автореферат и диссертация по психологии 19.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Инструментальное общение как фактор успешности совместной игровой деятельности (на примере квалифицированных волейболистов)

Автореферат диссертации по теме "Инструментальное общение как фактор успешности совместной игровой деятельности (на примере квалифицированных волейболистов)"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

1 9 &

Кудерміна Олена Іванівна

УДК 159.953

ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ СПІШУВАННЯ Ж ЧИННИК УСПІШНОСТІ СУМІСНОЇ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ КВАЛІФІКОВАНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ)

19.00.05 - Соціальна психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Київ - 2000

Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України.

Офіційні опоненти: академік АПН України, доктор психологічних наук, професор Моляко Валентин Олексійович, Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія “Психоло творчості”, завідувач. .

Кандидат психологічних наук Осадько Олеся Юріївна, Київський Націонал університет імені Тараса Шевченка, кафедра педагогіки та соціальної роботи, доцент.

Провідна установа: Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника, кафедра соціальної психології, Івано - Франківськ.

Захист відбудеться "27" вересня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої Д26.001.16 у Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 2: м. Київ, вул. Володимирська 64.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського Національного університета Тараса Шевченка.

Автореферат розісланий "20" 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Науковий керівник: Доктор психологічних наук, професор

Ложкін Георгій Володимирович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України кафедра психології та педагогіки, завідувач.

Кандидат філософських наук

Корнєв М.Н.

ОСНОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Досягнення високих результатів у спорті потребує юдного пошуку способів підвищення ефективності різних сторін цієї сфери .ності людини. Психологія стоїть опліч з іншими науковими дисциплінами, иканими сприяти вирішенню даної проблеми.

Сучасний спорт ціпком обгрунтовано може розглядатися як сумісна за своїм ‘ ггером діяльність. Найбільш вагомо ця особливість виявляється у власне звих видах спорту, наприклад у більшості спортивних ігор (Р.Л.Кричевський, .Рижак, 1985). Зважаючи на характер діяльності спортсменів у командних * спорту, особливого значення тут набуває звертання до психологічних іів підвищення ефективності групової діяльності, де вся сукупність нікативних процесів, у широкому розумінні цього слова, являє собою :вий арсенал таких засобів (Г.М.Андрєєва, 1996; Я.Яноушек, 1987). Процес ування у груповій діяльності є інструментом її регуляції (О.М.Леонтьєв,

): виконує функції передачі інформації досягнення взаєморозуміння між гсменами, керування їх діяльнстю та психічним станом.

Можна стверджувати, що, незважаючи на поліфункціональний характер есу спілкування, його провідною функцією є інструментальна, яка передбачає данацію актів діяльності шляхом спілкування (Б.Ф.Ломов, 1996). Ця функція зується у межах ділового (інструментального) спілкування, яке сугубо >рядковане вирішенню завдань, поставлених перед спортивною командою, ідження даного виду спілкування становить наукову та практичну цінність, юно відіграє провідну роль у кваліфікованих спортивних командах, ваючи на успішнсть сумісних дій (Л.М.Даниліна, 1983).

У соціальній психології категорія спілкування досліджена достатньо жо, проте залишаються не визначеними соціально-психологічні :теристики, які дозволяли б конкретно описати та оцінити практичне ування людей (О.Л.Журавльов, 1988). Саме цей аспект проблеми викликає іивий інтерес у галузі фізичної культури і спорту, бо безпосередньо заний з комплектуванням спортивних команд, формуванням взаємовідносин їх гравцями, а також з опануванням арсеналу тактичних прийомів та гивним їх використанням у змаганнях (В.Д.Гончаров, 1986).

Значущість теми дослідження вимагає комплексного аналізу процесу ування у спортивній діяльності Такий підхід є найбільш оптимальним у х виділення в структурі спілкування трьох взаємопов’язаних його знентів - комунікативного, інтерактивного та перцептивного (Г.М.Андрєєва,

О.О.Бодапев, 1995; Ю.Д.Крижанська, Г.П.Третьяков, 1990 та ін.). Розгляд ого з виділених компонентів дозволяє більш глибоко проаналізувати туру спілкування гравців у спортивній команді, визначити конкретні

соціально-психологічні характеристики, що впливають на результатні сумісних дій.

Спілкування спортсменів у процесі змагальної та тренувальної діяль багато в чому визначається їх ігровими функціями (В.І.Румянцева, 1 Виявлення та характеристика параметрів компонентів структури спілкуі гравців залежно від їх функціональних обов’язків дозволяють виріш; проблеми, які виникають у процесі управління командою, шл диференційованого, індивідуального підходу, що у свою чергу має в< значення для підвищення ефективності сумісної діяльності.

Об"ект дослідження: соціально - психологічни чинники успіш сумісної ігрової діяльності.

Предмет дослідження: інструментальне спілкування кваліфікої

волейболістів.

Мета проведених автором теоретичних та експериментальних дослід полягала у визначенні способів підвищення сумсної діяльності волейболі урахуванням параметрів інтерактивного, перцептивного і комунікатиі компонентів структури інструментального спілкування гравців залежне виконуваних ними функціональних обов’язків.

У ході досліджень потрібно було вирішити такі задачі:

1. Вивчити вплив компонентів структури спілкування на ефектні сумісної діяльності

2. Проаналізувати структуру інструментального спілкування граві волейбольних командах і визначити її соціально-психологічні параметри.

3. Провести порівняльний аналіз соціально-психологічних пара\ інструментального спілкування спортсменів різних ігрових амплуа

4. Виявити відмінності у соціально-психологічних парам інструментального спілкування гравців різної спортивної кваліфікації.

5. Розробити практичні рекомендації щодо психологічної підго гравців волейбольних команд з урахуванням виявлених особливостей стру інструментального спілкування.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі подальшого розвитку підхід до дослідження категорії спілкування на зг реально снуючих соціальних груп. Отримані результати підтвердь взаємозумовлений зв’язок між диференціацією функцій, виконуваних у п сумсної діяльності, та різними характеристиками особистості Вперше як і дослідження обрано структуру спілкування кваліфікованих спортсменії дозволило комплексно охарактеризувати соціально-психологічні особливос реалізуються у процесі спілкування у ході сумсної діяльності Виї розбіжності у цих особливостях залежно від функціональних обов спортсменів у команді та рівня їх спортивної майстерності

з

Практичне значення результатів досліджень. Розроблені практичні змендації щодо оптимізації спілкування спортсменів можуть бути використані )оцесі психологічної підготовки спортивних команд різного рівня кваліфікації змагальної діяльності Виявлені у ході досліджень особливості компонентів /ктури спілкування спортсменів з урахуванням їх ігрового амплуа дозволяють агогічному складу (тренерам, спортивним психологам) ефективніше -осовувати індивідуальний підхід у ході управління тренувальним процесом.

