в професшшй (педагопчнш) самоосвт випускшшв р1зних педагопчних заклад1в (на грутг визначених структурних компонент), яга працюють у Дншропетровськш обласп (виб{рка невпорядкована, що охоплюе

зах учител1в випуску 1992 - 1994 рр. - 83 особи). Результата анашзу дозволили зизначити 4 нер1вш групи.

Перша група (7,5%) - випускники з високим р1внем потреби. Молод1 зчител1 ще'1 групи серйозно й систематично займаються професшною ;амоосв1тою, мають стшкий штерес до педагопки як науки.

Друга група (26,5%) - випускники, яи мають середнш р1вень потреби в трофесшнш самоосвт. Вони, як правило, усвщомлюють вaжливicть 1 1еобх1дн1Сть самоосв1ти, але займаються нею нерегулярно, лише за умови нткнення з певними утрудненнями щодо розв'язання практичних завдань.

Третя група (найбшьш численна 54,9%) - вчител1 з низьким р1внем тотреби в нрфесшнш самоосвт. Представники щеТ групп займаються тедагопчною самоосвггою лише в наслщок вимог адмппстраци, Тх шзнавальш нтереси не мають педагопчноТ спрямованость

Четверта група (13,2%) - мають дуже низький р1вень потреби в трофесшнш самоосвт. Вчител1, яи увшшли до останньо! групи взагаги зважають, що педагопчна теор1я шчого не дае практиш. Низький р!вень шхщних теоретичних знань не дозволяс Ум усвщомити cyтнicть педагопчних шищ 1 процеав.

Яисний анагйз д1яльносп вчител1в з високим р1внем потреби в трофесшнш самоосвт, а також причин несистематично! роботи представшшв шлих груп у сфер1 професшноУ самоосвт, дозволив припустити, що стушнь ¡алучсносп молодого вчителя в самоосвггню д1яльшсть залежить в1д /св1домлепня ним шлей i мотив!в такоУ д1яльносп, шд умшь анагпзувати тедагопчну систему 1 й елементи на грутт отриманих теоритичних знань 1 трактичних умшь, як1 складають основу професшноУ (педагопчноУ) самоосвп-и.

В1дпов1дно до визначеного, формування у студент! в потреби в трофесшнш самоосвгонй д1ялыюст1 пов'язане з суттевими змшами в эргашзаци навчального процесу, який с:пд псреоркнтупати ¡з заучування нформашУ на набуття майбутшми фах1впями навичок самостшносп, з эепродуктивного навчання на творче.

Виходячи з наведених положень нами було розроблено методику 'спрямовуючого 1 контролюючого самонавчання", котра була апробована на 5анятгях з шоземноУ мови. Сутшсть даноУ методики полягае в тому, що зпродовж першого мкяця навчання пщ час лекцш 1 практичних занять здшсшоеться штенсивна д1яльшсть по оволодшню студентами умшнями :амостшноУ роботи, розглядаються питания методологи, котр1 -псно пов'язаш з карактеристикою навчального матер1алу \ його структурою. На другому мкящ занять передбачаеться практичне застосування вже набутих студентами георетичних знань про самооргашзацпо гйзнавалыюУ д1яльпость

Результата експерименту показали, що використаиия дано! методики пщвищило усшшшсть у вспх експериментальних групах (якщо на кшець листопада в трьох таких групах, де навчався 21 студент, 13 чоловпс мали оцшку "вщмшно", 7 - "добре" 1 тшьки один студент - "задовшьно", то за результатами залжу у квтп уже 18 студента мали оцшку "вщмшно", двое - оцшку "добре" \ один - "задовшьно"). За свщченням самих студента дана методика допомагае проходити весь цикл на один-два дш швидше, шж тpaдицiйнa, а звшьнений час використовувався для корекци навчально1 Д1яльност1.

У ход1 експерименту нами також вивчалося "вщчуггя часу" у студента та його змши, оскшьки цей чинник вiдiгpae надзвичайно важливу роль у плануванш та оргашзацп дiялыюcтi людини. Показники учасниыв експериментальних груп були кращими, «¡ж контрольних (на самоосвпу вони вщводили у 1,5 раза бшыне часу). На заключному еташ експерименту визначався р1вень сформованосп у майбутшх фaxiвцiв досвщу самоосв!тньо'| д1яльность Анал1з оперування цшями визначив, що вс1 (кр1м одного) учасники експерименту добре володшть даною процедурою, а в контрольних групах третина студента не змогла виконати пocтaвлeнi завдання.

