автореферат и диссертация по психологии 19.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Особенности интерсубъектного взаимодействия в условиях эмоциональной напряженности

Автореферат диссертации по теме "Особенности интерсубъектного взаимодействия в условиях эмоциональной напряженности"

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГИ АПН УКРАЇНИ

' 'ї

. - На правах рукопису

^ £ '‘ с

“•-'ч.Чу1

СЬОМІЙ Сергій Взлерійович

ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРСУБ'ЄКТНСІ ВЗАЄМОДІЇ В УМОВАХ ЕМОЦІЙНОЇ НАПРУГИ

Спеціальність 19.00.05 - соціальна психологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічіих наук

Ківз - 1995

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології АПН України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук,

академік АПН України, професор 0. Б. Киричук

Офіційні опоненти - доктор психологічних наук,

• . лро!$есор Г. В. ДЬХКІН- .

. доктор пеихологі«них наук,

. доцент В. П. Казьішренкс

Провідна організація - кафедра психології Науково-

дослідного і методичного центру Збройних Сил України.

Захист відбудеться 1 березня 1995 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 01.48. 01. в Інституті психології АШ України за адресою: 252033, іі Київ,

Еух Паяьківська, 2. .

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології АПН України.

Автореферат розіслано " січня 1995 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат психологічних наук ‘ М І- Алексєєвз

Актуальність дос-зідкення. Проблема особиспсних механізмів результативності професійноі діяльності в ускладнених умовах належить до провідних як у суто науковому, тзк і в практичному значенні. Специфіка сучасного мореплавання характеризується збільшенням терміну автономного плавання, зменшенням чисельності екіпажу, скороченням стояяочного часу перебування у портах, ускладненням психологічного змісту професійної діяльності внгслідок автоматизації, а також необхідністю довготривалого змученого спілкування в умовах тісного міжособового контакту під час роботи та відпочинку. Водночас праця всіх член із екіпажу пов’язана з нерво-Бо-емоційнсв та інтелектуального наггугою, нерегулярною зміною з вахт (аврали у будь-який час доби, позав^това робота) , - монотонністю, підввдєков активністю психічних функцій. Ці негативні Фактори призводять до значної плинності кадрів плавскладу, проявів несприятливого психологічного мікроклімату у екіпатах, які довгий термія перебувають в умовах природної ізоляції. Наслідком цього є зниження працездатності та ускладнення мілтсобової взаємодії, а також суттєві психофізіологічні зміни у ьюряків.

Тому надто актуальною стає проблема . вирішення питань діагностики, прогнозування та регуляції . міязсобоеої взаємодії у екіпатах, які тривалий час знаходяться у морі, принципів їх раціонального комплектування з урахуванням особливостей психологічної сумісності ОСОбОЕОГО складу кораблів в умовах емоційної напруги.

?а сьогодкішій: день у літературі відсутні відомос: про систематичні доеліджзнкя ? 'метою еквчєння втишу, що щ нить довготривала професійна діяльність в умовах соціальні та сенсорної делривації на структуру особистості працівник: Передусім це стосується працівників військово-морського флі ту. Дри наявності дослідайль, пов’язанкх із космічна.’ екіпажами, групами полярників і працівяиками віддалей, гідрометеостанцій, майяв нерозробленою лиаається пробле: підбору членів екіпажу корабліЕ морського, особливо військ зо-морського флоту, з погляду психологічної сумісності, поодинокими публікаціями стоять несистематичні, а навіть в падкові епізодичні дослідження, то неспроможні розіфи проблему в усьому ії обсязі та різноманітності.

Актуальність та недостатня розробленість даної пробле обумовили вибір теїл; дисертаційного дослідження.

Об’єкгш деглігкеїззі був процес міжособової взаємодії екіпажі військово-морського корабля в умовах природної' із лггці і. .

Предоатои! до^вїИЕкнг стали особливості інтерсуб’єктв взаємодії моряків в умовах емоційної напруги. '

ііета ЕосдідагккЕ полягає у визначенні механізмів ефе тивної інтерсуб'єктноі взаємодії в умовах емоційної напруг Основні гіпотези дакліязакня склали такі припущення:

- у перебігу служби на кораблі під впливом особливою ■професійної діяльності у моряків відбуваються певні неї тивні й позитивні зміни в особистості, пов'язані з умовг соціальної адаптації та емоційної напруги. У зв’язку постійно діючим фактором соціальної ізоляці ї найбільї трансформації зазнає комунікативна сфера особистості;

міх соціально-пскхслогічнся і *ункшонздьясю формами взаємодії. Яри цьому успішна соціально-психологічна взаємодія забезпечте функціональну.