Апробація результатів дисертаційної роботи проходила на міжнародному ковому конгресі “Сучасний олімпійський спорт” (Київ, 16-19 червня 1997 р.), ференції “Навчання у спорті” (Польща, Спата, 24-26 листопада 1997 р.), II українській конференції аспірантів “Молода спортивна наука України” (Львів, ІЗ березня 1998 р.), науковій конференції “Становлення професійно петентної особистості” (Київ, 24-25 червня 1999 р.).

Особистий внесок автора полягає у визначенні напрямків досліджень, іосередній їх організації та проведенні, виконанні основного обсягу ретичної роботи, в аналізі та теоретичній інтерпретації отриманих результатів.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається з вступу, ги розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків, зльний обсяг дисертаційної роботи 206 стор. Мстить 33 ілюстрації ;ористані 178 літературних джерел.

Результати досліджень опубліковані в 10 наукових роботах загальним ягом 35 стор. Були використані при підготовці до змагальної діяльності ртсменів волейбольної команди вищої ліги “Локомотив” (Київ) і збірної ейбольної команди студентів НУФВСУ.

Методологічною засадою досліджень процесу спілкування у спортивних іандах був діяльнсно-суб’єктивний підхід, обгрунтований і розвинений у ютах С.Л.Рубінштейна, Б.Г.Ананьєва, О.М.Леонтьєва та ін. У межах цього ходу спортивна діяльність розглядається автором проведених досліджень як існа діяльність гравців. Спілкування вивчалося у реальних спортивних групах у [тексті сумсної діяльності кожної з них.

Спортивна команда, а також її соціально-психологічні чинники формуються базі провідної діяльності команди (Р.Л.Кричевський, М.І.Мелія, 1988). іночас спілкування має сильний особистсний аспект (К.О.Абульханова-шська, 1980; О.О.Бодалев, 1995).

Згідно з даними Л.М.Даниліної (1983), для отримання ціленої уяви про >цес спілкування у командно-ігрових видах спорту потрібно розглядати уктуру не тільки спортивної діяльності, але й її суб’єкта. Діяльнсний підхід воляє вивчати процес спілкування на психологічному рівні - шляхом аналізу ібистсних якостей та конкретних зовнішніх умов, завдяки яким особистість

може продуктивно самореалізуватися у процесі спілкування (О.Л.Журав; 1988; Д.О.Леонтьєв, 1987; В.В.Давидов, 1992). Особливого значення цей пі набуває з урахуванням функцій, притаманних процесу спілкування у ході сум ігрової діяльності Функціями спілкування у спорті є: регуляція (повед спортсменів, сумсної діяльності, психічного стану партнерів); обмі інформацією, емоціями (Ю.Л.Ханін, 1980). Оскільки однією з важливих функі сумісній діяльності є інструментальна (Б.Ф.Ломов, 1995; Ю.Ф.Почковсь

1990), для підвищення ефективності спортивної діяльності суттєве методичн практичне значення має дослідження ділового (інструментального) спілку в а Цей вид спілкування підпорядкований вирішенню задач, поставлених пі спортивною групою як функціональною одиницею, і є чинником, супроводжуючи діяльність, переходить у категорію професіонш (функціональну). Такі принципові позиції були широко використані у соціал психологічних дослідженнях спортивної діяльності (О.І.Баштинський, 1 Д.Я.Богданова, 1980; Ю.Л.Ханін, 1986; В.Д.Гончаров, 1986; А.В.Мальчи 1987).

У ряді досліджень (О.І.Донцов, Є.М.Дубовська, І.М.Улановська, Г О.Н.Родіна, 1996; Ю.П.Платонов, 1990; О.Г.Почебург, О.В.Чикер, Iі В.Д.Квасков, 1996; Р.С.Нємов, 1984 та ін.) процес спілкування постає як оді суттєвих чинників успішності групової діяльності поряд з такими соціалі психологічними чинниками, як форма організації групи, рівень її розви цілеспрямованість тощо. У той же час доведено, що успішність сумсної ігрі діяльності визначається не стільки активністю кожного спортсмена, скіл оптимальне™ взаємодії усіх гравців, стратегією й тактикою сумсних групо дій (М.С.Бриль, 1980; Л.Ф.Вязникова, 1982; Ю.Д.Желєзняк, 1988; О.В.Івош

1991).

Розмежування єдиного процесу сумсної ігрової діяльності на 0К£ функціонально пов’язані операції та їх розподіл між учасниками ставлять ш вимоги до психологічної підготовки спортсменів (В.З.Бабушкін, 1991). 3-по комплексу характеристик, потрібних для тактично осмисленої (психофізіологічні показники, параметри ігрового мислення, рівень технік підготовленості тощо), деякі автори (Л.М.Слупський, 1984; В.І.Румянцева, 1 та ін.) виділяють також особливості ігрового спілкування спортсме зумовленого функціональними обов’язками гравців.

Комплексний аналіз процесу спілкування у сумісній діяльності є найбіг оптимальним у межах виділення в структурі спілкування трьох взаємопов’язаних елементів - перцептивного, інтерактивного та комунікативн (Г.М.Андреєва, 1996; Л.А.Петровська, 1989; Л.О.Орбаш, В.Д.Хрущ, 1994 та і Ця структура дозволяє охопити емпіричними дослідженнями сферу ділов спілкування спортсменів, яка реалізується на базі психологічної рівності пози

тнерів з урахуванням глибинних і зовнішніх аспектів і передбачає ідуктивне вирішення поставлених завдань.

Проблема соціальної перцепції - одна з традиційних у системі соціально-хологічного знання (О.О.Бодалев, 1995; Ш.В.Сарксян, 1980; Ю.М.Жуков,

2 та ін.). Незважаючи на численність досліджень і цікаві результати, отримані в :, у багатьох дослідників стан цієї проблеми викликає глибоке незадоволення ез неможливість прикладання їх до вирішення реальних проблем суспільного гтя (Г.М.Андреева, 1996).

Процес пізнання людей один одного у групі не тільки відображає зміст та бливості сумісної діяльності, але й сам володіє якостями активного чинника, впливає на ефективність групової діяльності (О.У.Хараш, 1980; Я.Яноушек, 1; К.М.Романов, 1983). Це ствердження робить дослідження у галузі пізнання іьми один одного особливо важливими для психогігієни спортивної команди -ктивних психопрофілактичних і корегуючих впливів на неї. Дослідження :особистісного сприйняття у спортивних командах базуються переважно на цінностях даного процесу в успішних і неуспішних командах (Т.С.Миронова, 6; Л.М.Рубійте, 1983; О.С.Горбатенко, 1976). Отримані дані дозволяють ілити суттєвий вплив міжособистісної перцепції на ефективність сумісної >вої діяльності

Волейбол - спортивна гра, що потребує злагоджених дій партнерів для ягнення групових цілей та вирішення поставлених завдань (В.М.Платонов, 7). У дослідженнях проблеми взаємодії простежуються дві основні точки зору: ша - розуміння взаємодії як інтерактивного компоненту спілкування і друга -чачення взаємодії як “одиниці” сумісної діяльності (Я.О.Пономарьов, 1990; Рябчиков, 1988; Є.Г.Староконь, 1993 та ін.).

Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі задач за основу був йнятий перший із зазначених напрямків (точка зору).

У роботах, де дається аналіз ігрових дій волейболістів, достатньо уваги дшяється дослідженню взаємодії як структурної одиниці ігрової діяльності :тична підготовка спортсменів), проте категорія взаємодії з позиції її оцінки їсихологічного чинника результативності сумісної ігрової діяльності вивчена занадто мало. Це й стало одним з чинників, що спонукав до проведення даних ііджень.

При висвітленні комунікативного компоненту структури інструментального кування зберігає своє значення діяльнсно-суб’єктивний підхід - методологічні ди дисертаційної роботи. Слід зазначити, що ряд авторів підкреслюють :жність змістовних характеристик вербального та невербального спілкувань провідної діяльності групи (Б.Ф.Ломов, 1984; М.К.Кабаров, Е.А.Голубєва, ) та ін.). У сумісній ігровій діяльності в інструментальному спілкуванні іців використовуються увесь спектр вербальних і невербальних засобів

б

людської комунікації. Інтенсивність, спрямованість, форма та зміст зверт частість використання спеціальної жестикуляції тощо визначаються ігров ролями спортсменів, напруженістю змагальної діяльності, особистішими якост гравців (В.І.Румянцева, 1976; Д.Я.Богданова, 1980). Вірна оцінка та інтерпрет показників комунікативного компоненту інструментального спілкувг спортсменів дозволяють підвищити ефективність їх сумісної діяльності

Дослідження соціально-психологічних параметрів інструментальї спілкування волейболістів з урахуванням їх спортивної кваліфікації та ігрс амплуа проводилось у командах вищої ліги, студентських) і молодіжних, першому етапі досліджень за допомогою методу експертних оцінок були виді такі значущі предметні галузі (чинники), що визначають успішність сумі діяльності гравців волейбольної команди: виконання технічних дій; особлив фізичної підготовленості; специфіка ігрового мислення; психофізіолог особливості; виконання тактичних дій; особливості особистості

Дослідження перцептивного компоненту інструментального спілкувг гравців стосувалось насамперед сприйняття спортсменами один одного як чл волейбольної команди, що виконують певні функції (конкретно-інструмента; відображення, пов’язане безпосередньо з предметно-практичною діяльн спортсменів), і проводилось з використанням методики О.М.Лебедєва. Дані п. інструментального сприйняття були отримані на підставі самооцінок експертних оцінок якостей, здібностей та умінь гравців їх партнерами по комаї Дослідження інтерактивного компоненту структури інсгрументалм спілкування волейболістів грунтується на вивченні поведінкового рівня ці компоненту, який мстить глибинні сугубо особистісні передумови виді соціальної поведінки спортсменів. Показником даного компоненту є розп пріоритетного використання гравцями основних стилів взаємодії у про ділового спілкування.

З метою виділення тенденції до оптимізації інтерактивної склад спілкування, окрім оцінки справжнього образу, тобто образу актуальн реального “Я”, в задачі досліджень був включений аналіз образу, до яі прагнуть спортсмени і який вони вважають найефективнішим при взаємод процесі інструментального спілкування - образ ідеального “Я” (модифікої модель методики аналізу інтерперсональної поведінки Т.Лірі).

При дослідженні комунікативного компоненту структури інструментальї спілкування волейболістів проводився аналіз відеозаписів змагальної діяльн гравців з наступним заповненням схеми контролююмого спостереже (Ю.Л.Ханін, 1980). Виділені категорії дозволяли фіксувати змісті характеристики (ті, що відображають особливості психічної діяльн волейболістів б інтелектуальній, вольовій та емоційній сферах) ділої

ікування, а також результативність змагальної діяльності за співвідношенням ішних і неуспішних дій гравців.

Усього у дослідженнях взяли участь 120 гравців (від II спортивного розряду майстра спорту) п’яти команд вищої ліги України, чотирьох студентських і ирьох молодіжних команд Києва, Харкова, Луцька та Маріуполя.

Дослідження проводились протягом 1996-2000 рр.

Результати досліджень та їх обговоренняУ ході досліджень були начеиі пріоритетні параметри успішності спортивної діяльності та показники фіцієнту оволодіння ними спортсменами різних ігрових амплуа у командах юї ліги (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльний аналіз перцептивного компоненту ділового спілкування олейболістів команд вищої ліги залежно від їх ігрового амплуа (при р = 0,99)

Ігрове Коефіцієнт

амплуа Значущості Оволодіння

х" 1 X 1

здаючі 2-го ■У 0,207 їх! х2 = 1,932; 1 < Ігр 0,882 Тхі х2 = 1,218; 1 < Ігр

здаючі 1-го >У 0,26 іх2 х3 = 0,884; і < ігр 0,974 1х2 х3 = 4,662; 1 > Ор

зкові 0,233 £хіх3 = 1,953; і < ггр 1,22 йі х5 = 4,224; ( > ігр

Узагальнюючи отримані дані можна констатувати: у командах вищої ліги вища мотивація щодо досягнення високих результатів в інтегральній отовці властива спортсменам, які виконують функціональні обов’язки вдаючих 1-го темпу (Кзн = 0,26). Мабуть, спортсмени цього амплуа у процесі вої діяльності виявляють певний ступінь конфліктності (що підтверджує азник по 1-му октанту при оцінці образу “Я” ідеальний). При більш уважному 'ляданні значущості конкретних чинників успішності сумісної діяльності для гйболстів, які виконують ці функціональні обов’язки, можна стверджувати їх прагнення розвивати здібності, що зумовлюють специфіку ігрового лення (Кзн = 0,298).

У нападаючих 2-го темпу меншу актуальність, ніж у других представників анди, має сумсна спортивна діяльність (К3„ = 0,207). Спортсмени начаються низькою мотивацією до значних досягнень у даному виді спорту, анням удосконалювати досягнутий рівень майстерності Задоволені фесійними здібностями гравців своєї команди тільки спортсмени, що знують функції зв’язкових (Ковол = 1,22). Надання спортсменами цього вого амплуа високого статусу своїм партнерам у першу чергу грунтується на іні останніх вірно виконувати тактичні дії (Ковол = 0,279). Нападаючі 2-го іу, визначаючи низький статус представників своїх команд (Ковол = 0,882),

самі проте, не прагнуть до того, щоб підвищити власний рівень техніко-тактич майстерності Причиною такого становища, ціпком можливо, є накопич* життєва втомленість, деяка незадоволеність “віддачею” обраного виду діяльно якій присвячений тривалий проміжок життя.