На основ} одержаних результате, використовуючи "шкалу зрушень" у готовноси до самоосвгги, розроблену науковою лаборатор1ею пщ кер1вництвом професора Б.Ф.Райського, ми дшшли висновку, що у пор1внянш з даними початкового етапу експерименту в експериментальних групах 16 студента ¡з 21 шдвищили р1вень досвщу самоосвш1ьо1 д1яльносп, при цьому 7 ¡з них, яга мали п низький р1вень, пщнялися до високого.

В контрольних групах ¡з 28 студента тшьки 9 на один р1вень шдвищили досвщ сам00св1тнь01 д1яльност1, 16 чоловк залишилось на попередньому р{вш, а у 4 студенпв вш навггь знизився.

Таким чином, використання методики "спрямовуючого 1 контролюючога самонавчання" сприяе ефективностс формування у студента досвщу самоосвш1ьо1 д1яльносп, шдвшцуе 1х ycпiшнicть, виховуе свщоме ставлення до навчання, його штенсифжацп.

Дослщження розвитку потреби студент) в у професшнш самоосвгп зд1йсшовалося упродовж двох роив за такими характеристиками:

1) готов!петь до самоосвгги;

2) piвeнь засвоення знань;

3) умшня працювати з джерелами шформацп;

4) оргашзацшно-управлшеыа вмпшя.

Koнтpoльнi зр1зи проводилися щосеместру. За спещальною методикок гидраховувалися середш "виважеш" величини з кожно! характеристики виявлявся 1'х пpиpicт за контрольований перюд. Результати змш цих середнЬ значень за характеристиками 1-4 вщображено вщповщно на графжах 1-4.

Математично-статистична обробка експериментальних даних засвщчила високу достов1ршсть висновку. Оцшка, проведена на основ! критерйо згоди Шрсона х (стушнь свободи к=2, р1вень значимое^ а=0,01), отримали критичне значения х=9,2, яке бшьше вщ значения кожного ¡з компонент 1-4: (0,72; 1,21; 0,98; 2,37 вщповщно).

Шляхом кореляцшного анатпзу залежнос-п М1ж характеристиками 1-4 1 регресивного анал1зу функцш зв'язку м!ж ними було з'ясовано, що найпсшии зв'язки виявлено м1ж характеристиками 1 1 3 (коефвдент кореляцп 0,50-0,56), м1ж 1 1 4 (коефшент 0,45-0,50), м1ж 3 I 4 (коефщент кореляцп 0,47-0,51). Було виявлено зростання значень множинного коефнщента кореляцп. Комплексний анал1з результата експерименту пщтверджуе, що на вдосконалення процесу формування потреби студенпв у професшнш самоосвт суттево впливае цшсна система заход1в.

Нашвм1ри не дають яисно1 змши результате (як наочно зафжсовано на графшах 1-4 лшп Б1 В мало вщр1зняються одна вщ одно'0.

Графт 1 График 3

Графт 2

Графы 4

Проведене дослщження дозволило зробити та«а висновки.

1. Самоспйне шзнання завжди забезпечувалося комплексом умшь, а не будь-яким одним ¡з них. У робот! з книгою, наприклад, оволодшня ¡нформащею завжди вимагало вщ студенпв ряду вмшь. Щ вмшня у них, звичайно, трансформувалися у трьох основних компонентах: умшня видшяти основну ¡дею (анал1зувати факти, проникати в Тх суп петь), умшня складати розгорнутий план (осягати структуру викладення матер1алу, вид1ляти його основн1 одинищ, розумгги залежшеть шдряднос™ й сушдрядносп), умшня писати конспект (видшяти основш факти, розташовувати Тх вщповщно до провщноТ щеТ, коротко 1 чтот викладати).