Э мется досягнення метл та лесзігкл гіпотез ;ігпого дослідження були висунуті такі заакипк 1) з’ясувати особист іетяі ССобЛИВССТІ, СПвІДіфІку ІХ СПІЗВ1ДНССЄННЯ У ІіОСЗКІЗ з різним типом мігоссбової взаємодії в умовах емоційної напруги; 2) зиязкти найбільш тіптсзі варіанти мілЕсобовоі взаємодії у екіпажі з уусгах емоційної нглруги та прослідкувати їх зал^ютість від ±уккц:ся?.дьн;ис характеристик професійної діяльності ітлзвсклзду, ссссистістннх рис і ціннісних орієнтацій партнерів; 3) визначити стратегію ефективної взаємодії під час довгострокового "есебузалня в умова;? природної ізоляції, нодднзі критерії комплектування окремії груд, які складають зкіпаз військового корабля . •

Ііггсдигаг і'ігстз ссіязгся дсслілягння стали; принцип системного підходу-з психології /Б.І Лоі'ое, С. Е Бочарова, 3.0. Иоляко, В. Д. їіадрікоз/; системно-струнгурниа підхід до особис тості /В. Г. Ананьев, П.К.Аяохін. ЕС. їерлія та ін./; схема цілісної уяви про професійну структуру особистості 3. Панфьорсва.

аетазш дссяідааша: ді агностика Індивідуальне - психа-,

логічних особливостей особистості (тести Кеттелла, їм5!, Ро-зенцнейга, іхляра, Фіддера, визначеная' ціннісних оріеятащй у процесі резз'язання конфзіктши ситуація (А.А. Єрпоп) та інші); оцінка продуктивное!і нігяособової вззгшдіі в уаззах емоційної напруга (методика оцінки задовслетя иіжсебогіпдт взаємодіями партнерів, опитування експертів, стандартизоване

інтерв'ю); допоміжні методи, які дасть змогу більш докладно вивчити особястістні характеристики членів екіпажу та особливості їх взаємодії в умовах емоційної напруги (бесіди, аналіз документів, спостереження за моряками у різних сферах життєдіяльності під час автономного плавання та інші).

Наукова ноккзка роботи полягає у розкритті особливостей вивчення мілособової взаємодії в умовах емоційної напруги з урахуванням особистістних рис військових моряків, як представників окремої групи професіоналів, ер знаходяться у специфічних умовах довгострокових морських походів. Визначено особливості прояву особистістних якостей військовою моряка в залежності від часових та функціональних характеристик його професійної діяльності та їх зв’язок з типамі шюсобової взаємодії в умовах соціальної ізоляції. Проаналізовано співвідношення особистісних якостей та ціннісни орієнтацій у партнерів з різним типом мігисобової взаємоді в умовах емоційної напруги. ' '

Теоретична цінність роботи полягає у розширенні уявлен про соціально-психологічні механізми міжзсобової взаємодії екіпажах кораблів, які тривалий час перебувають в умова природної ізоляці. Вивлеяо специфічні фактори, шр впливают на психологічну сумісність в умовах довготривалої природне ізоляції. Розкрито закономірності, які сприяють.-розумій деяких загальнопсиходогішоа механізмів взаємодії лвдеі Запропоновано концептуальну модель ефективної міжзсобовс взаємодії в умовах емоційної напруги. ■

' Прагсгкчка цінність. Одержані результати дають змо: підвищити ефективність комплектування військозо-шрськ підрозділів (бойових частин, служб) з метою створення на в

раблі, якій виконує завдання довготривалого походу сприятливого психологічного клімату. Використання запропонованих методик дозволяє прогнозувати успішність адаптації молодих моряків до специфіки слузйя у планскладі, давати науково-обгрунтовану оцінку ефективності міжособової взаємодії з умовах емоційної напруги. .

Надійність і зірогідність результатів дослідження забезпечувалися різностороннім теоретичним системним аналізом проблеми, відповідністю застосованих методів завданням дослідження, адекватним апарат математичної обробки даних, достатністю репрезентативності виборки.

На захист вігнссзтьса талі полтагігкз. .

1. Функціональна і соціально-психологічна сумісність у екіпажі регулюються різними за своєю природою Факторами:

- функціональна сумісність визначається загальною структуро» трудового процесу на кораблі і включає узгодження психічний функцій, які залучені до взаємодії, пзидкісних парачетрів діяльності, а такса ролевих стидіз з ролевим очікуванням;

- соціальяо-ясихологічна сумісність регулюється

оптпмадьяістхі співвідношення особистісних рис партнерів, кр дозволяє задовольняти різні потреби у сфері неформального спілкування на кораблі, а також потреби, які пов'язані зі. стабілізацією особистості за визначеними вагомими для неї параметрами. _

2. Ідентифікація колег за соціально-схвальними якостями має значення для соціально-психологічної сумісності, а дія функціональної - суттєва адекватність взаємного сприйняття партнерів.