Виявлені особливості порівняльної характеристики тенденцій по основі векторах в образах “Я” актуальний та “Я” ідеальний (табл. 2) свідчать, щ< командах вищої ліги спортсмени-нападаючі 2-го темпу оцінюють актуальї образ свого “Я”, що реалізується в інтерперсональній поведінці з партнерами команді як образ з найбільш визначеною тенденцією до лідерства у спшкува (3,5). У зв’язкових у порівнянні зі спортсменами інших ігрових амплуа - найни; числові показники по даному вектору соціальної поведінки (1,65). Нест: якостей і властивостей, які зумовлюють цю тенденцію, чітко розумієті волейболстами-“диспетчерами”, що виявляються у прагненні розвивати формувати їх в оптимальній для ефективної діяльності взаємодії..

Таблиц

Порівняльний аналіз тенденцій “Домінування - підпорядкування” (ВВ) і “Співробітництво - агресивність” (ГВ) у волейболістів команд вищої ліги зале»

від їх ігрового амплуа

Ігрове амплуа Коефіцієнт

ВВ ГВ

“Я” реальний “Я” ідеальний Я” реальніш “Я” ідегшьі:

Нападаючі 2-го темпу 3,5 4,5 0,933 2,3

Нападаючі 1-го темпу 2,11 4,935 0,75 1,825

Зв’язкові 1,65 5,425 1,25 0,725

Диференціація показників по горизонтальному вектору свідчить г прагнення спортсменів до співробітництва, приязне ставлення до соціальне середовища незалежно від виконуваних ними ігрових функцій. Проте в образі “ ідеальному у зв’язкових помітна тенденція до більш дистантної поведінки, може бути наслідком певного ефекту професійного “вигоряння”, хоча структури значущих якостей та властивостей спортсменів цього ігрового амш мають входити комунікабельність, екстравертовансть, без реалізації як неможлива слушна організація командних дій. Цілком можливо, що на певно етапі спортивної кар’єри ситуація “суспільної прозорості” особистості зв’язкове може викликати у нього бажання бути більш відособленим, потайливим.

Виявлені у процесі досліджень особливості інструментального спілкуван волейболістів різних ігрових амплуа у командах вищої ліги свідчать, що і волейболістів, які знаходяться на етапі спортивного удосконалення та зберігай досягнутого рівня професійної майстерності у більшості випадків характер

іристовувати оціночно-експресивні звертання. Командний характер гри ічиняє до насиченості такого спілкування позитивними та негативними діями. Внаслідок цього спортсменам властиво реагувати насамперед емоційно конкретні дії партнерів щодо взаємодії (наприклад, на успішний або пішний ігровий епізод), не роблячи розумового аналізу того, що відбувається.

Орієнтуюча категорія, що відображає психічну діяльність учасників модії в інтелектуальній сфері найбільшу значущість має у зв’язкових 55%). Отримані результати цілком обгрунтовані бо саме спортсмени цього зого амплуа виконують у волейбольній команді функції організації тактичних рули.

До сфери потрібних для зв’язкових умінь входить здібність полегшувати сну орієнтовно-пошукову діяльність, вибирати та здійснювати рішення. )Кий відсоток орієнтуючої інформації у нападаючих 1-го темпу (9,09 %), ливо, пояснюється тенденцією до більш агресивно-корпоративної соціальної дінки цих спортсменів порівняно з іншими гравцями їх команд актеристика інтерактивного компоненту). Керування емоційним станом своїх нерів, загальним настроєм команди як єдиним цілим - ці функції зв’язкових адають своєрідний відбиток на змістовну характеристику їх ділового <ування. Така специфіка діяльності пояснює відносно високий відсоток іевантної категорії у загальному потоці звертань “диспетчерів” волейбольних інд вищої ліги (20,59 %). Сторонні розмови, відволікання уваги партнерів оляють запобігти стомленості зняти зайве напруження у складних умовах юї змагальної діяльності

У ході досліджень установлена диференціація ступеня значущості та одіння пріоритетними галузями досягнень у волейболістів різних ігрових іуа студентських команд (табл. 3).

Таблиця З

>рівняльна характеристика перцептивного компоненту ділового спілкування їйболістів студентських команд залежно від їх ігрового амплуа (при р = 0,99)

Ігрове Коефіціє IX

амплуа Значущості Оволодіння

X 1 X 1

чаючі 2-го І 0,215 їх, хі = 6,924; і > ^р 0,867 їх, х2 = 2,53; 1 < Ігр

ВДІОЧІ 1-го ! 0,325 и2>Гі = 5,571; 1 > Ігр 1,097 іх2 х"з = 2,167; І < Ігр

гаві 0,235 х3 = 1,053; і < ігр 0,923 (х, х3 = 0,799; 1 < Ігр

Найбільш високий рівень домагань, як і у командах вищої ліги, терігається у гравців, що виконують функції нападаючих 1-го темпу

(Кзн = 0,325). Ці спортсмени більше, ніж представники інших ігрових амш студентських команд, прагнуть підвищити рівень своєї майстерності в обрано виді діяльності За оцінкою гравців, у спектрі умінь і навичок, які є важлив умовою досягнення успіху у волейболі їм потрібно насамперед звернути увагу здібність не губитися у складних змагальних ситуаціях, підкоряти особи інтереси командним, формувати більш свідоме ставлення до тренувальж процесу (чинник, що характеризує властивості особистості спортсменів, К3>

0,355) тощо.

Відносно низька мотивація до досягнення високих показників у технічи тактичній, інтелектуальній та інших видах підготовки виявлена у волейболіст нападаючих 2-го темпу (Кзн = 2,15). З-поміж представників різних ігрових амш тільки волейболсти-нападаючі 1-го темпу оцінили професійну придатність св партнерів по команді як таку, що відповідає поставленим вимогам (Ковол = 1,09 їх відрізняє позитивне сприйняття умінь і навичок партнерів виконувати такти1 взаємодії (КоВОЛ = 1,112), швидко переходити з одних форм руху на інші (Ково 1,121).

У потенціалі спортсменів студентських команд, за оцінкою нападаючих 1 темпу, найбільш виділяються рівень технічної майстерності (Ков0л = 1,349), ступ оволодіння значним арсеналом прийомів і способів техніки ведення ігрових дії змагальних ситуаціях, що швидко змінюються, характерних для даного в і спорту. Більш негативно, ніж інші волейболсти, як і у командах вищої лі ставляться до партнерів нападаючі 2-го темпу (Ковол = 0,867). Надання низьке статусу гравцями, які виконують ці функціональні обов’язки, відбувається чеі незадоволення їх насамперед такими параметрами, як швидкість прийня' рішень, оперативність щодо оцінки ситуацій здібнсть до прогнозуван передбачення наперед змагальних моментів (чинник специфіки ігрові мислення, Ковол = 0,708).

