автореферат и диссертация по педагогике 13.00.08 для написания научной статьи или работы на тему: Подготовка студентов педагогических училищ и колледжей к использованию ииновационных технологий в дошкольных учреждениях

Автореферат диссертации по теме "Подготовка студентов педагогических училищ и колледжей к использованию ииновационных технологий в дошкольных учреждениях"

Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України

Машкіна Людмила Андріївна

УДК 377.6.00.1.76:372

ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УЧИЛИЩ ТА КОЛЕДЖІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.0$-теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 2000

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент Понімаиська Тамара Іллівна, докторант Рівненського державного гуманітарного університету

Офіційні опоненти: доктор педагог ічних наук, професор

Артемова Любов Вікторівна,

завідуюча кафедрою дошкільної педагогіки Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Дашіленко Лідія Іванівна, завідуюча лабораторією впровадження педагогічних інновацій Інституту педагогіші АПН України

Провідна установа: Волинський державний університет

імені Лесі Українки, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Луцьк

Захист дисертації відбудеться 23 листопада 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПІІ України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).

Автореферат розіслано “20” жовтня 2000р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради професор

М.Г1 Легкиіі

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства особливої актуальності набуває проблема створення умов для розвитку особистості, яка здатна до самоактуалізації, співвіднесення внутрішнього і зовнішнього, створення нового не лише для себе, а й для суспільства. Питання формування інноваційного потенціалу нації висувається на рівеїп, пріоритетних соціальних та гуманітарних проблем. •

Актуальність теми зумовлена низкою соціальних, історико-педагогічних факторів, проблемами реформування дошкільної освіти, яка базується на інтеграції родинного і суспільного виховання, на засадах національної культури та загальнолюдських цінностей, сучасних досягненнях психолога-педагогічних наук, надбаннях світового педагогічного досвіду.

Для о! ювлєння освіти в Україні, зокрема її дошкільної ланки, характерна тенденція розвитку інноваційних процесів: модернізується зміст, форми і методи виховання і навчання дітей, розробляються та апробуються нові освітні технолога', з’являю ться різні моделі дошкільних закладів, що потребує належної підготовки вихователя. Педагогічні училища і коледжі покликані забезпечити високій рівень професійних знань і умінь студентів, сформувати творчу активність сучасного педагога, здатного до самовдосконалення, дослідів іцької та інноваційної діяльності. Це можливо за умови подолання “тиражування” підготовки майбутніх педагогів, сшдартизацц особистості в період вузівського навчання.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні визначає мінімально достатній та необхідний дитині перших семи років життя рівень компетентності, що забезпечує її нормальне функціонування в навколишньому середовищі (Л.В. Артемова, А.М.Богуш, Е.С.Вільчковський, О.Л.Кононко, Л.Ю.Корміліципа,

З.П. Плохій, Т.І.Поніманська та ін.). Це елементарні знання, уявлення, практичні уміння та павички, які гарантують дитині адаптацію до життя, здатність орієнтуватися в ньому, адекватно реагувати на потреби XXI століття. Як державний стандарт, базовий компонент спрямовує зміст основних навчально-виховних програм на організацію розвивального середовища, підвищення професійного рівня майбутніх фахівців з тим, щоб вони могли кваліфіковано ознайомити дітей з усіма сферами життєдіяльності, застосовуючи нові педагогічні технології.

У практиці освітньої системи почали функціонувати альтернативні дошкільні заклади, оновлені за змістом і напрямками навчально-виховної роботи, що орієї пуються на нетрадиційні системи виховані ія та інноваційні педагогічні технології. Вихователі звертаються дотеоріїі практики видатних вітчизняних педагогів не лише на загальнометодологічному теоретичному рівні, а й на рівні конкретних технологій, що можуть допомогти вирішити завдання дошкільної освіти (С.Ф.Русова,

В.О.Сухомлинський та ін.). Педагоги творчо використовують авторську систему фізичного виховання М.М.Єфименка, методику навчання дітей грамоти та лічби з 2-х років М.О.Зайцева; набуває широкого застосування теорія розв’язання винахідницьких завдань, впровад жуються педагогічні зарубіжні системи, які донедавна не використовувались у вітчизняній педагогіці (М.Монгессорі, Р.Штейнер та ін.).

Прак'гжароботи дошкільних закладів певною мірою випереджуєрозвитокданого питання втеоріїисдагогіки, отже, не поодиноктшспсевдоінновації, прагнення зробити не краше, а “інакше”, прикриваючись авторитетним іменем педагога-новатора. Дані процеси вимагають відповідною кадрового забезпечення, асаме: підготовки педагогів-професіоішів новоїформаціїз конкурентно придатним рівнем кваліфікації, які мають відповідну культуру, розуміються на тенденціях, напрямах і системах сучасної педагогіки, здатні до творчої пошукової та дослідницької діяльності, вміло вигористовутоть інноваційні педагогічні технології.

Аналіз теорії і практики навчання педагогів за кордоном засвідчив, що підготовка студеіпів до інноваційної діяльності є пріоритетною у вищих педагогічних навчальних закладах США, Японії, Росіїта інших країнах. Ця робота розпочалась і в Україні. Але випускники педагогічних училищ та коледжів використовують інновації стихійно, не знають чітко їх змісту, не володіють методикою втілення в практику робота. Отже, актуалы юю є розробка теоретико-методі ннлх основ підготовки фахівців до іш юваційної діяльності.

Дтя нашої роботи важливими є висновки і іауиових досліджеі іь у галузі філософії сучасної освіти (С.УГончареню, І.А.Зязюн, В.Г.Кремень); методології педагогічної іішовашки(В.П.Беспалью,М.С.Бургін,Л.І.Даниленю,І.П.Шуіасий,М.М.ГІоташник,

Н.Р.Юсуфбекова та ін.); зв’язку педагогічної науки і новаторської діяльності творчих педагогів (В.І.Журавльов, В.В.Краєвський, С.О.Сисоєва, В.М.Полонський); стратегії педагогічних інновацій (В.Ф.Паламарчук, О.Я.Савченко, П.Г. Щедровнцький); підготовкивчіпеля до ішоваційноїдіяльності в умовах навчаштяу вищих педагогічних закладах (Л.С.Подимова, В.О.Сластьонін, Л.І.Стеценга, І.І.Циркун та ін.) га закладах післядигшомної педагогічної освіти (В.1Бондар,О.Г.Козлова,В.І.Маслов, К.В.Макаїш). Стосовно підготовки до використання педагогічних інновацій фахівців у галузі дошкільної освіти спеціальні дослідження не проводились.