- б -

3. Соціально-психологічна сумісність, на відміну від функціональної, більш індивідуалізована, більш чутлива до особистісної характеристики партнерів та до співвідношення цих характеристик у парі. Оскільки даерело задоволення, відносинами пов'язано з особистостями партнерів, соціально-психологічна сумісність дає трохи менший, порівняно з функціональною, . діапазон взаємної адаптації до корабельного життя. ,

А. Основна' інформація про розбіаності у співвідношенні особистісяих характеристик у суміснкг і несумісних партнерів знаходиться на рівні різних варіантів інтеграції, показників співвідношення їх за особистісвишг характеристиками у цілісне утворення. Сане у характері.сполучення, комбінації показників однорідності за різними якостями необхідно шукати каш до розуміння механізму психологічного комфорту партнерів, асі взаємодіють в умовах манатові ї та емоційної напруги. '

Впрпва/авеккя результатів, ііатеріали нашго дослідавння знайЕДи своє практичне .застосування'...Під час підготовки керівних документів Міністра оборони про організацію професійного психологічного відбору у Збройних Силах України, методичних рекомендацій командирам, штабам, офіцерам органів виховної та соціально-психологічної роботи щрдо оптиці зації управлінської діяльності, підвшценна дисциплінованості усіх категорій особового ' складу, профілактики протиправних дій, покращання психологічногс клімату у військових підрозділах. Основні результати роботі були використані з метоп спрацювання матеріалів для проведення інструктивно-методичних занять з командуванням ко-

раблів Військово-Морських Сил України, наукових конференцій, теоретичних і практичних семінарів на факультеті методичної підготовки Еаукова-дослідного і методичного центру Збройних Сил України. ■

Апробація роботи. Матеріали дисертації допсаідались на науково-теоретичній конференції Центрального апарату Ш України "Правові та соціально-психологічні проблеми військової дисципліни, статутного порядку у Збройних Силах України і шляхи їх зміцнення на сучасному.етапі.” (Київ, 1994), науково-практичній конференції Військово-Морських Сил України "Практика використання наукових підходів у діяльності органів вихозної і соціально-психологічної роботи,.спрямованих на виховання та підвіщення дисциплінованості особового складу. " (Севастополь, 1994), на науково-теоретичних конференціях кафедри психології НД*Щ ЗС України (Київ, 1993-1994), на науково-практичних конференціях Київського військового гуманітарного інституту (Київ, 1994).

Публікації: проблема та результате дослідження відображені у 5 публікаціях. .

Структура та обсяг дггэртпа! і. Диогртафя складається із вступу, трьох рсзділіз, висновків, бібліографії та додатків. Роботу викладено на' 159 сторінках, список літератури.містить 237 яаймзнугаяня, яодаяо 24 таблиці і 5 малюнків.

ОСЙСШЙ? ЗШСТ РОБОЗЯ 7 вступі обгрунтовано актуальність прсблгни, сфораулс-зано іету, об'єкт, предмет, гіпотези і завдання, подається характеристика ів7о~олог і ї і хетозів дослідхнявя, розкрито

теоретичну й практичну цінність і наукову новизну роботи, визначено полоївння, шр виносяться на захист, наведено дані про впровадження та апробацію результатів досліджгння.

ВерЕгй розділ "Соціально - психологічні механізми функціонування малих груп в умовах природної ізоляции" присвячено розгляду основних соціально-психологічних феноменів, механізмів та закономірностей, що були встановлені вітчизняними та зарубіжними авторами під час вивчення малих груп, які функціонують в умовах природної ізоляції і емоційної напруги. Освоений акцент під час розгляду зроблено на вивченні характеристик міяособової взаємодії членів ізольованих груп, які діють е умовах емоційної напруги, та питання групового підбору екіпаду за ознакою сумісності з метою забезпечення його ефективної діяльності. Визначено специфіку екіпажу військово-морського корабля у довгостроковому плаванні як різновиду, ізольованої групи в умовах емоційної напруги та розкриті особливості життєдіяльності алавскладу. Подано програму експериментального дослідження, напрямки діагностичної та пскхокорекційної роботи. Викладене комплекс застосованій методів та основні лінії якісного тг кількісного аналізу отриманного експериментального матеріалу. .

Встановлено, що проблема комплектування малих- груп нг підставі психологічних критеріїв пов’язана з розвитку» космонавтики. Д. Горбсвкм та його колегами був розробленії самостійний напрямок групової психології та сформульовані загальні принципи оцінки групової сумісності. Серед ни такі, як інтегральна оцінка групи, . функціовальн співдідлеглість, психофізіологічна сумісність, та інші.

У багатьох публікаціях порушуються питання регулювання взаємодії під час перебування в ізольованих групах, обгрунтовуються біорятизлогічні підстави підбору космічного екіпа-ху, народяться- приклади, лр при спільній меті сумісної діяльності розбіжності у характерах та темпераменті сприяють психологічній сумісності партнерів (0. Кузьмін, А. Волкова, Б. Алякринський та із.).