Виявлені особливості змагальної характеристики тенденцій по векто) “Домінування-підпорядкування” та “Співробітництво-агресивнсть” в образах “ актуальний та ідеальний (табл. 4) свідчать про те, що у реальній соціальї поведінці спортсменів цієї кваліфікації найбільш схильні домінувати грав нападаючі 1-го темпу (1,475). Відзначена тенденція зберігається вертикальному вектору й в образі “Я” ідеальному. Бажання бути компетентн особистістю у професійному плані присутнє у волейболістів усіх спеціалізаі (зростання коефіцієнту по вектору “Домінування-підпорядкування” в ідеальне образі “Я”).

Аналіз показників по горизонтальному вектору свідчить, що у грави нападаючих 2-го темпу в образі “Я” актуальному переважає агресиві конкурентна спрямовансть особистості (- 0,21). Спортсмени цих ігрових амш вважають за потрібне у майбутньому формувати у себе дружнє відношення

очуючого соціального середовища на відміну від зв’язкових і нападаючих 1-го мпу студентських команд. Останні корекцію стилю міжособистсної взаємодії з :ртнерами по команді вбачають у розвиненні впевненості, вірності особистої чки зору, наполегливості у досягненні поставленої мети тощо.

Особливості змету ділового спілкування волейболстів залежно від їх зового амплуа у студентських командах указують на те, що у загальній кількості ертань у нападаючих 1-го (35,09 %) і 2-го (48,48 %) темпів переважають оцінки самооцінки у вигляді оціночно-експресивної інформації. Схильність до ресивної соціальної поведінки нападаючих 2-го темпу, а також тенденція імінування нападаючих 1-го темпу викликають у цих спортсменів прагнення ісамперед оцінити кінцевий результат дій партнерів по команді виграш чи юграш очка або подачі їх успіх або невдачу.

Таблиця 4

Аналіз тенденцій “Домінування - підпорядкування” (ВВ) і “Співробітництво -ігресивнсть” (ГВ) у волейболстів студентських команд залежно від їх ігрового

амплуа

Ігрове амплуа Коефіцієнт

ВВ ГВ

“Я” реальний “Я” ідеальний Я" реальний “Я” ідеальний

іпадагочі 2-го ипу 0,84 3,5 -0,21 1,49

іпадаючі 1-го мпу 1,475 4,55 1,425 0,65

’язкові 1,112 3,463 1,263 0,531

Найбільший відсоток у загальному потоці звертань вербального спілкування ’язкових займає орієнтуюча категорія (45,66 %). Незважаючи на певну андартнеть ігрових ситуацій, протиборство із суперником додає до ігрової іагальної діяльності елемент невизначеності 3 огляду на це, зв’язкові імагаються відносно більшою мірою, ніж інші волейболсти цієї кваліфікації формувати партнерів про ситуацію, що склалася.

Більш низький відсоток звертань стимулюючої категорії у порівнянні з іпадаючими 1-го темпу і зв’язковими виявлений у спортсменів-нападаючих 2-го мпу (приблизно 12 %). Цим волейболстам у меншій мірі властиво стимулювати іртнерів у ході виснажливої змагальної боротьби, за умов зростаючого іприкінці поєдинку стомлення. Деяка невпевненсть у професійності іедставників своєї групи, спрямованість на орієнтацію їх на умови, що постійно іінюються, майже виключають у діловому спілкуванні зв’язкових студентських ілейбольних команд сторонні розмови, що не мають відношення до поставлених :ред командою цілей та завдань (виявляється у низькому відсотку іррелевантної формації - 2,17 %).

Аналіз перцептивного компоненту інструментального спілкування волейболістів молодіжних команд з урахуванням їх ігрового амплуа (табл. 5] дозволяє констатувати, що найбільшу значущість пріоритетні чинники успішност спортивної діяльності мають для гравців, які виконують функціональні обов’язки зв’язкових. Зв’язковим, основне призначення яких - організувати свою команду, порівняно з нападаючими 1-го та 2-го темпів, властивий більш високий рівені домагань, можливість реалізації якого вони вбачають у спортивній діяльності (Кзн = 0,394).

Таблиця 5

Порівняльна характеристика перцептивного компоненту ділового спілкування

волейболістів молодіжних команд залежно від їх ігрового амплуа (при р = 0,99)

Ігрове Коефіцієнт

амплуа Значущості Оволодіння

X X

Нападаючі 2-го темпу 0,375 їх, х2 = 9,969; 1 > Ігр 0,911 ІХі х2 = 5,912; 1 > Іг];

Нападаючі 1-го темпу 0,188 1х2 х3 = 7,409; 1 > Ігр 0,637 ЬГ2 х3 = 6,034; 1 > Ігр

Зв’язкові 0,394 їх, х3 = 0,899; 1 < ^р 1,056 6Г, х7 = 2,071; 1 < Ігр

Висока умотивованість на досягнення результативності сумісних групових зусиль молодих зв’язкових характеризує їх поведінку у команді як більш конкурентну. При цьому за основний об’єкт конкретно-предметного відображення зв’язкових молодіжних волейбольних команд править специфіка їх ігрового мислення (Кзн =

0,454), а саме: уміння створювати ситуації в яких присутня найкраща можливість для виконання раніш задуманих прийомів, уміння маскувати свої дії.

На відміну від представників інших спортивних кваліфікацій нападаючі 1-го темпу молодіжних команд менш за все прагнуть оволодіти різними складовими інтегральної підготовки волейболістів ( К3„ = 0,188). Особливо незначущим для гравців цього амплуа є вміння виконувати технічно вірні дії (чинник виконання технічних дій Кзн = 0,161).

Волейболісти-зв’язкові у цілому задоволені потенційними спроможностями своїх партнерів по команді, виділяючи з-поміж чинників успішності параметр виконання технічних дій (Ковол = 1,233). У спортсменів-нападаючих 1-го темпу спостерігається тенденція до взаємозалежності рівня значущості пріоритетних галузей досягнень і негативного сприйняття здібностей партнерів (Ковол = 0,637): молоді гравці цього амплуа, не маючи великого бажання самоудосконалюватися, наділяють низьким статусом спортсменів своїх команд.

Особливості порівняльної характеристики тенденцій по векторах [омінування - підпорядкування” та “Співробітництво - агресивність” у ортсменів молодіжних команд в образах “Я” актуальний та “Я” ідеальний ібл.6) дозволяють стверджувати, що волейболсти-зв’язкові у реальному образі [” найбільш схильні домінувати, владарювати, брати на себе ініціативу (3,57). дзначною особливстю гравців цієї спортивної спеціалізації в ідеальному образі тенденція до підпорядкування особистісних інтересів і бажань груповим цілям і зданням.

Зниження коефіцієнту по вертикальному вектору (“Домінування -порядкування”) має мсце у спортсменів усіх ігрових амплуа. З огляду на це, іжна припустити, що, на думку спортсменів, для успішної діяльності їм не стає вміння поступитися особистішими бажаннями на користь командних.