У робот1 студент1в з шшими джерелами шформаци (радю, телебачення) також виникае питания про оволодшня не якимось одним умшням, а цшим комплексом, що забезпечуе засвоення запропоновано'Т шформаци. Тому висуваеться ¡дея одночасного формування вс1е'Т системи шзнавальних умшь, що забезпечують оволодшня змютом певного джерела шформаци.

Основний комплекс умшь працювати з книгою формуеться у процес1 лопчноТ обробки тексту 1 ум ¡пня видшяти головне й необхщне 1 для плану, 1 для складання конспекту. Умшня узагальнювати впливае на формулювання 1деТ й складання питань плану. Умшня розкривати лопку викладення необхщне в уах зазначених видах роботи. Все це евщчить про Тх оргашчний взаемозв'язок: оволодшня одним умшням полегшуе формування другого, 1 е, в свою чергу, фунтом для третього.

2. Труднопц формування умшь самостийного шзнання у процеа навчання полягають у тому, що формування здшснюеться, як правило, на вже осмисленому (у процеа пояснения викладачем) матер!ал1. За таких умов ш вмшня, звичайно, не можуть повшетю виконувати своТ функци, що позбавляе Тх внутршнього змюту. Однак труднонц можуть бути нодолаш шляхом уведення елементтв самостшного шзнання у процес навчання. Для виршення поставленого завдання важливо, щоб викладач використовував дoбpoвiльнi види д1яльносп й був оргашзатором не тшьки навчальноТ, а й ус1е*Т гйзнавальноТ д1яльност1 студатв.

Такий шдхщ не тальки забезпечуе можливють бшьш глибокого уевщомлення значущоста добровшьних видiв дiяльнocтi, а й розширюе можливють переносу Тх на р1зномантпший матер1ал, роблячи тим самим умшня гнучким I широким за змютом. Залучення викладачем у сферу впливу добровшьноТ шзнавальноТ д1яльност! студенев сприятиме стиранню граш М1Ж навчанням 1 самоосвггою, актив1зацн всього процесу навчання.

3. Потреба у професшнш самоосвт, як 1 будь-яка шша потреба, - явище складне, багатогранне. Процес формування визначеноТ потреби вимагае

гаявноеп сукупносп умов. Основними умовами для формування у студентов ютреби у самоосвт е:

а) професюнатзащя навчання у вищому педагопчному заклад1 освтг;

б) залучення студента до активно! тзнавально! д1яльност1, яка вимагала • професшно необхщних знань, умшь 1 навичок;

в) наявшсть системи робота, спрямовано! на формування потреби в [рофесшнш самоосвт.

4. Актившсть 1 продуктившсть профес1Йно1 самоосвт! студенев алежить також вщ:

- р1вня оволодшня методикою самоосвггньо'1 робота;

- використання р1зноманггних форм контролю й самоконтролю за процесом 1 результатами ще!' роботи;

- регулярно? шдивщуальноТ допомоги студентам, ям вщчувають утруднення в оволодшш матер1алом, який вивчаеться;

- шдвищення об'ективносгп в оцшюванш знань на екзаменах та високоТ вимогливосп до якост1 загальнонауково'1 1 профеайноТ шдготовки студентав.

В процеЫ наукового пошуку встановлено, що ¡снуе об'ективна :собхщшсть подальшого дослщження всього комплексу питань, що тосуються цшеспрямованого формування потреби студенев у професшшй амоосвт, а саме про:

- теоритичне обгрунтування методики 1 технологи формування потреби в професшнш самоосвт у майбуппх учител1в з урахуванням обрано! спещальноеп;

- фунтовне вивчення структурних компонента потреби в професшнш самоосвт;

- виявлення резерв1в аудиторного 1 позааудиторного процесу навчання, яш б сприяли формуванню потреби в профеайнш самоосвт.

Навички самосвгги 1 самовиховання, набуп у вшиий школ1, не тшьки тануть пщфуптям для самовдосконалення майбуппх учител1в, але й [опоможуть 1м виршувати питания оргашзаци самоосвЬи та самовиховання чшв, яких вони будуть навчати.

Основний зм1ст дисертацн викладеио у публжашях автора.