Чисельними роботами медиків (у яких групові процеси розглядаються з описової течкії зору) підкреслиться важливість досліджень взае'гіин міх членами експедицій і наводяться дані про значну кількість конфліктів серед екстравертів та доцільність _формування мікрогруп за. критеріям психологічної сумісності та професійної відповідності, необхідність постійного переформовування мікрогруп (В.Бо-рискін, ЛБундзен, ЕДерапа, А. ї&тусоз та із.).- Взрезггаа більшість дослідників розглядає міяособову сумісність як придатність індивіді в взаємно задовольняти потреби один одного. Ця риса, розглядається як провідний механізм, за допомогою якого підтримуються сприятливі МІЯСССбОВІ ВІДНОСИМ під час ізоляції. (2. Гандерсся, ПНельсон та ін.) «

Серед найбільш типових змін під час різних етапів зимівлі або рейсу більшість авторів відзначає: виникнення

незадоволеності, зростання тривояності та агресивності, збільшення питомої ваги ссціажтрпчках зиберів і кількості конфліктів» порупення звичної для групи ієрархії підпорядкування, дисципліни та спрощення групової структура. (ЕЗсиін. I. Draczkowski, A. McLean та ін.). ,

Під час. довгострокового плавання у ігрякіз спостерігагться зрегтагня реактивноі невезотчш І і псазггтгн-

. - 10 -

ної депресії, гр .зовнішньо виявляється у появі скарг на в'ялість, розбитість, втому, дратівливість (ЕПарохів,

A.Ііастаков, Е Ткаченко та ін.). й. Максименко виявив'фазовий характер да змій під час рейсу та лрогресуючу тенденцію у поведінці людей до самоізоляції і аугкзьгу. Серед провідних причин внутрішнього конфлікту у здзрзків е висока актуальність проблем статевого жаття і питань, що пов'язані з професійними особливостям корайельвого життя СЮ-Стеньга,

B. Ткаченко, ?. Делыерськкй та ін). '

У їругхеу розділі "Специфіка ярсшву особисті сних характеристик військового моряка в уювзх емоційної напруги" подано матеріали власного доолідаешг особистісних рис членів екіпагу під час взагігодії в процесі довгострокового плавання в уковах емоційної напруги. Аналіз взаємодії проведено .в залежності від чагових та функціональних характеристик діяльності шавскладу. Специфіка інтерсуб’ектяої взаємодії в умовах природної ідоляці ї розглянута в процесі порівняльного аналізу міяособової взаємодії -ігалзх груп різного типу.

З метою реалізації завдань ідеї частиш; дослідження увесь контингент, гкий вивчався, був умовно поділений на три групи: 1) нестахаваних (зі стакан служби у плавскладі до З

років); 2) середньостадоваких (від 4 до 9 років); 3) висо-костагованих (> 9 років). Підставою ' для такого розподілу груп були дані про відмінність адаптаційних можливостей осіб зі стаяем служби на кораблях до 3 р.- порівняно із особами зі стажем більше 9 р. (£. Максименко, А-Усичешт, та ін.).

. Порівнянна особястісних змін за етапами професійної діяльності дозволяє прослідкувати розгорнутий за часом процес становлення особистості .моряка. За даними дослідження

моряків, за допомогою методики Кеттелла, зміяи у поелементній структурі особистості у групах, які розрізняються за стаявм, неоднорідні /мал. 1/

стени

Примітка; ----------- аисокостагпзані Г біліле 10.а)

----------середньостаяоваяі (від 3 де 9 р.)

. нестаяовані (до 3 років)

Малюнок Співвідносная особистісякх рис ілорякіз, які розрізняються за строком слузби у плавсклнді (за данимі 16 <Ю0 Р. Кеттелла)

Стасовані спеціалісти, на відоіну від моряків із магам стазем служби, більш загзпі, для них характерні висока нормативність,. стриманіста, консерватизм, більшій самоконтроль та фрустрсваність. __

Контингент моряків із середнім стагям псказаз відмінність від двох інпах груп щодо інтенсивності прсазу таких якостей, як зпреткість, реалістичність, практичність, кояфордяість та впевненість у власні моялязості.

Монотонна зміна, коефіцієнтів джекряшяантнях функцій від перті до третьої груп утверпг синдром яксстей, які без-

посередньо пов'язані з гш, що формуються під вплшом професійно: діяльності моряка. Особливості професійно зрілого, сформованого фаггівця тим яскравіше, чш вщр рівень його кавтакгноогі, експресивності у спілкуванні, фрустрованості та чим нижче рівень авторитарності, хитрості та радикалізму. Вагомість перших трьох факторів у структурі особистості під час служби на флоті зростає, а іникх трьох - монотонно зменшується. Ці теяденці ї. харакгеризупгь прогресуючу динаміку адаптаційного процесу. Визнаючи консерватизм'як необхідний компонент особистості скерованого професіонала, шдна трактувати прояв цієї якості, як частину механізму, що забезпечує більш успішне пристосування до укладу юрської слузвЗи (її підшпцену регламентаваність, стійку традиційність та інше).