Таблиця 6

Тенденції “Домінування - підпорядкування” (ВВ) і півробітництво -агресивність” (ГВ) у волейболістів молодіжних команд залежно

від їх ігрового амплуа

Ігрове амплуа Коефіцієнт

ВВ ГВ

“Я” реальний “Я” ідеальний Я” реальний “Я” ідеальний

падаючі 2-го іпу 0,936 0,846 4,246 2,21

падаючі 1-го ту 0,966 0,744 3,7 1,411

язкові 3,57 0,716 4,116 1,286

Порівняльний аналіз показників по горизонтальному вектору Співробітництво - агресивність”) свідчить: у гравців молодіжних команд має це тенденція до уявлення своєї соціальної поведінки в образі “Я” ідеальному, більш агресивно-конкурентної, з елементами наполегливості у досягненні мети, еспрямованості тощо. Найбільш ризьке зниження показників спостерігається у >ртсменів, що виконують функціональні обов’язки зв’язкових. Переважання заметрів 8-го октанта (відповідально-великодушний стиль взаємодії") >едбачає надання допомоги партнерам, бажання бути більш відповідальними, ! з урахуванням показників по горизонтальному вектору. Досягається це за юмогою більш жорстких методів, з проявленням більш агресивної поведінки, с в образі “Я” актуальному.

Зміст інструментального спілкування молодих волейболістів залежно від їх ового амплуа вказує на те, що для досягнення взаємопов’язаних дій усіма вцями молодіжних команд найчастіше використовуються оціночно-пресивні звертання. Ця категорія звертань мстить оцінки дій та поведінки (тнерів типу: торкання рукою партнера; поплескування по плечу; вільне (жування у перервах між партіями, а також при затримці гри; підіймання руки

и помилці тощо. Відносно високий відсоток мовних повідомлень, 11 (носяться до орієнтуючої категорій відмічається у спортсменів-зв’язкових (35/ і і нападаючих 1-го темпу (28 %). Волейболсти намагаються не просі реагувати на миттєву зміну змагальної ситуації але й проаналізувати зієнтувати партнерів, проінформувати їх про поточні обставини.

У загальному потоці інформаційного обміну нападаючих 2-го темг різняється високий змст стимулюючих звертань (28,56 %). Ця категор гртань мстить спонукання гравців своєї команди до конкретних дій, дозволі помогти подолати зростаюче стомлення. Концентрація уваги на ігрова ментах, висока мотивація впливають на змістовну характеристш ггрументального спілкування молодих спортсменів. З огляду на це, незалсжг і функціональних обов’язків у команді, зауваження, що стосується завдаг иісної ігрової діяльності, сприймаються волейболістами як перешкоді іволікання. Мабуть цим і пояснюється низький відсоток у них звертаь )елевантної категорії.

У процесі дисертаційної роботи був проведений порівняльний анал діально-психологічних чинників інструментального спілкування волейболіст: іежно від спортивної кваліфікації команд, до складу яких вони входят обливості соціальної перцепції спортсменів команд вищої ліги, студентських лодіжних наведені у табл. 7.

Таблиця

Порівняльна характеристика перцептивного компоненту ______інструментального спілкування волейболістів ________________

Параметр Команди вищої Студентські Молодіжні

ЛІГИ команди команди

інка значущості чин-ників К„ = 0,024; К,„ = 0,061; Кз„ = 0,08;

ЦІННОСТІ сумісної ДІЯЛЬНОСТІ їх, х2 = 4,3, 1X2X3= 1,5, 1 Хї х3 = 5,4,

І > ігр 1 < ігр 1 > Ігр

інка оволодіння чнн- никами Кмй,= 1,007; Ковм = 0,974; ко,о,і = 1,22;

лшності суміс-ної ДІЯЛЬНОСТІ І Х| хї = 1,09, 1 х2 х3 = 0,29, X/ І! р

вол) 1 < ігр 1 < Ігр 1 < Ігр

Порівняльний .аналіз показників значущості (К3„) виділених чинникі іішності сумісної діяльності у волейболі свідчить про достовірно низьки ень мотивації до високих досягнень у спортсменів команд вищої ліги - отже, х не вироблена тактика довгострокової мотивації спортивної діяльносі івцям команд вищої ліги властива тенденція до позитивної оцінк зфесійного статусу своїх партнерів (Ковол = 1,007) на відміну від представникі 'дентських і молодіжних команд. Об'єктивність отриманих результаті ітверджує той факт, що належність до команд вищої ліги потребує наявності гравців чималого арсеналу техніко-тактичних умінь і навичок, хороше іичної форми тощо.

Таблиц

Порівняльна характеристика інтерактивного компоненту волейболістів (К)

Тенденція Команди вищої ліги Студентські команди Молодіжні коман;

“Я” актуальний “Я” ідеальний “Я” актуальний “Я” ідеальний “Я” актуальний “Я ідеалі

Цомінування -упорядкування” 1,85 4,91 1,06 3,76 1,68 4,3

Гпівробітництво -’ресивність” 0,59 1,32 0,66 1,26 0,9 1,4

Командний характер діяльності накладає своєрідний відбиток

ріоритетнсть співробітницького стилю у міжособистісній взаємодії спортсмеї процесі внутрікомандного спілкування (табл. 8). З огляду на це, виділяєті иразність як у реальному образі “Я”, так і в ідеальному властивостей йс кладових. Відмітною особливістю волейболстів команд вищої ліги є тендені

о виділення власного “Я” з “Ми” колективного.

Показники по вектору “Домінування - підпорядкування” вказують на пре соціальній поведінці волейболстів команд вищої ліги якостей незалежності омінантності - потрібних для спортсменів високого класу. Порівняльний ана оказників оцінки образу “Я” актуального та образу “Я” ідеального птимального для сумісної ігрової діяльності - свідчить про наявні нутріособистсного конфлікту, причинами якого є бажання спортсмеї омінувати, прагнення викликати в оточуючих повагу до себе, бу эмпетентними у професійній сфері

Основна частка повідомлень в інформаційному обміні волейболе' рипадає на оціночно-експресивну інформацію (табл. 9). Відносно низьк ідсоток орієнтуючої категорії у спілкуванні волейболстів команд вищої лі ззволяє стверджувати, що гравці цієї кваліфікації впевнені у професіоналіз зоїх партнерів (підтверджується результатами аналізу інтерактивно змпоненту спілкування). Водночас понад 18 % повідомлень у них, на відміну е іавців студентських і молодіжних команд, складає іррелевантна інформація, я командах вищої ліги виконує розвантажувальну функцію (переключення ува ід час ігрових пауз).