Враховуючи актуальність, недостатню розробленість і практичне значення цієї проблеми, ми обрали тему дослідження “Підготовка студентів педагогічних училищ та коледжів до використання інноваційних технологій в дошкільних закладах”. ’

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до загального напрямку наукових досліджень Рівненського державного гуманітарного університету і є складовою колективної теми кафедри дошкільної педагогіки (протокол № 5 від 5.10.1994 р. засідання Вченої Ради).

Мета дослідження полягає із теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці моделі підготовки майбутніх фахівців з дошкільної освітидо використання інноваційних педагогічних технологій.

Задачі дослідження:

- з’ясувати ступінь дослідженості проблеми підготовки студентів педагогічних училищ та коледжів до використання інноваційних педагогічних технологій в роботі з дітьми дошкільного віку;

- розкрити сутність сучасних педагогічних інноваційних технологій в галузі дошкільної освіти та вивчити стан їх впровадження в практику роботи дошкільних закладів України, проаналізувати стан готовності студентів педагогічних училищ та коледжів до застосування педагогічних інновацій;

- розробити та експериментально перевірити модель підготовки студентів до використання інноваційних педагогічних технологій у дошкільних закладах;

- виявити пріоритетні чинники функціонування моделі підготовки студентів до використання педагогічних інноваційних технологій.

Об’єкт дослідження - система професійної підготовки студентів педагогічних училищ та коледжів.

Предмет дослідження — педагогічні умови підготовки студентів педагогічних училищ та коледжів до використання інноваційних технологій в дошкільних закладах.

Гіпотеза дослідження: у випускників педагогічних училищ та коледжів може бути сформована готовність до використання інноваційних педагогічних технологій за умов розробки і впровадження науково-методичної моделі, яка включатиме такі основні складові: змістовна, технологічна, результативно-оціночна.

Методологічні засади дослідження складають положення про системно-структурний підхід, що передбачає цілісність розгляду об’єкта, виявлення різноманітних внутрішніх і зовнішніх його взаємозв’язків та необхідність їх вивчення в конкретпо-історичішх умовах; діалектичну єдність теорії і практики, прогнозування і передбачення майбутнього.

Теоретичною основою дослідження є діалектичний підхід до пізнання соціальних явищ, науково-теоретичні положення про гармонійний розвиток особистості, закономірності розвитку інноваційної діяльності; єдність, взаємозумовленість загального та професійного розвитку людини; теорія діяльнісної сутності особистості та її творчої активності; педагогічні концепції суспільної ролі і функцій вищої школи у формуванні майбутнього фахівця.

Методи дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури, практичний досвід роботи викладачів вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації та вихователів дошкільних закладів

дав змогу з'ясувати та узагальнити сучасні проблеми підготовки студентів до використання інновацій. Моделювання, педагогічний експеримент, спостереження, бесіди, діагностування, інтерв’ювання, метод незалежних експертних оцінок, якісний і кількісний аналіз дали можливість визначити джерела та шляхи формування компонентів компетентності студентів у сфері застосування інноваційних педагогічних технологій та розробити модель підго ї овки майбутніх фахівців до використання інновацій в дошкільних закладах. Математичні методи обробки даних експерименту були покладені в основу кількісного аналізу результатів формуючого експерименту і дозволили довести їх достовірність.

Основна дослідно-експериментальна база - Хмельницьке педагогічне училище та дошкільні заклади м. Хмельницького і області (загальна кількість -ЗО). Одержані результати апробовані в Кременецькому, Лубенському, Львівському, Барському, Чернівецькому, Мукачевському, Сарненському, Луцькому педагогічних училищах та коледжах.

Дослідження здійснювалося в три етапи.

Перший етап (1995-1996 p.p.) - пошуково-теоретичний. На цьому етапі вивчено стан проблеми, здійснено аналіз науково-педагогічної літератури, визначено вихідні положення дослідження: об’єкт, предмет, гіпотеза, методологія, методи.

Другий етап (1996-1998 p.p.) - дослідницько-експериментальний, пов’язаний з моделюванням та експериментальною перевіркою педагогічних умов, необхідних і достатніх для підготовки студентів до використання інноваційних педагогічних технологій у практиці роботи, підготовлено і проекспериментовано навчальну програму спецкурсу “Інноваційні педагогічні технології'”.

Третій етап (1998-1999 p.p.)-узагальнюючий. На цьому етапі проводилась корекція проміжних та остаточних результатів експериментальної роботи, систематизовано й оброблено експериментальні матеріали та висновки, підготовлено методичний посібник “Підготовка студентів до інноваційної педагогічної діяльності”.

Наукова новизна одержаних результатів.

В дисертаційному дослідженні вперше розроблено та експериментально обірунтовано модель підготовки студентів педагогічних училищ та коледжів до використання інноваційних технологій у дошкільних закладах, яка включає такі складові: змістовна, технологічна та результативно-оціночна. Визначено сут ність компетентності майбутніх фахівців у сфері застосування педагогічних інновацій, зокрема таких її компонентів як поінформованість, грамотність, культура, позіщія студентів щодо використання інноваційних педагогічних технологій в дошкільних закладах. Розкрито шляхи та джерела формування компетентності, показники її результативності.

Дістали подальший розвитоктеоретичні положення психолого-педагогічної науки про підготовку студентів до інноваційної педагогічної діяльності завдяки розробці змісту, критеріїв та методики визначення компетентності студентів у сфері застосування інноваційних педагогічних технологій, класифікація яких у галузі дошкільної освіти подасться вперше. Встановлено також пріоритетні чинники функціонування моделі підготовки майбутніх фахівців до використання інноваційних педагогічних технологій в дошкільних закладах.

Практичне значення одержаних результатів.

На базі теоретичних узагальнень і висновків спроектована модель підготовки студентів до використання інноваційних педагогічних технологій, розроблена програма спецкурсу “Інноваційні педагогічні технології” та відповідні методичні рекомендації, методичний посібник “Підготовка студентів до інноваційної педагогічної діяльності”.

Результати дослідження можуть бу ти використані викладачами дошкільної педагогіки, фахових методик педучилищ і коледжів у здійсненні підготовки фахівців; студентами як науковий матеріал щодо сутності педагогічних інновацій та їх класифікації.

Програма та методичний посібник з курсу “Інноваційні педагогічні технології"’, розроблені автором, успішно використовуються при підготовці фахівців дошкільної освіти у вищих педагогічних навчальних закладах 1-11 рівня акредитації.