Аналіз інтеграції особистіских якостей за етапами професійної діяльності свідчить про те, 350 для спеціалістів із середнім стажем характерний центр оформлюється навколо екстраверсії - інтраверсії, для високпстагзваних - довкола пейротпзму-снейроткзму і об’єднує у єдиний комплекс якості аффеютшної природи. . '

Залежно від зміни- стаду суттєво змішаються показники саюзахиснйх і зовнішвьозвиаувачувадьЕих реакцій, підтверджуючи дані, вр 'були стримані під час проведення порівняльного аналізу груп. ІЬказник конформності при цьому зменшується, да відображає більш гнучку вибірковість коряків зі сталем до будь-якого групового впливу та свідчити пре

- зростання самовизначення особистості- згідно із загальною позицією групк.

- 13 - .

Тест Лваера викрив динамічність адаптивної поведінки до умов плавання. Зміни за векторами впливу оточення на особистість і особистості на оточення подані у таблиці 1. Показники Г (гетероно.мносгі) і А (автономності) відповідають об' єкткверсі ї і суб'єеткверсії у моделі Р. Акоффа та М. Емері, а показники Е (ексцентричності) і К (концентрячлості) -екстернаті зму та інтеряалізму.

Таблиця 1

Динаміка особистісних рис за тестом Люаера

ЧАС Чутливість до оточення Вплив на оточення

г А К 1 Е

Початок походу 5.1 5.9 6.0 5.0

Через 1.5 міс 5.1 5.8 5,6 5. 4

Під час плавання значно зростає активність особистості по відношенню до оточення, до має прояв у зростанні показників екстеряалізму та зменшенні інтервалі з ну. Однак під час аналізу груп різній за стажем виявилася, що збільшення активності проходить за рахунок яесгалзваних моряків (у 71% випадків), пр свідчить про різні стратегії адаптивної поведінки у стагованих та нестамованих спеціалістів.

Результати, шр були отришні під час порівняння груп моряків, поділених за кваліфікаційним принципом (залежно від складності і змісту професійної діяльності), свідчать про суттєві розбіжності у структурах особистості спеціалістів операторського і неоператорського профілів з домінуванням у першій групі компонентів, які відтворюють більш ВИСОКІЙ рівень внутрішкьоособлстісної регуляції. Із наведених даних

- 14 - .

вишиває, яр при переході від групи корабельних фахівців до іншої у структурі особистості вростає вагомість таких якостей, нк товариськість, еьгоційна стабільність, насторога дз оточення, уява та самодостатність. Відповідно зііенліуеться консерватизм, авторитарність та дипломатичність. Залежно від зміни посадового статусу: 1) з боку комунікативний якостей

спостерігається розвиток кантакзності та орієнтації . на інших, яр поєднається із своєрідніств власних поглядів, які переважно трикагагьеа при собі; 2) з боку емоційно-вольової сфери - розвиток емоційної зрілості та витримки; 3)з боку інтелектуальної сірери - розвиток якостей, які сприяють високому творчаїзу потенціалу. У керівників стержневою якістю виступає організованість та ділова спрямованість, у . механіків і пггур.чаяів - еодя та самоконтроль, а у іетросів -тривога. .

У всіх групах ешдійно-водьові особливості виступають серцевинним фактором особистості, який визнана*: своєрідність у прояві комунікативних особливостей.

Результати вивчення специфіки прояву особкстісних характеристик військового моряка в умовах емоційної напруги дозволяють стверджувати, шр: 1) тривала служба на флоті супроводжується адалтаційнаю перебудово» особистості даряка. У змінах, ш відбувається црссдідапвуються дві тенденції. З одного баку, т шшсклада розвиваються доцільні пристосувальні- якості (відповідальність, самоконтроль, реалістичність, . терпимість), а з іншого - ті, шр свідчать про своєрідну особистісну деформацію, "платню" за адекватність вимогам корабельної професії (фрустрованість, консерватизм,

знижений поріг сприйняття травмуючих ситуацій). Співвідношення цих тенденцій перебудови особистості моряка, а такох здатність до відновлення і оборотності багатьох особистісних змін значно залежить від реяиму праці та відпочинку плавскладу; 2) характер особистісних змін у членів екіпажу корабля безпосередньо лід час довгострокового плавання Бідтворює неоднозначність стратегій адаптаційної позедінки, які опосередковуються досвідом служби на флоті та індивідуальними особливостями моряків; 3) наявність адміністративних і управлінських функцій у.діяльності моряка під час довгострокового плавання формує оптимальний рівень організації емоційно-вольової сфери, забезпечує активність та самостійність особистості. '

Третій розділ "Екпериментальке дослідження міжісобової взаємодії у військово-морських екіпажах лід час довгострокових .плавань*’ присвячений структурно-функціональному аналізу результатів мікособозої взаємодії в умовах емоційної напруги. Здійснено типологію міяззсобової взаємодії на кораблі в умовах природної ізоляції серед різних категорій моряків (командного складу, інявнерно-технічної категорії, технічних виконавців та інших груп)... Аналізується вплив особистісних характеристик партнерів, їх цінносних орієнтацій і особливостей взаємного сприйняття на • продуктивність мілособової взаємодії в умовах емоційної напруги.