1. Малихш О.В.Потреба як спонукаюча сила професшно\' самоосвгеи шйбутшх педагопв // Засоби навчально? та науково-дослцшо! роботи: 36. наук, [раць / За ред. В. I. Евдокимова, О. М. Микитюка. - Вип. 3. - Харгав: ХДПУ, 997.-С. 164-168.

2. Малихш О.В.Теоретачш основи формування потреби в професшнш амоосвт И Засоби навчально! та науково-дослщноТ роботи: 36. наук, праць /

За ред. В. I. Свдокимова, О. М. Микитюка. - Вип. 3. - Харюв: ХДПУ, 1997. -С. 184-191.

3. Малихш О.В. Законом1рносп розвитку потреби в самоосвт // Засоби навчально1 та науково-дослщноТ робота: 36. наук, праць / За ред. B.I. Свдокимова, О. М. Микитюка. - Вип. 3. - Харив: ХДПУ, 1997. - С. 191-194.

4. Малихш О.В. Актив1защя тзнавальноГ Д1яльносп студенев // Сощал1защя особистостй М1жкафедральний 36ipiiHK наукових статей / За загальною ред. А.П. Капсько!'. - К.: НПУ, 1998. - С. 151-159.

5. Малыхин А.В. Определение понятия "самообразование" в педагогической литературе // Придшпровський науковий вкник: Педагопка середньо!" та вищоТ школи / За ред. А. В. Козлова. - 1998. - №70. - С. 78-83.

6. Malykhin A.V. Foreign language: some elements of teaching effectiveness // Деяи питания фшологи та методики викладання ¡ноземних мов: 36. наук.-метод. праць викладач1в факультету ¡ноземних мов. - Кривий Pir, 1998. - С. 5-9.

7. Кадченко Л.П., Малихш О.В. 1ндивщуально-диференщйований шдхщ як передумова становлення творчоТ особистосгп майбутнього педагога // Формування творчоТ особистосп в навчальному процесь - Кривий Pir.: КДПУ,

1998. - С. 22-25.

8. Малихш О.В. Формування потреби в самоосвт як засобу розвитку творчо'1 особистосп вчителя // Творча особист!сть учителя: проблеми теорн i практики: 36. наук, праць / Ред. кол. Гузш Н.В. (вщп. ред.) та iHiui. - К., НПУ,

1999.-Вип. 3,-С.48-55.

9. Малихш О.В. Самоконтроль - важлива складова ycnimHocTi самостшно1 роботи студента // Teopiя i практика педагопчного процесу: 36ipHHK наукових праць // Проблеми сучасного мистецтва i культури. - XapKiB: Книжн. видавн. "Каравела", 2000. - С. 73-78.

10. Малихш О.В. Методичш рекомендаци для формування у майбутшх учител1в потреби в профес4йн4й самоосвт. - Кривий Pir: КДПУ, 2000. - 24 с.

Аноташя

Малихш О. В. Формування у майбутшх учител1в потреби в профеайшй самоосвт. — Рукопис.

Дисертащя на здобутгя наукового ступеня кандидата педагопчних наук за спещальшстю 13.00.04 - Teopia i методика профес1йно1 оевпи.

Харивський державний педагопчний ун1верситет iMeni Г.С. Сковороди, XapKiB, 2000.

У доатдженш розкривасться суппсть понять "самоосв1га", "професшнс самоосв1та" i "потреба у пpoфeciйнiй самоосвт". Визначаеться 3MicT, основн: умови i засоби ефективного формування потреби майбутнього вчителя ) профес1йн}й самоосвт в npoueci навчання. Експериментально доведено

результатившсть використання теоретичних положень досшдження для анатзу процесу формування потреби майбутнього вчителя у професшшй самоосвт. Комплексний анагиз результате експерименту пщтвердив, що на вдосконалення процесу формування потреби студент! в у професшшй самоосвт сутгево впливае цшсна система запропонованих заход1в.

Матер1али дослщження дають теоретичну основу для подальшого удосконалення навчального процесу вищо! школи, шдвищення його рол1 в професшшй пщготовш студенпв.

Ключов1 слова: потреба, самоосвгга, профеайна самоосвгга 1 потреба у професшшй самоосвт.

Аннотация

Малыхин А. В. Формирование у будущих учителей потребности в профессиональном самообразовании. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования.