Обгрунтованість і достовірність отриманих результатів і висновків забезпечується чіткістю та визначеністю методологічних і теоретичних вихідних положень; тривалим характером дослідження; адекватністю використаних методів дослідження поставленим завданням.

Матеріали дослідження впроваджувалися в навчально-виховну роботу у вищих педагогічних навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації міст Хмельницького, Львова, Бару, Чернівців, Дубно, Кременця, Мукачева; використовувались у процесі читання лекцій, проведення семінарських, лабораторно-практичних і самостійних занять; у курсі “Методика викладання педагогічних дисциплін” у Рівненському державному гуманітарному університеті; на курсах підвищення кваліфікації вихователів дошкільних закладів при Хмельницькому інституті післядипломної педагогічної освіти.

Особистий внесок дисертанта в роботах, що опубліковані у співавторстві: [6] - розроблено шляхи формування компетентності студентів педагогічного училища щодо інноваційної педагогічної діяльності; [12] - розроблено методичні рекомендації з установкою на інновації.

Апробація результатів дисертації: матеріали дисертащї доповідалися назасіданнях предметних (циклових) комісій викладачів дошкшьі юї педагогіки, психології та фахових метода к Хмельницького педагогічного училища, методі ічної ради педагогічних училищ

Західного регіону України (м.Львів, травень 1998), на засіданнях та звітних наукові« конференціях кафедри дошкільної педагогіки Рівненського педагогічного інституту (1995-1999 p.p.), методичних семінарах і звітних конфереішіях у Хмельницькому педагогічному училищі (1995-1999 p.p.), на міждержавній науково-практичній конференції^ актуальних проблем дошкільного виховання (м.Рівне, жовтеї іь 1997 p.), Всеукраїнській науково-практичній конференції“Інноваційні підходи н професійній підготовці молоді” (м.Кремеиець,травень 1998р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми ступеневої підготовки вихователя дітей дошкільного віку” (м.Хмельницький, грудень 1998р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Безперервна педагогічна практика студентів як первинна форма їх професійної практичної підготовки (м.Вінігиця, грудень 1999р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інновації в сучасному педагогічному процесі: теорія та практика” (мЛуганськ, грудень 1999р.).

Публікації.

За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць: 1 стаття у науково-методичному журналі, 4-у збірниках наукових праць, 2 - у матеріалах конференцій, 1 —навчально-методичний посібник, 6 - програми та методичні рекомендації’.

Структура роботи: дисертація складається із вступу, двохроздиіів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Обсяг дисертації-180 crop., 12 ілюстрацій, 7 таблиць, 9 додатків, 232 найменування впкористаї шх джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір проблеми та її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; сформульовано гіпотезу та методи; розкрито наукову новизну і практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні засади підготовки педагогічних кадрів до використання інноваційних педагогічних технологій в галузі дошкільної освіїн” визначаються теоретичні та практичні передумови виникнення досліджуваної проблеми, розкривається сутність інноваційних педагогічних технологій в галузі дошкільної освіта, аналізується стан готовності студентів педагогічних училищ1та коледжів до впровадження і іедагогічних інновацій.

У результаті теоретичного аналізу праць, присвячених різним аспектам вищої педагогічної освіти (Л.В.Артемова, С.П.Білозерцев, В.1.Бондар, М.Б.Євтух, І.А.Зязюн, М.В. Кларін, В.В.Краєвський, В.Г.Кремень, Н.Г.Ничкало, І.П.Підласий, В.А. Сластьонін та ін.), в дисертації робиться висновок, що за останні роки в цій системі відбулися кардинальні перетворення. Зокрема, вони стосуються структури вузів, моделей і змісту освіти, проблем формування компетентності майбутніх фахівців у зв’язку з інтелектуалізацією виробництва, введенням нових технологій навчання і виховання.

Як показав аналіз літературних джерел, дослідники пов’язуютьцізміниз:

- особливостями соціально-економічних, політичних і соціокультурних процесів, що розгортаються в світі і в Україні та відображаються у відиовідшгх вимогах до освіченості педагога;

- змінами в сучасній науці, які зумовлюють необхідність пошуку нового змісту і форм роботи в освітньому просторі;

- реформуванням системи дошкільної освіти, стратегічним напрямком якої є впровадження інноваційних педагогічних технологій.

В сучасному світі склалося два типи навчання: підтримуюче та інноваційне. Підтримуюче навчання, маючи на меті відтворення окремої культури, соціального досвіду', спрямоване на підготовку людини до вирішення повсякденних проблем та підтримку існуючої системи, є традиційним для дошкільної, шкільної та вузівської освіти. Натомість інноваційне навчання спрямоване на внесення інноваційних змін в існуючу культуру, соціальне середовище, стимулюючи активність при виникненні проблемних ситуацій як перед окремою людиною, так і перед суспільством. Таке навчання ставить за мету підготувати студентів до використання методів прогнозування, моделювання і проектування в житті та професійній діяльності, до участі в процесі прийняття важливих рішень на різному рівні. На нього й орієнтується сучасна вітчизняна та зарубіжна дидактика, однак у практиці роботи навчальних закладів переважає підтримуючий тип навчання.

До думки вчених варто долучити наше уявлення про інноваційне навчаїпія як засіб розвитку особистості не лише того, хто навчається, а й того, хто навчає. Інакше кажучи, актуальною є проблема особнстісних детермінант інноваційного навчання, яке мас функціонувати у сьогоденні з орієнтацією на майбутнє, як визначають дослідники методологічних, аксіологічних, праксіологічних аспектів проблем педагогічної інноватики (М.С.Бургін,

A.А.Вербицький, С.У.Гончаренко, Л.І.Даниленко, М.В.Кларін, В.Ф. Паламарчук, І.П.Підласпй, Е. А.Плеханов, О.Я.Савченко, С.М.Сєдова, Н.Р. Юсуфбековатаін.). Це зумовлює необхідність переходу до інноваційності в навчанні на всіх рівнях освіти, починаючи з дошкільної.

Підготовка сучасних фахівців повинна здійснюватися и умовах, що забезпечують самостійний вибір студентами своїх “освітніх маршрутів”, сприяють більш повній реалізації їх творчого потенціалу, формують активне реагування на соціальні зміни і швидку адаптацію до ринкових відносин.