Згідно з програмою дослідження партнери по сумісній діяльності у юрських екіпажах оцінювали свої стосунки за двома підставами - функціональна і соціально-психологічна сумісність (ФС і Ш). Як командний склад, такі вахтові спеціалісти суб'єктивно поділяли ці компоненти взаємодії, що

кздо прояв у розбіжностях під час оцінки ЇС і Ш у леревалної більшості опитаних. За результатами взаємних оцінок 120 діад, показники Ф2 виявилися значно вищими, ніж показники соціально-психологічної сумісності. При цьому суд-жаяня партнерів стосовно їх &2 характеризувалися більпсю взаємністю. Так, різниця між оцінками двох партнерів своєї ФС складала у середньому 16,4 умовних одиниць (за '1СО-бальною шкалою) ,• у той же час при оцінці ІЮ - 27,3.

Залежно від прояву показників ЇС і ГЮ була проведена типологія груп, що обстежувалися. З цією метою обиралася середня оцінка паря за її 2С і 132 га порівнювалася з відповідною середньою по усій вибірці. Дані підтверджують провідне значеная соціально-психологічної сумісності, про пр свідчить відсутність групи, де моряки були б функціонально не сумісні, а соціально-психологічно сумісні. З наведеного розподілу такс?, витікає, зр переватаа більшість опитаних (801) спрацьовуються, тобто, знаходять взаємно-сприятливі варіанти узгпдаання своєї особистої діяльності під час сумі свої роботи. Звертає на себе увагу значна кількість пар (40£) з негариокійним поєднанням К і ІЮ, тобто, еоціаль-яа-псяхологічко несумісних, але досить спрацьованих. .

Аналіз пар за посадовим складом показав, шр командний .склад у цілому характеризується мзяесю сумісністю, ніж-інягі члени екіпажу. Оцінки сумісності механіків та електромеханіків у середньому виявилися вилкам, ніж серед птуршнів та зв’язківців. Можна зробити висновок, ер соціально-демографічні характеристики моряків під час довготривалих гглаваяь, по різному впливають на міюсабову взаємодію партнерів залежно від їх професійно-посадової характеристика

- 17 -

Для лроведеяяя аналізу співвідноаеяня особистісних рис моряків з різним типом мікособової взаємодії в умовах довготривалих плавань були обрані.три найбільш типові за характером взаємодії групи партнерів (по 20 пар у кояній): 1) які характеризувалися однаково високим рівнем двох боків сумісності /ІЮ-партнерії/; 2) для яких більш властива спрацьованість, тобто ЗС, і вона домінувала над ІК /$С-партнери/; 3) з ознаками відсутності як ФС, так і ГЮ /ЗО-партнери/. За даними методики Кеттелла у групі ПО партнер і в стержневою якістю виступає консерватизм, який збирає біля себе майже всі комунікативні якості. У групі ФС-партнерів - робоча напруга, а у групі Ж - насторога, яка значно "пов'язана” з важливі ними якостями особистості. Необхідно підкреслити значну жорсткість, регідність зв’язків у групі Ж-партнері в, а також той факт, що деякі зв'язки якостей, які спостерігаються у цій групі, мають прояв і у групі ФС-партнерів. У свою чергу структури -зв’язків у Ш-паргнєрів суттєво відрізняються за своїм складом і змістом від інших груп.

Проведені дослідження далгь змогу зробити висновок, ер синдром' психологічно сумісних партнерів (порівняно з несумісними) зводиться до: а) розбіжності за екстраверсією,

незалежністю та самозвянувачувальними реакціями; б) подібності за об'єктиверсією, тривожністю, суб'єктиверсією та екстеркалізмом; в) низького рівня саиозахисних реакцій.

Імовірнісна інтерпретація нашого висновку звучить так чим більший прояв має конкретний синдром у окремої пари, тим більшз імовірність того, др вона належить да певної категорії, тобто до категорії пар, які характеризуються високою задоволеністю сумісною діяльністю та спілкуванням. '

- 18 - .