Харьковский государственный педагогический университет имени Г.С. Сковороды, Харьков, 2000.

В исследовании раскрывается суть понятий "самообразование", "профессиональное самообразование" и "потребность в профессиональном самообразовании". Определяется содержание, основные условия и средства эффективного формирования потребности будущего учителя в профессиональном самообразовании в процессе обучения в педвузе. Для самообразования, как специфической формы удовлетворения познавательной потребности и интересов, характерно овладение знаниями и умениями по личной инициативе человека.

Самое общее и первое условие возникновения потребности в профессиональном самообразовании для будущего учителя - это переход его с позиции учащегося на позицию специалиста. Но вместе с этим он должен овладеть и опытом самостоятельной работы по обогащению своих знаний и умений, развитию своей личности.

Понятие "самообразование" лишь тогда будет полным, когда оно будет включать как всю совокупность связей с воспитанием и образованием, так и сам процесс духовного развития личности, передачи духовных и эстетических ценностей, их восприятия и функционирования в обществе. Самообразование -непрерывное продолжение общего и профессионального образования, благодаря которому актуализируются и расширяются знания, восполняются пробелы в духовном развитии человека.

Потребность в самообразовании и потребность в знаниях в своей природе также имеют много общего. В психическом плане обе они выражаются в том, что человек ощущает нужду в познании для своего нормального существования и развития. Удовлетворение этих потребностей происходит только путем приобретения знаний и их приминения.

Экспериментальная работа подтвердила результативность использования теоретических положений исследования для анализа процесса формирования потребности будущего учителя в самообразовании. Комплексный анализ результатов эксперимента показал, что на совершенствование процесса формирования потребности будущего учителя в профессиональном самообразовании значительное влияние оказывает целостная система действий, предложенная в исследовании.

Активность и продуктивность самообразрования студентов зависит от: умелого обучения их методике овладения умениями такой работы; использования разнообразных форм контроля н самоконтроля за ходом и результатами этой работы; регулярной индивидуальной помощи студентам, испытывающим затруднения в овладении изучаемым материалом; повышение объективности оценки знаний на экзаменах и высокой требовательности к качеству общенаучной и профессиональной подготовки студентов.

Существеной проблемой организации учебно-методической работы в вузе является правильное определение ее структуры с точки зрения овладения преподавателями психолого-педагогическими основами обучения. Эта структура включает следующие компоненты: глубокое усвоение психолого-педагогической теории обучения, овладение практическими умениями и навыками, применение этой теории в реальном учебном процессе, осмысление творческого характера учебной работы и пути проявления этого творчества.

Материалы исследования составляют теоретическую основу для дальнейшего совершенствования учебного процесса высшей школы, повышения его роли в профессиональной подготовке студентов.

Ключевые слова: потребность, самообразование, профессиональное самообразование, потребность в профессиональном самообразовании.

Annotation

Malykhin О. V. Forming future teachers' requirement for professional self-education. - Manuscript.

Thesis for a candidat's degree by speciality 13.00.04 - the theory and methods of teaching of professional education. - Kharkov G. S. Skovoroda State Pedagogical University, Kharkov, 2000.

The essence of the notions: "self-education", "professional self-education" and "requirement for self-education" is investigated. The contents, principal conditions

d means of forming a future teacher's requirement for self-education in the process studying at the Pedagogical University have been determined. The experimental yestigation has confirmed the effectiveness of using the theoretical foundations of 3 research for analysing the process of forming a future teacher's requirement for lf-education. The complex analysis of the experimental results has proved the fact at the whole system of measures, suggested in the investigation, influences the tprovement of the process of forming a future teacher's requirement for self-ucation.

The materials of the investigation form theoretical foundation for further lprovement in teaching process of higher school. Its role becomes more significant professional training of students.

Key words: requirement, self-education, professional self-education, quirement for professional self-education.

ГПдписано до друку 24.05.2000 p. Умов.-друк. аркушш -1,0 Формат 60x90/16 rianip ксерокопий 80 г/м2 Тираж 100 прим. Замовлення № 5812

TOB Курсор, Харйв, пров. Театральний 11/13, к. 53