Досліджуваї іа нами проблема є складовою частої юю загальної системи підготовки педагогічних кадрів. Біля джерел її вирішення на різних етапах історичного розвитку стояли Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, Л.М.Толстой, С.Ф.Русова,

B.О.Сухомлинський. Великий вклад в цю проблему внесли В.І.Боцдар, С.І.Гусєв,

О.В.Киричук, Н.Г.І Іичкало, В.А.Семиченю, М.В.Соколов, М.ШІкіль та ін. Питання удосконалення загальнопедагогічної підготовки студентів відображені в працях

І.А.Зязюна, Н.В.Кузьміноі, М.Д.Ярмаченка та ін.; проблеми формування умінь майбутніх вихователів розкриті в дослідженнях Л.В.Артемової, Н.В.Лисснко. Л.ПСемушшюїта ін.; питання навчання педагогічних кадрів за рубежем висвітлені в гіраиях БЛ.Вульфсона, ЗА.Малькової, В.П.Пуховськоїта ін.

В дисертації в результаті теоретичного аналізу праць науковців (В.П.Беспалько,

С.У.Гончарснко, М.В.Кларін, В.Ф.Паламарчук, І.П.Підласий, А.І.Пригожіш та ін.) розкрито суть понять “педагогічна технологія” та “педагогічна інновація”. Зокрема, з’ясовано, шо педагогічна технологія функціонує як наука, яка досліджує найбільш ефективні шляхи навчання; як система способів, принципів, регулятивів, що застосовуються в навчанні; як реальний процес навчання. Аналізуючи наукові праці

О.Я.Савченко, М.В.Кларіна, Г.К.Селевка та ін., нами виділено такі істотні ознаки педагогічної технології, як діагностичне цілепокладання і результативність, що в сукупності гарантують досягнення навчальної мети; алгоритмізованість і проектованісгь, цілісність і керованість (можливість відгоорешгатехнології’, незалежно від майстерності педагога); корегованісгь, яка передбачає постійніш зворотний зв’язок. Таким чином під поняттям “технологія навчально-виховного процесу” ми розуміємо моделювання змісту, форм і методів відповідно до поставленої мети.

Поняття “педагогічна інновація” в н^ковійлітерагурі трактується як нововведення, цілеспрямовані зміни, що ві юсять у педагогічне середовище нові стабільні елемеї гги (новації), які викликають перехід системи з одного стан)' в інший. Вчені розглядають інновацію в освіті як процес створення, поширення й використання нових засобів (нововведеї іь) для розв’язання педагогічних проблем, які досі вирішувались по-іншому (О.Я.Савченко); як результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різномані тних педагогічних проблем (В.Ф.ГІаламарчук); як аюуальні і значущі системні новоутворення, які виникають на основі різноманітних ініціатив і нововведень, що стають перспективними для еволюції освіти і позитивно вшшвають на її розвиток (І.Г.Єрмаков); як процес оновлення чи вдосконалення теорії і практики освіти, який оптимізує досягнення іїмети(Л.І. Даниленко).

Значна увага в дисертації приділена принципам інноваційних процесів, на яких мають базуватися нововведення в дошкільній освіті, та основним характеристикам і ні юваційі и їх педагогічі піх техі юлогій: структурі, крі ггеріям техі юлогічності, джерелам і складовим частинам. Ми вважаємо, що майбутні фахівці повинні усвідомити, що будь-які інновації - це синтез досягнень педагогічної науки і практики, поєднання традиційних елементів минулого і сучасного, народженого суспільним прогресом, гуманізацією і демократизацією су сітільсгва шо вони також можуть бути творцями нововведень.

Інноваційні педагогічні технології, що використовуються в дошкільних закладах, нами розглядаються як моделювання майбутнім вихователем змісту, форм і методів і іавчально-ві іховного процесу відповідно до поставленоїмети з використаї тям і ювизнн. В дисертаційному дослідженні подана класифікація педагогічних інновацій за рівнем

перебудови освітньо-виховної роботи дошкільного закладу. Це методологічні, цільові тамегодичні інноваційні педагогічні технології.

Методологічні інноваційні педагогічні технологіївикористовуються нарівні педагогічних теорій, концепцій, підходів (національний дитячий садок

С.Ф.Русової, гуманістичне виховання (В.О.Сухомлннський), гуманно-особистісне виховання III.О. Амонашвілі, система індивідуального виховання М.Монтессорі, вальдорфський дитячий садок (Р.Штейнер, Е.Грюнеліус) та ін.

Цільові інноваційні педагогічні технології використовуються на рівні організаційних форм, орієнтовані, як правило, на один параметр освітньо-виховного процесу для досягненій конкретних освітньо-виховних цілей. До них віднесено теорію розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ), методику раннього та інтенсивного навчання грамоти та математики (М.О.Зайцев), систему природного оздоровлення П.Іванова, технологію розвиваючих ігор Б.П.Нікітшатаін.

Методичні інноваційні педагогічні технології використовуються на рівні методів і прийомів, є засобом досягнення методичних цілей, зокрема це технології проведення різних видів занять у дошкільному закладі.

Нами проаналізовано вищевказані педагогічні інновації за загальними базовими характеристиками новизни, що виражають мету, концептуальні положення та особливості методики нововведення. Це є принципові™ для нашої роботи в зв’язку з тим, що студенти одночасно вивчають традиційні підходи до навчання і виховання дітей та знайомляться з інноваціями, де провідним є аналіз новизни.

Дослідження показало, що переважна більшість педагогів позитивно ставиться до інновацій, але відчуває труднощі в їх виборі та практичному застосуванні в зв'язку з відсутністю методичної та довідкової літератури, скоординованих програм та дій. В цілому спостерігається захоплення нововведеннями і бажання втілити їх у власну педагогічну діяльність, але ця робота носить стихійний характер, тому що випускники не володіють достатніми знаннями щодо змістових, методичних, психологічних, навчали ю-виховних аспектів впровадження інновацій.

Для визначення рівня підготовленості студентів 4 курсу до використання інноваційних педагогічних технологій були використані методи бесіди, інтерв’ювання, анкетування, тестування, аналіз щоденників практики. Результати анкетування свідчать, що майбутні вихователі дають високу' оцінку професійної значущості інноваційної діяльності, але вони недостатньо обізнані із змістом та методикою втілення нововведень. Так 70% студентів вважає свої знання про інновації низькими, 20% - дещо вище за низький рівень, 5% - наближається до високого рівня, 80% майбутніх фахівців прагнуть досягти найвищого рівня використання інногаційних педагогічштх технологій.