■ Під час проведення інтерв'ю моряки висловлювали свою думку стосовно особистісних якостей, які є суттєвими для діяльності у корабельному екіпажі. Всього було наведено 76 позитивних: якостей і характеристик поведінки. При цьому найбільш частіше повторювалися такі поняття, як людяність (чуйність, доброзичливість) та врівноваженість (витримка); їх навів кожний шостий. Кожний дев’ятий сказав, що- для сумісної діяльності мають значення такі особистісні якості, як чесність та вміння працювати з людьми. Співвідношення ціннісних орієнтацій у керівників з різним типом взаємодії наведено у таблиці 2. .

Таблиця 2

Співвідношення коефіцієнтів спрямованості - ■ у ЗС і Ш - керівників. '

Коефіці єнти спрямованості

ГРУПИ Різниця значень / Рівень значень

на працп на власний досвід на авторитет іншх йа офіційну субординацію

ФС-керів. 1.1/4.5 1/2.5 ' 2/3 1/1.5 .

Ш-карі в. 1.5/2.3 4/а7 0.3/3.7. 4/2.5 .

Однорідність орієнтацій командирів на справу, на виконання слуабозих завдань обумовлює їх спрацьованість, але є недостатньою для психологічної сумісності. Фактором, який сприяє їх задоволеності взаємодією, виступають врівноваженість та взаємна доповненість в орієнтаціях-

Розбіжності керівників за стилем діяльності і

зустрічна, ззаекздоповнюта спрямованість їх особистостей е

факторами, які сприяють взаємному психологічному сприйняттю командирів. •

З метою визначення вшшву соціальної перцепції на мілюсобову взаємодію нами були використані дані, отримані за допомогою методики Лірі. Ми зробили висновок, що: а) для

усіх груп партнерів властивим е переважання підпорядкованості над домінантніст і залежності над впевненістю у власні сили; б) для груп несумісних притаманне переважання •' чуйності, альтруїстичних тенденцій, схильності до співпереживання над прагненням до соціальної дистанції та обмеження кола спілкування; в) залежно від підвищення сумісності (від гр.Ш.догр. Ш) зростає значення сере вагання незалежності, стійкості та наполегливості над лояльністю, радикалізмом і ситуативністю в оцінці образу партнера.

Експериментальне дослідження міизсобової взаємодії у військово-морських екіпажах під час довгострокових походів показало, що: 1) на кораблі психологічна сумісність відображає не тільки безпосередні емоційні контакти моряків, а й стосунки, які . опосередковані сумісною діяльністю. Значний вплив психологічної сумісності на "виробничі стосунки” дозволяє розглядати її як найважливішу умову, нормальної життєдіяльності екіпажу.корабля; 2) співставлений партнерів за окреміш ізольованими один від 'одного особистісними якостями • не може бути , підставою для прогнозування їх сумісності, оскільки особисті сні риси, що вимірюються (методом фіксованого набору показників), .знаходяться міх собою у взаємозв'язку і утворюють відповідну єдність і цілісність; 3) за даними нашого дослідягння, соціально-психологічній

сумісності на кораблі сприяє наявність у партнерів низького загального рівня емоційній характеристик і високого рігня характеристик, які свідчать про автономність та незалежність особистості. Це дозволяє зробити висновок, що емоційна ззлу-ченість до взаємодії може продукувати несумісність членів екіпажу; 4) ідентифікація членів-екіпаяу за соціально бажаними якостями має вагоме значення для їх сумісності (суб’єктивної задоволеності особистим спілкуванням), а ототожнення власних недоліків з аналогічними недоліками партнера мола викликати несумісність.

І ЕнсноЕказ підводяться підсумки дослідггння, що підтверджують гіпотези і тези, висунуті на захист, фсрмуг»-гоьсй основні висновки, накреслюється перспектива подальшого вивчення пробдєаи-

Узагзльненкя результатів дослідження дозволило зробити такі 0СЕ03ЯІ висновки:

і. Довготривала слузйа на флоті супроводжується перебудовою особистості людини. Під час цього процесу спостерігаються не тільки позитивні зміни в особистості, а й дезадал-тивні, що е наслідком вплкзу особливостей корабельної- професійної діяльності. Характер особистіских змін відтворює неоднозначність стратегій адаптаціґшої поведінки, які опосередковуються досвідом служби, функціональними характеристикам та індивідуальними особливостям моряків.

2- Нами було віивлено найбільш типові варіанти мі особової взаємодії у екіпажі в умовах емоційної напруги та просяідковано їх залежність від функціональних хараятеристир професійної діяльності плавскладу, а також особистісяих рис і ціннісних орієнтацій партнерів.

- 21 -

Доведено, що у автономній групі соціально-психологічна і функціональна форми взаємодії дуяз пов’язані між собою. При цьому наявність соціально-психологічної сумісності забезпечує функціональну.