Таблиц;

Порівняльна характеристика комунікативного компоненту

інструментального спілкування волейболстів, % ___________

Категорія звертань Команди вищої ліги Студентські команди Молодіжн команди

рієнтуюча 14,52 31,62 27,43

гимулююча 23,47 22,79 24,00

ціночно-експресивна 43,58 36,03 41,71

релевантна 18,43 9,56 6,86

висновки

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукос проблеми аналіза спілкування у ході сумсної ігрової діяльності^ що свідчить п провідну роль сфери ділового спілкування гравців у процесі тренувальної змагальної діяльності Отримати цілене уявлення про процес інструментально спілкування у команді неможливо у відриві від його суб’єктів (гравців), ь дозволяє вважати діяльнісно-суб’єктивний підхід найбільш продуктивним вивченні цього питання.

2. Комплексне дослідження спілкування грунтується на визначені йо структури, до складу якої входять комунікативний, перцептивний інтерактивний компоненти.

Теоретичний аналіз інструментального спілкування гравців у волейбольні командах дозволив виділити наступні соціально-психологічні параметри, її відображають особливості кожного компоненту структури:

перцептивний компонент - оцінка та самооцінка спортсменами сво партнерів по команді на підставі таких чинників, як виконання технічних тактичних дій, особливості фізичної підготовленості, психофізіологіч характеристики та спеціалізовані сприйняття, специфіка ігрового мислень особистсні якості;

інтерактивний компонент - характеристика інтерперсональної поведіні спортсменів у процесі сумсної ігрової діяльності;

комунікативний компонент - змет і продуктивність вербальних звертань, також аналіз моторних засобів спілкування.

3. Диференціація соціально-психологічних параметрів інструментально спілкування спортсменів різних ігрових амплуа свідчить про взаємозумовлені зв’язок соціально-психологічних характеристик особистості волейболстів виконуваних ними функціональних обов’язків:

тотожність функціональних обов’язків нападаючих 1-го та 2-го темпів командах вищої ліги та молодіжних спричиняє до зближення показник соціально-психологічних параметрів їх інструментального спілкування;

для спортсменів-зв’язкових команд вищої ліги та молодіжних характері тенденція до високої значущості чинників успішності сумсної ігрової діяльнос та позитивної оцінки професійного статусу своїх партнерів;

в інструментальному спілкуванні нападаючих 2-го темпу студентські команд спостерігається тенденція до взаємозалежності його соціальн психологічних параметрів - негативне сприйняття гравцями цього ігрово амплуа своїх партнерів поєднується з виділенням власної позиції з елемента?, агресивної поведінки у процесі взаємодій а також з низьким відсотком спонукаї

ажань) спілкуватися з представниками своєї команди у напружених змагальних ітуаціях.

Отримані результати дають можливість накреслити подальші шляхи ірішення досліджуваної проблеми.

4. Порівняльний аналіз соціально-психологічних параметрів струментального спілкування гравців команд різної спортивної кваліфікації ізволяє констатувати, що снує тенденція до залежності цих параметрів від рівня ортивної майстерності волейболістів:

досягнення значних результатів у спорті (належність до команд вищої ліги) )рмує у гравців відповідні особливості їх інструментального спілкування -діляється тенденція до позитивної оцінки професійного статусу своїх партнерів

і команді;

ускладнення характеру діяльності спортсменів зумовлює у них виразну ієнтацію до прояву у діловому спілкуванні домінування, авторитетності, ементів власно-лідируючого стилю соціальної поведінки;

об’єктивна оцінка волейболістами рівня підготовленості представників своїх манд виявляється у виразно низькому відсотку орієнтуючої категорії відомлень, а також у значній частці звертань, що виконують функції слаблення напруженості у групі;

достовірно низький рівень мотивації до досягнення високих результатів у орті свідчить про відсутність виробленої тактики дострокової мотивації ортивної діяльності або про наявність ознак “професійного вигоряння”.

5. Порівняльна характеристика особливостей інструментального ілкування гравців команд різної спортивної кваліфікації з урахуванням їх ювих амплуа вказує на доцільність диференційованого та індивідуалізованого іходів у процесі загальної та спеціальної підготовки волейболістів, новоположною позицією при проведенні психокоригуючих і профілактичних содів має стати точка зору, що передбачає психологічне супроводження гравців отягом усієї спортивної кар’єри. З урахуванням отриманих у дисертаційній боті даних можна виділити наступні актуальні напрямки цієї роботи:

формування у гравців тактики довгострокової мотивації до спортивної ільності;

реалізація мотивації до оволодіння основними чинниками успішності пісної ігрової діяльності (формування психічного складу особистості зртсмена; виховання потреб і створення умов для реалізації ігрового досвіду на іганнях; розвинення творчих здібностей та індивідуального стилю діяльності; зчення особливостей тактики обраного виду спорту тощо);

використання методу соціально-психологічного тренінгу спілкування :бір засобів з урахуванням виявлених особливостей інтерактивного та иунікативного компонентів ділового спілкування волейболістів).

Основний змст роботи відображено у 10 публікаціях:

1. Особенности инструментального общения волейболистов молодежні команд // Веник Харківського державного університету. Серія “Психологи 2000. № 472. - С. 92-95.

2. До проблеми аналізу взаємодії в суспільній спортивній діяльності Психологія: 36. наукових праць. Вип. 1(8). - К., 2000. - С. 311-316.

3. Интерактивный компонент структуры общения волейболистов Психологія на перетині тисячоліть: 36. наукових праць. Т. 2. - К., 1998. - С. 66 670 (спільно з Т.В.Петровською).

4. Деякі аспекти вивчення спілкування в спорті // Матеріали друї Всеукраїнської конференції аспірантів “Молода спортивна наука України”: З наукових праць. - Львів, 1998. - С. 159-164.

5. Характеристика інтерактивного компоненту спілкування гравці волейболістів залежно від спортивної кваліфікації // Теорія і методика фізично виховання і спорту. 1999. № 1. - С. 105-108.

6. Актуальные проблемы формирования мотивации спортивной деятельи сти // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физическо воспитания и спорта. № 21. - Харьков: ХХПИ, 1999. - С. 48-52.

7. Проблема стресса в совместной игровой деятельности квапифицирова ных волейболистов // Педагогика, психология и медико-биологические проблеі\ физического воспитания и спорта. № 22. - Харьков: ХХПИ, 1999. - С. 31-35.

8. Диференціація структури спілкування в чоловічих та жіночих спортивн командах у процесі підготовки // Матеріали першої Всеукраїнської конферен аспірантів “Молода спортивна наука України”: Тези доповідей. - Львів, 1997. -149-151.

9. Прогнозування міжособистсних конфліктів в спортивних волейбольн командах // Конфлікти у педагогічних системах: Тези доповідей наукої практичної конференції. - Вінниця, 1997. - С. 242-244 (спільно з Т.В.Петре ською).

10. Differentiation in the structure of communications in male and female athle teams in the process of training // The modem Olympic sport: International scienti congress, Kyiv, 16-19 may 1997 y. - P. 85 (спільно з Г.В. Ложкіним, Т.В.Петров! кою, І.І.Смоляр).