У процесі дослідження було виявлено недоліки при підготовці студентів до

використання педагогічних інновацій, які пов’язані із відсутністю необхідного комплексу знань майбутніх фахівців про інноваційні педагогічні технології, недостатньою поінформованістю, обмеженою методичною підготовкою, несформованістю ряду практичних умінь. Низький рівень володіння педагогічними інноваціями зафіксований у 45 % студентів.

У другому розділі “Педагогічні умови підготовки студентів педагогічних учнлнщ та коледжів до використання інноваційних технологій в дошкільних закладах” запропоновано модель підготовки студентів до використання педагогічних інновацій у дошкільних закладах, розкрито її зміст, визначено пріоритетні чинники функціонування, викладено методику впровадження та результати експериментальної роботи.

На основі аналізу наукової літератури з проблем моделювання (Ю.А.Лавріков,

О.Е.Смирнова, І.І.Сігов) модель підготовки студентів педагогічних училищ та коледжів до використання інноваційних технологій в дошкільних закладах ми розглядаємо як поданий у словесній формі структурі ю-функціональний аналог, в якому закладено механізм цієї підготовки. Вона є джерелом інформації про сутність компетеїшгості студентів у сфері застосування інноваційних педагогічних технологій у дошкільних закладах (рис. 1). Дана модель включає в себе три складові: змістовну, технологічну, результативно-оціночну. Щодо змістовної складової, то вона розкриває сутність структурних компонентів номпетенгаості студентів у використанні інноваційних педагогічних техі гологій як основної характеристики підготовки майбуп ііх фахівців до ■іхвпроваджешія.Вищеназванакомпегентністьнамирозпіядастьсяяк система мотивів, знань, умінь та навичок, особистісних якостей, які забезпечують ефективність використання сучасних педагогічних інновацій в роботі з дітьми дошкільного віку. За своєю структурою компетентність є складним, багатоаспектним особистісним утворенням з такими функціонально пов’язаними між собою та взаємозумовленими компонентами, як поінформованість про інноваційні педагогічні технології, грамотність у володії іні їх змістом та методикою, культура використання інновацій у навчально-виховній роботі з дітьми, особистісна позиція студента-випускника щодо необхідності використання інноваційних педагогічних технологій.

Друга складова моделі (технологічна) розкриває шляхи та джерела розвитку' і становлення компетентності студенгів у використаїші інноваційних педагогічних технологій і включає відповідні методичні рекомендації щодо формування:

- поінформованості про інноваційні педагогічні технології через організацію оновлені« форм навчальних занять (рекламно-інформаційних, ілюстративно-лекційних тощо), вивчення спеціальної літератури, використання мережі Ішернет;

- грамотності у володіїтні змістом і методикою інноваційних педагогічних технологій через введення спецкурсу “Інноваційні педагогічні технології” та вивчення исихолого-педагогічних дисциплін, спрямованих на використання нововведень;

Змістовна Технологічна Результативно-оціночна

складова 1 складова складова

КОМПЕТ Е НГ ШСГ Ь СТУДЕ ІІГІІІ Щ ОДО ВИКОРИСТАННЯ ІИІОВАІЦШПІХ

ШЛЯХИ ТА ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ КОМПЕТЕНТНОСТІ

ГЕЗУЛЬТАТН ШДГОТ ОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЇГШIX

Поінформованість про інноваційні педагогічні ______технології_______

Впровадженнл оновлених форм навчальних занять, вивчення спеціальної літератури, використання мережі Інтернет

Ств ср ення студ єн тами індивідуальних банків інноваційни: педагогічних технологій

Грамотність у володінні змістом та методикою інноваційних педагогічних технологій

Введення спецкурсу “Інноваційні педагогічні технології” та модернізація змісту предметів психолого-педагогічного циклу

Засвоєння студентами змісту спецкурсу та предметів психолого-педагогічного циклу з елементами ______________інновацій______________

Культура використання інновацій у навчально-виховній роботі з дітьми

"Т"

Т

Особиста позиція сгудшта-випускника щодо необхідності використання інноваційних педагогічних ___________технологій__________

Самостійна апробація студентами інноваційних педагогічних технологій упроцесіпедагогічної практики

Самостійна позааудиторна діяльність студента з поглибленого вивчення сутності інноваційних педагогічних технологій та передових методик іх впровадження

Набуття умінь і навичок у застосуванні інноваційних педагогічних технологій в навчально-виховній роботі з ________додшльніїкамі________

Участь у науково-практичних та науково-методичних конференціях, семінарах, виконання курсових, дипломних робіт

Рис. 1 Модель підготовки студентів педагогічних училищ та коледжів до використання інноваційних педагогічних

технологій у дошкільних закладах

- культури впровадження інновацій через самостійну апробацію їх студентами на педагогічній практиці;

- особистішої позиції студентів-випусшшків через самостійну позааудиторну діяльність з поглибленого вивчення сутності інноваційних педагогічних технологій та передових методик їх впровадження.

Третя складова моделі (результативно-оціночна) відповідає на запитання як реалізуються знання і вміння студентів щодо використання інноваційних педагогічних технологій. Це - створення студентами індивідуальних банків інноваційних педагогічних технологій, засвоєння змісту' програми спецкурсу, набуття навичок у застосуванні інновацій у навчально-виховній роботі з дошкільниками, участь у науково-практичних та науково-методичних конференціях, семінарах, виконання курсових, дипломні« робіт.

Для виявлення компетентності студеіггів у сфері застосування інноваційних педагогічних технологій нами була застосована методика, яка включає три типи завдань: у першому завданні студентам пропонується вибрати з банку педагогічних інновацій одну технологію (шляхом тестування), заповнити її візитну та технологічну картки; у другому - сконструювати власній варіант інноваційного творчого комплексу роботи з дітьми на запропонованому матеріалі, виходячиз мети використання новоїтехнології; при виконанні третього завдання визначалась готовність студентів використовувати знання і уміння щодо впровадження педагогічних інновацій в практику роботи з дітьми.

В результаті проведеного експерименту отримані показники, що відображені в табл. 1.

Таблиця 1.

Динаміка формування у студентів рівня підготовленості до використання інноваційних педагогічних технологій (всього респондентів — 60).