3. Ми також з’ясували, що функціональна і соціально-психологічна сумісність у екіпажі регулюються різними за

своєю природою факторами. Нерка - загальною структурою трудового процесу на кораблі, а також характеристиками партнерів та іх орієнтаціями, що опосередковані спільною

діяльністю. Друга - оптимальністю співвідношення особистіших рис партнерів, що дозволяє задовольняти різні потреби у сфері неформального спілкування на кораблі, а також потреби, які пов'язані зі стабілізацією особистості за визначеними вагомими для неї параметрами. Система організації цих співвідношень є різною у партнерів із різним ступенем сумісності. ■

У роботі визначені можливі , стратегії ефективної взаємодії моряків під час довгострокового перебування в умовах природної ізоляції та пропонуються критерії комплектування окремих підрозділів і груп, що складають корабельний екі паж. .

Основні результати, що були отримані під час дослідження моряків як суб’єктів професійної діяльності, можуть бути використані фахівцями при розробці проблем психологічного відбору екіпажів для виконання завдань довгострокового плавання. Врахування основних закономірностей, які є підставо® "узгодження" особистості з вимогами професійного середовища, дозволяє прогнозувати успішність адаптації осіб, які лише розпочинають службу на флоті. . '' .

- 22 - .

Подальша розробка проблеми особливості особистості моряка в умовах довгострокової емсційіюі напруги вбачається нами у проведенні прогнозуючих досліджень, які дозволили б приймати діагностичні рішення стосовно професійної у\:пі^2 2ті. При цьоьу необхідно враховувати не ТІЛЬКИ особисті сн; якості, яле й особливості професійної мотиззціі, розвиток сп5иіалі:::,'-<: інтелеетуальнкх назичок.

Всебічне вивчення іц-кцссбястісяої взаємодії, яке обій«ає на тідьки діадичні зв’язки, але й інзі різнопланові взаємини, буде сприяти яодздьепй розробці науково обгрунтованих реі«М2Д23ЦІЙ ЕОДО оптимізації соціадьно-ПСИХОЛОГ 1ЧКИХ умов лзггедіяльяості моряків під час довгострокових морських походів. Це у свою чергу буде мати позитивний вплив на будь-які аспекти перебування лщіши у шрі.

Основний зміст дисертаційної роботи відображено у тгкях лублі калі зле ■

1. Методика проведения социально-психологических исследований в воинском подразделении. Учебно-метод, пособие СНУ НО Украины. Віл. 1, - К: ЮУ, 1391, 36 с. /в созвт. /.

2. Соціально-психологічний тренінг мі «особового спілкування. Навчально-методичний посібник. Еип.З, - К: НДМЦ СПС ЗС України, 1993, 40 с. /у співавт./.

3. Соціально-психологічні механізми функціонування из-

нос груп в умовах природної ізоляції. - К.: НДМЦ ЗС України, 1995, 43 с. '

4. Методика вивчення молодого поповнення // №тодичні рекомендації командирам, офіцерам органів виховної роботи щодо олткмізації морально-психологічного клімату, зміцнення дисципліни у військових підрозділах. Науковий збірник ЦЦДІ ЮУ, Вип. 2,-К.: ЦНДІ ЮУ, 1993, С. 14-17.

5. Особливості психологічного стану військовослужбовців під час виконання завдань бойового чергування. Науковий збірник ЦНДІ ЮУ, Вил. 2, -К.: ДНЦІ Ж)У, 3994,' С. 142-150.

Syomin S. У. Peculiarities of intersubjecti ve interaction in the conditon of emotional tenseness. Manuscript.

Thesis for the degree of doctor of Phylosophy on psychology in speciality 19.00.05 - social psychology, institute of psychology APK Ukraine, Kiev, 1995.

Long-tarra service in sailor’s staff was found to be accompanied by reorientation of sailor’s personality. These changes are of positive and negative nature. The most typical variants of interaction anon% persons on the ship in the conditions of long-term sea cruize were discovered and their dependence on functional characteristics of professional activity of sailing staff, and also personal peculiarities and value orientation of partners was retraced. .

Семин С. а Особенности интерсуб'ьекгного взаимодействия в условиях эмоциональной напряженности. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 13.00.05 - социальная психология, институт психологии АПН Украины, Киев, 1995. Установлено, что длительная служба в плавсоставе сопровождается перестройкой личности моряка. Изменения ’при этом носят как позитивный, так и негативный характер. Выли раскрыты наиболее типичные варианты межличностного взаимодействия на корабле в условиях длительных морских походов и прослежена их зависимость от функциональных характеристик профессиональной деятельности плавсостава, а также личностных особенностей и ценностных ориентаций партнеров.

інтерсуб'єгсгна взаємодія, еіюційна напруга, військово-морський екідад, соціально-психологічна сумісність, функціональна сумісність. • ■

Ключові слова:

Шдп. до друку Zh—- 01.95 р., формат 60 х 84 1/16 Друтсарк. - 1,0. Замовлення N 3______, тираж 100 пр.

вдруковано у друкарні НДВД Збройних Сил України