Кудерміна О.І. Інструментальне спілкування як чинник успішності сумсі ігрової діяльності (на прикладі кваліфікованих волейболстів). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук спеціальності 19.00.05 - Соціальна психологія. - Київський національн університет ім. Тараса Шевченка, Київ, 2000 р.

Дисертаційна робота присвячена проблемам підвищення ефективності :умсної діяльності гравців спортивних команд шляхом урахування особливостей х інструментального спілкування у процесі загальної та спеціальної психологічної іідготовки. Проведені теоретичний та експериментальний аналізи дозволили шференціювати соціально-психологічні параметри перцептивного, нтерактивного і комунікативного компонентів інструментального спілкування :алежно від ігрового амплуа спортсменів та рівня їх кваліфікації.

Виявлені особливості компонентів структури інструментального :піпкування волейболістів указують на доцільність і навіть слушну потребу іиференційованого та індивідуалізованого підходів до психологічної підготовки :портсменів на підставі приналежності їх до команд різної спортивної сваліфікаціХ а також з урахуванням виконуваних ними у ході сумісної ігрової ііяльності функціональних обов’язків.

Ключові слова: сумсна діяльність; інструментальне спілкування; соціальна іерцепція; взаємодія; комунікативний компонент спілкування; функціональні обов’язки; професійна кваліфікація.

Кудермнна Е.И. Инструментальное общение как фактор успешности со-зместной игровой деятельности (на примере квалифицированных волейболистов).

■ Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук ю специальности 19.00.05 - Социальная психология. - Киевский национальный /ниверситет им. Тараса Шевченко, Киев, 2000 г.

Диссертация посвящена проблеме повышения еффективности совместной 'игровой) деятельности игроков спортивных команд путем учета особенностей их інструментального общения в процессе общей и специальной психологической подготовки. ,

Общение - один из важнейших факторов успешности совместной игровой деятельности. Проведенный теоретический анализ позволяет говорить о ведущей роли сферы делового общения игроков в процессе тренировочной и соревновательной деятельности. Получить целостное представление об инструментальном эбщении в спортивной команде невозможно в отрыве от его субъектов - игроков, поэтому деятельностно-субъективный подход представляется наиболее продуктивным при изучении делового общения. Комплексное исследование общения как профессиональной категории основывается на определении его структуры, включающей в себя коммуникативный, перцептивный и интерактивный компоненты. Выявленная в ходе исследодований дифференциация социально-психологических параметров инструментального общения спортсменов различных игровых амплуа свидетельствует о взаимообусловливающей связи социально-психологических ха-

рактеристик личности волейболистов и выполняемых ими функциональных об) занностей: тождественность функций нападающих 1-го и 2-го темпов в команда высшей лиги и молодежных влечет за собой сближение показателей по социал! но-психологическим параметрам их инструментального общения; для спортсм* нов-связующих команд высшей лиги и молодежных характерна тенденция к вь сокой значимости факторов успешности совместной игровой деятельности и пс зитивной оценке профессионального статуса партнеров по команде; в инструмеь тальном общении нападающих 2-го темпа студенческих команд имеет место та денция к взаимозависимости его социально-психологических параметров - неп тивное восприятие волейболистами данного игрового амплуа партнеров по кс манде сочетается с выделением собственной позиции, с елементами агрессивнс сти в поведении в процессе взаимодействия, а также с низким процентом побуждений (стимуляции) своих товарищей по команде в напряженных соревновател! ных ситуациях. Данные реультаты дают возможность наметить дальнейшие пут исследования рассматриваемой проблемы.

Сравнительный анализ социально-психологических параметров инструмен тального общения игроков команд различной спортивной квалификации позволя ет констатировать, что существует тенденция их зависимости от уровня спортив ного мастерства волейболистов: достижение значительных результатов в спорт (принадлежность к командам высшей лиги) формирует у игроков соответствую щие особенности их инструментального общения - проявляется тенденция к пози тивной оценке профессионального статуса своих партнеров; усложнение характе ра деятельности обусловливает выраженную ориентацию спортсменов на прояв ление в деловом общении доминирования, авторитетности, елементов властно лидирующего стиля социального поведения; объективная оценка волейболистам! уровня подготовленности представителей своих команд проявляется в определен но низком проценте ориентирующей категории сообщений, а также в значитель ной доле обращений, выполняющих функции ослабления напряженности в груп пе; достоверно низкий уровень мотивации к достижению высоких результатов I спорте свидетельствует об отсутствии выработанной тактике долгосрочной моти вации спортивной деятельности либо у проявлении признаков “профессионально го выгорания”. Выявленные особенности инструментального общения игроко! команд различной спортивной квалификации с учетом их игровых амплуа свиде тельствуют о необходимости дифференцированного и индивидуализированногс подходов в процессе общей и специальной психологической подготовки волей болистов.

Основополагающей позицией при проведении психокоррекционных и профилактических мероприятий представляется точка зрения, предполагающая психологическое сопровождение игроков на протяжении всей спортивной карьеры. С учетом полученных в ходе диссертационной работы данных можно выделить еле-

ющие актуальные направления в этой работе: формирование тактики долгоочной мотивации спортивной деятельности; реализация мотивации в овладении новными факторами успешности совместной игровой деятельности (формиро-ние психического склада личности спортсмена, потребностей и условий для ализации игрового опыта на соревнованиях; развитие творческих способностей, дивидуального стиля деятельности; изучение особенностей тактики избранного да спорта и т.д.); применение метода социально-психологического тренинга щения (выбор средств с учетом выявленных особенностей интерактивного и ммуникатипного компонентов делового общения волейболистов).

Kudcrmina Ye. I. Instrumental communication as a factor of success of joint aying) activity on the material of qualified volleyball players. - Handwriting.

Dissertation for obtaining of scientific degree of Candidate of Psychological sci-ces in speciality 19.00.05 - Social Psychology. - Kyiv Taras Shevchenko National livcrsity, Kyiv, 2000.

The dissertation is devoted to the problems of effectivization of joint activity of lyers of sports teams through considering of their instrumental communication in the )cess of general and special training. Theoretical and experimental tests allowed dif-entiating social and psychological parameters of perceptive, interactive and commu-:ative component of instrumental communication subject to game role of the sports-;n and the level of their qualification. The received peculiarities of the structure of in-umental communication of volleyball players indicate the necessity of differentiated, lividual approach to psychological training of the sportsmen on the basis of their :mbership in the team with the different level of sports mastership, as well as func-nal duties performed during joint playing activity.

Key words: joint activity, instrumental communication, social perception, inter-iy, communicative component of communication, functional duties, professional alification.

Підписано до друку 18.07.2000 p. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 1,0.

Наклад 100. Зам. 198.

м. Київ-42, вул. М. Раєвського, 36, к. 24. Науково-виробнича фірма «March-А». Тел.: (044) 268-72-49, 268-72-88