Рівні підготовленості студентів Кількість студентів (в %)

Експериментальна група

Ло експерименту Після експерименту

1- Високий 8 20

2- Вищий за середній 16 20

3- Середній 28 36

4- Низький 48 24

Як бачимо з табл. 1, рівень підготовленості студентів до використання інноваційних педагогічних технологій у експериментальній групі зріс в середньому на 8 %. На підставі аналізу викопаних студентами завдань щодо виявлення їхньої компетентності у сфері застосування педагогічних інновацій нами виділено три групи випускників.

До першої групи належать студенти (40%), які володіють уміннями використовувати інноваційні педагогічні технології. В цій групі студенти виконують завдання на “відмінно” і “добре"’, у них сформована особистіша позиція, культура, грамотність щодо втілення педагогічних інновацій у роботу з дітьми.

Другу групу (36%) представляють студенти, які володіють інформацією, вміннями щодо використання педагогічних інновацій, але не завжди досягають успіху у виконанні завдань практичного плану, припускаються помилок у вирішенні цільової установки інноваційної діяльності.

До третьої групи (24%) належать студенти, у яких показник рівня підготовленості до використання інноваційних педагогічних технологій низький. Вони припускаються помилок у визначенні доцільності змісту і форм інноваційної діяльності, не завжди усвідомлюють свої функції. Якісний аналіз порівняння експериментальних результатів вказує на позитивний зв’язок між знаннями і вміннями студентів у використанні інновацій у педагогічному процесі дошкільного закладу'.

У сучасних умовах вищої освіти, коли активізуються пошуки шляхів удосконалення навчально-пізнавального процесу, особливого значення набуває визначення критеріїв його якості. Ми виходимо із визначення критерію як ознаки, що показує міру якісної дії моделі підготовки фахівців до використання інноваційні« педагогічних технологій, дієвість якої оцінюється за конкретними показниками: інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик; усвідомлення значущості педагогічних інновацій та введення їх у практику власної діяльності; ставлення до інноваційної діяльності; володіння спеціальними знаннями і вміннями, необхідними для використання тої чи іншої інноваційної педагогічної технології; міра використання сучасних інновацій у практиці роботи з дітьми.

Ефективність моделі підготовки випускників виших педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівігя акредитації до застосування інноваційних педагогічних технологій залежить від професійної готовності студентів до інноваційної діяльності в педагогічному процесі, а також від оптимальності навчально-виховного процесу в умовах вищої педагогічної освіти.

Пріоритетними чинниками функціонування моделі підготовки фахівців дошкільною профілю до використання інноваційні« педагогічних технологій є:

1. Забезпечення мотиваційного, змістового та процесуального аспектів у ході вивчення психолого-недагогічних дисциплін та спецкурсу “Інноваційні педагогічні технології”. Основою мотиваційного аспекту є чітке розуміння і свідоме сприйняття майбутнім фахівцем мотивів, що лежать в основі здійснення ним інноваційної діяльності. Змістовий аспект передбачає усвідомлення студентами необхідності набуття інноваційно-інформаційних знань. Процесуальний аспект реалізується в інтеграції отримані« знань про інновації

і використанні їх у практичній діяльності.

2. Диференціація змісту та організаційних форм підготовки студентів до використання інноваційних педагогічних технологій з урахуванням їх творчих та інтелектуальних можливостей.

3. Науково-педагогічна діяльність викладачів училищ та коледжів у контексті підготовки студентів до використання інновацій.

Дієвість моделі забезпечується реалізацією таких педагогічних умов: застосування цілісного, діяльніспого та диференційованого підходів до навчання і виховання; надання всім видам діяльності студентів програмно-цільової, професійно-педагогічної та інноваційної спрямованості; наявність розроблених критеріїв визначення компетентності майбутнього фахівця у сфері застосування інноваційних педагогічних технологій.

Висновки.

В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки:

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішеній наукової проблеми щодо підготовки студентів педагогічних училищта коледжів до використання інноваційних технологій в дошкільних закладах. Розроблена та експериментально перевірена модель підготовки та пріоритетні чинники її функціонування, розкрито сутність компетентності студентів у сфері застосування інноваційних педагогічних технологій, шляхи та джерела її формування.

2. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про пріоритетність інноваційної гіедагогі'шої діяльності нарізних рівнях освіти. Це викликає необхідність спеціальної підготовки випускників вищих педагогічних навчальних закладів І-П рівня акредитації до інноваційної діяльності, яка передбачає поруч із формуванням професійно-значущих якостей та творчого потеї щіапу студентів, озброїти їх зі гаї и іями про зміст сучасних інноваційних педагогічних технологій, їх класифікацію та шляхи впровадження в практику роботи.

3. В результаті дослідження спроектована модель підготовки студентів до використання інноваційних педагогічних технологій в дошкільні їх закладах, яка має такі основні складові, як-от: змістовнії, що включає в себе параметри поінформованості, грамотності, культури, позиції студентів щодо використання інноваційних педагогічних технологій; технологічна, яка розкриває шляхи і джерела формування компонентів компетентності та результативно-оціночна, яка свідчить про результати підготовки студеї ітів до ві ікористаї її ія новацій та їх оцінку.

4. Загальне уявлення про інноваційні педагогічні технології в дошкільній освіті майбутні фахівці отримують у процесі різних форм поінформованості про них. Це ві івчсння літератури, ознайомлення з роботою закладів іі п юваціі'и юго ті іпу, рекламно-інформаційних форм занять, використання комп’ютерноїмережіїнтернет.

Грамотність студентів в оволодінні змістом та методикою інноваційних педагогічних технологій формується в процесі вивчення психолого-педагогічпих

дисциплін з елементами відповідних технологій та розкриттям їх сутності і методики птілеї шя. Результат педагогічного експерименту свідчать, що орієнтація студентів щодо використання інновацій ефективна при використанні пошукових моделей процесуально-орієнтованогонавчання: ділових ігор, навчальних дискусій, прийомів мозкового штурму, прес-конференцій, аналізу конкретних ситуацій, тренінгів, контекстного та кооперованого навчати.

Орієнтований на використання нововведень зміст педагогічної практики сприяє формуванню у майбутніх фахівців культури використання інновацій у навчально-виховній роботі з дітьми, професійних установок і іа самореалізацію творчих здібностей.

Усвідомлення студентами необхідності впровадження інноваційних педагогічних технологій в практику роботи з дітьми формується в процесі написання ними дипломних та курсових робіт, підготовки доповідей і виступів на науково-практичних конференціях, семінарах, розробки педагогічних проспектів, рекламних буклетів про новації, написанні статей до фахових журналів тощо.

5. У процесі дослідження виявлена необхідність у проектуванні алгоритму розробки та впровадження педагогічних інновацій, особливо для окремих, зацікавлених студентів. Запропонований алгоритм складається з таких етапів: аналітичний, підготовчий, діагностичний, практичний, узагальнюючий.

6. Пріоритетними чинниками функціонування моделі підготовки студентів до використання інноваційних технологій в дошкільних закладах є: забезпечення мотиваційного, змістового та процесуального аспектів у ході вивчення психолого-педагогічних дисциплін, диференціація змісту та організаційних форм інноваційної підготовки з урахуванням творчих та інтелеюуальїгах можливостей студентів, науково-педагогічна діяльї іість викладачів училитц та коледжів.

7. Дані експерименту підтвердили, що впровадження моделі підготовки фахівців дошкільної освіти до використання інноваї іійних педагогічних технологій дозволяє оптимізувати процес навчання, активізувати науково-дослідну діяльність викладачів та студентів, створити належні умови для повноцінного засвоєння знань про інновації. В експериментальній групі значно підвищилась якість професійного навчання студентів, рівень їх компетентності щодо застосування інноваційних педагогічних технологій зріс на 42%. Згідно з метою і завданнями, що їх повинні вирішувати вищі педагогічні навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації при підготовці сучасного вихователя - знавця нових технологій, особливого значення набуває віт іачення критеріїв дієвості моделі підготовки майбутніх фахівців до використання інноваційних педагогічних технологій, які виявились у процесі дослідження. Це інформованість про інновації та усвідомлення їх значущості, ставлення до нововведень та оволодіння спеціальними знаннями, міра використання сучасіпіх інновацій в роботі з дітьми.

Проведене дослідження є одним із перших і тому не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. На подальше вивчення чекають питання формування

готовності студентів до використати педагогічних інновацій, розробка навчально-

програмноїдокумептації, відповідних дидактичних та методичних матеріалів.

ОСІ ЮВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Машкіна Л. Готуємо до інноваційної діяльності//Дошкільне виховання. -1999.-№5.-С.14-15.

2. Машкіна Л.А. Формування інноваційної компетентності фахівців дошкільного виховання в процесі вузівської підготовки // Оновлення змісту і методів дошкільної освіти в Україні: 36. наук. пр. - Рівне: Рівненський державний педагогічний інститут, 1999.-С. 97-103.

3. Машкіна Л.А. Шляхи інформаційного забезпечення інноваційної поінформованості майбутніх педагогів // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: 36. наук. пр. - Рівне: Рівненський державшії! гуманітарний університет, 1999. - № 8. - С. 60-62.

4. Машкіна Л.А. Інноваційна підготовка фахівців з дошкільної освіти в педагогічних училищах і коледжах // Вісник Луганського державного педагогічного університету' їм. Т.Шевченка. - 2000. - № 2. - С. 177-182.

5. Машкіна Л.А. Науково-педагогічна діяльність викладача педагогічного училища та коледжу в контексті підготовки студентів до використання інновацій // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: 36. наук. пр. - Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2000.-№ 13.-С. 88-92.

6. Машкіна Л.А., Поніманська Т.1. Підготовка студентів до інноваційної педагогічної діяльності: Методичний посібник. - Хмельницький: Видавництво ХПУ, 1998.-55 с.

7. Машкіна Л.А. Інноваційні педагогічні технології у структурі системи стугіеневої підготовки вихователя дітей дошкільного віку. Методичні рекомендації га орієнтовна робоча навчальна програма. II освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”. —Хмельницький: Видавництво ХПУ, 1999.-31с.

8. Машкіна Л.А. Курсові роботи з предметів психолого-иедагогічного циклу. -Хмельницький: Видавництво ХГГІК, 1998.-31 с.

9. Машкіна Л.А. Педагогічна практика у структурі системи сту пеневої підготовки вихователя дітей дошкільного віку. Методичні рекомендації та нримірна робоча програма. І освітньо-кваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”.

- Хмельницький: Видавший во ХПУ, 1998.-55 с.

10. Машкіна Л.А. Педагогічна практика у структурі системи ступеневої підготовки вихователя дітей дошкільного віку. Методичні рекомендації та

орієнтовна робоча програма, il освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”. -Хмельницький: Видавництво ХПУ. 1998.-30с.

11. Машкіна Л.Л. Педагогічна практика у структурі системи ступеневої підготовки вихователя дітей дошкільного віку. Методичні рекомендацій та орієнтовна робоча програма. III освітньо-кваліфікаційний рівень “спеціаліст”. - Хмельницький: Вид-во ХГІІК, 2000. -16с.

12 Поціманська Т.І., Машкіна Л.А. Дошкільна педагогіка у структурі ступеневої підготовки вихователя дітей дошкільного віку. Методичні рекомендаціїта орієї повна робоча навчальна програма III освітньо-кваліфікаційнішрівені»-“спеціаііст”,-Хмельнищ.кий: Вид-во ХГПК, 2000. -26 с.

13. Машкіна Л.А. Підготовка студентів до використання інноваційних технологій в педагогічній діяльності // Актуальні проблеми дошкільного виховання: Міжвузівський зо. наук, пр.: Матеріали міждержавної наукової конференції. - Рівне, 1997. -С. 154-159.

14. Машкіна Л.А. Інноваційні технології в практичній підготовці фахівців з дошкільної освіти // Безперервна педагогічна практика студентів як первинна форма їх професійної практичної підготовки: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-методичної конференції. - Вінниця: Універсум-Вінниця, 1999.-С. 150-152.

АНОТАЦІЇ

Машкіна Л.А. Підготовка студентів педагогічних училищ та коледжів до використаї шя іішоваційних тєхі юлогій в дошкільних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04-теорія та методика професійної освіти.-Інсттут педагогіки Академії педагогічних наук України, Київ, 2000.

У дисертації проанатізовано і узагальнено основні напрямки сул гасних вітчшт іяішх та зарубіжних науковггх досліджень щодо формування підготовленості студентів до використання інноваційггах педагогічних технологій. Встановлено, що підготовка студеіпів до інноваційноїдіяльності визначається як складова частина цілісного процесу підготовки випускників до професійної діяльності. Розкрито сутність інноваційних педагогічних технологій, розроблено 'іх класифікацію на основі базових характеристик новизни стосовно доигкільноїосвіти.

Проаналізовано стан готовності майбутніх фахівців до ішоваційиої педагогічної діяігьності, обгруг гшваї ю необхідність моделі підготовки студентів педагогічних училищ та коледжів до використання інноваційних технологій у дошкільних закладах, висвітлеї ю її суть, пріоритетні чинники функціонування. Розкрито основні напрямки та шляхи реалізації поінформованості, грамотності, культури, позиціїстудегггів щодо засгосуваггня іішоваційних педагогічних технологій, які забезпечуються спеціальною теоретичною та практчною підготовкою, позааудиторною діяльністю, науюво-дослідною роботою.

Розроблено програму та методичний посібник з піді оговки фахівців до використання if шоваційних педагогічних технологій у дошкільних закладах.

Ключові слова: гіедагогічпі технології, інноваційні педагогічні технології, використання інноваційних педагогічних технологій, компетентність у сфері застосування інноваційних педагогічішх техігологій.

Mashkina L.A. The training of students of pedagogical schools and colleges for the use of innovation teclmologies in tire pre-school establishments. - Manuscript.

The dissertation on getting the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences on speciality 13.00.04. - professional pedagogics. - The Institute of pedagogics of the Academy of pedagogical sciences, Kyiv, 2000.

The main directions of the modem home and foreign scientific investigations on formation of the readiness of students for the use of innovation pedagogical technologies are analyzed and summarized in this investigation.

It is stated that innovation training is a constituent part of the integral process of the graduating students training for the professional activity.

'Ліс essence of innovation teclmologies is revealed, their approximate classification on the ground of the basic characteristics of novelty concerning the pre-school education is developed.

The state of innovation training of the future teachers is analyzed, the necessity of the methodical model of innovation competence of the teacher is grounded, its essence, functional priorities are reflected. The main directions and ways of innovation realization, of innovation competence, innovation culture, innovation position, which are provided with spécial theoretical and practical training, extraclassroom activities, scientific research work of the students are revealed. The syllabus of instruction and methodical text-book for training teachers to use innovation pedagogical technologies in the pre-school estabhsh-ments are developed.

Key words: pedagogical technologies, innovation pedagogical technologies, the use of innovation pedagogical technologies, competence in the sphere of the use of innovation pedagogical technologies.

Машкина Л. А. Подготовка студентов педагогических училищ и колледжей к использованию инновационных технологий в дошкольных учреждениях. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 -теория и методика профессионального образования.

- Институт педагогики Академии педагогических наук Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена проблеме подготовки студентов педагогических училищ и колледжей к использованию инновационных технологий в дошкольных учреждениях. Проанализированы и обобщены основные направления

отечественных и зарубежных исследований проблемы подготовки студентов к использованию педагогических инновационных технологий на современном этапе развития образования в Украине, которое характеризуется наличием значительных инновационных процессов, обусловленных коренными преобразованиями в обществе. Обоснована необходимость целенаправленной подготовки будущих педагогов к использованию нововведений как составной части целостного процесса подготовки к профессиональной деятельности.

В диссертации раскрыта сущность инновационных педагогических технологий в дошкольном образовании, их основные качества, а также противоречия и законы протекания инновационных процессов. Отмечено возникновение в педагогике нового направления- педагогической инноватики и ее составных частей: педагогической неологии, аксиологии, праксиологии. Также раскрыто содержание понятий “педагогическая технология” и “педагогическая инновация” в определении разных авторов. '

Установлено, что современные украинские ученые рассматривают инновацию в образовании, как процесс создания, распространения и использования новых средств (нововведений) для решения тех педагогических проблем, которые раньше решались по-другому, как результат творческого поиска оригинальных нестандартных решений и др. Инновационные педагогические технологии, которые используются в дошкольных учреждениях, автором определяются как моделирование будущим воспитателем содержания, форм и методов учебно-воспитательного процесса соответственно учебной цели с использованием новизны или ее элементов.

Охарактеризованы принципы природосообразности и гуманизации, которые лежат в основе разработки и функционирования инновационных педагогических технологий. Разработана классификация педагог ических инноваций в соответствии с уровнем перестройки учебно-воспитательного процесса дошкольного учреждения; охарактеризованы методологические, целевые и методические технологии, исходя из базисных характеристик новизны, отражающих цель, концептуальные положения и особенности методики нововведения.

На основе анализа состояния инновационной подготовки будущих специалистов сделаны выводы о недостаточном уровне и необходимости её коррекции. Отмечено, что выпускники, в основном, не владеют информацией относительно содержательных, методических, психологических, учебновоспитательных аспектов внедрения инноваций в дошкольных учреждениях, их творческого использования. В связи с этим разработана модель подготовки студентов к использованию инновационных педагогических технологий в дошкольных учреждениях, рассматриваемая как данный в словесной форме структурно-функциональный аналог, в котором заложен механизм этой подготовки.

Модель является источником информации о сущности компетентности студентов в сфере использования инновационных педагогических технологий в дошкольных учреждениях. Указаны структурные компоненты компетентности: информированность, грамотность, культура, позиция студентов в использовании шоговационных педагогических технологий.

Раскрыты источники и пути формирования составных компетентности. Показаны возможности нормативных и элективных психолого-педагогических дисциплин, современных форм роботы: контекстных методов, работы в “малых группах”, учебных дискуссий, индивидуального обучения, выполнения курсовых и дипломных работ.

Определены приоритетные факторы функционирования модели подготовки студентов к использованию педагогических инновационных технологий: обеспечение мотивационного, содержательного и процессуального аспектов в процессе изучения психолого-иедагогических дисциплин; дифференциация содержания и организационных форм с учетом учебных и творческих возможностей студентов; исследовательская деятельность преподавателя. В контексте подготовки студентов к использованию инноваций деятельность преподавателя педагогического училища и колледжа рассмотрена в таких направлениях: специальная научная подготовка, в т.ч. инновационная; организация коммуникативной проектной деятельности с ориентацией студентов на нововведения; взаимосвязь научной и педагогической деятельности в вышеуказанном контексте.

Обоснована необходимость проектирования алгоритма разработки и внедрения педагогических инноваций, который состоит из аналитического, подготовительного, диагностического, практического и обобщающего этапов. Разработана методика определения компетентности студентов в сфере использования инновационных педагогических технологий, критерии её сформированное™. Отмечена необходимость овладения специальными знаниями, информированность, степень использования современных инноваций в работе с детьми. Разработана программа и методическое пособие по подготовке студентов к внедрению педагогических инновационных технологий.

Ключевые слова: педагогические технологии, инновационные педагогические технологии, использование инновационных педагогических технологий, компетентность в сфере использования инновационных педагогических технологий.